Рішення

від 04.09.2024 по справі 560/8141/24

ХМЕЛЬНИЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 560/8141/24

РІШЕННЯ

іменем України

04 вересня 2024 рокум. Хмельницький

Хмельницький окружний адміністративний суд в особі головуючого-судді Михайлова О.О. розглянувши адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області , Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області про визнання протиправним, скасування рішення та зобов`язання вчинити дії,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся в Хмельницький окружний адміністративний суд з позовною заявою до Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області, Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області, в якій просить:

- Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області від 17.05.2024 року №222430004046 про відмову в призначенні пенсії за віком ОСОБА_1 .

- Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області зарахувати періоди роботи ОСОБА_1 з 30.01.1989 по 22.09.1989, 04.12.2002 по 24.11.2006 з 11.05.2007 по 01.07.2008, з 20.06.2011 по 02.07.2012 до пільгового стажу за Списком №1, з 17.01.1984 по 20.11.1984, з 14.07.1987 по14.03.1988 до загального страхового стажу та призначити йому пенсію починаючи з 31.03.2024 року.

Позовні вимоги мотивові тим, що трудовою книжкою та довідками підтверджується достатній для призначення пенсії стаж роботи позивача. Проте всупереч чинному законодавству до стажу не всі періоди такого були зараховані.

Ухвалою суду від 04.06.2024 відкрито спрощене позовне провадження в адміністративній справі без повідомлення сторін.

Головне управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області 19.07.2024 подало відзив на позовну заяву, в якому у задоволенні позову просить відмовити. Зазначає, що рішенням Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області від 17.05.2024 № 222430004046 відмовлено ОСОБА_1 30.03.1964 народження, у призначенні пенсії за віком згідно ст. 26 Закону № 1058-ІV, у зв`язку з відсутністю необхідного страхового стажу роботи, передбаченого Законом України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування». Страховий стаж позивача згідно наявних документів та індивідуальних відомостей про застраховану особу становить 25 років 05 місяців 16 днів. До страхового стажу позивача не зараховано періоди роботи згідно трудової книжки НОМЕР_1 від 26.02.1990, а саме:

- з 05.04.1990 по 16.05.1994, оскільки запис про звільнення завірений печаткою СРСР;

- з 09.09.2008 по 02.03.2010 на території російської федерації, оскільки російська федерація припинила участь у Угоді про гарантії прав громадян держав-учасниць Співдружності Незалежних держав у галузі пенсійного забезпечення від 13.03.1992;

- з 26.10.2016 по 25.01.2019 в республіці Білорусь, оскільки дію угоди з питань соціального забезпечення між Україною та республікою Білорусь призупинено в дії;

- з 17.01.1984 по 20.11.1984 в ВАТ «Автодизель» Ярославському моторному заводі, відображений у довідці від 26.05.2008 №204, оскільки з 01.01.2023 російська федерація участь у Угоді про гарантії прав громадян держав-учасниць Співдружності Незалежних держав у галузі пенсійного забезпечення від 13.03.1992.

У відзиві також заявлено клопотання про розгляд справи в судовому засіданні з викликом (повідомленням) сторін.

Враховуючи те, що дана справа є незначної складності, характер спірних правовідносин та предмет доказування не вимагають проведення судового засідання, в задоволенні клопотання необхідно відмовити.

Головне управління в Харківській області відзив до справи не подало.

Дослідивши матеріали справи, суд встановив наступні обставини.

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , 10.05.2024 звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій із заявою про призначення пенсії за віком.

За принципом екстериторіальності заяву ОСОБА_1 розглянуто Головним управлінням Пенсійного фонду України в Харківській області.

Рішенням головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області від 17.05.2024 № 222430004046 відмовлено ОСОБА_1 30.03.1964 народження, у призначенні пенсії за віком згідно ст. 26 Закону № 1058-ІV, у зв`язку з відсутністю необхідного страхового стажу роботи, передбаченого Законом України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування». До страхового стажу позивача не зараховано періоди роботи згідно трудової книжки НОМЕР_1 від 26.02.1990, а саме:

- з 05.04.1990 по 16.05.1994, оскільки запис про звільнення завірений печаткою СРСР;

- з 09.09.2008 по 02.03.2010 на території російської федерації, оскільки російська федерація припинила участь у Угоді про гарантії прав громадян держав-учасниць Співдружності Незалежних держав у галузі пенсійного забезпечення від 13.03.1992;

- з 26.10.2016 по 25.01.2019 в республіці Білорусь, оскільки дію угоди з питань соціального забезпечення між Україною та республікою Білорусь призупинено в дії;

- з 17.01.1984 по 20.11.1984 в ВАТ «Автодизель» Ярославському моторному заводі, відображений у довідці від 26.05.2008 №204, оскільки з 01.01.2023 російська федерація участь у Угоді про гарантії прав громадян держав-учасниць Співдружності Незалежних держав у галузі пенсійного забезпечення від 13.03.1992.

До пільгової роботи за списком №1 не зараховано:

- періоди роботи з 11.05.2007 по 01.07.2008 та з 20.06.2011 по 02.07.2012, відображені у довідці про підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній від 24.04.2024 №1-236, оскільки довідка не відповідає вимогам додатку 5 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсії за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.1993 №637, а саме: не містить посилання на Постанову Кабінету Міністрів України від 16.01.2003 №36 (тобто довідка повинна містити посилання на Постанови Кабінету Міністрів, які були чинні на момент роботи заявника), відсутні підстави видачі довідки, накази та перелік робочих місць до наказів за результатами атестації робочих місць, інформація про відпустки без збереження заробітної плати, простої.

Відповідно до рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області від 17.05.2024 № 222430004046 страховий стаж позивача складає 25 років 05 місяців 16 днів.

Не погоджуючись з такими діями відповідачів та вважаючи протиправним рішення про відмову в призначенні пенсії, позивач звернувся до суду з даним позовом.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.

Згідно з частиною другою статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

За змістом частини другої статті 55 Конституції України, кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.

Згідно статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

Відповідно до ч. 2 ст. 24 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" від 09.07.2003 №1058-ІV (далі - Закон №1058-ІV) страховий стаж обчислюється територіальними органами Пенсійного фонду відповідно до вимог цього Закону за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку, а за періоди до впровадження системи персоніфікованого обліку - на підставі документів та в порядку, визначеному законодавством, що діяло до набрання чинності цим Законом, а також даних, включених на підставі цих документів до реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування.

Суд зазначає, що до страхового стажу позивача не враховано періоди з 09.09.2008 по 02.03.2010 на території російської федерації, оскільки російська федерація припинила участь у Угоді про гарантії прав громадян держав-учасниць Співдружності Незалежних держав у галузі пенсійного забезпечення від 13.03.1992; з 26.10.2016 по 25.01.2019 в республіці Білорусь, оскільки дію угоди з питань соціального забезпечення між Україною та республікою Білорусь призупинено в дії; з 17.01.1984 по 20.11.1984 в ВАТ «Автодизель» Ярославському моторному заводі, відображений у довідці від 26.05.2008 №204, оскільки з 01.01.2023 російська федерація участь у Угоді про гарантії прав громадян держав-учасниць Співдружності Незалежних держав у галузі пенсійного забезпечення від 13.03.1992.

Згідно зі статтею 56 Закону України "Про пенсійне забезпечення" до стажу роботи зараховується робота, виконувана на підставі трудового договору на підприємствах, в установах, організаціях і кооперативах, незалежно від використовуваних форм власності та господарювання, а також на підставі членства в колгоспах та інших кооперативах, незалежно від характеру й тривалості роботи і тривалості перерв.

Відповідно до статті 8 Закону № 1058-IV передбачено право громадян України на отримання пенсійних виплат та соціальних послуг. Згідно зі ст. 9 Конституції України, чинні міжнародні договори, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, є частиною національного законодавства України.

Таким чином, призначення і виплата пенсій в Україні здійснюється також на підставі міжнародних договорів (угод), що регулюють відносини у сфері пенсійного забезпечення.

Відповідно до статті 1 Угоди про гарантії прав громадян держав - учасниць Співдружності Незалежних Держав в сфері пенсійного забезпечення від 13 березня 1992 року (далі - Угода) пенсійне забезпечення громадян держав - учасниць цієї Угоди і членів їх сімей здійснюється згідно з законодавством держави, на території якої вони проживають.

Метою Угоди є взаємне визнання і виконання державами-учасницями зобов`язань "відносно непрацездатних осіб, які набули право на пенсійне забезпечення на їхній території або на території інших республік за період їх входження в СРСР і реалізують це право на території держав-учасниць Угоди". Держави-учасниці цієї Угоди, визнавши відповідальність за пенсійне забезпечення своїх громадян, взяли на себе зобов`язання щодо захисту їхніх пенсійних прав.

Статтею 5 Угоди про гарантії прав громадян держав-учасниць Співдружності Незалежних Держав в галузі пенсійного забезпечення від 13 березня 1992 року (яка була чинною в періоди роботи позивача), яка підписана Україною 13.03.1992 року, передбачається, що ця Угода поширюється на всі види пенсійного забезпечення громадян, які встановлені або будуть встановлені законодавством держав-учасниць Угоди.

Частиною 2 ст. 6 Угоди про гарантії прав громадян держав-учасників Співдружності Незалежних Держав в області пенсійного забезпечення від 13.03.1992 року передбачено, що для встановлення права на пенсію громадянам держав-учасників Угоди враховується трудовий стаж, придбаний на території будь-якої з цих держав, а так само на території колишнього СРСР за час до набрання чинності цієї Угоди. Таким чином, на громадян України, які працювали на територіях інших держав учасниць Співдружності Незалежних Держав, які приєднались до вказаної Угоди, розповсюджувалась дія нормативних актів приймаючої Держави в галузі пенсійного забезпечення, у тому числі тих, які визначали порядок зарахування трудового стажу. Статтею 3 Угоди також передбачено, що всі витрати, пов`язані зі здійсненням пенсійного забезпечення за цією Угодою, несе держава, що надає забезпечення. Взаємні розрахунки не проводяться, якщо інше не передбачено двосторонніми угодами.

З огляду на викладене, цією Угодою визначено стаж, який підлягає безумовному врахуванню при призначенні пенсії, а відтак і заробіток за відповідний період підлягає включенню при обчисленні пенсії.

Суд звертає увагу, що Кабінет Міністрів України прийняв постанову від 29 листопада 2022 р. №1328 "Про вихід з Угоди про гарантії прав громадян держав - учасниць Співдружності Незалежних Держав у галузі пенсійного забезпечення".

В контексті вказаного судом також враховано, що Україна вжила заходів щодо денонсації Угоди про гарантії прав громадян держав-учасниць Співдружності Незалежних Держав у галузі пенсійного забезпечення від 13.03.1992 лише в листопаді 2022, і вказана угода припинила свою дію для України 19 червня 2023 року. Тобто в періоди роботи позивача на території російської федерації не вводила заборон на працевлаштування (в спірному випадку за сферою роботи позивача) її громадян на території російської федерації, а також визнавала для пенсійного забезпечення в Україні трудовий стаж та заробіток за вказані періоди роботи, здобуті на території російської федерації.

Предметом цього спору є правова оцінка бездіяльності територіального органу пенсійного фонду України щодо незарахування заробітку, отриманого за періоди роботи позивача в російській федерації та республіці Білорусь до трудового (страхового) стажу, що дає право на пенсію в Україні, в період чинності вказаних міжнародних договорів.

Згідно із частиною першою статті 24 Закону № 1058-IV страховий стаж - період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок.

Таким чином, відповідач протиправно не врахував ст.62 Закону України "Про пенсійне забезпечення" від 05.11.1991 року № 1788-ХІІ, якою передбачено, що основним документом, який підтверджує стаж роботи є трудова книжка, завідомо безпідставно не зарахував періоди роботи позивача з 09.09.2008 по 02.03.2010, з 26.10.2016 по 25.01.2019, з 17.01.1984 по 20.11.1984.

Щодо періоду роботи позивача з 05.04.1990 по 16.05.1994 суд зазначає таке.

Відповідно до Інструкції про порядок ведення трудових книжок на підприємствах, в установах і організаціях, затвердженої постановою Держкомпраці СРСР від 20.07.1974 № 162 (далі - Інструкція № 162), трудова книжка є основним документом про трудову діяльність працівника.

Постановою Кабінету Міністрів України № 637 від 12 серпня 1993 року затверджений Порядок підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній (далі - Порядок № 637).

Відповідно до пунктів 1-2 Порядку № 637 основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами. У разі коли документи про трудовий стаж не збереглися, підтвердження трудового стажу здійснюється органами Пенсійного фонду на підставі показань свідків.

Пунктом 3 Порядку № 637 передбачено, що за відсутності трудової книжки, а також у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи, для підтвердження трудового стажу приймаються дані, наявні в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування, довідки, виписки із наказів, особові рахунки і відомості на видачу заробітної плати, посвідчення, характеристики, письмові трудові договору і угоди з відмітками про їх виконання та інші документи, які містять відомості про періоди роботи.

Отже, зміст наведених норм дає підстави стверджувати, що основним документом, який підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. У тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи, для підтвердження трудового стажу приймаються інші документи.

Крім того, Інструкцією № 162, що діяла у спірний період роботи позивача, унормовано, що до трудової книжки вносяться: відомості про працівника - прізвище, ім`я та по батькові, дата народження; відомості про роботу, переведення на іншу постійну роботу, звільнення; відомості про нагородження і заохочення. У графi 4 трудової книжки зазначається пiдстава для внесення запису до трудової книжки - наказ (розпорядження) керiвника пiдприємства, дата його видачi i номер.

Суд звертає увагу, що відмова відповідача у зарахуванні до страхового стажу позивача періоду роботи з 05.04.1990 по 16.05.1994 кооперативі "Пластик" згідно записів трудової книжки від 26.02.1990 НОМЕР_1 , зумовлена тим, що записи заповнені з порушенням, а саме оскільки запис про звільнення завірений печаткою СРСР.

За загальним правилом відповідальність за організацію ведення обліку, зберігання і видачу трудових книжок покладається на керівника підприємства, установи, організації, тому недотримання правил ведення трудової книжки може мати негативні наслідки саме для особи, яка допустила такі порушення, а не для особи, якій ця трудова книжка належить, а отже, й не може впливати на її особисті права.

Водночас працівник не може відповідати за правильність та повноту оформлення бухгалтерських документів на підприємстві, та у свою чергу неналежний порядок ведення та заповнення трудової книжки та іншої документації з вини адміністрації підприємства, тому вказані обставини не можуть бути підставою для позбавлення позивача конституційного права на соціальний захист в частині призначення пенсії за віком.

Суд зауважує, що трудова книжка позивача містить всі необхідні записи про роботу у спірний період, а саме відомості про підприємство, дату прийняття позивача на посаду, назву цієї посади, дані про реквізити наказів про прийняття на роботу та звільнення з роботи; ці записи є належним та допустимим доказом підтвердження трудового стажу позивача.

У свою чергу згідно з вимогами статті 101 Закону № 1788-XII органи, що призначають пенсії, мають право вимагати відповідні документи від підприємств, організацій і окремих осіб, а також в необхідних випадках перевіряти обґрунтованість їх видачі.

Отже, правом вимагати додаткові документи від підприємств, організацій і окремих осіб наділені лише органи, що призначають пенсії, а не особи, яким призначається пенсія. У разі сумніву або розбіжностей в документах, які враховуються при обчисленні пенсії, відповідач має вимагати відповідні документи від підприємств, організацій і окремих осіб, а також у необхідних випадках перевіряти обґрунтованість їх видачі.

При цьому відповідачем не надано до суду належних та допустимих доказів на підтвердження звернення до підприємств, у яких працював позивач, або архівних установ для отримання відомостей щодо спірного періоду роботи позивача.

Також відповідачем не надано жодного доказу на підтвердження того, що спірні записи у трудовій книжці є недійсними та недостовірними.

Верховний Суд у постанові від 21 лютого 2018 року у справі № 687/975/17 дійшов висновку, що на особу не може перекладатись тягар доведення правдивості чи достовірності даних, що зазначені у його трудовій книжці чи інших офіційних документах. Неточні записи у первинних документах по обліку трудового стажу та нарахуванню заробітної плати на конкретну посаду, яку займав позивач у той чи інший період його роботи на підприємстві за наявності належним чином оформленої трудової книжки, не можуть бути підставою для виключення вказаних періодів роботи з трудового стажу, що дає право на призначення пільгової пенсії за віком, оскільки працівник не може відповідати за правильність та повноту оформлення документів на підприємстві. У свою чергу, недоліки ведення та заповнення трудової книжки та іншої документації з вини адміністрації підприємства не можуть бути підставою для позбавлення особи її права на соціальний захист.

Формальні неточності у документах, за загальним правилом, не можуть бути підставою для органів пенсійного фонду для обмеження особи у реалізації конституційного права на соціальний захист.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 30 вересня 2019 року у справі № 638/18467/15-а.

Верховним Судом у постанові від 24 травня 2018 року у справі № 490/12392/16-а викладено правову позицію, відповідно до якої, працівник не може відповідати за правильність та повноту оформлення бухгалтерських документів на підприємстві, та у свою чергу неналежний порядок ведення та заповнення трудової книжки та іншої документації з вини підприємства не може бути підставою для позбавлення особи конституційного права на соціальний захист щодо вирішення питань нарахування / призначення пенсії.

Вказане дає підстави для висновку, що власне недотримання правил ведення трудової книжки може мати негативні наслідки саме для особи, яка допустила такі порушення, а не для особи, яка звернулася за пенсією, а отже, й не може впливати на її особисті права. Відтак недотримання роботодавцем усіх вимог при заповненні трудової книжки не може бути беззаперечною підставою для відмови у призначенні пенсії, чи неврахуванні відповідних періодів під час обрахунку страхового стажу, що впливає на її розмір.

Таким чином страховий стаж позивача складає більше ніж 30 років, отже суд дійшов висновку про обгрунтованість позовних вимог, відтак позов підлягає задоволенню.

Одночасно суд зазначає, що позивач набув право на призначення пенсії 31.03.2024, звернувся із заявою про її призначення 10.05.2024, тобто в межах трьох місяців з дня досягнення особою пенсійного віку, отже саме з 31.03.2024 необхідно зобов`язати пенсійний орган призначити йому пенсію.

Щодо позовних вимог про врахування до стажу періодів з 30.01.1989 по 22.09.1989, 04.12.2002 по 24.11.2006 з 11.05.2007 по 01.07.2008, з 20.06.2011 по 02.07.2012 до пільгового стажу за Списком №1, суд зазначає наступне.

Відповідно до пункту "а" статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" № 1788-XII на пільгових умовах право на пенсію за віком незалежно від місця останньої роботи мають працівники, зайняті повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, - за списком №1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджуваним Кабінетом Міністрів України, і за результатами атестації робочих місць - після досягнення 50 років і при стажі роботи не менше 25 років у чоловіків, з них не менше 10 років на зазначених роботах, і не менше 20 років у жінок, з них не менше 7 років 6 місяців на зазначених роботах.

Оскільки позивач досяг віку 60 року, неврахування стажу за списком №1 не впливає на призначення йому пенсії, а тому суд відмовляє у задоволенні позовних вимог у цій частині.

Позивач сплатив судовий збір у розмірі 968,96 гривень, тому ці витрати необхідно присудити на його користь за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області.

Керуючись статтями 6, 72-77, 139, 244, 246, 250, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області, Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області задовольнити частково.

Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області від 17.05.2024 № 222430004046 щодо відмови в призначенні ОСОБА_1 пенсії за віком.

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області зарахувати до страхового стажу ОСОБА_1 періоди роботи з 17.01.1984 по 20.11.1984, з 05.04.1990 по 16.05.1994, з 09.09.2008 по 02.03.2010, з 26.10.2016 по 25.01.2019.

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області призначити та виплатити ОСОБА_1 пенсію за віком відповідно до Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" з 31.03.2024.

У задоволенні інших позовних вимог - відмовити.

Стягнути на користь ОСОБА_1 судові витрати в розмірі 968 (дев`ятсот шістдесят вісім) гривень 96 коп. за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Позивач:ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер - НОМЕР_2 ) Відповідачі:Головне управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області (вул. Гната Чекірди, 10,м. Хмельницький,Хмельницька обл., Хмельницький р-н,29013 , код ЄДРПОУ - 21318350) Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області (майдан Свободи, Держпром під. 3, пов.1, кв. 58,м. Харків,Харківський р-н, Харківська обл.,61022 , код ЄДРПОУ - 14099344)

Головуючий суддя О.О. Михайлов