Рішення

від 04.09.2024 по справі 560/10891/24

ХМЕЛЬНИЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 560/10891/24

РІШЕННЯ

іменем України

04 вересня 2024 рокум. Хмельницький

Хмельницький окружний адміністративний суд в особі головуючого-судді Драновського Я.В. розглянувши адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Центру надання адміністративних послуг Волочиської міської ради про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити дії,

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду з позовом до Центру надання адміністративних послуг Волочиської міської ради, в якому просить: визнати протиправними дії Центру надання адміністративних послуг Волочиської міської ради, щодо зняття ОСОБА_1 з реєстрації місця проживання з адреси: АДРЕСА_1 , за заявою ОСОБА_2 від 27.06.2024 та зобов`язати Центр надання-адміністративних послуг Волочиської міської ради поновити (зареєструвати) ОСОБА_1 за адресою мого проживання: АДРЕСА_1 .

В обґрунтування позовних вимог зазначає про те, що оскаржувані дії відповідача є незаконними та такими, що порушують його права, у зв`язку з чим він вимушений звернутися до суду за відновленням своїх порушених прав, з огляду на чинне законодавство України.

Ухвалою суду відкрито провадження у адміністративній справі та призначено до розгляду за правилами прощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.

Від відповідача до суду надійшов відзив на позовну заяву, у якому представник відповідача позов не визнає та просить відмовити у його задоволенні. Вказує, що чинному законодавстві України відсутні норми, які передбачають обмеження щодо зняття особи (в тому числі військовозобов`язаної особи) із задекларованого або зареєстрованого місця проживання (перебування) за заявою власника житла.

Дослідивши обставини справи та перевіривши їх доказами, суд встановив таке.

27 червня 2024 року до Центру надання адміністративних послуг Волочиської міської ради звернулась ОСОБА_2 із заявою власника житла про зняття особи - ОСОБА_1 із зареєстрованого місця проживання за адресою: АДРЕСА_1 .

За результатами розгляду вказаної заяви та доданих до неї документів відповідачем було прийнято рішення про зняття ОСОБА_1 з реєстрації місця проживання за адресою: АДРЕСА_1 .

Вважаючи такі дії відповідача незаконними, позивач звернувся із скаргою до Центру надання адміністративних послуг Волочиської міської ради.

За результатами розгляду вказаної скарги, листом від 17.07.2024 відповідач повідомив, що при знятті з реєстрації місця проживання позивача не було порушено норм чинного законодавства, так як громадянка ОСОБА_2 є власником цього житла згідно із наданими нею документами.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам суд виходить з наступного.

Відповідно до преамбули Закону України «Про надання публічних (електронних публічних) послуг щодо декларування та реєстрації місця проживання в Україні» від 05 листопада 2021 року №1871-IX (далі - Закон №1871-IX), який набрав чинності з 01 грудня 2021 року, цей Закон регулює відносини у сфері надання публічних (електронних публічних) послуг щодо декларування та реєстрації місця проживання (перебування) фізичних осіб в Україні, встановлює порядок надання таких послуг та порядок внесення, обробки, обміну відповідними відомостями в електронних реєстрах, базах даних для надання таких послуг.

Згідно з ст.18 Закону №1871-IX, зняття особи із задекларованого або зареєстрованого місця проживання (перебування) у разі звернення до органу реєстрації або через центр надання адміністративних послуг за місцем задекларованого або зареєстрованого місця проживання (перебування) здійснюється:

1) за заявою про зняття особи із задекларованого або зареєстрованого місця проживання (перебування), поданою у паперовій формі такою особою, її законним представником або представником;

2) за заявою власника житла приватної форми власності, поданої у паперовій формі, стосовно повнолітньої особи, місце проживання (перебування) якої зареєстровано або задекларовано в житлі, що належить власнику на підставі права власності.

Орган реєстрації відмовляє у внесенні до реєстру територіальної громади інформації про задеклароване або зареєстроване місце проживання (перебування) особи у разі, якщо, зокрема, особа подала документи або відомості, передбачені цим Законом, не в повному обсязі (пункт 3 частини 1 ст.12 Закону №1871-IX).

Механізм реєстрації місця проживання (перебування) врегульовано Порядком декларування та реєстрації місця проживання (перебування), затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 07 лютого 2022 року № 265 (далі - Порядок №265).

Відповідно до п. 61 Порядку №265 у разі звернення до органу реєстрації (у тому числі через центр надання адміністративних послуг) разом із заявою власника житла про зняття особи (осіб) із задекларованого/зареєстрованого місця проживання (перебування) власник житла подає:

1) документ, що посвідчує особу (у разі особистого звернення);

2) документ, що підтверджує право власності на житло, в якому задекларовано/зареєстровано місце проживання (перебування) особи (осіб), що знімається.

Орган реєстрації відмовляє в декларуванні/реєстрації місця проживання (перебування), знятті із задекларованого/зареєстрованого місця проживання (перебування), зокрема, у разі, коли особа не подала або подала не в повному обсязі необхідні документи або відомості (підпункт 3 пункту 87 Порядку №265).

Судом встановлено, що 27 червня 2024 року до Центру надання адміністративних послуг Волочиської міської ради звернулась ОСОБА_2 з заявою власника житла про зняття особи - ОСОБА_1 із зареєстрованого місця проживання за адресою: АДРЕСА_1 .

До заяви було надано необхідний пакет документів, а саме: паспортний документ особи; документ, що підтверджував право власності на житло - витяг про реєстрацію права власності на нерухоме майно № 18457373 від 10.04.2008 року, за адресою: АДРЕСА_1 , розмір частки власності 1/1 (копія витягу додається); документ, що підтверджував сплату адміністративного збору.

За результатами розгляду вказаної заяви та доданих до неї документів відповідачем було прийнято рішення про зняття ОСОБА_1 з реєстрації місця проживання за адресою: АДРЕСА_1 .

При цьому, суд критично оцінює посилання позивача на те, що згідно із Законом України «Про мобілізаційну підготовку» чоловіки за заявою власника житла з реєстрації місця проживання не знімаються, зважаючи на таке.

Так, статтею 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» від 21 жовтня 1993 року №3543-XII (далі - Закон №3543-XII) визначено обов`язки громадян щодо мобілізаційної підготовки та мобілізації.

Зокрема, відповідно до частини 6 статті 22 Закону №3543-XII у період проведення мобілізації (крім цільової) громадяни України чоловічої статі віком від 18 до 60 років зобов`язані мати при собі військово-обліковий документ та пред`являти його за вимогою уповноваженого представника територіального центру комплектування та соціальної підтримки або поліцейського, а також представника Державної прикордонної служби України у прикордонній смузі, контрольованому прикордонному районі та на пунктах пропуску через державний кордон України.

Під час перевірки документів уповноважений представник територіального центру комплектування та соціальної підтримки або поліцейський здійснює фото- і відеофіксацію процесу пред`явлення та перевірки документів із застосуванням технічних приладів та засобів фото- та відеофіксації, а також може використовувати технічні прилади, засоби та спеціалізоване програмне забезпечення з доступом до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів.

Частиною 2 статті 64 Конституції України передбачено, що в умовах воєнного або надзвичайного стану можуть встановлюватися окремі обмеження прав і свобод із зазначенням строку дії цих обмежень. Не можуть бути обмежені права і свободи, передбачені ст.ст. 24, 25, 27, 28, 29, 40, 47, 51, 52, 55, 56, 57, 58, 59, 60, 61, 62, 63 цієї Конституції.

Тобто свобода пересування та вільний вибір місця проживання (ст. 30) є такими, що можуть бути обмежені.

Відповідно до п. 10 ч. 1 ст. 8 Закону України «Про правовий режим воєнного стану» від 12 травня 2015 року №389-VIII в Україні або в окремих її місцевостях, де введено воєнний стан, військове командування разом із військовими адміністраціями (у разі їх утворення) можуть самостійно або із залученням органів виконавчої влади, Ради міністрів Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування запроваджувати та здійснювати в межах тимчасових обмежень конституційних прав і свобод людини і громадянина, а також прав і законних інтересів юридичних осіб, передбачених указом Президента України про введення воєнного стану, такі заходи правового режиму воєнного стану: встановлювати у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України, заборону або обмеження на вибір місця перебування чи місця проживання осіб на території, на якій діє воєнний стан.

При цьому, вказані норми не містять будь - якого обмеження, яке поширюється на власників житла приватної власності, які звертаються із заявою про зняття іншої особи (яка не є співвласником) із задекларованого або зареєстрованого місця проживання (перебування).

Також, слід зазначити, що Указом Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 року № 64/2022 передбачено, що на період дії правового режиму воєнного стану, можуть обмежуватися конституційні права і свободи людини і громадянина, передбачені статтями 30 - 34, 38, 39, 41 - 44, 53 Конституції України, а також вводитися тимчасові обмеження прав і законних інтересів юридичних осіб в межах та обсязі, що необхідні для забезпечення можливості запровадження та здійснення заходів правового режиму воєнного стану, які передбачені ч. 1 ст. 8 Закону України «Про правовий режим воєнного стану».

Відповідно до Порядку встановлення заборони або обмеження на вибір місця перебування чи місця проживання осіб на території, на якій діє воєнний стан, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 29 грудня 2021 року № 1450:

- правовою основою запровадження та здійснення заборони або обмеження на вибір місця перебування чи місця проживання осіб на території, на якій діє воєнний стан, є Конституція України, Закони України «Про правовий режим воєнного стану», «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні», «Про надання публічних (електронних публічних) послуг щодо декларування та реєстрації місця проживання в Україні», указ Президента України про введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях, інші нормативно-правові акти

- запровадження заборони або обмеження на вибір місця перебування чи місця проживання осіб здійснюється військовим командуванням на підставі указу Президента України про введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях та полягає у забороні декларування (реєстрації) місця перебування чи місця проживання осіб на території, на якій діє воєнний стан, зняття із задекларованого (зареєстрованого) місця перебування чи місця проживання осіб на території, на якій діє воєнний стан, крім зняття із задекларованого (зареєстрованого) місця перебування чи місця проживання осіб у разі одночасного декларування (реєстрації) місця перебування чи місця проживання осіб на території, на якій воєнний стан не введено;

- військове командування разом із військовими адміністраціями (у разі їх утворення) самостійно або із залученням органів виконавчої влади, Ради міністрів Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування приймає рішення про запровадження заборони або обмеження на вибір місця перебування чи місця проживання осіб, яке негайно доводиться до відома населення через засоби масової інформації.

З вищезазначеного слідує, що введення в Україні воєнного стану не призводить до автоматичного обмеження конституційних прав і свобод, у тому числі на вільний вибір місця проживання, а лише є конституційним підґрунтям для прийняття військовим командуванням відповідного рішення за певної необхідності.

Однак, в даному випадку сторонами не надано жодних доказів про прийняття такого рішення військовим командуванням (при цьому яке б стосувалось заборони зняття з реєстрації особи за заявою власника житла) і судом в процесі розгляду справи не здобуто.

Відповідно до ст. 77 КАС України, кожна сторона повинна, довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Відповідач як суб`єкт владних повноважень довів правомірність свого рішення. Натомість, в процесі розгляду справи не доведено та підтверджено належними доказами обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги.

Зважаючи на встановлені у справі обставини, з огляду на приписи норм чинного законодавства, які регулюють спірні правовідносини, суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення позовних вимог.

Судові витрати розподілу не підлягають.

Керуючись статтями 6, 72-77, 139, 244, 246, 250, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

в задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 до Центру надання адміністративних послуг Волочиської міської радипро визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити дії - відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Позивач:ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 , ідентифікаційний номер - НОМЕР_1 ) Відповідач:Центр надання адміністративних послуг Волочиської міської ради (вул.Незалежності, 86, м. Волочиськ, Хмельницький р-н, Хмельницька обл., , код ЄДРПОУ - 43324931)

Головуючий суддя Я.В. Драновський