Рішення

від 04.09.2024 по справі 600/1523/24-а

ЧЕРНІВЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЧЕРНІВЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 вересня 2024 р. м. Чернівці Справа № 600/1523/24-а

Чернівецький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Брезіної Т.М., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ЕЛРЕЙ" до Чернівецької митниці про визнання протиправним та скасування рішення,-

В С Т А Н О В И В:

Описова частина

Короткий виклад позиції позивача та заперечень відповідача

В поданому до суду адміністративному позові позивач просить суд винести рішення, яким визнати протиправним та скасувати рішення про коригування митної вартості №UA 408000/2024/000147/2 від 08.03.2024 року, а також оформлену картку відмови у прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA408020/2024/000385 від 06.03.2024 року.

В обґрунтування позову позивач зазначає, що ним було подано до Чернівецької митниці Державної митної служби України митну декларацію, якою було задекларовано для митного оформлення світильники та керамічні лампотримачі у кількості визначеному інвойсом та іншими товаросупровідними документами. Одночасно з митною декларацією відповідачу було надано усі необхідні документи для підтвердження митної вартості товару і обраний метод її визначення. Однак, за результатами розгляду поданої митної декларації та доданих до них документів, відповідачем протиправно винесено оскаржуване рішення про коригування митної вартості товарів. Також відповідачем винесено картку відмову в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення. Позивач не погоджується із прийнятими відповідачем рішенням про коригування митної вартості товарів та карткою відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення, оскільки при здійсненні митного оформлення товару ним були надані всі необхідні документи, які підтверджували ціну товару. Також позивач вказав, що подані документи не містили ніяких суттєвих розбіжностей, що, в свою чергу, слугувало підставою для визначення митної вартості товару за першим методом.

Відповідач у відзиві заперечував проти адміністративного позову та зазначив, що прийняте рішення про коригування митної вартості та картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення року прийнято правомірно. Відповідач вказує на те, що при аналізі поданих митному органу документів були виявлені неточності, що викликало у митного органу обґрунтовані сумніви щодо повноти та коректності інформації, зазначеної у документах та повноти всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів. Таким чином, у посадових осіб митного органу не було достатніх підстав для визначення митної вартості товару за першим методом (на основі заявленої декларантом вартості товару).

Рух справи у суді

Судом відкрито провадження у справі та вирішено розглядати її за правилами спрощеного позовного провадження без проведення судового засідання та виклику учасників адміністративної справи.

18.04.2024 р. представник відповідача подав до суду заяву про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін.

Ухвалою суду від 06.05.2024 року відмовлено у задоволенні заяви представника відповідача про розгляд справи в судовому засіданні з викликом сторін.

Фактичні обставини справи, встановлені судом

23.11.2023 року між компанією Zhongshan Hosen Light Limited., LTD. (продавець) та ТОВ «ЕЛРЕЙ» (покупець) було укладено договір (контракт) № 19231123. Відповідно до умов договору продавець зобов`язувався поставити в адресу покупця продукцію в порядку та кількості визначеному інвойсом та іншими товаро супровідними документами. Умовами укладеного Контракту передбачено, що поставка товару узгоджується сторонами в додатках до такого Контракту, в яких зазначається ціна, кількість, вид товару, тощо. 23.11.2023 року до вказаного Контракту сторонами було укладено Додаткову угоду № 1, відповідно до якої передбачалась поставка світильників та керамічних лампотримачів на загальну суму 14394,80 доларів США. (а.с. 10-13).

На виконання укладеного контракту № 19231123, продавцем сформовано та виставлено для оплати інвойс № PI HS2310380EH0002 від 23.11.2023 р., відповідно до якого передбачено поставку товару загальною вартістю 14394, 80 доларів США. Крім того, було також сформовано та надано пакінг лист товару від 23.11.2023 року. Умовами інвойсу базисом поставки визначено FOB SHENZEN. (а.с. 14).

На виконання умов FOB SHENZEN, продавцем - Zhongshan Hosen Light Limited., LTD. складено та надано для оформлення митну декларацію країни відправлення № 531620230162934284. (а.с. 15-16).

05.09.2022 між ТОВ «ТРАНС ФАВОРИТ» та ТОВ «ЕЛРЕЙ» було укладено договір № 05/09/22. Відповідно до умов укладеного договору ТОВ «ФАВОРИТ ТРАНС» зобов`язувалось надати послуги із перевезення вантажів по узгодженому сторонами маршруту, тощо. (а.с. 17-20).

На виконання умов контракту № 19231123 в базисі поставки FOB SHENZEN, продавцем - Zhongshan Hosen Light Limited., LTD. складено коносамент GSZS0143080, відповідно до якого перевезенню до порту міста Constanta (Констанца, Румунія) підлягав контейнер MRSU6533528 із місткістю 524 коробки. (а.с. 20).

Матеріали справи містять договір №04/01-1 перевезення вантажів автомобільним транспортом від 04.01.2021 р., укладений між ТОВ «ТРАНС ФАВОРИТ» (замовник) та ТОВ «Транспортні Рішення». (а.с. 21-22).

З метою транспортування товару наземним транспортом між сторонами контракту № 19231123 було сформовано CMR 3528 та товарно супровідний документ для території Румунії 24ROCT190000139248, перевізником вказано ТОВ «Транспортні Рішення». (а.с. 23).

Матеріали справи містять рахунок на оплату №ТФ 9 від 15 січня 2024 року, де постачальником зазначено ТОВ «ТРАНС ФАВОРИТ», покупцем - ТОВ «ЕЛРЕЙ», а також платіжні доручення №806 від 29.01.2024 р. та №70 від 25.03.2024 року. (а.с. 24-26)

Відповідачем повідомлено, що 06.03.2024 р. позивачем з метою проведення митного оформлення товарів до Чернівецької митниці Держмитслужби для митного оформлення подано митну декларацію №24UA408020012585U7 разом з товаросупровідними документами: пакувальний лист б/н 23.11.2023 р.; рахунок-фактура (інвойс)РІ-НS2310380ЕН0002 від 23.11.2023 р.; коносамент GSZS0143080 від 05.01.2024 р.; автотранспортна накладна №3528 від 04.03.2024 р.; супровідний документ Т1 24ROCТ190000139248 від 04.03.2024 р.; декларація про походження товару РІ-НS2310380ЕН0002 від 23.11.2023 р.; рахунок-фактура про надання транспортно - експедиційних послуг ТФ9 від 15.01.2024 р.; документ, що підтверджує вартість перевезення товару б\н від 04.03.2024; зовнішньоекономічний договір (контракт) купівлі-продажу товарів №19231123 від 23.11.2023 р.; доповнення до зовнішньоекономічного договору (контракту) №1 від 23.11.2023 року. (а.с. 10-14, 20, 23-26).

За результатами розгляду митної декларації №24UA408020012585U7 від 06.03.2024 прийнято рішення про коригування митної вартості товарів №UA408000/2024/000147/2 від 08.03.2024 р., згідно з яким митним органом визначено митну вартість за резервним методом. Підставою для коригування митної вартості товару митний орган зазначає ч. 3 ст. 53 МК України. За основу для визначення митної вартості взято раніше визнані (визначені) митними органами митні вартості: товару 1 за МД №UA901020/2024/000527 від 22.01.2024р: Світильники електричні світлодіодnanotex 2400 шт. titanum 5010 шт. світильники світлоідіодні електричні:потужністю 5W-36W напругою 220V.5000К-6000К. накладні.кріпляться до стелі та стін не містять передавачів та приймачі.Країна виробництва: CH», рівень митної вартості 7,71$/кг; товару 2 за МД №UA403030/2024/000251 від 09.01.2024 р. «Патрони для LED та галогенових ламп:30000 шт., із кабелем довжиною 24 см. Країна виробництва Китай/CN» рівень митної вартості 11,43 $/кг. (а.с. 28-29).

У зв`язку з коригуванням митної вартості товарів, Чернівецькою митницею винесено картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA408020/2024/000385 від 06.03.2024 року. (а.с. 29-30).

Мотивувальна частина

Відповідно до ч. 1 ст. 41 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

Відносини, пов`язані із справлянням митних платежів, регулюються Митним кодексом України від 13.03.2012 № 4495-VI (далі МК України).

Згідно зі ст. 49 МК України митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

За правилами статті 51 МК України митна вартість товарів, що переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу. Митна вартість товарів, що ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, визначається відповідно до глави 9 цього Кодексу.

У відповідності до ч. 1 ст. 52 МК України заявлення митної вартості товарів здійснюється декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товарів у порядку, встановленому розділом VIII цього Кодексу та цією главою.

Згідно з ч. 2 ст. 52 МК України декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов`язані: 1) заявляти митну вартість, визначену ними самостійно, у тому числі за результатами консультацій з органом доходів і зборів; 2) подавати органу доходів і зборів достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об`єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню; 3) нести всі додаткові витрати, пов`язані з коригуванням митної вартості або наданням органу доходів і зборів додаткової інформації.

Відповідно до вимог ч.ч. 1 та 2 ст. 53 МК України у випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає органу доходів і зборів документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення. Документами, які підтверджують митну вартість товарів, є: 1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п`ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; 2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; 3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу); 4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 7) ліцензія на імпорт товару, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; 8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

Згідно з ч. 3 ст. 53 МК України у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу органу доходів і зборів зобов`язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: 1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); 4) виписку з бухгалтерської документації; 5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; 6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 7) копію митної декларації країни відправлення; 8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

У відповідності до ч. 4 ст. 53 МК України у разі якщо орган доходів і зборів має обґрунтовані підстави вважати, що існуючий взаємозв`язок між продавцем і покупцем вплинув на заявлену декларантом митну вартість, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу органу доходів і зборів, крім документів, зазначених у частинах другій та третій цієї статті, подає (за наявності) такі документи: 1) виписку з бухгалтерських та банківських документів покупця, що стосуються відчуження оцінюваних товарів, ідентичних та/або подібних (аналогічних) товарів на території України; 2) довідкову інформацію щодо вартості у країні-експортері товарів, що є ідентичними та/або подібними (аналогічними) оцінюваним товарам; 3) розрахунок ціни (калькуляцію).

За змістом ч.ч. 5 та 6 ст. 53 МК України забороняється вимагати від декларанта або уповноваженої ним особи будь-які інші документи, відмінні від тих, що зазначені в цій статті. Декларант або уповноважена ним особа за власним бажанням може подати додаткові наявні у них документи для підтвердження заявленої ними митної вартості товару.

Із наведених положень випливає, що орган доходів і зборів досліджує документи стосовно усіх товарів, які переміщуються через митний кордон, на предмет перевірки правильності визначення митної вартості. Виключно висновки, що ґрунтуються на дослідженні документів, доданих до митної декларації, можуть бути підставою для витребування додаткових документів. При цьому лише виявлення одного або декількох з фактів, зазначених у частині третій статті 53 МК України, є підставою для витребування додаткових документів, перелік яких наведений у цій нормі.

В силу ст. 54 МК України контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється органом доходів і зборів під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості. Контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється органом доходів і зборів шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 цього Кодексу. За результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів орган доходів і зборів визнає заявлену декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування відповідно до положень статті 55 цього Кодексу.

Згідно з ч. 4 ст. 54 МК України орган доходів і зборів під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів зобов`язаний: 1) здійснювати контроль заявленої декларантом або уповноваженою ним особою митної вартості товарів шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості, наявності в поданих зазначеними особами документах усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари; 2) надавати декларанту або уповноваженій ним особі письмову інформацію про причини, за яких заявлена ними митна вартість не може бути визнана; 3) надавати декларанту або уповноваженій ним особі письмову інформацію щодо порядку і методу визначення митної вартості, застосованих у разі коригування митної вартості, а також щодо підстав здійснення такого коригування; 4) випускати у вільний обіг товари, що декларуються: у разі визнання органом доходів і зборів заявленої митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно із заявленою митною вартістю; у разі згоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням органу доходів і зборів про коригування митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно з митною вартістю, визначеною органом доходів і зборів; у разі незгоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням органу доходів і зборів про коригування заявленої митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно із заявленою митною вартістю товарів та надання гарантій відповідно до розділу X цього Кодексу в розмірі, визначеному органом доходів і зборів відповідно до частини сьомої статті 55 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 5 ст. 54 МК України передбачено, що орган доходів і зборів з метою здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів має право: 1) упевнюватися в достовірності або точності будь-якої заяви, документа чи розрахунку, поданих для цілей визначення митної вартості; 2) у випадках, встановлених цим Кодексом, письмово запитувати від декларанта або уповноваженої ним особи встановлені статтею 53 цього Кодексу додаткові документи та відомості, якщо це необхідно для прийняття рішення про визнання заявленої митної вартості; 3) у випадках, встановлених цим Кодексом, здійснювати коригування заявленої митної вартості товарів; 4) проводити в порядку, визначеному статтями 345 - 354 цього Кодексу, перевірки правильності визначення митної вартості товарів після їх випуску; 5) звертатися до органів доходів і зборів інших країн із запитами щодо надання відомостей, необхідних для підтвердження достовірності заявленої митної вартості; 6) застосовувати інші передбачені цим Кодексом форми митного контролю.

Згідно з ч. 6 ст. 54 МК України орган доходів і зборів може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі: 1) невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості; 2) неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари; 3) невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 цього Кодексу; 4) надходження до органу доходів і зборів документально підтвердженої офіційної інформації органів доходів і зборів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості.

Відповідно до ч. 7 ст. 54 МК України у разі якщо під час проведення митного контролю орган доходів і зборів не може аргументовано довести, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, заявлена декларантом або уповноваженою ним особою митна вартість вважається визнаною автоматично.

За правилами статті 55 МК України рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається органом доходів і зборів у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо органом доходів і зборів у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів.

Прийняте органом доходів і зборів письмове рішення про коригування заявленої митної вартості товарів має містити: 1) обґрунтування причин, через які заявлену декларантом митну вартість не може бути визнано; 2) наявну в митного органу інформацію (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, інших умов, що могли вплинути на ціну товарів), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом; 3) вичерпний перелік вимог щодо надання додаткових документів, передбачених частиною третьою статті 53 цього Кодексу, за умови надання яких митна вартість може бути визнана органом доходів і зборів; 4) обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої органом доходів і зборів, та фактів, які вплинули на таке коригування; 5) інформацію про: а) право декларанта або уповноваженої ним особи на випуск у вільний обіг товарів, що декларуються: у разі згоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням органу доходів і зборів про коригування митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно з митною вартістю, визначеною органом доходів і зборів; у разі незгоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням органу доходів і зборів про коригування заявленої митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно із заявленою митною вартістю товарів та надання гарантій відповідно до розділу X цього Кодексу в розмірі, визначеному органом доходів і зборів відповідно до частини сьомої цієї статті; б) право декларанта або уповноваженої ним особи оскаржити рішення про коригування заявленої митної вартості до органу вищого рівня відповідно до глави 4 цього Кодексу або до суду.

Декларант може провести консультації з органом доходів і зборів з метою обґрунтованого вибору методу визначення митної вартості на підставі інформації, яка наявна в органі доходів і зборів.

Слід зазначити, що дискреційні функції митних органів мають законодавчі обмеження у випадках незгоди із задекларованою митною вартістю. До них, зокрема, належить процедура консультацій між митним органом та декларантом з метою обґрунтованого вибору підстав для визначення митної вартості та обов`язок послідовного вибору методів (від першого до резервного) визначення митної вартості.

Однак, законом чітко окреслено умову, за наявності якої у митного органу виникає право на застосування таких повноважень, як витребування додаткових документів, а саме наявність обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, яка була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Отже, приписи вказаних статей зобов`язують митний орган чітко зазначити обставини, які викликали відповідні сумніви, причини неможливості їх перевірки на підставі наданих декларантом документів, та обґрунтувати необхідність перевірки спірних відомостей із зазначенням документів, надання яких зможе усунути сумніви у їх достовірності.

Також, витребовувати контролюючий орган має ті документи, які дають можливість пересвідчитись у правильності чи помилковості задекларованої митної вартості, та жодним чином не всі, котрі передбачені статтею 53 Митного кодексу України. Ненадання повного переліку витребуваних документів може бути підставою для визначення митної вартості не за першим методом лише тоді, коли подані документи є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності не спростовують сумнів у достовірності наданої інформації.

Тобто, необхідність витребування додаткових документів передусім є способом упевнитися у тому, що декларант правильно визначив митну вартість.

З викладених правових норм видно, що єдиною правовою підставою для прийняття митним органом рішення про коригування заявленої декларантом митної вартості товару за резервним методом є наявність сукупності наступних умов: 1) подання суб`єктом господарювання до митного оформлення не повного пакету документів, перелік яких закріплено у статті 53 Митного кодексу України; 2) ненадання на вимогу контролюючого органу додаткової уточнюючої документації на підтвердження саме числового значення заявленої митної вартості; 3) виявлення митним органом розбіжностей у поданій документації, які унеможливлюють визначення безпосередньо митної вартості товару за основним методам (за ціною договору); 4) обґрунтування причин неможливості визначення митної вартості товару за жодним із методів, що передують резервному.

Аналіз наведених статей свідчить, що обов`язок доведення митної ціни товару лежить на декларанті. При цьому, митний орган у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, яка була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, може витребувати додаткові документи. Наявність обґрунтованих сумнівів у правильності зазначеної декларантом митної вартості товарів є імперативною умовою, оскільки з цією обставиною закон пов`язує можливість витребовування додаткових документів у декларанта та надає митниці право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів. Про наявність обґрунтованого сумніву у правильності визначення митної вартості митниця зобов`язана доводити в суді, оскільки з цією обставиною закон пов`язує можливість витребовування додаткових документів у декларанта та надає митниці право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів.

Наведені приписи зобов`язують митницю зазначити конкретні обставини, які викликали відповідні сумніви, причини неможливості їх перевірки на підставі наданих декларантом документів, а також обґрунтувати необхідність перевірки спірних відомостей та зазначити документи, надання яких може усунути сумніви у їх достовірності.

Як вбачається із матеріалів справи, 06.03.2024 р. позивачем з метою проведення митного оформлення товарів до Чернівецької митниці Держмитслужби для митного оформлення подано митну декларацію №24UA408020012585U7 разом з товаросупровідними документами: пакувальний лист; рахунок-фактуру (інвойс); коносамент; автотранспортну накладну; супровідний документ на транспортування; декларацію про походження товару; рахунок-фактуру про надання транспортно - експедиційних послуг; документ, що підтверджує вартість перевезення товару б\н від 04.03.2024; зовнішньоекономічний договір (контракт) купівлі-продажу товарів; доповнення до зовнішньоекономічного договору (контракту).

За результатами розгляду митної декларації відповідачем прийнято оскаржуване рішення про коригування митної вартості товарів №UA 408000/2024/000147/2 від 08.03.2024 року.

Приймаючи оскаржуване рішення про коригування митної вартості товарів митний орган виходив із того, що подані позивачем документи, які підтверджують митну вартість, документально не підтверджують числові значення складових митної вартості товару та містять розбіжності.

Надаючи правову оцінку обґрунтованості зауважень митного органу до змісту та комплектності поданих позивачем разом із митними деклараціями документами, суд зазначає наступне.

Згідно з ч. 4 т. 9, ч. 2 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України визначальним принципом здійснення правосуддя в адміністративних справах є принцип офіційного з`ясування всіх обставин у справі з обов`язком суб`єкта владних повноважень доказувати правомірність своїх дій чи рішень.

Однак у ході судового розгляду справи відповідачем не доведено суду, що виявлені ним у поданих декларантом документах розбіжності дійсно мають вплив на правильність визначення митної вартості, що не відповідає приписам ч. 3 ст. 53 МК України.

Поряд з цим, згідно обставин справи, декларантом вартість товару була визначена відповідно до основного методу визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції).

В оскаржуваному рішенні відповідач зазначає на те, що згідно відомостей, зазначених в CMR від 04.03.2024 р. №3528 перевізником товару є Transpirtni rishennya LTD, в той час як для підтвердження вартості перевезення надані рахунок від 15.01.2024 р. №ТФ9 та довідка від 04.03.2024 б/н від ТОВ «Транс Фаворит». Також вказано, що рахунок від 15.01.2024 №ТФ9 містить посилання на договір від 05.09.2022 №05/09/22, який до оформлення не наданий. Таким чином, відповідач вказав, що відсутні відомості щодо умов перевезення, оплати тощо. Відповідач зазначив, що згідно з розрахунком до митної декларації, до вартості товару додано транспортні витрати в сумі 260776,74 грн відповідно до довідки від 04.03.2024 б/н. Заявлені в довідці від 04.03.2024 б/н числові значення не співпадають з відомостями, заявленими в рахунку від 15.01.2024 №ТФ9. Також вказано, що довідка про перевезення не є документом первинного бухгалтерського обліку та не міститься в переліку документів згідно з наказом МФУ від 24.05.2012 №599, виникає питання щодо документального підтвердження числового значення доданих транспортних витрат. Відповідач зазначив, що дані щодо фактичного кілометражу по здійсненому перевезенню товару до/після кордону (відстань Констанца - Порубне складає 580 км та Порубне - Чернівці - Львів - 312 км) викликають сумнів щодо коректності та правильності підтверджених числових даних розподілу такого кілометражу. Незрозумілим для відповідача залишається той факт, що попри різницю у більше, ніж 260 км, вартість транспортних витрат до/після кордону, згідно з наданою довідкою від 04.03.2024 б/н, є ідентичною, тобто, критерій розподілу транспортних витрат до/після кордону є вкрай сумнівним. Відповідач вказав, що згідно з п.8 1) контракту від 23.11.2023 №19231123 передбачена наявність експортної декларації, яка до митного оформлення не надана.

Щодо вказаних відповідачем обставин про не підтвердження понесених витрат позивачем на транспортування та доставку товару судом встановлено наступне. 05.09.2022 між ТОВ «Транс Фаворит» та позивачем було укладено договір № 05/09/22 про надання транспортно-експедиційних послуг. Відповідно до умов укладеного договору ТОВ «Транс Фаворит» (експедитор) зобов`язувалось надати послуги із перевезення вантажів по узгодженому сторонами маршруту, тощо. Відповідно до умов укладеного договору ТОВ «Транс Фаворит» зобов`язувалось виконати або організувати виконання комплексу послуг з транспортно експедиційного обслуговування та організації перевезень вантажів Клієнта морським, наземним, ж/д та авіа транспортом.

На виконання умов Контракту від 23.11.2023 № 19231123 в базисі поставки FOB SHENZEN, продавцем складено коносамент GSZS0143080, відповідно до якого перевезенню до порту міста Constanta (Констанца, Румунія) підлягав контейнер MRSU6533528 із вмісткістю 524 коробки. Всі числові значення, покупець та номери контейнеру співпадають та узгоджуються із іншими документами, які подавались для декларування та визначення митної вартості товарів.

Після того, як контейнер MRSU6533528 прибув до порту Констанца, Румунія, ТОВ «Транс Фаворит» для подальшого транспортування товару за маршрутом Констанца Порубне, було залучено ТОВ «Транспортні рішення». Послуги щодо транспортування надавались ТОВ "Транспортні Рішення" на підставі договору № 04/01-1 від 04 січня 2021 року.

При цьому, суд становив, що договір із експедитором та договір із перевізником автомобільним транспортом укладені до декларування та використовуються на постійній основі.

З метою транспортування товару наземним транспортом між сторонами було сформовано CMR 3528 та товаро супровідний документ для території Румунії, який повністю відображає задекларовані числові значення позивачем. Також відповідно до умов даної накладної транспортуванню в адресу позивача підлягало 524 коробки із контейнеру MRSU6533528. Вказані дані також не містять розбіжностей та узгоджуються із іншою поданою документацією до митного органу.

З метою оплати наданих послуг експедитором - ТОВ «Транс Фаворит» було виставлено рахунок на оплату №ТФ 9 від 15 січня 2024 року на загальну суму 312357,14 грн без ПДВ.

Згідно інформації, наданої ТОВ «Транс Фаворит» від 04.03.2024 р. підтверджується суми транспортування товару позивача на загальну суму 312357,14 грн без ПДВ, яка оплачена позивачем згідно платіжних доручень №806 від 29.01.2024 р. та №70 від 25.03.2024 року. (а.с. 25-26) Таким чином, заявлені в довідці від 04.03.2024 б/н числові значення співпадають з відомостями, заявленими в рахунку від 15.01.2024 №ТФ9, а доводи відповідача щодо не підтвердження числових значень транспортних витрат є помилковими.

Щодо доводів митного органу про вкрай сумнівне ставлення до розподілу транспортних витрат в залежності від фактичного кілометражу, суд вважає необґрунтованим та таким, що сформовано виключно на припущеннях. Суд наголошує, що відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю, митний орган може виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі, у разі неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари. Зазначене свідчить про те, що рішення органу державної влади не може ґрунтуватись на припущеннях та сумнівах, а в прийнятому рішенні суб`єкт владних повноважень повинен чітко, із посиланням на конкретні розбіжності, довести протиправність заявлених витрат та інших складових митної вартості.

Суд встановив, що наведені вище доводи і аргументи відповідача з приводу правомірності спірного рішення належним чином не підтверджені наявними доказами та спростовуються матеріалами справи.

Суд наголошує, що здійснення коригування митної вартості товарів належить до компетенції відповідача і суд не має повноважень здійснювати його розрахунок до моменту проведення такого розрахунку відповідачем. Суд наділений лише повноваженнями перевірити правильність такого розрахунку у контексті застосування нормативно-правових приписів, що регулюють спірні правовідносини.

У вказаних рішеннях про коригування митної вартості товарів, окрім наведених вище обставин, також зазначено про те, що за основу для визначення митної вартості взято раніше визнану (визначену) митними органами митну вартість за різними митними деклараціями.

Аналіз показників, взятих за основу для визначення митної вартості митним органам, свідчить про те, що митним органом дійсно використано відомості щодо аналогічних категорій товарів, які були задекларовані позивачем раніше. Судом визначено, що ціна по усіх видах товару, який зазначений у митних деклараціях є аналогічною, однак курс євро-гривня у таких деклараціях є різним. Вказане ставить під сумнів обґрунтованість проведених митним органом розрахунків.

Суд звертає увагу на те, що різниця між митною вартістю товару, задекларованого позивачем, та митною вартістю схожих товарів, що розмитнювались ним же чи іншими особами у попередніх періодах, не може свідчити про заниження митної вартості декларантом і не є підставою для автоматичного збільшення митної вартості товару до показників автоматизованої системи аналізу та управління ризиками.

Вказаний висновок узгоджується із правовою позицією Верховного Суду, викладеною у постанові від 19.02.2019 у справі №805/2713/16-а та підтриманою у постанові Верховного Суду від 30.06.2022 у справі №280/1824/19.

Система визначення митної вартості товарів ґрунтується на загальних принципах митної оцінки, прийнятих у міжнародній практиці. Міжнародно-правовим стандартом, на який зорієнтоване українське митне законодавство, є угоди по застосуванню ст. VII Генеральної угоди з тарифів і торгівлі 1994 року.

Згідно частини 2 статті VII ГААТ оцінка імпортованого товару для митних цілей повинна базуватися на дійсній вартості імпортованого товару, на який розраховується мито, або аналогічного товару і не повинна базуватися на вартості товару національного походження чи на довільній або фіктивній вартості.

Встановивши, що подані документи містять розбіжності, контролюючий орган повинен вказати, які саме з поданих декларантом документів та які саме показники цих документів містять розбіжності.

З зазначеного слідує, що митний орган не навів доказів того, що документи, подані декларантом, є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності викликають сумнів у достовірності наданої інформації, невідповідності обраного позивачем методу визначення митної вартості товарів.

Відтак суд вважає, що у поданих до митного оформлення товарів документах відсутні розбіжності, оскільки вони містять всі відомості, що підтверджують числові значення складових митної вартості товару та щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за цей товар.

Водночас, митним органом як суб`єктом владних повноважень, не надано суду обґрунтованих доводів й, відповідно, не доведено наявності правових підстав для обґрунтованого сумніву у достовірності поданих декларантом відомостей на підтвердження правильності визначення ним митної вартості товару за ціною договору.

Враховуючи викладене у своїй сукупності, суд погоджується з твердженням позивача про подання ним разом з митними деклараціями до митного органу усіх належних документів, що підтверджують заявлену митну вартість товару, та, відповідно, про безпідставність висновку відповідача про те, що надані позивачем документи містять розбіжності і не підтверджують заявлену за ціною договору митну вартість товару.

Указане свідчить про безпідставність та незаконність оскаржуваних рішень Чернівецької митниці про коригування митної вартості.

У ході судового розгляду справи відповідач не довів, що витребувані митним органом у декларанта документи є документами, необхідними для усунення (спростування) саме тих розбіжностей, які мали місце на думку митного органу в документах, поданих позивачем до митного оформлення товару.

Разом із цим, в ході судового розгляду справи митним органом як суб`єктом владних повноважень, усупереч наведеним вище нормам матеріального та процесуального права, не надано суду обґрунтованих доводів й, відповідно, не доведено наявності правових підстав для обґрунтованого сумніву у достовірності поданих декларантом відомостей на підтвердження правильності визначення ним митної вартості товару за ціною договору.

Враховуючи викладене, перевіряючи оскаржуване рішення на відповідність критеріям, наведених у частині другій статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, суд приходить до висновку про те, що при його прийнятті відповідач діяв не на підставі закону, який регулює спірні відносини; необґрунтовано, тобто без урахування усіх обставин, що мають значення для прийняття такого виду рішень; недобросовісно й нерозсудливо.

Оцінивши належність, допустимість, достовірність вказаних вище доказів окремо, а також достатність і взаємний зв`язок цих доказів у їх сукупності, суд вважає, що декларант надав відповідачу всі необхідні документи, які давали можливість останньому встановити дійсну митну вартість товару за ціною договору. Подані позивачем до митного оформлення документи за назвою і змістом відповідали вимогам статті 53 МК України.

Таким чином, суд вважає, що оскаржуване рішення Чернівецької митниці та картка відмови в прийнятті декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення є протиправними, а тому наявні підстави для їх скасування.

Висновки за результатами розгляду справи

Відповідно до ч.1 ст. 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Згідно з ч.1 та ч. 2 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Відповідачем не доведено правомірність прийнятих рішень, в той час як позивач надав суду належні обґрунтування та докази на підставі яких суд дійшов висновку про задоволення позову.

Судові витрати

Відповідно до ч.1 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Згідно з ч. 1 та ч. 2 ст. 134 КАС України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.

Відповідно до ч. 3 ст. 134 КАС України для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Згідно з ч. 4 ст. 134 КАС України для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Відповідно до ч. 5 ст. 134 КАС України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

На підтвердження сум понесених витрат на правничу допомогу в сумі 6056 грн та залучення перекладача по справі у розмірі 1000 грн, позивачем надано суду: рахунок на оплату послуг перекладу митної експортної вантажної декларації КНР з платіжною квитанцією в сумі 3350 грн.

Таким чином, матеріали справи містять належні докази щодо понесених витрат з перекладу митної експортної вантажної декларації країни відправлення № 531620230162934284 в сумі заявлених позивачем - 1000 грн, яка підлягає стягненню на користь позивача. Водночас до позову не надано жодного доказу на підтвердження понесених витрат на правничу допомогу в сумі 6056 грн, а тому у вказаній частині суд не вирішує питання відшкодування понесених витрат.

Отже, стягненню з відповідача на користь позивача підлягають понесені останнім судові витрати у виді витрат на переклад документів з іноземної на українську мову в сумі 1000 гривень.

Крім того, у зв`язку із задоволенням позову, сплачений позивачем судовий збір підлягає стягненню з відповідача за рахунок його бюджетних асигнувань.

Керуючись статтями 241 - 246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд-

В И Р І Ш И В:

1. Адміністративний позов задовольнити повністю.

2. Визнати протиправним та скасувати рішення про коригування митної вартості №UA 408000/2024/000147/2 від 08.03.2024 року, а також оформлену картку відмови у прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA408020/2024/000385 від 06.03.2024 року.

3. Стягнути на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідача судовий збір у розмірі 3028 грн згідно квитанції №77 від 28.03.2024 р., в сумі 3028 грн згідно квитанції №76 від 28.03.2024 р. та витрати, пов`язані з розглядом справи в сумі 1000 гривень.

Згідно статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У відповідності до статей 293, 295 Кодексу адміністративного судочинства України рішення суду першої інстанції можуть бути оскаржені в апеляційному порядку повністю або частково. Апеляційна скарга на рішення подається до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його складання.

Найменування сторін:

позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю "ЕЛРЕЙ" (вул. Академіка Проскури, 1, корпус 45, офіс 125, м. Харків, Харківська обл., Харківський р-н, 61070, код ЄДРПОУ: 41268357).

відповідач - Чернівецька митниця (вул. Руська, 248-М, м. Чернівці, 58023, код ЄДРПОУ: 43971359).

Суддя Т.М. Брезіна