Рішення

від 04.09.2024 по справі 600/2167/24-а

ЧЕРНІВЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЧЕРНІВЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 вересня 2024 р. м. Чернівці Справа № 600/2167/24-а

Чернівецький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Лелюка О.П., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження в порядку письмового провадження матеріали справи за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Мед Солюшин» до Головного управління ДПС у Чернівецькій області, Державної податкової служби України про визнання протиправним та скасування рішення та зобов`язання вчинити дії,

УСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Мед Солюшин» звернулося до суду з позовом Головного управління ДПС у Чернівецькій області, Державної податкової служби України про визнання протиправним та скасування рішення та зобов`язання вчинити дії.

Позивач просить суд:

- визнати протиправним та скасувати рішення регіональної комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних Головного управління ДПС в Чернівецькій області №10535038/43968519 від 09 лютого 2024 року про відмову у реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних податкової накладної №22 від 25 травня 2023 року в Єдиному реєстрі податкових накладних;

- зобов`язати Державну податкову службу України зареєструвати податкову накладну №22 від 25 травня 2023 року в Єдиному реєстрі податкових накладних у день подання її на реєстрацію.

В обґрунтування протиправності оскаржуваного рішення позивач посилався на те, що таке не містить підстав для відмови у реєстрації спірної податкової накладної. Так, в оскаржуваному рішенні зазначено про надання платником податків (позивачем) документів, водночас не конкретизовано, які саме документи необхідно було подати на підтвердження реальності проведеної господарської операції. Також відповідачем не вказано, яка саме податкова інформація стала підставою для застосування до позивача критеріїв ризиковості та зупинення реєстрації податкової накладної, що передувало прийняттю оскаржуваного рішення. Позивач вважає, що не зазначення податковим органом конкретної податкової інформації прямо впливає на можливість надання у подальшому платником податків відповідних документів, оскільки не зрозуміло, у чому полягає ризиковість здійснення господарської операції. Натомість, як вважає позивач, він у повному обсязі надав перелік документів, які, на його думку, підтверджують реальність проведеної господарської операції, у тому числі й надходження товару до кінцевого покупця, проте всупереч наведеному відповідачем було ухвалено рішення про відмову в реєстрації спірної податкової накладної. Позивач вважає, що недотримання контролюючим органом принципу правової визначеності як під час зупинення реєстрації податкової накладної, так і під час прийняття рішення про відмову в її реєстрації, призвело до необізнаності платника податків щодо вичерпного переліку необхідних документів, які необхідно було надати контролюючому органу, внаслідок чого позивач не міг виконати належним чином свої обов`язки щодо реєстрації податкової накладної, складеної за результатами проведення господарської операції.

Ухвалою суду від 21 травня 2024 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у цій справі, вирішено її розглядати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами; встановлено строки для подання заяв по суті справи.

Представником Головного управління ДПС в Чернівецькій області та Державної служби України подано відзив на позовну заяву, в якому зазначено, що позивачем ні під час подання спірної податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних, ні під час зупинення її реєстрації не було надано копії первинних документів щодо транспортування реалізованого товару, при цьому у позивача відсутні власні транспортні засоби. Просив суд відмовити у задоволенні позову.

Ухвалою суду від 06 червня 2024 року у задоволенні клопотання Головного управління ДПС у Чернівецькій області про розгляд справи за правилами загального позовного провадження у даній справі відмовлено.

Дослідивши наявні матеріали, всебічно та повно з`ясувавши всі обставини справи, об`єктивно оцінивши докази, що мають юридичне значення для вирішення спору по суті, суд дійшов висновку про те, що позовні вимоги підлягають задоволенню, виходячи з наступного.

Судом встановлено, що Товариство з обмеженою відповідальністю «Мед Солюшин» (код ЄДРПОУ 43968519) зареєстроване як юридична особа за адресою: 58029, Чернівецька область, місто Чернівці, вул. Орлика Пилипа, буд. 1-Д, офіс 410, зі здійсненням основного виду діяльності за кодом КВЕД 46.46 Оптова торгівля фармацевтичними товарами, що підтверджується випискою з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.

22 травня 2023 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «ХЛР» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Мед Солюшин» було укладено договір купівлі-продажу поставки №М-494 (фрізер горизонтальний) на суму 350948,33 грн (без ПДВ), з урахуванням ПДВ 421138,00 грн.

На підставі даного договору Товариством з обмеженою відповідальністю «ХЛР» було виписано рахунок ЛР012903 та видаткову накладну №ЛР010250 від 01 червня 2023 року на суму товару 421138,00 грн (з урахуванням ПДВ).

Згідно з платіжними інструкціями в національній валюті від 01 червня 2023 року №302 та №316 ТОВ «Мед Солюшин» сплатило ТОВ «ХЛР» суму 421138,00 грн згідно договору від 22 травня 2023 року та рахунку №ЛР012903.

24 травня 2023 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «АТ Каргілл» та ТОВ «Мед Солюшин» було укладено договір поставки №2405-1, згідно з яким ТОВ «Мед Солюшин» зобов`язано поставити та передати у власність ТОВ «АТ Каргілл» товар , у тому числі фрізер горизонтальний Forma 803CV, -86C, 84,9 л, Thermo Scientific, вартістю 430000,00 грн.

Розділом 3 Договору поставки №2405-1 від 24 травня 2023 року визначено порядок розрахунків і умови оплати. Так, оплата здійснюється шляхом перерахування Покупцем грошових коштів на поточний рахунок Постачальника, вказаний у розділі 12 цього договору, в наступному порядку: оплата 50% вартості Товару протягом 5 банківських днів з моменту підписання даного Договору, інші 50% вартості Товару протягом 5 банківських днів з моменту здійснення поставки Товару та оформлення видаткових накладних відповідно до пункту 3.3 Договору.

Названий вище товар було передано покупцю - ТОВ «АТ Каргілл» 01 червня 2023 року, що підтверджується актом прийому-передачі товару.

01 червня 2023 року ТОВ «Мед Солюшин» виписало видаткову накладну №54 ТОВ «АТ Каргілл» за поставлений товар на суму 430000,00 грн (сума ПДВ 71666,67 грн).

Згідно з платіжною інструкцією в національній валюті від 25 травня 2023 року №2000127116 ТОВ «Каргілл» сплатило ТОВ «Мед Солюшин» кошти за поставлений товар (50% вартості товару) в сумі 215000,00 грн.

25 травня 2023 року позивачем сформовано та направлено до ДПС України для реєстрації у Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну №22 на суму 215000,00 грн, з якої 35833,33 грн загальна сума податку на додану вартість, а 179166,67 грн обсяги постачання за ставкою.

За результатами перевірки зазначеної вище податкової накладної податковим органом сформовано квитанцію від 16 червня 2023 року, в якій зазначено, що податкову накладну, прийнято, однак її реєстрацію зупинено на підставі пункту 201.16 статті 201 Податкового кодексу України.

У вказаній квитанції зазначено наступне: Документ збережено. Реєстрація зупинена. Відповідно до п. 201.16 ст. 201 Податкового кодексу України реєстрація податкової накладної від 25 травня 2023 року №22 в Єдиному реєстрі податкових накладних зупинена. Обсяг постачання товару/послуги 8418 дорівнює або перевищує величину залишку, визначеного як різниця обсягу придбання такого товару/послуги та обсягу його постачання, що відповідає п. 1 Критеріїв ризиковості здійснення операцій. Пропонуємо надати пояснення та копії документів, достатніх для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних.

З матеріалів справи вбачається, що позивачем подавались до контролюючого органу письмові пояснення №6 від 31 січня 2024 року стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній, реєстрацію якої зупинено. Додатково позивачем до пояснень було додано документи на підтвердження постачання та подальшої реалізації товару.

01 лютого 2024 року Головним управлінням ДПС у Чернівецькій області надіслано позивачу повідомлення про необхідність надання додаткових пояснень №10489537/43968519 щодо податкової накладної №22 від 25 травня 2023 року, згідно з яким податковим органом запропоновано ТОВ «Мед Солюшин» надати копії документів на підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній/розрахунку коригування: первинних документів щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складських документів, а саме первинних документів щодо: постачання та придбання товарів, транспортування продукції.

Додатково у повідомленнях зазначено про ненадання копій первинних документів щодо транспортування реалізованого товару.

За результатами розгляду наданих позивачем пояснень та копій документів, відповідачем 09 лютого 2024 року прийнято рішення №10535039/43968519 про відмову у реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних у зв`язку з ненаданням/частковим наданням додаткових письмових пояснень та копій документів стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній/розрахунку коригування, реєстрацію яких зупинено в Єдиному реєстрі податкових накладних, при отриманні повідомлення про необхідність надання додаткових пояснень та/або документів, необхідних для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку.

Крім цього, з матеріалів справи вбачається, що рішення Головного управління ДПС у Чернівецькій області від 09 лютого 2024 року №10535039/43968519 оскаржувалось позивачем до Державної податкової служби України. 29 лютого 2024 року Державною податковою службою України прийнято рішення про залишення скарги без задоволення, а рішення комісії регіонального рівня про відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних без змін. Підставами прийняття вказаного рішення зазначено: ненадання платником податку копій первинних документів щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складських документів (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури (інвойси), акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм та галузевої специфіки, накладних.

За таких обставин позивач звернувся до адміністративного суду із цим позовом.

Вирішуючи спір, суд зазначає наступне.

Частиною другою статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно частини першої та другої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час адміністрування податків, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулює Податковий кодекс України №2755-VI від 02 грудня 2010 року (далі - ПК України в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин).

Відповідно до пункту 187.1 статті 187 ПК України датою виникнення податкових зобов`язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на рахунок платника податку в банку/небанківському надавачу платіжних послуг як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг, оплата яких здійснюється електронними грошима, - дата зарахування електронних грошей платнику податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, на електронний гаманець, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку; б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку. Для документів, складених в електронній формі, датою оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку, вважається дата, зазначена у самому документі як дата його складення відповідно до Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", незалежно від дати накладення електронного підпису.

За правилами пункту 201.1 статті 201 ПК України на дату виникнення податкових зобов`язань платник податку зобов`язаний скласти податкову накладну в електронній формі з використанням кваліфікованого електронного підпису або удосконаленого електронного підпису, що базується на кваліфікованому сертифікаті електронного підпису, уповноваженої платником особи відповідно до вимог Закону України "Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги" та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.

Згідно пункту 201.10 статті 201 ПК України при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою. Податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту. Податкова накладна та/або розрахунок коригування до неї, складені та зареєстровані після 1 липня 2017 року в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг достатньою підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту, та не потребує будь-якого іншого додаткового підтвердження. Підтвердженням продавцю про прийняття його податкової накладної та/або розрахунку коригування до Єдиного реєстру податкових накладних є квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі, яка надсилається протягом операційного дня. Датою та часом надання податкової накладної та/або розрахунку коригування в електронному вигляді до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, є дата та час, зафіксовані у квитанції. Якщо надіслані податкові накладні/розрахунки коригування сформовано з порушенням вимог, передбачених пунктом 201.1 цієї статті та/або пунктом 192.1 статті 192 цього Кодексу, а також у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування відповідно до пункту 201.16 цієї статті, протягом операційного дня продавцю/покупцю надсилається квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі про неприйняття їх в електронному вигляді або зупинення їх реєстрації із зазначенням причин.

Як зазначено у пункті 201.16 статті 201 ПК України, реєстрація податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних може бути зупинена в порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до пункту 2 Постанови Кабінету Міністрів України Про затвердження Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних №1246 від 29 грудня 2010 року, у редакції постанови Кабінету Міністрів України від 21 лютого 2018 року №204 (далі - Порядок №1246 в редакції, чинній на час виникнення спірних відносин), податкова накладна - електронний документ, який складається платником податку на додану вартість відповідно до вимог Податкового кодексу України в електронній формі у затвердженому в установленому порядку форматі (стандарті) та надсилається для реєстрації.

Згідно з пункту 12 Порядку №1246 після надходження податкової накладної та/або розрахунку коригування до ДПС в автоматизованому режимі здійснюється їх розшифрування та проводяться перевірки: відповідності податкової накладної та/або розрахунку коригування затвердженому формату (стандарту); чинності кваліфікованого електронного підпису, порядку його накладення та наявності права підписання посадовою особою платника податку таких податкової накладної та/або розрахунку коригування; реєстрації особи, що надіслала на реєстрацію податкову накладну та/або розрахунок коригування, платником податку на момент складення та реєстрації таких податкової накладної та/або розрахунку коригування; дотримання вимог, установлених пунктом 192.1 статті 192 та пунктом 201.10 статті 201 Кодексу; наявності помилок під час заповнення обов`язкових реквізитів відповідно до пункту 201.1 статті 201 Кодексу; наявності суми податку на додану вартість відповідно до пунктів 200-1.3 і 200-1.9 статті 200-1 Кодексу (для податкових накладних та/або розрахунків коригування, що реєструються після 1 липня 2015 р.); наявності в Реєстрі відомостей, що містяться у податковій накладній, яка коригується; факту реєстрації/зупинення реєстрації/відмови в реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування з такими ж реквізитами; наявності підстав для зупинення реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування; дотримання вимог Законів України Про електронні довірчі послуги, Про електронні документи та електронний документообіг та Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого в установленому порядку.

Відповідно до пункту 13 Порядку №1246 за результатами перевірок, визначених пунктом 12 цього Порядку, формується квитанція про прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування (далі - квитанція).

Кабінетом Міністрів України прийнято постанову від 11 грудня 2019 року №1165, якою затверджено Порядок зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних; Порядок розгляду скарги щодо рішення про відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Згідно з вимогами пункту 4 Порядку зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - Порядок №1165 в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) у разі коли за результатами перевірки податкової накладної/розрахунку коригування визначено, що податкова накладна/розрахунок коригування відповідають одній з ознак безумовної реєстрації, визначених у пункті 3 цього Порядку, реєстрація таких податкової накладної/розрахунку коригування не зупиняється в Реєстрі.

Пунктом 5 Порядку №1165 передбачено, що платник податку, яким складено та/або подано для реєстрації в Реєстрі податкову накладну/розрахунок коригування, що не відповідають жодній з ознак безумовної реєстрації, перевіряється щодо відповідності критеріям ризиковості платника податку (додаток 1), показникам, за якими визначається позитивна податкова історія платника податку (додаток 2).

Податкова накладна/розрахунок коригування, що не відповідають жодній з ознак безумовної реєстрації, перевіряються щодо відповідності відображених у них операцій критеріям ризиковості здійснення операцій (додаток 3).

У відповідності до пункту 6 Порядку №1165 у разі коли за результатами автоматизованого моніторингу платник податку, яким складено податкову накладну/розрахунок коригування, відповідає хоча б одному критерію ризиковості платника податку, реєстрація таких податкової накладної/розрахунку коригування зупиняється.

Згідно з пунктом 7 Порядку №1165 у разі коли за результатами автоматизованого моніторингу податкової накладної/розрахунку коригування встановлено, що відображена в них операція відповідає хоча б одному критерію ризиковості здійснення операції, крім податкової накладної/розрахунку коригування, складених платником податку, який відповідає хоча б одному показнику, за яким визначається позитивна податкова історія, реєстрація таких податкової накладної/розрахунку коригування зупиняється.

Отже, підставами для зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування є відповідність: 1) платника податку критеріям ризиковості платника податку; 2) податкової накладної/розрахунку коригування критеріям ризиковості здійснення операції.

Пунктом 10 Порядку №1165 передбачено, що у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі контролюючий орган протягом операційного дня надсилає (в електронній формі у текстовому форматі) в автоматичному режимі платнику податку квитанцію про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування, яка є підтвердженням зупинення такої реєстрації.

У квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування зазначаються: 1) номер та дата складення податкової накладної/розрахунку коригування; 2) критерій (критерії) ризиковості платника податку та/або ризиковості здійснення операцій, на підставі якого (яких) зупинено реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі, з розрахованим показником за кожним критерієм, якому відповідає платник податку; 3) пропозиція щодо надання платником податку пояснень та копій документів відповідно до Порядку прийняття рішень про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженого наказом Мінфіну від 12 грудня 2019 року №520 (пункт 11 Порядку №1165).

Комісії регіонального рівня приймають рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі або відмову в такій реєстрації, врахування або неврахування таблиці даних платника податку, відповідність/невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку (абзац 2 пункту 25 Порядку № 1165).

Згідно наявних у цій справі матеріалів судом встановлено, що підставою для зупинення реєстрації податкової накладної слугувало те, що платник податку відповідає вимогам пункту 1 Критеріїв ризиковості здійснення операцій.

У зв`язку з цим варто зазначити, що на момент формування квитанції, якою зупинено реєстрацію податкової накладної, такі Критерії визначені додатком 3 до Порядку №1165.

Так, згідно додатку 3 до Порядку №1165 за пунктом 1 встановлено наступний Критерій ризиковості здійснення операцій: обсяг постачання товару/послуги згідно з кодом УКТЗЕД/Державного класифікатора продукції та послуг/умовним кодом такого товару, зазначений у податковій накладній/розрахунку коригування до податкової накладної на збільшення суми податкових зобов`язань, яку/який подано для реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - Реєстр), перевищує величину залишку, що визначається як різниця між обсягом придбання на митній території України такого/такої товару/послуги (крім обсягу придбання товарів/послуг за операціями, які звільнені від оподаткування та підлягають оподаткуванню за нульовою ставкою) та/або ввезення на митну територію України такого товару, зазначеного з 1 січня 2017 р. в отриманих податкових накладних/розрахунках коригування, зареєстрованих у Реєстрі, і митних деклараціях, збільшеного у 1,5 раза, та обсягом постачання відповідного товару/послуги, зазначеного/зазначеної в податкових накладних/розрахунках коригування, зареєстрованих з 1 січня 2017 р. у Реєстрі за відсутності такого товару/послуги згідно з кодом УКТЗЕД/Державного класифікатора продукції та послуг/умовного коду товару у врахованій таблиці даних платника податку.

Водночас пункт 11 Порядку №1165 передбачає зазначення у квитанції пропозиції щодо надання платником податку пояснень та копій документів, необхідних для розгляду питання прийняття контролюючим органом рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі або відмову в такій реєстрації.

Аналізуючи зазначене, суд приходить до висновку, що підставою для відмови в реєстрації податкової накладної є наявність об`єктивних ознак неможливості здійснення операції з постачання товарів/послуг, дані про яку зазначено у такій податковій накладній та/або ймовірності уникнення платником податку на додану вартість виконання свого податкового обов`язку. Тобто, господарська операція має бути реальною, впливати на активи підприємства та породжувати податкові зобов`язання.

Водночас податкове законодавство України, чинне на час формування у цій справі квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної, містило вимоги до змісту квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної, які є конкретними та не можуть носити абстрактний характер.

Однак з матеріалів справи вбачається, що при зупиненні реєстрації податкової накладної у квитанції відсутній конкретний перелік необхідних документів, що має бути наданий платником для прийняття рішення про реєстрацію податкових накладних. Між тим, наявні лише посилання на пункт 201.16 статті 201 Податкового кодексу України, що унеможливлює встановити конкретно, на підставі чого податковий орган дійшов висновку про відповідність позивача пункту 1 Критерії ризиковості здійснення операцій.

Вказане свідчить про невідповідність сформованої податковим органом квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної вимогам пункту 11 Порядку №1165.

Зазначене дає підстави для висновку, що законних та обґрунтованих підстав для зупинення реєстрації спірної податкової накладної у контролюючого органу не було.

Відповідно до пунктів 4, 5 Порядку прийняття рішень про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних /розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженому наказом Міністерства фінансів України 12 грудня 2019 року №520, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 13 грудня 2019 року за №1245/34216 (далі - Порядок №520) у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі платник податку має право подати копії документів та письмові пояснення стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній/розрахунку коригування, для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі. Платник податку, який склав податкову накладну/розрахунок коригування, реєстрацію яких зупинено, для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації таких податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі може подати такі документи:

- договори, у тому числі зовнішньоекономічні контракти, з додатками до них;

- договори, довіреності, акти керівного органу платника податку, якими оформлено повноваження осіб, які одержують продукцію в інтересах платника податку для здійснення операції;

- первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи, інвентаризаційні описи, у тому числі рахунки-фактури / інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм і галузевої специфіки, накладні;

- розрахункові документи та/або банківські виписки з особових рахунків;

- документи щодо підтвердження відповідності продукції (декларації про відповідність, паспорти якості, сертифікати відповідності), наявність яких передбачено договором та/або законодавством;

- інші документи, що підтверджують інформацію, зазначену у податковій накладній / розрахунку коригування, реєстрацію яких зупинено в Реєстрі.

Згідно із пунктом 6 Порядку №520 письмові пояснення та копії документів, зазначених у пункті 5 цього Порядку, платник податку має право подати до контролюючого органу протягом 365 календарних днів, що настають за датою виникнення податкового зобов`язання, відображеного в податковій накладній / розрахунку коригування. Платник податку має право подати письмові пояснення та копії документів до декількох податкових накладних / розрахунків коригування, якщо такі податкові накладні / розрахунки коригування складено на одного отримувача - платника податку за одним і тим самим договором або якщо в таких податкових накладних / розрахунках коригування відображено однотипні операції (з однаковими кодами товарів згідно з Українською класифікацією товарів зовнішньоекономічної діяльності (УКТ ЗЕД) або кодами послуг згідно з Державним класифікатором продукції та послуг (ДКПП)).

Відповідно до пунктів 9 та 10 Порядку №520 письмові пояснення та копії документів, подані платником податку до контролюючого органу відповідно до пункту 4 цього Порядку, розглядає комісія регіонального рівня. Комісія регіонального рівня приймає рішення про відмову в реєстрації податкової накладної/ розрахунку коригування в Реєстрі в разі:

ненадання платником податку письмових пояснень стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній / розрахунку коригування, реєстрацію яких зупинено в Реєстрі;

та/або ненадання платником податку копій документів відповідно до пункту 5 цього Порядку;

та/або надання платником податку копій документів, складених/оформлених із порушенням законодавства.

Суд зауважує, що Верховний Суд неодноразово висловлював позицію, що чинними нормативно-правовими актами визначено вичерпний перелік підстав, які можуть слугувати підставою для прийняття рішення про відмову у реєстрації податкових накладних.

При цьому, як підтверджується змістом пункту 5 Порядку №520, передбачений цим пунктом перелік документів, необхідних для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі, реєстрацію яких зупинено в Реєстрі, не є вичерпним.

Здійснення моніторингу відповідності податкових накладних/розрахунків коригування критеріям оцінки ступеня ризиків є превентивним заходом, спрямованим на убезпечення від безпідставного формування податкового кредиту за операціями, що не підтверджені первинними документами або підтверджені платником податку копіями документів, які складені з порушенням законодавства. Здійснення моніторингу не повинне підміняти за своїм змістом проведення податкових перевірок як способу реалізації владних управлінських функцій контролюючого органу.

Суб`єкти владних повноважень, ухвалюючи рішення, якими, зокрема, обмежується права платника податків, повинні уникати надмірного формалізму. Обсяг документів, які надаються платниками податку на додану вартість з метою усунення сумнівів у контролюючих органів щодо легальності відповідної операції за наслідками якої складено податкову накладну, яку подано для реєстрації якої в ЄРПН і, хоч і є визначеним у Порядку №520, проте завжди є унікальним та залежить від організації господарських взаємовідносин між суб`єктами господарювання, змісту договірних відносин між такими, а також особливостями законодавчого врегулювання діяльності тієї чи іншої сфери бізнесу.

Саме за результатами детального дослідження змісту документів (в тому числі договору), наданих на підтвердження інформації, зазначеної в податковій накладній, можливим є формування висновків щодо можливості чи неможливості реєстрації в ЄРПН податкової накладної, реєстрація якої була зупинена згідно із відповідною квитанцією.

Указаної позиції притримується Верховний Суд в постановах від 01 лютого 2023 року у справі №140/506/22, від 16 лютого 2023 року у справі №380/7648/22, від 28 червня 2022 року у справі №380/9411/21.

Верховний Суд у постанові від 15 березня 2023 року по справі №620/4227/20 дійшов висновку, що рішення Комісії контролюючого органу повинно містити як чітку підставу для зупинення реєстрації ПН/РК, так і чітку підставу для відмови в реєстрації податкової накладної.

Як вбачається з матеріалів справи, підставою для відмови у реєстрації податкової накладної №22 від 25 травня 2023 року в оскаржуваному рішенні Комісії Головного управління ДПС у Чернівецькій області з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних зазначено ненадання/часткове надання платником податку додаткових письмових пояснень та копій документів стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній/розрахунку коригування, реєстрацію яких зупинено в Єдиному реєстрі податкових накладних, при отриманні повідомлення про необхідність надання додаткових пояснень та/або документів, необхідних для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних

Водночас суд зауважує, що Головним управлінням ДПС у Чернівецькій області в оскаржуваному рішенні не вказано конкретних документів, які необхідно було надати позивачеві, та не зазначено, які саме документи подані платником податків з порушенням законодавства. Тому для позивача залишалося неочевидним, відсутність чи недоліки якого документа (документів) із наведеного орієнтовного переліку в типовій формі рішення зумовило висновок комісії про відмову в реєстрації податкових накладних товариства.

Водночас, аналізуючи надані позивачем документи та пояснення щодо господарської операції, по якій складено податкову накладну №22 від 25 травня 2023 року, після зупинення реєстрації спірної податкової накладної, суд приходить до висновку, що такі підтверджують дані, зазначені у податковій накладній, та є достатніми для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Матеріалами справи підтверджено, що позивачем надано контролюючому органу первинні документи, які підтверджують та розкривають суть господарської операції з контрагентом ТОВ «АТ Каргілл».

Також Верховний Суд у постанові від 03 листопада 2021 року у справі №360/2460/20 за наслідками аналізу положень Порядку №520 зазначив, що можливість надання платником податків переліку документів на підтвердження правомірності формування та подання податкової накладної прямо залежить від чіткого визначення податковим органом конкретного виду критерію оцінки ступеня ризиків з зазначенням необхідності надання документів за переліком, відповідно до критерію зупинення реєстрації податкової накладної, а не довільно, на власний розсуд.

Загальними вимогами, які висуваються до акта індивідуальної дії, як акта правозастосування, є його обґрунтованість та вмотивованість, тобто наведення податковим органом конкретних підстав його оформлення (фактичних і юридичних), а також переконливих і зрозумілих мотивів його прийняття. Можливість надання платником податків вичерпного переліку документів на підтвердження правомірності формування та подання податкової накладної прямо залежить від чіткого визначення фіскальним органом конкретного виду критерію оцінки ступеня ризиків. Вживання податковим органом загального посилання на пункт Критеріїв, без наведення відповідної підстави і розрахованих показників за критерієм, якому відповідає платник податку, є неконкретизованим та призводить до необґрунтованого обмеження права платника податків бути повідомленим про необхідність надання документів за вичерпним переліком, відповідно до критерію зупинення реєстрації податкової накладної, а не будь-яких на власний розсуд. Відтак, невиконання податковим органом законодавчо встановлених вимог щодо змісту, форми, обґрунтованості та вмотивованості акта індивідуальної дії призводить до його протиправності.

Аналогічна правова позиція викладена Верховним Судом у постановах від 18 червня 2019 року (справа № 0740/804/18), від 23 жовтня 2018 року (справа № 822/1817/1).

Отже, невиконання Головним управлінням ДПС в Чернівецькій області законодавчо встановлених вимог щодо змісту, форми, обґрунтованості та вмотивованості акта індивідуальної дії рішення про відмову у реєстрації податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних призводить до його протиправності.

Поряд з цим, відповідачі у цій справі не надали суду жодного доказу фіктивності указаної вище господарської операції.

Водночас суд зауважує, що підставою для зупинення реєстрації податкової накладної є наявність об`єктивних ознак неможливості здійснення операції з постачання товарів/послуг, дані про яку зазначено у такій податковій накладній та/або ймовірності уникнення платником податку на додану вартість виконання свого податкового обов`язку. Відповідачами не доведено суду наявності обґрунтованих підстав для зупинення реєстрації спірної податкової накладної. При цьому зі змісту квитанції про зупинення податкової накладної №22 від 25 травня 2023 року не вбачається чіткого переліку документів, які, на думку податкового органу, повинен був надати позивач.

Тому, наданий ТОВ «Мед Солюшин» на виконання вимог Порядку №520 обсяг документів був достатній для цілей реєстрації податкової накладної №22 від 25 травня 2023 року, а підстав для зупинення та в подальшому для відмови в реєстрації вказаної податкової накладної у контролюючого органу не було.

Натомість відповідач Головне управління ДПС у Чернівецькій області при перевірці первинних документів, наданих разом з поясненнями щодо господарської операції, дійшов висновку про необхідність надання позивачем копій первинних документів щодо постачання та транспортування реалізованого товару.

Про ненадання позивачем копії названих вище документів також зазначено і у відзиві на позовну заяву.

Проте суд зауважує, що сама по собі відсутність документу щодо транспортування товару (товарно-транспортної накладної) або ж наявність у ньому недоліків не може слугувати безумовною підставою для висновку щодо відсутності підтвердження реальності здійснення господарських операцій з придбання товарно-матеріальних цінностей платником податку, оскільки відповідною транспортною документацією обов`язково має бути підтверджено факт надання послуг з перевезення вантажів, та жодним чином не факт придбання чи продажу товару (надання послуг). Документ, який підтверджує факт транспортування товару від продавця до покупця (товарно-транспортна накладна) є документом, що підтверджує транспортний процес, однак його (її) відсутність (наявність у них недоліків) не може бути доказом невиконання сторонами договору поставки (купівлі-продажу), враховуючи, що факт реальності такої операції підтверджується іншими документами первинного обліку.

Наведене відповідає позиції Верховного Суду (зокрема, постанови від 24 січня 2018 року у справі №806/684/14, від 11 вересня 2018 року у справі №804/4787/16, від 11 вересня 2018 року у справі №821/995/17).

Суд зауважує, що приймаючи рішення про реєстрацію податкової накладної, контролюючий орган не повинен здійснювати повний аналіз господарських операцій позивача на предмет їх реальності. Змістовна оцінка господарських операцій може бути проведена лише за результатом здійснення податкової перевірки платника податків, підстави та порядок проведення якої визначено нормами Податкового кодексу України.

Предметом розгляду в цій справі є виключно стадія правильності та правомірності зупинення та відмови в реєстрації податкової накладної, а не реальність та товарність здійснення господарських операцій між позивачем та його контрагентом.

Аналогічний висновок сформовано Верховним Судом у постанові від 28 червня 2022 року у справі №380/9411/21.

До того ж, як свідчать матеріали справи, позивач подавав додаткові пояснення з документами, які, на його думку, підтверджують реальність проведеної господарської операції. Проте податковим органом не було надано належної оцінки таким поясненням та доданим до них документів при прийнятті оскаржуваного рішення.

Зважаючи на викладене, враховуючи наведену вище практику Верховного Суду щодо застосування норм Порядку №520 та Порядку №1165, вказані обставини в комплексному аналізі наявних у матеріалах справи доказів, що надавались для реєстрації податкової накладної, суд приходить до висновку, що позивач надав усі наявні та достатні документи, передбачені податковим законодавством, необхідні для реєстрації податкової накладної. Натомість, всупереч частини другої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України контролюючий орган не довів належними, достатніми та беззаперечними доказами правомірності оскаржуваного рішення про відмову у реєстрації податкової накладної в ЄРПН.

За таких обставин, позовні вимоги ТОВ «Мед Солюшин» про визнання протиправним та скасування оскаржуваного рішення Комісії Головного управління ДПС у Чернівецькій області з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних про відмову в реєстрації податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних підлягають задоволенню.

Щодо вимоги позивача про зобов`язання зареєструвати податкову накладну №22 від 25 травня 2023 року, то така також підлягає задоволенню як похідна вимога від вимоги про визнання протиправним та скасування рішення про відмову у реєстрації податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних.

При цьому суд зазначає, що відповідно до пункту 19 Порядку №1246, податкова накладна та/або розрахунок коригування, реєстрацію яких зупинено, реєструється у день настання однієї з таких подій, зокрема, прийняття в установленому порядку та набрання чинності рішенням про реєстрацію податкової накладної та/або розрахунку коригування; - набрання рішенням суду законної сили про реєстрацію податкової накладної та/або розрахунку коригування (у разі надходження до ДПС відповідного рішення).

Внесення відомостей до Реєстру на підставі рішення суду, яке набрало законної сили, здійснюється з дотриманням вимог цього Порядку. При цьому вимоги абзацу десятого пункту 12 цього Порядку не застосовуються до податкової накладної та/або розрахунку коригування, реєстрацію яких зупинено в установленому порядку. Датою внесення відомостей до Реєстру вважається день, зазначений в рішенні суду, або день набрання законної сили таким рішенням (пункт 20 Порядку №1246).

Відповідно до частини четвертої статті 245 Кодексу адміністративного судочинства України у випадку, визначеному пунктом 4 частини другої цієї статті, суд може зобов`язати відповідача - суб`єкта владних повноважень прийняти рішення на користь позивача, якщо для його прийняття виконано всі умови, визначені законом, і прийняття такого рішення не передбачає права суб`єкта владних повноважень діяти на власний розсуд.

У випадку, якщо прийняття рішення на користь позивача передбачає право суб`єкта владних повноважень діяти на власний розсуд, суд зобов`язує суб`єкта владних повноважень вирішити питання, щодо якого звернувся позивач, з урахуванням його правової оцінки, наданої судом у рішенні.

Тобто законодавець передбачив обов`язок суду змусити суб`єкта владних повноважень до правомірної поведінки, а не вирішувати питання, які належать до функцій і виключної компетенції останнього (дискреційні повноваження), тому що втручання в таку діяльність є формою втручання в дискреційні повноваження наведеного органу та виходить за межі завдань адміністративного судочинства.

Обрана ж форма захисту порушених прав у даному випадку не є втручанням у дискреційні повноваження відповідача.

В даному випадку задоволення позовних вимог щодо зобов`язання саме Державну податкову службу України здійснити реєстрацію спірних податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних є дотриманням судом гарантій на те, що спір між сторонами буде остаточно вирішений.

Враховуючи, що судом встановлено відсутність у Комісії Головного управління ДПС у Чернівецькій області правових підстав для відмови у реєстрації спірної податкової накладної шляхом прийняття відповідного рішення, суд дійшов висновку, що належним способом захисту порушеного права позивача та гарантією того, що права позивача, за захистом яких він звернувся до суду, будуть відновлені, є зобов`язання ДПС України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну №22 від 25 травня 2023 датою її подання.

Згідно частини першої статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Статтею 72 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

Відповідно до статті 73 Кодексу адміністративного судочинства України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.

Згідно статей 74-76 Кодексу адміністративного судочинства України суд не бере до уваги докази, які одержані з порушенням порядку, встановленого законом. Обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи. Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Відповідно до частини першої та другої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Згідно частин першої-третьої статті 90 Кодексу адміністративного судочинства України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Оцінивши належність, допустимість, достовірність вказаних вище доказів окремо, а також достатність і взаємний зв`язок цих доказів у їх сукупності, суд вважає, що позивачем доведено наявність підстав для задоволення заявлених вимог. Натомість доводи відзиву є безпідставними та такими, що не свідчать про законність оскаржуваного рішення про відмову у реєстрації податкової накладної.

Відповідно до частини п`ятої статті 246 Кодексу адміністративного судочинства України у резолютивній частині рішення (окрім іншого) зазначається розподіл судових витрат.

Відповідно до положень частин першої, третьої, сьомої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа. При частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. Розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

З матеріалів справи вбачається, що позивачем за подання до суду цього позову сплачено судовий збір у сумі 3028,00 грн, що підтверджується платіжною інструкцією №911 від 25 квітня 2024 року.

Оскільки даний позов сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, підлягає задоволенню повністю, судовий збір підлягає стягненню з відповідача в сумі 3028,00 грн на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Чернівецькій області.

Керуючись статтями 2, 6, 9, 72-77, 90, 139, 241-246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Мед Солюшин» до Головного управління ДПС у Чернівецькій області, Державної податкової служби України про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити дії задовольнити повністю.

Визнати протиправним та скасувати Рішення комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН Головного управління ДПС у Чернівецькій області від 09 лютого 2024 року №10535038/43968519.

Зобов`язати Державну податкову службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну №22 від 25 травня 2023 року датою її подання.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Чернівецькій області на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Мед Солюшин» судовий збір у розмірі 3028 (три тисячі двадцять вісім) грн 00 коп.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Датою ухвалення судового рішення є дата його проголошення (незалежно від того, яке рішення проголошено - повне чи скорочене). Датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складення повного судового рішення. Повне судове рішення складено 04 вересня 2024 року.

Повне найменування учасників справи: позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю «Мед Солюшин» (58029, м. Чернівці, вул. Орлика Пилипа, буд. 1-Д, офіс 410, код ЄДРПОУ 44306997), відповідачі - Головне управління ДПС у Чернівецькій області (58013, Чернівецька область, м. Чернівці, вул. Героїв Майдану 200-А, код ЄДРПОУ 44057187), Державна податкова служба України (04053, м. Київ, Львівська площа, 8, код ЄДРПОУ 43005393).

Суддя О.П. Лелюк