Постанова

від 03.09.2024 по справі 520/6106/24

ДРУГИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 вересня 2024 р.Справа № 520/6106/24Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

Головуючого судді: Русанової В.Б.,

Суддів: Перцової Т.С. , Присяжнюк О.В. ,

за участю секретаря судового засідання Щурової К.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Харківського окружного адміністративного суду від 25.06.2024 (головуючий суддя І інстанції: Полях Н.А.) по справі № 520/6106/24

за позовом ОСОБА_1

до Циркунівської сільської ради Харківського району Харківської області , Головного управління Держгеокадастру в Одеській області , Головного управління Держгеокадастру у Харківській області

про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 (далі - позивач) звернулась до суду з позовом, в якому, з урахуванням уточнень, просила:

- визнати протиправним та скасувати рішення Циркунівської сільської ради Харківського району Харківської області від 11.02.2022:

"Про відмову у продовженні терміну дії рішення XXXVIII скликання Циркунівської сільської ради "Про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд гр. ОСОБА_1 ".;

"Про відмову у внесенні змін до рішення XXXVIII скликання Циркунівської сільської ради "Про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд гр. ОСОБА_1 ";

- зобов`язати Циркунівську сільську раду Харківського району Харківської області продовжити строк дії рішення XXXVIII скликання Циркунівської сільської ради від 24.09.2020 "Про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд гр. ОСОБА_1 " та внести зміни до рішення XXXVIII скликання Циркунівської сільської ради від 24.09.2020 "Про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд гр. ОСОБА_1 ", згідно із заявою позивача від 22.09.2021;

- скасувати державну реєстрацію земельної ділянки з кадастровим номером 6325183504:00:004:0945 із закриттям Поземельної книги;

- стягнути з Циркунівської сільської ради Харківського району Харківської області на користь ОСОБА_1 матеріальну шкоду у розмірі 6 000,00 грн.

Також, в позовній заяві ОСОБА_1 заявила клопотання про поновлення строку звернення до суду.

Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 28.03.2024 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито спрощене провадження в адміністративній справі.

Циркунівська сільська рада Харківського району Харківської області подала до суду пешої інстанції клопотання про застосування до позову ОСОБА_1 наслідків спливу строків звернення до суду.

Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 27.05.2024 надано позивачу термін п`ять днів для надання належним чином завірених доказів, які б підтверджували наявність непереборних та об`єктивних перешкод, труднощів, які не залежать від волі особи та унеможливили своєчасне, тобто у встановлений законом процесуальний строк, подання позову.

31.05.2024 ОСОБА_1 , на виконання вимог ухвали суду, подала заяву, в якій просила поновити строк звернення до суду з цим позовом.

В обґрунтування заяви зазначила, що спірні рішення від 11.02.2022 отримала незадовго до початку повномасштабного вторгнення РФ на територію України (24.02.2022), після 24.02.2022 мала в першу чергу рятувати своє життя та життя своїх рідних, які проживали на той час у с. Черкаські Тишки, що з 24.02.2022 по 10.05.2022 було тимчасово окупованою територією. Всі документи, необхідні для звернення до суду знаходились у батьків, які переїхали до Німеччини через військову агресію РФ проти України. Лише на початку 2024 р. в останніх з`явилась можливість передати їх в Україну та ОСОБА_1 , отримавши необхідні документи, без зайвих зволікань звернулась за захистом своїх прав до суду.

Вказані обставини, на думку заявника, свідчать про поважність підстав пропуску строку звернення до суду.

Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 25.06.2024 позов залишено без розгляду.

Позивач, не погодившись з ухвалою суду, подала апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм процесуального права, неповне встановлення судом обставин справи, що призвело до помилкового висновку, просила її скасувати, а справу направити до суду першої інстанції для продовження розгляду.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги зазначає, що суд першої інстанції, залишаючи позов без розгляду, не надав належної оцінки обставинам пропуску строку звернення до суду, вказаним позивачем.

Зокрема судом не враховано прийняття спірних рішень Циркунівською сільською радою Харківського району Харківської області незадовго до початку повномасштабного вторгнення російської федерації на територію України, а саме 11.02.2022, початок повномасштабного вторгнення РФ на територію України з 24.02.2022 та перебування с. Черкаські Тишки Харківського району, де мешкала позивач із сім`єю в тимчасовій окупації з 24.02.2022 по 10.05.2022 .

З початку повномасштабного вторгнення РФ на територію України (24.02.2022) позивач вживала всі можливі заходи для пошуку безпечного для її життя та життя її сина місця, а її батьки евакуювались за кордон.

Стверджує, що після закінчення окупації с. Черкаські Тишки частина документів втрачена, що вимагало додаткового часу для їх відновлення, а інша знаходилась у батьків позивача, які тривалий час жили у розподільчому таборі для біженців та не мали коштів для передачі їх в Україну. Не мала таких коштів і позивач, оскільки є безробітною, сама виховує сина, який навчається за контрактною формою. Єдиним її доходом було вирощування продукції на земельній ділянці, про відведення якої вона неодноразово просила Циркунівську сільську раду, та яка є предметом даного спору.

Вказує, що введення воєнного стану в Україні та всі безпосередньо пов`язані з цим події, свідчать про пряму та об`єктивну неможливість вчасного звернення до суду, вплинути на яку позивач не могла.

Натомість, вважаючи наведені обставини неповажними причинами пропуску строку звернення до суду, суд першої інстанції фактично позбавив позивача права на доступ до правосуддя, хоча був обізнаний про важливість даної справи для неї та про те, що набуття спірної земельної ділянки у власність є принципово важливим питанням з огляду на те, що остання тривалий час підтримувала цю земельну ділянку у належному стані та дбала про її стан.

Також, зазначає, що суд першої інстанції безпідставно прийняв до розгляду клопотання Циркунівської сільської ради Харківського району Харківської області про застосування до позову ОСОБА_1 наслідків спливу строків звернення до суду, яка подана не через систему «Електронний Суд» та не містить відомостей про реєстрацію відповідачем електронного кабінету цієї системи.

Крім того, суд першої інстанції не звернув уваги, що у клопотанні Циркунівська сільська рада просила відмовити у задоволенні позову у зв`язку зі спливом строку позовної давності, що не передбачено КАС України.

Головне управління Держгеокадастру у Харківській області (далі відповідач 1) надало відзив на апеляційну скаргу, в якому, наполягаючи на законності та обґрунтованості ухвали суду першої інстанції, просить залишити апеляційну скаргу без задоволення, а оскаржувану ухвалу без змін.

Циркунівська сільська рада Харківського району Харківської області, Головне управління Держгеокадастру в Одеській області (далі відповідачі 2, 3) не надали відзиви на апеляційну скаргу.

Позивачем подано відповідь на відзив відповідача 1, в якому просить врахувати надані письмові пояснення та задовольнити апеляційну скаргу, а відзив на неї вважати необґрунтованим та безпідставним.

Учасники справи про дату, час та місце апеляційного розгляду справи повідомлені належним чином.

Відповідно до ч. 4 ст. 229, ч. 1 ст. 308 КАС України справа розглядається в межах доводів та вимог апеляційної скарги, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши ухвалу суду першої інстанції, доводи апеляційної скарги, відзиву на неї, дослідивши докази по справі, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Залишаючи позов без розгляду, суд першої інстанції виходив з того, що позивачем пропущено строк звернення до суду, встановлений ст. 122 КАС України та поважних підстав такого пропуску ним не зазначено.

Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції з огляду на наступне.

Відповідно до ч.2 ст.55 Конституції України кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.

Для реалізації конституційного права на оскарження рішень, дій чи бездіяльності вказаних суб`єктів у сфері управлінської діяльності в Україні створено систему адміністративних судів.

Порядок здійснення судочинства в адміністративних судах визначає Кодекс адміністративного судочинства, ч. 1 ст. 5 якого встановлено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду за захистом, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси.

Частиною 1 ст. 118 КАС України визначено, що процесуальні строки - це встановлені законом або судом строки, у межах яких вчиняються процесуальні дії. Процесуальні строки встановлюються законом, а якщо такі строки законом не визначені - встановлюються судом. Процесуальні строки визначаються днями, місяцями і роками, а також можуть визначатися вказівкою на подію, яка повинна неминуче настати.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами. Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Згідно з ч. 3 ст.122 КАС України для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Таким чином, строк звернення до адміністративного суду - це проміжок часу після виникнення спору у публічно-правових відносинах, протягом якого особа має право звернутися до адміністративного суду із заявою за вирішенням цього спору і захистом своїх прав, свобод чи інтересів. При цьому перебіг такого строку починається з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

При вирішенні питання щодо дотримання строку звернення до адміністративного суду необхідно чітко диференціювати поняття "дізнався" та "повинен був дізнатися".

Так, під поняттям "дізнався" необхідно розуміти конкретний час, момент, факт настання обізнаності особи щодо порушених її прав, свобод та інтересів.

Поняття "повинен був дізнатися" необхідно розуміти як неможливість незнання, високу вірогідність, можливість дізнатися про порушення своїх прав. Зокрема, особа має можливість дізнатися про порушення своїх прав, якщо їй відомо про обставини прийняття рішення чи вчинення дій і у неї відсутні перешкоди для того, щоб дізнатися про те, яке рішення прийняте або які дії вчинені (постанова Верховного Суду від 21.02.2020 №340/1019/19).

Приписами ч. 3 ст. 123 КАС України передбачено, що якщо факт пропуску позивачем строку звернення до адміністративного суду буде виявлено судом після відкриття провадження в адміністративній справі і позивач не заявить про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані ним у заяві, будуть визнані судом неповажними, суд залишає позовну заяву без розгляду.

Поважними причинами пропуску строку звернення до суду визнаються лише ті обставини, які були об`єктивно непереборними, тобто не залежали від волевиявлення особи, що звернулась з адміністративним позовом, пов`язані з дійсно істотними обставинами, перешкодами чи труднощами, що унеможливили своєчасне звернення до суду. Такі обставини мають бути підтверджені відповідними та належними доказами.

Зі змісту позову вбачається, що предметом спору у цій справі є рішення Циркунівської сільської ради Харківського району Харківської області від 11.02.2022.

Натомість, до суду з цим позовом ОСОБА_1 звернулась 07.03.2024, тобто поза межами шестимісячного строку звернення до суду встановленого ст. 122 КАС України.

Позивач зазначає, що була обізнана про існування спірних рішень до введення воєнного стану на території України 24.02.2022. Разом з тим, звертає увагу, що після 24.02.2022 мала в першу чергу рятувати своє життя та життя своїх рідних, які проживали на той час у с. Черкаські Тишки, що з 24.02.2022 по 10.05.2022 було тимчасово окупованою територією. Всі документи, необхідні для звернення до суду знаходились у батьків, які переїхали до Німеччини через військову агресію РФ проти України. Лише на початку 2024 р. в останніх з`явилась можливість передати їх в Україну та ОСОБА_1 , отримавши необхідні документи, без зайвих зволікань звернулась за захистом своїх прав до суду.

Колегія суддів зазначає, що судом першої інстанції надано оцінку вказаним обставинам, враховано, що з моменту, як позивач дізналася про наявність порушеного права, минуло майже 2 роки, натомість належних та достатніх доказів в підтвердження неможливості звернутись до суду з цим позову раніше остання не надала.

В свою чергу, колегія суддів також зауважує, що лише факт посилання на введення воєнного стану на території України не може бути поважною причиною для поновлення строку без зазначення конкретних обставин, які вплинули на своєчасність звернення до суду та без надання відповідних доказів.

Колегія суддів враховує обставини, зокрема щодо перебування с. Черкаські Тишки Харківської області внаслідок вторгнення РФ до України в тимчасовій окупації, проте як зазначає сам позивач, та є загальновідомим фактом, активні бойові дії, тимчасова окупація вищенаведеного населеного пункту була в період з 24.02.2022 по 10.05.2022.

Доводи апелянта про те, що документи, необхідні для звернення до суду, знаходились у її батьків, які переїхали до Німеччини через військову агресію РФ проти України та не мали можливості направити їх позивачу, з огляду на відсутність коштів колегія суддів оцінює критично, оскільки позивач не зазначає які саме документи були у користуванні батьків, та як їх наявність/ відсутність впливала на можливість звернення до суду, крім того доказів в підтвердження вказаних обставин не надано ні суду першої, ні суду апеляційної інстанції.

При цьому, апелянт не зазначає про неможливість отримання цих документів у відповідачів та неможливість звернення до суду за їх відсутності.

Колегія суддів зазначає, що наведені заявником обставини дійсно могли позначитися певною мірою на оперативності подання позовної заяви, однак, останні не можуть бути визнані поважними підставами пропуску строку звернення до суду майже на 2 роки.

Позивачем не надано жодних доказів вчинення нею дій протягом з червня 2022 до грудня 2023 щодо відновлення своїх прав, звернень до відповідачів або до суду, або наявності обставин, що перешкоджали вчиненню таких дій.

Будь-яких інших (поважних та підтверджених документально) причин, які завадили позивачу звернутись до суду у встановлений процесуальним законом строк, ОСОБА_1 не навела, у зв`язку з чим суд першої інстанції дійшов вірного висновку про наявність підстав для залишення позову без розгляду.

Колегія суддів наголошує, що статтею 44 КАС України передбачено обов`язок учасників справи добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов`язки, зокрема, виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки, а також виконувати інші процесуальні обов`язки, визначені законом або судом (пункти 6, 7 ч. 5 цієї статті).

Наведеними нормами чітко окреслено характер процесуальної поведінки, який зобов`язує учасників справи діяти сумлінно, проявляти добросовісне ставлення до наявних у них прав і здійснювати їх реалізацію таким чином, щоб забезпечити неухильне та своєчасне (без суттєвих затримок та зайвих зволікань) виконання своїх обов`язків, встановлених законом або судом, зокрема, щодо дотримання строку звернення до суду.

Для цього учасник справи як особа, зацікавлена у поданні позовної заяви повинна вчиняти усі можливі та залежні від нього дії, використовувати у повному обсязі наявні засоби та можливості, передбачені чинним законодавством.

Відповідно до ч.4 ст.90 КАС України суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), що міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Статтею 129 Конституції України однією із засад судочинства визначено рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом.

Статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод передбачено право кожного на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

У рішенні Європейського суду з прав людини від 18.11.2010 року у справі "Мушта проти України" зазначено: право на суд, одним з аспектів якого є право на доступ до суду, не є абсолютним, воно за своїм змістом може підлягати обмеженням, особливо щодо умов прийнятності скарги на рішення. Однак, такі обмеження не можуть обмежувати реалізацію цього права у такий спосіб або до такої міри, щоб саму суть права було порушено. Ці обмеження повинні переслідувати легітимну мету та має бути розумний ступінь пропорційності між використаними засобами та поставленими цілями. Норми, які регламентують строки подання скарг, безумовно, передбачаються для забезпечення належного відправлення правосуддя і дотримання принципу юридичної визначеності, а їх застосування має відповідати принципу юридичної визначеності та не перешкоджати сторонам використовувати наявні засоби; зацікавлені особи повинні розраховувати на те, що ці норми будуть застосовані.

Практика Європейського суду з прав людини також свідчить про те, що право на звернення до суду не є абсолютним і може бути обмеженим, в тому числі і встановленням строків на звернення до суду за захистом порушених прав (справа "Стаббігс на інші проти Великобританії", справа "Девеер проти Бельгії").

Отже, дотримання строку звернення з позовом, є однією з умов реалізації права на подання позову у публічно-правових відносинах.

Законодавче обмеження строку звернення до суду з позовом, насамперед, обумовлено специфікою спорів, які розглядаються в порядку адміністративного судочинства, а запровадження таких строків обумовлене досягненням юридичної визначеності у публічно-правових відносинах.

Відповідно до правових висновків Європейського Суду з прав людини, право на суд, одним з аспектів якого є право доступу до суду, не є абсолютним і може підлягати дозволеним за змістом обмеженням, зокрема, щодо умов прийнятності позову. Такі обмеження не можуть зашкоджувати самій суті права доступу до суду, мають переслідувати легітимну мету, а також має бути обґрунтована пропорційність між застосованими засобами та поставленою метою (пункт 33 рішення у справі "Перетяка та Шереметьєв проти України" від 21.12.2010, заява №45783/05). Норми, що регулюють строки подачі позовних заяв, безсумнівно, спрямовані на забезпечення належного здійснення правосуддя і юридичної визначеності. Зацікавлені особи мають розраховувати на те, що ці норми будуть застосовані (пункти 22-23 рішення у справі "Мельник проти України" від 28.03.2006, заява №23436/03).

Встановлення строків звернення до суду з відповідними позовними заявами законом передбачено з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства та своєчасного виконання ними, передбачених КАС України, певних процесуальних дій. Інститут строків в адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулює учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов`язків.

Отже, право на звернення до суду не є абсолютним і може бути обмеженим, в тому числі і встановленням строків для звернення до суду, якими чинне законодавство обмежує звернення до суду за захистом прав, свобод та інтересів. Це, насамперед, обумовлено специфікою соціальних спорів, які розглядаються в порядку адміністративного судочинства, а запровадження таких строків обумовлене досягненням юридичної визначеності у публічно-правових відносинах. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними. Після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.

Вказані висновки узгоджуються з правовою позицією Верховного Суду, викладеною в постанові від 19.08.2021 у справі № 500/955/19.

Реалізація позивачем права на звернення до суду з позовною заявою в рамках строку звернення залежить виключно від нього самого. Позивач, необґрунтовано не дотримуючись такого порядку, позбавляє себе можливості реалізовувати своє право на звернення до суду в межах строків, не реалізація цього права зумовлена його власною пасивною поведінкою.

Із врахуванням наведеного, колегія суддів погоджується із висновками суду першої інстанції, що позивачем пропущено строк звернення до адміністративного суду та не зазначено об`єктивних, непереборних обставин, що перешкоджали йому скористатися правом на звернення у встановлений законом строк, що є підставою для залишення позову без розгляду.

Доводи скаржника про безпідставного врахування судом клопотання Циркунівської сільської ради Харківського району Харківської області, поданого не через систему «Електронний Суд» та без відомостей про реєстрацію відповідачем електронного кабінету цієї системи, колегія суддів відхиляє, оскільки нормами КАС України передбачено право учасників справи подання процесуальних документів як через систему «Електронний Суд», так і в паперовій формі.

Крім того, згідно положень КАС України у суду відсутні підстави не врахування поданих у паперовій формі документів.

Щодо доводів скаржника про не вірно обраний Циркунівською сільською радою вид наслідків пропуску строку - відмова у задоволенні позову , замість залишення позову без розгляду, колегія суддів зазначає, що при вирішенні справи суд зобов`язаний встановити чи подано позов у строк, установлений законом, якщо позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, то чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними.

Оскільки клопотання відповідача акцентувало увагу суду на несвоєчасному зверненні позивача до суду, суд першої інстанції, правомірно вчинив дії щодо з`ясування причин поважності пропуску строку звернення до суду, не застосовував строки позовної давності, передбачені ЦК України при розгляді справи, а, керуючись статтями 122, 123 КАС України залишив позов без розгляду з огляду на пропуск позивачем строку звернення до суду.

Відповідно до ст. 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Відповідно до ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

На підставі викладеного, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм процесуального права, доводи апеляційної скарги спростовані наведеними вище обставинами та нормативно - правовим обґрунтуванням, у зв`язку з чим підстав для скасування ухвали суду першої інстанції не вбачається.

Керуючись ст.ст. 308, 310, 315, 316, 321, 325 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.

Ухвалу Харківського окружного адміністративного суду від 25.06.2024 по справі № 520/6106/24 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.

Головуючий суддя В.Б. РусановаСудді Т.С. Перцова О.В. Присяжнюк Повний текст постанови складено 04.09.2024 року