Постанова

від 03.09.2024 по справі 420/3707/24

П'ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П`ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

03 вересня 2024 р.м. ОдесаСправа № 420/3707/24

Перша інстанція: суддя Радчук А.А.,

П`ятий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

судді-доповідачаШляхтицького О.І.,

суддів: Домусчі С.Д., Семенюка Г. В.,

розглянувши в порядку письмового провадження в місті Одесі апеляційну скаргу Одеської митниці на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 22.04.2024 у справі № 420/3707/24 за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ПРО-МАКС» до Одеської митниці про визнання протиправним та скасування рішення та картки відмови,

ВСТАНОВИВ:

Короткий зміст позовних вимог.

У лютому 2024 року представник ТОВ «ПРО-МАКС» звернувся до суду з адміністративним позовом у якому просив:

- визнати протиправним та скасувати рішення Одеської митниці про коригування митної вартості товарів № UA500500/2024/000010/2 від 03.01.2024;

- визнати протиправною та скасувати картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA500500/2024/000011.

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що 03.01.2024 Одеською митницею прийнято карту відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску транспортних засобів комерційного призначення UA500500/2024/000011, якою відмовлено у митному оформленні (випуску) товарів, та винесено рішення про коригування митної вартості товарів № UA500500/2024/000010/2, у зв`язку з тим, що подані документи містять розбіжності та не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, які підтверджують митну вартість товарів. Позивач вважає, що оскаржувані рішення є протиправними та підлягають скасуванню. На спростування висновків митниці позивач зазначив, що відповідно до п. 2.2. зовнішньоекономічного договору (контракту) від 15.01.2021 №151121 вартість пакування, маркування, тари входить у ціну товару. Тобто, обов`язок упаковки і маркування товару покладається на продавця. Дані витрати входять до ціни товару та не підлягають відшкодуванню. Таким чином, відповідно до умов зазначеного контракту пакування покладається на продавця товару - Компанію "KALE KILIT VE KALIP SAN. A.S.", що свідчить про включення вказаних складових до митної вартості товару та відсутності правових підстав у митного органу для витребування додаткових документів, які б підтверджували вартість таких витрат. Щодо посилання в копії митної декларації країни відправлення на E-Fatura V V23243160110886033192787/1, яка до митного оформлення не надавалася, позивач зазначає наступне. Надана до митного оформлення Копія митної декларації країни відправлення від 22.12.2023 за № 23 590100ЕХ00050011, заповнена відповідно до Турецького законодавства. Документ TPS E-Fatura V 23243160110886033192787/1 #22-12-23 - це номер електронного документа, що в електронній базі Туреччини формується експортером при митному оформленні. У наданій копії митної декларації країни відправлення від 22.12.2023 за № 23590100ЕХ00050011 є посилання на Інвойс № ІК02023000000290 від 22.12.2023, що уможливлює ідентифікацію експортної операції з конкретною поставкою. З урахуванням даних обставин, позивач звернувся до суду за захистом своїх прав.

Представник відповідача надав відзив на позовну заяву, в якому заперечує проти задоволення позову. В обґрунтування відзиву зазначено, що декларантом позивача для здійснення митного оформлення товару до Одеської митниці подано митну декларацію (МД) 24UA500500000235U9 від 03.01.2024. Для підтвердження заявленої митної вартості товару разом з митною декларацією (МД) 24UA500500000235U9 від 03.01.2024 позивачем надані документи зазначені в графі 44 МД.Оскільки надані позивачем документи містили розбіжності та не містили всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів та відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари. Зазначені обставини виключали можливість перевірки митним органом числового значення заявленої митної вартості у відповідності до умов частини 1 статі 54 Митного кодексу України від 13.03.2012 № 4495-VI, та обумовлювали необхідність запитувати від декларанта або уповноваженої ним особи встановлені статтею 53 цього Кодексу додаткові документи та відомості. 03.01.2024 надано лист ПП "СВК КОМПАНІ" від 03.01.2024 № 03/01/24-1 з переліком документів для підтвердження митної вартості, надісланих додаткових документів та яким повідомлено митний орган інших додаткових документів більше не надаватимуться. Отже, як зазначає відповідач, оскільки в документах, які надані позивачем до Одеської митниці разом з митною декларацією (МД) 24UA500500000235U9 від 03.01.2024 містились розбіжності та були відсутні всі відомості, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів та відомості щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, а також декларантом не подані витребувані митницею додаткові документи, які підтверджують митну вартість товарів, то зазначені обставини, у відповідності до п.2 ч.6 ст. 54 Митного кодексу України від 13.03.2012 № 4495-VI, були підставою для прийняття митницею рішень про коригування митної вартості товарів та відмови митним органом у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю. Як зазначив відповідач, у відношенні товарів застосували резервний метод. На переконання відповідача, у рішенні про коригування митної вартості №UA500500/2024/000010/2 від 03.01.2024 року наведено достатнє обґрунтування причин, через які заявлену декларантом митну вартість не може бути визнано, також у цих рішеннях про коригування митної вартості визначені джерела інформації, що використовувалися митним органом для визначення митної вартості, а саме: спеціалізовані програмно-інформаційні комплекси Єдиної автоматизованої інформаційної системи (ЄАІС), у яких міститься інформація, отримана за результатами здійснення митного контролю. Відтак, відповідач робить висновок, що Одеська митниця під час здійснення контролю митної вартості товарів позивача та прийняття рішення про коригування митної вартості товару UA500500/2024/000010/2 від 03.01.2024 року та картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення 500500/2024/000011 діяла у відповідності до вимог законів та інших нормативно-правових актів України, не порушувала права та законні інтереси позивача, а тому відсутні підстави для задоволення адміністративного позову Товариства з обмеженою відповідальністю «ПРО-МАКС».

Короткий зміст рішення суду першої інстанції.

Одеський окружний адміністративний суд рішенням від 22.04.2024 у справі № 420/3707/24 адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «ПРО-МАКС» до Одеської митниці, про визнання протиправним та скасування рішення та картки відмови задовольнив.

Визнав протиправним та скасував рішення про коригування митної вартості №UA500500/2024/000010/2 від 03.01.2024.

Визнав протиправною та скасував картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення UA500500/2024/000011.

Стягнув за рахунок бюджетних асигнувань Одеської митниці на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ПРО-МАКС» судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 6056,00 грн.

Короткий зміст вимог апеляційної скарги.

Не погоджуючись з даним рішенням суду представник Одеської митниці подав апеляційну скаргу.

В апеляційній скарзі зазначено, що рішення судом першої інстанції ухвалене з порушенням норм процесуального та неправильним застосуванням норм матеріального права, неповним з`ясуванням судом обставин, що мають значення для справи, невідповідністю висновків суду обставинам справи, недоведеністю обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції вважав встановленими, у зв`язку з чим просить його скасувати та ухвалити нову постанову, якою відмовити у задоволенні адміністративного позову.

Апелянт, мотивуючи власну правову позицію, акцентує на таких обставинах і причинах незаконності і необґрунтованості оскаржуваного судового рішення:

- суд першої інстанції не врахував, що оскільки в документах, які надані позивачем до Одеської митниці, містились розбіжності та були відсутні всі відомості що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, та відомості щодо ціни, яка була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, а також декларантом не подані документи згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах 2-4 статті 53 Митного кодексу України від 13.03.2012 №4495-VІ, то зазначені обставини, у відповідності до п. 2 ч. 6 ст. 54 Митного кодексу України, були підставою для прийняття митницею рішення про коригування митної вартості товарів та відмови митного органу у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю.

Обставини справи.

Судом першої інстанції встановлено, що у ході здійснення господарської діяльності Позивача між ТОВ «ПРО-МАКС» (Покупець) та «KALE KILIT VE KALIP SANAYI A.S.» (Продавець) 15.11.2021 було укладено контракт № 151121, відповідно до предмету якого Продавець продає, а Покупець купує та сплачує дверну фурнітуру (замки, циліндри та супутні товари), виробництва Туреччини, іменовану надалі «Товар».

Додатковою угодою № 3 від 20.09.2022 до Контракту № 151121 від 15.11.2021, сторони дійшли згоди викласти пункт 1.1 у наступній редакції: «Продавець продає, а Покупець купує і оплачує дверну фурнітуру (замки, циліндри та супутні товари) торгової марки KALE (TM KALE), виробництва Туреччини, що зветься надалі «Товар».

Кількість, якість, терміни та умови постачання, ціна за одиницю Товару та вартість кожної партії постачання визначаються в інвойсах, які є невід`ємною частиною цього контракту (п. 1.2. Контракту № 151121 від 15.11.2021).

Відповідно п. 2.1. Контракту № 151121 від 15.11.2021 загальна вартість Товарів, що постачаються за цим Контрактом, складається із сумарної вартості партій поставок, погоджених в Інвойсах і не може перевищувати суму 2 000 000,00 (два мільйона) доларів США. У ціну Товару за будь-якого способу постачання входить вартість упаковки, маркування, тари. Доставка (транспортування) та страхування може додатково включатися до ціни товару в залежності від умов постачання згідно з правилами Інкотермс 2010 року (п.2.2).

Згідно п. 6. Контракту № 151121 від 15.11.2021 умови постачання узгоджуються у специфікаціях на постачання кожної конкретної партії Товару.

При цьому, відповідно до специфікації поставки № 58 від 14.12.2023, до контракту № 151121 від 15.11.2021, умовами постачання визначено FCA Tekirdag Turkey.

Умови пакування та маркування товару визначені п. 7. Контракту № 151121 від 15.11.2021 року: товар має бути упакований таким чином, щоб виключити його псування і пошкодження з урахуванням транспортування, перевантаження та тривалого зберігання. Додаткове пакування та маркування Товару обговорюється, за необхідності, окремо в кожній Специфікації.

На виконання умов контракту № 151121 KALE KILIT VE KALIP SANAYI A.S. здійснив поставку на адресу Покупця товару: Замки з недорогоцінних металів, що використовуються для дверей будівель: Замки врізні, металеві (корпус - оцинкована сталь), циліндрові (STEEL DOOR LOCK, 252R, СР), циліндр не включений, бексет: 60мм., розміри: висота 210 мм., висота лицьової планки 300 мм., ширина 28 мм., призначені для установки в металеві двері, apт.252R0000078 - 15520 шт. Країна виробництва TR Торговельна марка - KALE Виробник - KALE KILIT VE KALIP SANAYI A.S.

З метою митного оформлення імпортованого товару 03.08.2023 декларантом позивача до Одеської митниці подано митну декларацію № 23UA500500026745U3 на:

Товар 1: Замки з недорогоцінних металів, що використовуються для дверей будівель: Замки врізні, металеві (корпус - оцинкована сталь), циліндрові (STEEL DOOR LOCK, 252R, CP), циліндр не включений, бексет: 60мм., розміри: висота 210 мм., висота лицьової планки 300 мм., ширина 28 мм., призначені для установки в металеві двері, арт.252R0000078 - 13600 шт. Країна виробництва TR Торговельна марка - KALE Виробник - KALE KILIT VE KALIP SANAYI A.S.

Митну вартість товару визначено за основним (першим) методом - ціною договору.

На підтвердження обґрунтованості заявленої у митній декларації митної вартості товару та обраного методу її визначення декларант надав митному органу разом з митною декларацією наступні документи:

- рахунок-фактура (інвойс) № ік02023000000290 від 22.12.2023 (0380);

- автотранспортна накладна № 41 від 22.12.2023 року (0730);

- сертифікат про походження товару № 1327904 від 22.12.2023 року (0861);

- рахунок-фактура про надання транспортно-експедиційних послуг від виконавця договору (контракту) про транспортно-експедиційні послуги № 3 від 03.01.2024 (3004);

- документ, шо підтверджує вартість перевезення товару - довідка про витрати №0301/2 від 03.01.2023 (3007);

- додаткова угода № 1 від 20.07.2022 (m4103);

- додаткова угода № 3 від 20.09.2022 (m4103);

- специфікація постачання № 58 від 14.12.2023 (4103);

- зовнішньоекономічний договір (контракт) купівлі-продажу, стороною якого є виробник товарів, то декларуються, та подання якого для митного оформлення не супроводжується поданням пов`язаних з ним посередницьких (зовнішньоекономічних та/або внутрішніх) договорів № 151121 від 15.11.2021 (m4104);

- договір про надання послуг митного брокера № 04 від 03.01.2024 (m4207);

- договір (контракт) про перевезення №24/11-23 від 24.11.2023 (4301);

- вагова відправника б/н від 22.12.2023 (9000);

- рішення суду (справа №420/1968/23) від 10.04.2023 (9504);

- копія митної декларації країни відправлення № 23590100ех00050011 від 22.12.2023 року (9610).

Під час здійснення митного контролю правильності визначення митної вартості товарів митним органом було встановлено, що подані документи містять розбіжності та не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, які підтверджують митну вартість товарів, а саме:

1) відповідно до пп.в) п.1 ч. 10 ст. 58 Митного кодексу України при визначенні митної вартості до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари якщо, вони не включалися до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті додається така складова митної вартості, як вартість упаковки або вартість пакувальних матеріалів та робіт, пов`язаних із пакуванням. Згідно П.2.2 зовнішньоекономічного договору (контракту) від 15.11.2021 №151121 ціна включає в себе вартість упаковки та маркування, тари. Проте, у наданих до митного оформлення документах (контракті, інвойсі, пакувальному листі тощо) відсутні дані щодо даної складової митної вартості товару, внаслідок чого неможливо перевірити правильність визначення митної вартості самого товару;

2) в копії митної декларації країни відправлення наявне посилання на Е-Fatura V23243160110886033192787/1, яка до митного оформлення не надавалася.

3 огляду на вищевикладене з метою перевірки числових значень складових митної вартості товарів, митницею відповідно до п. 5 ст. 54, ч.3 ст.53 МКУ декларанту поставлено вимогу протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: 1) виписку з бухгалтерської документації; 2) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 3) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини; 4) переклад на українську мову копії митної декларації країни відправлення від 22.12.2023 № 23590100EX00050011 для перевірки та підтвердження відомостей, зазначених у МД згідно ст.254 МКУ. Повідомлено, що декларант або уповноважена ним особа за власним бажанням може подати додаткові наявні у них документи для підтвердження заявленої ними митної вартості товару.

03.01.2024 надано лист ПП "СВК КОМПАНІ" від 03.01.2024 № 03/01/24-1 з переліком документів для підтвердження митної вартості, надісланих додаткових документів та яким повідомлено митний орган інших додаткових документів більше не надаватимуться.

Як зазначив відповідач в оскаржуваному рішенні, відповідно до ч. 1 ст. 55 МКУ рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається митним органом у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо митним органом у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 МКУ, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів.

03.01.2024 Одеська митниця Державної митної служби України прийняла рішення про коригування митної вартості товарів №UA500500/2024/000010/2, яким скориговано митну вартість товару за резервним методом, а саме, було проведено аналіз баз даних АСМО «Інспектор» та ЄАІС та встановлено, що рівень митної вартості є більшим та становить по товару № 1- 4,5200 дол.США/кг нетто (МД від 10.06.2023 №UA500080/2023/004288) ніж заявлено декларантом 3,7761 дол.США/кг нетто.

На підставі прийнятого рішення про коригування митної вартості товару Одеська митниця 03.01.2023 видала позивачу картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA500500/2024/000011.

Позивач, вважаючи, що оскаржуване рішення відповідача та картка відмови є протиправними звернувся до суду з даним адміністративним позовом.

Вказані обставини сторонами не заперечуються, а отже є встановленими.

Висновок суду першої інстанції.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що позивачем для митного оформлення були надані всі документи, необхідні для підтвердження заявленої митної вартості імпортованого товару, які містили необхідні числові показники митної вартості.

Колегія суддів погоджується з вказаними висновками суду першої інстанції з огляду на таке.

Джерела права й акти їх застосування та оцінка суду.

За змістом частини 2 статті 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Надаючи оцінку правомірності дій та рішень органів владних повноважень, суд керується критеріями, закріпленими у статті 2 КАС України, які певною мірою відображають принципи адміністративної процедури, встановлюючи при цьому чи прийняті (вчинені) ним рішення (дії): на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відносини, з приводу яких виник даний спір, регулюються Митним кодексом України.

Відповідно до статей 49, 50 Митного кодексу України митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари. Відомості про митну вартість товарів використовуються, зокрема, для нарахування митних платежів.

Згідно з частиною 1 статті 51, частиною першою статті 52 Митного кодексу України митна вартість товарів, що переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу; заявлення митної вартості товарів здійснюється декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товарів у порядку, встановленому розділом VIII цього Кодексу та цією главою.

Як встановлено частиною 2 статті 52 Митного кодексу України, декларант зобов`язаний: заявляти митну вартість, визначену ними самостійно, у тому числі за результатами консультацій з митним органом; подавати митному органу достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об`єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню; нести всі додаткові витрати, пов`язані з коригуванням митної вартості або наданням митному органу додаткової інформації.

Згідно з частинами 1, 2 статті 53 Митного кодексу України у випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає митному органу документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення. Документами, які підтверджують митну вартість товарів, є: декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п`ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу); якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; копія імпортної ліцензії, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

Забороняється вимагати від декларанта або уповноваженої ним особи будь-які інші документи, відмінні від тих, що зазначені в цій статті (частина 5 статті 53 Митного кодексу України).

З аналізу наведених норм вбачається, що положення статті 53 Митного кодексу України містять вичерпний перелік документів, що подається декларантом митному органу для підтвердження заявленої митної вартості товарів та обраного методу її визначення.

Дана норма кореспондується з положеннями статті 318 Митного кодексу України, якою встановлено, що митний контроль має передбачати виконання органами доходів і зборів мінімуму митних формальностей, необхідних для забезпечення додержання законодавства України з питань державної митної справи.

Відповідно до частини 3 статті 53 Митного кодексу України у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов`язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) додаткові документи.

Згідно зі статтею 54 Митного кодексу України контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється митним органом під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості.

Контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється митним органом шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 цього Кодексу.

За результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів митний орган визнає заявлену декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування відповідно до положень статті 55 цього Кодексу.

Частиною 5 статті 54 Митного кодексу України передбачено право митного органу з метою здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів упевнюватися в достовірності або точності будь-якої заяви, документа чи розрахунку, поданих для цілей визначення митної вартості, а у випадках, встановлених цим Кодексом, письмово запитувати від декларанта або уповноваженої ним особи додаткові документи та відомості, якщо це необхідно для прийняття рішення про визнання заявленої митної вартості.

За правилами частини 6 статті 54 Митного Кодексу України орган доходів і зборів може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі: 1) невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості; 2) неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари; 3) невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 цього Кодексу; 4) надходження до органу доходів і зборів документально підтвердженої офіційної інформації органів доходів і зборів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості.

Згідно з частиною 1 статті 55 Митного кодексу України рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається митним органом у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо митним органом у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів.

Прийняте органом доходів і зборів письмове рішення про коригування заявленої митної вартості товарів має містити, зокрема, наявну в митного органу інформацію (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, інших умов, що могли вплинути на ціну товарів), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом, та обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої органом доходів і зборів, та фактів, які вплинули на таке коригування (пункти 2, 5 частини 2 статті 55 Митного Кодексу України).

Зазначені положення зобов`язують митницю у рішенні про коригування митної вартості зазначати конкретні обставини, які викликали відповідні сумніви, причини неможливості їх перевірки на підставі наданих декларантом документів, а також обґрунтувати необхідність перевірки спірних відомостей та зазначити документи, надання яких може усунути сумніви у їх достовірності.

Статтею 57 Митного кодексу України встановлено, що визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: 1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні: за ціною договору щодо ідентичних товарів; за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; на основі віднімання вартості; на основі додавання вартості (обчислена вартість); резервний.

Основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції).

Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу.

Застосуванню другорядних методів передує процедура консультацій між митним органом та декларантом з метою визначення основи вартості згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу. Під час таких консультацій митний орган та декларант можуть здійснити обмін наявною у кожного з них інформацією за умови додержання вимог щодо її конфіденційності.

У разі неможливості визначення митної вартості товарів згідно з положеннями статей 59 (визначення митної вартості за ціною договору щодо ідентичних товарів) і 60 (визначення митної вартості за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів) Кодексу за основу для її визначення може братися або ціна, за якою ідентичні або подібні (аналогічні) товари були продані в Україні не пов`язаному із продавцем покупцю відповідно до статті 62 (визначення митної вартості на основі віднімання вартості) Кодексу, або вартість товарів, обчислена відповідно до статті 63 (визначення митної вартості товарів на основі додавання вартості (обчислена вартість) Кодексу.

При цьому кожний наступний метод застосовується, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу.

Методи на основі віднімання та додавання вартості (обчислена вартість) можуть застосовуватися у будь-якій послідовності на прохання декларанта або уповноваженої ним особи.

У разі якщо неможливо застосувати жоден із зазначених методів, митна вартість визначається за резервним методом відповідно до вимог, встановлених статтею 64 цього Кодексу.

Частинами 2, 3 статті 58 Митного кодексу України передбачено, що метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, не застосовується, якщо використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірні та/або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов`язковою при її обчисленні. У разі якщо митна вартість не може бути визначена за основним методом, застосовуються другорядні методи.

Відповідно до частин 4, 5 статті 58 Митного кодексу України митною вартістю товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за товари, якщо вони продаються на експорт в Україну, скоригована в разі потреби з урахуванням положень частини десятої цієї статті.

Ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті - це загальна сума всіх платежів, які були здійснені або повинні бути здійснені покупцем оцінюваних товарів продавцю або на користь продавця через третіх осіб та/або на пов`язаних із продавцем осіб для виконання зобов`язань продавця.

Колегією суддів з матеріалів справи встановлено, що у ході здійснення господарської діяльності Позивача між ТОВ «ПРО-МАКС» (Покупець) та «KALE KILIT VE KALIP SANAYI A.S.» (Продавець) 15.11.2021 було укладено контракт № 151121, відповідно до предмету якого Продавець продає, а Покупець купує та сплачує дверну фурнітуру (замки, циліндри та супутні товари), виробництва Туреччини, іменовану надалі «Товар».

Додатковою угодою № 3 від 20.09.2022 до Контракту № 151121 від 15.11.2021, сторони дійшли згоди викласти пункт 1.1 у наступній редакції: «Продавець продає, а Покупець купує і оплачує дверну фурнітуру (замки, циліндри та супутні товари) торгової марки KALE (TM KALE), виробництва Туреччини, що зветься надалі «Товар».

Кількість, якість, терміни та умови постачання, ціна за одиницю Товару та вартість кожної партії постачання визначаються в інвойсах, які є невід`ємною частиною цього контракту (п. 1.2. Контракту № 151121 від 15.11.2021).

Відповідно п. 2.1. Контракту № 151121 від 15.11.2021 загальна вартість Товарів, що постачаються за цим Контрактом, складається із сумарної вартості партій поставок, погоджених в Інвойсах і не може перевищувати суму 2 000 000,00 (два мільйона) доларів США. У ціну Товару за будь-якого способу постачання входить вартість упаковки, маркування, тари. Доставка (транспортування) та страхування може додатково включатися до ціни товару в залежності від умов постачання згідно з правилами Інкотермс 2010 року (п.2.2).

Згідно п. 6. Контракту № 151121 від 15.11.2021 умови постачання узгоджуються у специфікаціях на постачання кожної конкретної партії Товару.

При цьому, відповідно до специфікації поставки № 58 від 14.12.2023, до контракту № 151121 від 15.11.2021, умовами постачання визначено FCA Tekirdag Turkey.

Умови пакування та маркування товару визначені п. 7. Контракту № 151121 від 15.11.2021 року: товар має бути упакований таким чином, щоб виключити його псування і пошкодження з урахуванням транспортування, перевантаження та тривалого зберігання. Додаткове пакування та маркування Товару обговорюється, за необхідності, окремо в кожній Специфікації.

На виконання умов контракту № 151121 KALE KILIT VE KALIP SANAYI A.S. здійснив поставку на адресу Покупця товару: Замки з недорогоцінних металів, що використовуються для дверей будівель: Замки врізні, металеві (корпус - оцинкована сталь), циліндрові (STEEL DOOR LOCK, 252R, СР), циліндр не включений, бексет: 60мм., розміри: висота 210 мм., висота лицьової планки 300 мм., ширина 28 мм., призначені для установки в металеві двері, apт.252R0000078 - 15520 шт. Країна виробництва TR Торговельна марка - KALE Виробник - KALE KILIT VE KALIP SANAYI A.S.

З метою митного оформлення імпортованого товару 03.08.2023 декларантом позивача до Одеської митниці подано митну декларацію № 23UA500500026745U3 на:

Товар 1: Замки з недорогоцінних металів, що використовуються для дверей будівель: Замки врізні, металеві (корпус - оцинкована сталь), циліндрові (STEEL DOOR LOCK, 252R, CP), циліндр не включений, бексет: 60мм., розміри: висота 210 мм., висота лицьової планки 300 мм., ширина 28 мм., призначені для установки в металеві двері, арт.252R0000078 - 13600 шт. Країна виробництва TR Торговельна марка - KALE Виробник - KALE KILIT VE KALIP SANAYI A.S.

Митну вартість товару визначено за основним (першим) методом - ціною договору.

На підтвердження обґрунтованості заявленої у митній декларації митної вартості товару та обраного методу її визначення декларант надав митному органу разом з митною декларацією наступні документи:

- рахунок-фактура (інвойс) № ік02023000000290 від 22.12.2023 (0380);

- автотранспортна накладна № 41 від 22.12.2023 року (0730);

- сертифікат про походження товару № 1327904 від 22.12.2023 року (0861);

- рахунок-фактура про надання транспортно-експедиційних послуг від виконавця договору (контракту) про транспортно-експедиційні послуги № 3 від 03.01.2024 (3004);

- документ, шо підтверджує вартість перевезення товару - довідка про витрати №0301/2 від 03.01.2023 (3007);

- додаткова угода № 1 від 20.07.2022 (m4103);

- додаткова угода № 3 від 20.09.2022 (m4103);

- специфікація постачання № 58 від 14.12.2023 (4103);

- зовнішньоекономічний договір (контракт) купівлі-продажу, стороною якого є виробник товарів, то декларуються, та подання якого для митного оформлення не супроводжується поданням пов`язаних з ним посередницьких (зовнішньоекономічних та/або внутрішніх) договорів № 151121 від 15.11.2021 (m4104);

- договір про надання послуг митного брокера № 04 від 03.01.2024 (m4207);

- договір (контракт) про перевезення №24/11-23 від 24.11.2023 (4301);

- вагова відправника б/н від 22.12.2023 (9000);

- рішення суду (справа №420/1968/23) від 10.04.2023 (9504);

- копія митної декларації країни відправлення № 23590100ех00050011 від 22.12.2023 року (9610).

Під час здійснення митного контролю правильності визначення митної вартості товарів митним органом було встановлено, що подані документи містять розбіжності та не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, які підтверджують митну вартість товарів, а саме:

1) відповідно до пп.в) п.1 ч. 10 ст. 58 Митного кодексу України при визначенні митної вартості до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари якщо, вони не включалися до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті додається така складова митної вартості, як вартість упаковки або вартість пакувальних матеріалів та робіт, пов`язаних із пакуванням. Згідно П.2.2 зовнішньоекономічного договору (контракту) від 15.11.2021 №151121 ціна включає в себе вартість упаковки та маркування, тари. Проте, у наданих до митного оформлення документах (контракті, інвойсі, пакувальному листі тощо) відсутні дані щодо даної складової митної вартості товару, внаслідок чого неможливо перевірити правильність визначення митної вартості самого товару;

2) в копії митної декларації країни відправлення наявне посилання на Е-Fatura V23243160110886033192787/1, яка до митного оформлення не надавалася.

3 огляду на вищевикладене з метою перевірки числових значень складових митної вартості товарів, митницею відповідно до п. 5 ст. 54, ч.3 ст.53 МКУ декларанту поставлено вимогу протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: 1) виписку з бухгалтерської документації; 2) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 3) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини; 4) переклад на українську мову копії митної декларації країни відправлення від 22.12.2023 № 23590100EX00050011 для перевірки та підтвердження відомостей, зазначених у МД згідно ст.254 МКУ. Повідомлено, що декларант або уповноважена ним особа за власним бажанням може подати додаткові наявні у них документи для підтвердження заявленої ними митної вартості товару.

03.01.2024 надано лист ПП "СВК КОМПАНІ" від 03.01.2024 № 03/01/24-1 з переліком документів для підтвердження митної вартості, надісланих додаткових документів та яким повідомлено митний орган інших додаткових документів більше не надаватимуться.

Як зазначив відповідач в оскаржуваному рішенні, відповідно до ч. 1 ст. 55 МКУ рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається митним органом у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо митним органом у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 МКУ, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів.

03.01.2024 Одеська митниця Державної митної служби України прийняла рішення про коригування митної вартості товарів №UA500500/2024/000010/2, яким скориговано митну вартість товару за резервним методом, а саме, було проведено аналіз баз даних АСМО «Інспектор» та ЄАІС та встановлено, що рівень митної вартості є більшим та становить по товару № 1- 4,5200 дол.США/кг нетто (МД від 10.06.2023 №UA500080/2023/004288) ніж заявлено декларантом 3,7761 дол.США/кг нетто.

На підставі прийнятого рішення про коригування митної вартості товару Одеська митниця 03.01.2023 видала позивачу картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA500500/2024/000011.

Надаючи оцінку вказаним зауваженням митного органу, які стали підставою для прийняття оскаржуваного рішення про коригування митної вартості, колегія суддів виходить з такого.

Щодо відсутності інформації про вартість упаковки.

Так, відповідач в оскаржуваному рішенні, зокрема, зазначає, що у наданих до митного оформлення документах відсутні дані щодо даної складової митної вартості товару, внаслідок чого неможливо перевірити правильність визначення митної вартості самого товару.

Проте, колегією суддів з матеріалів справи встановлено, що п. 2.2. Контракту № 151121 від 15.11.2021 передбачено, що у ціну Товару за будь-якого способу постачання входить вартість упаковки, маркування, тари.

Разом з тим, відповідно до специфікації поставки № 58 від 14.12.2023, до контракту № 151121 від 15.11.2021, умовами постачання визначено FCA Tekirdag Turkey.

Відповідно до розділу А.9 умов FСА Офіційних правил тлумачення торговельних термінів Міжнародної торгової палати Інкотермс, Продавець зобов`язаний за власний рахунок забезпечити пакування товару, необхідне для перевезення товару (за винятком випадків, коли в даній галузі торгівлі прийнято звичайно відправляти товари з такими ж характеристиками, що обумовлені договором, без упаковки). Пакування здійснюється в тій мірі, в якій обставини, що стосуються транспортування (наприклад, засоби перевезення, місце призначення), були повідомлені продавцю до укладення договору купівлі-продажу.

Водночас, пунктом 7 контракту № 151121 від 15.11.2021 сторонами узгоджено, що товар повинен бути упакований таким чином, щоб унеможливити його псування або знищення з врахуванням транспортування, перевантаження та тривалого зберігання. Логічним вбачається те, що товар повинен бути упакований саме Продавцем.

Наведене свідчить про те, що продаж товару та його переміщення разом з упаковкою передбачено умовами контракту, вартість упаковки включається до ціни товару і витрати на упаковку або вартість пакувальних матеріалів та робіт, пов`язаних з пакуванням, були понесені не покупцем, а продавцем.

Крім того, як правильно зазначено судом першої інстанції, відповідно до Класифікатора особливостей переміщення товарів через митний кордон України, у разі поставки товару у зворотній тарі у графі 37. Процедура митної декларації має бути зазначено ZZ32, в той час як у вказаній графі митної декларації № 24UA500500000235U9 від 03.01.2024 року, позивачем зазначено ZZ00 (тара не зворотна та її вартість входить у ціну товару), що свідчить про відсутність особливостей переміщення товару, визначених цим Класифікатором.

З огляду на викладене, апеляційний суд зазначає, що при постачанні спірного товару вартість пакувальних матеріалів та робіт, пов`язаних із пакуванням включена до ціни товару при визначенні складових митної вартості товару та не повинна додаватись окремо.

Щодо зауважень митного органу про те, що в копії митної декларації країни відправлення наявне посилання на Е-Fatura V23243160110886033192787/1, яка до митного оформлення не надавалася колегія суддів зазначає таке.

Як зазначено позивачем у позовній заяві, надана до митного оформлення Копія митної декларації країни відправлення від 22.12.2023 за № 23 590100ЕХ00050011, заповнена відповідно до Турецького законодавства. Документ TPS E-Fatura V 23243160110886033192787/1 #22-12-23 - це номер електронного документа, що в електронній базі Туреччини формується експортером при митному оформленні.

Вказане відповідачем не спростовано.

Разом з тим, колегією суддів з матеріалів справи встановлено, що в наданій копії митної декларації країни відправлення від 22.12.2023 за № 23590100ЕХ00050011 є посилання на Інвойс № ІК02023000000290 від 22.12.2023, що дає можливість для ідентифікації експортної операції з конкретною поставкою.

З огляду на викладене, апеляційний суд приходить до висновку, що документи, подані позивачем до митного органу з метою підтвердження заявлених відомостей про митну вартість товарів, відповідають переліку документів, встановлених ч. 2 ст. 53 МК України та не містять розбіжностей.

Як вбачається з матеріалів справи, декларант надав всі необхідні документи, які давали змогу митному органу визначити митну вартість товару, надані документи підтверджують числове значення митної вартості товару та не містять розбіжностей.

За таких обставин, у силу положень частини 2 статті 53 Митного кодексу України, у митного органу не було законних підстав для витребування додаткових документів, зокрема і перелічених вище.

Водночас, неподання декларантом запитуваних митним органом документів, за відсутності обґрунтування неможливості визначення митної вартості товарів за першим методом, не є достатнім для висновку про наявність підстав для застосування митним органом іншого методу визначення митної вартості.

Аналогічна правова позиція висловлена Верховним Судом у постановах від 19.12.2019 у справі № 810/5295/15, від 06.02.2020 у справі № 540/2219/18.

Апеляційний суд відхиляє доводи відповідача про наявність сумніву у заявленій позивачем митній вартості імпортованого товару з підстав, наведених у спірному рішенні про коригування митної вартості товарів, оскільки надані позивачем до митного органу в документи, підтверджують ціну імпортованого товару та жодних розбіжностей не містять.

Також, підставою для коригування відповідачем митної вартості товарів слугувала інформація з цінової бази Єдиної автоматизованої інформаційної системи Держмитслужби щодо митного оформлення ідентичних товарів з вищим рівнем митної вартості.

Однак, колегія суддів зазначає, що формально нижчий рівень митної вартості імпортованого позивачем товару від рівня митної вартості іншого митного оформлення не може розцінюватися як заниження позивачем митної вартості та не є перешкодою для застосування першого методу визначення митної вартості товару і не може бути достатньою та самостійною підставою для відмови у здійсненні митного оформлення товару за першим методом визначення його митної вартості.

Відповідач, як суб`єкт владних повноважень, не довів, що позивач сплатив за товар іншу суму ніж та, яка заявлена у якості митної вартості товару.

Окрім того, відповідно до частини 2 статті 55 Митного кодексу України прийняте митним органом письмове рішення про коригування заявленої митної вартості товарів має містити, крім іншого, наявну в митного органу інформацію (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, інших умов, що могли вплинути на ціну товарів), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом; обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої органом доходів і зборів, та фактів, які вплинули на таке коригування.

Згідно з пунктом 2.1 Правил заповнення рішення про коригування митної вартості товарів, затверджених наказом Міністерства фінансів України № 598 від 24.05.2012, посилання на використання цінової бази Єдиної автоматизованої інформаційної системи Держмитслужби у Рішенні допускається тільки при визначенні митної вартості відповідно до положень статей 59, 60 та 64 Кодексу з обов`язковим зазначенням номера та дати митної декларації, яка була взята за основу для визначення митної вартості оцінюваних товарів, з поясненнями щодо зроблених коригувань на обсяг партії ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, умов поставки, комерційних умов тощо. У випадку визначення митної вартості оцінюваних товарів із застосуванням резервного методу (стаття 64 Кодексу) зазначаються докладна інформація та джерела, які використовувалися митним органом при її визначенні.

Як вбачається з рішення про коригування митної вартості товарів № UA500500/2023/000819/2 від 04.12.2023 відповідачем використано для коригування митної вартості товару митну декларацію від 10.06.2023 № UA500080/2023/004288.

Проте, спірне рішення містить лише посилання на таку митну декларацію, однак не містить пояснень про те, яким чином митна вартість товару визначена саме в такому розмірі, які складові вплинули на формування такої вартості.

Також відповідачем не зазначено порівняння характеристик оцінюваного товару та характеристик товару, ціна якого взята за основу для коригування митної вартості за резервним методом, що свідчить про порушення відповідачем положень частини 2 статті 55 Митного кодексу України щодо обґрунтованості прийнятого рішення.

Аналогічні висновки викладені Верховним Судом у постанові від 12.03.2020 у справі № 804/6243/14.

Враховуючи викладене, позивачем для митного оформлення були надані всі документи, необхідні для підтвердження заявленої митної вартості імпортованого товару, які містили необхідні числові показники митної вартості.

Водночас, відповідачем не підтверджено належними доводами та відповідними доказами наявність у поданих позивачем документах розбіжностей, ознак підробки або відсутність всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товару, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за цей товар. Правильність визначення митної вартості позивачем за основним методом відповідачем не спростована, а наявність належних підстав для коригування митної вартості відповідачем не доведена.

Відповідно до статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

В ході розгляду справи позивач довів суду ті обставини, на які він посилався в обґрунтування заявлених вимог, а відповідач не надав суду належні докази на підтвердження своїх заперечень проти позову.

За наведених обставин, на думку колегії суддів, суд першої інстанції правильно дійшов висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог та скасування оскаржуваного рішення митниці про коригування митної вартості та картки відмови.

Доводи апеляційної скарги.

Доводи апеляційної скарги, яким надано оцінку в мотивувальній частині постанови, встановлених обставин справи та висновків суду першої інстанції не спростовують та не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, яке призвело або могло призвести до неправильного вирішення справи.

Апеляційний суд враховує усталену практику Європейського суду з прав людини, який неодноразово відзначав, що рішення національного суду повинно містити мотиви, які достатні для того, щоб відповісти на істотні аспекти доводів сторін (рішення Європейського суду з прав людини у справі «Руїз Торія проти Іспанії» (Ruiz Torija v. Spain, п. п. 29 - 30).

Право на обґрунтоване рішення дозволяє вищим судам просто підтверджувати мотиви, надані нижчими судами, не повторюючи їх рішення.

З огляду на вищевикладене, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що судом першої інстанції правильно встановлені обставини справи, судове рішення постановлено з додержанням норм матеріального та процесуального права і підстав для його скасування не вбачається.

Згідно з частиною 1 статті 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись статтями 308, 309, 315, 316, 321, 322, 325 КАС України,

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Одеської митниці залишити без задоволення.

Рішення Одеського окружного адміністративного суду від 22.04.2024 у справі № 420/3707/24 залишити без змін.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає, за виключенням випадків, передбачених підпунктами а), б), в), г) пункту 2 частини 5 статті 328 КАС України.

Суддя-доповідач О.І. ШляхтицькийСудді С.Д. Домусчі Г.В. Семенюк