Постанова

від 04.09.2024 по справі 560/18635/23

СЬОМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 560/18635/23

Головуючий суддя 1-ої інстанції - Польовий О.Л.

Суддя-доповідач - Граб Л.С.

04 вересня 2024 року

м. Вінниця

Сьомий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді: Граб Л.С.

суддів: Білої Л.М. Сторчака В. Ю. ,

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Хмельницької митниці на рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 11 квітня 2024 року у справі за адміністративним позовом товариства з обмеженою відповідальністю "КЛАСТ" до Хмельницької митниці про визнання протиправними та скасування рішень,

В С Т А Н О В И В :

Товариство з обмеженою відповідальністю "КЛАСТ" (далі ТОВ "КЛАСТ") звернулося до суду з позовом до Хмельницької митниці, в якому просило:

-визнати протиправними та скасувати рішення щодо класифікації товарів від 22.09.2023 №23UA400000000025-KT;

-визнати протиправними та скасувати рішення про визначення коду товару від 22.09.2023 №КТ-UA400000-0025-2023;

- визнати протиправними та скасувати рішення про коригування митної вартості від 22.09.2023 №UA400000/2023/000243/2 та картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення від 22.09.2023 №UA400040/2023/000720.

Рішенням Хмельницького окружного адміністративного суду від 11 квітня 2024 року позов задоволено частково:

-визнано протиправним та скасовано рішення Хмельницької митниці про коригування митної вартості товарів від 22.09.2023 №UA400000/2023/000243/2 та картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення від 22.09.2023 №UA400040/2023/000720.

У задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

Не погодившись з судовим рішенням в частині задоволення позову, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить рішення суду першої інстанції скасувати та прийняти нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовити в повному обсязі.

В обґрунтування доводів апеляційної скарги, апелянт посилається на неповне з`ясування судом першої інстанції обставин, що мають значення для розгляду справи, невідповідність висновків обставинам справи та порушення норм матеріального та процесуального права, які призвели до неправильного вирішення правового спору.

Розгляд справи колегією суддів здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Судом першої інстанції встановлено та матеріалами справи підтверджується, що ТОВ "КЛАСТ" та компанія DOKUPA PAZARLAMA IC VE DIS TICARET LIMITED SIRKETI уклали контракт від 03.07.2023 №3072023 на поставку килимових виробів. Поставка товару продавцем здійснюється на умовах EXW згідно правил ІНКОТЕРМС-2020. Валюта контракту - долар США. Оплата товару здійснюється покупцем протягом 180 днів з дати відвантаження товару, яка вказана в інвойсі.

Згідно умов Контракту 08.09.2023 продавець передав партію товару перевізнику GUZBEY ERDOGAN відповідно до CMR №00397 для доставки з міста Газіантеп, Туреччина в місто Хмельницький, Україна. Для оплати вартості доставки партії товару перевізник GUZBEY ERDOGAN надав TOB "КЛАСТ" інвойс на суму 1600,00 доларів США.

Разом з партією товару продавець надав пакувальний лист від 08.09.2023 та інвойс від 08.09.2023 DKP2023000000283 на загальну суму 54139,58 доларів США.

Відповідно до пакувального листа від 08.09.2023 продавець поставив килими машинного виробництва в кількості 4006 штук, загальною площею 12016,50 кв.м.

З метою здійснення митного контролю та митного оформлення товару декларант через представника ТОВ "ТОП ФАВОР" подав до Хмельницької митниці електронну митну декларацію від 18.09.2023 №23UA400040030923U5, в якій визначена митна вартість товару, що імпортується за основним методом, за ціною Контракту в сумі 54139,58 доларів США.

Відповідно до графи 31, 33 митної декларації до митного оформлення позивач заявив "Текстильні килимові покриття та килими для підлоги, ткані, нетафтингові, нефлоковані, неворсові, машинного способу виробництва, готові, з синтетичних текстильних матеріалів із поліпропілену, різних кольорів, форм та розмірів в рулонах: 12016,50 м.кв., 4006 шт. Колекції PATIO, NATURA, COTTA, VERSAY. Виробник DOKUPA PAZARLAMA IC VE DIS TIC. LTD. STI. Торгівельна марка: KOZA. Код товару 5702921000".

До митної декларації №23UA400040030923U5 позивач подав наступні документи: зовнішньоекономічний договір (контракт) від 03.07.2023 №3072023; рахунок-фактура (інвойс) від 08.09.2023 DKP2023000000283 на загальну суму 54139,58 доларів США; пакувальний лист від 08.09.2023; інвойс від 08.09.2023, автотранспортна накладна від 11.09.2023 CMR 00397; сертифікат походження товару від 11.09.2023 №0847165; книжка від 11.09.2023 МДП (TIR CARNET) ХВ84760003; договір про надання послуг митного брокера від 14.09.2022 №1033; копія митної декларації країни відправлення від 11.09.2023 №23270100ЕХ00066178.

За результатами перевірки митної декларації та документів, що підтверджують визначену митну вартість товару, Хмельницька митниці прийняла рішення щодо класифікації товарів від 22.09.2023 №23UA400000000025-KT, в якому встановила:

-код товару "Килими для підлоги, машинного способу виробництва, готові, із синтетичних текстильних матеріалів, поліпропілену, ткані, нетафтингові, нефлоковані, неворсові, різних розмірі та різних кольорів. Колекції PATIO, NATURA, COTTA. Виробник DOKUPA PAZARLAMA IC VE DIS TIC. LTD. STI. Торгівельна марка: KOZA" - 5702921000;

-код товару "Килими для підлоги, машинного способу виробництва, готові, із синтетичних текстильних матеріалів, ткані, нетафтингові, нефлоковані, ворсові, різних розмірі та різних кольорів. Колекції VERSAY. Виробник DOKUPA PAZARLAMA IC VE DIS TIC. LTD. STI. Торгівельна марка: KOZA" - 5702420000.

В подальшому, Хмельницькою митницею сформовано в електронному вигляді рішення про визначення коду товару від 22.09.2023 №КТ-UA400000-0025-2023, що є аналогічним рішенню щодо класифікації товарів від 22.09.2023 №23UA400000000025-KT.

Митний орган також відмовив у митному оформленні товару та склав картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення від 22.09.2023 №UA400040/2023/000720, а також прийняв рішення про коригування митної вартості товарів від 22.09.2023 №UA400000/2023/000243/2, відповідно до якого:

-митну вартість товару "Килими для підлоги, машинного способу виробництва, готові, із синтетичних текстильних матеріалів, поліпропілену, ткані, нетафтингові, нефлоковані, неворсові, різних розмірів та кольорів. Колекції PATIO, NATURA, COTTA. Виробник DOKUPA PAZARLAMA IC VE DIS TIC. LTD. STI. Торгівельна марка: KOZA" збільшив до 39546,25 доларів США;

-митну вартість товару "Килими для підлоги, машинного способу виробництва, готові, із синтетичних текстильних матеріалів, ткані, нетафтингові, нефлоковані, ворсові, різних розмірів та кольорів. Колекції VERSAY. Виробник DOKUPA PAZARLAMA IC VE DIS TIC. LTD. STI. Торгівельна марка: KOZA" збільшив до 16371,77 доларів США.

Не погоджуючись з вказаними рішеннями, позивач звернувся до суду з даним позовом.

Приймаючи рішення, суд першої інстанції дійшов висновку про часткову обгрунтованість позовних вимог та наявність правових підстав для їх задоволення.

Переглядаючи оскаржуване судове рішення в межах доводів та вимог апеляційної скарги, перевіряючи дотримання судом першої інстанцій норм процесуального права при встановленні фактичних обставин у справі та правильність застосування ним норм матеріального права, колегія суддів виходить із наступного.

Судове рішення в частині відмови в задоволенні позовних вимог не оскаржується, тому правова оцінка останньому, колегією суддів надається в частині правомірності рішення про коригування митної вартості товарів від 22.09.2023 №UA400000/2023/000243/2 та картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення від 22.09.2023 №UA400040/2023/000720.

Відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

У ст. 67 Конституції України закріплено, що кожен зобов`язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

За визначеннями, наведеними у пунктах 23 та 24 частини 1 статті 4 МК України митне оформлення-виконання митних формальностей, необхідних для випуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення; митний контроль-сукупність заходів, що здійснюються з метою забезпечення додержання норм цього Кодексу, законів та інших нормативно-правових актів з питань державної митної справи, міжнародних договорів України, укладених у встановленому законом порядку.

За змістом статей 49, 50 МК України митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари. Відомості про митну вартість товарів використовуються, зокрема, для нарахування митних платежів.

Митна вартість товарів, що переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу. Митна вартість товарів, що ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, визначається відповідно до глави 9 цього Кодексу (частини 1 та 2 статті 51 МК України).

У частині 2 статті 52 МК України зазначено, що декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов`язані: 1) заявляти митну вартість, визначену ними самостійно, у тому числі за результатами консультацій з органом доходів і зборів; 2) подавати органу доходів і зборів достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об`єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню; 3) нести всі додаткові витрати, пов`язані з коригуванням митної вартості або наданням органу доходів і зборів додаткової інформації.

Частиною першою статті 53 МК України врегульовано, що у випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає органу доходів і зборів документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення.

У частині другій цієї статті наведений перелік документів, які підтверджують митну вартість товарів:

1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п`ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості;

2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності;

3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу);

4) якщо рахунок сплачено,-банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару;

5) за наявності-інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару;

6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів;

7) ліцензія на імпорт товару, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню;

8) якщо здійснювалося страхування,-страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

Частиною третьою статті 53 МК України встановлено обов`язок декларанта або уповноваженої ним особи на письмову вимогу митного органу протягом 10 календарних днів надати (за наявності) додаткові документи, у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Згідно з положенням частини четвертої вказаної статті у разі якщо орган доходів і зборів має обґрунтовані підстави вважати, що існуючий взаємозв`язок між продавцем і покупцем вплинув на заявлену декларантом митну вартість, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу органу доходів і зборів, крім документів, зазначених у частинах другій та третій цієї статті, подає (за наявності) такі документи: 1) виписку з бухгалтерських та банківських документів покупця, що стосуються відчуження оцінюваних товарів, ідентичних та/або подібних (аналогічних) товарів на території України; 2) довідкову інформацію щодо вартості у країні-експортері товарів, що є ідентичними та/або подібними (аналогічними) оцінюваним товарам; 3) розрахунок ціни (калькуляцію).

Вимагати від декларанта або уповноваженої ним особи будь-які інші документи, відмінні від тих, що зазначені в цій статті забороняється (частина п`ята статті 53 МК України).

Частиною першою статті 54 МК України визначено, що контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється митним органом під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості.

Аналіз наведених правових норм дає підстави для висновку, що митні органи мають право здійснювати контроль правильності обчислення декларантом митної вартості, але ці повноваження здійснюються у спосіб, визначений законом, зокрема, витребовування додаткових документів на підтвердження задекларованої митної вартості може мати місце тільки у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей. Такі сумніви можуть бути зумовлені неповнотою поданих документів для підтвердження заявленої митної вартості товарів, невідповідністю характеристик товарів, зазначених у поданих документах, митному огляду цих товарів, порівнянням рівня заявленої митної вартості товарів з рівнем митної вартості ідентичних або подібних товарів, митне оформлення яких уже здійснено, і таке інше.

Наявність у митного органу обґрунтованого сумніву у правильності визначення митної вартості є обов`язковою, оскільки з цією обставиною закон пов`язує можливість витребовування додаткових документів у декларанта та надає митниці право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів.

Разом з тим витребувати необхідно ті документи, які дають можливість пересвідчитись у правильності чи помилковості задекларованої митної вартості, а не всі, які передбачені статтею 53 МК України. Ненадання повного переліку витребуваних документів може бути підставою для визначення митної вартості не за першим методом лише тоді, коли подані документи є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності не спростовують сумнів у достовірності наданої інформації.

Вказаний висновок узгоджується з правовою позицією Верховного Суду, висловленою у постановах від 12.03.2019 у справі №820/8016/15 та від 26.11.2019 у справі №821/107/16.

Статтею 57 Митного кодексу України унормовано, що визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: 1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні: за ціною договору щодо ідентичних товарів; за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; на основі віднімання вартості; на основі додавання вартості (обчислена вартість); резервний.

Основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції).

Застосуванню другорядних методів передує процедура консультацій між митним органом та декларантом з метою визначення основи вартості згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу. Під час таких консультацій митний орган та декларант можуть здійснити обмін наявною у кожного з них інформацією за умови додержання вимог щодо її конфіденційності.

У разі неможливості визначення митної вартості товарів згідно з положеннями статей 59 (визначення митної вартості за ціною договору щодо ідентичних товарів) і 60 (визначення митної вартості за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів) Кодексу за основу для її визначення може братися або ціна, за якою ідентичні або подібні (аналогічні) товари були продані в Україні не пов`язаному із продавцем покупцю відповідно до статті 62 (визначення митної вартості на основі віднімання вартості) Кодексу, або вартість товарів, обчислена відповідно до статті 63 (визначення митної вартості товарів на основі додавання вартості (обчислена вартість) Кодексу.

При цьому кожний наступний метод застосовується, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу.

Методи на основі віднімання та додавання вартості (обчислена вартість) можуть застосовуватися у будь-якій послідовності на прохання декларанта або уповноваженої ним особи.

У разі якщо неможливо застосувати жоден із зазначених методів, митна вартість визначається за резервним методом відповідно до вимог, встановлених статтею 64 цього Кодексу.

Частинами другою та третьою статті 58 МК України передбачено, що метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, не застосовується, якщо використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірні та/або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов`язковою при її обчисленні. У разі якщо митна вартість не може бути визначена за основним методом, застосовуються другорядні методи.

За приписами частин четвертої п`ятої статті 58 МК України митною вартістю товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за товари, якщо вони продаються на експорт в Україну, скоригована в разі потреби з урахуванням положень частини десятої цієї статті.

Ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті-це загальна сума всіх платежів, які були здійснені або повинні бути здійснені покупцем оцінюваних товарів продавцю або на користь продавця через третіх осіб та/або на пов`язаних із продавцем осіб для виконання зобов`язань продавця.

При цьому, за висновками Верховного Суду, викладеними у постанові від 05.02.2019 у справі №816/1199/15-а, у разі визначення митної вартості оцінюваних товарів із застосуванням резервного методу, рішення про коригування заявленої митної вартості, окрім обов`язкових відомостей визначених ч.2 ст.55 МК України, має також містити порівняння характеристик оцінюваного товару та характеристик товару, ціна якого взята за основу для коригування митної вартості за такими другорядними методами, як за ціною договору щодо ідентичних товарів, за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів, на основі віднімання вартості, резервний метод.

Так, в обгрунтування вибору правомірності прийняття оскаржуваного рішення про коригування митної вартості товарів та другорядного методу визначення митної вартості оцінюваних товарів митним органом зазначено, що документи подані згідно з частиною другою та третьою статті 53 Митного кодексу України містять розбіжності не містять усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, зокрема:

-в частині характеристик товарів VERSAY, заявлених до митного оформлення, та встановлених під час проведення митного огляду товару, які є визначальними для ціни товарів і митної вартості;

-в частині застосування умов поставки та завантаження товару: ідентифікувати, що рахунок на перевезення стосується оцінюваного товару не можливо; не надано документи для підтвердження складової митної вартості товару - транспортування; сума транспортних витрат, додана до митної вартості, складає 0,64 долара США, що більш ніж в 2 рази нижче мінімальної пропозиції перевезення товарів з Туреччини; CMR передбачено страхування вантажу, при цьому витрати на страхування не додані до митної вартості.

В свою чергу, судом першої інстанції зазначено, що неворсові та ворсові килими мають однакову ставку ввізного мита 8%, у зв`язку з чим наявність різних кодів класифікації товару не впливають на визнання його митної вартості.

Доводи відповідача про ненадання позивачем документа на підтвердження складової митної вартості - транспортування суперечить наданому митному органу інвойсу від 08.09.2023 на оплату вартості послуг перевезення з Газіантеп, Туреччина до Хмельницький, Україна, номер транспортного засобу 27AAG337-27AEV042, вартість перевезення 1600 доларів США.

Окрім того, відсутність, на думку відповідача, документу на підтвердження складової митної вартості-транспортування також суперечить проведеному оцінюванню інвойсу від 08.09.2023 та порівнянню вартості перевезення з іншими пропозиціями перевезення товарів з Туреччини. В той же час, проведене відповідачем порівняння вартості перевезення не спростовує ні факт наявності документа на підтвердження складової митної вартості транспортування, ані інформацію викладену в ньому.

При цьому, суд першої інстанції підставно вказав, що наявність в базах митного органу інформації про те, що ідентичні або подібні товари розмитнено у попередні періоди за іншою митною вартістю, не може бути підставою для відмови у прийнятті заявленої декларантом митної вартості за ціною контракту.

Вказане узгоджується з правовою позицією Верховного Суду у постанові від 16.07.2020 у справі № 815/6833/17.

Крім цього, Верховний Суд в постанові від 02 липня 2020 року у справі №804/2061/17 зауважив, що розбіжність між рівнем заявленої декларантом митної вартості товару та рівнем митної вартості ідентичних або подібних товарів, митне оформлення яких вже здійснено, може бути лише підставою для сумніву у правильності визначення митної вартості, проте не є достатньою підставою для висновку про недостовірність даних щодо заявленої декларантом митної вартості та, як наслідок, коригування митної вартості за другорядними методами, як помилково вважає митний орган.

Поряд з цим, Верховний Суд у постанові від 25 червня 2020 року у справі № 826/3096/16 вказав, що саме по собі припущення митного органу про подання декларантом невідповідних документів чи наявності в них розбіжностей, відмінність між рівнем заявленої декларантом митної вартості товару та рівнем митної вартості ідентичних або подібних товарів, митне оформлення яких вже здійснено, не є достатнім для висновку про недостовірність даних щодо митної вартості товарів, заявленої декларантом, або беззаперечною підставою для незастосування обраного ним методу визначення митної вартості.

Крім того, за висновками Верховного Суду, викладеними у постанові від 05.02.2019 у справі №816/1199/15-а, у разі визначення митної вартості оцінюваних товарів із застосуванням резервного методу, рішення про коригування заявленої митної вартості, окрім обов`язкових відомостей визначених ч.2 ст.55 МК України, має також містити порівняння характеристик оцінюваного товару та характеристик товару, ціна якого взята за основу для коригування митної вартості за такими другорядними методами, як за ціною договору щодо ідентичних товарів, за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів, на основі віднімання вартості, резервний метод. При цьому, сама лише інформація з бази даних ЄЛІС ДФС про вантажну митну декларацію, яка була взята митним органом за основу при коригуванні митної вартості товару, не може бути достатнім доказом ціни, за якою відповідну партію товару, за такою декларацією, дійсно було імпортовано до України.

З огляду на зазначене, колегія суддів вважає, що відповідачем не надано та матеріали справи не містять належних та достатніх аргументів та доказів з приводу того, що подані позивачем документи містять розбіжності, які мають вплив на правильність визначення митної вартості товару, чи є недостатніми для визначення митної вартості товару за основним методом (ціною договору).

Аналогічні висновки, викладені Верховним Судом у постанові від 16.07.2020 у справі №815/6833/17.

Відповідно до ст.242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи. Судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, визначеному цим Кодексом.

Колегія суддів також враховує позицію Європейського суду з прав людини (в аспекті оцінки аргументів учасників справи у касаційному провадженні), сформовану, зокрема у справах "Салов проти України" (заява № 65518/01; пункт 89), "Проніна проти України" (заява № 63566/00; пункт 23) та "Серявін та інші проти України" (заява № 4909/04; пункт 58): принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, передбачає, що у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення.

Підсумовуючи викладене, колегія суддів приходить до висновку, що суд першої інстанції при вирішенні даного публічно-правового спору правильно встановив фактичні обставини справи та надав їм належну правову оцінку, а доводи апеляційної скарги висновків суду першої інстанції не спростовують та не дають правових підстав для скасування оскаржуваного судового рішення.

Згідно з п.1 ч.1 ст. 315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін.

Відповідно до ст.316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

За таких підстав апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін.

Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд

П О С Т А Н О В И В :

апеляційну скаргу Хмельницької митниці залишити без задоволення, а рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 11 квітня 2024 року - без змін.

Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає.

Головуючий Граб Л.С. Судді Біла Л.М. Сторчак В. Ю.