Постанова

від 03.09.2024 по справі 260/1983/24

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 вересня 2024 рокуЛьвівСправа № 260/1983/24 пров. № А/857/15335/24

Восьмий апеляційний адміністративний суд в складі:

Головуючого судді Сеника Р.П.,

суддів Онишкевича Т.В., Судової-Хомюк Н.М.,

з участю секретаря судового засідання Хомин Ю.Є.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції в залі суду в м. Львові апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Закарпатській області на рішення Закарпатського окружного адміністративного суду від 16 травня 2024 року у справі №260/1983/24 за адміністративним позовом Головного управління ДПС у Закарпатській області до Товариства з обмеженою відповідальністю «Еліткомбуд» про визнання дії та бездіяльності протиправними, -

суддя в 1-й інстанції Краль Т.В.,

час ухвалення рішення 16.05.2024,

місце ухвалення рішення м. Ужгород,

дата складання повного тексту рішення не зазначено,

В С Т А Н О В И В :

26 березня 2024 року Головне управління ДПС у Закарпатській області (далі апелянт, позивач, ГУ ДПС у Закарпатській області) звернулося з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю «Еліткомбуд» (далі відповідач, ТОВ «Еліткомбуд»), якою просить надати дозвіл ГУ ДПС у Закарпатській області на погашення суми податкового боргу у розмірі 504877,26 грн за рахунок майна ТОВ «Еліткомбуд» вказаного в Акті опису майна від 10.04.2023 №40/13-02-15 та на яке поширюється право податкової застави.

Позивач свої позовні вимоги аргументував тим, що станом на 12.02.2024 за ТОВ «Еліткомбуд» рахується податковий борг у розмірі 504877,26 грн в т.ч. за платежами: 50 21081103 «Адміністративні штрафи та інші санкції» у розмірі 500000,00 грн; 50 18011100 «Транспортний податок з юридичних осіб» у розмірі 4877,26 грн.

На підставі рішення начальника ГУ ДПС у Закарпатській області від 16.02.2023 №19/13-07 та на підставі інформації з Територіального сервісного центру МВС №2143 (листа від 06.01.2023 №31/7/3- 23) Головним управлінням складено акт опису майна №40/13-02-15 від 10.04.2023 та проведено опис майна, а саме: транспортний засіб, марка модель: ПГМФ, 8921, діючий НЗ: АО 4609 ХР, діючі СпР/ТТ: СХК 285730, тип за призначенням: спеціалізований, тип за конструкцією: причіп, тип кузова: пр.- платформа-е, VІN: Y6W892100F0002291, рік випуску 2015, колір сірий, дата реєстрації 23.02.2018, назва підрозділу: ТСЦ 2143, реєстраційна операція:315 - перереєстрація ТЗ на нового власника по договору укладеному в ТСЦ. Акт опису майна №40/13-02-15 від 10.04.2023 надіслано на адресу відповідача засобами поштового зв`язку (рекомендоване повідомлення про вручення поштового відправлення №9050001618326) та вручено такому 27.04.2023.

Згідно з Витягом про реєстрацію в Державному реєстрі обтяжень рухомого майна від 10.04.2023 №83397359 на майно платника податків, відповідача, згідно вказаного вище акту опису майна було накладено податкову заставу.

На виконання своїх делегованих повноважень, звернулося до суду із цим позовом.

Рішенням Закарпатського окружного адміністративного суду від 16.05.2024 у справі №260/1983/24 в задоволенні позову відмовлено повністю.

Рішення суду першої інстанції оскаржив позивач, подавши на нього апеляційну скаргу.

В апеляційній скарзі апелянт зазначає, що рішення суду першої інстанції є незаконним, необґрунтованим та таким, що винесене з порушенням норм як матеріального, так і процесуального права.

В обґрунтування апеляційних вимог апелянт зазначив, що за відповідачем обліковується податковий борг у розмірі 504877,26 грн, який добровільно ним не погашається і станом на сьогодні

З урахуванням рішення від 16.02.2023 №19/13-07 про опис майна в податкову заставу ТОВ «Еліткомбуд» та на підставі інформації з Територіального сервісного центру МВС №2143 позивачем складено акт опису майна №40/13-02-15 від 10.04.2023 та проведено опис майна, який скеровано відповідачу.

Правомірність складення цього акту не оскаржувалася.

Однак, суд першої інстанції висновків Верховного суду від 06.12.2022 у справі №813/64632/16 до предмету спору не урахував. Водночас, суд першої інстанції взагалі залишив поза увагою та не надав оцінці заходам контролюючого органу щодо стягнення коштів з рахунків відповідача, тобто, обставинам, які підлягають безпосередньому дослідженню у справі.

Так, позивачем до позовної заяви окрім, іншого також надано документальне підтвердження про наявність податкового боргу у відповідача, вжитих заходів у порядку статті 95 Податкового кодексу України, щодо погашення податкового боргу шляхом стягнення коштів з рахунків відповідача на підставі рішення Закарпатського окружного адміністративного суду від 30.03.2023 у справі №260/571/23, рішення заступника начальника Головного управління від 30.06.2022 за №6458/6/07-16-13-06-07, інкасових доручень та платіжних інструкцій на виконання таких та повернутих без виконання. Вищенаведене свідчило про недостатність (відсутність) коштів на рахунках Відповідача для погашення суми боргу платника, та є підставою для надання дозволу на погашення усієї суми податкового боргу за рахунок майна платника податків, що перебуває у податковій заставі.

Апелянт просив скасувати рішення Закарпатського окружного адміністративного суду від 16.05.2024 у цій справі та прийняти нову постанову, якою задовольнити позовні вимоги та надати дозвіл ГУ ДПС у Закарпатській області (код ЄДРПОУ ВП 44106694) на погашення суми податкового боргу у розмірі 504877,26 грн за рахунок майна ТОВ «Еліткомбуд», вказаного в акті опису майна від 10.04.2023 №40/13-02-15 та на яке поширюється право податкової застави.

Відповідач правом подання відзиву на апеляційну скаргу не скористався.

Представник апелянта вимоги апеляційної скарги підтримав повністю, просив її задовольнити.

Відповідач явки уповноваженого представника у судове засідання не забезпечив, про дату, час і місце судового розгляду повідомлений належним чином. Клопотань про відкладення апеляційного розгляду справи чи іншого змісту від відповідача не надходило.

Відповідно до правил ч. 2 ст. 313 Кодексу адміністративного судочинства України (далі КАС України) неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.

За таких обставин, з врахуванням думки представника апелянта, апеляційний розгляд продовжено за відсутності уповноваженого представника відповідача.

Заслухавши доповідь судді - доповідача, дослідивши обставини справи, доводи апеляційної скарги та заперечення на неї, колегія суддів дійшла переконання, що вона не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ч. 1 ст. 308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Відмовляючи в задоволенні позову, суд першої інстанції виходив з того, що позивачем не доведено, що балансова вартість описаного у межах спірних правовідносин майна відповідає сумі податкового боргу платника податків, оскільки балансова вартість такого майна не була визначена на дату складання акта опису майна №40/13-02-15 від 10.04.2023 та не надано суду доказів оцінки майна, проведеної відповідно до Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні».

Отже, податковим керуючим не дотримано вимог визначених абзацом третім п. 89.2 статті 89 Податкового кодексу України (далі ПК України).

Крім того, Акт опису майна, на яке поширюється право податкової застави, складається податковим керуючим у порядку та за формою, що затверджені центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову, політику, що визначено абз. 4 п. 89.3 ст. 89 ПК України. Податковим керуючим не дотримано вимог при заповненні акту на вказано вартість описаного майна та не вказано загальну суму описано майна, як це передбачено за формою акту згідно Порядку застосування податкової застави податковими органами, затвердженого наказом Міністерства фінансів України №586 від 16.06.2017.

Ураховуючи зазначене, суд першої інстанції дійшов висновку про відсутність правових підстав для надання дозволу на погашення суми податкового боргу за рахунок майна платника податків, оскільки вартість майна на момент підпису податковим керуючим не була визначена.

Розглядаючи спір апеляційний суд виходить із наступного.

Встановлено та підтверджено матеріалами справи, що ТОВ «Еліткомбуд» (код ЄДРПОУ 32764670) здійснює підприємницьку діяльність за адресою: 90556, Закарпатська область, Тячівський район, смт. Буштино, вул. Головна, б/н. Основний вид економічної діяльності: 42.11 Будівництво доріг і автострад.

11.02.2022 з метою погашення вказаного податкового боргу позивачем засобами поштового зв`язку скерована на адресу ТОВ «Еліткомбуд» податкова вимога №0001479-1306-0713, яка вручена останньому 01.03.2022 згідного рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення №9050001259261 (а.с. 22).

30.06.2022 заступником начальника ГУ ДПС у Закарпатській області прийнято рішення №6458/6/07-16-13-06-07 про стягнення коштів платника податків з рахунків у банках у рахунок погашення податкового боргу, (а.с. 29), яке отримано ТОВ «Еліткомбуд» засобами поштового зв`язку 12 липня 2022 року, (а.с. 29).

На підставі вказаного судового рішення податковим органом були вжиті дії щодо стягнення коштів з рахунків відповідача шляхом винесення інкасових доручень №348 від 17.08.2022, №385 від 13.09.2022, №350 від 17.08.2022, №349 від 17.08.2022, №492 від 24.10.2022, №648 від 16.11.2022 та платіжних інструкції №492 від 24.10.2022, №648 від 16.11.2022, №772 від 08.12.2022, №771 від 08.12.2022, №773 від 08.12.2023, №33 від 17.01.2023, №184 від 15.02.2023, №183 від 15.02.2023, №185 від 15.02.2023, №34 від 17.01.2023, №336 від 14.03.2023, №337 від 14.03.2023, №488 від 08.06.2023, №486 від 08.06.2023 (а.с. 32-40).

За рахунок вказаних заходів частково стягнуто кошти з рахунків відповідача у розмірі 1372,74 грн, у зв`язку з чим, залишок непогашеного податкового боргу за вказаним рішенням становить 4877,26 грн (а.с. 13, 32-40).

На підставі рішення заступника начальника ГУ ДПС у Закарпатській області №19/13-07 від 16.02.2023 про опис майна у податкову заставу ТОВ «Еліткомбуд», Головним управлінням було проведено опис майна боржника, що задокументовано актом опису майна №40/13-02-15 від 10.04.2023, а саме: транспортний засіб, марка, модель: ПГМФ, 8921 діючий НЗ: АО609 ХР, діючі СпР/ТТ: СХК 285730, тип за призначенням: спеціалізований, тип за конструкцією: причіп, тип кузова: пр.- платформа-е, VІN: Y6W892100F0002291, рік випуску 2015, колір сірий, дата реєстрації 23.02.2018, назва підрозділу: ТСЦ 2143, реєстраційна операція: 315 перереєстрація ТЗ на нового власника по договору укладеному в ТСЦ, (а.с. 24, 26).

Згідно з витягом про реєстрацію в Державному реєстрі обтяжень рухомого майна №83397359 від 10.04.2023 на майно платника податків (відповідача) згідно вказаного вище акту опису майна було накладено обтяження за типом: податкова застава. Обтяжував: ГУ ДПС у Закарпатській області, розмір основного зобов`язання: 504877,26 грн, (а.с.27).

Підставою для реєстрації обтяження був акт опису мана №40/13-02-15 від 10.04.2023.

30.03.2023 рішенням Закарпатського окружного адміністративного суду у справі №260/571/23, яке набрало законної сили 01.05.2023 стягнуто з ТОВ «Еліткомбуд» податковий борг у розмірі 500000,00 грн (п`ятсот тисяч гривень 00 коп.) за платежем 50 21081103 «Адміністративні штрафи та інші санкції» за рахунок коштів, що належать платнику податків на праві власності, в тому числі тих, які знаходяться на рахунках у банках.

На підставі вказаного судового рішення податковим органом були вжиті дії щодо стягнення коштів з рахунків відповідача шляхом винесення платіжних інструкції №489 від 08.06.2023, №487 від 08.06.2023, №693 від 15.08.2023, №696 від 15.08.2023, №695 від 15.08.2023, №694 від 15.08.2023, №872 від 13.09.2023, №871 від 13.09.2023, №869 від 13.09.2023, №870 від 13.09.2023, №1083 від 13.10.2023, №1084 від 13.10.2023, №1086 від 13.10.2023, №1085 від 13.10.2023, №1266 від 15.11.2023, №1267 від 15.11.2023, №1269 від 15.11.2023, №1268 від 15.11.2023, №1444 від 14.12.2023, №1445 від 14.12.2023, №1446 від 14.12.2023, №1447 від 14.12.2023 (а.с. 41-51).

Платіжні інструкції щодо на виконання рішення суду були повернуті банками без повного виконання у зв`язку з відсутністю коштів на рахунках відповідача.

Станом на 12.02.2024 у ТОВ «Еліткомбуд» наявний податковий борг 504877,26 грн., (а.с. 13).

Наявність податкового боргу відповідача зумовила звернення позивача до суду з позовом про надання дозволу на погашення податкового боргу за рахунок майна, що перебуває у податковій заставі.

З приводу спірних правовідносин колегія суддів зазначає таке.

Приписами ч. 2 ст. 19 Конституції України визначено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Наведена норма означає, що суб`єкт владних повноважень зобов`язаний діяти лише на виконання закону, за умов і обставин, визначених ним, вчиняти дії, не виходячи за межі прав та обов`язків, дотримуватися встановленої законом процедури, обирати лише встановлені законодавством України способи правомірної поведінки під час реалізації своїх владних повноважень.

Відповідно до ч. 2 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулює та визначає Податковий кодекс України (далі ПК України, в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин).

Підпунктом 20.1.34-1 п. 20.1 ст. 20 ПК України визначено, що контролюючі органи, визначені підпунктом 41.1.1 пункту 41.1 статті 41 цього Кодексу, мають право: звертатися до суду щодо надання дозволу на погашення усієї суми податкового боргу або його частини за рахунок майна платника податків, що перебуває у податковій заставі.

Відповідно до п. 59.5 ст. 59 ПК України у разі якщо у платника податків, якому надіслано (вручено) податкову вимогу, сума податкового боргу збільшується (зменшується), погашенню підлягає вся сума податкового боргу такого платника податку, що існує на день погашення.

У разі якщо після направлення (вручення) податкової вимоги сума податкового боргу змінилася, але податковий борг не був погашений в повному обсязі, податкова вимога додатково не надсилається (не вручається).

Відповідно до п. 87.2 ст. 87 ПК України джерелами погашення податкового боргу платника податків є будь-яке майно такого платника податків з урахуванням обмежень, визначених цим Кодексом, а також іншими законодавчими актами.

Контролюючий орган здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі (п. 95.1 ст. 95 ПК України).

Згідно з п. 95.3 ст. 95 ПК України стягнення коштів з рахунків/електронних гаманців платника податків у банках, небанківських надавачах платіжних послуг/емітентах електронних грошей, обслуговуючих такого платника податків, та з рахунків платників податків у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, відкритих у центральному органі виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання контролюючим органам, у розмірі суми податкового боргу або його частини.

Контролюючий орган звертається до суду щодо надання дозволу на погашення усієї суми податкового боргу за рахунок майна платника податків, що перебуває у податковій заставі.

Рішення суду щодо надання вказаного дозволу є підставою для прийняття контролюючим органом рішення про погашення усієї суми податкового боргу. Рішення контролюючого органу підписується керівником (його заступником або уповноваженою особою) контролюючого органу та скріплюється гербовою печаткою контролюючого органу. Перелік відомостей, які зазначаються у такому рішенні, встановлюється центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.

Таким чином, діюче законодавство визначає певну послідовність вжиття заходів податковим органом задля погашення податкового боргу платника податків.

При цьому, первинно податковий орган погашає податковий борг за рахунок готівкових коштів та коштів платника податків, що знаходяться на його банківських рахунках. Підставою для таких дій є рішення суду, прийняте за позовом податкового органу.

У випадку недостатності вказаних коштів податковий орган вправі перейти до погашення боргу за рахунок майна платника податків, що перебуває в податковій заставі. Для цього податковий орган повинен звернутися до суду із позовом про надання дозволу на погашення всієї суми податкового боргу за рахунок майна платника податків, що перебуває в податковій заставі. Також під час розгляду справи податковий орган повинен довести належними і достатніми доказами недостатність грошових коштів платника податків для погашення податкового бору в повному обсязі, а також надати докази суду вжиття заходів для стягнення вказаних коштів.

Обов`язковими умовами (обставинами), наявність яких в своїй сукупності зумовлює виникнення у контролюючого органу права на звернення до суду з даним позовом є: наявність у платника податків боргу зі сплати податків (зборів, обов`язкових платежів); сума заборгованості платника податків на момент звернення контролюючого органу до суду із позовом про надання дозволу на погашення боргу за рахунок майна платника має бути узгодженою у встановленому законодавством порядку; відсутність коштів на рахунках платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків; наявність майна платника податків - боржника у податковій заставі.

Сукупність вказаних обставин наділяє контролюючий орган правом на звернення до суду з позовом про надання дозволу на погашення усієї суми податкового боргу за рахунок майна платника податків.

Тобто, звернення контролюючого органу до суду з позовними вимогами щодо надання дозволу на погашення суми податкового боргу за рахунок майна платника податків має відбуватись після звернення про погашення податкового боргу шляхом стягнення коштів, які перебувають у власності платника податку, зокрема, шляхом стягнення коштів з рахунків у банках, обслуговуючих платника податку. І лише в разі недостатності коштів податковий орган має право звернутись до суду з вимогами про надання дозволу на погашення податкового боргу за рахунок майна платника податку, що перебуває у податковій заставі.

Така правова позиція викладена, зокрема, в постановах Верховного Суду від 15.11.2022 у справі №807/675/16, від 06.12.2022 у справі №813/4632/16 та від 24.02.2023 у справі №826/17041/14.

При цьому, процедура стягнення з платника податків податкового боргу за рахунок грошових коштів у судовому порядку передує виникненню права податкового органу на звернення до суду щодо надання дозволу на погашення боргу за рахунок майна, що перебуває у податковій заставі.

Така правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 23.03.2023 у справі №520/15977/2020.

Відповідно до рішення Закарпатського окружного адміністративного суду від 30.03.2023 у справі №260/571/23 з відповідача стягнуто податковий борг у розмірі 500000,00 грн за платежем 50 21081103 «Адміністративні штрафи та інші санкції» за рахунок коштів, що належать платнику податків на праві власності, в тому числі тих, що знаходяться на рахунках у банках.

Крім того, з`ясовано, що на виконання рішення заступника начальника ГУ ДПС у Закарпатській області прийнято рішення про стягнення коштів платника податків з рахунків у банках у рахунок погашення податкового боргу від 30.06.2022 №6458/6/07-16-13-06-07, на виконання якого стягнуто кошти у розмірі 1372,74 грн, у зв`язку з чим залишок непогашеного податкового боргу становить 4877,26 грн.

Згідно з п. 89.3 ст. 89 ПК України майно, на яке поширюється право податкової застави, оформлюється актом опису.

До акта опису включається ліквідне майно, яке можливо використати як джерело погашення податкового боргу.

Опис майна у податкову заставу здійснюється на підставі рішення керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу, яке пред`являється платнику податків, що має податковий борг.

Акт опису майна, на яке поширюється право податкової застави, складається податковим керуючим у порядку та за формою, що затверджені центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.

Відмова платника податків від підписання акта опису майна, на яке поширюється право податкової застави, не звільняє такого платника податків від поширення права податкової застави на описане майно. У такому випадку опис здійснюється у присутності не менш як двох понятих.

Відповідно до п. 2 розділу 2 Порядку застосування податкової застави контролюючими органами, затвердженого наказом Міністерства фінансів України №586 від 16.06.2017 (далі - Порядок №586), майно, на яке поширюється право податкової застави, оформлюється актом опису майна. Акти опису майна реєструються у журналі реєстрації актів опису майна у податкову заставу.

Згідно з п. 6 розділу 2 Порядку №586, у разі якщо балансову вартість такого майна не визначено, його опис здійснюється за результатами оцінки, яка проводиться відповідно до Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні».

Норми ПК України ставлять у залежність право контролюючого органу на продаж майна, описаного в заставу, від співвідношення між сумою непогашеного боргу та достатністю вартості майна на час продажу, що не встановлено контролюючим органом (балансова чи оціночна вартість).

Так, у разі, якщо для погашення податкового боргу, існуючого станом на час вчинення таких дій, достатньо лише його часткового продажу, то відсутня необхідність у реалізації усього описаного у податкову заставу майна.

Колегія суддів зважає на покликання апелянта про відсутність іншого майна у відповідача, однак відповідні докази до матеріалів справи не надано.

До матеріалів справи надано один тільки лист Регіонального сервісного центру ГСЦ МВС в Закарпатській області (Філія ГСЦ МВС) Територіального сервісного центру МВС №2143 (ТСЦ МВС №2143), на запит позивача, за яким повідомлено про наявність майна у відповідача транспортний засіб, на який згодом накладено арешт (а.с.25).

В Акті опису майна зафіксовано лише один об`єкт транспортний засіб, та як стверджує позивач, такий підлягає безумовному опису та включенню до податкової застави незалежно від розміру податкового боргу та розміру вартості (оцінки) майна. Вважає, що за таких обставин, положення п. 89.2 ст. 89 ПК України про те, що сума податкової застави повинна відповідати сумі податкового боргу нівелюється відповідними обставинами.

Однак, колегія суддів особливу увагу звертає на те, що відповідні норми ПК України, які регламентують виникнення податкової застави, а також порядок погашення податкового боргу за рахунок майна, яке перебуває у податковій заставі норми, повноваження контролюючого органу у цій сфері, - є імпертивними. Такі чітко визначають порядок надання судом дозволу на погашення податкового боргу за рахунок майна, що перебуває у податковій заставі, або прийняття іншого рішення щодо встановлення способу погашення податкового боргу, що не звільняє податковий орган від обрання зваженого та розумного підходу до застосування всього дозволеного ПК України комплексу заходів задля забезпечення права платника податків на власність, що гарантоване Конституцією України. Дотримання таких умов вимагається задля забезпечення балансу між публічним (сплатою податкового боргу) і приватним інтересом (захист права власності платника податків).

Вартість вказаного майна в Акті опису не зазначена.

Оскільки станом на момент складення Акта опису майна балансова вартість майна ТОВ «Еліткомбуд» визначена не була, тому згідно з п. 6 розділу 2 Порядку №586, його опис здійснюється за результатами оцінки, яка проводиться відповідно до Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні».

Звіт про оцінку майна, яке передано у податкову заставу, позивачем також не надано, що свідчить про недодержання контролюючим органом вимог Порядку №586.

За таких обставин, судом першої інстанції вірно встановлено, що позивачем не доведено, що балансова вартість описаного у межах спірних правовідносин майна відповідає сумі податкового боргу платника податків, оскільки балансова вартість такого майна не була визначена на дату складання акта опису майна № 40/13-02-15 від 10.04.2023 та не надано суду доказів оцінки майна, проведеної відповідно до Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні».

Отже, податковим керуючим не дотримано вимог визначених абзацом 3 п. 89.2 ст. 89 ПК України та не дотримано вимог при заповненні акта від 10.04.2023, оскільки не вказано загальну суму описаного майна, як це передбачено за формою акту згідно Порядку №586.

Оцінюючи в сукупності вищевикладені обставини, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов переконливого та послідовного висновку про те, що підстави для надання дозволу на погашення податкового боргу ТОВ «Еліткомбуд» за рахунок його майна, що перебуває у податковій заставі, є відсутніми.

Колегія суддів відхиляє інші доводи апелянта, які наведені у поданій ним апеляційній скарзі, оскільки такі на правильність висновків суду не впливають.

Відповідно до ч. 1 ст. 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Відповідно до ч. 1 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст. 78 цього Кодексу.

Частиною 2 ст. 77 КАС України визначено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Суд враховує положення Висновку №11 (2008) Консультативної ради європейських суддів щодо якості судових рішень (пункти 32-41), в якому, серед іншого, звертається увага на те, що усі судові рішення повинні бути обґрунтованими, зрозумілими, викладеними чіткою і простою мовою і це є необхідною передумовою розуміння рішення сторонами та громадськістю; у викладі підстав для прийняття рішення необхідно дати відповідь на доречні аргументи та доводи сторін, здатні вплинути на вирішення спору; виклад підстав для прийняття рішення не повинен неодмінно бути довгим, оскільки необхідно знайти належний баланс між стислістю та правильним розумінням ухваленого рішення; обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент заявника на підтримку кожної підстави захисту; обсяг цього обов`язку суду може змінюватися залежно від характеру рішення.

При цьому, зазначений висновок також акцентує увагу на тому, що згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах.

Суд також враховує позицію Європейського суду з прав людини (в аспекті оцінки аргументів учасників справи у касаційному провадженні), сформовану, зокрема у справах «Салов проти України» (заява №65518/01; від 06.09.2005; пункт 89), «Проніна проти України» (заява №63566/00; 18.07.2006; пункт 23) та «Серявін та інші проти України» (заява №4909/04; від 10.02.2010; пункт 58): принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, передбачає, що у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (див. рішення у справі «Руїс Торіха проти Іспанії» (Ruiz Torija v.Spain) серія A. 303-A; 09.12.1994, пункт 29).

Інші доводи апеляційної скарги зроблених висновків не спростовують, та зводяться до переоцінки доказів та незгоди з ними і трактуванні їх на власний розсуд.

Враховуючи викладене, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції та вважає, що судом першої інстанції правильно встановлені обставини справи, судове рішення ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права, доводами апеляційної скарги висновки, викладені в судовому рішенні, не спростовуються і підстав для його скасування не вбачається.

Відповідно до ст. 316 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

За таких підстав апеляційна скарга задоволенню не підлягає, підстав для скасування рішення суду першої інстанції колегія суддів не знаходить.

Відповідно до ст.139 КАС України розподіл судових витрат не проводиться.

Керуючись статтями 243, 250, 308, 313, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329, 331 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційний суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Закарпатській області залишити без задоволення, а рішення Закарпатського окружного адміністративного суду від 16 травня 2024 року у справі №260/1983/24 без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.

Головуючий суддя Р. П. Сеник судді Т. В. Онишкевич Н. М. Судова-Хомюк Повне судове рішення складено 03.09.24