Ухвала

від 27.08.2024 по справі 757/29607/24-к

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

1[1]

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ

Київського апеляційного суду в складі:

головуючого суддіОСОБА_1 ,суддів при секретарі судового засіданняОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в місті Києві 27 серпня 2024 року представника третіх осіб, щодо майна яких вирішується питання про арешт майна ОСОБА_5 та ОСОБА_6 , - адвоката ОСОБА_7 , на ухвалу слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 16 липня 2024 року,

за участі:

в режимі відеоконференцзв`язку прокурора ОСОБА_8 ,

представника

третіх осіб, щодо майна яких

вирішується питання про арешт майна адвоката ОСОБА_7 ,

третьої особи, щодо майна якої

вирішується питання про арешт майна ОСОБА_5

ВСТАНОВИЛА:

Вказаною ухвалою задоволено клопотання прокурора Офісу Генерального прокурора ОСОБА_8 та накладено арешт на тимчасово вилучене майно без права розпорядження ним його власниками, а саме: українська гривня номіналом 1000 грн в кількості 216 купюр, українська гривня номіналом 500 грн. в кількості 2406 купюр, українська гривня номіналом 200 грн. в кількості 481 купюр, українська гривня номіналом 50 грн. в кількості 145 купюр, українська гривня номіналом 20 грн. в кількості 709 купюр, українська гривня номіналом 10 грн. в кількості 5 купюр, українська гривня номіналом 5 грн. в кількості 2 купюри, долар США номіналом 100 доларів США в кількості 135 купюр, долар США номіналом 50 доларів США в кількості 61 купюр, долар США номіналом 20 доларів США в кількості 35 купюр, долар США номіналом 10 доларів США в кількості 42 купюри, долар США номіналом 5 доларів США в кількості 4 купюри, долар США номіналом 1 доларів США в кількості 2 купюри, євро номіналом 20 євро в кількості 73 купюр, євро номіналом 10 євро в кількості 62 купюр, яке вилучено під час проведення обшуку в групі нежитлових приміщень, а саме (№16а) площею 48,20 кв./м. (в літ. Б), (№15а, №22) площею 98,70 кв./м. (в літ. Б), (№27) площею 159,30 кв./м. (в літ. А), (№26) площею 115,60 кв./м. (літ. А), розташованих за адресою: АДРЕСА_1 , а також на українську гривню номіналом 500 грн в кількості 5000 купюр, які вилучені під час цього ж обшуку з сумки ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в рамках кримінального провадження № 12023000000002192.

Не погоджуючись з таким рішенням представник ОСОБА_5 та ОСОБА_6 , - адвокат ОСОБА_7 , подав апеляційну скаргу, в якій просив скасувати ухвалу слідчого судді, якою накладено арешт на грошові кошти, вилучені 21.06.2024 року під час проведення обшуку в пункті обміну валют ТОВ «ФК» Октава Фінанс» (ЄДРПОУ 39628794) «Київське відділення № 29» за адресою: м Київ, вул. Саксаганського, буд. 89-Ата на грошові кошти вилучені із сумки ОСОБА_9 та постановити нову ухвалу, якою відмовити у задоволенні клопотання прокурора.

В обґрунтування доводів апеляційної скарги зазначає, що грошові кошти вилучено всупереч ухвалі слідчого судді, якою надано дозвіл на обшук, а ОСОБА_5 та ОСОБА_6 не мають процесуального статусу у кримінальному провадженні.

Звертає увагу на те, що ТОВ «ФК» Октава Фінанс» «Київське відділення № 29» орендує приміщення та фактично знаходиться по вул. Саксаганського, буд. 89-А у м. Києві, однак слідчим суддею надано дозвіл на проведення обшуку за адресою: АДРЕСА_1 . Відтак, вважає, що обшук проведено без дозволу слідчого судді.

Апелянт стверджує, що під час обшуку вилучено особисті грошові кошти, які належать ОСОБА_5 , в загальній сумі 2 000 000 гривень, які передано особисто ОСОБА_10 для здійснення обміну на валюту для оплати навчання її доньки за кордоном.

Під час проведення обшуку, слідчому надано відомості з Державного реєстру про походження грошових коштів за результатами здійснення ОСОБА_5 підприємницької діяльності та сплати з них усіх загальнообов`язкових податків.

Крім того, грошові кошти вилучено у ОСОБА_9 , який перебував у приміщенні під час проведення обшуку, однак ним повідомлено, що вказані грошові кошти отримано в борг від ОСОБА_6 . В підтвердження вказаного, слідчому надано розписку від 20 червня 2024 року та податкові декларації платника єдиного податку ФОП ОСОБА_6 за 2023 рік та 1 квартал 2024 року. Вказане підтверджує законність походження грошових коштів.

Заслухавши доповідь судді, доводи представника третіх осіб та третьої особи, щодо майна яких вирішено питання про арешт майна, які просили задовольнити апеляційну скаргу, пояснення прокурора, який заперечив щодо задоволення апеляційної скарги, вивчивши матеріали провадження і перевіривши наведені апелянтом доводи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга до задоволення не підлягає з наступних підстав.

Як убачається з матеріалів судового провадження, Головним слідчим управлінням Національної поліції України здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні, відомості про яке 23 листопада 2023 року внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань під № 12023000000002192, за ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 332 КК України.

У клопотанні прокурора зазначено, що в період часу з лютого 2022 року по теперішній час на території України та Республіки Молдова діє організована група осіб, яка взявши за основу своєї діяльності вчинення транскордонних злочинів, учасники якої мають чіткий розподіл ролей, здійснюють за грошову винагороду незаконне переправлення громадян України до Європейського союзу транзитом через Республіку Молдова.

Учасники організованої групи доводять до відома чоловіків, які мають намір виїхати за межі України вартість послуги, яка становить від 7500 доларів США за одну особу.

Крім того, з метою приховання та маскування шляхів отримання грошових коштів отриманих за надання послуг з незаконного переправлення громадян України через державний кордон України, учасники організованої групи створили ряд крипто гаманців на які отримували грошові кошти від осіб які мають намір незаконно перетнути державний кордон України.

Також встановлено, що учасники організованої групи налагодили зв`язки з рядом крипто валютних обмінників, у які направляли осіб які мають намір незаконно перетнути український кордон, де вони надавали готівкові кошти у іноземних валютах та гривні після чого гроші потрапляли на крипто валютні гаманці осіб, які надають послуги з незаконного переправлення людей через український кордон.

За матеріалами органу досудового розслідування встановлено, що за адресою: АДРЕСА_1 знаходиться приміщення, яке підконтрольне учасникам організованої групи, через яке особи, які виявили намір незаконно перетнути державний кордон України, здійснювали перекази коштів за таку послугу.

21 червня 2024 року на підставі ухвали слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 03 червня 2024 року проведено обшук групи нежитлових приміщень, а саме ( №16а) площею 48,20 кв.м. (в літ. Б), (№15а, №22 ) площею 98,70 кв.м. (в літ. Б), (№27) площею 159,30 кв.м., в літ. А), (№26) площею 115,бо кв.м. (літ. А) розташованих за адресою: АДРЕСА_1 . В ході проведеного обшуку виявлено та вилучено грошові кошти.

Постановою слідчого Головного слідчого управління Національної поліції України ОСОБА_11 від 21 червня 2024 року вилучені грошові кошти визнано речовими доказами у кримінальному провадженні № 12023000000002192.

22 червня 2024 року прокурор Офісу Генерального прокурора ОСОБА_8 направив до Печерського районного суду м. Києва клопотання про накладення арешту, на грошові кошти, які вилучено під час проведення обшуку в групі нежитлових приміщень, а саме ( №16а) площею 48,20 кв.м. (в літ. Б), (№15а, №22 ) площею 98,70 кв.м. (в літ. Б), (№27) площею 159,30 кв.м., в літ. А), (№26) площею 115,бо кв.м. (літ. А) розташованих за адресою: АДРЕСА_1 , з метою збереження речових доказів.

Ухвалою слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 16 липня 2024 року клопотання прокурора задоволено.

Перевіряючи законність прийнятого рішення слідчим суддею, колегія суддів враховує практику Європейського суду з прав людини та дотримання ним вимог КПК України, які регулюють норми застосування заходів забезпечення кримінального провадження, у тому числі щодо накладення арешту на майно.

Розглядаючи клопотання про накладення арешту на майно, в порядку статей 170-173 КПК України, для прийняття законного та обґрунтованого рішення, слідчий суддя повинен з`ясувати всі обставини, які передбачають підстави для арешту майна або відмови у задоволенні клопотання про арешт майна.

Вказана норма узгоджується зі ст. 1 Першого протоколу Конвенції про захист прав та основоположних свобод, відповідно до якої будь-яке обмеження власності повинно здійснюватися відповідно до закону, а отже суб`єкт, який ініціює таке обмеження повинен обґрунтувати свою ініціативу в контексті норм закону.

У своїх висновках Європейський суд з прав людини неодноразово нагадував, що перша та найважливіша вимога статті 1 Протоколу 1 полягає в тому, що будь-яке втручання публічної влади в право на мирне володіння майном має бути законним: друге речення п. 1 дозволяє позбавлення власності лише «на умовах, передбачених законом», а п. 2 визначає, що держави мають право здійснювати контроль за користуванням майном шляхом введення в дію «законів». Більше того, верховенство права, один з фундаментальних принципів демократичного суспільства, є наскрізним принципом усіх статей конвенції (рішення у справах «Амюр проти Франції», «Колишній король Греції та інші проти Греції» та «Малама проти Греції»).

Відповідно до ч. 1 ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.

Згідно з вимогами ч. 2 ст. 170 КПК України арешт майна допускається з метою, зокрема, забезпечення збереження речових доказів.

У такому випадку арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.

Приймаючи рішення, слідчим суддею зазначених вимог закону дотримано.

Задовольняючи клопотання, внесене в межах кримінального провадження № 12023000000002192 про накладення арешту, в тому числі на грошові кошти, слідчий суддя дослідив матеріали, додані до клопотання, прийшов до правильного висновку, що з метою збереження вказаного майна, яке відповідає ознакам речових доказів згідно ст. 98 КПК України, наявні достатні підстави для арешту вказаних у клопотанні прокурора грошових коштів.

Крім того, вказане майно у даному кримінальному провадженні постановою слідчого Головного слідчого управління Національної поліції України ОСОБА_11 від 21 червня 2024 року визнано речовими доказами, відтак є предметом вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 332 КК України.

Слідчий суддя під час розгляду клопотання з`ясував всі обставини, з якими закон пов`язує можливість накладення арешту на майно, перевірив співрозмірність втручання у права власника майна з потребами кримінального провадження.

Колегія суддів погоджується з висновком слідчого судді про необхідність накладення арешту на вказані грошові кошти, з метою збереження речових доказів, оскільки прокурором доведено обставини, які підтверджують, що незастосування такого обмеження може призвести до наслідків, які можуть перешкодити досудовому розслідуванню.

Доказів негативних наслідків від застосування такого заходу забезпечення кримінального провадження, як арешт майна, апелянтом не надано та колегією суддів не встановлено.

Зважаючи на зазначене в сукупності з обставинами кримінального провадження, колегія суддів вважає, що слідчий суддя, накладаючи арешт на майно зазначене у клопотанні прокурора, діяв у спосіб та у межах діючого законодавства, застосував захід забезпечення кримінального провадження на засадах розумності та співмірності.

Посилання апелянта на те, що кошти належать ОСОБА_5 та ОСОБА_6 , які не мають процесуального статусу у кримінальному провадженні, не заслуговують на увагу.

З огляду на положення п. 1 ч. 2, 3 ст. 170 КПК України, майно, яке відповідає критеріям, визначеним у ст. 98 КПК України, повинно вилучатися та арештовуватися незалежно від того, хто є його власником, у кого і де воно знаходиться, незалежно від того чи належить воно підозрюваному чи іншій зацікавленій особі, оскільки в протилежному випадку не будуть досягнуті цілі застосування цього заходу - запобігання можливості протиправного впливу (відчуження, знищення, приховання) на певне майно, що, як наслідок, перешкодить встановленню істини у кримінальному провадженні.

Арешт майна з підстав передбачених п. 1 ч. 2 ст. 170 КПК України по суті являє собою форму забезпечення доказів і є самостійною правовою підставою для арешту майна поряд з забезпеченням цивільного позову та конфіскацією майна та, на відміну від двох останніх правових підстав, не вимагає оголошення підозри у кримінальному провадженні і не пов`язує особу підозрюваного з можливістю арешту такого майна.

Твердження апелянта, що арештовані грошові кошти належать ОСОБА_5 , (які необхідні для оплати навчання дочки, а також те, що грошові кошти, які вилучено у ОСОБА_9 отримано в борг від ОСОБА_6 ), підлягають перевірці органом досудового розслідування під час проведення досудового розслідування, з урахуванням обставин кримінального провадження.

Окрім, того, заперечуючи проти доводів апеляційної скарги, прокурор зазначив, що згідно отриманої оперативної інформації, саме через обмінний пункт, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , та підконтрольний учасникам організованої групи, особи які виявили намір незаконно перетнути державний кордон України, здійснювали переказ коштів за таку послугу. Зокрема, особи надавали готівкові кошти у іноземних валютах та гривні, після чого грошові кошти потрапляли на крипто валютні гаманці осіб, які надають послуги з незаконного переправлення людей через український кордон.

Доводи апелянта, що грошові кошти вилучено всупереч ухвалі слідчого судді не заслуговують на увагу, оскільки як вважає колегія суддів, хоча слідчим суддею дозвіл на їх вилучення не надався, проте вони мають значення у кримінальному провадженні.

Крім того, грошові кошти мали статус тимчасово вилученого майна, у зв`язку із чим подане клопотання про накладення арешту, з метою збереження речових доказів.

Посилання захисника на те, що слідчим суддею надано дозвіл на проведення обшуку за адресою: АДРЕСА_1 , при цьому ТОВ «ФК» Октава Фінанс» «Київське відділення № 29» орендує приміщення та фактично знаходиться по вул. Саксаганського, буд. 89-А у м. Києві , слід зазначити наступне.

З ухвали слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 03 червня 2024 року (а.с.195-196, т. 1) убачається, що дозвіл на проведення обшуку надано за адресою: АДРЕСА_1 , а саме (№16а) площею 48,20 кв.м. (в літ. Б), ( №15а, №22 ) площею 98,70 кв.м. (в літ. Б), (№27) площею 159,30 кв.м., в літ. А), (№26) площею 115,бо кв.м. (літ. А).

Прокурор під час розгляду апеляційної скарги пояснив, що за вказаною в ухвалі адресою знаходиться єдине приміщення, в якому розміщенні різні Товариства, одне з яких ТОВ «ФК» Октава Фінанс», у якому надано дозвіл на обшук (ухвала слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 03 червня 2024 року а.с. 195-196, т. 1).

Інші доводи на які посилається апелянт також не можуть бути підставою для скасування оскаржуваної ухвали, оскільки були відомі слідчому судді та враховані ним при прийнятті рішення.

Істотних порушень вимог КПК України, які б давали підстави для скасування ухвали слідчого судді, по справі не встановлено.

Рішення слідчого судді є законним та обґрунтованим, яке ухвалено на підставі об`єктивно з`ясованих обставин, що підтверджені достатніми даними, дослідженими судом, а тому апеляційна скарга представника третіх осіб, щодо майна яких вирішується питання про арешт майна ОСОБА_5 та ОСОБА_6 , - адвоката ОСОБА_7 , з урахуванням викладених в ній доводами, задоволенню не підлягає.

Керуючись статтями 117, 170, 171, 173, 309, 376, 404, 405, 407, 418, 422 КПК України, колегія суддів, -

ПОСТАНОВИЛА:

Ухвалу слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 16 липня 2024 року, - залишити без змін, а апеляційну скаргу представника третіх осіб, щодо майна яких вирішується питання про арешт майна ОСОБА_5 та ОСОБА_6 , - адвоката ОСОБА_7 , - без задоволення.

Ухвала апеляційного суду відповідно до правил, визначених ч. 4 ст. 424 КПК України, є остаточною й оскарженню в касаційному порядку не підлягає.

Судді:

ОСОБА_12 ОСОБА_13 ОСОБА_14

Єдиний унікальний № 757/29607/24-к Слідчий суддя в 1-ій інстанції: ОСОБА_15

Провадження № 11сс/824/5145/2024 Доповідач ОСОБА_1

Категорія ст.170 КПК