Ухвала

від 04.09.2024 по справі 420/20582/23

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

про залишення касаційної скарги без руху

04 вересня 2024 року

м. Київ

справа №420/20582/23

адміністративне провадження №К/990/31989/24

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача Кравчука В.М., суддів Стародуба О.П., Стеценка С.Г.,

перевіривши касаційну скаргу Южненської міської ради Одеського району Одеської області

на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 12 березня 2024 року (суддя Юхтенко Л.Р.) та постанову П`ятого апеляційного адміністративного суду від 16 липня 2024 року (колегія у складі: судді-доповідача Семенюка Г.В., суддів Домусчі С.Д., Шляхтицького О.І.)

у справі № 420/20582/23

за позовом ОСОБА_1

до Южненської міської ради Одеського району Одеської області

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача - Державного підприємства «Виробнича фірма «Агроцентренерго» Корпорації «Украгропромбуд»

про…визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії,

УСТАНОВИВ:

У серпні 2023 року ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1 , позивач) звернувся до адміністративного суду з позовом до Южненської міської ради Одеського району Одеської області (далі - Южненська міськрада, відповідач, скаржник), в якому просив:

- визнати протиправним та скасувати рішення Южненської міської ради Одеського району Одеської області від 04 травня 2023 року № 1354-УІІІ "Про розгляд клопотання ОСОБА_1 від 10.03.2023 року № 344/09-01";

- зобов`язати Южненську міську раду Одеського району Одеської області затвердити проєкт землеустрою щодо відведення ОСОБА_1 земельної ділянки кадастровий номер 5122785800:01:008:0084 в оренду терміном на 49 років площею 1,0271 га для будівництва та обслуговування об`єктів рекреаційного призначення, яка розташована за адресою: автодорога Одеса-Мелітополь-Новоазовськ, 54 км, буд. 3 на території Одеського району Одеської області.

Одеський окружний адміністративний суд рішенням від 12 березня 2024 року, залишеним без змін постановою П`ятого апеляційного адміністративного суду від 16 липня 2024 року, задовольнив позов частково. А саме:

- визнав протиправним та скасував рішення Южненської міської ради Одеського району Одеської області від 04 травня 2023 року № 1354-VIII "Про розгляд клопотання ОСОБА_1 від 10.03.2023 року № 344/09-01";

- зобов`язав Южненську міську раду Одеського району Одеської області повторно розглянути наданий ОСОБА_1 на затвердження проєкт землеустрою щодо відведення ОСОБА_1 земельної ділянки кадастровий номер 5122785800:01:008:0084 в оренду терміном на 49 років площею 1,0271 га для будівництва та обслуговування об`єктів рекреаційного призначення, яка розташована за адресою: автодорога Одеса-Мелітополь-Новоазовськ, 54 км, буд. 3 на території Одеського району Одеської області, з урахуванням висновків викладених у рішенні суду;

- у іншій частині позовних вимог - відмовив.

15 серпня 2024 року Южненська міськрада подала до Верховного Суду касаційну скаргу, в якій остання, з посиланням на неправильне застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального права та порушення ними норм процесуального права, просить скасувати рішення Одеського окружного адміністративного суду від 12 березня 2024 року та постанову П`ятого апеляційного адміністративного суду від 16 липня 2024 року, прийняти нове рішення про відмову у задоволенні позовних вимог.

Як на підстави касаційного оскарження судових рішень скаржник покликається на пункти 3 і 4 частини четвертої статті 328, пункти 1 і 3 частини другої статті 353 Кодексу адміністративного судочинства України.

Перевіряючи наявність підстав для відкриття касаційного провадження, Суд виходить з такого.

Відповідно до частини першої статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України учасники справи (далі - КАС України), а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити в касаційному порядку рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи, а також постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково у випадках, визначених цим Кодексом.

Стаття 330 КАС України містить вимоги щодо форми та змісту касаційної скарги.

Відповідно до пункту 4 частини другої статті 330 КАС України у касаційній скарзі зазначається підстава (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 328 цього Кодексу підстави (підстав).

За змістом частини четвертої статті 328 КАС України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у частині першій цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно в таких випадках:

1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку;

2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні;

3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах;

4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами другою і третьою статті 353 цього Кодексу.

Отже, зміст наведених положень процесуального закону свідчить про те, що при касаційному оскарженні судових рішень (в тому числі у справах незначної складності), зазначених у частині першій статті 328 КАС України, в касаційній скарзі обґрунтування неправильного застосування судом (судами) норм матеріального права чи порушення норм процесуального права має обов`язково наводитись у взаємозв`язку із посиланням на відповідний пункт частини четвертої статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України як на підставу для касаційного оскарження судового рішення.

У силу приписів частини третьої статті 334 КАС України в ухвалі про відкриття касаційного провадження зазначаються, зокрема, підстава (підстави) відкриття касаційного провадження.

Також згідно з положеннями статті 341 цього ж Кодексу суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права. Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.

Наведені положення процесуального закону дають підстави вважати, що суд касаційної інстанції може відкрити касаційне провадження виключно у випадках, передбачених частиною четвертою статті 328 КАС України, зазначених скаржником у касаційній скарзі. При цьому мотиви особи, що подає касаційну скаргу, щодо незгоди з судовим рішенням мають бути викладені з урахуванням передбачених КАС України підстав для його скасування або зміни з вказівкою на конкретні висновки суду, рішення якого оскаржується, із одночасним зазначенням норм права (пункт, частина, стаття), які неправильно застосовані цим судом при формуванні відповідного висновку.

Зокрема, обов`язковими ж умовами при оскарженні судових рішень на підставі пункту 3 частини четвертої статті 328 КАС України є зазначення у касаційній скарзі: 1) норми права, яку неправильно застосовано судом апеляційної інстанції, висновок щодо правильного застосування якої ще не сформульовано Верховним Судом; 2) висновок апеляційного суду, який на переконання скаржника є неправильним; 3) у чому полягає помилка суду при застосуванні відповідної норми права; 4) як, на думку скаржника, відповідна норма повинна застосовуватися.

Перевіркою поданої у цій справі касаційної скарги встановлено, що скаржник не навів обов`язкових умов у їх сукупності, передбачених для оскарження судових рішень в касаційному порядку за пунктом 3 частини четвертої статті 328 КАС України. Так, відповідач не вказав на конкретну норму права, щодо застосування якої у подібних правовідносинах відсутній висновок Верховного Суду, та не зазначив, який, на його думку, правовий висновок повинен бути висловлений у цій справі; а також не сформулював як таку необхідність висновку касаційного суду (наприклад, з метою усунення колізій норм права, визначення пріоритету однієї норми над іншою, тлумачення норми тощо) щодо застосування норм права у подібних правовідносинах.

Загалом зміст доводів касаційної скарги зводиться до незгоди відповідача із наданою судами попередніх інстанцій правовою оцінкою встановлених обставин і досліджених доказів, тобто - до їх переоцінки, що не узгоджується із правовим визначенням вищевказаної підстави касаційного оскарження та у силу приписів статті 341 КАС України виходить за межі повноважень суду касаційної інстанції.

Що ж до посилань скаржника на порушення судами норм процесуального права як умови для скасування судових рішень, то такі можуть бути визнані прийнятними при касаційному оскарженні судових рішень за пунктом 4 частини четвертої статті 328 КАС України у разі обгрунтованості заявлених у касаційній скарзі підстав касаційного оскарження, визначених відповідними пунктами частини другої та третьої статті 353 цього Кодексу.

Так, у касаційній скарзі, як вже зазначалось у цій ухвалі вище, скаржник визначив підставами касаційного оскарження судового рішення також й пункт 4 частини четвертої статті 328 (з урахуванням пунктів 1 і 3 частини другої статті 353 цього ж Кодексу).

Згідно із частиною другої статті 353 КАС України підставою для скасування судових рішень судів першої та (або) апеляційної інстанцій і направлення справи на новий судовий розгляд є порушення норм процесуального права, на які посилається скаржник у касаційній скарзі, яке унеможливило встановлення фактичних обставин, що мають значення для правильного вирішення справи, якщо:

1) суд не дослідив зібрані у справі докази, за умови висновку про обґрунтованість заявлених у касаційній скарзі підстав касаційного оскарження, передбачених пунктами 1, 2, 3 частини другої статті 328 цього Кодексу; або

2) суд розглянув у порядку спрощеного позовного провадження справу, яка підлягала розгляду за правилами загального позовного провадження; або

3) суд необґрунтовано відхилив клопотання про витребування, дослідження або огляд доказів або інше клопотання (заяву) учасника справи щодо встановлення обставин, які мають значення для правильного вирішення справи;

4) суд встановив обставини, що мають істотне значення, на підставі недопустимих доказів.

У контексті наведеного Суд звертає увагу, що аналіз приписів пункту 1 частини другої статті 353 КАС України дає підстави для висновку, що недослідження судами зібраних у справі доказів може бути враховано лише за умови вмотивування заявлених у касаційній скарзі підстав касаційного оскарження, передбачених саме пунктами 1, 2, 3 частини четвертої статті 328 КАС України. Однак, як вже було встановлено Судом, касаційна скарга не містить необхідних обгрунтувань у зазначеному контексті.

Також скаржник не наводить як такої аргументації щодо допущених судами першої та апеляційної інстанцій порушень норм процесуального права при вирішенні клопотань відповідача щодо витребування тих чи інших доказів.

Таким чином, касаційна скарга Южненської міськради не містить аргументованих мотивів підстав касаційного оскарження в розумінні пунктів 3 і 4 частини четвертої статті 328 КАС України (з урахуванням пунктів 1 і 3 частини другої статті 353 зазначеного Кодексу).

Згідно з частиною другою статті 332 КАС України до касаційної скарги, яка не оформлена відповідно до вимог, встановлених статтею 330 цього Кодексу, застосовуються положення статті 169 цього Кодексу.

За правилами частини другої статті 169 КАС України в ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

За таких обставин, Суд вважає, що касаційну скаргу слід залишити без руху з наданням скаржнику десятиденного строку з дня вручення цієї ухвали про залишення касаційної скарги без руху для надання уточненої редакції касаційної скарги із наведеним у ній обгрунтуванням підстав касаційного провадження, передбачених частиною четвертою статті 328 КАС України.

Також скаржнику слід роз`яснити, що у разі невиконання вимог цієї ухвали скарга буде повернута (пункт 1 частини четвертої статті 169 КАС України).

Керуючись статтями 330, 332 КАС України, Суд, -

УХВАЛИВ:

1. Касаційну скаргу Южненської міської ради Одеського району Одеської області на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 12 березня 2024 року та постанову П`ятого апеляційного адміністративного суду від 16 липня 2024 року у справі № 420/20582/23 залишити без руху.

2. Надати Южненській міській раді Одеського району Одеської області строк для усунення недоліків касаційної скарги протягом десяти днів з дня отримання копії цієї ухвали.

3. Встановлений судом строк може бути продовжений за заявою особи, якщо неможливість вчинення відповідної процесуальної дії у визначений строк зумовлена обмеженнями, впровадженими у зв`язку з дією воєнного стану в Україні.

4. Роз`яснити, що у разі невиконання вимог цієї ухвали у строк, визначений судом, касаційна скарга разом із доданими до неї матеріалами буде повернута.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання, є остаточною та не може бути оскаржена.

Суддя В.М. Кравчук

Суддя О.П. Стародуб

Суддя С.Г. Стеценко