Рішення

від 16.08.2024 по справі 309/2051/24

МІЖГІРСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 309/2051/24

Провадження №2/302/260/24

Р І Ш Е Н Н Я

І МЕ НЕ М У КР АЇ НИ

16.08.2024 року с-ще Міжгір`я

Міжгірський районний суд Закарпатської області

у складі: головуючого судді: Сидоренко Ю.В.

при секретарі: Царь О.В.,

розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні с-ща Міжгір`я позовну заяву ОСОБА_1 (мешкає за адресою: АДРЕСА_1 ) до Пилипецької сільської ради Хустського районуЗакарпатської області (юридична адреса: с.Пилипець, буд.77, Хустського району Закарпатської області), про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини, --

В С Т А Н О В И В :

16.04.2024року доХустського районногосуду Закарпатськоїобласті надійшовпозов ОСОБА_1 до Пилипецької сільської ради Хустського району Закарпатської області, про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини.

17.04.2024 року ухвалою судді Хустського районного суду Закарпатської області Піцур Я.Я. позовну заяву ОСОБА_1 до Пилипецької сільської ради Хустського району Закарпатської області про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини передано на розгляд Міжгірському районному суду Закарпатської області, за територіальною підсудністю (а.с.22-23). Дана ухвала позивачем не оскаржена та набрала законної сили.

29.05.2024 року з Хустського районного суду Закарпатської області до Міжгірського районного суду Закарпатської області надійшли матеріали справи № 309/2051/24 за позовною заявою ОСОБА_1 до Пилипецької сільської ради Хустського району Закарпатської області, про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини.

Згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 29.05.2024 року справа № 309/2051/24 розподілена судді Міжгірського районного суду Закарпатської області Сидоренко Ю.В.

Ухвалою Міжгірськогорайонного судуЗакарпатської областівід 24.06.2024року позовнузаяву ОСОБА_1 прийнято дорозгляду тавідкрито провадженняу цивільнійсправі №309/2051/24 та визначено розгляд даної справи проводити за правилами загального позовного провадження. Призначено підготовче судове засідання з викликом сторін та інших осіб, які беруть участь у справі. Витребувано від приватного нотаріуса Хустського РНО Сятиня Т.С. завірену копію спадкової справи після смерті ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 (а.с.34-35).

В обґрунтування заявлених позовних вимог позивач ОСОБА_1 посилається на ті обставини, що він, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , є спадкоємцем за заповітом ОСОБА_2 .

Та вказує, що ІНФОРМАЦІЯ_3 ОСОБА_2 померла, що підтверджується свідоцтвом про її смерть серії НОМЕР_1 . Після її смерті відкрилася спадщина на все належне їй майно. На підставі Свідоцтва про право власності на нерухоме майно серії НОМЕР_2 від 16 квітня 2014 року ОСОБА_2 належала земельна ділянка кадастровий номер: 2122484400:01:001:0006 загальною площею 0,0587 га для ведення особистого селянського господарства.

Також, на підставі Свідоцтва про право власності на нерухоме майно серія НОМЕР_3 від 16 квітня 2014 року ОСОБА_2 належала земельна ділянка кадастровий номер: 2122484400:01:002:0006 загальною площею 0,487 га для ведення особистого селянського господарства.

Та після смерті ОСОБА_2 відкрилася спадщина на вищевказані земельні ділянки.

На випадок своєї смерті ОСОБА_2 залишила заповіт, посвідчений 31.05.2014 року приватним нотаріусом Міжгірського районного нотаріального округу Закарпатської області Сятиня Т.С. та згідно даного заповіту ОСОБА_2 належні їй на праві приватної власності вищевказані земельні ділянки заповіла ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 .

Та позивач ОСОБА_1 вказує, що він пропустив встановлений законом строк для подачі заяви про прийняття спадщини за заповітом після смерті ОСОБА_2 , а тому йому нотаріусом було усно відмовлено у прийнятті такої.

Позивач вказує, що встановлений законом строк він пропустив з поважних причин, оскільки про існування заповіту не знав, дізнався випадково, лише у березні 2024 року. Оскільки, про існування заповіту позивач дізнався вже після закінчення строку встановленого для прийняття спадщини, він й не мав змогу вчасно звернутися до нотаріальної контори з відповідною заявою про прийняття спадщини.

Також позивач вказує, що він з 2009 року та у період встановлений для прийняття спадщини був зареєстрований у АДРЕСА_2 та разом із спадкодавцем ОСОБА_2 не проживав.

Також зазначає, позивач що він не являється спадкоємцем першої черги за законом, тому не мав права на спадкування після смерті ОСОБА_2 за законом. Про існування заповіту позивач також не знав, оскільки, ні спадкодавець, ні нотаріус не повідомили його свого часу про складання ОСОБА_2 заповіту на нього, позивача ОСОБА_1 . Відповідно, він не мав жодних правомірних очікувань на отримання спадщини після смерті ОСОБА_2 . Дані обставини і обумовили пропуск позивачем встановленого законом строку для прийняття спадщини.

Та оскільки про існування заповіту позивачу не було відомо, а спадкова справа після смерті ОСОБА_2 не заводилася, й відповідно нотаріусом не були здійснені повідомлення та виклик спадкоємця за заповітом, тому позивач вважає, що поважність причин пропуску ним строку прийняття спадщини є доведеною, що відповідно до частини третьої статті 1272 ЦК України є підставою для визначення йому додаткового строку, достатнього для подання заяви про прийняття спадщини. Інших спадкоємців, які б прийняли спадщину після смерті ОСОБА_2 , немає. Ніхто з спадкоємців жодної з черг за законом не звертався до нотаріуса із заявою про прийняття спадщини, відтак спадкоємці відсутні, спадкова справа після смерті ОСОБА_2 , не заводилася.

Позивач вказує, що приватним нотаріусом Сятиня Т.С. йому було роз`яснено, що у зв`язку з тим, що він протягом шести місяців з дня відкриття спадщини після смерті ОСОБА_2 не звернувся до нотаріуса із заявою про прийняття спадщини за заповітом, ОСОБА_1 вважається таким, що не прийняв спадщину за заповітом після смерті ОСОБА_2 . У зв`язку з чим нотаріус роз`яснив, що позивач має право на звернення до суду з позовом про продовження строку для прийняття спадщини.

Враховуючи вищевикладене, позивач змушений звернутися до суду з даним позовом, в якому просить визнати поважною причину пропуску строку для прийняття спадщини щодо майна померлої ОСОБА_2 , оскільки про існування заповіту позивачу не було відомо, а спадкова справа після смерті ОСОБА_2 не заводилася, та просить визначити йому, ОСОБА_1 додатковий строк тривалістю у три місяці з моменту набрання рішенням законної сили (а.с.1-5).

Позивач ОСОБА_1 в підготовче судове засідання не з`явився, про день та час його проведення було повідомлено судом своєчасно та належним чином, проте на адресу суду надано письмову заяву представника позивача ОСОБА_3 від 16.08.2024 року, в якій він просить розглядати справу за його відсутністю та без участі його довірителя ОСОБА_1 . Позовні вимоги ОСОБА_1 підтримує у повному обсязі та просить позов задовольнити за підставами, викладеними у позовній заяві.

Представник відповідача Пилипецька сільська рада Хустського району Закарпатської області в підготовче судове засіданні не з`явилася, про день і час його проведення був повідомлений судом своєчасно та належним чином, про причини неявки суду не повідомлено, проте до суду подано письмову заяву сільського голови ОСОБА_4 , в якій викладено проханням розглянути справу № 309/2051/24 за відсутності представника відповідача. Заяв, доповнень, клопотань не мають, заперечень проти позовних вимог ОСОБА_1 відповідач Пилипецька сільська рада не має, проти задоволення позову не заперечує.

Фіксація судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалась відповідно до частини 2 статті 247 Цивільного процесуального кодексу України (далі ЦПК України).

З врахуванням положень ч.1 ст.198, ч.3 ст.211 ЦПК України суд ухвалив про проведення підготовчого засідання за відсутності сторін на підставі наявних у суду матеріалів.

Відповідно до ч.1 ст.206 ЦПК України позивач може відмовитися від позову, а відповідач визнати позов на будь-якій стадії провадження у справі, зазначивши про це в заяві по суті справи або в окремій письмовій заяві.

Частиною 4 ст.206 ЦПК України встановлено, що у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову. Якщо визнання відповідачем позову суперечить закону або порушує права, свободи чи інтереси інших осіб, суд постановляє ухвалу про відмову у прийнятті визнання відповідачем позову і продовжує судовий розгляд.

Враховуючи обставину, що відповідач визнає позовні вимоги, проти їх задоволення заперечень не висловив, і таке визнання позовних вимог відповідає Закону, не порушує будь-чиї права чи законні інтереси інших осіб, суд вважає за можливе на підставі ч.3 ст.200 ЦПК України за результатами підготовчого провадження ухвалити рішення у цій справі.

Повно та всебічно дослідивши матеріали цивільної справи № 309/2051/24, з`ясувавши всі обставини по справи, об`єктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи, давши їм оцінку у сукупності з оголошеними та дослідженими матеріалами справи, суд вважає, що заявлені позивачкою ОСОБА_1 позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ст.ст. 13, 43, 81 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом; учасники сторін зобов`язані подавати усі наявні у них докази в порядку та строки, встановлені законом або судом, не приховувати докази; кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Згідно положень ст.89 ЦПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Судом встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_3 померла ОСОБА_2 , що підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_1 , копія якого є в матеріалах справи (а.с.11).

Як вбачається з матеріалів справи, за життя ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_5 склала заповіт, який посвідчений 31 травня 2014 року приватним нотаріусом Міжгірського районного нотаріального округу та зареєстрований в реєстрі за № 302, та відповідно до якого ОСОБА_2 на випадок своєї смерті зробила таке заповітне розпорядження, а саме: земельні ділянки, що розташовані за адресою: с.Нижній Студений Міжгірського (теперішнього Хустського) району Закарпатської області, ділянку загальною площею 0,478га., кадастровий номер: 2122484400:01:002:0006 та ділянку загальною площею 0,0587 га. кадастровий номер: 2122484400:01:001:0006 заповіла ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 та копія вказаного заповіту є в матеріалах справи (а.с.9).

За інформацією за вих.№51/01-16, наданою 24.07.2024 року державним нотаріусом Хустського РНО Сятиня Т.С., за померлою ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 спадкові справи не відкривалися, що також вбачається з Інформаційної довідки зі Спадкового реєстру (спадкові справи) № 77727054 від 22.07.2024 року.

Відповідно до Витягу зі Спадкового реєстру (заповіти/ спадкові договори) №77727052 від 22.07.2024 року померла ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 , 1941 року народження залишила заповіт, зареєстрований у спадковому реєстрі за №56144606, посвідчений приватним нотаріусом Сятиня Т.С. Хустського районного нотаріального округу, Закарпатської області від 31.05.2014 року ,за реєстровим №302.

Згідно Інформаційної довідки зі Спадкового реєстру (заповіти/спадкові договори) № 76065982, виданої 04.03.2024 року приватним нотаріусом Попович В.В. у Спадковому реєстрі наявна інформація щодо складання ОСОБА_2 заповіту, який посвідчений та 31.05.2014 року, який зареєстрований у спадковому реєстрі за №56144606 та який на теперішній час є чинним (а.с.16).

Згідно довідки Пилипецької сільської ради Хустського району Закарпатської області за вих. №121 від 02.02.2024 року, ОСОБА_2 , 1941 року народження, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , була постійною мешканкою АДРЕСА_1 , та разом з нею на день її смерті ніхто не проживав (а.с.18).

Згідно ст.1216 Цивільного кодексу Україна (далі ЦК України) спадкуванням є перехід прав і обов`язків від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).

Статтею 1217 ЦК України встановлено, що спадкування здійснюється за заповітом або за законом.

Згідно ст.1218 ЦК України до складу спадщини входять усі права і обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент смерті.

Згідно вимог ч.2 ст.1221 ЦК України якщо місце проживання спадкодавця невідоме, місцем відкриття спадщини є місцезнаходження нерухомого майна або основної його частини, а за відсутності нерухомого майна - місцезнаходження основної частини рухомого майна.

Згідно положень ч.1 ст.1258 ЦК України спадкоємці за законом одержують право на спадкування почергово.

Відповідно до ч.1 ст.1262 ЦК України у другу чергу право на спадкування за законом мають рідні брати та сестри спадкодавця, його баба та дід як з боку батька, так і з боку матері.

Згідно ч.5 ст.1268 ЦК України незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу її відкриття.

За вимогами ст.1297 ЦК України спадкоємець, який прийняв спадщину, у складі якої є майно та/або майнові права, які обтяжені, та/або нерухоме майно та інше майно, щодо якого здійснюється державна реєстрація, зобов`язаний звернутись до нотаріуса за видачею йому свідоцтва про право на спадщину на нерухоме майно, тобто зміна власника майна, що підлягає державній реєстрації, неможлива без перереєстрації права власності.

Згідно п.24 Постанови Пленуму Верховного суду України №7 від 30.05.2008 року, «Про судову практику у справах про спадкування», особа, яка не прийняла спадщину в установлений законом строк, може звернутися до суду з позовною заявою про визначення додаткового строку для прийняття спадщини відповідно до ч.3 ст.1272 ЦК України.

Статтею 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» вбачається, що «суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини та основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини як джерело права».

Відповідно до рішення Європейського суду з прав людини по справі «Ілхан проти Туреччини» від 27.06.2000 року вбачається, що при вирішенні питання пропуску строку на вчинення дій має застосовуватись правило встановлення всіх обставин з певною гнучкістю і без надзвичайного формалізму, воно не застосовується автоматично і не має абсолютного характеру.

У відповідності з Листом Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ №24-753/0/4-13 від 16.05.2013 року належними відповідачами у спорах про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини є спадкоємці, які прийняли спадщину, або територіальні громади в особі органів місцевого самоврядування, тому відповідач визначений в особі Міжгірської селищної ради Хустського району Закарпатської області.

Для підтвердження наявності спадкового майна, яке підлягає державній реєстрації та місця його знаходження, нотаріусу слід подати документ, що підтверджує право власності спадкодавця на майно з відміткою органу, що проводить реєстрацію, або реєстраційного посвідчення, яке є невід`ємною частиною правовстановлюючого документа.

Право власності на нерухоме майно може бути оформлене на ім`я особи, яка померла, у разі наявності документів, які б підтвердили право власності на майно цієї особи. У випадку відсутності таких документів порушене питання вирішується у судовому порядку.

Відповідно до п.23 Постанови Пленуму Верховного суду України від 30 травня 2008 року №7 «Про судову практику у справах про спадкування» свідоцтво про право на спадщину видається за письмовою заявою спадкоємців, які прийняли спадщину в порядку, установленому цивільним законодавством. За наявності умов для одержання в нотаріальній конторі свідоцтва про право на спадщину вимоги про визнання права на спадщину судовому розглядові не підлягають. У разі відмови нотаріуса в оформленні права на спадщину особа може звернутися до суду за правилами позовного провадження.

Згідно зі ст.1272 ЦК України за заявою спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини.

Відповідно до вимог ч.1 ст.82 ЦПК України обставини, які визнаються учасниками справи, не підлягають доказуванню, якщо суд не має обґрунтованого сумніву щодо достовірності цих обставин або добровільності їх визнання. Обставини, які визнаються учасниками справи, визначаються в заявах по суті справи, поясненнях учасників, їхніх представників.

На підставі вищевикладеного, суд приходить до висновку, що заявлені позивачем ОСОБА_1 позовні вимоги є такими, що підлягають задоволенню, оскільки позивач пропустив встановлений законом строк для прийняття спадщини за заповітом після смерті ОСОБА_2 з поважних причин, так як позивач не знав про складений на його користь заповіт, при цьому нотаріусом про наявність складеного ОСОБА_5 заповіту позивача повідомлено не було, крім того, відповідач у даній справі Пилипецька сільська рада Хустського району Закарпатської області проти позовних вимог ОСОБА_1 не заперечують, відзив не подано та враховуючи, що задоволення вимог позивача не порушить прав та інтересів інших осіб, оскільки іншій спадкоємці після смерті ОСОБА_6 відсутні, спадкові справи після її смерті не відкривалася, що безпосередньо вбачається з Інформаційної довідки приватного нотаріуса святиня Т.С., тому позовні вимоги суд вважає такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі, у зв`язку з чим суд вважає необхідним надати позивачу додатковий строк для прийняття спадщини за заповітом після смерті ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_3 , оскільки строк для прийняття спадщини позивачем ОСОБА_1 пропущений з поважних причин.

Керуючись ст.9,12,81,141,197-200,211,259,263-265,268 ЦПК України, ст.ст.1216, 1270, 1272 ЦК України, суд -

У Х В А Л И В :

Позов ОСОБА_1 до Пилипецької сільської ради Хустського району Закарпатської області, про встановлення додаткового строку для прийняття спадщини задовольнити.

Визначити ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_4 (громадянин України, реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_4 ) - додатковий строк для подання заяви про прийняття спадщини за заповітом після смерті ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_3 , - тривалістю три місяці, починаючи з дня набрання даним рішенням законної сили.

Апеляційну скаргу на рішення суду може бути подано до Закарпатського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його складення через Міжгірський районний суд Закарпатської області.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому рішення суду.

Рішення набирає законної сили згідно зі статтею 273 ЦПК України.

Суддя

Міжгірського районного суду

Закарпатської області Ю.В. СИДОРЕНКО