Ухвала

від 04.09.2024 по справі 144/910/24

ТЕПЛИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 144/910/24

Провадження № 2-ві/144/2/24

У Х В А Л А

"04" вересня 2024 р.

Суддя Теплицького районного суду Вінницької області Магдяк Н.І.,

розглянувши в порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи заяву директора Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю «Обрій» Захарчука В.В. про відвід судді Теплицького районного суду Довгалюк Людмили Василівни в справі №144/910/24 за позовом ОСОБА_1 до Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю «Обрій» про визнання відсутнім права оренди земельних ділянок, -

В С Т А Н О В И В :

В провадженні судді Теплицького районного суду Вінницької області Довгалюк Л.В. знаходиться зазначена цивільна справа.

Ухвалою від 29 серпня 2024 року Теплицького районного суду Вінницької області в складі головуючої судді Довгалюк Л.В. визнано необґрунтованим відвід, заявлений директором СТОВ «Обрій» Захарчуком В.В. судді Теплицького районного суду Вінницької області Довгалюк Людмилі Василівні у цивільній справі №144/910/24 за позовом ОСОБА_1 до Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю «Обрій» про визнання відсутнім права оренди земельних ділянок. Справу передано до канцелярії суду з метою визначення судді для розгляду заяви про відвід, відповідно до вимог ч. 1 ст. 33, ч. 3 ст. 40 ЦПК України.

Представником відповідача Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю «Обрій» (далі - СТОВ «Обрій») подано заяву про відвід судді Довгалюк Л.В., в обґрунтування якої вказано наступне. 28.08.2024 року Теплицький районний суд задовольнив клопотання представника позивача про витребування доказів із СТОВ «Обрій», при цьому суддею в судовому засіданні не було оголошено мотиви задоволення вказаного клопотання, що свідчить про упередженість судді Довгалюк Л.В. до СТОВ «Обрій», та викликає сумнів у об`єктивності під час розгляду справи. Вважають, що при задоволенні клопотання про витребування доказів грубо порушено вимоги Цивільного процесуального кодексу (далі - ЦПК), зокрема статті 84, загальні принципи диспозитивності та змагальності сторін, що є достатньою підставою для відводу. При розгляді клопотання про витребування доказів Теплицький районний суд Вінницької області не звернув уваги на аргументи представника відповідача про неможливість подання доказів, допомагаючи позивачу створити умови для застосування приписів ст. 109 ЦПК. Зазначена обставина також додатково свідчить про упереджене ставлення судді у справі до товариства, що є підставою для відводу. В заяві про відвід просять відвести суддю Теплицького районного суду Вінницької області Довгалюк Л.В. у справі №144/910/24.

Сторони в судове засідання не викликалися, згідно ч. 8 ст. 40 ЦПК України.

Дослідивши матеріали заяви, суд приходить до висновку, що в задоволенні заяви про відвід судді необхідно відмовити з наступних підстав.

Статтею 124 Конституції України встановлено, що правосуддя в Україні здійснюють виключно суди.

Згідно зі ст. 1 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», судова влада в Україні відповідно до конституційних засад поділу влади здійснюється незалежними та безсторонніми судами, утвореними згідно із законом.

Статтею 2 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» встановлено, що суд, здійснюючи правосуддя на засадах верховенства права, забезпечує кожному право на справедливий суд та повагу до інших прав і свобод, гарантованих Конституцією і законами України, а також міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.

Кожному гарантується захист його прав, свобод та законних інтересів незалежним і безстороннім судом, утвореним відповідно до закону (ч. 1 ст. 7 Закону України «Про судоустрій і статус суддів»).

Згідно із ст. 2 ЦПК України, завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Виходячи із загальних засад здійснення судочинства, визначених положеннями ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, яка, відповідно до вимог ч. 1 ст. 9 Конституції України, ратифікована Законом від 17.07.1997 року «Про ратифікацію Конвенції про захист прав і основоположних свобод 1950 року, Першого протоколу та протоколів №№2,4,7 та 11 Конвенції» і є частиною національного законодавства України, кожна людина при визначенні її громадянських прав і обов`язків або при висуненні проти неї будь-якого кримінального обвинувачення має право на справедливий і відкритий розгляд упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановлених законом.

Положеннями частин 1, 3 статті 6 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» встановлено, що здійснюючи правосуддя, суди є незалежними від будь-якого незаконного впливу. Суди здійснюють правосуддя на основі Конституції і законів України та на засадах верховенства права. Втручання у здійснення правосуддя, вплив на суд або суддів у будь-який спосіб, неповага до суду чи суддів, збирання, зберігання, використання і поширення інформації усно, письмово або в інший спосіб з метою дискредитації суду або впливу на безсторонність суду, заклики до невиконання судових рішень забороняються і мають наслідком відповідальність, установлену законом.

Особиста безсторонність судді презюмується, поки не надано доказів протилежного, про що зазначено у п. 43 рішення Європейського суду з прав людини у справі «Веттштайн проти Швейцарії».

Європейський суд з прав людини також вказав, що наявність безсторонності відповідно до пункту першого статті 6 Конвенції повинна визначатися за суб`єктивним та об`єктивним критеріями. Відповідно до суб`єктивного критерію беруться до уваги особисті переконання та поведінка окремого судді, тобто чи виявляв суддя упередженість або безсторонність у даній справі. Відповідно до об`єктивного критерію визначається, серед інших аспектів, чи забезпечував суд як такий та його склад відсутність будь-яких сумнівів у його безсторонності. Стосовно суб`єктивного критерію, особиста безсторонність суду презюмується, поки не надано доказів протилежного. Стосовно об`єктивного критерію, то це означає, що при вирішенні того, чи є у цій справі обґрунтовані причини побоюватися, що певний суддя був небезсторонній, позиція заінтересованої особи є важливою, але не вирішальною. Вирішальним же є те, чи можна вважати такі побоювання об`єктивно обґрунтованими (рішення ЄСПЛ у справі «Білуха проти України» від 09 листопада 2006 року (BELUKHA v. UKRAINE N 33949/02, § 49 - 52).

Підстави для відводу (самовідводу) судді визначені статтею 36 ЦПК України, а саме суддя не може розглядати справу і підлягає відводу (самовідводу), якщо: 1) він є членом сім`ї або близьким родичем (чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, брат, сестра, дід, баба, внук, внучка, усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, член сім`ї або близький родич цих осіб) сторони або інших учасників судового процесу, або осіб, які надавали стороні або іншим учасникам справи правничу допомогу у цій справі, або іншого судді, який входить до складу суду, що розглядає чи розглядав справу; 2) він брав участь у справі як свідок, експерт, спеціаліст, перекладач, представник, адвокат, секретар судового засідання або надавав стороні чи іншим учасникам справи правничу допомогу в цій чи іншій справі; 3) він прямо чи побічно заінтересований у результаті розгляду справи; 4) було порушено порядок визначення судді для розгляду справи; 5) є інші обставини, що викликають сумнів в неупередженості або об`єктивності судді.

Відповідно до ч. 4 ст. 36 Цивільного процесуального кодексу України незгода сторони з процесуальними рішеннями судді, рішення або окрема думка судді в інших справах, висловлена публічно думка судді щодо того чи іншого юридичного питання не може бути підставою для відводу.

Суддя підлягає відводу (самовідводу) також за наявності обставин, встановлених статтею 37 цього Кодексу.

Ч. ч. 2, 3 ст. 40 ЦПК України визначено, що питання про відвід судді вирішує суд, який розглядає справу. Суд задовольняє відвід, якщо доходить висновку про його обґрунтованість.

Якщо суд доходить висновку про необґрунтованість заявленого відводу і заява про такий відвід надійшла до суду за три робочі дні (або раніше) до наступного засідання, вирішення питання про відвід здійснюється суддею, який не входить до складу суду, що розглядає справу, і визначається у порядку, встановленому частиною першою статті 33 цього Кодексу. Такому судді не може бути заявлений відвід.

Відповідачем не доведені обставини, що викликають сумніви в неупередженості або об`єктивності судді. Фактично відповідач не згоден з процесуальними діями та рішеннями судді, зокрема з ухвалою про витребування доказів.

Зазначені відповідачем підстави для відводу судді Довгалюк Л.В. не передбачені ст. ст. 36, 37 ЦПК України. Доводи, на які посилається відповідач не свідчать про необ`єктивність або упередженість судді, тому у задоволенні заяви про відвід необхідно відмовити.

На підставі вище викладеного, керуючись ст. 33, 36, 37, 40, 260, 261 ЦПК України, -

П О С Т А Н О В И В :

В задоволенні заяви директора Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю «Обрій» Захарчука В.В. про відвід судді Теплицького районного суду Довгалюк Людмили Василівни в справі №144/910/24 за позовом ОСОБА_1 до Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю «Обрій» про визнання відсутнім права оренди земельних ділянок відмовити.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя: