Рішення

від 04.09.2024 по справі 486/1285/24

ЮЖНОУКРАЇНСЬКИЙ МІСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 486/1285/24

Провадження № 2-о/486/69/2024

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 вересня 2024 року м. Южноукраїнськ

Южноукраїнський міський суд Миколаївської області у складі:

головуючого судді Волощук О.О.,

за участю: секретаря судового засідання Кузьменко А.С.,

заявника ОСОБА_1 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Южноукраїнську Миколаївської області цивільну справу за заявою ОСОБА_1 , заінтересована особа: Головне управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області про встановлення факту, що має юридичне значення (належності правовстановлюючого документа),-

ВСТАНОВИВ:

05.08.2024 до Южноукраїнського міського суду Миколаївської області звернулася ОСОБА_1 з заявою про встановлення факту, що має юридичне значення, та просила встановити факт, що трудова книжка № НОМЕР_1 належить заявнику.

Заява обгрунтована тим, що при оформленні пенсії було виявлено факт помилкового запису у трудовій книжці заявника, а саме щодо її року народження, в якій зазначено 1986 замість вірного 1964. Виправити цей недолік в позасудовому порядку неможливо, тому вона звернулася до суду та просить суд встановити факт належності їй трудової книжки, яка видана на її ім`я, але в якій невірно зазначено її рік народження.

В судовомузасіданні заявниця ОСОБА_1 підтримала заявута просила суд встановити факт належності їй трудової книжки, в якій її рік народження зазначено невірно.

Представник заінтересованої особи ГУ ПФУ в Миколаївській області у судове засідання не з`явився, надіслав заяву про розгляд справи без його участі за наявними у справі матеріалами.

Суд, вислухавши пояснення заявниці, дослідивши матеріали справи, дійшов наступних висновків.

З матеріалів справи вбачається, що заявниця ОСОБА_1 народилася ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується копією паспорту громадянина України, свідоцтвом про народження НОМЕР_2 , виданим 07.12.1964 (а.с.5), а також свідоцтвом про укладення шлюбу НОМЕР_3 , виданим 14.05.1983 року (а.с.6).

Судом встановлено, що при заповненні трудової книжки заявника було допущено помилку в році її народження, а саме зазначено 1986 замість вірного 1964.

Відповідно до ч. 1 ст. 293 ЦПК України окреме провадження - це вид непозовного цивільного судочинства, в порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав, свобод та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав.

Згідно з ч. 5 ч. 2 ст. 293 ЦПК України суд розглядає в порядку окремого провадження справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення.

Статтею 319 ЦПК України визначено, що у рішенні суду повинно бути зазначено відомості про факт, встановлений судом, мету його встановлення, а також докази, на підставі яких суд установив цей факт.

Відповідно до ч. 1 та ч. 2 ст. 315 ЦПК України, суд розглядає справи про встановлення факту, зокрема: належності правовстановлюючих документів особі, прізвище, ім`я, по батькові, місце і час народження якої, що зазначені в документі, не збігаються з прізвищем, ім`ям, по батькові, місцем і часом народження цієї особи, зазначеним у свідоцтві про народження або в паспорті. У судовому порядку можуть бути встановлені також інші факти, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, якщо законом не визначено іншого порядку їх встановлення.

Згідно з роз`ясненнями, які містяться в п. 1 постанови Пленуму Верховного Суду України №5 від 31 березня 1995 року «Про встановлення фактів, що мають юридичне значення» (з подальшими змінами) в порядку окремого провадження розглядаються справи про встановлення фактів, якщо: згідно з законом такі факти породжують юридичні наслідки, тобто від них залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав громадян; чинним законодавством не передбачено іншого порядку їх встановлення; заявник не має іншої можливості одержати або відновити загублений чи знищений документ, який посвідчує факт, що має юридичне значення; встановлення факту не пов`язується з наступним вирішенням спору про право.

Відповідно до п. 12 Постанови Пленуму Верховного Суду України, від 31.03.1995, № 5 «Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення» при розгляді справи про встановлення відповідно до п. 6 ст. 256 ЦПК (у новій редакції ЦПК України відповідно норма міститься у ст.315) факту належності правовстановлюючих документів особі, прізвище, ім`я, по батькові, місце і час народження якої, зазначені в документі, не збігаються з ім`ям, по батькові, прізвищем, місцем і часом народження цієї особи, вказаними у свідоцтві про народження або в паспорті, у тому числі, факту належності правовстановлюючого документа, в якому допущені помилки у прізвищі, імені, по батькові або замість імені чи по батькові зазначені ініціали суд повинен запропонувати заявникові подати докази про те, що правовстановлюючий документ належить йому і що організація, яка видала документ, не має можливості внести до нього відповідні виправлення.

Зміст статті 89 ЦПК України визначає, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Метою встановлення відповідного факту є те, що без його встановлення заявник не зможе повноцінно реалізовувати свої права.

Предметом розгляду заяви є встановлення факту належності правовстановлюючих документів, які необхідні заявнику для реалізації його права на пенсійне забезпечення.

Оскільки відповідний факт підтверджується письмовими доказами по справі, суд вважає, що є підстави для захисту прав та інтересів заявника та задоволення заяви шляхом встановлення факту належності ОСОБА_1 трудової книжки.

Керуючись ст.ст. 263, 264, 265, 315, 316, 319 ЦПК України, суд-

УХВАЛИВ:

Заяву ОСОБА_1 , заінтересована особа: Головне управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області про встановлення факту, що має юридичне значення (належності правовстановлюючого документа) задовольнити.

Встановити факт належності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , трудової книжки № НОМЕР_1 .

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

На рішення суду може бути подана апеляційна скарга до Миколаївського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення.

Суддя Южноукраїнського

міського суду О. О. Волощук