Постанова

від 26.11.2007 по справі 20-9/321

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД М. СЕВАСТОПОЛЯ

20-9/321

ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  МІСТА СЕВАСТОПОЛЯ

справа № 20-9/321

ПОСТАНОВА

і м е н е м     У к р а ї н и

"26" листопада 2007 р.  12:50                                                                                          м. Севастополь

Господарський суд міста Севастополя в складі:

судді Рибіной С. А.,

при секретарі: Юненко І.М.,

за участю представників сторін

позивача  –Кухаренко В.М., довіреність №04-02 від 10.01.2007;

відповідача –Ушаков А.В., довіреність № б/н від 08.11.2007;

третя особа –не з'явився.

розглянув у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Севастопольського міського відділення Фонду соціального захисту інвалідів до Товариства з обмеженою відповідальністю “Крим-Ойл”, за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача - Севастопольського міського центру зайнятості, про  стягнення 3551,30 грн.,

Суть спору:

Севастопольське міське відділення Фонду соціального захисту інвалідів звернулось до суду із адміністративним позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю “Крим-Ойл” про  стягнення  адміністративно-господарських санкцій в розмірі 3338,00 грн.

           Ухвалою від 16.11.2007 відкрито провадження по справі, залучив до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача - Севастопольський міський центр зайнятості, судовий розгляд призначений на 26.11.2007, сторони зобов'язані надати суду відповідні документи.

До початку судового засідання 26.11.2007 від третьої особи надійшло клопотання про розгляд справи без участі його представника, враховуючи письмові пояснення (вх.№51422).

У судовому засіданні 26.11.2007, позивач надав суду заяву про збільшення ціни позову у зв'язку з допущеної помилкою при складанні позовної заяви, просить стягнути з відповідача заборгованість у розмірі 3551,30 грн., з яких: 3338,00 грн. - адміністративно-господарські санкції  та 213,30 грн. –пеня (вх. № 51522).

У судовому засіданні 26.11.2007, відповідач надав суду письмову заяву про визнання суми уточнених позовних вимог в повному обсязі та долучив до матеріалів справи документи, яки були витребувані судом (вх. № 51523).

Згідно ст.ст. 27, 49, 51, 130 Кодексу адміністративного судочинства України, представникам сторін роз'яснені їх процесуальні права і обов'язки.

Відповідно до статей 9, 10 Конституції України, статті  9 Європейської хартії регіональних мов (ратифікована Законом України від 15.05.2003), статті 3 Декларації прав національностей України (від 01.11.1991 № 1771), статті  10 Закону України «Про судоустрій України»від 07.02.2002, статті  18 Закону УРСР «Про мови в УРСР»від 28.10.1989, статті  15 Кодексу адміністративного судочинства України суд задовольнив клопотання представників сторін та вони давали пояснення по справі російською мовою.

Заслухавши пояснення осіб, які беруть участь у справі, та дослідивши інші докази в межах позовних вимог, суд встановив:

Згідно зі статтею 8 Закону України “Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні” державне управління в галузі забезпечення соціальної захищеності інвалідів здійснюється центральним органом виконавчої влади з питань праці та соціальної політики, Міністерством охорони здоров'я України та органами місцевого самоврядування.

Відповідно до пункту 1 Положення про Фонд соціального захисту інвалідів, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 26 вересня 2002 року № 1434 Фонд соціального захисту інвалідів є урядовим органом державного управління, який діє у складі Мінпраці та підпорядковується йому.

Згідно з пунктом 9 цього ж Положення для реалізації покладених на Фонд завдань за погодженням з Мінпраці утворюються територіальні відділення Фонду в межах граничної  чисельності його працівників.

За змістом статті 20 Закону України “Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні” саме Фонду соціального захисту інвалідів надано право на стягнення адміністративно-господарських санкції за недодержання законодавчо встановленого нормативу робочих місць для забезпечення працевлаштування інвалідів.

Таким чином, такий позов підлягає розгляду господарським судом в порядку адміністративного судочинства.

Аналогічна позиція викладена у постанові Верховного Суду України від 17.01.2006.

Згідно зі статтею 10 Закону України “Про основи соціальної захищеності інвалідів” фінансування роботи із соціальної захищеності інвалідів здійснюється Фондом України соціального захисту інвалідів. Виходячи з Положення про Севастопольське міське відділення Фонду соціального захисту інвалідів, затвердженого директором Фонду 10.06.2004, дане відділення є територіальним органом урядового органа державного управління - Фонду соціального захисту інвалідів, на яке, зокрема, покладений контроль за своєчасним і повним перерахуванням у бюджет відділення штрафних санкцій підприємствами, установами, організаціями за недотримання ними нормативів робочих місць для забезпечення працевлаштування інвалідів, вживання заходів по стягненню штрафних санкцій у випадку їхньої несплати в судовому порядку.

Основні правила щодо працевлаштування інвалідів, зокрема, приписи стосовно органів та організацій, що мають здійснювати працевлаштування інвалідів, нормативу робочих місць для забезпечення працевлаштування інвалідів та штрафних санкцій за його невиконання, містять статті 17-20 Закону України “Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні” № 875-ХІІ від 21.03.1991 (зі змінами та доповненнями, далі –Закон №875).

Згідно з частиною першою статті 19 Закону №875 для підприємств, установ, організацій, у тому числі підприємств, організацій громадських організацій інвалідів, фізичних осіб, які використовують найману працю, установлюється норматив робочих місць для працевлаштування інвалідів у розмірі чотирьох відсотків середньооблікової чисельності штатних працівників облікового складу за рік, а якщо працює від 8 до 25 осіб, - у кількості одного робочого місця.

Частинами другою, п`ятою статті 19 Закону №875 встановлено, що підприємства, установи, організації, у тому числі підприємства, організації громадських організацій інвалідів, фізичні особи, які використовують найману працю, самостійно розраховують кількість робочих місць для працевлаштування інвалідів відповідно до нормативу, встановленого частиною першою цієї статті, і забезпечують працевлаштування інвалідів. При розрахунках кількість робочих місць округлюється до цілого значення.

Виконанням нормативу робочих місць у кількості, визначеній згідно з частиною першою цієї статті, вважається працевлаштування підприємством, установою, організацією, у тому числі підприємством, організацією громадських організацій інвалідів, фізичною особою, яка використовує найману працю, інвалідів, для яких це місце роботи є основним.

Згідно зі звітом відповідача про зайнятість та працевлаштування інвалідів (форма №10-ПІ) за 2006 рік, наданим відповідачем позивачеві, норматив робочих місць для працевлаштування інвалідів склав одно робоче місце від середньооблікової чисельності працюючих на підприємстві (8 осіб), фактично працювало жодного інваліда.

Середньоблікова чисельність штатних працівників облікового складу та працюючих інвалідів, про яку йде мова у статтях 19, 20 Закону №875, розраховується відповідно до пункту 3 „Інструкції зі статистики кількості працівників”, затвердженої наказом Державного комітету статистики України від 28.09.2005 №286 (зареєстрований Міністерством юстиції України 30.11.2005 за №1442/11722).

Середньоблікова чисельність працюючих інвалідів складає нуль одиниць, тобто менш ніж встановлений норматив для працевлаштування інвалідів на одну одиницю.

Середня річна заробітна плата на підприємстві за рік склала 6675,00 грн.

В добровільному порядку погашення визначених позивачем по результатам звітності про зайнятість та працевлаштування інвалідів за 2006 рік адміністративно-господарських санкцій  в розмірі  3338,00 грн. відповідачем не проведено.

Згідно з частиною першою статті 20 Закону №875 підприємства, установи, організації, у тому числі підприємства, організації громадських організацій інвалідів, фізичні особи, які використовують найману працю, де середньооблікова чисельність працюючих інвалідів менша, ніж установлено нормативом, передбаченим статтею 19 цього Закону, щороку сплачують відповідним відділенням Фонду соціального захисту інвалідів адміністративно-господарські санкції, сума яких визначається в розмірі середньої річної заробітної плати на відповідному підприємстві, установі, організації, у тому числі підприємстві, організації громадських організацій інвалідів, фізичної особи, яка використовує найману працю, за кожне робоче місце, призначене для працевлаштування інваліда і не зайняте інвалідом. Для підприємств порушення термінів сплати адміністративно-господарських санкцій тягне за собою нарахування пені. Пеня обчислюється виходячи з 120 відсотків річних облікової ставки Національного банку України, що діяла на момент сплати, нарахованої на повну суму недоїмки за весь її строк.

Адміністративно-господарські санкції розраховуються та сплачуються підприємствами, установами, організаціями, у тому числі підприємствами, організаціями громадських організацій інвалідів, фізичними особами, зазначеними в частині першій цієї статті, самостійно в строк до 15 квітня року, наступного за роком, в якому відбулося порушення нормативу, встановленого частиною першою статті 19 цього Закону. При цьому до правовідносин із стягнення адміністративно-господарських санкцій, передбачених цим Законом, не застосовуються строки, визначені статтею 250 Господарського кодексу України.

У разі несплати адміністративно-господарських санкцій або пені чи неможливості їх сплати за рішенням господарського суду їх стягнення в примусовому порядку може бути звернено на майно підприємства, установи, організації, у тому числі підприємства, організації громадських організацій інвалідів, фізичної особи, яка використовує найману працю, в порядку, передбаченому законом.

В добровільному порядку погашення визначених позивачем по результатам звітності про зайнятість та працевлаштування інвалідів за 2006 рік адміністративно-господарських санкцій в розмірі  3338,00 грн. не проведено.

Матеріалами справи підтверджується, що чисельність працюючих інвалідів на підприємстві відповідача менш, ніж встановлено нормативами, а тому відповідач повинен сплатити адміністративно-господарські санкції, передбачені статтею 20 Закону №875, а також пеню в розмірі 213,30 грн., стягнення  якої передбачено статтею 20 Закону №875.

  Відповідно до письмових пояснень (вих. № 51422) Севастопольського міського центру зайнятості Товариство з обмеженою відповідальністю “Крим-Ойл” протягом 2006 року не надавало відомості про наявність вільних вакансії з працевлаштування інвалідів, що підтверджується матеріалами справи.

У судовому засіданні 26.11.2007, відповідач надав суду письмову заяву про визнання суми позовних вимог в повному обсязі та долучив до матеріалів справи документи, які були витребувані судом (вх. № 51523).

Враховуючи викладене, суд вважає доводи позивача обґрунтованими та такими, що підтверджені відповідними доказами, в зв`язку з чим позов підлягає задоволенню в повному обсязі.

Відповідно до пункту 4 статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України, у справах, в яких позивачем є суб'єкт владних повноважень, а відповідачем - фізична чи юридична особа, судові витрати, здійснені позивачем, з відповідача не стягуються.

На підставі викладеного , керуючись ст.ст. 94, 112, 136, 158-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд –

          ПОСТАНОВИВ:          

1.          Позов задовольнити повністю.

2.  Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю “Крим-Ойл” (99014, м. Севастополь, вул. Пролетарська, б. 18 кв. 2, ідентифікаційний код 33093484, р/р 26008042590000 в АКБ “Укрсіббанк”, МФО 351005) на користь Севастопольського міського відділення Фонду соціального захисту інвалідів (99011, м. Севастополь, вул. Гоголя, 20 А, ідентифікаційний код 24694007, відомості про рахунки відсутні) заборгованість у розмірі 3551,30 грн., з яких: 3338,00 грн. - сума штрафних санкцій 213,30 грн. – пеня.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Севастопольського апеляційного господарського суду через суд першої інстанції шляхом подачі в 10-денний строк з дня складання постанови в повному обсязі заяви про апеляційне оскарження і поданням після цього протягом 20 днів апеляційної скарги, з подачею її копії до апеляційної інстанції або в порядку частини п'ятої статті 186 Кодексу адміністративного судочинства України.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо таку заяву не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана в строк, постанова набирає законної сили після закінчення цього строку. . У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи. Якщо строк апеляційного оскарження буде поновлено, то вважається, що постанова суду не набрала законної сили.

  Виконавчий лист видається за кожним судовим рішенням, яке набрало законної сили або яке належить виконати негайно, за заявою осіб, на користь яких воно ухвалено.

Суддя                                                                                                              С. А. Рибіна

Постанова складена та підписана

в порядку ч. 3 ст. 160 КАС України

03.12.2007.

Розсилка:

1.          Севастопольське відділення Фонду України соціального захисту інвалідів (99011, м.Севастополь, вул.Гоголя, 20 А)

2.   відповідач –ТОВ “Крим-Ойл” (99014, м. Севастополь, вул. Пролетарська, б. 18 кв. 2)

3.          Севастопольський міський центр зайнятості (99029, м. Севастополь, вул. Руднева, 40)

4.          справа

5.   наряд