Ухвала

від 05.09.2024 по справі 513/1034/24

САРАТСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 513/1034/24

Провадження № 1-кс/513/88/24

Саратський районний суд Одеської області

У Х В А Л А

05 вересня 2024 року слідчий суддя ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , розглянувши клопотання старшого дізнавача сектору дізнання ВП № 1 Білгород-Дністровського РВП ГУНП в Одеській області капітана поліції ОСОБА_3 , погодженого прокурором Білгород-Дністровської окружної прокуратури Одеської обласної прокуратури ОСОБА_4 , про арешт майна, -

В С Т А Н О В И В :

04 вересня 2024 року ст. дізнавач сектору дізнання ВП № 1 Білгород-Дністровського РВП ГУНП в Одеській області ОСОБА_5 , за погодженням з прокурором Білгород-Дністровської окружної прокуратури Одеської обласної прокуратури ОСОБА_6 , звернулася до слідчого судді Саратського районного суду Одеської області з клопотанням про накладення арешту на майно, яке було виявлено та вилучено у ході проведення обшуку 03 вересня 2024 року, у період часу з 08 години 33 хвилин по 10 годину 27 хвилин, на присадибній земельній ділянці домоволодіння за місцем проживання ОСОБА_7 за адресою: АДРЕСА_1 , а саме: на 14 кущів рослин роду коноплі, які поміщено до двох полімерних мішків білого кольору та опечатано, з передачею на зберігання до камери зберігання речових доказів ВП № 1 Білгород-Дністровського РВП ГУНП в Одеській області, з метою збереження речових доказів (позбавлення права власника розпорядження та користування майном, а також проведення подальшої судової експертизи).

Клопотання обґрунтовано тим, що 26 серпня 2024 року до чергової частини відділення поліції №1 Білгород-Дністровського РВП ГУНП в Одеській області надійшов рапорт о/у ЗС №1 ВКП Білгород -Дністровського РВП ГУНП в Одеській області про те, що в ході відпрацювання Білгород-Дністровського району Одеської області встановлено, що в с. Благодатне БілгородДністровського району Одеської області, незаконно вирощують рослини коноплі, кущами більш ніж 15 штук.

Вказане повідомлення зареєстровано в журналі єдиного обліку відділення поліції №1 Білгород-Дністровського районного ВП ГУНП в Одеській області за № 3295 від 26 серпня 2024.

26 серпня 2024 року за вказаним фактом сектором дізнання ВП №1 Білгород-Дністровського районного ВП ГУНП в Одеській області розпочато кримінальне провадження за №12024167240000056 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 310 КК України.

03 вересня 2024 року у період часу з 08 години 33 хвилин по 10 годину 27 хвилин у ході проведення санкціонованого обшуку на присадибній ділянці домоволодіння за адресою: АДРЕСА_1 , за місцем проживання ОСОБА_7 , було виявлено та вилучено 14 кущів рослин роду коноплі, котрі поміщено до двох полімерних мішків білого кольору та опечатано.

Вказане майно, згідно з постановою старшого дізнавача сектору дізнання Білгород-Дністровського РВП ГУНП в Одеській області ОСОБА_8 від 03 вересня 2024 року, було визнано речовими доказами у кримінальному провадженні №12024167240000056 від 26 серпня 2024 року.

Дане майно має значення у кримінальному провадженні як таке, що є предметом кримінального правопорушення, у тому числі пов`язаного з незаконним обігом, та служить доказом у справі.

З урахуванням ст.170 КПК України, ст. дізнавач сектору дізнання ВП №1 Білгород-Дністровського РВП ГУНП в Одеській області ОСОБА_5 просить задовольнити клопотання.

Учасники справи у судове засідання не з`явились, дізнавач та прокурор надали суду заяви про здійснення розгляду клопотання у їх відсутність, клопотання підтримують, просять задовольнити. Власник майна про причини неявки суд не повідомив, клопотання про відкладення розгляду справи не подав.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 172 КПК України клопотання про арешт майна розглядається слідчим суддею, судом не пізніше двох днів з дня його надходження до суду, за участю слідчого та/або прокурора, цивільного позивача, якщо клопотання подано ним, підозрюваного, обвинуваченого, іншого власника майна, і за наявності - також захисника, законного представника, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження. Неприбуття цих осіб у судове засідання не перешкоджає розгляду клопотання.

Клопотання слідчого, прокурора, цивільного позивача про арешт майна, яке не було тимчасово вилучене, може розглядатися без повідомлення підозрюваного, обвинуваченого, іншого власника майна, їх захисника, представника чи законного представника, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо це є необхідним з метою забезпечення арешту майна.

Необхідність розгляду клопотання про арешт майна у відсутності зазначених осіб завжди має бути об`єктивно обґрунтована з метою недопущення порушення права на захист особи та забезпечення змагальності, всебічності судового розгляду. Відповідна необхідність може обумовлюватися наявністю обґрунтованої підозри, що в разі повідомлення про наміри накласти арешт на майно, воно може бути сховане, знищене, пошкоджене чи відчужене.

Згідно з ч. 4 ст. 107 КПК України, у разі неприбуття в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у судовому провадженні, чи в разі, якщо відповідно до положень цього Кодексу судове провадження здійснюється судом за відсутності осіб, фіксування за допомогою технічних засобів кримінального провадження в суді не здійснюється.

Слідчий суддя на підставі наданих матеріалів кримінального провадження, оцінивши в сукупності всі обставини, дійшов висновку про задоволення клопотання з таких мотивів.

Згідно з вимогами ч. 1 ст. 16 КПК України, позбавлення або обмеження права власності під час кримінального провадження здійснюється лише на підставі вмотивованого судового рішення, ухваленого в порядку, передбаченому цим Кодексом.

Одним із методів державної реакції на порушення, що носять кримінально-правовий характер, є заходи забезпечення кримінального провадження, передбачені ст. 131 КПК, які виступають важливим елементом механізму здійснення завдань кримінального провадження при розслідуванні злочинів, зокрема арешт майна.

При застосуванні заходів забезпечення кримінального провадження слідчий суддя повинен діяти у відповідності до вимог КПК та судовою процедурою гарантувати дотримання прав, свобод та законних інтересів осіб, а також умов, за яких жодна особа не була б піддана необґрунтованому процесуальному обмеженню.

За загальними правилами, передбаченими ч.3 ст.132 КПК, застосування заходів забезпечення кримінального провадження допускається лише у разі, якщо слідчий, дізнавач, прокурор доведе, що :

- існує обґрунтована підозра щодо вчинення кримінального правопорушення такого ступеня тяжкості, що може бути підставою для застосування заходів забезпечення кримінального провадження;

- потреби досудового розслідування виправдовують такий ступінь втручання у права і свободи особи, про який ідеться в клопотанні слідчого, дізнавача, прокурора;

- може бути виконане завдання, для виконання якого слідчий, дізнавач, прокурор звертається із клопотанням.

Чинне законодавство не розкриває поняття "обґрунтованої підозри", суд, враховуючи ст. 8, 9 КПК, керується усталеною практикою ЄСПЛ, згідно з якою обґрунтованість підозри - це певний стандарт доказування, який означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об`єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення (рішення ЄСПЛ від 21 квітня 2011 року у справі "Нечипорук і Йонкало проти України", п. пунктом 175; рішення у справі "Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства" від 30 серпня 1990 року, п. 32, Series A, N 182). Водночас факти, які викликали підозру, не обов`язково мають бути одного рівня з тими, які необхідні для того, щоб не лише обґрунтувати засудження, а й пред`явити обвинувачення, що є наступною стадією в процесі розслідування кримінальної справи (рішення у справі "Murrаy v.United Kingdom", 14310/88, 28.10.1994, п. 55).

Згідно з визначеним Європейським судом з прав людини поняттям, обґрунтована підозра - це добровільне припущення про вчинення особою певного діяння, ґрунтується на об`єктивних відомостях, які можна перевірити у судовому розгляді та які спонукали б неупереджену та розумну людину вдатися до практичних дій, щоб з`ясувати, чи є така підозра обґрунтованою.

Підозра, виходячи з постанови Судової палати у кримінальних справах Верховного Суду від 24.11.2016 року № 5-328кс16, є обґрунтованим припущенням про вчинення особою кримінального правопорушення.

При цьому, слід зауважити, що стандарт доведення обґрунтованості підозри є нижчим від стандарту доведеності винуватості поза розумним сумнівом та вимагає меншої ваги доказів, ніж для ухвалення обвинувального вироку.

Як вбачається з досліджених слідчим суддею матеріалів клопотання, наявність обґрунтованості підозри, повністю підтверджується зібраними в ході досудового розслідування доказами, а саме: 26 серпня 2024 року до чергової частини відділення поліції №1 Білгород-Дністровського РВП ГУНП в Одеській області надійшов рапорт о/у ЗС №1 ВКП Білгород -Дністровського РВП ГУНП в Одеській області про те, що в ході відпрацювання Білгород-Дністровського району Одеської області встановлено, що в с. Благодатне БілгородДністровського району Одеської області, незаконно вирощують рослини коноплі, кущами більш ніж 15 штук. 26 серпня 2024 року за вказаним фактом сектором дізнання ВП №1 Білгород-Дністровського районного ВП ГУНП в Одеській області розпочато кримінальне провадження за №12024167240000056 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 310 КК України. 03 вересня 2024 року у період часу з 08 години 33 хвилин по 10 годину 27 хвилин у ході проведення обшуку на присадибній ділянці домоволодіння за адресою: АДРЕСА_1 , за місцем проживання ОСОБА_7 , було виявлено та вилучено 14 кущів рослин роду коноплі, котрі поміщено до двох полімерних мішків білого кольору та опечатано, передано на зберігання до камери зберігання речових доказів ВП № 1 Білгород-Дністровського РВП ГУНП в Одеській області.

При вирішенні питання про арешт майна для прийняття законного та справедливого рішення слідчий суддя, згідно ст. ст. 94, 132, 173 КПК України, повинен врахувати правову підставу для арешту майна, можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні або застосування щодо нього конфіскації, в тому числі і спеціальної, наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою, розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження, а також наслідки арешту майна для підозрюваного, третіх осіб.

Згідно з п. 7 ч. 2 ст. 131 КПК України, заходом забезпечення кримінального провадження є арешт майна.

Відповідно до ч. 5 ст. 132 КПК України, під час розгляду питання про застосування заходів забезпечення кримінального провадження сторони кримінального провадження повинні подати слідчому судді докази обставин, на які вони посилаються.

Відповідно до ч. 1-3 ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом кримінального правопорушення, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна.

Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження. Слідчий, прокурор повинні вжити необхідних заходів з метою виявлення та розшуку майна, на яке може бути накладено арешт у кримінальному провадженні, зокрема шляхом витребування необхідної інформації у Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, інших державних органів та органів місцевого самоврядування, фізичних і юридичних осіб.

Арешт майна допускається з метою забезпечення:

1) збереження речових доказів;

2) спеціальної конфіскації;

3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи;

4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.

В такому випадку арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.

Постановою ст. дізнавача СД ВП № 1 Білгород-Дністровського РВП ГУНП в Одеській області ОСОБА_8 від 03 вересня 2024 року 14 кущів рослин роду коноплі, котрі поміщено до двох полімерних мішків білого кольору та опечатано, з передачею на зберігання до камери зберігання речових доказів ВП № 1 Білгород-Дністровського РВП ГУНП в Одеській області, визнано речовими доказами у кримінальному провадженні №12024167240000056 від 26 серпня 2024 року.

Відповідно ст. 98 КПК України речовими доказами є матеріальні об`єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об`єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.

За змістом положень ч.1 ст.173 КПК України, обов`язок надання доказів необхідності арешту покладений на особу, яка подає клопотання про арешт майна, а слідчий суддя зобов`язаний відмовляти у задоволенні цього клопотання в разі, якщо доказів про необхідність арешту майна не буде надано автором клопотання.

Враховуючи вищенаведене, оскільки вказане у клопотанні майно є речовими доказами у справі, є майном, процесуальний статус якого відповідає статті 98 КПК України, з метою припинення протиправної діяльності, забезпечення речових доказів, проведення всебічного та повного досудового розслідування, суд вважає за необхідне клопотання задовольнити, забезпечити накладення арешту на вилучений матеріальний об`єкт, з метою повного, всебічного та неупередженого дослідження обставин у кримінальному провадженні.

Керуючись вимогами ст. ст. 170-173, 309, 395 КПК України, -

П О С Т А Н О В И В :

Клопотання старшого дізнавача сектору дізнання ВП № 1 Білгород-Дністровського РВП ГУНП в Одеській області ОСОБА_3 про арешт майна - задовольнити.

Накласти арешт на тимчасово вилучене майно, яке було виявлено та вилучено у ході проведення обшуку 03 вересня 2024 року, у період часу з 08 години 33 хвилин по 10 годину 27 хвилин, на присадибній земельній ділянці домоволодіння за місцем проживання ОСОБА_7 за адресою: АДРЕСА_1 , а саме: на 14 кущів рослин роду коноплі, які поміщено до двох полімерних мішків білого кольору та опечатано, передано на зберігання до камери зберігання речових доказів ВП № 1 Білгород-Дністровського РВП ГУНП в Одеській області та які визнано речовими доказами у кримінальному провадженні №12024167240000056 від 26 серпня 2024 року.

Ухвала про арешт майна виконується негайно сектором дізнання відділення поліції №1 Білгород Дністровського РВП ГУНП в Одеській області з письмовим повідомленням заінтересованих осіб.

Ухвала слідчого судді може бути оскаржена безпосередньо до Одеського апеляційного суду, шляхом подачі її до Саратського районного суду Одеської області протягом п`яти днів з дня отримання її копії.

Суддя ОСОБА_1