Рішення

від 04.09.2024 по справі 451/1233/24

РАДЕХІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

іменем України

04 вересня 2024 рокуСправа №451/1233/24 Провадження № 2-о/451/56/24

Радехівський районний суд Львівської області

у складі головуючого судді Семенишин О.З.

секретаря судового засідання Федорук І.Б.

розглянув у відкритому судовому засіданні в залі суду у м. Радехів цивільну справу за заявою ОСОБА_1 , заінтересована особа Радехівський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у Червоноградському районі Львівської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Львів) про встановлення факту смерті,

установив:

4 вересня 2024 року адвокат Фрей Андріан Васильович в інтересах заявника ОСОБА_1 звернувся до суду із заявою, відповідно до вимог якої, просить встановити факт смерті ОСОБА_2 , громадянина України, ІНФОРМАЦІЯ_1 , який народився в місті Братськ-З Іркутської області, Росія та був зареєстрований в смт. Козацьке Каховського району Херсонської області, який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 . Звернути судове рішення до виконання.

В обґрунтування заяви вказує, що згідно з Витягу з Єдиного реєстру досудових розслідувань видно, що «28.08.2023 надійшло повідомлення старости смт. Козацьке Каховського району Херсонської області ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , тел. НОМЕР_1 , яка просить зафіксувати факт того, що 11.11.2022 по АДРЕСА_1 , за місцем мешкання було виявлено труп власника будинку ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 без видимих ознак насильницької смерті, за життя зловживав спиртними напоями. В МОРГ труп не направлявся, лікарем не оглядався, свідоцтво по смерть не видавалося. ОСОБА_2 був похований на кладовищі в смт. Козацьке». Враховуючи вищенаведене, виникла необхідність звернутися із заявою про встановлення факту смерті в порядку ст. 317 ЦПК України до Радехівського районного суду Львівської області, з метою в подальшому отримати Свідоцтво про смерть батька, який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 . Таким чином, зважаючи, що для проведення державної реєстрації смерті на території України є об`єктивні перешкоди, з метою захисту своїх прав і свобод як громадянина України, заявник змушений звернутися із заявою про встановлення факту смерті батька - ОСОБА_2 на території України, де ведуться активні бойові дії (а.с.1-6).

Заявник у судове засідання не з`явився, однак подав до суду заяву, в якій заявлені вимоги підтримав в повному обсязі, просив ухвалити рішення про задоволення заяви та розгляд справи здійснювати без його участі (а.с.27).

Представник заінтересованої особи у судове засідання не з`явився, подав суду заяву про розгляд справи без участі їх представника, заявлені вимоги заяви підтримують на просять їх задовольнити (а.с.26).

Дослідивши подані документи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються вимоги, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення її по суті, суд вважає, що заява підлягає до задоволення, виходячи з наступних міркувань.

Відповідно до положень ст. 13, 19 ЦПК України суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають з цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.

За змістом п. 8 ч. 1 ст. 315 ЦПК України суд розглядає справи про встановлення факту, зокрема, смерті особи в певний час у разі неможливості реєстрації органом державної реєстрації актів цивільного стану факту смерті.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 317 ЦПК України заява про встановлення факту смерті особи на тимчасово окупованій території України, визначеній Верховною Радою України, може бути подана родичами померлого або їхніми представниками до суду за межами такої території України. Справи про встановлення факту народження або смерті особи на тимчасово окупованій території України, визначеній Верховною Радою України, розглядаються невідкладно з моменту надходження відповідної заяви до суду.

Суд установив, що відповідно до Витягу з Єдиного реєстру досудових розслідувань від 28.08.2023 видно, що 28.08.2023 надійшло повідомлення старости смт. Козацьке Каховського району Херсонської області ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , тел. НОМЕР_1 , яка просить зафіксувати факт того, що 11.11.2022 по АДРЕСА_1 , за місцем мешкання було виявлено труп власника будинку ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 без видимих ознак насильницької смерті, за життя зловживав спиртними напоями. В МОРГ труп не направлявся, лікарем не оглядався, свідоцтво по смерть не видавалося. ОСОБА_2 був похований на кладовищі в смт. Козацьке (а.с.8).

Начальник відділу державної реєстрації актів цивільного стану у Херсонській області Управління державної реєстрації Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) Олена Клименко, відмовила ОСОБА_1 у проведенні державної реєстрації смерті ОСОБА_2 , громадянина України, ІНФОРМАЦІЯ_1 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 , оскільки Каховський район Херсонської області перебуває під окупацією (а.с.9-10).

Відповідно до статті 1 Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України» тимчасово окупована територія України є невід`ємною частиною території України, на яку поширюється дія Конституції та законів України.

За правилами ч. 2-3 ст. 9 Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України» будь-які органи, їх посадові та службові особи на тимчасово окупованій території та їх діяльність вважаються незаконними, якщо ці органи або особи створені, обрані чи призначені у порядку, не передбаченому законом. Будь-який акт (рішення, документ), виданий органами та/або особами, передбаченими частиною другою цієї статті, є недійсним і не створює правових наслідків.

За правилами ст. 9 Закону України «Про державну реєстрацію актів цивільного стану» державна реєстрація актів цивільного стану проводиться з метою забезпечення реалізації прав фізичної особи та офіційного визнання і підтвердження державою фактів народження фізичної особи та її походження, шлюбу, розірвання шлюбу, зміни імені, смерті; державна реєстрація актів цивільного стану проводиться шляхом складення актових записів цивільного стану.

Відповідно до ч. 1 ст. 17 Закону України «Про державну реєстрацію актів цивільного стану» державна реєстрація смерті проводиться органом державної реєстрації актів цивільного стану на підставі: документа встановленої форми про смерть, виданого закладом охорони здоров`я або судово-медичною установою; рішення суду про встановлення факту смерті особи в певний час або про оголошення її померлою.

Указом Президента України №64/2022 від 24 лютого 2022 року в Україні введено воєнний стан та Указом Президента України №133/2022 від 14 березня 2022 року продовжено строк дії воєнного стану в Україні.

Оцінюючи наданий заявником документ, виданий установою, що розташована на території України, де йдуть активні бойові дії, що унеможливлює діяльність органів державної влади України на цій території, суд зазначає таке.

Відповідно до ст. 3, 8, 9 Конституції України в Україні визнається і діє принцип верховенства права, утвердження і забезпечення прав і свобод людини є головним обов`язком держави, а чинні міжнародні договори, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, є частиною національного законодавства України.

Стосовно окупованих територій у практиці Міжнародного суду ООН сформульовані так звані «намібійські винятки»: документи, видані окупаційною владою, повинні визнаватися, якщо їх невизнання веде за собою серйозні порушення або обмеження прав громадян. Так, у Консультативному висновку Міжнародного суду ООН від 21 червня 1971 року «Юридичні наслідки для держав щодо триваючої присутності Південної Африки у Намібії» зазначено, що держави - члени ООН зобов`язані визнавати незаконність і недійсність триваючої присутності Південної Африки в Намібії, але «у той час як офіційні дії, вчинені урядом Південної Африки від імені або щодо Намібії після припинення дії мандата є незаконними і недійсними, ця недійсність не може бути застосовна до таких дій як, наприклад, реєстрація народжень, смертей і шлюбів».

Європейський суд з прав людини послідовно розвиває цей принцип у своїй практиці. Так, якщо у справі «Лоізіду проти Туреччини» (Loizidou v. Turkey, 18.12.1996, §45) ЄСПЛ обмежився коротким посиланням на відповідний пункт названого висновку Міжнародного суду, то у справах «Кіпр проти Туреччини» (Cyprus v. Turkey, 10.05.2001) та «Мозер проти Республіки Молдови та Росії» (Mozer v. the Republic of Moldova and Russia, 23.02.2016) він приділив значну увагу аналізу цього висновку та подальшої міжнародної практики. При цьому ЄСПЛ констатував, що «Консультативний висновок Міжнародного Суду, що розуміється в сукупності з виступами і поясненнями деяких членів суду, чітко показує, що в ситуаціях, подібних до тих, що наводяться в цій справі, зобов`язання ігнорувати, не брати до уваги дії існуючих de facto органів та інститутів [окупаційної влади] далеко від абсолютного. Для людей, що проживають на цій території, життя триває. І це життя потрібно зробити більш стерпним і захищеним фактичною владою, включаючи їх суди; і виключно в інтересах жителів цієї території дії згаданої влади, які мають відношення до сказаного вище, не можуть просто ігноруватися третіми країнами або міжнародними організаціями, особливо судами, в тому числі й цим (ЄСПЛ). Вирішити інакше означало б зовсім позбавляти людей, що проживають на цій території, всіх їх прав щоразу, коли вони обговорюються в міжнародному контексті, що означало б позбавлення їх навіть мінімального рівня прав, які їм належать» (Cyprus v. Turkey, 10.05.2001, §96). При цьому, за логікою цього рішення, визнання актів окупаційної влади в обмеженому контексті захисту прав мешканців окупованих територій ніяким чином не легітимізує таку владу (Cyprus v. Turkey, 10.05.2001, §92). Спираючись на сформульований у цій справі підхід, ЄСПЛ у справі «Мозер проти Республіки Молдови та Росії» наголосив, що «першочерговим завданням для прав, передбачених Конвенцією, завжди має бути їх ефективна захищеність на території всіх Договірних Сторін, навіть якщо частина цієї території знаходиться під ефективним контролем іншої Договірної Сторони [тобто є окупованою]» (Mozer v. the Republic of Moldova and Russia, 23.02.2016, §142).

Таким чином, суд вважає за можливе застосувати названі загальні принципи («Намібійські винятки»), сформульовані в рішеннях Міжнародного суду ООН та Європейського суду з прав людини, в контексті оцінки документів про смерть особи, виданих закладами, що знаходяться на окупованій території, як доказів, оскільки суд розуміє, що можливості збору доказів смерті особи на окупованій території можуть бути істотно обмеженими, у той час як встановлення цього факту має істотне значення для реалізації прав заявника.

Узагальнюючи вищенаведене, виходячи із рекомендацій викладених у Постанові Пленуму Верховного Суду України №5 від 31.03.1995 року «Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення», враховуючи те, що встановлення факту смерті батька заявника необхідно для проведення державної реєстрації смерті на території України, з метою захисту прав і свобод громадян України, яким є заявник, суд прийшов до висновку про необхідність задоволення заяви про встановлення факту смерті, оскільки законом не передбачено іншого порядку встановлення цього факту, що надасть можливість отримати громадянами України свідоцтво про смерть, виданого державним органом України.

Керуючись ст. 10, 12, 13, 81, 89, 247, 258-259, 263-265, 315, 317, 430 ЦПК України, суд,

ухвалив:

заяву ОСОБА_1 задовольнити.

Встановити факт смерті ОСОБА_2 , громадянина України, ІНФОРМАЦІЯ_1 , який народився в місті Братськ-З Іркутської області, Росія та був зареєстрований в смт. Козацьке Каховського району Херсонської області, який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Допустити негайне виконання судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду може бути оскаржене безпосередньо до Львівського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Головуючий суддяСеменишин О. З.

Рішення суду виготовлене у нарадчій кімнаті 4 вересня 2024 року.