Ухвала

від 23.08.2024 по справі 593/768/24

БЕРЕЖАНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ТЕРНОПІЛЬСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 1-кс/593/184/2024

УХВАЛА

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"23" серпня 2024 р.

Бережанський районний суд Тернопільської області

у складі: головуючої судді - ОСОБА_1

при секретарі судового засідання - ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду в місті Бережани Тернопільської області заяву адвоката ОСОБА_3 про відвід судді Бережанського районного суду Тернопільської області ОСОБА_4 від розгляду кримінального провадження, внесеного 01 березня 2023 року до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №42023210000000039 ((ЄУ№593\768\24) 1-кп\593\110\2024) про обвинувачення ОСОБА_5 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.28, ч.2 ст. 364, ч.1 ст. 366 КК України та ОСОБА_6 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 28 ч.2 ст.364 КК України,-

В С Т А Н О В И В :

Заявник - захисник обвинувачених ОСОБА_5 та ОСОБА_6 у згаданому кримінальному провадженні адвокат ОСОБА_3 (далі- захисник, заявник, адвокат ОСОБА_3 ), 17 липня 2024 року подав заяву про відвід судді Бережанського районного суду Тернопільської області ОСОБА_4 (далі суддя ОСОБА_4 ) й просив суд задовольнити його заяву про відвід зазначеного судді від головування у кримінальному провадженні №42023210000000039.

Обґрунтовуючи заяву про відвід, захисник, як заявник (враховуючи доповнення первинно поданої заяви) вказав на таке:

Під головуванням судді ОСОБА_4 проводиться підготовче судове засідання у кримінальному провадженні №42023210000000039 ((ЄУ3593\768\24) 1-кп\593\110\2024) про обвинувачення підзахисних заявника ОСОБА_5 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.28,ч.2 ст. 364, ч.1 ст. 366 КК України та ОСОБА_6 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 28 ч.2 ст.364 КК України.

17 липня 2024 року у підготовчому судовому засіданні розпочався розгляд клопотання сторони обвинувачення про продовження строку відсторонення обвинуваченого ОСОБА_5 від посади ( далі клопотання прокурора).

У ході такого розгляду з`ясувалося, що клопотання прокурора про продовження відсторонення та додатків до нього не вручені ні обвинуваченому ОСОБА_5 , ні заявнику, як його захиснику. Із урахуванням таких підстав, адвокат просив суд повернути це клопотання прокурору, з огляду на положення ч.2 ст. 156 КПК України.

Натомість, головуючий суддя ОСОБА_4 явно зайняв позицію сторони обвинувачення та своїми рішеннями та підказками намагався незаконно вирішити по суті клопотання прокурора. Так, спочатку суддя незаконно оголосив перерву у підготовчому засіданні суду для того, щоб прокурор з`ясувала обставини вручення стороні захисту копії клопотання прокурора. Після перерви прокурор підтвердила, що копія такого клопотання стороні захисту не вручалась. Тоді суддя ОСОБА_4 спонукав прокурора вручити обвинуваченому ОСОБА_5 свій примірник клопотання, і та, виконуючи вказівку судді, це зробила. На такі дії прокурора, захисник пояснив, що згідно вимог закону, копія клопотання сторони обвинувачення вручається обвинуваченому до направлення такого клопотання на розгляд суду. А тому, повторно заявив перед судом клопотання про повернення згаданого клопотання прокурора, в порядку ч.2 ст. 156 КПК України. На що суддя ОСОБА_4 , без вирішення такого клопотання захисника, без виходу у нарадчу кімнату, усно ухвалив рішення про усунення прокуратурою недоліків клопотання прокурора, шляхом вручення у судовому засіданні копії клопотання про продовження строку відсторонення обвинуваченого від посади; також суддя відклав підготовче судове засідання на три години до 18 год 02 хв. 17 липня 2024 року, тобто у позаробочий час суду.

За таких обставин у захисника виникли об`єктивні сумніви у неупередженості судді ОСОБА_4 , який не лише зайняв позицію сторони обвинувачення, а й підказував прокурору, що потрібно зробити задля того, щоб незаконне клопотання про продовження строку відсторонення обвинуваченого було розглянуте судом позитивно.

Окрім цього, до первинно поданої заяви про відвід 17 липня 2024 року, захисник ОСОБА_3 13 серпня 2024 року подав письмові доповнення такого змісту.

-зважаючи на вищевикладені фактичні події, які мали місце у підготовчому засіданні суду 17 липня 2024 року, суддя ОСОБА_4 не дотримався вимог ч.6 ст. 22 КПК України (суд, зберігаючи об`єктивність та неупередженість, створює необхідні умови для реалізації сторонами їхніх процесуальних прав та виконання процесуальних обов`язків). А саме: суддя ОСОБА_4 за вказаних обставин фактично перейняв на себе функції обвинувача, чим поставив сторону захисту у нерівні умови з стороною обвинувачення.

-причиною такої поведінки судді ОСОБА_4 є його певна процесуальна залежність від прокурорів, які підтримують обвинувачення у цьому кримінальному провадженні. Аргументуючи таке твердження, захисник вказав, що 25 вересня 2023 року до Єдиного реєстру досудових розслідувань внесені відомості, які можуть свідчити про вчинення суддею ОСОБА_4 кримінального правопорушення, з попередньою правовою кваліфікацією за ч.1 ст. 126 КК України. Досудове розслідування у цьому кримінальному провадженні на даний час не завершене і його здійснюють ті самі слідчі, які закінчили досудове розслідування у кримінальному провадженні про обвинувачення ОСОБА_5 та ОСОБА_6

-процесуальне керівництво у обох вказаних кримінальних провадженнях, здійснюють одні і ті ж прокурори відділу процесуального керівництва у кримінальних провадженнях слідчих територіального управління Державного бюро розслідувань Тернопільської обласної прокуратури.

На думку заявника, за таких обставин, у об`єктивного спостерігача можуть виникнути сумніви у неупередженості судді ОСОБА_4 , який (на думку заявника) поставлений у залежність від процесуальних рішень прокурорів, які одночасно і підтримують обвинувачення у кримінальному провадженні під його головуванням, і здійснюють процесуальне керівництво у кримінальному провадженні, досудове розслідування у якому проводиться стосовно того самого судді.

Як вважає захисник, за таких обставин суддя ОСОБА_4 мав би взяти самовідвід, однак цього не зробив, і це є ще однією із підстав, які викликають сумнів у неупередженості судді у цьому кримінальному процесі.

У судове засідання заявник - адвокат ОСОБА_3 не з`явився, належним чином повідомлений про час та місце розгляду його заяви про відвід судді, з цього приводу подав письмові клопотання про долучення та про дослідження доказів, а також про розгляд його заяви про відвід судді Крамару ВМ., без участі сторони захисту - обвинувачених ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , та їх захисника. Також зазначив, що всі доводи з приводу відводу викладені письмово і підтверджені документами, а відтак за узгодженою з обвинуваченими (підзахисними) позицією, такий розгляд можна проводити без участі сторони захисту.

Обвинувачені ОСОБА_5 та ОСОБА_6 у судове засідання по розгляду заяви про відвід судді ОСОБА_4 , поданої їх захисником адвокатом ОСОБА_3 , не з`явилися, належним чином повідомлені про час та місце розгляду зазначеної заяви, з цього приводу та неявки, нічого не подали.

Суддя ОСОБА_4 у судове засідання по розгляду заявленого йому відводу захисником адвокатом ОСОБА_3 , не з`явився, повідомлений про судовий розгляд зазначеної заяви про відвід, з цього приводу письмових пояснень чи заяв суду не подав.

Прокурор у судове засідання по розгляду заяви про відвід, не з`явився, повідомлений про судовий розгляд заяви про відвід, просив проводити судове засідання з розгляду вказаної заяви без його участі, вважає, що заява про відвід судді ОСОБА_4 не підлягає до задоволення з підстав, зазначених у раніше поданому суду запереченні від 18 липня 2024 року. З приводу заявленого відводу, прокурором ОСОБА_7 18 липня 2024 року до суду надіслано лист, у якому вказала, що заявлений відвід судді ОСОБА_4 є таким, що не підлягає до задоволення, оскільки суддя вживав усіх заходів до недопущення порушення прав сторони захисту і забезпечення права обвинуваченого в обізнаності процесуальних документів, на підставі яких вирішується питання про обмеження його конституційних прав. Також вважає передчасними твердження захисника про недотримання суддею вимог ч.2 ст. 156 КПК України, оскільки судове засідання головуючим суддею ОСОБА_4 з розгляду клопотання по відсторонення обвинуваченого ОСОБА_5 від посади не закінчено, а тому надання прокурору можливості для вручення клопотання обвинуваченому у судовому засіданні не свідчить про очевидність його задоволення суддею і не виключало можливості постановлення рішення про його повернення прокурору чи відмову у його задоволенні після закінчення судового розгляду зазначеного клопотання.

Представник потерпілої особи ( ІНФОРМАЦІЯ_1 ) ОСОБА_8 , у засідання суду по розгляду відводу судді ОСОБА_4 не з`явився, подав заяву про розгляд заяви про відвід у його відсутності; щодо вирішення такої заяви покладається на думку суду.

Суд вважає за можливе вирішити заяву про відвід без участі учасників процесу, які не з`явилися, оскільки це не порушить і не вплине на їх законні права, свободи та інтереси, взявши до уваги повідомлену ними позицію щодо заявленого відводу, викладену у поданих суду письмових заявах; а також у досліджених судом заявлених і подані доказів сторони захисту, в обґрунтування заявленого відводу.

Вивчивши подану заяву про відвід та доповнення до неї, взявши до уваги повідомлену учасниками процесу позицію щодо заявленого відводу, викладену у поданих суду письмових заявах; дослідивши, як подані стороною захисту в обґрунтування заявленого відводу докази, так і заявлені до дослідження, переглянувши та прослухавши технічний запис засідання суду 17 липня 2024 року, суд приходить до такого.

Статтею 75 КПК України визначено обставини, які виключають участь судді у кримінальному провадженні, зокрема за наявності обставин, які викликають сумнів у його неупередженості (п.4 ч.1).

Відповідно до п.4 ч.1 ст. 75 КПК України слідчий суддя, суддя або присяжний не може брати участь у кримінальному провадженні зокрема, за наявності інших обставин, які викликають сумнів у його неупередженості;

Положеннями ч. 1 ст.124 Конституції України визначено, що правосуддя в Україні здійснюється виключно судами. При здійснені правосуддя судді незалежні і підкоряються лише закону. Однією з основних засад судочинства є забезпечення апеляційного та касаційного оскарження рішення, крім випадків, встановлених законом ( ст.ст.126,129 Конституції України).

Згідно із зазначеними положеннями Конституції України рішення судді і відповідно до цього дії або бездіяльність суддів у питаннях здійснення правосуддя (пов`язані з підготовкою, розглядом справ в судових інстанціях, перевіркою справ в апеляційному і касаційному порядку, звернення рішення до виконання, тощо) можуть оскаржуватися в чинному в даний час порядку, а не шляхом оскарження їх в інший суд першої інстанції. Таке оскарження порушувало б і принцип незалежності суддів, і заборону втручання у вирішенні справ належним судом.

Як зазначив Конституційний суд України в своєму рішенні від 23 травня 2001 №6-рп\2001 судоустрій і судочинство визначаються виключно законом України. Порядок здійснення правосуддя регламентується відповідно процесуальним законодавством України. Процесуальні акти і дії суддів, які стосуються вирішення розгляду справи у першій інстанції та прийняття по них судових рішень належить до сфери правосуддя і можуть бути оскаржені лише в судовому порядку відповідно до процесуального законодавства України. Позасудовий порядок оскарження актів і дій суддів, які стосуються здійснення правосуддя, неможливий.

У п. 10 постанови Пленуму Верховного суду України № 8 від 13.06.2007 р. «Про незалежність судової влади» зазначено наступне. Відповідно до частини п`ятої статті 124 Конституції України судові рішення є обов`язковими до виконання на всій території України і тому вважаються законними, доки вони не скасовані в апеляційному чи касаційному порядку або не переглянуті компетентним судом в іншому порядку, визначеному процесуальним законом, в межах провадження справи, в якій вони ухвалені.

Отже, виключне право перевірки законності та обґрунтованості судових рішень має відповідний суд згідно з процесуальним законодавством. Оскарження у будь-який спосіб судових рішень, діяльності судів і суддів щодо розгляду та вирішення справи поза передбаченим процесуальним законом порядком у справі не допускається.

Як вбачається із змісту первинно поданої заяви про відвід судді ОСОБА_4 , заявник фактично не погодився із процесуальними діями судді при здійсненні правосуддя у кримінальному провадженні, у якому заявник є захисником обвинуваченого ОСОБА_5 , під час розгляду клопотання сторони обвинувачення про продовження строку відсторонення обвинуваченого ОСОБА_5 від посади. А саме не вирішення головуючим суддею заявленого клопотання сторони захисту про повернення згаданого клопотання з підстав не вручення його копії із додатками стороні захисту і, після озвучення стороною захисту підстав такого клопотання, фактичне надання стороні обвинувачення можливості, безпосередньо у судовому засіданні, вручити обвинуваченому копію такого клопотання.

Суд констатує, що у своєму запереченні на відвід судді ОСОБА_4 , сторона обвинувачення фактично визнала, що, після озвучення згаданого клопотання сторони захисту, суддя не перейшов до обговорення та розгляду такого клопотання, а надав прокурору можливість вручити копію клопотання обвинуваченому у судовому засіданні.

Суд погоджується із доводами сторони обвинувачення, що у даному випадку, суд не прийняв по суті рішення ні щодо клопотання сторони обвинувачення, ні щодо клопотання сторони захисту, оголосивши перерву для ознайомлення сторони захисту із клопотанням прокурора.

Як зазначено вище, чинним законодавством України передбачено порядок перевірки законності процесуальних дій судді і постановлених ним процесуальних рішень, а також порядок їх оскарження. До компетенції судді чи суду першої інстанції не відноситься вирішення питання щодо законності процесуальних дій і процесуальних рішень іншого судді тієї ж судової інстанції.

Із наведених підстав, при розгляді вищезгаданої заяви про відвід, головуюча у цьому провадженні суддя ОСОБА_1 не наділена повноваженнями давати оцінку законності процесуальних дій і процесуальних рішень судді ОСОБА_4 при розгляді ним інших судових справ. На час розгляду заяви про відвід, яка є предметом цього судового розгляду, наявності жодних відомостей, передбачених процесуальним законодавством України, які б свідчили про незаконність процесуальних дій чи процесуальних рішень, прийнятих суддею ОСОБА_4 по кримінальному провадженню, у якому йому заявлено відвід, суду не повідомлено і у судовому засіданні не встановлено.

А тому, у цій частині мотивації заяви про відвід, - те, що суддя ОСОБА_4 був(є) упередженим при розгляді згаданого кримінального провадження, суд не приймає доводи заявника, оскільки вони не підтверджені у судовому засіданні належними та допустимими доказами.

Поряд з цим, суд констатує наявність інших обставин, які у своїй сукупності із вищевказаними процесуальними діями та рішеннями судді, достатньо обґрунтовують підставність заявленого відводу, а саме.

Положеннями частини 1 статті 21 КПК України, гарантовано кожному право на справедливий розгляд та вирішення справи в розумні строки незалежним і неупередженим судом, створеним на підставі закону.

Відповідно до статті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», суди зобов`язані при розгляді справ застосовувати Конвенцію та практику Європейського суду з прав суду з прав людини, як джерело права.

Положеннями статті 6 Конвенції «Про захист прав людини і основоположних свобод», визначено, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

У справі «Хаушильд проти Данії», зазначено, що суддя вважається безстороннім, якщо тільки не з`являються докази протилежного. Тобто неупередженість судді презюмується, за відсутності доказів протилежного.

Об`єктивна безсторонність судді полягає у довірі учасників процесу до суду, тобто у відсутності будь-яких законних сумнівів у тому, що її забезпечено та гарантовано судом; у свою чергу, перевірка на об`єктивну неупередженість передбачає наявність чи відсутність фактів, які не залежать від поведінки судді, які є (існують) та можуть дати підстави для сумніву у неупередженості судді. ( справи «Фей проти Австрії», «Де Куббер проти Бельгіі»).

Як вбачається із змісту обвинувального акту, у цьому кримінальному провадженні, нагляд за додержання законів під час проведення досудового розслідування у формі процесуального керівництва здійснювався групою прокурорів у складі … прокурорів відділу процесуального керівництва у кримінальних провадженнях слідчих територіального управління Державного бюро розслідувань Тернопільської обласної прокуратури : ОСОБА_9 (старший групи прокурорів), ОСОБА_10 , ОСОБА_11 та ОСОБА_12 .

Стороною захисту (адвокатом ОСОБА_3 ) надіслано запит до Тернопільської обласної прокуратури у якому викладено таке: « У вересні 2023 року у інтернет-ЗМІ «Тернопопляни», «Антикор» та інші опублікована інформації про конфліктну ситуацію з участю судді Бережанського районного суду Тернопільської області ОСОБА_13 , що може свідчити про наявність у діяннях останнього складу кримінального (-их) правопорушення(-нь). Відповідно до таких публікацій, 23.09.23 у м. Чорткові Тернопільської області суддя ОСОБА_14 був учасником конфлікту із іншим людьми, у ході якого проявив жорстоке поводження з собакою та можливо спричинив тілесні ушкодження невідомій жінці. У публікаціях зазначено, що за даним фактом розпочато досудове розслідування»… . У зв`язку із такими фактами, адвокат просив повідомити чи розпочиналося досудове розслідування за фактом протиправних діях судді ОСОБА_4 та його причетність до згаданих діянь; ... хто і прокурорів здійснює процесуальне керівництво у такому кримінальному провадженні тощо.

На такий запит сторони захисту, 30 липня 2024 року, вих. №; 27-36Вих-24, Тернопільська обласна прокуратура відповіла, що за наведеним у згаданому запиті фактом, слідчими Четвертого слідчого відділу (з дислокацією у м. Тернополі), територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Львові під процесуальним керівництвом прокурорів відділу процесуального керівництва у кримінальних провадженнях слідчих територіального управління Державного бюро розслідування Тернопільської обласної прокуратури, проводиться досудове розслідування у кримінальному проваджені, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань 25 вересня 2023 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 126 КК України.

Також, у відповідь на адвокатський запит захисника ОСОБА_3 щодо надання інформації про розпочате кримінальне провадження з приводу протиправних дій, зазначеної у запиті особи, Тернопільська обласна прокуратура, 09 серпня 2024 року за вих. № 31-580ВИХ-24, дала таку відповідь у вказаному кримінальному провадженні …нагляд за додержанням законів під час проведення досудового розслідування у формі процесуального керівництва, здійснюється групою прокурорів відділу процесуального керівництва у кримінальних провадженнях слідчих територіального управління Державного бюро розслідувань Тернопільської обласної прокуратури у складі: ОСОБА_11 , ОСОБА_15 , та ОСОБА_10 .

Отже, нагляд за додержанням законів під час проведення досудового розслідування у формі процесуального керівництва, у кримінальному провадженні з приводу подій, учасником яких 23.09.23 у м. Чорткові Тернопільської області був суддя ОСОБА_4 , здійснює, зокрема прокурор ОСОБА_16 .

Також, як вбачається із досліджених у судовому засіданні доказів сторони захисту, наданих в обґрунтування заявленого відводу головуючому судді ОСОБА_4 , прокурор ОСОБА_16 також здійснює і процесуальне керівництво у кримінальному провадженні стосовно ОСОБА_5 , судовий розгляд якого проводиться головуючим суддею ОСОБА_4 (зокрема й розгляд клопотання сторони обвинувачення про продовження строку відсторонення обвинуваченого ОСОБА_5 від посади).

Зазначені факти учасниками процесу у їх заявах, поданих суду, не оспорено і не заперечено.

Із урахуванням таких фактичних обставини, суд констатує, що вищевказані процесуальні дії судді ОСОБА_4 у судовому засіданні 17 липня 2024 року по розгляду клопотання прокурора про продовження строку відсторонення обвинуваченого ОСОБА_5 від посади, яке фактично внесено до розгляду судом прокурором ОСОБА_7 , а також факт одночасного здійснення прокурором Бурлакою Галиною процесуального керівництва у цьому кримінальному провадженні і у кримінальному провадженні за фактом, зазначеним у відповіді Тернопільської обласної прокуратури на запит сторони захисту стосовно дій судді ОСОБА_4 , які мали місце у вересні 2023 року, у своїй сукупності, можуть свідчити про ймовірну певну процесуальну залежність головуючого судді від такого прокурора.

Як вважає суд, зважаючи на такі фактичні обставини, у об`єктивного стороннього спостерігача можуть виникнути обґрунтовані сумніви у неупередженості судді ОСОБА_4 під час судового розгляду ним кримінального провадження, у якому державне обвинувачення і процесуальне керівництво здійснюють прокурори, які одночасно виконують ті ж самі функції сторони обвинувачення у кримінальному провадженні, яке перебуває на розгляді такого судді, і у кримінальному провадженні, яке ймовірно стосується прав, свобод та інтересів судді ОСОБА_4 , як сторони, або учасника іншого кримінального провадження.

Судом враховується й те, що при вирішенні того, чи є у цій справі обґрунтовані причини побоюватися, що такі факти і обставини можуть вплинути на об`єктивність та неупередженість судді при винесенні нею рішення по даній справі, позиція заінтересованої особи є важливою.

Так, правосуддя повинно не тільки чинитися, повинно бути також видно, що воно чиниться (рішення Європейського суду з прав людини, у справі ОСОБА_4 проти Бельгії (DeCubber v. Belgium), від 26 жовтня 1984 року, п. 26)

Також, важливим питанням є довіра, яку суди повинні вселяти в громадськість у демократичному суспільстві (рішення Європейського суду з прав людини у справі Ветштайн проти Швейцарії (Wettstein v. Switzerland)

Суд вважає, що встановлені факти одночасного керівництва прокурора ОСОБА_10 у згаданих кримінальних провадженнях та й сам факт недовіри сторони у справі, а саме заявника щодо неупередженості та справедливості судді ОСОБА_4 , який є суддею цього ж суду у розгляді клопотання згаданого прокурора, як у заявника, так і в інших учасників процесу, може створити враження необ`єктивності та упередженості судді в розгляді даної справи, а відтак у майбутньому може призвести до зневіри у об`єктивності, справедливості, неупередженості та законності судового рішення у цій справі і, як наслідок, до недовіри громадян щодо їх права на справедливий та неупереджений судовий розгляд.

А тому, враховуючи позиції Європейського суду з прав людини, які викладені в їх рішеннях (рішення у справі Фей проти Австрії (Fey v. Austria) від 24 лютого 1993 року, пп. 27, 28 та 30; рішення у справі Ветштайн проти Швейцарії (Wettstein v. Switzerland), № 33958/96, п. 42, ЄСПЛ 2000-ХІІ), з приводу недовіри суду, а також, оцінивши в сукупності обставини справи, з метою уникнення сумніву щодо об`єктивності та неупередженості судді ОСОБА_4 при розгляді цього кримінального провадження і враховуючи, що існують обставини, які можуть викликати сумніви в об`єктивності та неупередженості судді Бережанського районного суду Тернопільської області ОСОБА_4 з боку заявника адвоката ОСОБА_3 - захисника обвинувачених у цьому кримінальному провадженні ОСОБА_5 та ОСОБА_6 , суд приходить до висновку про необхідність задоволення заяви про відвід судді ОСОБА_4 .

На підставі вищевикладеного, керуючись ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, п. 1.1, 1.2, 2.5 «Бангалорських принципів поведінки суддів», ст.ст. 75, 80-81 КПК України, суд, -

У Х В А Л И В :

Заяву адвоката ОСОБА_3 задовольнити.

Відвести суддю Бережанського районного суду Тернопільської області ОСОБА_4 , як головуючого суддю від розгляду кримінального провадження, внесеного 01 березня 2023 року до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №42023210000000039 ((ЄУ№593\768\24) 1-кп\593\110\2024) про обвинувачення ОСОБА_5 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.28, ч.2 ст. 364, ч.1 ст. 366 КК України та ОСОБА_6 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 28 ч.2 ст.364 КК України.

Ухвалу суду, разом із матеріалами вказаного кримінального провадження, передати до канцелярії Бережанського районного суду Тернопільської області для призначення головуючого судді у порядку, визначеному ч.3 ст. 35 КПК України.

У відповідності до ч.2 ст. 376 КПК України, повний текст ухвали суду складено о 16 год 45 хв. 28 серпня 2024 року.

Ухвала суду окремому оскарженню не підлягає, заперечення на неї можуть бути включені до апеляційної скарги на судове рішення, ухвалене згідно із ч. 1 ст. 392 КПК України.

Суддя Бережанського районного суду

Тернопільської області ОСОБА_1