Рішення

від 05.09.2024 по справі 212/7570/24

ЖОВТНЕВИЙ РАЙОННИЙ СУД М.КРИВОГО РОГУ

Справа № 212/7570/24

2/212/3377/24

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

05 вересня 2024 року м. Кривий Ріг

Жовтневий районний суд міста Кривого Рогу Дніпропетровської області у складі головуючого судді Козлова Д. О., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін справу за позовом ОСОБА_1 до Акціонерного товариства "Криворізький залізорудний комбінат"про відшкодування моральної шкоди, завданої ушкодженням здоров`я, -

В С Т А Н О В И В:

30 липня 2024 року позивач звернувся до суду із даним позовом, в обґрунтування якого посилалась на те, що він з 23.12.1998 року по 22.03.2019 року працював в АТ «Криворізький залізорудний комбінат» з повним робочим днем на посаді кріпильника. 22 березня 2019 року його було звільнено з роботи за власним бажанням. Робота у підземних умовах за тривалий час трудових відносин з відповідачем негативно вплинули на стан його здоров`я, спричинивши виникнення професійного хронічного захворювання, за фактом якого було проведено розслідування. За час роботи на підприємстві відповідача він отримав наступні захворювання: радикулопатія попереково-крижова L5, S1 та шийна С6,С7,С8 з вираженим статико-динамічними порушеннями, стійким больовим і м`язово-тонічним синдромами, вираженим периферичним нейросудинним синдромами верхніх кінцівок, нейродистрофією у вигляді двобічного плечолопаткового періартрозу (ПФ другого ступеня), остеоартрозу у поєднанні з періартрозом ліктьових і колінних суглобів (ПФ другого ступеня); хронічне обструктивне захворювання легень першої стадії (пиловий бронхіт першої стадії, емфізема легень першої стадії), група А. ЛН першого-другого ступеня. Таким чином через хронічне професійним захворювання було порушено нормальні життєві зв`язки позивача. Тривалий процес лікування позбавляє його можливості вести повноцінний спосіб життя. З моменту отримання хронічного професійного захворювання позивач відчуває фізичні страждання та біль, обґрунтовані важкістю самопочуття та особливостями лікування. Окрім того позивач постійно відчуває психологічний дискомфорт, що позначається на його душевному та фізичному станах через незворотність негативних змін у його житті. Тому факт моральних страждань є очевидним, які позивачу мають бути відшкодовані внаслідок ушкодження його здоров`я у зв`язку із неналежним виконанням відповідачем вимог законодавства зі створення безпечних умов праці. Враховуючи ступінь втрати професійної працездатності позивача (35%), просив стягнути на користь позивача з відповідача у рахунок відшкодування моральної шкоди 248500 грн. без урахування утримання податку з доходів фізичних осіб та інших обов`язкових платежів.

У відзиві представник відповідача, АТ «Криворізький залізорудний комбінат», адвокат Штефан Т. М., не визнаючи заявлені позовні вимоги, вказувала, що робота на підприємстві обумовлена наявністю шкідливих виробничих факторів, усунути які неможливо з об`єктивних причин. При укладенні з АТ «Криворізький залізорудний комбінат» трудового договору позивача було ознайомлено з умовами праці, наявністю на робочому місці небезпечних і шкідливих виробничих факторів та можливі наслідки їх впливу на здоров`я. Відповідач не порушував законодавство про працю відносно позивача, тому у АТ «Криворізький залізорудний комбінат» немає вини в отримані позивачем профзахворювання. Також матеріали справи, натомість, не містять відомостей стосовно перенесення позивачем моральних страждань, тому посилання позивача на душевні страждання та переживання не підтверджуються доказами, тому позов у 248500 грн. є необґрунтованим, а розмір заявлених вимог є завищеним. На підставі наведеного просила суд в задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 відмовити у повному обсязі.

Ухвалою суду від 5 серпня 2024 року при відкритті провадження у справі судом було визначено проводити розгляд у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними матеріалами справи.

Позивач ОСОБА_1 в позовній заяві просив провести розгляд справи в порядку спрощеного провадження без повідомлення сторін.

Представник АТ «Криворізький залізорудний комбінат» не заперечував проти розгляду справи у спрощеному позовному провадженні без повідомлення сторін.

Дослідивши наявні у матеріалах справи докази та оцінивши їх в сукупності, суд дійшов висновку про необхідність часткового задоволення заявлених вимог, виходячи з наступного вмотивування.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 перебував у трудових відносинах з відповідачем та працював з 23.12.1998 р. по 22.03.2019 р. підземним гірським робочим 2 розряду, підземним гірником 3 розряду, підземним кріпильником 3 розряду, підземним кріпильником 4 розряду на АТ «Криворізький залізорудний комбінат», звідки позивача було звільнено за власним бажанням, що підтверджується копією трудової книжки позивача (серія НОМЕР_1 ).

Відповідно до Акту розслідування причин виникнення хронічного професійного захворювання від 7 травня 2024 року, складеного відносно підприємства АТ "Кривбасзалізрудком",встановлено наявність у ОСОБА_1 , стаж роботи якого в умовах впливу шкідливих факторів становив 16 років на підприємстві відповідача, професійного захворювання: радикулопатія попереково-крижова L5, S1 та шийна С6,С7,С8 з вираженим статико-динамічними порушеннями, стійким больовим і м`язово-тонічним синдромами, вираженим периферичним нейросудинним синдромами верхніх кінцівок, нейродистрофією у вигляді двобічного плечолопаткового періартрозу (ПФ другого ступеня), остеоартрозу у поєднанні з періартрозом ліктьових і колінних суглобів (ПФ другого ступеня); хронічне обструктивне захворювання легень першої стадії (пиловий бронхіт першої стадії, емфізема легень першої стадії), група А. ЛН першого-другого ступеня, що підтверджується медичним висновком від 4 квітня 2024 року ДУ «Український науково-дослідний інститут промислової медицини», із зазначенням виникнення його причин: умови праці характеризувалися фізичними перевантаженнями, дією аерозолів фіброгенної дії, що перевищували нормативні показники.

Згідно із довідкою МСЕК № 130085 від 19.07.2024 р. ОСОБА_1 первинно було встановлено 35% стійкої втрати працездатності (25% радикулопатія; 10% ХОЗЛ) з 24 червня 2024 року по 1 липня 2026 року, з рекомендацією медикаментозного лікування.

У зв`язку із професійним захворюванням ОСОБА_1 перебував на стаціонарному лікуванні, що підтверджується випискою-епікриз, та медичним висновком ДУ «Український науково-дослідний інститут промислової медицини» № 542 від 04.04.2024 року.

Статтею 3 Конституції України передбачається, що людина, її життя і здоров`я, честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю. Права і свободи людини та їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Держава відповідає перед людиною за свою діяльність. Утвердження і забезпечення прав і свобод людини є головним обов`язком держави.

За ч. 4ст. 43, ч. 1 ст. 46 Конституції України кожен має право на належні, безпечні і здорові умови праці, на заробітну плату, не нижчу від визначеної законом. Громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

Відповідно дост. 12 Закону України "Про охорону праці"(на момент виникнення спірних правовідносин) відшкодування моральної шкоди провадиться власником, якщо небезпечні або шкідливі умови праці призвели до моральної втрати потерпілого, порушення його нормальних життєвих зв`язків, вимагають від нього додаткових зусиль для організації свого життя. Під моральною втратою потерпілого розуміються страждання, заподіяні працівникові внаслідок фізичного або психічного впливу, що спричинило погіршення або позбавлення можливостей реалізації ним своїх звичок і бажань, погіршення відносин з оточуючими людьми, інших негативних наслідків морального характеру. Відшкодування моральної шкоди можливе без втрати потерпілим працездатності. Порядок відшкодування моральної шкоди визначається законодавством.

Згідно із ст. 153 КЗпП України забезпеченнябезпечних і нешкідливих умов праці покладається на власника або уповноважений ним орган.

На підставіст.237-1 КЗпП України передбачено проведення відповідно до законодавства власником або уповноваженим ним органом відшкодування моральної шкоди працівнику у разі, якщо порушення його законних прав призвели до моральних страждань, втрати нормальних життєвих зв`язків і вимагають від нього додаткових зусиль для організації свого життя.

Як зазначено в п. 4.1. Рішення Конституційного Суду України від 27 січня 2004 року по справі № 1-9/2004 ушкодження здоров`я, заподіяні потерпілому під час виконання трудових обов`язків, незалежно від ступеня втрати професійної працездатності, спричинюють йому моральні та фізичні страждання. У випадку каліцтва потерпілий втрачає працездатність і зазнає значно більшої моральної шкоди, ніж заподіяна працівникові, який не втратив професійної працездатності.

Враховуючи, що відшкодування працівнику моральну шкоду у випадку, передбаченому ст. 237-1 КЗпП України, покладено на власника або уповноважений ним орган, і, як встановлено судом, втрата працездатності позивача настала внаслідок професійного захворювання, спричиненого негативними виробничими факторами під час виконання позивачем трудових обов`язків, та моральну шкоду йому заподіяно ушкодженням здоров`я під час роботи у відповідача, а роботодавець не забезпечив створення безпечних умов праці, то суд дійшов висновку про необхідність відшкодування позивачу моральної шкоди за рахунок АТ "Кривбасзалізрудком".

Отже, суд відкидає посилання представника відповідача на те, що у відповідача відсутня відповідальність за спричинення позивачу профзахворювання, оскільки на підприємстві відповідача не було організовано безпечні умови праці позивача що стало наслідком розвитку у нього професійного захворювання.

При цьому наявність вини у даному випадку для відповідальності відповідача за законом не вимагається, оскільки за п. 1 ч. 2 ст. 1167 ЦК України моральна шкода відшкодовується незалежно від вини органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим, органу місцевого самоврядування, фізичної або юридичної особи, яка її завдала: якщо шкоди завдано каліцтвом, іншим ушкодженням здоров`я або смертю фізичної особи внаслідок дії джерела підвищеної небезпеки.

Так судом встановлено, що у зв`язку з отриманням професійного захворювання зі встановленням стійкої втрати працездатності у розмірі 35% позивачу безумовно заподіяно моральну шкоду. Внаслідок професійного захворювання у позивача змінилися умови життя, він змушений проходити тривале лікування, відчуваючи фізичний біль та дискомфорт у повсякденному житті, обмеженість у можливості продовжувати колишній активний спосіб життя та тривогу за майбутнє.

Тому суд відкидає посилання представника відповідача на те, що позивачем не було доведено завдання йому моральних страждань через спричинене йому професійне захворювання.

Визначаючи розмір відшкодування моральної шкоди, суд виходить із засад розумності та справедливості.

Так відповідно до п. 9Постанови ПленумуВерховного СудуУкраїни «Просудову практикув справахпро відшкодуванняморальної (немайнової)шкоди» №4від 31березня 1995року розмір моральної шкоди суд визначає залежно від характеру та обсягу страждань (фізичних, душевних, психічних тощо), яких зазнав позивач, характеру немайнових втрат (їх тривалості, можливості відновлення тощо) та з урахуванням інших обставин.

Таким чином суд бере до уваги при обрахунку розміру моральної шкоди позивачу внаслідок професійного захворювання кількість часу, який ОСОБА_1 пропрацював у шкідливих умовах на підприємстві відповідача, його профмаршрут, що стало причиною встановлення професійного захворювання ОСОБА_1 , ступінь втрати ним працездатності через професійне захворювання, необхідність позивача у медикаментозному лікуванні, розмір мінімальної заробітної плати на час розгляду справи, а також відповідальність, яка лежить підприємстві відповідача у спричиненні ушкодження здоров`я позивачу.

Отже, на підставі переліченого вмотивування, враховуючи те, що ОСОБА_1 пропрацював на підприємстві відповідача 16 років у важких умовах, отримавши внаслідок недосконалості виробництва 35% стійкої втрати працездатності через набуте ним професійне захворювання при роботі у таких шкідливих умовах, зважаючи на розмір на 1 січня 2024 року мінімальної заробітної плати в сумі 7100 грн., то на переконання суду розмір відшкодування завданої ОСОБА_1 ушкодженням здоров`я моральної шкоди з боку АТ "Кривбасзалізрудком" повинен дорівнювати саме 200000 грн., що відповідатиме спричиненій відповідачу моральній шкоді через незворотність негативних наслідків професійного захворювання на його здоров`ї та подальшому житті.

Суд при цьому зауважує, що порядок оподаткування доходів, отриманих фізичними особами, врегульовано розділом IV Податкового кодексу України, яким визначено види отриманих фізичними особами доходів, які включаються до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу (стаття 164 ПК України), та доходів, що не включаються до розрахунку загального (річного) оподатковуваного доходу (стаття 165 ПК України).

Відповідно до пп. «А» п. 164.2.14 ст. 164 Податкового кодексу України (в редакції з 23 травня 2020 року) до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку включаються дохід у вигляді неустойки (штрафів, пені), відшкодування матеріальної або немайнової (моральної) шкоди, крім сум, що за рішенням суду спрямовуються на відшкодування збитків, завданих платнику податку внаслідок заподіяння йому матеріальної шкоди, а також шкоди життю та здоров`ю, а також відшкодувань моральної шкоди в розмірі, визначеному рішенням суду, але не вище чотирикратного розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня звітного (податкового) року, або в розмірі, визначеному законом.

При цьому, відповідно до підпункту 168.1.1 пункту 168.1 статті 168 ПК України, податковий агент, який нараховує (виплачує, надає) оподатковуваний дохід на користь платника податку, зобов`язаний утримувати податок із суми такого доходу за його рахунок, використовуючи ставку податку, визначену в статті 167 ПК України.

Отже, чинним податковим законодавством передбачено, що суми відшкодування немайнової (моральної) шкоди, стягнуті на підставі судового рішення, включаються до оподатковуваного доходу платника податку (в розмірі, визначеному рішенням суду, але не вище чотирикратного розміру мінімальної заробітної плати) та відповідно підлягають оподаткуванню, однак крім сум, що за рішенням суду спрямовуються на відшкодування збитків, завданих платнику податку внаслідок заподіяння йому шкоди життю та здоров`ю.

Аналогічна правова позиція була викладена Верховним Судом у постанові від 25 липня 2018 року по справі № 180/683/13-ц.

Суд зазначає, що чинним податковим законодавством передбачено, що суми відшкодування немайнової (моральної) шкоди, стягнуті на підставі судового рішення, включаються до оподаткованого доходу платника податку, відповідно підлягають оподаткування, крім сум, що за рішенням суду спрямовуються на відшкодування збитків, завданих платнику внаслідок заподіяння йому шкоди життю та здоров`ю. У даному випадку це суми відшкодування збитків, завданих платнику податків внаслідок професійного захворювання, тобто заподіяння йому шкоди здоров`ю.

На підставі переліченого вказані зміни до податкового законодавства не поширюються на оподаткування сум, що за рішенням суду спрямовуються на відшкодування збитків, завданих позивачу внаслідок отриманого професійного захворювання.

Аналогічна правова позиція була викладена Верховним Судом у постанові від 21 червня 2022 року по справі № 599/645/21.

Відповідно дост.141ЦПК Україниз відповідачапідлягає стягненнюв дохіддержави такожсудовий збірв сумі2000 грн.

Керуючись ст.4-5,13,19,76-81,89, 133-141, 258-259,263,265 ЦПК, -

У Х В А Л И В:

Позов ОСОБА_1 до Акціонерного товариства "Криворізький залізорудний комбінат"про відшкодування моральної шкоди, завданої ушкодженням здоров`я - задовольнити частково.

Стягнути зАкціонерного товариства "Криворізький залізорудний комбінат" на користь ОСОБА_1 в рахунок відшкодування моральної шкоди внаслідок ушкодження здоров`я 200000 (двісті тисяч) грн. без урахування утримання з такої суми податку з доходів фізичних осіб та інших обов`язкових платежів.

В задоволенні решти заявлених вимог - відмовити.

Стягнути з Акціонерного товариство "Криворізький залізорудний комбінат" в дохід держави судовій збір в сумі 2000 грн.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Повний текст рішення суду складено та підписано 5 вересня 2024 року.

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , який зареєстрований в АДРЕСА_1 .

Відповідач:Акціонерне товариство "Криворізький залізорудний комбінат", ЄДРПОУ00191307, адреса: м. Кривий Ріг, вул. Симбірцева 1-А.

Суддя: Д. О. Козлов