Постанова

від 06.12.2007 по справі 20/232-07

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

20/232-07

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06.12.2007                                                                                   Справа № 20/232-07  

Дніпропетровський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючий суддя: Герасименко І.М. (доповідач)

суддів: Пруднікова В.В., Ясир Л.О.,

при секретарі судового засідання: Марченко М.Ю.

за участю представників сторін:

представник позивача:  Дядюк Є.М.

представник відповідача в судове засідання не з'явився, про час та місце розгляду справи попереджений належним чином,

розглянувши матеріали апеляційної скарги товариства з обмеженою відповідальністю ”Дніпровська енерго - металургійна компанія”, м. Дніпропетровськ

на рішення господарського суду Дніпропетровської області від  16.10.2007  по справі    № 20/232

за позовом  товариства з обмеженою відповідальністю “Енергопром ЛТД”, м. Київ

до  товариства з обмеженою відповідальністю ”Дніпровська енерго - металургійна компанія”, м. Дніпропетровськ

про стягнення 628 279 грн. 27 коп. та розірвання договору № 77/мнж від 01.02.2007р.

В С Т А Н О В И В:

          Позивач звернувся до господарського суду Дніпропетровської області з позовом до товариства з обмеженою відповідальністю ”Дніпровська енерго - металургійна компанія”, м. Дніпропетровськ про стягнення 628 279 грн. 27 коп., що складає 564 216 грн. 78 коп. –сума попереднього (авансового) платежу, 34 148 грн. 73 коп. –неустойка (пеня) за непоставлену продукцію, 29 913 грн. 76 коп. –інфляційних, 6 367 грн. 79 коп. –витрат на держмито, 118 грн. 00 коп. –витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу. Позивач,  також просить суд, розірвати договір поставки продукції №77/мнж від 01.02.2007р.

          Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 16.10.2007 позов задоволено частково, стягнуто з відповідача на користь  позивача  - 564 216 (п'ятсот шістдесят чотири тисячі двісті шістнадцять) грн. 78 коп. суму  попередньої оплати , 34 148  (тридцять чотири тисячі сто сорок вісім) грн. 73 коп. пені,  6073  (шість тисяч сімдесят три) грн. 17 коп. витрат по сплаті державного мита,  112 (сто дванадцять) грн. 38 коп. витрат по інформаційно - технічному  забезпеченню процесу. В решті позову відмовлено.  

Відповідач не погодившись з рішенням суду, подав апеляційну скаргу, в якій просить рішення суду скасувати та прийняти нове, яким відмовити в задоволенні позову. Вказує, що рішення підлягає скасуванню в частині задоволення позовних вимог на підставах, передбачених п.п.1, 3, 4 ст. 104 ГПК України, у зв'язку з тим, що рішення в цій частині було ухвалено господарським судом з: неповним з'ясуванням обставин, що мають значення  для справи; невідповідністю висновків, викладених у рішення місцевого господарського суду, обставинам справи; порушенням норм матеріального та процесуального права.

В судовому засіданні Дніпропетровського апеляційного господарського суду 06.12.2007р. представник позивача заперечив проти задоволення апеляційної скарги. Представник відповідача в судове засідання не з'явився, про час та місце слухання справи попереджений належним чином.

Заслухавши доповідь судді - доповідача, пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи та аналізуючи докази по справі, в їх сукупності, Дніпропетровський апеляційний господарський суд приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

01.02.2007р. року між Товариством з обмеженою відповідальністю  "Енергопром ЛТД" (Покупець)  та Товариством з обмеженою відповідальністю "Дніпровська енерго-металургійна компанія ", (Продавець),  було укладено договір  № 77/мнж.

У відповідності із п. 1.1 договору поставки, відповідач зобов'язався виготовити і поставити відповідно до вимог позивача, продукцію –трубки мельхіорові МНЖМ ц 30-1-1 відповідно до ДЕСТ 10092-75 ДКРНМ діаметром 19х1мм та 18х1мм (надалі –продукція), загальною вартістю 1 231 472 грн. 28 коп., відповідно до п. 3.2 договору поставки та Специфікації № 1, яка є невід'ємною частиною договору поставки. Позивач зобов'язався прийняти та оплатити товар.

Відповідно п. 3.2 договору оплата продукції здійснюється наступним чином:

- постачальник здійснює поставку продукції на протязі 45 банківських днів з моменту 50% передплати від суми договору,  тобто  615 736 грн. 14 коп.

- якщо продукція готова до відвантаження Постачальник повідомляє Покупця, а Покупець перераховує на рахунок Постачальника другу половину вартості  готової до постачання продукції, передбаченою Специфікацією № 1.

На виконання п. 3.2 договору поставки позивачем, відповідно до платіжних доручень № 44 від 12.02.2007 р на суму 400 000 грн.00 коп., № 120 від 02.04.2007р. на суму 200 000 грн. 00 коп. та № 124 від 02.04.2007 р на суму 15 736 грн. 14 коп. всього 615 736 грн., було перераховано попередню оплату за продукцію.

Перерахування позивачем на рахунок відповідача 615 736 грн., підтверджується довідкою ТАС-комерцбанку 3 04-05/1906 від 17.09.07р.

Позивач виконав свої зобов'язання по сплаті попередньої оплати в розмірі 50% від суми договору.

Відповідно до п. 3.2. та  4.1 договору поставки, відповідач зобов'язався здійснити поставку на склад позивача в строк не більше 45 банківських днів з моменту сплати позивачем попередньої оплати в розмірі 50% від суми договору, тобто 615 736 грн. 14 коп.

У встановлений договором строк, відповідач не здійснив поставку продукції і відповідачем було частково повернуто суму попередньої  оплати 23.07.07 повернуто 21 519 грн. 39 коп., 27.07.07 повернуто 10 000,00 і 19 999,97 грн. всього на загальну суму 51 519 грн. 36 коп.

Заборгованість відповідача перед позивачем станом на 05.08.2007 року складає 564 216 грн. 78 коп. і доказів погашення заборгованості відповідачем не надано. Доказів поставки продукції за договором також не надано.

Відповідно до  статей  525, 526 Цивільного кодексу України  зобов'язання повинні виконуватися  належним чином та у встановлений строк у відповідності з вказівками закону, договору одностороння відмова від виконання зобов'язань не допускається.

Відповідно до статті 693 Цивільного кодексу України якщо продавець, який одержав суму попередньої  оплати, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення попередньої оплати.

Відповідно п. 6.3 Договору поставки передбачено, що у разі перевищення строків поставки продукції Відповідач сплачує Позивачу пеню (неустойку) в розмірі 0,2% від суми заборгованості непоставленої або недопоставленої продукції, за кожний календарний день прострочки, але не більше подвійної облікової ставки НБУ, яка діяла в період нарахування пені, і не більше 8% від вартості непоставленої продукції, і пеня (неустойка) складає на 22.08.2007 р  -  34 148 грн. 73 коп. (розраховано за період з 07.06.2007р. по 22.08.2007р.)

Посилання апелянта на те, що пеня за перевищення строків поставки продукції повинна була нараховуватись з 07.06.2007р. по 22.07.2007р. не відповідає дійсним обставинам справи тому, що відповідно до п.10.1 договору №77/мнж від 01.02.2007р. договір діє до повного виконання своїх зобов'язань, а вимоги про розірвання договору заявлені 22.08.2007р.

        Стосовно позовних вимог про стягнення втрат від інфляції –26 184 грн. 70 коп. та     3% в сумі 3 729 грн. 20 коп., суд першої інстанції обґрунтовано відмовив і в цій частині рішення суду не оскаржувалось.

          Позовні вимоги про розірвання договору №77/мнж від 01.02.2007р., які не були розглянуті судом першої інстанції, підлягають задоволенню з наступних підстав.

          Відповідно до пунктів 3.2 та 4.1 договору поставки, відповідач зобов'язався здійснити поставку на склад позивача в строк не більше 45 (сорока п'яти) банківських днів з моменту сплати позивачем попередньої оплати в розмірі 50% від суми договору, тобто –615 736,14 грн.

          Отже кінцевий строк поставки продукції в повному обсязі –до “07” червня 2007 року. Однак відповідач не виконав належним чином своє зобов'язання щодо поставки в строк і в повному обсязі продукції (відповідно до Специфікації №1).

          Згідно з листом від 22.06.2007р. за вих.№287-06 відповідачем було визнано свою вину у невиконанні своїх зобов'язань щодо поставки продукції, а також ним в односторонньому порядку було зроблено спробу змінити строк здійснення поставки, що є порушенням п.9.1 договору, вимог ст.525 ЦК України та ч.1 ст.188 ГК України.

          Також Позивачем листом від 11.07.2007р. за вих.№63 (засвідчені копії листа, поштової квитанції та повідомлення про вручення поштового відправлення додані до позовної заяви, отримано Відповідачем 26.07.2007р., вхідн.номер за документообігом відповідача –145), в порядку, встановленому ст.188 ГК України, відповідачу була направлена пропозиція про розірвання договору поставки в зв'язку із невиконанням ним його умов, разом із двома підписаними додатковими угодами до договору поставки.

          З матеріалів справи вбачається, що сторони не дійшли згоди як стосовно зміни строків поставки за договором, так і стосовно його розірвання. Частиною 2 статті 651 Цивільного кодексу України передбачена можливість розірвання договору на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною.

          Зважаючи на те, що з боку відповідача було порушено строки поставки продукції загальною вартістю 1231472 грн. 28 коп., причини порушення зобов'язань, які можливо вважати поважними, відповідач не навів, тому договір необхідно розірвати, так як мета договору на отримання позивачем продукції була не досягнута лише з вини відповідача.

          Згідно зі ст.49 ГПК України державне мито необхідно стягнути з відповідача з позовних вимог майнового характеру - 5983 грн.66 коп.(1% від суми задоволених позовних вимог майнового характеру) та 85 грн. з вимог немайнового характеру так як спір доведено до суду з вини відповідача, а всього –6068 грн.66 коп. Витрати на інформаційно - технічне забезпечення судового процесу необхідно стягнути пропорційно задоволених на користь позивача позовних вимог-112 грн.40 коп.

Зважаючи на те, що суд першої інстанції неповно з'ясував обставини справи та не розглянув одну з позовних вимог; судові витрати розраховані з неправильним  застосуванням норм процесуального права, рішення суду необхідно змінити відповідно до п.1,п.4 ч.1 ст.104 ГПК України

На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст. 99, 101, 103, 104, 105  Господарського процесуального кодексу України, Дніпропетровський апеляційний господарський суд,                                      

П О С Т А Н О В И В :

В задоволенні апеляційної скарги товариства з обмеженою відповідальністю ”Дніпровська енерго- металургійна компанія”, м. Дніпропетровськ –відмовити.

Рішення господарського суду Дніпропетровської області від  16.10.2007р.    у справі № 20/232 –змінити, виклавши резолютивну частину в наступній редакції:

“Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю “Дніпропетровська енерго-металургійна компанія”, (49803 м.Дніпропетровськ, пр.Газети Правда, 35/805, ЄДРПОУ 30809232, п/р 2600830011437 у ВАБ “ВАБАНК” м.Дніпропетровськ, МФО 305868) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “Енергопром ЛТД”, (01103 м.Київ вул.Кіквідзе, 17 к 218 ЄДРПОУ 32250826, п/р 26003005883001 у АКБ “ТАС-Комерцбанк” м.Київ, МФО 300164) – 564 216 (п'ятсот шістдесят чотири тисячі двісті шістнадцять) грн. 78 коп. суму попередньої оплати, 34 148 (тридцять чотири тисячі сто сорок вісім) грн. 73 коп. пені, витрати по сплаті державного мита –6 068 (шість тисяч шістдесят вісім) грн. 66 коп., витрати по оплаті інформаційно-технічного забезпечення судового процесу –112 (сто дванадцять) грн. 40 коп.

Розірвати договір поставки продукції №77/мнж від 01.02.2007р., укладений між ТОВ “Енергопром ЛТД” м.Київ та ТОВ “Дніпропетровська енерго-металургійна компанія”, м.Дніпропетровськ.

В решті позовних вимог –відмовити.

Доручити господарському суду Дніпропетровської області видати накази по справі.”

Головуючий                                                                                              І.М. Герасименко

Судді                                                                                                          В.В. Прудніков

                                                                                                                    Л.О. Ясир