Ухвала

від 05.09.2024 по справі 282/1105/24

ЛЮБАРСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЖИТОМИРСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 282/1105/24

Провадження № 2/282/286/24

У Х В А Л А

Іменем України

05 вересня 2024 року селище Любар

Суддя Любарського районного суду Житомирської області Вальчук В.В., вивчивши матеріали цивільної справи за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Фармація Житомирщини»</a>, третя особа Головне управління Держпродспоживслужби в Житомирській області про зобов`язання відповідача розірвати договір купівлі-продажу товару та стягнути з ТОВ «Фармація Житомирщини» на користь ОСОБА_1 гроші у розмірі вартості повернутого товару,

В С Т А Н О В И В:

До Любарського районного суду Житомирської області надійшли матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Фармація Житомирщини»</a>, третя особа Головне управління Держпродспоживслужби в Житомирській області про зобов`язання відповідача розірвати договір купівлі-продажу товару та стягнути з ТОВ «Фармація Житомирщини» на користь ОСОБА_1 гроші у розмірі вартості повернутого товару.

Дослідивши матеріали справи, суддя приходить до висновку, що пред`явлена позовна заява підлягає залишенню без руху з наступних підстав.

Відповідно до пунктів 3, 6, 7, 8, 9 ч.3 ст.175 ЦПК України позовна заява повинна містити: п.3 - зазначення ціни позову, якщо позов підлягає грошовій оцінці; обґрунтований розрахунок сум, що стягуються чи оспорюються. В позовній заяві позивач зазначає, що позов не містить вимог майнового характеру, однак, в прохальній частині просить стягнути з відповідача на її користь гроші у розмірі вартості повернутого товару без зазначення суми, яку слід стягнути.

Пунктом 6 ч.3 ст.175 ЦПК України визначено, що позовна заява повинна містити відомості про вжиття заходів досудового врегулювання спору, якщо такі проводилися, в тому числі, якщо законом визначений обов`язковий досудовий порядок урегулювання спору.

Пунктом 7 ч.3 ст.175 ЦПК України визначено, що позовна заява повинна містити відомості про вжиття заходів забезпечення доказів або позову до подання позовної заяви, якщо такі здійснювалися.

Пунктом 8 ч.3 ст.175 ЦПК України визначено, що позовна заява повинна містити перелік документів та інших доказів, що додаються до заяви, зазначення доказів, які не можуть бути подані разом із позовною заявою (за наявності), зазначення щодо наявності у позивача або іншої особи оригіналів письмових або електронних доказів, копії яких додано до заяви. При цьому, в позові відсутня вказівка про те, що існують докази, які не можуть бути подані разом із позовною заявою (за наявності) чи що інших доказів особа не планує подавати.

Пунктом 9 ч.3 ст.175 ЦПК України визначено, що позовна заява повинна містити попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які позивач поніс і які очікує понести у зв`язку із розглядом справи.

Вищенаведені пункти позивачем не виконані.

Згідно із вимогами ч.4 ст.177 ЦПК України, до позовної заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

У позовній заяві позивач зазначає, що відповідно до ч.3 ст.22 ЗУ "Про захист прав споживачів" звільнена від сплати судового збору через те, що позов пов`язаний з порушенням її прав.

Суддя не погоджується з твердженнями заявника про наявність підстав для звільнення від сплати судового збору з огляду на наступне.

Згідно із ст.21 Закону України "Про захист прав споживачів", крім інших випадків порушень прав споживачів, які можуть бути встановлені та доведені виходячи з відповідних положень законодавства у сфері захисту прав споживачів, вважається, що для цілей застосування цього Закону та пов`язаного з ним законодавства про захист прав споживачів права споживача вважаються в будь-якому разі порушеними, якщо: 1) при реалізації продукції будь-яким чином порушується право споживача на свободу вибору продукції; 2) при реалізації продукції будь-яким чином порушується свобода волевиявлення споживача та/або висловлене ним волевиявлення; 3) при наданні послуги, від якої споживач не може відмовитись, а одержати може лише в одного виконавця, виконавець нав`язує такі умови одержання послуги, які ставлять споживача у нерівне становище порівняно з іншими споживачами та/або виконавцями, не надають споживачеві однакових гарантій відшкодування шкоди, завданої невиконанням (неналежним виконанням) сторонами умов договору; 4) порушується принцип рівності сторін договору, учасником якого є споживач; 5) будь-яким чином (крім випадків, передбачених законом) обмежується право споживача на одержання необхідної, доступної, достовірної та своєчасної інформації про відповідну продукцію;6) споживачу реалізовано продукцію, яка є небезпечною, неналежної якості, фальсифікованою; 7) ціну продукції визначено неналежним чином; 8) документи, які підтверджують виконання договору, учасником якого є споживач, своєчасно не передано (надано) споживачу.

Пунктом 23 ст.1 Закону України "Про захист прав споживачів" визначено, що споживач це фізична особа, яка придбаває, замовляє, використовує або має намір придбати чи замовити продукцію для особистих потреб, безпосередньо не пов`язаних з підприємницькою діяльністю або виконанням обов`язків найманого працівника.

Із п.6 Постанови Пленуму Верховного Суду України №5 від 12.04.96 року "Про практику розгляду цивільних справ за позовами про захист прав споживачів" вбачається, що позовна заява про захист прав споживача повинна містити відомості: про те, яке право споживача порушено; коли і в чому це виявилося; про способи захисту, які належить вжити суду; про розмір сум, щодо яких заявлено вимоги, з відповідними розрахунками і обґрунтуванням; про докази, що підтверджують позов. До заяви повинні бути додані необхідні документи залежно від заявлених вимог (наприклад, договір, квитанція-замовлення, квитанція-зобов`язання, транспортна чи інша накладна, чек, касовий ордер).

Отже, позивач, вважаючи себе споживачем, при зверненні до суду у дотримання вимог ст.175 ЦПК України, зобов`язаний викласти зміст позовних вимог та обставини, якими він обґрунтовує вказані позовні вимоги у відповідності до норм Закону України "Про захист прав споживачів", зазначивши про те, яке право споживача порушено у відповідності до ст. 21 Закону України "Про захист прав споживачів", таким чином навівши підтвердження того, що між сторонами існують правовідносини, які регулюються Законом України "Про захист прав споживачів".

Проте на думку суду в позовній заяві відсутнє таке обґрунтування позовних вимог.

Відповідно до Закону України "Про захист прав споживачів" послуга діяльність виконавця з надання (передачі) споживачеві певного визначеного договором матеріального чи нематеріального блага, що здійснюється за індивідуальним замовленням споживача для задоволення його особистих потреб.

У зв`язку з цим, застосування Закон України "Про захист прав споживачів" до даних правовідносин, можливе лише в тому разі, якщо предметом і підставою позову є питання надання інформації споживачеві про умови, процедури виконання договору, та інше, тобто ті які передують укладенню договору. Після укладення договору між сторонами виникають інші правовідносини, які регулюються відповідними Законами (Цивільний кодекс України, Закон України "Про банки та банківську діяльність", Закон України "Про платіжні системи та переказ грошей в Україні").

Закон України "Про захист прав споживачів" регулює відносини, які виникають між споживачами і виробниками, виконавцями, продавцями під час продажу товарів (виконанні робіт, наданні послуг), встановлює права споживачів на придбання товарів (робіт, послуг) належної якості та безпечних для життя і здоров`я, а також визначає механізм захисту та основи реалізації державної політики у сфері захисту прав споживачів.

У вказаному законі прописана процедура укладання договору, яка включає питання щодо надання інформації споживачеві один про одного та щодо умов договору: про надання послуг з адміністрування фінансових активів для придбання товарів у групах, винагороди товариства, порядок розподілу товару, тощо. А у разі ненадання зазначеної інформації суб`єкт господарювання, який повинен її надати, несе відповідальність, встановлену статтями 15 і 23 цього Закону.

Тобто, права особи як споживача охоплюються і мають місце на стадії придбання, замовлення, використання або реалізації наміру придбати чи замовити продукцію для особистих потреб, а коли така продукція вже придбана, замовлена або використовується, то діють правила і норми відповідних договірних правовідносин.

Після укладання договору між сторонами виникають інші правовідносини, тому до спорів щодо виконання цього договору цей закон не може застосовуватись.

Крім того, відповідно до ч.4 ст.177 ЦПК України до позовної заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Позивачем судовий збір не сплачено, з посиланням на положення Закону України "Про захист прав споживачів", а в позовній заяві йдеться не про обставини, які передували укладенню договору, крім того позивач просить про зобов`язання відповідача розірвати договір купівлі-продажу та стягнути з останнього на її користь гроші у розмірі вартості повернутого товару, тобто заявляє дві позовні вимоги.

Системний аналіз положень Закону України "Про захист прав споживачів" доводить, що для того, щоб особа була звільнена від сплати судового збору, недостатньо зазначити, що це є позов про захист прав споживачів, оскільки такий позов повинен містити предмет та обставини, які вказують на порушення прав позивача як споживача послуг. Тобто, предмет та підстави позову повинні вказувати на те, що такий позов пов`язаний з порушенням права споживача, з зазначенням такого права та способу захисту відповідно до положень, передбачених Законом України "Про захист прав споживачів".

Однак в порушення даних вимог закону, позивач у своїй позовні заяві взагалі не посилається на зміст позовних вимог та обставини, якими обґрунтовує вказані позовні вимоги у відповідності до норм Закону України "Про захист прав споживачів", не зазначає про те, яке право споживача порушено у відповідності до ст.21 Закону України "Про захист прав споживачів".

Таким чином, потребують уточнень обґрунтування позивача з приводу застосування до спірних правовідносин положень Закону України "Про захист прав споживачів" та її звільнення від сплати судового збору.

Вважаю необхідним також звернути увагу позивачу, що згідно із вимогами ч.3 ст.4 Закону України "Про судовий збір", при поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті, в електронній формі - застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору. При зверненні із позовом до суду позивачем заявлено дві вимоги, одна немайнового характеру, інша майнового характеру оскільки позивач просить стягнути з відповідача на її користь гроші у розмірі вартості повернутого товару проте судовий збір не сплачено за жодну з вимог та не надано оригінал квитанції про його сплату.

У зв`язку із цим, приходжу до висновку про неможливість відкриття провадження у справі та залишення позовної заяви без руху для подання до суду доказу сплати судового збору в сумі 1937,60 грн.

Також, слід зазначити, що прецедентна практика Європейського суду з прав людини виходить з того, що реалізуючи пунктом 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо доступності правосуддя та справедливого судового розгляду, кожна держава-учасниця цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні.

Згідно ч. 1 ст. 185 ЦПК України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

Виходячи з наведеного, суд вважає, що позовна заява ОСОБА_1 підлягає залишенню без руху.

Керуючись ст.ст.175, 185, 260, 353 ЦПК України, суд,-

У Х В А Л И В :

Позовну заяву ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Фармація Житомирщини»</a>, третя особа Головне управління Держпродспоживслужби в Житомирській області про зобов`язання відповідача розірвати договір купівлі-продажу товару та стягнути з ТОВ «Фармація Житомирщини» на користь ОСОБА_1 гроші у розмірі вартості повернутого товару - залишити без руху, надавши позивачу строк для усунення зазначених в описовій частині ухвали недоліків протягом п`яти днів з дня вручення цієї ухвали.

Роз`яснити позивачу, що в разі якщо у вказаний строк недоліки позовної заяви не будуть усунуті, позовна заява буде залишена без розгляду.

Копію ухвали надіслати позивачу для виконання.

Ухвала апеляційному оскарженню не підлягає.

Суддя В. В. Вальчук