Ухвала

від 07.08.2024 по справі 367/4475/18

ІРПІНСЬКИЙ МІСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 367/4475/18

Провадження №2/367/252/2024

УХВАЛА

Іменем України

07 серпня 2024 року Ірпінський міський суд Київської області в складі:

головуючого судді Шестопалової Я.В.,

при секретарі судових засідань Пронченко О.С.,

за участі:

позивача ОСОБА_1 ,

позивача ОСОБА_2 ,

розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в м. Ірпінь цивільну справу за позовом ОСОБА_1 , ОСОБА_2 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Будівельно-інвестиційна-компанія «КИЕВІНВЕСТБУД», Товариства з обмеженою відповідальність «Вірждині», Виконавчого комітету Ірпінської міської ради, третя особа: Комунальне підприємство Київської обласної ради «Готово» про визнання майнових прав, визнання права власності недійсним та вчинення певних дій,

в с т а н о в и в:

У провадженні Ірпінського міського суду Київської області перебуває цивільна справа за позовною заявою ОСОБА_1 , ОСОБА_2 до Товариства з обмеженою відповідальність «Вірждині», Виконавчого комітету Ірпінської міської ради, третя особа: Комунальне підприємство Київської обласної ради «Готово» про визнання майнових прав, визнання права власності недійсним та вчинення певних дій.

07.08.2024 року до суду надійшла уточнена позовна заява ОСОБА_1 , ОСОБА_2 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Будівельно-інвестиційна-компанія «КИЕВІНВЕСТБУД», Товариства з обмеженою відповідальністю «Вірждині», Гостомельської селищної військової адміністрації, третя особа: Комунальне підприємство Київської обласної ради «Готово» про визнання майнових прав, визнання права власності недійсним та вчинення певних дій, в якій просять суд: визнати майнові права на квартиру АДРЕСА_1 за ОСОБА_1 та зобов?язати Центр надання адміністративних послуг в смт Гостомель Київської області провести державну реєстрацію майнових прав; визнати майнові права на квартиру АДРЕСА_2 за ОСОБА_2 та зобов?язати Центр надання адміністративних послуг в смт Гостомель Київської області провести державну реєстрацію майнових прав.

У підготовчому судовому засіданні позивачі просили уточнений позов долучити до матеріалів справи та прийняти його до розгляду..

Суд, дослідивши письмові матеріали цивільної справи, приходить до наступного висновку.

Згідно з ч. 3 ст. 49 Цивільного процесуального кодексу України до закінчення підготовчого засідання позивач має право змінити предмет або підстави позову шляхом подання письмової заяви. У справі, що розглядається за правилами спрощеного позовного провадження, зміна предмета або підстав позову допускається не пізніше ніж за п`ять днів до початку першого судового засідання у справі.

Позов у цивільному процесі - це письмово оформлена і адресована суду письмова вимога, що складається з вимоги процесуального характеру та вимоги матеріального характеру (захистити невизнане, оспорюване чи порушене право). А предмет позову - це матеріальний зміст цієї вимоги.

Таким чином, під предметом позову розуміється певна матеріально-правова вимога позивача до відповідача, стосовно якої позивач просить прийняте судове рішення. Цей матеріальний зміст позовних вимог позивача, проявляється в матеріально-правовій заінтересованості - отримати певне матеріальне благо.

Підставу позову становлять обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги щодо захисту права та охоронюваного законом інтересу.

Зміна предмета позову відбудеться тоді, коли в рамках конкретного позовної вимоги позивач замість одного способу захисту прав (який був заявлений раніше, при подачі позову) захоче скористатися іншим способом захисту, обґрунтовуючи свої позовні вимоги (предмет позову) тими самими обставинами, якими він обґрунтовував первісні вимоги.

Зміна підстав позову відбувається тоді, коли позивач в рамках конкретної позовної вимоги, в обґрунтування раніше заявлених позовних вимог (предмету позову) посилається на інші обставини якими він ці (перші) позовні вимоги, обґрунтовував.

Таким чином, зміна предмета позову означає зміну вимог, з якою позивач звернувся до відповідача, а зміна підстав позову - це зміна обставин, на яких ґрунтується вимога позивача. Одночасна зміна і предмета, і підстав позову не допускається. Доповнення позовних вимог новою вимогою та новими обставинами, по суті своїй є новим позовом.

Аналогічна правова позиція зазначена у постанові Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 01.11.2021 у справі № 405/3360/17.

Отже, зміна предмета позову означає зміну матеріальної вимоги, з якою позивач звернувся до відповідача, а зміна підстав позову - це зміна обставин, на яких ґрунтується вимога позивача. Одночасна зміна і предмета, і підстав позову не допускається, оскільки у разі одночасної зміни предмета та підстав позову фактично виникає нова матеріально-правова вимога позивача, яка обґрунтовується іншими обставинами, що за своєю суттю є новим позовом.

Не вважаються зміною підстав позову доповнення його новими обставинами при збереженні в ньому первісних обставин та зміна посилання на норми матеріального чи процесуального права.

Аналогічні висновки Верховного Суду викладені у постанові Великої Палати Верховного Суду від 25.06.2019 у справі №924/1473/15 та у постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 15.10.2020 у справі № 922/2575/19.

Особа, яка звертається до суду з позовом, самостійно визначає у позовній заяві, яке її право чи охоронюваний законом інтерес порушено особою, до якої пред`явлено позов, та зазначає, які саме дії необхідно вчинити суду для відновлення порушеного права. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.

Необхідність у зміні предмета позову може виникати тоді, коли початкові вимоги позивача не будуть забезпечувати чи не в повній мірі забезпечать позивачу захист його порушених прав та інтересів.

Зміна предмета позову можлива, зокрема, у такі способи: 1) заміна одних позовних вимог іншими; 2) доповнення позовних вимог новими; 3) вилучення деяких із позовних вимог; 4) пред`явлення цих вимог іншому відповідачу в межах спірних правовідносин.

Заяву позивача про зміну предмета або підстав позову можна вважати новим позовом у разі, якщо в ній зазначена самостійна матеріально-правова вимога (або вимоги) та одночасно на її обґрунтування наведені інші обставини (фактичні підстави), які не були визначені позивачем первісною підставою позову та які у своїй сукупності дають особі право на звернення до суду з позовними вимогами.

Аналогічний правовий висновок викладений у постановах Верховного Суду від 22.07.2021 у справі № 910/18389/20 та від 10.11.2021 у справі № 916/1988/20.

Верховний Суд у постанові від 03.08.2020 у справі № 911/2139/19, зазначав, що процесуальним законом не передбачено права позивача на подання заяв (клопотань) про «доповнення» або «уточнення» позовних вимог, або заявлення «додаткових» позовних вимог тощо.

При цьому, вказував про те, що при застосуванні процесуальних норм належить уникати як надмірного формалізму, так і надмірної гнучкості, які можуть призвести до скасування процесуальних вимог, встановлених законом. Надмірний формалізм у трактуванні процесуального законодавства визнається неправомірним обмеженням права на доступ до суду як елемента права на справедливий суд згідно зі статтею 6 Конвенції.

Процедурні питання заміни неналежного відповідача чи залучення співвідповідача визначені ст. 51 ЦПК України.

Відповідно ч. 1 ст. 51 ЦПК України, суд першої інстанції має право за клопотанням позивача до закінчення підготовчого провадження, а у разі розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження - до початку першого судового засідання залучити до участі у ній співвідповідача.

Так, при визначенні того, чи є відповідач належним або неналежним, вирішальне значення має приналежність спірних прав і обов`язків. Належна сторона є носієм або спірних прав, або спірних обов`язків. Неналежний відповідач - особа, відносно до якої за матеріалами справи виключається припущення про те, що вона є суб`єктом спірного правовідношення.

Відповідно до ч. 2 ст. 48 ЦПК України позивачем і відповідачем можуть бути фізичні і юридичні особи, а також держава. За змістом ст. 46, 47 ЦПК України сторони мають бути наділені цивільними правоздатністю та дієздатністю.

Враховуючи викладене, оскільки позов подано не до тієї особи, яка повинна відповідати за позовом, тому у справі необхідно провести заміну неналежного відповідача Виконавчий комітет Ірпінської міської ради на належного відповідача Гостомельську селищну військову адміністрацію.

На підставі наведеного та керуючись ст.ст.49,51, 260-261 ЦПК України, суд,

у х в а л и в:

Прийняти уточнену позовну заяву ОСОБА_1 , ОСОБА_2 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Будівельно-інвестиційна-компанія «КИЕВІНВЕСТБУД», Товариства з обмеженою відповідальністю «Вірждині», Гостомельської селищної військової адміністрації, третя особа: Комунальне підприємство Київської обласної ради «Готово» про визнання майнових прав, визнання права власності недійсним та вчинення певних дій.

В подальшому розглядати справу з урахуванням уточнених позовних вимог.

Замінити неналежного відповідача Виконавчий комітет Ірпінської міської ради на належного відповідача Гостомельську селищну військову адміністрацію.

Роз`яснити відповідачам їх право на подання відзиву на уточнений позов, встановивши п`ятнадцятиденний строк з дня вручення їм копії цієї ухвали та копії уточненої позовної заяви, протягом якого вони мають право надіслати: суду - відзив на позовну заяву, який повинний відповідати вимогам ст. 178 ЦПК України, і всі письмові та електронні докази (які можливо доставити до суду), висновки експертів і заяви свідків, що підтверджують заперечення проти позову; позивачу - копію відзиву та доданих до нього документів.

Повідомити відповідачів, що у разі ненадання ними відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.

Копію ухвали направити сторонам до відому.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя: Я.В. Шестопалова