Постанова

від 21.08.2024 по справі 909/1031/23

ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

79010, м.Львів, вул.Личаківська,81

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"21" серпня 2024 р. м. Львів Справа №909/1031/23

Західний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого суддіІ.Б. Малех

суддівО.В. Зварич

І.Ю. Панова

секретар судового засіданняЗалуцький Д.Т.

розглянув у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Релігійної громади (парафії) Святого Духа Української Греко-Католицької церкви смт. Перегінське Рожнятівського району Івано-Франківської області, б/н від 06.03.2024 (вх. № апеляційного суду 01-05/462/24 від 14.02.2024)

на рішення Господарського суду Івано-Франківської області від 13 лютого 2024 року (суддя Шкіндер П.А., повний текст рішення складено 16.02.2024, м. Івано-Франківськ)

у справі №909/1031/23

за позовом Релігійної громади Української Православної церкви Київського патріархату храму "Великомученика Юрія переможця" селища Перегінське Рожнятівського району Івано-Франківської області

до відповідача Релігійної громади (парафія) Святого Духа Української Греко-Католицької церкви смт. Перегінське Рожнятівського району Івано-Франківської області

про усунення перешкод у користуванні приміщенням, виселення та вселення

за участю представників учасників процесу:

від позивача в режимі відеоконференції: не з`явились;

від відповідача в режимі відеоконференції: не з`явились;

ВСТАНОВИВ:

13.11.2023 на розгляд Господарського суду Івано-Франківської області поступила позовна заява Релігійної громади Української Православної церкви Київського патріархату храму "Великомученика Юрія переможця" селища Перегінське Рожнятівського району Івано-Франківської області до Релігійної громади (парафія) Святого Духа Української Греко-Католицької церкви про усунення перешкод у користуванні приміщенням каплиці "Великомученика Юрія Переможця", що знаходиться за адресою: смт.Перегінське, вул. Січових Стрільців, 6В, виселення та вселення.

Дані позовні вимоги мотивовано тим, що позивач є власником каплиці Великомученика Юрія Переможця, що розташована за адресою: смт. Перегінське, вул. Січових Стрільців, 6В. та вказує, що відповідач самовільно, без будь-яких правовстановлюючих документів, зайняв зазначену каплицю та користуються нею для власних цілей, не має наміру повертати каплицю позивачу. За таких обставин позивач, як власник каплиці, не може належним чином володіти, користуватися і розпоряджатися своїм майном, в зв`язку з чим просить усунути перешкоди в користуванні приміщенням, шляхом виселення та вселення.

В обґрунтування чого посилається на положення ст. ст. 15, 16, 321, 328, 391 Цивільного кодексу України.

Відповідач - Релігійна громада (парафія) Святого Духа Української Греко-Католицької церкви, заперечує позовні вимоги, вказуючи на те, що згідно з витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності №165857373, воно виникло на підставі декларації про готовність об`єкта до експлуатації, серія та №ІФ 141191011823 виданої 11.04.2019 Управлінням Державної архітектурно-будівельної інспекції в Івано-Франківській області. Вказує, що у даній декларації заявником вказані недостовірні дані, які є підставою вважати об`єкт самочинним будівництвом, оскільки він збудований на земельній ділянці, що не була відведена для цієї мети, що відповідно до абз. п.22 постанови КМ України 461 від 13.04.2011 є підставою для її реєстрації. Права власності на земельну ділянку на якій розташована спірна каплиця зареєстроване за Перегінською селищною радою, в підтвердження чого посилається на витяг з Державного реєстру речових прав. Вказує, що така не передавалась позивачу, ні у власність, ні в користування, у зв`язку з чим Перегінською селищною радою не надавався дозвіл на складання проекту землеустрою, а тому вважає, що спірна каплиця є об`єктом самочинного будівництва. Відповідно до цього просить відмовити в задоволенні позову у повному обсязі.

Рішенням Господарського суду Івано-Франківської області від 13 лютого 2024 року у справі №909/1031/23 позовні вимоги задоволено; усунуто перешкоди в користуванні Релігійною громадою Української Православної Церкви Київського Патріархату храму Великомученика Юрія Переможця смт.Пергінська, Рожнятівського р-ну, Івано-Франківської області нежитловим приміщенням - каплицею Великомученика Юрія Переможця, що розташована за адресою: Івано-Франківська обл., Рожнятівський р-н., смт. Перегінське, шляхом виселення Релігійної громади (парафія) Святого Духа Української греко-католицької церкви смт. Перегінське Рожнятівського району Івано-Франківської області (парафія УКЦ Св.Духа) з вказаної каплиці та вселення Релігійної громади Української Православної Церкви Київського Патріархату храму Великомученика Юрія Переможця смт.Пергінська, Рожнятівського р-ну, Івано-Франківської області у нежитлове приміщення - каплицю Великомученика Юрія Переможця, що розташована за адресою: Івано-Франківська обл., Рожнятівський р-н., смт.Перегінське, вул.Січових Стрільців, 6В.; стягнуто з Релігійної громади (парафії) Святого Духа Української Греко-Католицької церкви на користь Релігійної громади Української Православної Церкви Київського Патріархату храму Великомученика Юрія Переможця 2481,00 грн. судового збору.

Дане рішення мотивоване тим, що відповідно до копії витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності №165857373 реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 1824864726248 каплиці Великомученика Юрія-Переможця загальною площею 40,7 кв. м. за адресою смт. Перегінське , вул. Січових Стрільців, 6В, власник релігійна громада Української Православної Церкви Київського Патріархату Храму «Великомученика Юрія Переможця» селища Перегінське Рожнятівського району Івано-Франківської області, ЄДРПОУ 40209919. Право власності позивача на каплицю Великомученика Юрія Переможця в смт. Перегінське, вул. Січових Стрільців, 6В в установленому законом порядку не скасовано та між сторонам відсутні договірні відносини, а відтак позовні вимоги визнані обґрунтованими.

Відповідач - Релігійна громада (парафія) Святого Духа Української Греко-Католицької церкви, не погодившись з винесеним рішенням подав апеляційну скаргу, в якій посилається на те, що таке прийнято з порушенням норм матеріального та процесуального права з неповним дослідженням матеріалів та обставин справи, а саме: судом, на думку скаржника, не взято до уваги того, що позивачем невірно обрано спосіб захисту, а саме зазначає, що суд повинен надати об`єктивну оцінку наявності порушеного права чи інтересу на момент звернення до господарського суду, а також визначити, чи відповідає обраний позивачем спосіб захисту порушеного права тим, що передбачені законодавством та чи забезпечить такий спосіб захисту відновлення порушеного права.

Відповідно до цього, просить скасувати рішення Господарського суду Івано-Франківської області від 13.02.2024 у справі №909/1031/23 та прийняти нове рішення, яким в позові відмовити.

03.07.2024 в канцелярію суду від представника позивача надійшли пояснення, б/н від 02.07.2024 (вх. № апеляційного суду 01-04/4469/24 від 03.07.2024), де такий вказує на те, що до обраного способу захисту, а саме вимоги стосовно захисту порушеного права власника (користувача), шляхом виселення та вселення з нежитлових приміщень широко застосовується позивачами в аналогічних справах : постанова КГС ВС від 20.03.2018 у справі №910/2430/16, постанова КГС ВС від 05.06.2018 справа №914/204/17, постанова КГС ВС від 09.11.2021 у справі №904/8389/17,постанова КГС ВС від 06.07.2021 у справі №910/4130/20, постанова КГС ВС від 23.06.2022 справа №914/2265/20 постанова Центрального апеляційного господарського суду від 18.11.2020 справа №904/7825/17.

Ухвалою Західного апеляційного господарського суду від 03.04.2024 (головуючий суддя Малех І.Б., судді Зварич О.В., Панова І.Ю.) відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Релігійної громади (парафії) Святого Духа Української Греко-Католицької церкви смт. Перегінське Рожнятівського району Івано-Франківської області, б/н від 06.03.2024 (вх. № апеляційного суду 01-05/462/24 від 14.02.2024) на рішення Господарського суду Івано-Франківської області від 13 лютого 2024 року у справі №909/1031/23; витребувано матеріали справи №909/1031/23 в Господарського суду Івано-Франківської області.

12.04.2024 в канцелярію суду поступили матеріали справи №909/1031/23.

В подальшому, ухвалою суду від 15.04.2024 призначено розгляд справи №909/1031/23 в судове засідання на 08 травня 2024 року.

08.05.2024 розгляд справи відкладено на 22.05.2024, 22.05.2024 оголошено перерву до 03.07.2024, 03.07.2024 оголошено перерву до 24.07.2024, а 24.07.2024 оголошено перерву до 21.08.2024.

В процесі розгляду справи скаржником в апеляційній скарзі заявлено клопотання про витребування від відповідача належним чином засвідчених копій: документу (рішення) , що підтверджує присвоєння Перегінською селищною радою поштової адреси каплиці «Великомученика Юрія Переможця»: смт. Перегінське, вул.. Січових Стрільців, 6В, також подано клопотання про зупинення провадження у справі №909/1031/23 до набрання законної сили судовим рішенням у справі №909/557/20; клопотання про зупинення провадження у справі №909/1031/23 до набрання законної сили судовим рішенням у справі №909/689/24,які відхилені протокольними ухвалами.

В судове засідання 21.08.2024 представники учасників процесу були запрошені до участі в засіданні в режимі відеоконференції, однак такі були в офлайні, відповідно до чого суд апеляційної інстанції ухвалив розглядати справу по наявних матеріалах справи без участі представників учасників процесу, думки яких були заслухані в попередніх судових засіданнях.

Згідно статті 269 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права. У суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.

Вивчивши матеріали справи в сукупності з апеляційною скаргою, оцінивши зібрані у справі докази, заслухавши пояснення представників учасників процесу, судова колегія Західного апеляційного господарського суду прийшла до висновку про відповідність рішення від 13.02.2024 Господарського суду Івано-Франківської області у справі №909/1031/23 нормам чинного матеріального та процесуального права, матеріалам та обставинам справи, виходячи з наступного.

Обставини справи.

Позивач вказує, що відповідно до виписки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб підприємців в смт Перегінське зареєстрована та діє Релігійна громада Української Православної Церкви Київського Патріархату храму «Великомученика Юрія Переможця». Пр цьому, вказує, що такий в своїй діяльності керується статутом Релігійної громади , який зареєстровано на підставі розпорядження голови обласної державної адміністрації №871, в підтвердження чого посилається на свідоцтво про реєстрацію статуту релігійної громади.

Згідно з указом №19 митрополита Івано-Франківського і Галицького Української Православної церкви від 31.07.2015, настоятелем релігійної громади храму «Великомученика Юрія Переможця» в смт. Перегінське призначено Семка Юрія Васильовича, в підтвердження чого посилається на виписку з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб підприємців.

Позивач вказує, що він є власником каплиці «Великомученика Юрія Переможця» , яка знаходиться в смт. Перегінське вул.. Січ. Стрільців, 6В, в підтвердження чого посилається на витяг з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності №165857373.

В обґрунтування позовних вимог, позивач вказує, що починаючи з 2019 року, відповідач, всіляко чинить Релігійній громаді перешкоди в користуванні каплиці «Великомученика Юрія Переможця», що знаходиться в смт. Перегінське, по вул. Січ. Стрільців, 6В.

Посилається позивач на повідомлення №3494 від 23.09.2019 та довідку про результати розгляду звернення ОСОБА_1 від 23.09.2019, які видані Рожнятівським відділом поліції Калуського ВП ГУНП в Івано-Фроанківській області , де вказано , що за результатами проведеної перевірки незаконного заволодіння «каплицею Великомученика Юрія Переможця встановлено, що на момент проведення перевірки каплиця перебуває в користуванні відповідача, який не допускає до неї ОСОБА_1 та православну релігійну громаду смт. Перегінське. Щодо даного також посилається на ухвалу слідчого Рожнятівського районного суду Пулика М.В від 19.08.2019, якою скасовано постанову про закриття кримінального провадження від 14.06.2016 внесеного до ЄРДР 06.10.2015 №120150902200000282, попередня кваліфікація ст. 161 КК України.

Також вказує, що рішенням Господарського суду Івано-Франківської області від 21.12.2020 у справі №909/557/20 відмовлено в задоволенні позову Релігійної громади (парафія) Святого Духа Української Греко-Католицької церкви смт. Перегінське Рожнятівського району Івано-Франківської області до Релігійної громади Української Православної церкви Київського патріархату храму «Великомученика Юрія переможця» селища Перегінське Рожнятівського району Івано-Франківської області про скасування запису про реєстрацію права власності. Дане рішення залишено без змін постановами апеляційної та касаційної інстанцій.

В подальшому, як вказує позивач, відповідачем ОСОБА_2 подано аналогічний позов до суду загальної юрисдикції , однак рішенням Рожнятівського районного суду від 02.12.2022 у цивільній справі №350/1227/20 відмовлено в задоволенні такого , а саме про скасування запису про реєстрацію права власності. Дане рішення залишено без змін постановами апеляційної та касаційної інстанцій.

Як вказує позивач, після завершення вказаних спорів, керівниками парафії УКЦ Святого Духа продовжуються вчиняти дії по недопущенню до користування приміщення каплиці, в зв`язку з чим подано позов до Господарського суду Івано-Франківської області про усунення перешкод у користуванні приміщенням каплиці "Великомученика Юрія Переможця", що знаходиться за адресою: смт. Перегінське, вул. Січових Стрільців, 6В, виселення та вселення.

Рішенням Господарського суду Івано-Франківської області від 13.02.2024 у справі №909/1031/23 позовні вимоги задоволено повністю, з чим не погодився відповідач, подавши апеляційну скаргу.

При перегляді рішення Господарського суду Івано-Франківської області від 13 лютого 2024 року у справі №909/1031/23 в апеляційному порядку, судова колегія Західного апеляційного господарського суду керувалась наступним.

Статтею 41 Конституції України встановлено, що кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності. Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним.

Згідно з положеннями статті 7 Закону України «Про свободу совісті та релігійні організації» релігійні організації в Україні утворюються з метою задоволення релігійних потреб громадян сповідувати і поширювати віру і діють відповідно до своєї ієрархічної та інституційної структури, обирають, призначають і замінюють персонал згідно із своїми статутами (положеннями). Релігійними організаціями в Україні є релігійні громади, управління і центри, монастирі, релігійні братства, місіонерські товариства (місії), духовні навчальні заклади, а також об`єднання, що складаються з вищезазначених релігійних організацій. Релігійні об`єднання представляються своїми центрами (управліннями).

Релігійна організація визнається юридичною особою з дня її державної реєстрації.

Релігійні організації володіють, користуються і розпоряджаються майном, яке належить їм на праві власності. Релігійні організації можуть бути обмежені у здійсненні права власності лише у випадках і в порядку, передбачених законом. Релігійні організації мають право власності на майно, придбане або створене ними за рахунок власних коштів, пожертвуване громадянами, організаціями або передане державою, а також придбане на інших підставах, передбачених законом (стаття 18 Закону України «Про свободу совісті та релігійні організації»).

Положеннями ст. ст. 317,319,321 ЦК України, власникові належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном. Власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд. Право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.

Статтею 391 Цивільного кодексу України встановлено, що власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпоряджання своїм майном.

Як вірно зазначено, судом першої інстанції у розумінні приписів наведеної норми право власності може бути порушене без безпосереднього вилучення майна у власника. Власник у цьому випадку має право вимагати захисту свого права від особи, яка перешкоджає його користуванню та розпорядженню своїм майном, тобто може звертатися до суду з негаторним позовом.

Верховний Суд неодноразово (зокрема в постановах від 17.04.2018 у справі №924/623/16, від 29.08.2019 у справі №910/551/18) звертав увагу, що звернутися з передбаченим наведеною нормою негаторним позовом може власник або титульний володілець, у якого знаходиться річ, щодо якої відповідач ускладнює здійснення повноважень користування або розпорядження, а відповідачем може бути лише та особа, яка перешкоджає позивачеві у здійсненні його законного права користування чи розпорядження річчю.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 23.11.2021 (пункт 146) у справі №359/3373/16-ц зазначає, що набуття особою володіння нерухомим майном полягає у внесенні запису про державну реєстрацію права власності на нерухоме майно за цією особою. Якщо право власності на спірне нерухоме майно зареєстроване за іншою особою, то належному способу захисту права відповідає вимога про витребування від (стягнення з) цієї особи нерухомого майна. Метою віндикаційного позову є забезпечення введення власника у володіння майном, якого він був позбавлений. У випадку позбавлення власника володіння нерухомим майном означене введення полягає у внесенні запису про державну реєстрацію за власником права власності на нерухоме майно, а функцією державної реєстрації права власності є оголошення належності нерухомого майна певній особі (особам). Рішення суду про витребування з володіння відповідача нерухомого майна саме по собі є підставою для внесення до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно запису про державну реєстрацію за позивачем права власності на нерухоме майно; такий запис вноситься у разі, якщо право власності на нерухоме майно зареєстроване саме за відповідачем, а не за іншою особою. Близькі за змістом висновки наведені, зокрема, у постановах Великої Палати Верховного Суду від 07.11.2018 у справі № 488/5027/14-ц (пункти 95- 98), від 14.11.2018 у справі № 183/1617/16 (пункти 85, 86, 115), від 19.05.2020 у справі № 916/1608/18 (пункт 80), від 30.06.2020 у справі № 19/028-10/13 (пункт 10.29), від 22.06.2021 у справі № 200/606/18 (пункти 63, 74).

Отже, предмет негаторного позову становить вимога володіючого майном власника до третіх осіб про усунення порушень його права власності, що перешкоджають йому належним чином користуватися, розпоряджатися цим майном тим чи іншим способом.

Підставою негаторного позову є належне позивачу право користування і розпорядження майном, а також обставини, що підтверджують протиправні дії відповідача у створенні позивачу перешкод щодо здійснення цих правомочностей.

Умовами подання негаторного позову є сукупність таких обставин: майно знаходиться у власника або титульного володільця; інша особа заважає користуванню, розпорядженню цим майном; для створення таких перешкод немає правомірних підстав (припису закону, договору між власником та іншою особою тощо); у позові має бути чітко та конкретно визначено дії, які повинен здійснити відповідач для усунення порушень права власника (володільця). Аналогічний висновок викладено у постанові Верховного Суду від 30.07.2019 у справі №926/3881/17.

Право власності, як абсолютне право, має захищатися лише у разі доведення самого факту порушення. Тому встановлення саме зазначених вище обставин належить до предмета доказування у справах за такими позовами. Подібна за змістом правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 27.05.2020 у справі №909/392/1, від 27.05.2020 у справі № 910/1310/19.

Як вказує позивач - Релігійна громада Української Православної церкви Київського патріархату храму "Великомученика Юрія переможця" відповідач без належної правової підстави на даний час займає спірне приміщення для здійснення богослужінь, приміщення не звільняє.

Згідно вимог ст. 328 Цивільного кодексу України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не впливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Відповідно до ч.2 ст.331 Цивільного кодексу України, якщо право власності на нерухоме майно відповідно до закону підлягає державній реєстрації, право власності виникає з моменту державної реєстрації.

Пунктом 1 ч. 1ст. 1 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» державна реєстрація речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень (далі - державна реєстрація прав) - офіційне визнання і підтвердження державою фактів набуття, зміни або припинення речових прав на нерухоме майно, обтяжень таких прав шляхом внесення відповідних відомостей до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

Згідно наявного в матеріалах справи копії витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності №165857373 реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 1824864726248 каплиці Великомученика Юрія-Переможця загальною площею 40,7 кв.м. за адресою смт. Перегінське, вул.. Січових Стрільців, 6В , власником є релігійна громада Української Православної Церкви Київського Патріархату Храму «Великомучиника Юрія Переможця» селища Перегінське Ронятівського району Івано-Франківської області, ЄДРПОУ: 40209919.

Право власності позивача на каплицю Великомученика Юрія-Переможця в смт. Перегінське, вул. Січових Стрільців, 6В, у встановленому законом порядку не скасовано.

Матеріали справи також не містять доказів наявності договірних відносин між власником приміщення Релігійною громадою та відповідачами.

При цьому, слід відмітити, що представник відповідача в судових засідання апеляційної інстанції не заперечував факту, що він користується нежитловим приміщенням спірної каплиці, а саме здійснює в ньому Богослужіння.

Обставинами справи також встановлено, що правопорушення мають триваючий характер, а саме даний факт підтверджують неодноразові звернення позивача до Калуського відділення поліції Рожнятівського відділення поліції ГУНП в Івано-Франківській області

Відповідно до частини другої статті 16 Цивільного кодексу України способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути: визнання права, визнання правочину недійсним, припинення дії, яка порушує право, відновлення становища, яке існувало до порушення, примусове виконання обов`язку в натурі, зміна правовідношення, припинення правовідношення, відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди, відшкодування моральної (немайнової) шкоди, визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб.

З врахуванням вище описаного, суд апеляційної інстанції погоджується з висновком місцевого господарського суду про те, що вимога про виселення відповідача та вселення у каплицю Релігійної громади (парафія) Святого Духа Української Греко-Католицької церкви смт. Перегінське Рожнятівського району Івано-Франківської області є належним способом захисту в розумінні вимог ст. 15-16 Цивільного кодексу України оскільки призведе по поновлення порушених прав володільця у користуванні своїм майном, за захистом яких він звернувся до суду.

Отже, по суті обґрунтування апеляційної скарги зводиться до переоцінки доказів та не спростовує висновків суду першої інстанції і свідчить про незгоду скаржника із правовою оцінкою суду першої інстанції обставин справи.

З врахуванням наведеного рішення Господарського суду Івано-Франківської області від 13.02.2024 у справі №909/1031/23 слід залишити без змін, як законне та обґрунтоване відносно обставин та матеріалів справи.

Аналізуючи питання обсягу дослідження доводів скаржника та їх відображення у судових рішеннях, суд апеляційної інстанції ґрунтується на висновках, що їх зробив Європейський суд з прав людини у справі «Проніна проти України» (рішення ЄСПЛ від 18.07.2006). Зокрема, ЄСПЛ у своєму рішенні зазначив, що п.1 ст. 6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень.

Суд апеляційної інстанції вважає, що Господарський суд Івано-Франківської області ухвалив рішення від 13 лютого 2024 року у справі №909/1031/23, з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Відповідно до ст. 276 ГПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Отже, рішення Господарського суд Івано-Франківської області від 13 лютого 2024 року у справі №909/1031/23 належить залишити без змін, апеляційну скаргу Релігійної громади (парафії) Святого Духа Української Греко-Католицької церкви смт. Перегінське Рожнятівського району Івано-Франківської області, б/н від 06.03.2024 (вх. № апеляційного суду 01-05/462/24 від 14.02.2024) - без задоволення.

Згідно з п.2 ч.1 ст.129 ГПК України у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Оскільки у цьому випадку суд апеляційної інстанції не змінює рішення, та не ухвалює нового рішення, розподіл судових витрат судом апеляційної інстанції не здійснюється (частина 14 статті 129 ГПК України).

Керуючись ст. ст. 129, 236, 269, 275, 276, 282 ГПК України, Західний апеляційний господарський суд, -

П О С Т А Н О В И В :

1.Апеляційну скаргу Релігійної громади (парафії) Святого Духа Української Греко-Католицької церкви смт. Перегінське Рожнятівського району Івано-Франківської області, б/н від 06.03.2024 (вх. № апеляційного суду 01-05/462/24 від 14.02.2024) залишити без задоволення.

2.Рішення Господарського суду Івано-Франківської області від 13 лютого 2024 року у справі №909/1031/23 - залишити без змін.

3.Судовий збір за подання апеляційної скарги покласти на Релігійну громаду (парафії) Святого Духа Української Греко-Католицької церкви смт. Перегінське Рожнятівського району Івано-Франківської області.

4.Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом двадцяти днів відповідно до ст.ст. 286 - 289 ГПК України.

5.Матеріали справи №909/1031/23 повернути Господарському суду Івано-Франківської області.

Повний текст постанови складено та підписано 05.09.2024, з врахуванням того, що головуючий суддя - Малех І.Б. перебувала у відрядженні з 02.09.2024 по 04.09.2024 (включно).

Головуючий суддяІ.Б. Малех

СуддяО.В. Зварич

СуддяІ.Ю. Панова