Постанова

від 04.09.2024 по справі 541/1461/23

ПОЛТАВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ПОЛТАВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 541/1461/23 Номер провадження 22-ц/814/715/24Головуючий у 1-й інстанції Дністрян О.М. Доповідач ап. інст. Дорош А. І.

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 вересня 2024 року м. Полтава

Полтавський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

Головуючого судді доповідача Дорош А.І.

Суддів: Лобова О.А., Карпушин Г.Л.

при секретарі: Коротун І.В.

учасники справи:

позивач ОСОБА_1

переглянув у судовому засіданні в м. Полтава цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1

на рішення Миргородського міськрайонного суду Полтавської області від 25 серпня 2023 року, ухвалене суддею Дністрян О.М., повний текст рішення складено 01 вересня 2023 року

у справіза позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 прозбільшення розміруаліментів наутримання дітей,-

В С Т А Н О В И В:

01.05.2023 представник ОСОБА_1 адвокат Данильчук С.Г. звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2 про зміну розміру аліментів на утримання дітей, в якому просила суд змінити розмір аліментів, встановлений рішенням Миргородського міськрайонного суду Полтавської області від 09.09.2019 у справі №541/1120/19, яке змінено постановою Полтавського апеляційного суду від 02.12.2019, стягнувши з ОСОБА_2 аліменти на користь ОСОБА_1 на утримання неповнолітніх дітей: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , у твердій грошовій сумі у розмірі 10000 грн на кожну дитину, щомісячно, з подальшою індексацією відповідно до закону, але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, з дня набрання рішенням законної сили і до досягнення старшою дитиною повноліття, судові витрати покласти на відповідача.

Позовна заявамотивована тим,що позивач з відповідачем є батьками неповнолітніх дітей: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 . Рішенням Миргородського міськрайонного суду від 21.02.2019 у справі №541/1654/18 шлюб між ними, який був укладений 11.01.2002, розірвано. Рішенням Миргородського міськрайонного суду Полтавської області від 09.09.2019 у справі №541/1120/19, яке змінено постановою Полтавського апеляційного суду від 02.12.2019, стягнуто аліменти із ОСОБА_2 на користь позивача на утримання їх неповнолітніх дітей у розмірі 3000 грн на кожну дитину. Відповідно до постанови державного виконавця Миргородського міськрайонного відділу державної виконавчої служби ГТУЮ у Полтавській області від 20.08.2018 відкрито виконавче провадження ВП №57038599 про стягнення з відповідача на користь позивача аліментів на утримання дітей. На сьогодні позивач разом з дітьми проживають за адресою: АДРЕСА_1 , що засвідчено актом підтвердження фактичного місця проживання особи (осіб) від 13.04.2023, оскільки після розлучення та поділу майна відповідач протиправними діями пошкодив будинок, в якому проживала сім`я, внаслідок чого він став непридатним для проживання. З моменту прийняття судом попереднього рішення про зміну розміру аліментів, витрати на потреби дітей збільшилися, в свою чергу відповідач додаткової допомоги матеріального плану дітям не надає, а забезпечення життєвих потреб для розвитку дітей та нормального існування на існуючу суму аліментів неможливе. З урахуванням постійного зростання цін на продукти, харчування, ліки та речі першої необхідності вказаний розмір аліментів забезпечує лише мінімальні потреби дітей та є недостатнім для їх повноцінного розвитку. З 2019 зріс розмір прожиткового мінімуму, в декілька разів зросли ціни на продукти харчування та одяг, діти є школярами, у зв`язку з чим є витрати, пов`язані з навчанням. Також позивач несе витрати на забезпечення належних умов проживання, в тому числі, на комунальні послуги, продукти харчування, одяг, ліки, що підтверджується відповідними квитанціями. Відповідно до наданих нею касових чеків за період лютий-березень 2023 вона у середньому витрачає на дітей щомісячно 21 000 грн, без врахування вартості продуктів, за придбання яких не видавали чеки (овочі, фрукти на ринку, домашня молочна продукція). Вона отримує нижче мінімальної заробітну плату, яка згідно довідки про доходи особи складає у середньому 4 300 грн на місяць. Відповідач є особою працездатного віку, має хороший стан здоров`я, інших осіб на утриманні не має, неофіційно займається підприємницькою діяльністю, однак відмовляється у добровільному порядку сплачувати аліменти на утримання дітей у більшому розмірі, ніж 3000 грн. Відповідач має стабільний дохід, оскільки неофіційно займається підприємницькою діяльністю, що не заважає йому виконувати свої обов`язки по утриманню дітей, має у власності нерухоме майно, яке надає в оренду. Оголошення про оренду та продаж рухомого майна викладені на сайті OLX. Крім того, відповідач від свого імені надає в оренду нежитлові приміщення за адресою: АДРЕСА_2 , яке належить їй згідно рішення суду у справі №541/1677/18.

Рішенням Миргородського міськрайонного суду Полтавської області від 25 серпня 2023 року у задоволенні позову ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про збільшення розміру аліментів на утримання дітей відмовлено.

Рішення суду першої інстанції мотивоване тим, що як відповідач, так і позивач мають рівний обов`язок перед дитиною щодо її утримання до досягнення повноліття, що разом із присудженим розміром аліментів забезпечить належне утримання дитини та її гармонійний розвиток. Визначені судом аліментів на дітей у розмірі 3 000 грн. на кожну дитину є справедливими та достатніми для забезпечення прав неповнолітньої дитини у даній справі. Відповідач сплачує аліменти у розмірі не меншому від мінімального гарантованого розміру, передбаченогоСімейним кодексом України. Наявність у позивача мінімального доходу не звільняє її від передбаченогост.180 СК Україниобов`язку по утриманню дітей і не може бути визнана підставою для збільшення розміру стягуваних аліментів. Сам же по собі факт, що відповідач є працездатною особою не є підставою для збільшення розміру стягуваних аліментів, а доказів про покращення його матеріального стану до позову не додано. Належних та допустимих доказів щодо отримання відповідачем доходу від здачі в оренду нерухомого майна, який значно покращив його матеріальне становище з моменту ухвалення рішення суду про зміну розміру аліментів, що стягуються з відповідача, та надає йому можливість сплачувати аліменти у новому, більшому розмірі, позивачем не надано. Оскільки стороною позивача не доведено та не надано належних та допустимих доказів, що після ухвалення судового рішення про зміну стягнення з відповідача аліментів змінився матеріальний або сімейний стан платника (покращився) або одержувача аліментів (погіршився), виникли інші обставини, що відіграють суттєве значення в житті сторін чи їх дітей, і що є підставою для збільшення розміру аліментів, суд першої інстанції дійшов висновку про відсутність підстав для такого збільшення.

30.08.2023 до Миргородського міськрайонного суду Полтавської області надійшла заява представника ОСОБА_2 адвоката Долженко О.М. про ухвалення додаткового рішення про стягнення витрат на правничу допомогу у розмір 20000 грн (т.1 а.с. 182).

Додатковим рішенням Миргородського міськрайонного суду Полтавської області від 08 вересня 2023 року стягнуто з ОСОБА_1 накористь ОСОБА_2 понесені нею витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 5000 грн.

В апеляційній скарзі на рішення суду від 25.08.2023 позивач ОСОБА_1 виклала фактичні обставини справи та свою незгоду з рішенням суду, прохальна частина в апеляційній скарзі відсутня.

Апеляційна скарга мотивована тим, що відповідач стверджує, що був вимушений припинити підприємницьку діяльність через погіршення стану здоров`я, але суд першої інстанції не врахував те, що роботу виконували наймані працівники. Відповідач підтверджує, що здійснює підприємницьку діяльність, надаючи в оренду нерухоме майно, яке належить йому на праві власності. Дохід, який відповідач зазначає від здачі в оренду приміщень, не відповідає дійсності. Вказує, що у приватній власності відповідача перебуває нерухоме та рухоме майно на загальну суму 4375113 грн, а саме : 3/20 та 17/20 частин комплексу нежитлових будівель, розташованих за адресою: АДРЕСА_3 , а також 3/20 та 17/20 частин земельної ділянки з кадастровим номером 5310900000:50:072:0095, на якій розміщено ці будівлі, тобто 100% цілісного майнового комплексу загальною вартістю 2782447 грн; автомобіль «Mercedes-Benz E250», 2013 року випуску, д.н.з. НОМЕР_1 , вартістю 527774 грн; земельна ділянка площею 0,1818 га для ведення особистого селянського господарства з кадастровим номером 5310900000:50:060:0048 вартістю 416867 грн; гідравлічний листозгін МВ7 63Т-2500 та гідравлічна ріжуча машина MS7 6-2500 загальною вартістю 648025 грн. Це майно передано ОСОБА_2 у приватну власність після розподілу в натурі сумісного майна подружжя постановою Полтавського апеляційного суду у справі №541/1677/18. Цим же рішенням з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 додатково стягнута різниця у вартості присудженого майна в сумі 400388 гривень. Також посилається на те, що додатковим рішенням суду від 08.09.2023 стягнуто з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 понесені витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 5000 грн, проте, на засіданні суду вона не була за станом здоров`я. Зазначає, що спроможність сплачувати аліменти і матеріальний стан ОСОБА_2 визначаються наявністю у нього значної кількості матеріальних активів, тому він може сплачувати аліменти у розмірі 20000 грн щомісячно на утримання двох неповнолітніх дітей. З матеріалів справи безпосередньо вбачається, що матеріальний стан позивача об`єктивно не погіршився, а його спроможність сплачувати більші аліменти не є тягарем для нього.

У відзивіна апеляційнускаргу представник ОСОБА_2 -адвокат ДовженкоО.М.просить апеляційнускаргу залишитибез задоволення,в рішеннясуду першоїінстанції без змін.

Згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 22.09.2023 визначено склад суддів для розгляду даної справи: головуючий суддя Гальонкін С.А., судді Карпушин Г.Л., Кузнєцова О.Ю. (т.1 а.с. 244).

Ухвалою Полтавського апеляційного суду від 23.10.2023 відкрите апеляційне провадження у даній справі (т.1 а.с. 246).

Ухвалою Полтавського апеляційного суду від 30.11.2023 справа призначена до апеляційного розгляду на 25.01.2024 о 09 год 40 хв, з повідомленням учасників справи (т.2 а.с. 16).

Згідно протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 24.07.2024 визначено склад суддів для розгляду даної справи: головуючий суддя Дорош А.І., судді Карпушин Г.Л., Кузнєцова О.Ю. (т.2 а.с. 106).

Ухвалою Полтавського апеляційного суду від 29.07.2024 справу прийнятодо провадженнята призначенодо розглядуна 10.40год.04.09.2024року,з повідомленнямучасників справи(т.2 а.с. 107).

Згідно протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 03.09.2024 визначено склад суддів для розгляду даної справи: головуючий суддя Дорош А.І., судді Карпушин Г.Л., Лобов О.А.

У судове засідання до апеляційного суду не з`явилася сторона відповідача, ухвалою Полтавського апеляційного суду від 03.09.2024 задоволено клопотання представника відповідача ОСОБА_2 , - адвоката Долженко О.М. про проведення судового засіданні в режимі відеоконференції, проте, представник відповідача у судове засідання не з`явилася. Згідно ч. 5 ст. 212 ЦПК України ризики технічної неможливості участі в відеоконференції поза межами приміщення суду переривання зв`язку тощо несе учасник справи, який подав відповідну заяву. Згідно ч. 2 ст. 372 ЦПК України неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.

Апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Відповідно до ч. 3 ст. 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Відповідно до ч. 1. ст. 352 ЦПК України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції повністю або частково.

Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.

Відповідно до ч. 1 ст. 368 ЦПК України справа розглядається судом апеляційної інстанції за правилами, встановленими для розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження, з особливостями, встановленими цією главою.

Як встановлено судом першої інстанції, сторони є батьками неповнолітніх дітей: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , що підтверджується копіями свідоцтв про народження дітей (т.1 а.с. 7-8).

Рішенням Миргородського міськрайонного суду від 21.02.2019, яке набрало законної сили 22.03.2019, шлюб між ОСОБА_2 та ОСОБА_5 , який був укладений 11.01.2002, розірвано (т.1 а.с. 9-10).

Судовим наказом Миргородського міськрайонного суду Полтавської області від 28.03.2018 стягнуто аліменти з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 на утримання дочки ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , сина ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та дочки ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , у розмірі 1/2 частини всіх видів заробітку, але не менше 50% прожиткового мінімуму, встановленого для дитини відповідного віку, щомісячно, починаючи з 20.03.2018 року до досягнення дитиною повноліття (т.1 а.с. ), на підставі якого 20.08.2019 відкрито виконавче провадження №57038599 з примусового виконання рішення суду (т.1 а.с. 18).

Рішенням Миргородського міськрайонного суду Полтавської області від 09.09.2019 змінено розмір аліментів, які стягуються з ОСОБА_2 за судовим наказом Миргородського міськрайонного суду Полтавської області від 28.03.2018, та вирішено стягувати з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 на утримання неповнолітніх дітей: ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_3 ; ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ; ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , у розмірі 6 500 грн на кожну дитину, щомісячно, з подальшою індексацією відповідно до закону, з дня набрання рішенням законної сили і до досягнення дитиною повноліття (т.1 а.с. 11-13).

Постановою Полтавського апеляційного суду від 02.12.2019 рішення Миргородського міськрайонного суду Полтавської області від 09.09.2019 змінено, зменшено розмір аліментів, що стягуються з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 на утримання неповнолітніх дітей ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_3 ; ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ; ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , з 6 500 грн до 3 000 грн на кожну дитину (т.1 а.с. 14-17).

Рішенням Миргородського міськрайонного суду Полтавської області від 09.09.2019р., яке було змінено постановою Полтавського апеляційного суду від 02.12.2019р., та змінено розмір аліментів, що стягуються з відповідача на користь позивача на утримання неповнолітніх дітей, судом було взято до уваги дохід відповідача від здійснення господарської діяльності, розмір фактичних щомісячних витрат на дітей, відсутність у відповідача інших осіб, які перебуваються на його утриманні.

У позовній заяві позивач не посилається на зміну матеріального або сімейного стану, погіршення або поліпшення здоров`я платника чи отримувача аліментів, та відповідно не надала будь-яких доказів на підтвердження того, що матеріальне становище відповідача значно покращилося, а лише вказує на зростання цін на продукти, одяг, комунальні послуги та інше та збільшення прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.

Разом з тим, вказані обставини лише самі по собі не можуть бути підставою для збільшення розміру аліментів.

Норми права, які застосував суд першої інстанції при вирішенні спору.

Відповідно до статті 51Конституції України та статті 180Сімейного кодексуУкраїни батьки зобов`язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.

Згідно із ст. 141 СК України, ч. 3 ст.11Закону України«Про охоронудитинства» батько і мати мають рівні права та обов`язки щодо дитини, незалежно від того, чи перебували вони у шлюбі між собою. Розірвання шлюбу між батьками, проживання їх окремо від дитини не впливає на обсяг їхніх прав щодо дитини. Предметом основної турботи та основним обов`язком батьків є забезпечення інтересів своєї дитини.

Згідно зі ст. 8 Закону України «Про охорону дитинства», кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку. Батьки або особи, які їх замінюють, несуть відповідальність за створення умов, необхідних для всебічного розвитку дитини, відповідно до законів України.

Відповідно до ст.180СК України батьки зобов`язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.

Згідно ч. 3 ст.181СК України за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина.

Частиною 2 ст.182СК України передбачено, що розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини. Мінімальний гарантований розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.

При визначенні розміру аліментів суд враховує: стан здоров`я та матеріальне становище дитини; стан здоров`я та матеріальне становище платника аліментів; наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; наявність на праві власності, володіння та/або користування у платника аліментів майна та майнових прав, у тому числі рухомого та нерухомого майна, грошових коштів, виключних прав на результати інтелектуальної діяльності, корпоративних прав; доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів; інші обставини, що мають істотне значення (ч. 1 ст. 182 СК України).

Відповідно до ст.192СК України розмір аліментів, визначений за рішенням суду або домовленістю між батьками, може бути згодом зменшено або збільшено за рішенням суду за позовом платника або одержувача аліментів у разі зміни матеріального або сімейного стану, погіршення або поліпшення здоров`я когось із них та в інших випадках, передбачених цим Кодексом.

У п. 23 постанови ПленумуВерховного СудуУкраїни від15травня 2006року №3"Прозастосування судамиокремих нормСімейного кодексуУкраїни прирозгляді справщодо батьківства,материнства тастягнення аліментів" роз`яснено, що відповідно до ст.192СК України розмір аліментів, визначений судовим рішенням або за домовленістю між батьками, суд може змінити за позовом платника або одержувача аліментів у зв`язку зі зміною матеріального чи сімейного стану, погіршення чи поліпшення здоров`я когось із них. У новому розмірі аліменти сплачуються з дня набрання рішенням законної сили.

У постанові Верховного Суду України від 05.02.2014 у справі №6-143цс13 зроблено висновок, що розмір аліментів, визначений рішенням суду, не вважається незмінним. Отже, у зв`язку із значним покращенням матеріального становища платника аліментів матір дитини може подати до суду заяву про збільшення розміру аліментів. Значне погіршення матеріального становища батька може бути підставою для його вимоги про зменшення розміру аліментів. При цьому стаття 192СК України вказує на можливість зміни раніше встановленого розміру аліментів за наявності доведених в судовому порядку підстав, а саме: зміни матеріального або сімейного стану, погіршення або поліпшення здоров`я когось із них та в інших випадках, передбачених цим Кодексом.

Отож, свідченням зміни матеріального становища платника аліментів є зміна доходів, витрат, активів тощо. Під зміною сімейного стану розуміється з`явлення у сім`ї платника або одержувача аліментів осіб, яким вони за законом зобов`язані надавати утримування і які фактично знаходяться на їх утриманні. Таким чином, особа, яка одержує аліменти одержувач аліментів, може звернутися до суду з позовом про збільшення розміру аліментів на дитину при наявності вищенаведених обставин.

Законом Українивід 03.07.2018за №2475-VIII частину першу статті 71Закону України«Про виконавчепровадження» доповнено абзацом другим, яким передбачено, що виконавець стягує з боржника аліменти у розмірі, визначеному виконавчим документом, але не менше мінімального гарантованого розміру, передбаченого Сімейним кодексом України. Тобто законодавством передбачений механізм, який надає можливість забезпечити виплату аліментів у розмірі не нижче мінімального гарантованого розміру, передбаченого СК України навіть при наявності постановлених раніше судових рішень про стягнення аліментів у розмірі, нижчому ніж мінімальний гарантований розмір аліментів, встановлений законом на час стягнення.

Вказаний висновок щодо застосування норм права викладено у постанові Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 20.06.2019 у справі №632/580/17 (провадження №61-51сво18) та у постанові Великої Палати Верховного Суду від 04.03.2020 у справі №682/3112/18 (провадження №14-580цс19).

Апеляційний суд у складі колегії суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, виходячи з наступного.

Предметом даногоспору єзбільшення розміруаліментів наутримання двохдітей: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , які стягуються з відповідача на користь позивача згідно постанови Полтавського апеляційного суду від 02.12.2019 у справі №541/1120/19.

Згідно з частиною першою статті 192 СК України розмір аліментів, визначений за рішенням суду або за домовленістю між батьками, може бути згодом зменшено або збільшено за рішенням суду за позовом платника або одержувача аліментів у разі зміни матеріального або сімейного стану, погіршення або поліпшення здоров`я когось із них та в інших випадках, передбачених цим кодексом.

Розглядаючи спір, який виник між сторонами у справі, суд першої інстанції правильно визначився з характером спірних правовідносин та нормами матеріального права, які підлягають застосуванню, повно та всебічно дослідив наявні у справі докази і дав їм належну оцінку, правильно встановив обставини справи, внаслідок чого ухвалив законне та обґрунтоване рішення, яке відповідає вимогам матеріального та процесуального права.

Як правильно встановлено судом першої інстанції, стороною позивача не доведено та не надано суду належних та допустимих доказів, що після ухвалення судового рішення про зміну стягнення з відповідача аліментів змінився матеріальний або сімейний стан відповідача (покращився) або одержувача аліментів (погіршився), виникли інші обставини, що відіграють суттєве значення в житті сторін чи їх дітей, що є підставою для збільшення розміру аліментів, тому суд першої інстанції дійшов законного висновку про відсутність підстав для такого збільшення.

Доводи апеляційної скарги про те, що дохід, який відповідач зазначає від здачі в оренду приміщень, не відповідає дійсності, то ці доводи не заслуговують на увагу, оскільки не підтверджені належними та допустимими доказами.

Доводи апеляційної скарги про те, що у приватній власності ОСОБА_2 перебуває нерухоме та рухоме майно на загальну суму 4375113 грн, то ці доводи суд апеляційної інстанції не бере до уваги, оскільки вказане майно передано ОСОБА_2 у приватну власність після поділу в натурі спільного майна подружжя (постанова Полтавського апеляційного суду від 21.10.2021 у справі №541/1677/18) та з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 додатково стягнута різниця вартості присудженого майна у розмірі 400388 грн, що не є предметом спору у даній справі.

Доводи апеляційної скарги щодо примусового виконання виконавчих листів Миргородського міськрайонного суду Полтавської області №541/1677/18 від 06.12.2021 на користь ОСОБА_2 , то ці доводи не заслуговують на увагу, оскільки не є доказом поліпшення матеріального стану відповідача ОСОБА_2 .

З врахуванням викладеного, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції про те, що позивачем не надано доказів погіршення її матеріального стану та покращення матеріального стану відповідача, що могло слугувати підставою для збільшення розміру аліментів.

Інші доводи апеляційної скарги також не заслуговують на увагу та не дають підстав для скасування судового рішення, оскільки наведені в апеляційній скарзі доводи були предметом дослідження у суді першої інстанції із наданням відповідної правової оцінки усім фактичним обставинам справи, яка ґрунтується на вимогах чинного законодавства України, з якою погоджується суд апеляційної інстанції.

Відповідно до ч. 1 ст. 374 ЦПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право залишити судове рішення без змін, а скаргу без задоволення.

З огляду на викладене та керуючись ч. 1 ст. 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, так як рішення суду першої інстанції ухвалене з додержанням норм матеріального та процесуального права.

З підстав вищевказаного, апеляційний суд у складі колегії суддів вважає за необхідне залишити апеляційну скаргу - без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін, оскільки доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують.

Керуючись ст. ст. 367 ч.1, 2, 368 ч.1, 374 ч.1 п.1, 375 ч.1, 381 - 384 ЦПК України, Полтавський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ, -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - залишити без задоволення.

Рішення Миргородського міськрайонного суду Полтавської області від 25 серпня 2023 року - залишити без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття, касаційна скарга на неї подається протягом тридцяти днів з дня її проголошення безпосередньо до суду касаційної інстанції, у разі проголошення лише вступної та резолютивної частини судового рішення, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст постанови складено 04 вересня 2024 року.

СУДДІ: А. І. Дорош О. А. Лобов Г. Л. Карпушин