Постанова

від 05.09.2024 по справі 922/1288/24

СХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

СХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 вересня 2024 року м. Харків Справа № 922/1288/24

Східний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів: головуючий суддя Мартюхіна Н.О., суддя Лакіза В.В., суддя Плахов О.В.,

без виклику сторін,

розглянувши в порядку спрощеного провадження апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "АРКС", м. Київ (вх. №1765 Х/2),

на рішення Господарського суду Харківської області від 24.06.2024 (повний текст складено 24.06.2024) у справі №922/1288/24 (суддя Шатерніков М.І.),

за позовом Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "АРКС", м. Київ,

до відповідача Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Житловий комплекс Рожевий будинок", м. Харків,

про стягнення суми сплаченого страхового відшкодування у сумі 6418,93грн,

ВСТАНОВИВ:

У квітні 2024 року Приватне акціонерне товариство "Страхова компанія "АРКС" (надалі ПрАТ "СК "АРКС") звернулося до Господарського суду Харківської області з позовом до Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Житловий комплекс Рожевий будинок" (надалі ОСББ "ЖК Рожевий будинок") про стягнення сплаченого страхового відшкодування у розмірі 6418,93грн на підставі ст.ст. 993, 1166 Цивільного кодексу України та ст. 27 Закону України "Про страхування".

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на виплату ним як страховиком страхувальнику страхового відшкодування за договором добровільного страхування майна, внаслідок чого до нього перейшло право вимоги до відповідача, як особи, відповідальної за завдані збитки.

Рішенням Господарського суду Харківської області від 24.06.2024 у справі №922/1288/24 у задоволенні позову відмовлено.

Відмовляючи у задоволенні позову господарський суд першої інстанції виходив з того, що позивачем не було підтверджено того, що саме відповідач відповідальний за заподіяні збитки. Зокрема, суд зазначив, що з наданих до матеріалів справи документів неможливо встановити того, що саме стало причиною затоплення, коли провадились капітальні і поточні ремонти загальнобудинкових мереж у будинку по вул. Клочківській, 191Д у м. Харкові та чи дійсно власниками квартир належним чином здійснювалась експлуатація належного їм майна та обладнання.

Крім того, суд зазначив, що на підтвердження виплати страхового відшкодування на користь застрахованої особи позивачем надано платіжне доручення №801616 від 22.07.2021 на суму 71528,54грн. Проте, за змістом платіжного доручення вбачається, що платником є ПрАТ "СК "АРКС" та отримувачем грошових коштів є також АТ "СК "АРКС", призначенням платежу виплата по відомості №АХА00001137 від 22.07.2021. Водночас позивачем не надано жодного доказу на підтвердження фактичного перерахування або видачу коштів застрахованій особі ОСОБА_1 Долучений позивачем документ у вигляді таблиці з переліком розміру грошових коштів, РНОКПП та прізвищ не є доказом фактичної виплати страхового відшкодування. Отже, як встановлено судом, належних доказів перерахування страхової виплати у розмірі 6418,93грн страхувальнику ОСОБА_1 матеріали справи не містять.

Не погодившись з ухваленим рішенням, позивач - ПрАТ "СК "АРКС" звернувся до Східного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення Господарського суду Харківської області від 24.06.2024 у справі №922/1288/24 та ухвалити нове судове рішення, яким позовні вимоги задовольнити.

В обґрунтування доводів апеляційної скарги позивач посилається на те, що місцевим господарським судом при ухвалені рішення не було враховано того, матеріальна шкода, яка була завдана власнику квартири АДРЕСА_1 , знаходиться у причинно-наслідковому зв`язку з неналежним станом загальнобудинкового каналізаційного обладнання (трубопроводу), що перебуває у межах відповідальності та управління ОСББ, та пов`язана як з неналежною експлуатацією вказаного обладнання мешканцями будинку, так із незабезпеченням відповідачем належного утримання сантехнічного обладнання з метою попередження подібних випадків. За твердженням апелянта, суд не врахував того, що відповідачем в ході розгляду справи не було надано доказів на спростування його вини у завданні шкоди.

Згідно витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 17.07.2024 для розгляду справи сформовано колегію суддів у складі: головуючий суддя Мартюхіна Н.О., суддя Лакіза В.В., суддя Плахов О.В.

Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 22.07.2024 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою ПрАТ "СК "АРКС" на рішення Господарського суду Харківської області від 24.06.2024 у справі №922/1288/24; встановлено учасникам справи строк для подання відзиву на апеляційну скаргу, заяв, клопотань та письмових пояснень; попереджено учасників процесу, що апеляційна скарга ПрАТ "СК "АРКС" на рішення Господарського суду Харківської області від 24.06.2024 у справі №922/1288/24 буде розглядатися за правилами ч. 10 ст. 270 ГПК України без повідомлення учасників справи.

До початку розгляду апеляційної скарги по суті відповідач не скористався своїм правом на подання відзиву на апеляційну скаргу та не направив його до Східного апеляційного господарського суду.

Відповідно до ч. 13 ст. 8 та ч. 8 ст. 252 ГПК України, у разі здійснення розгляду справи в порядку письмового провадження суд розглядає справу за наявними у справі матеріалами, досліджує докази і письмові пояснення, викладені в заявах по суті справи, судове засідання не проводиться.

За ч. 1 ст. 270 ГПК України у суді апеляційної інстанції справи переглядаються за правилами розгляду справ у порядку спрощеного позовного провадження з урахуванням особливостей, передбачених у цій главі.

Апеляційні скарги на рішення господарського суду у справах з ціною позову менше ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім тих, які не підлягають розгляду в порядку спрощеного позовного провадження, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи.

З огляду на те, що ціна позову у даній справі є меншою від ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (6418,93грн), суд апеляційної інстанції розглядає дану справу за правилами ч. 10 ст. 270 ГПК України без повідомлення учасників справи.

На час ухвалення цієї постанови клопотання будь-якої із сторін про розгляд справи в порядку загального позовного провадження до Східного апеляційного господарського суду не надходили.

Згідно з ч. 1 ст. 269 ГПК України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Частиною 2 наведеної статті передбачено, що суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.

Розглянувши матеріали господарської справи, доводи та вимоги апеляційної скарги, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, судова колегія Східного апеляційного господарського суду встановила наступне.

Як встановлено господарським судом першої інстанції та підтверджується матеріалами справи, 15.06.2021 між ПрАТ "СК "АРКС" (страховик) та ОСОБА_1 (страхувальник) був укладений договір добровільного страхування майна та відповідальності пов`язаної з експлуатацією майна №00032/004409.

Предметом даного договору є майнові інтереси страхувальника пов`язані із володінням та користуванням нерухомим майном: квартирою АДРЕСА_1 .

07.07.2021 із застрахованим майном відбулась страхова подія - у квартирі АДРЕСА_1 сталося затоплення рідиною.

По даному факту комісією за участю представників ОСББ "Рожевий будинок" було складено акт огляду квартири АДРЕСА_2 по причині засору стояку внутрішньобудинкової каналізації від 08.07.2021.

20.07.2021 страхувальник - ОСОБА_1 , як власник квартири АДРЕСА_1 , звернувся до страховика - ПрАТ "СК "АРКС" із заявою про настання страхового випадку №1.200.21.0004296 за договором страхування №00032/004409 від 15.06.2021 у зв`язку із подією, що сталася. Пошкодження застрахованої квартири визнано страховим випадком, у зв`язку з чим, як зазначає позивач, ПрАТ "СК "АРКС" здійснило виплату страхового відшкодування в розмірі 6418,93грн.

Згідно наданого до матеріалів справи акту огляду застрахованого об`єкту від 08.07.2021 в квартирі АДРЕСА_3 сталося забиття каналізаційної труби внаслідок чого відбулося залиття.

Відповідно до кошторису відновлювального ремонту від 19.07.2021 об`єкт страхування внутрішнє оздоблення нерухомості, вартість відновлювального ремонту складає 11418,93грн.

Позивачем до матеріалів справи надано страховий акт №ARX2826334 від 21.07.2021, відповідно до якого сума страхового відшкодування складає 6418,93грн.

До матеріалів справи позивач долучив платіжне доручення №801616 від 22.07.2021, відповідно до якого платник ПрАТ "СК "АРКС" (код 20474912) перерахував отримувачу АТ "СК "АРКС" (код 20474912) грошові кошти в сумі 71528,54грн, призначення платежу виплата по відомості №АХА00001137 від 22.07.2021.

Також позивач долучив таблицю, в якій вказані, зокрема, дані страхувальника ( ОСОБА_1 , ІПН НОМЕР_1 ) та сума виплати 6418,93грн.

Балансоутримувачем житлового будинку АДРЕСА_4 є ОСББ "Рожевий будинок".

Звертаючись до господарського суду першої інстанції з позовом у цій справі, позивач, посилаючись на приписи Закону України "Про житлово-комунальні послуги" та Закону України "Про Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку" щодо обов`язку балансоутримувача по забезпеченню умов для своєчасного проведення капітального ремонту і поточного ремонтів відповідно до встановлених стандартів, норм та правил, зазначає про те, що матеріальна шкода, яка була завдана власнику квартири АДРЕСА_1 знаходиться у причинно-наслідковому зв`язку з неналежним станом загальнобудинклового каналізаційного обладнання, трубопроводу, що перебуває у межах відповідальності і управління ОСББ, та пов`язана як з неналежною експлуатацією вказаного обладнання мешканцями будинку, так і з незабезпеченням відповідачем належного утримання сантехнічного обладнання з метою попередження подібних випадків.

Наведені обставини стали підставою для звернення позивача до Господарського суду Харківської області з даним позовом до ОСББ "Рожевий будинок" про стягнення сплаченого страхового відшкодування у розмірі 6418,93грн.

Як вже зазначалося, Господарським судом Харківської області 24.06.2024 ухвалено оскаржуване рішення у справі №922/1288/24, яким у задоволенні позову відмовлено з підстав, зазначених раінше.

Надаючи кваліфікацію спірних правовідносин, суд апеляційної інстанції погоджується з вищенаведеним висновком суду першої інстанції про наявність підстав для відмови у задоволенні позову, враховуючи наступне.

Предметом спору у даній справі є матеріально-правова вимога позивача (страховика), яким було виплачено страхове відшкодування страхувальнику ( ОСОБА_1 - власник застрахованої квартири АДРЕСА_5 ), про стягнення з відповідача (ОСББ - відповідального за утримання внутрішньобудинкової системи каналізації у належному стані) понесених позивачем витрат в межах суми фактичного страхового відшкодування на користь страхувальника у розмірі 6418,93грн.

За приписами ст. 11 Цивільного кодексу України (надалі - ЦК України) цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Статтею 629 ЦК України передбачено, що договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Згідно зі ст. 526 ЦК України, яка кореспондується з ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України (надалі - ГК України), зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Частиною 1 ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Статтею 627 ЦК України передбачено, що відповідно до ст.6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Закон України "Про страхування" регулює відносини у сфері страхування і спрямований на створення ринку страхових послуг, посилення страхового захисту майнових інтересів підприємств, установ, організацій та фізичних осіб.

За приписами ст. 1 Закону України "Про страхування" страхування - це вид цивільно-правових відносин щодо захисту майнових інтересів фізичних осіб та юридичних осіб у разі настання певних подій (страхових випадків), визначених договором страхування або чинним законодавством, за рахунок грошових фондів, що формуються шляхом сплати фізичними особами та юридичними особами страхових платежів (страхових внесків, страхових премій) та доходів від розміщення коштів цих фондів.

Відповідно до ст. 6 Закону України "Про страхування" добровільне страхування - це страхування, яке здійснюється на основі договору між страхувальником і страховиком. Загальні умови і порядок здійснення добровільного страхування визначаються правилами страхування, що встановлюються страховиком самостійно відповідно до вимог цього Закону. Конкретні умови страхування визначаються при укладенні договору страхування відповідно до законодавства.

Страхове відшкодування - страхова виплата, яка здійснюється страховиком у межах страхової суми за договорами майнового страхування і страхування відповідальності при настанні страхового випадку (ст. 9 цього Закону).

Одним із видів добровільного страхування є страхування майна (п. 11 ч. 4 ст. 6 цього Закону).

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 988 ЦК України страховик зобов`язаний у разі настання страхового випадку здійснити страхову виплату у строк, встановлений договором.

За змістом п. 3 ч. 1 ст. 20 Закону України "Про страхування" до обов`язків страховика, зокрема, належить при настанні страхового випадку у передбачений договором строк виплата страхового відшкодування, яке ч. 16 ст. 9 даного Закону визначено як страхова виплата, яка здійснюється страховиком у межах страхової суми за договорами майнового страхування і страхування відповідальності при настанні страхового випадку.

При цьому, розмір страхової суми та (або) розміри страхових виплат визначаються за домовленістю між страховиком та страхувальником під час укладання договору страхування або внесення змін до договору страхування, або у випадках, передбачених чинним законодавством. Страхове відшкодування не може перевищувати розміру прямого збитку, якого зазнав страхувальник.

Згідно ч. 1 ст. 25 Закону України "Про страхування" виплата страхового відшкодування проводиться страховиком згідно з договором страхування на підставі заяви страхувальника (його правонаступника або третіх осіб, визначених умовами страхування) і страхового акту (аварійного сертифіката), який складається страховиком або уповноваженою ним особою (аварійним комісаром) у формі, що визначається страховиком.

Аналогічні приписи містяться в ч.ч. 1, 2 ст. 990 ЦК України, згідно яких страховик здійснює страхову виплату відповідно до умов договору на підставі заяви страхувальника (його правонаступника) або іншої особи, визначеної договором, і страхового акта (аварійного сертифіката); страховий акт (аварійний сертифікат) складається страховиком або уповноваженою ним особою у формі, що встановлюється страховиком.

З досліджених судом матеріалів справи вбачається, що 15.06.2021 між позивачем та ОСОБА_1 укладено договір добровільного страхування майна та відповідальності пов`язаної з експлуатацією майна №00032/004409.

28.10.2021 відбулось залиття квартири АДРЕСА_3 через аварійну ситуацію, а саме: сталося забиття каналізаційної труби внаслідок чого відбулося залиття, про що комісією за участю представників ОСББ "Рожевий будинок" складений відповідний акт огляду квартири АДРЕСА_2 по причині засору стояку внутрішньобудинкової каналізації від 08.07.2021.

На підставі заяви страхувальника про страхове відшкодування №1.200.21.0004296 від 20.07.2021 страхувальник визнав випадок страховою подією відповідно до страхового акту №ARX2826334 від 21.07.2021, сума страхового відшкодування складає 6418,93грн.

Як стверджує позивач в позовній заяві, на підставі зазначеного страхового акту ПрАТ "СК "АРКС" здійснило виплату ОСОБА_1 страхового відшкодування в розмірі 6418,93грн.

Враховуючи те, що страховий випадок стався внаслідок виходу з ладу системи трубопроводу у буд. АДРЕСА_4 , позивач вважає, що саме ОСББ "Рожевий будинок" як управитель несе відповідальність за заподіяні збитки, оскільки залиття сталося внаслідок недотримання відповідачем, як управителем багатоквартирного будинку, покладеного на нього обов`язку з належного утримання будинку, зокрема, технічного обслуговування та ремонту каналізації.

З огляду на викладене, позивач стверджує, що у відповідача виникло зобов`язання перед ПрАТ "СК "АРКС" щодо відшкодування збитків у розмірі 6418,93грн.

Однак, як встановлено судом першої інстанції, з наданих до матеріалів справи документів неможливо встановити того, що саме стало причиною затоплення, коли провадились капітальні і поточні ремонти загальнобудинкових мереж у будинку АДРЕСА_4 та чи дійсно власниками квартир належним чином здійснювалась експлуатація належного їм майна та обладнання.

Також, за висновком суду, матеріали справи не містять належних доказів виплати страхувальником (позивачем у справі) страхового відшкодування страхувальнику - ОСОБА_1 за договором страхування майна в розмірі 6418,93грн; долучена до матеріалів позовної заяви копія платіжного доручення №801616 від 22.07.2021 на суму 71528,54грн підтверджує перерахування коштів на рахунок АТ "СК "АРКС", а не страхувальнику - ОСОБА_1 , відповідно до вказаного страхового акту.

Апелянт не погоджується з вищенаведеними висновками суду першої інстанції, мотивуючи свою позицію тим, що відповідальність за завдану майнову шкоду внаслідок залиття приміщення з причини неналежного стану внутрішньобудинкових мереж (каналізаційного обладнання, трубопроводу) є відповідач - ОСББ "Рожевий будинок", який є балансоутримувачем такого обладнання, який здійснює проведення капітального і поточного ремонтів та їх утримання, а також забезпечує управління цим майном і несе відповідальність за його експлуатацію згідно з законом. Тобто, відповідальність за технічне обслуговування обладнання та роботи з контролю за його станом, забезпечення несе саме відповідач.

Оцінюючи наведені доводи скаржника, колегія суддів апеляційної інстанції зазначає наступне.

Як вже вказувалося раніше, спірні правовідносини виникли у зв`язку із тим, що, за твердженням позивача, він як страховик за договором страхування майна №00032/004409 від 15.06.2021 та відповідно до страхового акту №ARX2826334 від 21.07.2021 здійснив суму відшкодування страхувальнику ОСОБА_1 , що складає 6418,93грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що страховий випадок стався внаслідок виходу з ладу трубопроводу у будинку АДРЕСА_4 , а тому ОСББ "Рожевий будинок" як управитель несе відповідальність за заподіяні збитки, оскільки залиття сталося внаслідок недотримання відповідачем, як управителем багатоквартирного будинку, покладеного на нього обов`язку з належного утримання будинку, у тому числі його каналізаційного обладнання та трубопроводу.

Судова колегія апеляційної інстанції зазначає, що відповідно до ст. 6 Закону "Про житлово-комунальні послуги", учасниками відносин у сфері житлово-комунальних послуг є: споживачі (індивідуальні та колективні); управитель; виконавці комунальних послуг.

Відповідач не заперечує тих обставин, що є управителем багатоквартирного будинку АДРЕСА_4 та надає житлові послуги співвласниками багатоквартирного будинку.

Як визначено у ст. 1 Закону України "Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку", об`єднання співвласників багатоквартирного будинку (далі - об`єднання) - юридична особа, створена власниками квартир та/або нежитлових приміщень багатоквартирного будинку для сприяння використанню їхнього власного майна та управління, утримання і використання спільного майна; співвласники багатоквартирного будинку (далі - співвласники) - власники квартир та нежитлових приміщень у багатоквартирному будинку.

Відповідно до ст. 4 Закону України "Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку" об`єднання створюється для забезпечення і захисту прав співвласників та дотримання їхніх обов`язків, належного утримання й використання спільного майна, забезпечення своєчасного надходження коштів для сплати всіх платежів, передбачених законодавством та статутними документами.

Згідно з п. 14 ст. 1 Закону України "Про житлово-комунальні послуги", управитель багатоквартирного будинку (далі - управитель) - фізична особа - підприємець або юридична особа - суб`єкт підприємницької діяльності, яка за договором із співвласниками забезпечує належне утримання та ремонт спільного майна багатоквартирного будинку і прибудинкової території та належні умови проживання і задоволення господарсько-побутових потреб.

У п. 4 ст. 8 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" вказано, що управитель багатоквартирного будинку зобов`язаний забезпечувати належне утримання спільного майна багатоквартирного будинку та прибудинкової території відповідно до нормативних вимог і договору про надання послуг з управління багатоквартирним будинком, від власного імені укладати з підрядниками необхідні договори про виконання окремих робіт та послуг.

Згідно з п. 3 ч. 1 ст. 7 Закону України "Про житлово-комунальні послуги", споживач має право на відшкодування збитків, завданих його майну, шкоди, заподіяної його життю або здоров`ю внаслідок неналежного надання або ненадання житлово-комунальних послуг та незаконного проникнення в належне йому житло (інший об`єкт нерухомого майна).

Враховуючи вищезазначені норми законодавства, колегія суддів апеляційного господарського суду зазначає, що ОСББ "Рожевий будинок" як управитель багатоквартирного будинку АДРЕСА_4 має виступати відповідачем у спірних правовідносинах.

Однак, як вірно встановлено місцевим господарським судом, матеріали справи не містять доказів на підтвердження того, що саме стало причиною затоплення, коли провадились капітальні і поточні ремонти загальнобудинкових мереж у будинку по АДРЕСА_4 та чи дійсно власниками квартир належним чином здійснювалась експлуатація належного їм майна та обладнання.

Суд апеляційної інстанції погоджується з таким висновком суду першої інстанції та зазначає, що в матеріалах справи відсутні будь-які належні та допустимі докази в розумінні ст.ст. 76 - 79, 80, 86, 269 ГПК України на підтвердження неналежного утримання відповідачем будинку.

Як вбачається з матеріалів справи, єдиним доказом наявності вини відповідача, на який посилається позивач, є акт від 08.07.2021 про обстеження квартири АДРЕСА_1 .

Колегія суддів, надавши оцінку вказаному акту, зазначає наступне.

Форма і зміст акту, який повинен складатися у разі залиття чи аварії квартир, встановлено у додатку № 4 Правил утримання жилих будинків та прибудинкових територій, затверджених наказом Державного комітету з питань житлово-комунального господарства від 17.05.2005 №76 та зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 25.08.2005 № 927/11207 (далі - Правила).

У додатку № 4 до цих Правил зазначено, що факт залиття квартири та його наслідки фіксується актом комісійного обстеження квартири за участю представників організації (підприємства), яка відповідно до укладеної угоди є виконавцем послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій, представників організації (підприємства), яка згідно з укладеною угодою обслуговує внутрішньо-будинкові системи опалення та водопостачання, представника власника будинку, будинкового комітету та затверджується начальником організації (підприємства), яка відповідно до укладеної угоди надає послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій.

Присутність зацікавлених осіб від потерпілої сторони та з боку винної є обов`язковою.

В акті мають бути зазначені такі відомості:1) дата складання акту (число, місяць, рік); 2) прізвища, ініціали та посади членів комісії; 3) прізвище, ім`я, по батькові власника (наймача, орендаря) квартири, що зазнала шкоди; 4) прізвище, ім`я, по батькові власника (наймача, орендаря) квартири,, з вини якого сталося залиття; 4) адреса квартири, поверх, форма власності; 5) характер залиття та його причини; 6) завдана матеріальна шкода (обсяги необхідного ремонту приміщень квартири, перелік пошкоджених унаслідок залиття речей та їхня орієнтовна вартість); 7) висновок комісії щодо встановлення вини особи, що вчинила залиття.

Таким чином, складаючи акт про залиття, комісія повинна не тільки забезпечити присутність осіб, визначених у зазначених Правилах, але і вказати всю вищевказану необхідну інформацію.

Наданий позивачем акт від 08.07.2021 про обстеження квартири АДРЕСА_1 містить відомості про те, що залив квартири АДРЕСА_5 відбувся безпосередньо з квартри №17, власником якої є ОСОБА_2 , з причин засмічення стояка внутрішньо будинкової каналізації.

Суд апеляційної інстанції звертає увагу, що цей акт не містить інформації, висновки і рекомендації комісії щодо встановлення вини особи, що вчинила залиття. Тобто, в ньому відсутня інформація, зокрема, про те, що це затоплення відбулося внаслідок неналежного утримання трубопроводу ОСББ (відповідачем) або ж безпосередньо через неправомірні дії (засмічення системи) власником квартири АДРЕСА_2 - Милашенко М.П.

Отже, колегія суддів вважає, що акт від 08.07.2021 складений з порушенням Правил утримання жилих будинків та прибудинкових територій, затверджених наказом Державного комітету України з питань житлово-комунального господарства від 17.05.2005 №76, а тому він не може бути прийнятий судом до уваги як допустимий, достовірний та достатній доказ, оскільки не містить належних доказів про неправомірні дії щодо залиття квартири відповідачем.

Також у ньому відсутня інформація про неналежне утримання ОСББ внутрішньобудинкових систем.

З урахуванням наведеного, колегія суддів вважає, що відсутній причинно-наслідковий зв`язок між неправомірними діями та шкодою.

Будь-яких інших доказів на підтвердження вини відповідача позивачем до матеріалів справи не надано.

Колегією суддів враховується правова позиція, викладена у постановах Верховного Суду, зокрема, від 26.09.2018 у справі №569/14230/15-ц, від 21.02.2018 у справі № 2-1974/11, від 22.05.2019 у справі №640/8205/17, від 18.12.2019 у справі №711/7670/16-ц), в яких неодноразово зазначалося, що акт, який не відповідає вимогам, викладеним у Правилах, не може бути належним і допустимим доказом заподіяння відповідачем майнової шкоди.

Крім того, колегія суддів зазначає, що з поданого позивачем акту огляду квартири від 08.07.2021 неможливо достеменно встановити, що засмічення стояку внутрішньобудинкової каналізації відбулося саме внаслідок дій або бездіяльності відповідача.

Позивачем не було надано до матеріалів справи доказів того, що саме стало причиною затоплення, коли провадились капітальні і поточні ремонти загальнобудинкових мереж у будинку АДРЕСА_4 та чи дійсно власниками квартир належним чином здійснювалась експлуатація належного їм майна та обладнання.

Також матеріали справи не містять доказів того, що позивач проводив або звертався до суду першої інстанції з клопотанням про проведення будівельно-технічної експертизи. Висновок експерта за результатами проведення будівельно-технічного дослідження, з якого б чітко вбачалось, з яких причин та з чиєї вини відбулося засмічення каналізаційного стояку, а також розмір завданої майнової шкоди, заподіяної внаслідок залиття квартири, відсутній.

Враховуючи вищевикладене, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про те, що позивачем не було доведено наявність протиправної поведінки відповідача, причинно-наслідкового зв`язку між протиправною поведінкою відповідача та збитками потерпілої сторони.

Колегія суддів апеляційного господарського суду також погоджується з висновком господарського суду першої інстанції про те, що матеріалами справи не підтверджується, що позивач як страховик здійснив відшкодування страхувальнику.

Як вбачається з матеріалів справи, на підтвердження здійснення виплати страхувальнику позивач долучив до матеріалів справи платіжне доручення №801616 від 22.07.2021 на суму 71528,54грн.

Зі змісту платіжного доручення вбачається, що платник ПрАТ "СК "АРКС" (код 20474912) перерахував отримувачу АТ "СК "АРКС" (код 20474912) грошові кошти в сумі 71528,54грн, призначення платежу виплата по відомості №АХА00001137 від 22.07.2021.

Таким чином, з наданого платіжного документу вбачається, що грошові кошти у розмірі 71528,54грн позивач перерахував сам собі.

Крім того, позивачем не надано до матеріалів справи відомості №АХА00001137 від 22.07.2021, з якої суд би міг встановити, що саме стало підставою для виплати грошових коштів у зазначеному розмірі.

До того ж, колегія суддів зазначає, що сума страхового відшкодування складає 6418,93грн, що також не збігається з сумою вказаною у платіжному дорученні (71528,54грн).

Додана позивачем до матеріалів справи таблиця (а.с. 18, т.1) не може бути визнана судом належним доказом перерахування страхового відшкодування, з огляду на те, що цей документ не є первинним бухгалтерським документом у розумінні норм Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні".

Статтею 73 ГПК України встановлено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування.

Відповідно до ч. 1 ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Обов`язок із доказування необхідно розуміти як закріплену в процесуальному та матеріальному законодавстві міру належної поведінки особи, що бере участь у судовому процесі, із збирання та надання доказів для підтвердження свого суб`єктивного права, що має за мету усунення невизначеності, яка виникає в правовідносинах у разі неможливості достовірно з`ясувати обставини, які мають значення для справи.

Необхідність доводити обставини, на які учасник справи посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, в господарському процесі є складовою обов`язку сприяти всебічному, повному та об`єктивному встановленню усіх обставин справи.

Згідно з ст. 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Однак, позивачем не надано до матеріалів справи належних доказів перерахування страхової виплати у розмірі 6418,93грн страхувальнику ОСОБА_1 .

Відповідно до ст. 993 ЦК України та ст. 27 Закону України "Про страхування", до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, у межах фактичних витрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за завдані збитки.

Тобто, до страховика потерпілого переходить право вимоги до завдавача шкоди у деліктному зобов`язанні у межах виплаченого потерпілому страхового відшкодування. Після здійснення такої виплати деліктне зобов`язання не припиняється. У ньому відбувається заміна кредитора: до страховика потерпілого переходить право вимоги, що належало цьому потерпілому у деліктному зобов`язанні, у межах виплаченого йому страхового відшкодування.

Такий перехід права вимоги є суброгацією.

Аналогічна правова позиція викладена, зокрема у постанові Великої Палати Верховного Суду від 04.07.2018 у справі №755/18006/15-ц.

Під час суброгації нового зобов`язання із відшкодування збитків не виникає, відбувається заміна кредитора: потерпілий, яким є страхувальник або вигодонабувач, передає страховику своє право вимоги до особи, відповідальної за спричинення шкоди.

За таких обставин, до предмету доказування в межах даної справи входить доведення позивачем набуття ним права вимоги до відповідача та здійснення виплати позивачем страхового відшкодування страхувальнику.

Суд першої інстанції, відмовляючи у задоволенні позовних вимог, обґрунтовано виходив з того що позивачем належних доказів перерахування страхової виплати у розмірі 6418,93грн страхувальнику ОСОБА_1 до матеріалів справи не надано.

Позивач в апеляційній скарзі відповідні висновки суду першої інстанції не спростував.

З урахуванням вищенаведеного, колегія суддів вважає, що позивачем не доведено набуття ним права вимоги до відповідача, у зв`язку з чим судом першої інстанції правомірно відмовлено у задоволенні позовних вимог.

Відтак, аргументи апеляційної скарги не знайшли своє підтвердження під час перегляду справи судом апеляційної інстанції.

Таким чином, доводи заявника апеляційної скарги про порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права під час прийняття оскаржуваного рішення не знайшли свого підтвердження, у зв`язку з чим підстав для зміни чи скасування законного та обґрунтованого судового акту колегія суддів не вбачає.

Враховуючи вищенаведене, колегія суддів апеляційного суду зазначає, що судом першої інстанції в повному обсязі досліджені обставини, що мають значення для справи, а викладені в оскаржуваному судовому рішенні висновки відповідають фактичним обставинам справи, у зв`язку з чим апеляційна скарга ПрАТ "СК "АРКС" задоволенню не підлягає, а рішення Господарського суду Харківської області від 24.06.2024 у справі №922/1288/24 підлягає залишенню без змін.

З огляду на те, що апеляційна скарга залишається без задоволення, відповідно до ст. 129 ГПК України судовий збір за її подання покладається судом на скаржника.

Керуючись ст.ст. 129, 269, 270, 275, 276, 281 - 284 ГПК України, Східний апеляційний господарський суд,

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "АРКС" на рішення Господарського суду Харківської області від 24.06.2024 у справі №922/1288/24 - залишити без задоволення.

Рішення Господарського суду Харківської області від 24.06.2024 у справі №922/1288/24 - залишити без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття. Порядок і строки оскарження передбачені ст. 286 - 289 ГПК України.

Головуючий суддя Н.О. Мартюхіна

Суддя В.В. Лакіза

Суддя О.В. Плахов