Рішення

від 05.09.2024 по справі 904/1779/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49027

E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05.09.2024м. ДніпроСправа № 904/1779/24

Господарський суд Дніпропетровської області у складі судді Бєлік В.Г., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження, без повідомлення (виклику) представників сторін, справу:

за позовом Дніпропетровської філії Товариства з обмеженою відповідальністю "Газорозподільні мережі України", м. Дніпро

до Відділу освіти, культури, молоді та спорту Миколаївської сільської ради Дніпровського району Дніпропетровської області, с. Миколаївка, Дніпровський район, Дніпропетровська область

про стягнення заборгованості за договором розподілу природного газу №42АВ490-682-23 від 29.01.2024 у загальному розмірі 33 701,53грн.

ПРОЦЕДУРА:

Дніпропетровська філія Товариства з обмеженою відповідальністю "Газорозподільні мережі України" звернулося до Господарського суду Дніпропетровської області з позовною заявою, у якій просить стягнути з Відділу освіти, культури, молоді та спорту Миколаївської сільської ради Дніпровського району Дніпропетровської області заборгованість за договором розподілу природного газу №42АВ490-682-23 від 29.01.2024 у загальному розмірі 33 701,53грн., з яких: основна заборгованість у розмірі 32 207,32 грн., інфляційні втрати у розмірі 161,04 грн., пеня у розмірі 1 209,09 грн., 3% річних у розмірі 124,08 грн.

Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 25.04.2024 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи за наявними у справі матеріалами.

Частиною 5 статті 176 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) передбачено, що ухвала про відкриття провадження у справі надсилається учасникам справи, а також іншим особам, якщо від них витребовуються докази, в порядку, встановленому статтею 242 цього Кодексу, та з додержанням вимог частини 4 статті 120 цього Кодексу.

Відповідно до частини 11 статті 242 ГПК України якщо учасник справи має електронний кабінет, суд надсилає всі судові рішення такому учаснику в електронній формі виключно за допомогою Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи чи її окремої підсистеми (модуля), що забезпечує обмін документами. У разі відсутності в учасника справи електронного кабінету суд надсилає всі судові рішення такому учаснику в паперовій формі рекомендованим листом з повідомленням про вручення.

Враховуючи, що Відповідач зареєстрував електронний кабінет, відповідно до ч.7 ст.6 ГПК України ухвала суду вручалася йому в електронній формі шляхом направлення до електронного кабінету такої особи, що не позбавляє її права отримати копію судового рішення у паперовій формі за окремою заявою.

Відповідно до п. 2 ч. 6 ст. 242 Господарського процесуального кодексу України, днем вручення судового рішення є, зокрема день отримання судом повідомлення про доставлення копії судового рішення до електронного кабінету особи. Якщо судове рішення надіслано до електронного кабінету пізніше 17 години, судове рішення вважається врученим у робочий день, наступний за днем його відправлення, незалежно від надходження до суду повідомлення про його доставлення.

Враховуючи вищенаведені положення ч. 6 ст. 242 Господарського процесуального кодексу України, ухвала суду від 25.04.2024 є такою, що отримана відповідачем.

Отже, відповідач повідомлений про відкриття провадження у справі належним чином.

Проте, відповідач не скористався правом на надання відзиву на позов.

Відповідно до ч.2 ст.2 Закону України "Про доступ до судових рішень" усі судові рішення є відкритими та підлягають оприлюдненню в електронній формі не пізніше наступного дня після їх виготовлення і підписання.

Згідно з частинами 1, 2 статті 3 Закону України "Про доступ до судових рішень" для доступу до судових рішень судів загальної юрисдикції Державна судова адміністрація України забезпечує ведення Єдиного державного реєстру судових рішень. - автоматизована система збирання, зберігання, захисту, обліку, пошуку та надання електронних копій судових рішень.

Судові рішення, внесені до Реєстру, є відкритими для безоплатного цілодобового доступу на офіційному веб-порталі судової влади України (ч.1 ст.4 Закону України "Про доступ до судових рішень").

Враховуючи наведене, господарський суд зазначає, що відповідач мав право та дійсну можливість ознайомитись, з ухвалами суду по даній справі у Єдиному державному реєстрі судових рішень (www.reyestr.court.gov.ua).

Відповідач не скористалися наданим йому законом правом подати письмові заперечення проти позову.

Приймаючи до уваги, що відповідач у строк, встановлений ч.1 ст.251 Господарського процесуального кодексу України, не подав до суду відзиву на позов, а відтак не скористався наданими йому процесуальними правами, справа може бути розглянута за наявними у ній документами відповідно до вимог ч.2 ст.178 вказаного нормативно-правового акту.

Станом на час винесення рішення по справі відзив на позовну заяву, клопотання щодо необхідності надання додаткового строку на підготовку своєї правової позиції у справі від відповідача до канцелярії суду не надходило.

Виходячи з викладеного, а також враховуючи достатність наявних у справі доказів, згідно із ст.165 ГПК України, суд вбачає за можливе розглянути справу по суті заявлених вимог за наявними у ній документами відповідно до вимог ч.2 ст. 178 вказаного нормативно-правового акту.

Згідно з ч.4 ст.240 ГПК України у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши докази в їх сукупності, господарський суд, -

АРГУМЕНТИ СТОРІН

Позиція позивача

В обґрунтування заявлених вимог позивач послався на несплату відповідачем розміру компенсації за несанкціонований відбір природного газу за актом здачі-приймання робіт (надання послуг) № 1299 від 31.01.2024 (неврегульований небаланс) у сумі 32 207,32 грн (з ПДВ).

Позиція відповідача

Відповідач не скористався своїм процесуальним правом на подання відзиву на позов, проте, останній був належним чином повідомлений про розгляд справи № 904/1779/24, що підтверджується залученим до матеріалів справи поштовим повідомленням про вручення.

.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ ВСТАНОВЛЕНІ СУДОМ ТА ДОКАЗИ, ЩО ЇХ ПІДТВЕРДЖУТЬ

Відповідно до постанови Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг Про видачу ліцензії з розподілу природного газу ТОВ Газорозподільні мережі України №1839 від 26.12.2022 (із змінами та доповненнями, внесеними постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг №971 від 31.05.2023) ТОВ Газорозподільні мережі України здійснює діяльність з розподілу природного газу на підставі ліцензії на право провадження господарської діяльності з розподілу природного газу.

Дніпровська філія ТОВ Газорозподільні мережі України створена як відокремлений структурний підрозділ та наділена господарською компетенцією з розподілу природного газу в межах території міста Дніпро та Підгородне, селища міського типу Слобожанське та Обухівка, села Олександрівка, Горянівське, Новоолександрівка, Дороге, Братське, Дніпрове, Кам`янка, Старі Кодаки, Волоське, Ракшівка, Миколаївка, Новотаромське, Пашена Балка, Сурсько-Литовське, селища Горького, Дослідне, Шевченка Дніпровського району Дніпропетровської області, де знаходиться газорозподільна система, що перебуває у власності, господарському віданні, користуванні чи експлуатації ТОВ Газорозподільні мережі України.

Відповідно до пункту 2 глави 1 розділу VI Кодексу газорозподільних систем, затвердженого постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг №2498 від 30.09.2015 (зареєстрований: Мін`юст України, 06.11.2015 за №1379/27824) (далі Кодекс газорозподільних систем) доступ споживачів, у тому числі побутових споживачів, до газорозподільних систем для споживання (постачання) природного газу надається за умови та на підставі укладеного між споживачем та Оператором ГРМ (до мереж якого підключений об`єкт споживача) договору розподілу природного газу, що укладається за формою Типового договору розподілу природного газу, затвердженого постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, №2498 від 30.09.2015 (далі договір розподілу природного газу), в порядку, визначеному цим розділом.

Згідно з пунктом 1 глави 3 розділу VI Кодексу газорозподільних систем договір розподілу природного газу має бути укладений Оператором ГРМ з усіма споживачами, у тому числі побутовими споживачами, об`єкти яких в установленому порядку підключені до/через ГРМ, що на законних підставах перебуває у власності чи користуванні Оператора ГРМ.

Споживачі, у тому числі побутові споживачі, для здійснення ними санкціонованого відбору природного газу з ГРМ та можливості забезпечення постачання їм природного газу їх постачальниками зобов`язані укласти договір розподілу природного газу з Оператором ГРМ, до газорозподільної системи якого в установленому законодавством порядку підключений їх об`єкт.

Здійснення відбору (споживання) природного газу споживачем за відсутності укладеного договору розподілу природного газу не допускається.

За однією поштовою адресою укладається один договір розподілу природного газу з побутовим споживачем. У випадку наявності у побутового споживача декількох об`єктів за різними поштовими адресами укладаються окремі договори розподілу природного газу по цих об`єктах.

Якщо об`єкт побутового споживача перебуває у власності (користуванні) кількох осіб, укладається один договір з одним із співвласників (користувачів) за умови письмової згоди всіх інших співвласників (користувачів), про що робиться відмітка в заяві-приєднанні.

Пунктом 1 глави 3 розділу VI Кодексу газорозподільних систем визначено, що на підставі укладеного договору розподілу природного газу Оператор ГРМ:

1) присвоює споживачу (у тому числі побутовому споживачу) персональний EIC-код як суб`єкту ринку природного газу та в установленому законодавством порядку передає його Оператору ГТС для можливості ідентифікації споживача в інформаційній платформі Оператора ГТС, у тому числі для цілей закріплення споживача в Реєстрі споживачів відповідного постачальника та здійснення оперативних заходів при запровадженні процедури зміни постачальника;

2) надає послугу споживачу із забезпечення цілодобового доступу до ГРМ для можливості споживання ним відповідних об`ємів природного газу, виділених постачальником природного газу;

3) забезпечує формування та передачу прогнозів відборів/споживання природного газу та обсягів фактичного споживання природного газу споживачем Оператору ГТС у порядку, визначеному Кодексом ГТС та цим Кодексом.

Порядок присвоєння персонального ЕІС-коду споживачу (побутовому споживачу) та за необхідності його точці (точкам) комерційного обліку визначається главою 4 цього розділу.

Порядок комерційного обліку природного газу, у тому числі приладового, по об`єкту споживача визначений в розділах ІХ-ХІ цього Кодексу.

Відповідно до пункту 3 глави 3 розділу VI Кодексу газорозподільних систем договір розподілу природного газу є публічним та укладається з урахуванням статей 633, 634, 641, 642 Цивільного Кодексу України за формою Типового договору розподілу природного газу.

Оператор ГРМ зобов`язаний на головній сторінці свого вебсайту, а також в друкованих виданнях, що публікуються на території його ліцензованої діяльності, та власних центрах обслуговування споживачів розмістити редакцію договору розподілу природного газу та роз`яснення щодо укладення та приєднання споживача до договору розподілу природного газу.

Згідно з пунктом 4 глави 3 розділу VI Кодексу газорозподільних систем договір розподілу природного газу між Оператором ГРМ та споживачем укладається шляхом підписання заяви-приєднання споживача до умов договору розподілу природного газу, що відповідає Типовому договору розподілу природного газу, розміщеному на офіційному веб-сайті Регулятора та Оператора ГРМ та/або в друкованих виданнях, що публікуються на території його ліцензованої діяльності з розподілу газу, і не потребує двостороннього підписання сторонами письмової форми договору.

Пунктами 1 - 3 глави 5 розділу VI Кодексу газорозподільних систем визначено, що споживання (відбір) природного газу з газорозподільної системи за наявності укладеного договору розподілу природного газу між споживачем та Оператором ГРМ здійснюється за умови:

включення споживача до Реєстру споживачів будь-якого постачальника на відповідний розрахунковий період;

забезпечення споживачем своєчасних розрахунків з Оператором ГРМ відповідно до умов договору розподілу природного газу.

Порядок включення споживача до Реєстру споживачів постачальника визначається відповідно до вимог Кодексу ГТС.

Фактичний розподіл природного газу для потреб споживача здійснюється Оператором ГРМ у загальному потоці природного газу від точок його надходження в ГРМ до пунктів призначення споживача.

За відсутності у споживача діючого постачальника (якщо споживач не включений до Реєстру споживачів будь-якого постачальника) у відповідному розрахунковому періоді та після закінчення строку, встановленого законодавством для припинення (обмеження) розподілу (транспортування) природного газу споживачам, споживач не має права здійснювати відбір/споживання природного газу з газорозподільної системи.

Якщо споживач здійснює відбір/споживання природного газу у випадках, визначених абзацом першим цього пункту, такий споживач зобов`язаний оплатити вартість відбору природного газу, що розраховується за формулою визначеною цим кодексом.

Підпунктами 1, 2 пункту 1 глави 7 розділу VІ Кодексу газорозподільних систем передбачено, що Оператор ГРМ в установленому законодавством порядку має право припинити/обмежити газопостачання (розподіл природного газу) на об`єкт споживача (у тому числі побутового споживача) з дотриманням ПБСГ та нормативних документів, що визначають порядок обмеження/припинення природного газу, у таких випадках:

1) несвоєчасна та/або неповна оплата послуг згідно з умовами договору розподілу природного газу;

2) отримання від Оператора ГТС повідомлення про припинення розподілу природного газу споживачу у випадках:

відсутності споживача в Реєстрі споживачів будь-якого постачальника у відповідному розрахунковому періоді;

відсутності підтвердженої номінації у діючого постачальника на обсяги транспортування природного газу для потреб споживача.

Згідно з пунктом 1 глави 7 розділу VІ Кодексу газорозподільних систем, якщо буде здійснюватися припинення газопостачання (розподілу природного газу) на об`єкт споживача, що є бюджетною установою відповідно до Бюджетного кодексу України, закладом охорони здоров`я державної власності (казенні підприємства та/або державні установи тощо), закладом охорони здоров`я комунальної власності (комунальні некомерційні підприємства та/або комунальні установи, та/або спільні комунальні підприємства тощо), то Оператор ГРМ має надати рекомендованим поштовим відправленням або з позначкою про вручення повідомлення про припинення газопостачання/розподілу природного газу споживачу не менше ніж за 10 днів до запланованої дати припинення газопостачання (розподілу природного газу).

Відповідно до пункту 1 глави 5 розділу IV Кодексу газотранспортної системи затвердженого постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 30.09.2015 №2493 (зареєстрований: Мін`юст України, 06.11.2015 за №1378/27823) (далі - Кодекс газотранспортної системи) постачання природного газу споживачу здійснюється на підставі договору постачання природного газу між постачальником та споживачем, який укладається відповідно до Правил постачання природного газу, затверджених постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, від 30 вересня 2015 року №2496 (далі - Правила постачання природного газу), та за умови включення споживача до Реєстру споживачів постачальника в інформаційній платформі у відповідному розрахунковому періоді. Постачальник, крім постачальника останньої надії, не має права реєструвати споживача у власному Реєстрі споживачів постачальника в розрахунковому періоді, не погодженому зі споживачем.

Пунктом 2 глави 5 розділу IV Кодексу газотранспортної системи передбачено, що з моменту реєстрації споживача за постачальником в інформаційній платформі постачальник набуває статусу діючого постачальника для такого споживача (крім майбутніх періодів постачання, які заброньовані за іншими постачальниками в інформаційній платформі, постачання природного газу постачальником останньої надії та випадків, передбачених цією главою) та вважається, що з цього моменту зазначений постачальник забронював за собою цього споживача на наступні розрахункові періоди та є відповідальним за обсяги споживання природного газу цим споживачем. Реєстрація споживача в Реєстрі споживачів постачальником останньої надії здійснюється на період, що не може перевищувати граничний строк постачання, визначений Законом України Про ринок природного газу та Правилами постачання природного газу.

У разі якщо за п`ять днів (дванадцять днів для бюджетних установ та організацій) до кінцевої дати постачання природного газу поточним постачальником інформаційна платформа не фіксує такого споживача в Реєстрі іншого постачальника, у тому числі в Реєстрі постачальника із спеціальними обов`язками або постачальника останньої надії, інформаційна платформа одночасно направляє оператору газорозподільної системи (оператору газотранспортної системи по прямих споживачах) інформаційне повідомлення про відсутність у споживача постачальника з певної дати за формою оператора газотранспортної системи, погодженою з Регулятором. Оператор газорозподільної системи (оператор газотранспортної системи по прямих споживачах), отримавши таке повідомлення, зобов`язаний протягом двох робочих днів проінформувати такого споживача про відсутність у нього постачальника з певної дати та можливі наслідки для нього і за необхідності розпочати заходи з припинення (обмеження) в установленому порядку газопостачання на об`єкти такого споживача.

Пунктом 8 глави 5 розділу IV Кодексу газотранспортної системи визначено, що оператори газорозподільних систем (оператор газотранспортної системи по прямих споживачах) виходячи з інформації про споживачів, яким не замовлені постачальником обсяги транспортування природного газу для їх потреб, зобов`язані протягом двох робочих днів наступної доби з дати отримання відповідної інформації від оператора газотранспортної системи проінформувати таких споживачів про відсутність у них замовлених постачальником обсягів транспортування природного газу з певної дати та можливі для них наслідки та зобов`язані розпочати заходи з припинення (обмеження) в установленому порядку розподілу (транспортування) природного газу на об`єкти таких споживачів.

Після закінчення строку, встановленого законодавством для припинення (обмеження) транспортування (розподілу) природного газу споживачам, алокація фактичного обсягу споживання природного газу такими споживачами здійснюється на відповідного оператора газорозподільної системи (для прямих споживачів - на оператора газотранспортної системи).

Між Товариством з обмеженою відповідальністю Газорозподільні мережі України в особі Дніпропетровської філії Товариства з обмеженою відповідальністю Газорозподільні мережі України (надалі - Дніпропетровська філія ТОВ Газорозподільні мережі України, Позивач, Оператор ГРМ) та Відділом освіти, культури, молоді та спорту Миколаївської сільської ради Дніпровського району Дніпропетровської області (далі - ВОКМС Миколаївської сільради, Відповідач, Споживач) укладено Договір розподілу природного газу від 29.01.2024 № 42АВ490-682-23 (далі - Договір) .

У п.1.1. Договору визначено, що Типовий договір розподілу природного газу є публічним, регламентує порядок та умови забезпечення цілодобового доступу Споживача до газорозподільної системи, розподіл (переміщення) природного газу газорозподільною системою з метою його фізичної доставки до межі балансової належності.

Цей Договір є договором приєднання, що укладається з урахуванням вимог статей 633, 634, 641 та 642 Цивільного кодексу України на невизначений строк. Фактом приєднання споживача до умов цього Договору (акцептування договору) є вчинення Споживачем будь-яких дій, які засвідчують його бажання укласти Договір, зокрема надання підписаної споживачем заяви-приєднання за формою, наведеною у Додатку 1 (для побутових споживачів) або у Додатку 2 (для споживачів, що не є побутовими) до цього Договору, яку в установленому порядку Оператор ГРМ направляє Споживачу Інформаційним листом за формою, наведеною у додатку 3 до цього Договору, та/або сплата рахунка Оператора ГРМ, та/або документально підтверджене споживання природного газу (п.1.3 Договору)

За цим Договором Оператор ГРМ зобов`язується надати Споживачу послугу з розподілу природного газу, а Споживач зобов`язується прийняти зазначену послугу та сплатити її вартість у розмірі, строки та порядку, визначені цим Договором (п.2.1. Договору)

Відповідно до п.3.2. Договору за умови включення Споживача до Реєстру споживачів будь-якого постачальника у розрахунковому періоді та відсутності простроченої заборгованості за цим Договором Оператор ГРМ забезпечує розподіл природного газу, що належить Споживачу, до межі балансової належності його об`єкта з дотриманням належного рівня надійності, безпеки, якості та величини тиску природного газу

Споживач зобов`язується здійснювати розрахунки в розмірі, строки та порядку, визначені цим договором (п.7.4. Договору).

Цей договір укладається на невизначений строк, (п. 12.1 Договору).

30.09.2015 НКРЕКП Постановою № 2494 затвердила Кодекс газорозподільних систем. Відповідно до пунктів 2, 3 глави 1 розділу І Кодексу газорозподільних систем цей Кодекс визначає взаємовідносини оператора газорозподільних систем із суб`єктами ринку природного газу, а також визначає правові, технічні, організаційні та економічні засади функціонування газорозподільних систем. Дія цього Кодексу поширюється на операторів газорозподільних систем, замовників доступу та приєднання до газорозподільної системи, споживачів (у тому числі побутових споживачів), обпекти яких підключені до газорозподільних систем, та на їх постачальників.

Відповідно до п.1 гл. 5 розд. VI Кодексу ГРМ споживання (відбір) природного газу з газорозподільної системи за наявності укладеного договору розподілу природного газу між споживачем та Оператором ГРМ здійснюється за умови:

- включення споживача до Реєстру споживачів будь-якого постачальника на відповідний розрахунковий період;

- забезпечення споживачем своєчасних розрахунків з Оператором ГРМ відповідно до умов договору розподілу природного газу.

Згідно з п.3 гл. 5 розд. VI Кодексу ГРМ за відсутності у споживача діючого постачальника (якщо споживач не включений до Реєстру споживачів будь-якого постачальника) у відповідному розрахунковому періоді та після закінчення строку, встановленого законодавством для припинення (обмеження) розподілу (транспортування) природного газу споживачам, споживач не має права здійснювати відбір/споживання природного газу з газорозподільної системи.

Якщо споживач здійснює відбір/споживання природного газу у випадках, визначених абзацом першим цього пункту, такий споживач зобов`язаний оплатити вартість відбору природного газу, що розраховується за формулою:

ПНВ = (?n *ОНВ * МЦ * 1,1) + (?л * Сі вих факт * Ті вих * 1,1)

де

ПНВ - плата за несанкціонований відбір;

n - кількість діб несанкціонованого відбору;

ОНВ - добовий обсяг несанкціонованого відбору, тис. куб. м;

МЦ - маржинальна ціна придбання природного газу для відповідної газової доби, визначена відповідно до Кодексу ГТС, грн. за 1000 куб. м;

Сі вих факт - фактично використана потужність газотранспортної системи у точці виходу до газорозподільної системи, до якої приєднаний споживач, тис. куб. м/добу,-

Ті вих - тариф на транспортування природного газу у точці виходу до газорозподільної системи, до якої приєднаний споживач, грн за 1000 куб. м на добу.

Відповідно до п.10 гл.6 розд. VI Кодексу ГРМ надання Оператором ГРМ послуги споживачу, що не є побутовим, за договором розподілу природного газу підтверджується підписаним між ними актом наданих послуг.

Споживач протягом двох днів з дня одержання акта наданих послуг зобов`язаний повернути Оператору ГРМ один примірник оригіналу акта, підписаний уповноваженим представником споживача, або надати в письмовій формі мотивовану відмову від підписання акта наданих послуг. У випадку відмови від підписання акта наданих послуг розбіжності підлягають урегулюванню в порядку, встановленому законодавством.

Відповідно до повідомлення про припинення (обмеження) газопостачання від 19.12.2023 № 490-К-662-1223 Оператор ГРМ запропонував Споживачу у термін до 7:00 год. 01.01.2024 року самостійно відключити від газових мереж газоспоживання (обмежити газоспоживання до рівня 0 тис. куб. м на добу) і підготувати до пломбування газоспоживне обладнання за адресою: Баглійська СШ, с. Степове, пров. Шкільний, 2. Запропоноване пов`язане з відсутністю Споживача в Реєстрі споживачів будь-якого постачальника у відповідному розрахунковому періоді згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 08.12.2006 Про затвердження Порядку пооб`єктового припинення (обмеження) газопостачання споживачам, крім населення та п.п.2 п.1 гл.7 розд. VI Кодексу ГРМ.

У відповідь на повідомлення Позивач отримав від Відповідача гарантійний лист, в якому гарантував не відбирати природний газ в період відсутності в Реєстрі споживачів будь-якого постачальника та зобов`язався оплатити Оператору ГРМ вартість спожитих обсягів природного газу у разі здійснення відбору.

В січні 2024 року Відповідач продовжив відбір природного газу. Протягом зазначеного періоду було відібрано Споживачем загальний обсяг газу у розмірі 1790,40 м, при цьому фактично використана потужність газотранспортної системи у точці виходу до газорозподільної системи, до якої приєднаний споживач, склала 244,53 м.

За визначений обсяг природного газу (неврегульований небаланс) Позивачем було нараховано відповідно до норм Кодексу ГРМ у розмірі 32 207,32 грн.

22 лютого 2024 року відповідно до накладної Укрпошта № 5230002404641 було направлено на адресу Споживача рахунок і акт здачі-приймання робіт (наданих послуг)

Разом з листом від 22.02.2024 № 490-К-511-0224 Відповідачу було направлено вимогу про оплату заборгованості, що підтверджується описом вкладення і накладною № 5193112500201 Укрпошта. Зазначенні відправлення отримано Відповідачем 24.02.2024 згідно з відповідними трекінгами.

Позивач зазначив, що станом на день подання позовної заяви акт наданих послуг з підписом Споживача на адресу Дніпропетровської філії ТОВ Газорозподільні мережі України не повертався.

Однак, у листі від 26.02.2024 № 150 Відповідач повідомив, що не буде заперечувати оплатити заборгованість за неврегульований небаланс відповідно до Договору від 29.01.2024 № 42АВ490-682-23, виконуючи рішення суду. Іншими словами, підставою для Відповідача щодо виконання своїх зобов`язань має бути наявність судового рішення про стягнення.

У зв`язку з цим, Позивач змушений звернутися до суду за захистом своїх порушених прав та умов укладеного договору, з метою стягнення заборгованості, що створилася.

ОЦІНКА АРГУМЕНТІВ СТОРІН, ВИСНОВКИ СУДУ

Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Згідно зі ст.901 ЦК України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов`язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов`язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов`язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором (ч. 1 ст. 903 ЦК України).

Статтею 193 ГК України визначено, що суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону та інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Відповідно до ст. 525, 526 ЦК України одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Статтею 610 ЦК України передбачено, що порушенням зобов`язання є його не виконання або виконання з порушенням умов, які визначені змістом зобов`язання.

Договір є обов`язковим для виконання сторонами (ст. 629 ЦК України). Згідно з ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно з ч. 2 ст. 530 ЦК України якщо строк (термін) виконання боржником обов`язку не встановлений або визначений моментом пред`явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов`язок у семиденний строк від дня пред`явлення вимоги, якщо обов`язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

З огляду на матеріали справи, строк виконання відповідачем зобов`язань з оплати в розмірі 32 207,32 грн. є таким, що настав.

Відповідач не надав докази оплати суми в розмірі 32 207,32 грн.

Обставини, на які посилається позивач в обґрунтування заявлених вимог про стягнення з відповідача суми в розмірі 32 207,32 грн., підтверджені матеріалами справи та не спростовані відповідачем. Тому суд дійшов висновку про правомірність вимог позивача та їх задоволення.

Щодо стягнення пені.

Згідно з вимогами ч. 2 ст. 193 ГК України, порушення зобов`язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

У відповідності до ч. 1 ст. 218 ГК України, підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання.

Статтею 216 ГК України передбачено, що учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

Пунктами 1, 2 ст. 230 ГК України визначено, що санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.

Суб`єктами права застосування штрафних санкцій є учасники відносин у сфері господарювання, зазначені у ст. 2 цього Кодексу.

Пунктом 6 ст. 231 ГК України передбачено, що штрафні санкції за порушення грошових зобов`язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

Відповідно до вимог ст. 549 ЦК України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Згідно з приписами ст. 611 ЦК України, у разі порушення зобов`язання настають наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Відповідно до пункту 7.1 Договору поставки за несвоєчасну оплату поставленої партії Продукції Покупець сплачує Постачальнику пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від вартості несвоєчасного сплаченої партії Продукції за кожен день прострочення її оплати.

Вказаний пункт Договору узгоджується із положеннями ст. ст. 1, 3 Закону України Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань: платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін. Розмір пені, передбачений ст. 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Позивач нарахував до стягнення з Відповідача пеню за порушення грошових зобов`язань по сплаті вартості поставленого товару у розмірі 1 209,09 грн за період прострочення з 04.03.2024 по 19.04.2024.

Згідно з ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов`язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконано.

У п.8.2. Договору сторони погодили, що у разі порушення Споживачем, що не є побутовим, строків оплати за цим договором він сплачує пеню у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла в період, за який сплачується пеня, від суми простроченого платежу за кожен день прострочення платежу.

Проте, розрахунок пені наданий позивачем підлягає частковому задоволенню з огляду на наступне.

Крім того, відповідно до ч. 5 ст. 254 ЦК України якщо останній день строку припадає на вихідний, святковий або інший неробочий день, що визначений відповідно до закону у місці вчинення певної дії, днем закінчення строку є перший за ним робочий день.

Строк виконання зобов`язання по оплаті наданих послуг у розмірі 32 207,32 грн, є таких, що настав - 05.03.2024 (оскільки 02.03.2024 (граничний строк оплати) є вихідним днем, то строк оплати переноситься на перший за ним робочий день (ч.5 ст. 254 ЦК України)

Отже, за перерахунком суду, з урахуванням положень ст. 254 ЦК України, пеня за період з 05.03.2024 по 19.04.2024 становить 1 182,70 грн та підлягає стягненню.

В частині стягнення пені у розмірі 26,39 слід відмовити.

Щодо вимог позивача про стягнення з відповідача 3% річних та інфляційних втрат

Внаслідок неналежного виконанням відповідачем своїх грошових зобов`язань в частині повної та своєчасної оплати поставленого товару, позивач нарахував та заявив до стягнення з відповідача 3 % річних за період з 04.03.2024 у розмірі 124,08 грн, а також інфляційні втрати за березень 2024 року у розмірі 161,04 грн.

Відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Таким чином, законом установлено обов`язок боржника у разі прострочення виконання грошового зобов`язання сплатити на вимогу кредитора суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції та відсотків річних за весь час прострочення виконання зобов`язання.

Виходячи із положень зазначеної норми, наслідки прострочення боржником грошового зобов`язання у виді інфляційного нарахування на суму боргу та процентів річних виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.

Отже, у розумінні положень наведеної норми позивач як кредитор, вправі вимагати стягнення у судовому порядку сум інфляційних нарахувань та процентів річних до повного виконання грошового зобов`язання.

За перерахунком суду, з урахуванням положень ст. 254 ЦК України, 3 % річних за період з 05.03.2024 по 19.04.2024 становить 121,44 грн.та підлягає стягненню.

В частині стягнення 3% у розмірі 2,64 слід відмовити

Нарахована позивачем сума інфляційних втрат є арифметично правильними та відповідають приписам чинного законодавства, суд дійшов висновку про законність та обґрунтованість вимог позивача про стягнення з відповідача інфляційних втрат у вищевказаному розмірі, у зв`язку із чим, така вимога підлягають задоволенню.

Відповідно до ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Згідно з ч. 1 ст. 76 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.

Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування (ч. 1 ст. 77 ГПК України).

Відповідно до ст. 78 ГПК України достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи.

Відповідно до ст. 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Частина третя статті 2 ГПК України визначає основні засади (принципи) господарського судочинства, зокрема змагальність сторін та диспозитивність, які конкретизовані у статтях 13, 14 ГПК України відповідно.

Відповідно до вищевикладеного, кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Суд же розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у господарських справах не є обов`язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

З урахуванням викладеного, суд вважає, що позовні вимоги позивача підлягають частковому задоволенню.

СУДОВІ ВИТРАТИ

Щодо судового збору

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 129 ГПК України, враховуючи часткове задоволення позову, судовий збір покладається на відповідача пропорційно до розміру задоволених позовних вимог - в розмірі 2 420,31 грн.

Керуючись статтями 2, 73, 74, 76-79, 86, 91, 129, 233, 238, 240, 241, 252 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги задовольнити частково.

Стягнути з Відділу освіти, культури, молоді та спорту Миколаївської сільської ради Дніпровського району Дніпропетровської області (52061, Дніпропетровська область, Дніпровський район, с. Миколаївка - 1 (з), вул. Центральна, буд. 31-Г, код ЄДРПОУ 43956126) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Газорозподільні мережі України" (04116, м. Київ, вул. Шолуденка, буд. 1, код ЄДРПОУ 44907200) в особі Дніпропетровської філії Товариства з обмеженою відповідальністю "Газорозподільні мережі України" (49044, м. Дніпро, вул. Шевченка, 2, код ЄДРПОУ 45261177) основний борг у розмірі 32 207,32 грн., інфляційні втрати у розмірі 161,04 грн., пеня у розмірі 1 182,70 грн., 3% річних у розмірі 121,44 грн., а також судовий збір у розмірі 2 420,31 грн.

В решті позову відмовити.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення суду може бути оскаржене протягом двадцяти днів з дня підписання рішення шляхом подання апеляційної скарги до Центрального апеляційного господарського суду.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення складено та підписано - 05.09.2024.

Суддя В.Г. Бєлік