Рішення

від 05.09.2024 по справі 904/2052/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49027

E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05.09.2024м. ДніпроСправа № 904/2052/24

Господарський суд Дніпропетровської області у складі судді Бєлік В.Г., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження, без повідомлення (виклику) представників сторін, справу:

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ЄВРОВЕКТОР ПЛЮС", м. Вінниця

до Фермерського господарства "УСПІХ", Дніпропетровська область, Юр`ївський район, с.Новошандрівка

про стягнення заборгованості за договором поставки №14/12 від 14.12.2022 у загальному розмірі 178 552,56 грн.

ПРОЦЕДУРА:

Товариство з обмеженою відповідальністю "ЄВРОВЕКТОР ПЛЮС" звернулося до Господарського суду Дніпропетровської області з позовною заявою, у якій просить стягнути з Фермерського господарства "УСПІХ" заборгованість за договором поставки №14/12 від 14.12.2022 у загальному розмірі 178 552,56 грн., з яких: основна заборгованість у розмірі 98 860,04 грн., пеня у розмірі 23 848,10 грн., штраф у розмірі 31 158,01 грн., 30% річних у розмірі 20 950,55 грн., інфляційні втрати у розмірі 3 735,86 грн.

Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 13.05.2024 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи за наявними у справі матеріалами.

Частиною 5 статті 176 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) передбачено, що ухвала про відкриття провадження у справі надсилається учасникам справи, а також іншим особам, якщо від них витребовуються докази, в порядку, встановленому статтею 242 цього Кодексу, та з додержанням вимог частини 4 статті 120 цього Кодексу.

Відповідно до частини 11 статті 242 ГПК України якщо учасник справи має електронний кабінет, суд надсилає всі судові рішення такому учаснику в електронній формі виключно за допомогою Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи чи її окремої підсистеми (модуля), що забезпечує обмін документами. У разі відсутності в учасника справи електронного кабінету суд надсилає всі судові рішення такому учаснику в паперовій формі рекомендованим листом з повідомленням про вручення.

Враховуючи, що Відповідач зареєстрував електронний кабінет, відповідно до ч.7 ст.6 ГПК України ухвала суду вручалася йому в електронній формі шляхом направлення до електронного кабінету такої особи, що не позбавляє її права отримати копію судового рішення у паперовій формі за окремою заявою.

Зі змісту повідомлення про доставлення процесуального документа до електронного кабінету відповідача вбачається, що ухвала про відкриття провадження у справі від 13.05.2024 була доставлена в кабінет ЕС 13.05.2024 о 13:22 год., що підтверджується довідкою про доставку електронного листа (арк.с.60).

Відповідно до п. 2 ч. 6 ст. 242 Господарського процесуального кодексу України, днем вручення судового рішення є, зокрема день отримання судом повідомлення про доставлення копії судового рішення до електронного кабінету особи. Якщо судове рішення надіслано до електронного кабінету пізніше 17 години, судове рішення вважається врученим у робочий день, наступний за днем його відправлення, незалежно від надходження до суду повідомлення про його доставлення.

Враховуючи вищенаведені положення ч. 6 ст. 242 Господарського процесуального кодексу України, ухвала суду від 13.05.2024 є такою, що отримана позивачем 13.05.2024.

Отже, відповідач повідомлений про відкриття провадження у справі належним чином.

Проте, відповідач не скористався правом на надання відзиву на позов.

Відповідно до ч.2 ст.2 Закону України "Про доступ до судових рішень" усі судові рішення є відкритими та підлягають оприлюдненню в електронній формі не пізніше наступного дня після їх виготовлення і підписання.

Згідно з частинами 1, 2 статті 3 Закону України "Про доступ до судових рішень" для доступу до судових рішень судів загальної юрисдикції Державна судова адміністрація України забезпечує ведення Єдиного державного реєстру судових рішень. - автоматизована система збирання, зберігання, захисту, обліку, пошуку та надання електронних копій судових рішень.

Судові рішення, внесені до Реєстру, є відкритими для безоплатного цілодобового доступу на офіційному веб-порталі судової влади України (ч.1 ст.4 Закону України "Про доступ до судових рішень").

Враховуючи наведене, господарський суд зазначає, що відповідач мав право та дійсну можливість ознайомитись, з ухвалою про відкриття провадження у справі від 13.05.2024 у Єдиному державному реєстрі судових рішень (www.reyestr.court.gov.ua).

Відповідач не скористалися наданим йому законом правом подати письмові заперечення проти позову.

Приймаючи до уваги, що відповідач у строк, встановлений ч.1 ст.251 Господарського процесуального кодексу України, не подав до суду відзиву на позов, а відтак не скористався наданими йому процесуальними правами, справа може бути розглянута за наявними у ній документами відповідно до вимог ч.2 ст.178 вказаного нормативно-правового акту.

Станом на час винесення рішення по справі відзив на позовну заяву, клопотання щодо необхідності надання додаткового строку на підготовку своєї правової позиції у справі від відповідача до канцелярії суду не надходило.

Виходячи з викладеного, а також враховуючи достатність наявних у справі доказів, згідно із ст.165 ГПК України, суд вбачає за можливе розглянути справу по суті заявлених вимог за наявними у ній документами відповідно до вимог ч.2 ст. 178 вказаного нормативно-правового акту.

При розгляді справи у порядку спрощеного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення викладені у заявах по суті справи відповідно до ч.8 ст. 252 ГПК України.

Відповідно до положень п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04.11.1950 кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом. Також, відповідно до рішень Європейського суду з прав людини, що набули статусу остаточного, зокрема "Іззетов проти України", "Пискал проти України", "Майстер проти України", "Субот проти України", "Крюков проти України", "Крат проти України", "Сокор проти України", "Кобченко проти України", "Шульга проти України", "Лагун проти України", "Буряк проти України", "ТОВ "ФПК "ГРОСС" проти України", "Гержик проти України" суду потрібно дотримуватись розумного строку для судового провадження.

Розумним, зокрема, вважається строк, що є об`єктивно необхідним для виконання процесуальних дій, прийняття процесуальних рішень та розгляду і вирішення справи з метою забезпечення своєчасного (без невиправданих зволікань) судового захисту.

Проте, вихід за межі встановленого ст. 195 ГПК України строку був обумовлений виключними загальновідомими обставинами, пов`язаними із триваючою військовою агресією Російської федерації на територію України.

Зокрема, Указом Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" №64/2022 від 24.02.2022, затвердженого Законом України від 24 лютого 2022 року №2102-IX, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України "Про правовий режим воєнного стану" в Україні введено воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року. Воєнний стан в Україні неодноразово було продовжено.

З урахуванням викладеного, за об`єктивних обставин розгляд справи був здійснений судом без невиправданих зволікань настільки швидко, наскільки це було можливим за вказаних умов, у межах розумного строку в контексті положень Господарського процесуального кодексу України та Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

У відповідності до ч. 4 ст. 240 Господарського процесуального кодексу України, у разі неявки всіх учасників справи у судове засідання, яким завершується розгляд справи, розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, суд підписує рішення без його проголошення.

Дослідивши надані документи і матеріали, з`ясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги і заперечення, оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд

АРГУМЕНТИ СТОРІН

Позиція позивача, викладена у позовній заяві.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем своїх зобов`язань за Договором поставки № 14/12 від 14.12.2022, а саме відповідачем не здійснено оплату за поставлений позивачем товар, внаслідок чого виникла заборгованість в розмірі 98 860,04 грн.

Позиція відповідача

Відповідач не скористався своїм процесуальним правом на подання відзиву на позов.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ ВСТАНОВЛЕНІ СУДОМ ТА ДОКАЗИ, ЩО ЇХ ПІДТВЕРДЖУТЬ

Предметом доказування у даній справі є: наявність правових підстав для виникнення зобов`язань відповідача перед позивачем, факт їх несвоєчасного виконання та наявність правових підстав для відповідальності відповідача.

14.12.2022 між Товариством з обмеженою відповідальністю "ЄВРОВЕКТОР ПЛЮС" (надалі - Постачальник, Позивач) та Фермерським господарством "УСПІХ" (надалі - Покупець, Відповідач) було укладено Договір поставки № 14/12 (надалі - Договір).

Відповідно до п. 1.1 договору у строки, передбачені цим договором, постачальник зобов`язується поставити та передати у власність покупця товар (насіння сільськогосподарських культур, та/або засоби захисту рослин, та/або мінеральні добрива та/або інший товар, погоджений сторонами у специфікаціях до даного договору), визначений сторонами у специфікаціях до даного договору (надалі - товар), а покупець зобов`язується прийняти товар та сплатити його вартість на умовах, передбачених цим договором (специфікаціями до нього).

Предметом поставки є визначений товар з найменуванням, у кількості та за ціною, зазначеними у специфікаціях, підписаних постачальником та покупцем, які є невід`ємними частинами цього договору. Ціна товару, що вказана у специфікаціях, визначена на дату їх складання (п. 1.2 договору).

Загальна кількість товару, що підлягає поставці за цим договором, визначається загальною кількістю товару, зазначеною у всіх специфікаціях, підписаних в рамках цього договору (п. 2.1 договору).

Згідно з п. 2.2 договору товар поставляється партіями, відповідно до замовлень покупця та/або специфікацій.

Відповідно до п. 3.1 договору ціна товару, що є предметом даного договору, вказується у специфікаціях до даного договору в національній валюті. Сторони встановлюють ціну на вартість товару у гривнях, а також визначають її еквівалент у іноземній валюті (доларах США та ЄВРО).

Загальна сума договору складається із суми всіх специфікацій, підписаних в рамках цього договору (п. 3.2 договору).

Порядок та строки оплати товару визначаються у відповідних специфікаціях щодо умов поставки такого товару (п. 5.5 договору).

Пунктом 7.4 договору сторонами визначено, що у разі порушення покупцем строків перерахування платежів, передбачених цим договором, покупець на першу письмову вимогу постачальника сплачує постачальнику неустойку в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від неперерахованої у строк суми за кожен день прострочення, а у разі, якщо прострочення складає понад 10 календарних днів, покупець додатково сплачує постачальнику штраф у розмірі 30% від загальної суми договору, визначеної в порядку п. 3.2 договору.

У разі невиконання чи неналежного виконання покупцем грошових зобов`язань щодо оплати вартості товару, покупець, відповідно до п. 2 ст. 625 ЦК України, сплачує на користь постачальника тридцять процентів річних, нарахованих на суму заборгованості (п. 7.8 договору).

Згідно з п. 7.9 договору відповідно до ст. 259 ЦК України, сторони домовились про те, що стосовно вимог по оплаті вартості товару, а також вимог, пов`язаних з несвоєчасною оплатою товару (штрафних санкцій), застосовується збільшений строк позовної давності у п`ять років. Крім цього, сторони відповідно до частини шостої ст. 232 ГК України, домовились про те, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов`язання за даним договором, здійснюється без обмеження строку.

Цей договір набирає чинності з моменту його підписання обома сторонами та діє до 31.12.2023. Закінчення строку дії договору не звільняє сторони від обов`язку виконати зобов`язання за ним, які виникли під час його дії (п. 9.1 договору).

Договір підписаний сторонами та скріплений печатками без зауважень та заперечень до нього.

Згідно зі статтею 204 Цивільного кодексу України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

В матеріалах справи відсутні докази того, що договір визнавався недійсним в судовому порядку.

За умовами Договору ТОВ ЄВРОВЕКТОР ПЛЮС взяло на себе зобов`язання передати ФГ УСПІХ товар, погоджений сторонами у Специфікації № 1 до Договору, а саме:

Насіння кукурудзи Orilsky premium у кількості 20міш загальною вартістю 83 160,04 грн. з ПДВ.

ТОВ ЄВРОВЕКТОР ПЛЮС свої зобов`язання за Специфікацією № 1 за Договором виконало належним чином, зокрема поставило обумовлений сторонами товар, про що була оформлена відповідна видаткова накладна.

Відповідно до п. 2 Специфікації № 1 до Договору Сторони визначили та погодили наступні порядок та строк оплати Товару:

16 632,00 грн оплачується Покупцем в строк до 30 грудня 2022 року

66 528,04 грн оплачується Покупцем в строк до 13 жовтня 2023 року.

Свої зобов`язання щодо здійснення оплати за поставлений згідно Специфікації № 1 до Договору товар ФГ УСПІХ неналежним чином не виконало, грошові кошти сплатило з порушенням передбачених Договором строків та не у повному обсязі, а саме:

28.12.2023 року - 2 500,00 грн.

Крім того, за умовами Договору ТОВ ЄВРОВЕКТОР ПЛЮС взяло на себе зобов`язання передати ФГ УСПІХ товар, погоджений сторонами у Специфікації № 2 до Договору, а саме:

- Turbo Мікродобриво (TM RougeVert) у кількості 30 л загальною вартістю 9 000,00 грн. з ПДВ

- Growstim Мікродобриво у кількості ЗО л загальною вартістю з ПДВ 11 700,00 грн., а всього товарів на загальну суму 20 700,00 грн. з ПДВ.

ТОВ ЄВРОВЕКТОР ПЛЮС свої зобов`язання за Специфікацією № 2 за Договором виконало належним чином, зокрема поставило обумовлений сторонами товар, про що була оформлена відповідна видаткова накладна.

Відповідно до п. 2 Специфікації № 2 до Договору Сторони визначили та погодили наступні порядок та строк оплати Товару:

6 000,00 грн оплачується Покупцем в строк до 30 грудня 2022 року

14 700,00 грн оплачується Покупцем в строк до 13 жовтня 2023 року.

Свої зобов`язання щодо здійснення оплати за поставлений згідно Специфікації № 2 до Договору товар ФГ УСПІХ неналежним чином не виконало, грошові кошти сплатило з порушенням передбачених Договором строків, а саме:

2 28.12.2023 року-2 500,00 грн.

На виконання умов договору та додатків до нього (специфікацій) позивач здійснив поставку товару на загальну суму 103 860,04грн, на підтвердження чого надав підписані сторонами та скріплені їх печатками видаткові накладні.

Як стверджує позивач, відповідач за поставлений товар розрахувався частково у сумі 5 000,00грн, у зв`язку з чим, у нього виникла заборгованість у сумі 98 860,04 грн, яку позивач і просить стягнути, що і є причиною виникнення спору.

Проте, Відповідач свої зобов`язання за Договором поставки у повному обсязі не виконав, що і стало причиною виникнення спору.

ОЦІНКА АРГУМЕНТІВ СТОРІН, ВИСНОВКИ СУДУ.

За змістом статті 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Договір є двостороннім, якщо правами та обов`язками наділені обидві сторони договору (стаття 626 Цивільного кодексу України).

Згідно з частиною першою статті 175 Господарського кодексу України майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов`язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов`язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.

Майнові зобов`язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Згідно з частиною першою статті 193 Господарського кодексу України суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до частин першої та другої статті 712 Цивільного кодексу України, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

У відповідності до статті 655 Цивільного кодексу України, за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до частини першої статті 691 Цивільного кодексу України покупець зобов`язаний оплатити товар за ціною, встановленою у договорі купівлі-продажу.

Договір купівлі-продажу є оплатним, відтак одним із основних обов`язків покупця є оплата ціни товару. Ціна - грошове відображення вартості товару за його кількісну одиницю. Ціна товару, як правило, визначається у договорі за згодою сторін.

Частиною першою статті 692 Цивільного кодексу України встановлено, що покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (стаття 525 Цивільного кодексу України).

В матеріалах справи відсутні будь-які докази щодо наявності заперечень відповідача стосовно обсягів, строку, вартості та якості поставленого товару.

Протягом розгляду справи судом жодних заперечень з приводу прийняття товару за зазначеною видатковою накладною відповідачем також не заявлено.

Отже, суд приходить до висновку, що позивачем дотримано положення договору в частині виконання його зобов`язань.

Враховуючи зазначений вид договорів, вбачається, що він є оплатним, і обов`язку постачальника за договором поставити товар відповідає обов`язок покупця оплатити вартість цього товару.

У відповідності до статті 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов`язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події. Якщо строк (термін) виконання боржником обов`язку не встановлений або визначений моментом пред`явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов`язок у семиденний строк від дня пред`явлення вимоги, якщо обов`язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Договір є обов`язковим для виконання сторонами (стаття 629 Цивільного кодексу України).

Як вбачається з матеріалів справи, позивач належним чином виконав зобов`язання за вищезазначеним Договором щодо здійснення ним поставки продукції.

Відповідно до п. 5.5 договору та умов Специфікації № 1 та №2 від 14.12.2022 строк оплати є таким, що настав:

- відповідно Специфікації № 1 до Договору строк оплати на суму 16 632,00 грн настав 30.12.2022 та на суму 66 528,04 грн настав 13.10.2023;

- відповідно Специфікації №2 до Договору строк оплати на суму 6 000,00 грн настав 30.12.2022 та на суму 14 700,00 грн настав 13.10.2023.

Таким чином, наявними у справі доказами підтверджено, що позивач зобов`язання за Договором виконав належним чином, зокрема поставив обумовлений сторонами товар, про що була оформлені відповідні видаткові накладні №592 від 23.04.2023, 600 від 25.04.2023, які підписано представниками Сторін договору та скріплена печатками.

Порушуючи передбачені договором умови, відповідач взяті зобов`язання щодо своєчасної повної оплати за отриманий товар не виконав.

Згідно Виписки по рахунку з АТ "КРЕДІ АГРІКОЛЬ БАНК" вбачається, що відповідачем сплачено у загальному розмірі 5 000,00 грн. Таким чином, заборгованість за поставлений Товар становить 98 860,04 грн.

Доказів сплати заборгованості у розмірі 98 860,04 грн чи доказів на спростування наявної заборгованості відповідач суду не подав.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог в частині стягнення з відповідача основної суми боргу за поставлений товар в розмірі 98 860,04 грн.

Щодо сум пені та штрафу.

Згідно ч.1 ст. 199 Господарського кодексу України виконання господарських зобов`язань забезпечується заходами захисту прав та відповідальності учасників господарських відносин, передбаченими цим Кодексом та іншими законами. До відносин щодо забезпечення виконання зобов`язань учасників господарських відносин застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України.

Порушенням зобов`язання, відповідно до ст.610 Цивільного кодексу України, є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

За приписами ч. 1 ст. 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

За приписами ст. 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Виконання зобов`язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком, правом довірчої власності (ст.546 ЦК України).

Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення ним зобов`язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання. Пенею є неустойка, яка обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання (ч.1-3 ст. 549 ЦК України).

Відповідно до частини 2 статті 551 Цивільного кодексу України якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.

Відповідно до статті 1 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань" платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.

За статтею 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань" розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

За приписом статті 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань" та частини другої статті 343 ГК України розмір пені за прострочку платежу не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня. Якщо в укладеному сторонами договорі зазначено вищий розмір пені, ніж передбачений у цій нормі, застосуванню підлягає пеня в розмірі згаданої подвійної облікової ставки.

Установлене статтею 3 названого Закону обмеження розміру пені не стосується неустойки, встановленої іншими законодавчими актами.

У наведених нормах Закону прямо вказано про те, що розмір пені не може перевищувати подвійну облікову ставку НБУ, а відповідно до абз.2 ч.3 ст. 6 ЦК України сторони в договорі не можуть відступити від положень актів цивільного законодавства, якщо в цих актах прямо вказано про це.

Отже, яким би способом не визначався в договорі розмір пені, він не може перевищувати той розмір, який встановлено законом як граничний, тобто за прострочення платежу за договором може бути стягнуто лише пеню, сума якої не перевищує ту, що обчислено на підставі подвійної облікової ставки НБУ.

Суд встановив, що позивачем, у зв`язку з порушенням відповідачем умов договору щодо своєчасної оплати товару, нараховано: пеню в розмірі 23 848,10 грн, за загальний період 31.12.2022 по 07.05.2024 та штраф у розмірі 30% вартості поставленого Товару - 31 158,01 грн.

Згідно п. 7.4. Договору у разі порушення Покупцем строків перерахування платежів, передбачених цим Договором, Покупець на першу письмову вимогу Постачальника сплачує Постачальнику неустойку в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від неперерахованої у строк суми за кожен день прострочення, а у разі, якщо прострочення складає понад 10 календарних днів, Покупець додатково сплачує Постачальнику штраф у розмірі 30% від загальної суми Договору, визначеної в порядку п. 3.2. Договору.

Згідно п. 7.9. Договору відповідно до ст. 259 ЦК України, Сторони домовились про те, що стосовно вимог по оплаті вартості Товару, а також вимог, пов`язаних з несвоєчасною оплатою Товару (штрафних санкцій), застосовується збільшений строк позовної давності у п`ять років. Крім цього, сторони відповідно до частини шостої ст. 232 ГК України, домовились про те, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов`язання за даним Договором, здійснюється без обмеження строку.

Перевіривши розрахунок позивача, який визнано судом арифметично вірним, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог щодо стягнення з відповідача пені в розмірі 23 848,10 грн.

Враховуючи, що прострочення оплати Товару відповідачем складає понад 10 календарних днів, позивач, керуючись п. 7.4. Договору, нарахував відповідачу штраф у розмірі 30% вартості поставленого Товару на суму 31 158,01 грн.

Суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог щодо стягнення з відповідача 31 158,01 грн. штрафу у розмірі 30% вартості поставленого Товару.

Щодо стягнення суми 30% річних та інфляційних втрат.

Відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Згідно п. 7.8. Договору у разі невиконання чи неналежного виконання Покупцем грошових зобов`язань щодо оплати вартості Товару, Покупець, відповідно до п. 2 ст. 625 ЦК України, сплачує на користь Постачальника тридцять процентів річних, нарахованих на суму заборгованості.

Згідно наданого позивачем розрахунку, за прострочення оплати товару, відповідачу нараховані 30% річних в розмірі 20 950,55 грн. та 3 735,86 грн. інфляційних нарахувань, за загальний період з 31 12.2022 по 07.05.2024.

Враховуючи встановлений судом факт неналежного виконання відповідачем зобов`язань щодо своєчасної та повної оплати товару, перевіривши за допомогою Юридичного калькулятора розрахунок позивача, який визнано судом арифметично вірним, суд вважає позовні вимоги в частині стягнення з відповідача 30 % річних в розмірі 20 950,55 грн. та 3 735,86 грн. інфляційних нарахувань, правомірними, обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень (частина 1 статті 74 Господарського процесуального кодексу України).

За частиною 2 статті 74 Господарського процесуального кодексу України у разі посилання учасника справи на невчинення іншим учасником справи певних дій або відсутність певної події, суд може зобов`язати такого іншого учасника справи надати відповідні докази вчинення цих дій або наявності певної події. У разі ненадання таких доказів суд може визнати обставину невчинення відповідних дій або відсутності події встановленою.

Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов`язків щодо доказів (частина 4 статті 74 Господарського процесуального кодексу України).

Обов`язок доказування, а отже, і подання доказів відповідно до статті 74 Господарського процесуального кодексу України покладено на сторони та інших учасників справи, однак, не позбавляє суд, у випадку, передбаченому статтею 74 Господарського процесуального кодексу України, витребувати у сторони ті чи інші докази.

На підставі статті 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Отже, встановивши наявність в особи, яка звернулася з позовом, суб`єктивного матеріального права або охоронюваного законом інтересу, на захист яких подано позов, суд з`ясовує наявність чи відсутність факту порушення або оспорення і, відповідно, ухвалює рішення про захист порушеного права або відмовляє позивачеві у захисті.

Таким чином, позовні вимоги підлягають задоволенню у повному обсязі.

СУДОВІ ВИТРАТИ.

Щодо судового збору.

Відповідно до ч. 1, п. 2 ч. 2 ст. 4 Закону України Про судовий збір, судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі. За подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру судовий збір сплачується у розмірі 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Згідно абзацу 4 статті 7 Закону України Про Державний бюджет України на 2024 рік з 1 січня 2024 року встановлено прожитковий мінімум на одну працездатну особу в розрахунку на місяць у розмірі 3028 гривень.

За приписами ч. 3 ст. 4 Закону України Про судовий збір при поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті, в електронній формі застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору.

Суд установив, що позивачем заявлено одну вимогу майнового характеру стягнення 178 552,56 коп. та, при зверненні до суду, сплачено судовий збір в розмірі 3028 грн 00 коп., що підтверджено платіжною інструкцією №1 від 07.05.2024.

Враховуючи, що позовну заяву позивач подав через підсистему Електронний суд та позовні вимоги задоволено судом у повному обсязі, відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 129 ГПК України, витрати по сплаті судового збору покладаються на відповідача в розмірі 2422,40 грн. (коефіцієнт 0,8 розміру ставки судового збору).

Керуючись ст. ст. 2, 73, 74, 76-79, 86, 91, 129, 233, 238, 240, 241, 252 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити у повному обсязі.

Стягнути з Фермерського господарства "УСПІХ" (51314, Дніпропетровська область, Юр`ївський район, село Новошандрівка; код ЄДРПОУ 25006481) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Євровектор Плюс (21010, Вінницька область, м. Вінниця, вул. Івана Богуна, буд. 2, оф. 303, код ЄДРПОУ 39286927) основний борг у розмірі 98 860,04 грн., пеня у розмірі 23 848,10 грн., штраф у розмірі 31 158,01 грн., 30% річних у розмірі 20 950,55 грн., інфляційні втрати у розмірі 3 735,86 грн, а також витрати по сплаті судового збору у розмірі 2 422,40 грн.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення набирає законної сили у відповідності до статті 241 Господарського процесуального кодексу України.

Рішення суду може бути оскаржено до Центрального апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення складено та підписано - 05.09.2024

Суддя В.Г. Бєлік