Рішення

від 03.09.2024 по справі 904/2676/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49027

E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03.09.2024р. Справа № 904/2676/24

За позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю «Дніпропетровський завод перетворювальної техніки», м. Дніпро

До: Товариства з обмеженою відповідальністю «Вінерс», м. Дніпро

Про: стягнення 2 159 614,53грн.

Суддя Васильєв О.Ю.

секретар судового засідання Буханець І.П.

ПРЕДСТАВНИКИ:

Від позивача: Явтушенко О.А. (адвокат);

Від відповідача: не з`явився

СУТЬ СПОРУ:

ТОВ «Дніпропетровський завод перетворювальної техніки» (позивач) звернулось до суду з позовом до ТОВ «Вінерс» (відповідач) про стягнення 2 159 614,53грн. (в т.ч.: 1 277 097,60грн. - основна заборгованість, 141 366,70 - пеня, 613 893,70грн. - інфляційних втрат та 127 256,53грн. 3% річних). Позовні вимоги обґрунтовані порушенням відповідачем зобов`язань за договором поставки №2 від 14.05.21р. в частині своєчасної оплати поставленого товару.

Ухвалою суду від 24.06.24р. відкрито провадження у справі №904/2676/24, справу призначено до розгляду за правилами загального провадження у підготовчому засіданні на 11.07.24р.

ТОВ «Вінерс» (відповідач) заперечує проти задоволення позовних вимог та вказує на те, що згідно даних бухгалтерського обліку товариства за договором поставки у ТОВ «Вінерс» відсутня будь яка заборгованість перед позивачем. За твердженням відповідача, натомість наявний факт не виконання позивачем своїх обов`язків з поставки товару: позивач зазначає про повну поставку товару за видатковою накладною №19 від 19.08.21р. в кількості 8 шт. товару, хоча в дійсності товар поставлено частково в кількості 3 шт., за які і заплачено відповідачем повну вартість.

ТОВ «Дніпропетровський завод перетворювальної техніки» (позивач) у відповіді на відзив вказує на те, що видаткова накладна №19 від 19.08.21р. підписана сторонами без будь-яких зауважень, тому є належним доказом поставки товару саме у кількості, вказаній у цій накладній.

Ухвалою суду від 20.08.24р. закрито підготовче провадження та справу №904/2676/24 призначено до судового розгляду по суті в засіданні в режимі відеоконференції на 03.09.24р.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, господарський суд, -

ВСТАНОВИВ:

14.05.21р. між ТОВ «Дніпропетровський завод перетворювальної техніки» (продавець) та ТОВ «Вінерс» (покупць) укладено договір поставки №2, відповідно до умов якого постачальник бере на себе зобов`язання виготовити і передати у власність покупця товари виробничо-технічного призначення (товар), а покупець зобов`язується прийняти і оплатити поставлений товар в строки і на умовах даного договору.

Кількість та асортимент товару визначається у сецифікаціях до договору, які є невід?ємною частиною цього договору (п.3.1.). Згідно п. 5.1. датою постави вважається дата підписання видаткової накладної повноваженими представниками сторін. Відповідно до п. 6.1 покупець сплачує товар за ціною, вказаною у специфікаціях.

Днем отримання товару вважається день підписання сторонами або їх уповноваженими представниками накладної. (п. 7.2. ). Строк оплати товару встановлено в рахунку якщо інше не зазначено у специфікаціях. Факт оплати товару є підтвердженням отримання покупцем рахунку. За згодою сторін (письмовою чи усною) товар може бути поставлено без попередньої оплати або погодження відтермінування оплати, при цьому покупець повинен здійснити оплату протягом 3-х банківських днів з моменту отримання товару. (п.7.5.).

Згідно з п. 10.2. у випадку несвоєчасного перерахунку коштів покупець виплачує продавцю пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, діючої в період за який стягується пеня, за кожний день просрочки від суми поставленого товару.

Сторони підписали специфікацію № 1 до договору, в якій погодили товар, що підлягає поставці, на загальну суму 6 274 166,40грн. з ПДВ та умови оплати (50% попередня оплата та 50% протягом 15 днів з моменту поставки товару). Позивач зазначає, що фактично попередня оплата за товар не вносилась.

На виконання умов договору позивач поставив відповідачу товар на загальну суму 6 190 646,40грн., у тому числі 1 045 694,40грн. ПДВ, що підтверджується видатковими накладними №16 від 08.06.21р. - на суму 2 063 548,80грн. з ПДВ; №16 від 03.08.21р. - на суму 1 289 718,00грн. з ПДВ; №18 від 12.08.21р. - на суму 773 830,80грн. з ПДВ; №19 від 19.08.21р. - на суму 2 063 548,80грн. з ПДВ. Вищевказані видаткові накладні підписані сторонами без зауважень та скріплені печатками товариств.

Відповідач за поставлений товар розрахувався частково - в сумі 4 913 548,80грн., внаслідок чого наявна заборгованість перед позивачем в розмірі 1 277 097,60грн. На час розгляду справи доказів сплати цієї заборгованості суду не надано.

За своєю правовою природою договір №2 від 14.05.21р. відноситься до договорів поставки.

Згідно до ч. 1 ст. 712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін (ч. 2 ст. 712 ЦК України).

За договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму (ч. 1 ст. 655 ЦК України).

Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 ЦК України).

У разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема - сплата неустойки (ст. 611 ЦК України).

Відповідно до положень ст. 549 ЦК України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання.

За своєю правовою природою, неустойка (пеня, штраф) є видом забезпечення виконання зобов`язання.

Позивачем надано розрахунок пені , здійснений з урахуванням п.10.2 договору, у розмірі 141 366,70грн.

Відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

На підставі наведеної норми матеріального закону позивач вимагає стягнення з відповідача 3% річних в сумі 127 256,53грн. та інфляційних втрат в сумі 613 893,70грн.

Судом здійснено перевірку розрахунку пені, відсотків річних та інфляційних втрат, і встановлено, що розрахунок здійснено арифметично правильно.

Заперечуючи проти задоволення позовних вимог, відповідач стверджував , що позивачем в порушення умов договору за видатковою накладною № 19 від 19.08.21р. було фактично поставлено не 8 шт. випрямлячів, а лише 3; тому ТОВ «Вінерс» і оплатило 3 одиниці товару.

Відповідно до ст. 74, 77 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування. Статтею 76 ГПК України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Згідно ст. 86 ГПК України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Під час судового засідання судом за участю представників обох сторін було оглянуто оригінал видаткової накладної № 19 від 19.08.21р. наданої позивачем. Зміст та форма цієї спірної накладної повністю відповідають її копії , що була долучена позивачем до позовної заяви та знаходиться в матеріалах справи На ній наявні підписи сторін, вказана кількість товару - 8 шту , їх ціна та загальна вартість 2 063 548,80 грн. При цьому , жодних зауважень щодо іншої кількості товару ця накладна не містить.

Враховуючи вищенаведені фактичні обставини справи, досліджені докази та приписи чинного законодавства України, суд дійшов до висновку про обґрунтованість та доведеність позовних вимог ТОВ «Дніпропетровський завод перетворювальної техніки» Одночасно , з тих же підстав заперечення відповідача суд оцінює критично (оскільки вони не підтверджуються відповідними доказами).

Звертаючись до суду з цим позовом, позивач просив стягнути з відповідача судові витрати, понесені ТОВ «Дніпропетровський завод перетворювальної техніки» на правову допомогу у розмірі 30 000,00грн

За приписами ст. 123 ГПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу.

Статтею 126 ГПК України передбачено, що витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Відповідно до ч. 8 ст. 129 ГПК України розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

В обґрунтування розміру понесення витрат на правову допомогу позивачем подано договір про надання правової допомоги від 29.05.24р., укладений між Адвокатським об`єднанням «Дж.Еф.Лоєрс» та ТОВ «Дніпропетровський завод перетворювальної техніки»; платіжну інструкцію №2355 від 17.06.24р. на суму 30 000,00грн. та акт №1 виконаних робіт від 05.08.24р.

Відповідно до умов цього договору клієнт доручає, а адвокатське об`єднання приймає на себе зобов`язання надавати правову допомогу в обсязі та на умовах, передбачених цим договором (п. 1.1.). Адвокатське об`єднання на підставі звернення клієнта приймає на себе зобов?язання з надання правничої (правової) допомоги у вигляді консультацій з правових питань, підготовки позовної заяви та представництва і захисту прав та законних інтересів Клієнта у господарському суді Дніпропетровської області по справі про стягнення на користь Клієнта з ТОВ «Вінерс» (код ЄДРПОУ 39992781) заборгованості (у т.ч. штрафу, пені, відсотків річних) за договором поставки №2 від 14.05.21р. (п.2.1.). Правничу (правову) допомогу, що надається адвокатським об`єднанням, клієнт оплачує на підставі виставленого рахунку в гривнях, шляхом перерахування коштів на рахунок адвокатського об`єднання. (п.4.1.). Оплата за даним договором здійснюється не пізніше 3-х днів з моменту отримання Клієнтом рахунку (п. 4.2.). Вартість послуг за даним договором (гонорар) є фіксованою та складає 30 000грн. (п. 4.3.).

Згідно з актом №1 від 05.08.24р. виконаних робіт за договором №08/058 про надання правничої допомоги від 29.05.24р. вартість послуг становить 30 000,00грн. та наведений детальний опис проведених робіт: аналіз документів, підготовка та подання позовної заяви до господарського суду Дніпропетровської області про стягнення на користь клієнта з ТОВ «Вінерс» заборгованості (у т.ч. штрафу, пені, відсотків річних) за договором поставки №2 від 14.05.21р.; складання та подання до суду відповіді на відзив по справі №904/2676/24; складання та направлення адвокатського запиту в інтересах клієнта на адресу ПрАТ «Запорізький електровозоремонтний завод»; участь у судових засіданнях по справі №904/2676/24.

Оцінюючи зазначені докази в сукупності, суд дійшов висновку, що позивачем доведено розмір понесених ним витрат на професійну правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

За змістом ч. 5 ст. 126 ГПК України, суд може за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, якщо їх розмір не відповідає вимогам ч. 4 даної статті.

Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (ч. 6 ст. 126 ГПК України).

Зважаючи на відсутність заперечень відповідача стосовно розміру витрат на правничу допомогу, суд вважає зазначені витрати обґрунтованими в заявленому розмірі 30 000,00грн.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст. ст. 73, 74, 76-79, 86, 91, 129, 178, 233, 238, 240, 241, 247-252 ГПК України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

1.Позовні вимоги задовольнити.

2.Стягнути з відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю «Вінерс» (49033, м. Дніпро, вул. Краснопільська, буд. 9, оф. 521; код ЄДРПОУ 39992781) на користь позивача - Товариства з обмеженою відповідальністю «Дніпропетровський завод перетворювальної техніки» (49000, м. Дніпро, вул. Молодогвардійська, буд. 6, майданчик 2а, корп. 51; код ЄДРПОУ 39578141): 1 277 097,60грн. основного боргу; 141 366,70грн. пені; 613 893,70грн. інфляційних втрат; 127 256,53грн. 3% річних; 32 394,22грн. - витрат по сплаті судового збору та 30 000,00грн. - витрат на професійну правничу допомогу. Видати відповідний наказ після набрання рішенням чинності.

Відповідно до вимог ст. 241 ГПК України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Згідно до вимог ст. 256 ГПК України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення суду, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Відповідно до вимог ст. 257 ГПК України апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

Повне рішення складено 05.09.24р.

Суддя Васильєв О.Ю.