Ухвала

від 03.09.2024 по справі 910/10228/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 334-68-95, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

про залишення позовної заяви без руху

м. Київ

03.09.2024Справа № 910/10228/24

Суддя Господарського суду міста Києва Селівон А.М., розглянувши

позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "СТС-КО" вул. Зоряна, 22, с. Святопетрівське, Київська обл., Бучанський р-н,08141

до Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Українська страхова група" вул. Федорова Івана, 32А,м. Київ,03038

про стягнення 1 990 269,74 грн.

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "СТС-КО" звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Українська страхова група" про стягнення 1 990 269,74 грн. страхового відшкодування.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на неналежне виконання відповідачем умов укладеного між сторонами Договору добровільного страхування майна № 10-5001-20-00002 від 22.12.2020 року частині своєчасної виплати страховиком страхового відшкодування у зв`язку з настанням страхового випадку (пожежею), внаслідок чого у відповідача утворилась заборгованість у вказаній сумі.

Суд зазначає, що вимоги щодо форми та змісту позовної заяви закріплені у статті 162 Господарського процесуального кодексу України, зокрема, відповідно до п. 2 ч. 3 ст. 162 ГПК України позовна заява повинна містити повне найменування (для юридичних осіб) або ім`я (прізвище, ім`я та по батькові - для фізичних осіб) сторін та інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), поштовий індекс, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України), реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серію паспорта (для фізичних осіб - громадян України), якщо такі відомості відомі позивачу, вказівку на статус фізичної особи - підприємця (для фізичних осіб - підприємців), відомі номери засобів зв`язку та адресу електронної пошти, відомості про наявність або відсутність електронного кабінету.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 164 Господарського процесуального кодексу України до позовної заяви додаються документи, які підтверджують відправлення іншим учасникам справи копії позовної заяви і доданих до неї документів.

Частиною 1 ст. 172 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що позивач, особа, яка звертається з позовом в інтересах іншої особи, зобов`язані до подання позовної заяви надіслати учасникам справи її копії та копії доданих до неї документів листом з описом вкладення. Таке надсилання може здійснюватися в електронній формі через електронний кабінет з урахуванням положень статті 42 цього Кодексу.

При цьому, вказані правові норми не ставлять обов`язок позивача направити відповідачу копії доданих до позовної заяви документів в залежність від того чи є у відповідача в наявності ці документи, а містять імперативну норму щодо обов`язковості надіслання сторонам копії позовної заяви та доданих до неї документів листом з описом вкладення.

Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України "Про затвердження Правил надання послуг поштового зв`язку" від 05.03.2009 року № 270 (далі - Постанова) розрахунковим документом, що підтверджує факт надання послуг поштового зв`язку є документ встановленої відповідно до Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" форми і змісту (касовий чек, розрахункова квитанція тощо).

Згідно з п.п. 59, 61 Постанови внутрішні поштові відправлення з оголошеною цінністю з описом вкладення подаються для пересилання відкритими для перевірки їх вкладення. У разі приймання внутрішніх поштових відправлень з оголошеною цінністю з описом вкладення бланк опису заповнюється відправником у двох примірниках. Працівник поштового зв`язку повинен перевірити відповідність вкладення опису, розписатися на обох його примірниках і проставити відбиток календарного штемпеля. Один примірник опису вкладається до поштового відправлення, другий видається відправникові. На примірнику опису, що видається відправникові, працівник поштового зв`язку повинен зазначити номер поштового відправлення.

В свою чергу, відповідно до частини 6 статті 6 ГПК України адвокати, нотаріуси, державні та приватні виконавці, арбітражні керуючі, судові експерти, органи державної влади та інші державні органи, органи місцевого самоврядування, інші юридичні особи реєструють свої електронні кабінети в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, в обов`язковому порядку. Інші особи реєструють свої електронні кабінети в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, в добровільному порядку.

З сукупного аналізу наведених вище норм вбачається, що належним доказом відправлення відповідачеві засобами поштового зв`язку у разі відсутності зареєстрованого в ЕС електронного кабінету, позовної заяви та доданих до неї документів є опис вкладення в поштовий конверт та документ, що підтверджує надання поштових послуг (касовий чек, розрахункова квитанція тощо) надані в оригіналі; за наявності електронного кабінету - повідомлення про доставлення до електронного кабінету.

Наразі, як встановлено судом, позовні матеріали не містять як будь - яких доказів надсилання копії позовної заяви та доданих до неї документів відповідачеві (засобам поштового зв`язку або через електронний кабінет), так і зазначення про наявність або відсутність електронного кабінету у відповідача.

Факт відсутності доказів направлення відповідачу копії позовної заяви і доданих до неї документів, про які зазначено в тексті позовної заяви, підтверджується Актом про втрату документів або перепідшивання справи, відсутність вкладень або порушень цілісності, пошкодження конверта (пакування) від 19.08.2024 року № 330/24, складеним працівниками канцелярії Господарського суду міста Києва.

Суд звертає увагу, що одним із елементів поняття справедливого судового розгляду є принцип рівності сторін, який також включає принцип змагальності процесу, що полягає у наданні рівних процесуальних можливостей сторонам у захисті їхніх прав і законних інтересів.

За приписами ст. 7 ГПК України господарський суд зобов`язаний забезпечити процесуальну рівність сторін. При цьому суд повинен: не допускати процесуальних переваг однієї сторони перед іншою; однаково вимагати від сторін виконання їхніх процесуальних обов`язків; однаковим чином застосовувати до сторін заходи процесуальної відповідальності.

У п. 87 рішення Європейського суду з прав людини у справі "Салов проти України" (Заява № 65518/01) від 06.09.2005 року викладено правову позицію, відповідно до якої принцип змагальності процесу означає, що кожній стороні повинна бути надана можливість ознайомитися з усіма доказами та зауваженнями, наданими іншою стороною, і відповісти на них (рішення у справі Ruiz-Mateos). Тобто, невід`ємним принципом права на змагальний судовий процес є надання кожній стороні в судовому провадженні можливості розглянути й оспорити будь-який доказ чи твердження, наведені з метою справити вплив на рішення суду.

Отже, за відсутності у матеріалах позовної заяви доказів надсилання копії позовної заяви та додатків до неї на адресу відповідача, суд позбавлений можливості дійти висновку щодо виконання позивачем свого відповідного процесуального обов`язку, що, в свою чергу, порушує визначені законом засади змагальності, рівності учасників процесу перед законом і судом, а також позбавляє відповідачів можливості своєчасно ознайомитись з відповідними позовними матеріалами, надати свої доводи і заперечення.

Також суд наголошує, що відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 164 ГПК України до позовної заяви додаються документи, які підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Гарантією реалізації права на судовий захист в аспекті доступу до правосуддя є встановлення законом помірного судового збору для осіб, які звертаються до суду. Це відповідає Рекомендації Комітету Міністрів Ради Європи державам-членам щодо заходів, які полегшують доступ до правосуддя, від 14.05.1981 № R (81) 7: "В тій мірі, в якій судові витрати становлять явну перешкоду доступові до правосуддя, їх треба, якщо це можливо, скоротити або скасувати" (підпункт 12 пункту D).

Отже, сплата судового збору за подання заяв, скарг до суду, а також за видачу судами документів є складовою доступу до правосуддя, який є елементом права особи на судовий захист, гарантованого статтею 55 Конституції України, що має беззаперечно виконуватись сторонами в разі необхідності реалізації цього права.

Правові засади справляння, розмір ставок судового збору та порядок його сплати регулюються Законом України "Про судовий збір" від 08.06.2011 року №3674-VI.

Згідно статті 4 Закону України "Про судовий збір" судовий збір справляється у відповідному розмірі від мінімальної заробітної плати у місячному розмірі, встановленої законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

У відповідності до п.п. 1 та п.п. 2 п. 2 ст. 4 Закону України "Про судовий збір" за подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру справляється судовий збір у розмірі 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; позовної заяви немайнового характеру - 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Відповідно до Закону України "Про Державний бюджет України на 2024 рік" з 1 січня 2024 року встановлено прожитковий мінімум на одну працездатну особу в розрахунку на місяць у розмірі 3028,00 грн.

Частиною 1 статті 6 Закону України "Про судовий збір" передбачено, що судовий збір перераховується у безготівковій або готівковій формі, у тому числі з використанням електронного платіжного засобу або за допомогою платіжних пристроїв.

Платіжне доручення на безготівкове перерахування судового збору, квитанція установи банку про прийняття платежу готівкою додаються до позовної заяви (заяви, скарги) і мають містити відомості про те, яка саме позовна заява (заява, скарга, дія) оплачується судовим збором (аналогічна позиція викладені в ухвалі Верховного Суду від 16.01.2019 у справі №905/1057/18, постанові від 13.02.2020 у справі № 910/4557/18).

Таким чином, звернувшись до суду серпні 2024 року з майновими вимогами позивач з урахуванням розміру заявлених вимог мав сплатити судовий збір в сумі 29 854,05 грн.

Натомість, як встановлено судом, в матеріалах поданої позовної заяви жодних доказів сплати судового збору не міститься, що підтверджується Актом про втрату документів або перепідшивання справи, відсутність вкладень або порушень цілісності, пошкодження конверта (пакування) від 19.08.2024 року № 330/24, складеним працівниками канцелярії Господарського суду міста Києва.

В свою чергу, після звернення з даною позовною заявою до Господарського суду міста Києва та надсилання останньої засобами поштового зв`язку 15.08.2024 року, через канцелярію суду 20.08.2024 року супровідним листом б/н від 20.08.20204 року надійшла платіжна інструкція № 1306 від 15.08.2024 року про сплату 29 854,05 грн. судового збору.

За приписами частини 3 статті 169 ГПК України заяви, клопотання і заперечення подаються і розглядаються в порядку, встановленому цим Кодексом. У випадках, коли цим Кодексом такий порядок не встановлений, він встановлюється судом.

Статтею 170 ГПК України встановлено загальні вимоги до форми та змісту письмової заяви, клопотання, заперечення з процесуальних питань, а саме згідно ч. 1 ст. 170 будь-яка письмова заява, клопотання, заперечення повинні містити: 5) підстави заяви (клопотання, заперечення); 6) перелік документів та інших доказів (за наявності), що додаються до заяви (клопотання, заперечення); 7) інші відомості, які вимагаються цим Кодексом.

Водночас, згідно ч. 2 ст. 170 ГПК України письмові заява, клопотання чи заперечення підписуються заявником чи його представником.

При цьому до заяви, підписаної представником сторони, додається довіреність чи інший документ, що підтверджує повноваження представника такого учасника.

За приписами частини 3 статті 56 Господарського процесуального кодексу України юридична особа бере участь у справі через свого керівника або члена виконавчого органу, уповноваженого діяти від її імені відповідно до закону, статуту, положення (самопредставництво юридичної особи), або через представника.

Згідно з частиною першою статті 58 Господарського процесуального кодексу України представником у суді може бути адвокат або законний представник.

Згідно ч. 4 ст. 60 Господарського процесуального кодексу України повноваження адвоката як представника підтверджуються довіреністю або ордером, виданим відповідно до Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність".

Приписами ст. 237 ЦК України визначається поняття та підстави представництва, відповідно до ч.ч 1, 3 якої представництвом є правовідношення, в якому одна сторона (представник) зобов`язана або має право вчинити правочин від імені другої сторони, яку вона представляє; представництво виникає на підставі договору, закону, акта органу юридичної особи та з інших підстав, встановлених актами цивільного законодавства.

Представник від імені особи, яку він представляє, здійснює тільки певні юридичні дії внаслідок повноваження. Наявність у представника повноважень є обов`язковою умовою будь - якого представництва.

Адвокат зобов`язаний діяти в межах повноважень, наданих йому клієнтом, у тому числі з урахуванням обмежень щодо вчинення окремих процесуальних дій (ч. 4 ст. 26 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність").

Таким чином, надаючи право адвокату здійснювати представництво та захист своїх інтересів клієнт обумовлює обсяг наданих адвокату повноважень, який визначається змістом довіреності або відповідним договором на надання правової допомоги.

Відповідно до ч. 2 ст. 131-2 Конституції України виключно адвокат здійснює представництво іншої особи в суді, а також захист від кримінального обвинувачення.

Положеннями частини 4 цієї ж статті встановлено, що законом можуть бути визначені винятки щодо представництва в суді у трудових спорах, спорах щодо захисту соціальних прав, щодо виборів та референдумів, у малозначних спорах, а також стосовно представництва малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена.

У відповідності до частини 1, 2 статті 58 Господарського процесуального кодексу України представником у суді може бути адвокат або законний представник; при розгляді справ у малозначних спорах (малозначні справи) представником може бути особа, яка досягла вісімнадцяти років, має цивільну процесуальну дієздатність, за винятком осіб, визначених статтею 59 цього Кодексу.

Згідно з підпунктом 11 пункту 16-1 Розділу XV (Перехідні положення) Конституції України представництво відповідно до пункту 3 частини першої статті 131-1 та статті 131-2 цієї Конституції виключно прокурорами або адвокатами у Верховному Суді та судах касаційної інстанції здійснюється з 1 січня 2017 року; у судах апеляційної інстанції - з 1 січня 2018 року; у судах першої інстанції - з 1 січня 2019 року. Представництво органів державної влади та органів місцевого самоврядування в судах виключно прокурорами або адвокатами здійснюється з 1 січня 2020 року.

Частиною 1 статті 12 Господарського процесуального кодексу України визначено, що господарське судочинство здійснюється за правилами, передбаченими цим Кодексом, у порядку: наказного провадження та позовного провадження (загального або спрощеного).

Відповідно до ч. 3 ст. 12 ГПК України загальне позовне провадження призначене для розгляду справ, які через складність або інші обставини недоцільно розглядати у спрощеному позовному провадженні.

В свою чергу, з урахуванням приписів ст. 12 ГПК України та предмету заявленого позову про стягнення 1 990 269,74 грн. суд зазначає, що спір у даній справі не відноситься до категорії малозначних в розумінні чинного законодавства, отже представником у даній справі може бути виключно адвокат (окрім самопредставництва).

Проте, як вбачається з вищевказаного супровідного листа, він містить підпис представника позивача ТОВ "СТС-КО" Кравчука Миколи Васильовича, повноваження якого підтверджуються довіреністю позивача № 261 від 19.08.2024 року строком дії один рік, і змісту якої вбачається, що остання видана Кравчуку М.В. як фізичній особі, а тому така довіреність не є допустимим доказом наявності у Кравчука М.В. повноважень як адвоката або в порядку самопредставництва юридичної особи на підписання та звернення до суду з заявами від імені Товариства з обмеженою відповідальністю "СТС-КО" у даній справі.

Інших документів на підтвердження повноважень Кравчука М.В. на представництво інтересів Товариства з обмеженою відповідальністю "СТС-КО" до позовної заяви не додано.

Згідно ч. 1 ст. 174 ГПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 162, 164, 172 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху (ч. 2 ст. 174 ГПК України).

За наведених обставин, оскільки подана позивачем позовна заява не відповідає вимогам ст.ст. 162, 164 Господарського процесуального кодексу України, суд вважає за необхідне залишити її без руху та надати позивачу строк для усунення вищевказаних недоліків.

Суд звертає увагу позивача, що відповідно до ч. 4 ст. 174 ГПК України якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається особі, що звернулася із позовною заявою.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 162, 164, 172, 174, 232, 234, 235 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

УХВАЛИВ:

1. Залишити позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "СТС-КО" без руху.

2. Встановити Товариству з обмеженою відповідальністю "СТС-КО" строк на усунення недоліків позовної заяви - 10 (десять) днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

3. Встановити Товариству з обмеженою відповідальністю "СТС-КО" спосіб усунення недоліків позовної заяви шляхом:

- подання до суду належних та допустимих доказів на підтвердження надсилання копії позовної заяви та всіх доданих до неї документів на адресу місцезнаходження відповідача.

Надати суду докази направлення копій вказаних доказів відповідачам.

4. Ухвала набирає законної сили з моменту підписання та оскарженню не підлягає.

Суддя А.М.Селівон