Ухвала

від 28.08.2024 по справі 910/10351/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 334-68-95, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

м. Київ

28.08.2024Справа № 910/10351/24

Суддя Привалов А.І., розглянувши

позовну заяву Акціонерного товариства "Український будівельно-інвестиційний банк"

до 1) Товариства з обмеженою відповідальністю "ТАРУС ФУД"; 2) ОСОБА_1

про стягнення 7 103 029,67 грн

УСТАНОВИВ:

Акціонерне товариство "Український будівельно-інвестиційний банк" звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до 1) Товариства з обмеженою відповідальністю "ТАРУС ФУД"; 2) ОСОБА_1 про стягнення 7 103 029,67 грн.

Дослідивши матеріали позовної заяви, суд дійшов висновку, що вона підлягає залишенню без руху з наступних підстав.

Згідно з приписами статті 164 Господарського процесуального кодексу України, до позовної заяви додаються документи, які підтверджують: 1) відправлення іншим учасникам справи копії позовної заяви і доданих до неї документів; 2) сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Згідно з частиною 1 статті 4 Закону України "Про судовий збір" судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Згідно з підпункту 1 пункту 2 статті 4 Закону України "Про судовий збір" за подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру ставка судового збору встановлюється у розмірі 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Відповідно до статті 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2024 рік" станом на 01.01.2024 прожитковий мінімум на одну працездатну особу в розрахунку на місяць становить 3028,00 грн.

З огляду на заявлені позовні вимоги, позивачем повинен бути сплачений судовий збір у розмірі 1,5 відсотка ціни позову, тобто 106 545,45 грн.

Крім того, приймаючи до уваги, що подання позовної заяви АТ "Український будівельно-інвестиційний банк" здійснено в електронній формі з використанням електронного кабінету, розмір судового збору становить 85 236 грн 36 коп.

Однак, матеріали позовної заяви не містять доказів сплати судового збору у вказаному розмірі, а натомість містять клопотання про відстрочку сплати судового збору на певний строк або до ухвалення рішення у даній справі.

В обґрунтування необхідності надання відстрочки у сплаті судового збору заявник зазначає, що на момент подання позовної заяви у кошторисі витрат АТ «УКРБУДІНВЕСТБАНК» недостатньо коштів для сплати необхідного розміру судового збору і тому у позивача існує необхідність відстрочити сплату цього судового збору до ухвалення судового рішення по справі.

Відповідно до частини 2 статті 123 Господарського процесуального кодексу розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про судовий збір» судовий збір - це збір, що справляється на всій території України за подання заяв, скарг до суду, за видачу судами документів, а також у разі ухвалення окремих судових рішень, передбачених цим Законом. Судовий збір включається до складу судових витрат.

Необхідність сплати судового збору є певним обмеженням при зверненні до суду, однак таке обмеження є загальним для всіх суб`єктів, узгоджується зі ст. 129 Конституції України, якою як одну із засад судочинства визначено рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом.

Питання відстрочення та розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення від його сплати врегульоване ст. 8 зазначеного Закону, норма якої є спеціальною.

Згідно зі ст. 8 Закону України «Про судовий збір», враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов:

1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або

2) позивачами є: а) військовослужбовці; б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю; г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім`ї; ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або

3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров`ю.

Суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.

З аналізу ст. 8 Закону України «Про судовий збір» вбачається, що законодавець, застосувавши конструкцію «суд, враховуючи майновий стан сторони, може…», тим самим визначив, що питання звільнення, зменшення розміру, відстрочення чи розстрочення сплати судового збору осіб, є правом, а не обов`язком суду навіть за наявності однієї з умов для такого звільнення, зменшення розміру, відстрочення чи розстрочення.

Що ж до самих умов, визначених ст. 8 вказаного Закону, то вони диференційовані за суб`єктним та предметним застосуванням.

Так, умови, визначені у п. 1 та п. 2 ч. 1 ст. 8 вказаного Закону, можуть застосовуватися лише до позивачів - фізичних осіб, котрі перебувають у такому фінансовому стані, що розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру їх річного доходу, та до позивачів, що мають певний соціальний статус - є військовослужбовцями, батьками, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; одинокими матерями (батьками), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю; особами, які діють в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена.

Щодо третьої умови, визначеної у п. 3 ч. 1 ст. 8, то законодавець, застосувавши слово «або», не визначив можливість її застосування за суб`єктом застосування, в той же час визначив коло предметів спору, коли така умова може застосовуватись, - лише у разі, коли предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров`ю.

Слід зазначити, що встановлений ст. 8 Закону України «Про судовий збір» перелік умов, для звільнення, зменшення розміру, відстрочення чи розстрочення є вичерпним.

Із системного аналізу змісту норм зазначеної статті вбачається, що положення п. 1, 2 ч.1 ст. 8 Закону України «Про судовий збір» не поширюються на юридичних осіб, незалежно від наявності майнового критерію (майнового стану учасника справи - юридичної особи), а положення п. 3 ч. 1 ст. 8 вказаного Закону можуть бути застосовані до юридичної особи за наявності майнового критерію, але тільки у справах, визначених цим пунктом, тобто предметом позову у яких є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров`ю (постанова Великої Палати Верховного Суду від 14.01.2021 у справі № 0940/2276/18).

З огляду на зазначене, Верховний Суд дійшов правового висновку, що приписи п. 1 ч. 1 ст. 8 Закону України «Про судовий збір» поширюються на окремі категорії позивачів, які є фізичними особами, та не поширюються на юридичних осіб, незалежно від наявності майнового критерію.

Подібна за змістом правова позиція, викладена в постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 25.03.2021 у справі № 912/3514/20.

Суд також звертає увагу на те, що положення статей 123, 164 ГПК України взагалі не передбачають права господарського суду відстрочити або розстрочити сплату судового збору, але вказують на можливість перевірити обставини можливого звільнення від сплати судового збору. Втім, як було зазначено вище, положення п.п. 1 та 2 ч. 1 ст. 8 Закону України «Про судовий збір», щодо звільнення від сплати судового збору, не поширюються на юридичних осіб, незалежно від наявності майнового критерію (майнового стану учасника справи - юридичної особи).

Серед іншого, до позовної заяви не додано жодних доказів, які підтверджують матеріальне становище позивача та неможливість сплати на даний час витрат по сплаті судового збору.

З огляду на зазначене, у господарського суду відсутні підстави для задоволення клопотання позивача про відстрочку сплати судового збору.

Крім того, до позовної заяви не додано доказів надіслання на адресу відповідача-1 - Товариства з обмеженою відповідальністю "ТАРУС ФУД" копії позовної заяви з доданими до неї документами.

Згідно з положеннями ч.7 ст.42 ГПК України, якщо цим Кодексом передбачено обов`язок учасника справи щодо надсилання копій документів іншим учасникам справи, такі документи в електронній формі можуть направлятися з використанням Єдиної судової інформаційно-теле-комунікаційної системи або її окремої підсистеми (модуля), що забезпечує обмін документами, шляхом надсилання до електронного кабінету іншого учасника справи, а в разі відсутності в іншого учасника справи електронного кабінету чи відсутності відомостей про наявність в іншого учасника справи електронного кабінету - у паперовій формі листом з описом вкладення.

Якщо інший учасник справи відповідно до частини шостої статті 6 цього Кодексу зобов`язаний зареєструвати електронний кабінет, але не зареєстрував його, учасник справи, який подає документи до суду в електронній формі з використанням електронного кабінету, звільняється від обов`язку надсилання копій документів такому учаснику справи.

Однак, у відповідності до п.1 ч.1 ст.164 Господарського процесуального кодексу України до позовної заяви додаються документи, які підтверджують відправлення іншим учасникам справи копії позовної заяви і доданих до неї документів.

Згідно із ч.1 ст.172 Господарського процесуального кодексу України, позивач, особа, яка звертається з позовом в інтересах іншої особи, зобов`язані до подання позовної заяви надіслати учасникам справи її копії та копії доданих до неї документів листом з описом вкладення. Таке надсилання може здійснюватися в електронній формі через електронний кабінет з урахуванням положень статті 42 цього Кодексу.

Суд зауважує, що не повідомлена сторона у справі належним чином, як учасник господарського процесу, позбавлена можливості володіти об`єктивною інформацією щодо руху господарського процесу.

Суд роз`яснює позивачу, що ураховуючи всі норми Господарсько процесуального кодексу України у сукупності, позовна заява з доданими до неї документами повинна бути направлена шляхом надсилання до електронного кабінету іншого учасника справи (про що необхідно сформувати і надати до суду квитанцію), а у разі відсутності в іншого учасника справи електронного кабінету чи відсутності відомостей про наявність в іншого учасника справи електронного кабінету - у паперовій формі листом з описом вкладення, що відповідає приписам ч. 1 ст. 164, ч. 1 ст.172 ГПК України, які не містять будь-яких виключень.

Суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 162, 164, 172 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

Оскільки позовна заява не відповідає вимогам господарського процесуального законодавства, суддя вважає необхідним залишити позовну заяву без руху, надавши позивачу строк для усунення зазначених недоліків.

На підставі викладеного та керуючись статтями 164, 172, 174, 232, 234, 235 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва

УХВАЛИВ:

1. Відмовити в задоволенні клопотання Акціонерного товариства "Український будівельно-інвестиційний банк" про відстрочку сплати судового збору.

2. Залишити позовну заяву Акціонерного товариства "Український будівельно-інвестиційний банк" без руху.

3. Встановити заявнику строк на усунення недоліків позовної заяви 10 (десять) днів з дня вручення цієї ухвали.

4. Встановити усунення недоліків позовної заяви шляхом подання суду:

- доказів сплати судового збору за реквізитами Господарського суду міста Києва за розгляд позовних вимог у загальній сумі 85236,36 грн;

- доказів надіслання за місцем знаходження відповідача-1, копії позовної заяви за вих. №1455 від 19.08.2024 з усіма доданими до неї документами листом з описом вкладення.

5. Роз`яснити Акціонерному товариству "Український будівельно-інвестиційний банк", що в разі не усунення недоліків позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається особі, що звернулася із позовною заявою (частина 4 статті 174 Господарського процесуального кодексу України).

5. Ухвала набрала законної сили з дати її підписання та оскарженню не підлягає.

Суддя А.І. Привалов