Рішення

від 05.09.2024 по справі 910/5844/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 334-68-95, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaРІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

05.09.2024Справа № 910/5844/24Суддя Мудрий С.М. розглянувши справу

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю науково-виробниче підприємство "Інкор"

до товариства з обмеженою відповідальністю "АС-Репро"

про стягнення коштів у розмірі 239 686,53 грн.

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю науково-виробниче підприємство "Інкор" звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до товариства з обмеженою відповідальністю "АС-Репро" про стягнення коштів у розмірі 239 686,53 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем обов`язку своєчасно та в повному обсязі оплатити поставлений позивачем товар за договором (укладеним у спрощений спосіб).

У зв`язку з чим, позивач просить суд стягнути з відповідача основний борг в розмірі 162 436,00 грн., інфляційні втрати і розмірі 63 886,53 грн., 3% річних від простроченої суми в розмірі 13 364,00 грн.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 20.05.2023 вищевказану позовну заяву залишено без руху та встановлено позивачу десятиденний строк для усунення її недоліків з дня вручення цієї ухвали.

29.05.2024 до канцелярії суду позивач подав заяву про усунення недоліків з доданими документами.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 03.06.2024 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі, постановлено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін (без проведення судового засідання). Надано відповідачу строк у 15 днів з дати отримання ухвали на подання відзиву.

Вищезазначена ухвала господарського суду м. Києва від 03.06.2024 р. отримана відповідачем 12.06.2024, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення №0600270214182.

Відповідач не скористався наданим йому законом правом подати письмові заперечення проти позову.

Відповідно до ч. 9 ст. 165 ГПК України суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Відповідно до ст. 248 Господарського процесуального кодексу України суд розглядає справи у порядку спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі.

Водночас, суд враховує, що відповідно до ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку.

Розумним, зокрема, вважається строк, що є об`єктивно необхідним для виконання процесуальних дій, прийняття процесуальних рішень та розгляду і вирішення справи з метою забезпечення своєчасного (без невиправданих зволікань) судового захисту.

З огляду на практику Європейського суду з прав людини, критеріями розумних строків є: правова та фактична складність справи; поведінка заявника, а також інших осіб, які беруть участь у справі, інших учасників процесу; поведінка органів державної влади (насамперед суду); характер процесу та його значення для заявника (справи «Федіна проти України» від 02.09.2010, «Смірнова проти України» від 08.11.2005, «Матіка проти Румунії» від 02.11.2006, «Літоселітіс проти Греції» від 05.02.2004 та інші).

З огляду на зазначені вище обставини, для визначення обставин справи, які підлягають встановленню, та вчинення інших дій з метою забезпечення правильного, своєчасного і безперешкодного розгляду справи по суті, а також виконання завдання розгляду справи по суті, розгляд справи здійснено за межами строків, встановлених Господарським процесуальним кодексом України,проте в розумні строки.

Дослідивши наявні в матеріалах справи докази, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні дані, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд вважає, що позовні вимоги позивача підлягають задоволенню частково.

Як зазначено позивачем та вбачається з матеріалів справи товариством з обмеженою відповідальністю науково-виробниче підприємство "Інкор" (постачальник) виставлено товариству з обмеженою відповідальністю "АС-Репро" (одержувач) рахунок-фактуру, а саме:

- №СФ-0000256 від 09.06.2021 на суму 37 272,00 грн.,

- №СФ-0000293 від 30.06.2021 на суму 59 126,40 грн.,

- №СФ-0000354 від 04.08.2021 на суму 25 620,00 грн.,

- №СФ-0000386 від 20.08.2021 на суму 25 620,00 грн.,

- №СФ-0000399 від 30.08.2021 на суму 25 620,00 грн.,

- №СФ-0000422 від 07.09.2021 на суму 37 449,60 грн.

В подальшому товариством з обмеженою відповідальністю науково-виробниче підприємство "Інкор" (постачальник) поставлено товариству з обмеженою відповідальністю "АС-Репро" (одержувач) товар (офсетні пластини) на загальну суму 210 708,00 грн., що підтверджується підписаними між сторонами видатковими накладними, а саме:

- № РН-0000256 від 09.06.2021 року на суму 37 272,00 грн.,

- № РН-0000292 від 30.06.2021 року на суму 59 126,40 грн.,

- № РН-0000355 від 04.08.2021 року на суму 25 620,00 грн.,

- № РН-0000384 від 20.08.2021 року на суму 25 620,00 грн.,

- № РН-0000398 від 30.08.2021 року на суму 25 620,00 грн.,

- № РН-0000421 від 07.09.2021 року на суму 37 449,60 грн.

Також, до матеріалів справи позивачем додано довіреності на отримання товару, видані товариством з обмеженою відповідальністю "АС-Репро" генеральному директору Савельєву А.В. на отримання від товариства з обмеженою відповідальністю науково-виробниче підприємство "Інкор" цінностей, а саме: №29 від 09.06.2021, № 35 від 30.06.2021, № 42 від 04.08.2021, № 45 від 20.08.2021, № 47 від 30.08.2021, № 49 від 07.09.2021.

Згідно ч.1 статті 509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Відповідно до ч.2 статті 509 ЦК зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Пункт 1 ч.2 статті 11 ЦК України передбачає, що підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Згідно з ч. 1 статті 202 ЦК України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Відповідно до ч.1 статті 205 ЦК України правочин може вчинятися усно або в письмовій формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.

Згідно з ч.2 статті 205 ЦК України правочин, для якого законом не встановлена обов`язкова письмова форма, вважається вчиненим, якщо поведінка сторін засвідчує їхню волю до настання відповідних правових наслідків.

Стаття 181 ГК України передбачає загальний порядок укладання господарських договорів. Частина 1 зазначеної статті визначає, що господарський договір за загальним правилом викладається у формі єдиного документа підписаного сторонами та скріпленого печатками. Допускається укладення господарських договорів у спрощений спосіб, тобто шляхом обміну листами, факсограмами, телеграмами, телефонограмами тощо, а також шляхом підтвердження прийняття до виконання замовлень, якщо законом не встановлено спеціальні вимоги до форми та порядку укладення даного виду договорів.

Враховуючи те, що позивач поставив відповідачу товар на підставі видаткових накладних, а відповідач в свою чергу отримав його, тому суд вважає, що між сторонами укладено договір купівлі-продажу у спрощений спосіб.

Положеннями ч. 1 статті 656 ЦК України встановлено, що предметом договору купівлі-продажу може бути товар, який є у продавця на момент укладення договору або буде створений (придбаний, набутий) продавцем у майбутньому.

Відповідно до ч.1 статті 530 ЦК України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов`язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Частиною 1 статті 692 ЦК України передбачено, що покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Таким чином, першим днем прострочення по видатковим накладним:

- № РН-0000256 від 09.06.2021 року на суму 37 272,00 грн. є 11.06.2021,

- № РН-0000292 від 30.06.2021 року на суму 59 126,40 грн. - 02.07.2021,

- № РН-0000355 від 04.08.2021 року на суму 25 620,00 грн. - 06.08.2021,

- № РН-0000384 від 20.08.2021 року на суму 25 620,00 грн. - 22.08.2021,

- № РН-0000398 від 30.08.2021 року на суму 25 620,00 грн. - 01.09.2021,

- № РН-0000421 від 07.09.2021 року на суму 37 449,60 грн. - 09.09.2021.

З банківської виписки АТ «ПроКредит Банк» по рахунку позивача вбачається, що відповідачем здійснено часткову оплату на загальну суму 48 272,00 грн., а саме:

- 13.10.2021 на суму 15 000,00 грн. з призначенням платежу: «оплата часткова за пластини згідно рах №256 від 09.06.2021р. в т.ч ПДВ - 2500,00 грн»;

- 29.11.2021 на суму 12 272,00 грн. з призначенням платежу: «оплата часткова за пластини згідно рах №256 від 09.06.2021р. в т.ч ПДВ - 2045,33 грн»;

- 30.12.2021 на суму 12 000,00 грн. з призначенням платежу: «оплата за пластини згідно рах №256 від 09.06.2021р. та часткова зг. рах. №293 від 30.06.2021р. в т.ч ПДВ - 2000,00 грн»;

- 21.01.2022 на суму 9 000,00 грн. з призначенням платежу: «оплата за пластини згідно рах №293 від 30.06.2021р. в т.ч ПДВ - 1500,00 грн».

Будь-яких інших доказів оплати матеріали справи не містять.

Відповідно до ст.193 Господарського кодексу України, суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Зазначене також кореспондується зі ст.ст. 525, 526 ЦК України відповідно до яких зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Стаття 629 ЦК України передбачає, що договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно до статті 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Частина 1 статті 612 ЦК України передбачає, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Частиною 2 статті 193 Господарського кодексу України встановлено, що кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов`язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Враховуючи вищезазначене, факт наявності основної заборгованості у відповідача перед позивачем в розмірі 162 436,00 грн. належним чином доведений, документально підтверджений і не спростовано відповідачем, тому позовні вимоги визнаються судом обґрунтовані та такими, що підлягають задоволенню.

У зв`язку з неналежним виконання грошових зобов`язань, позивач просить стягнути з відповідача три проценти річних в розмірі 13 364,00 грн. нараховані по 06.05.2024 року включно та інфляційні збитки в розмірі 63 886,53 грн. нараховані по 06.05.2024 року (фактично по березень 2024 року).

Відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Розрахунок трьох процентів річних:

Період прострочення грошового зобов`язання:Кількість днів у періодіСумаз 02/07/2021 до 31/12/2023 48 126,40 x 3 % x 913 : 365 : 1009133 611,46 грн.з 01/01/2024 до 06/05/2024 48 126,40 x 3 % x 127 : 366 : 100127500,99 грн.з 06/08/2021 до 31/12/2023 25 620,00 x 3 % x 878 : 365 : 1008781 848,85 грн.з 01/01/2024 до 06/05/2024 25 620,00 x 3 % x 127 : 366 : 100127266,70 грн.з 22/08/2021 до 31/12/2023 25 620,00 x 3 % x 862 : 365 : 1008621 815,16 грн.з 01/01/2024 до 06/05/2024 25 620,00 x 3 % x 127 : 366 : 100127266,70 грн.з 01/09/2021 до 31/12/2023 25 620,00 x 3 % x 852 : 365 : 1008521 794,10 грн.з 01/01/2024 до 06/05/2024 25 620,00 x 3 % x 127 : 366 : 100127266,70 грн.з 09/09/2021 до 31/12/2023 37 449,60 x 3 % x 844 : 365 : 1008442 597,87 грн.з 01/01/2024 до 06/05/2024 37 449,60 x 3 % x 127 : 366 : 100127389,84 грн.За перерахунком суду загальний розмір трьох процентів річних становить 13 358,37 грн. та підлягає задоволенню.

В частині стягнення трьох процентів річних в розмірі 5,63 грн. відмовити.

Суд погоджується з розрахунком індексу інфляції наданим позивачем, а тому вимоги позивача щодо стягнення з відповідача індексу інфляції в розмірі 63 886,53 грн. є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Частинами 3, 4 статті 13 ГПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Відповідно до ч.1 ст.73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно з ч. 1 статті 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування (ч. 1 статті 76 ГПК України).

Відповідно до ч. 1 статті 77 ГПК України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Відповідно до положень ст. 2 ГПК України завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов`язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави. При цьому, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, згідно положень ст. 74 ГПК України.

Згідно зі ст. 79 ГПК України наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування.

Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Судовий збір згідно ст. 129 Господарського процесуального кодексу України покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

На підставі викладеного, керуючись ч. 3,4 ст. 13, ч.1 ст. 73, ст.ст. 79, 129, ч.9 ст. 165, ст. ст. 236-238, 240, 241, 252 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1 Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "АС-Репро" (01011, м. Київ, вул. Немировича-Данченка, будинок 2; код ЄДРПОУ 37635574) на користь товариства з обмеженою відповідальністю науково-виробниче підприємство "Інкор" (03127, м. Київ, проспект Голосіївський, будинок 100/2; код ЄДРПОУ 01282331) основний борг в розмірі 162 436 (сто шістдесят дві тисячі чотириста тридцять шість) грн. 00 коп., інфляційні втрати в розмірі 63 886 (шістдесят три тисячі вісімсот вісімдесят шість) грн. 53 коп., три проценти річних в розмірі 13 358 (тринадцять тисяч триста п`ятдесят вісім) грн. 37 коп. та витрати по сплаті судового збору в розмірі 3 594 (три тисячі п`ятсот дев`яносто чотири) грн. 94 коп.

3. В іншій частині позову відмовити.

4. Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

Відповідно до ч. 1, 2 статті 241 ГПК України, рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя С.М. Мудрий