Ухвала

від 05.09.2024 по справі 911/2344/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Симона Петлюри, 16/108, м. Київ, 01032, тел. (044) 235-95-51, е-mail: inbox@ko.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

"05" вересня 2024 р. м. Київ Справа № 911/2344/24

Суддя Мальована Л.Я., розглянувши заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова Компанія "Ю-Бейс" про вжиття заходів забезпечення позову

УСТАНОВИВ:

03.09.2024 року до Господарського суду Київської області надійшла заява про забезечення позову до подачі позовної заяви від Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова Компанія "Ю-Бейс" (вх. № 86/24 від 03.09.2024 р.), в порядку ст. ст. 136 - 140 ГПК України, в якій заявник просить суд вжити заходи до забезпечення позову, шляхом: накладення арешту на майно, що належить Мохаммад Хані Омран Алі; заборонити ПАТ "Венчурний закритий недиверсифікований корпоративний інвестиційний фонд "Унібудінвест" звертати стягнення на предмет іпотеки будь-яким способом в порядку, передбаченому ст.ст. 33-38 ЗУ "Про іпотеку" та ЗУ "Про виконавче провадження" на підставі договору іпотеки від 31.05.2013 р. № 1935; заборонити усім органам державної реєстрації прав на нерухоме майно, державним реєстраторам прав на нерухоме майно, у тому числі особам, які виконують функції державного реєстратора прав, зокрема, Міністерству юстиції України, його територіальним органам, Департаменту державної реєстрації, нотаріусам та іншим органам, які виконують функції реєстрації, вчиняти будь-які нотаріальні та реєстраційні дії (правочини) у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно (реєстрацію прав власності, скасування реєстрації прав власності та інших речових прав, а також будь-які дії щодо відчудження, передачі у володіння, користування, внесення до статутних капіталів юридичних осіб, передачі в іпотеку, будь-якого іншого обтяження, змін площі, частки, власника, поділу, об"єднання тощо) щодо наступного майна:

- садовий будинок АДРЕСА_1 , загальною площею 201,7 кв.м, що складається з наступних будівель та споруд: садовий будинок - А, Гараж - Б, Альтанка - В, Сарай - Г, Навіс - Д, Огорожа №1, Огорожа №2, Огорожа №3, Хвіртка №4, Ворота №5, Вимощення №5, Колонка №7, кан. Колодязь №8-9, реєстраційний номер об`єкта нерухомога майна: 72410132231 що належить Мохаммад Хані Омран Алі.

- садовий будинок АДРЕСА_1 , загальною площею 488,5 кв.м, який складається з наступних будівель та споруд: садовий будинок А, басейн Б, госпблок В, огорожа №6, вимощення №4, підпірна стіна №5, вигрібна яма № 7-10, свердловина №1 , ворота №1, хвіртка №2, огорожа №3, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 72457532231, що належить Мохаммад Хані Омран Алі.

- земельна ділянка кадастровий номер 3223155400:03:019:0056, площею 0,12 га, розташована за адресою: АДРЕСА_1 , цільове призначення: ведення садівництва, реєстраційний номер об`єкта нерухомога майна: 72551232231, що належить Мохаммад Хані Омран Алі.

- земельна ділянка кадастровий номер 3223155400:05:019:0101, площею 0,24 га, розташована за адресою: АДРЕСА_1 , цільове призначення: ведення садівництва, реєстраційний номер об`єкта нерухомога майна: 72592632231, що належить Мохаммад Хані Омран Алі.

В обґрунтування своєї заяви, заявник посилається на те, що в забезпечення виконання зобов`язань ТОВ «Пашківка» за кредитним договором № 151/1/13-KLMV від 28 травня 2013 року між ПАТ «Златобанк» та ОСОБА_1 31 травня 2013 року укладено договір іпотеки посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Іващенко (Піскун) Тетяною Станіславівною, зареєстрований в реєстрі за №1935.

Згідно п. 1.1 договору іпотеки від 31 травня 2013 року №1935 визначено, що цей договір забезпечує виконання зобов`язань, що випливають з укладеного між боржником та іпотекодержателем кредитного договору № 151/1/13- KLMV від 28 травня 2013 року, та додаткових угод до нього, які укладені та можуть бути укладені в майбутньому, за умовами якого боржник зобов`язаний повернути іпотекодержателю кредитні кошти, надані у формі кредитної лінії з максимальним лімітом заборгованості 7 000 000,00 доларів США 00 центів, з кінцевим терміном повернення не пізніше 27 травня 2014 р. (включно), чи в інші строки, встановлені в кредитному договорі, сплатити нараховані проценти за користування кредитом в розмірі 18 % процентів річних за користування кредитними коштами в гривні та 12 % процентів річних за користування кредитними коштами у доларах США, а також комісії, неустойки (пені, штрафи), всі без виключення інші платежі/суми, в розмірах, строки, у випадках та на умовах, передбачених основним зобов`язанням, відшкодувати іпотекодержателю всі можливі збитки та витрати, що можуть виникнути у іпотекодержателя в зв`язку з укладенням, виконанням основного зобов`язання та цього договору, в тому числі, але не виключно, витрати, пов`язані з пред`явленням вимоги за основним зобов`язанням і зверненням стягнення на предмет іпотеки його реалізацією, витрати на утримання і збереження предмета іпотеки, витрати на страхування предмета іпотеки тощо, які забезпечуються іпотекою відповідно до чинного законодавства України.

Заявник зазначає, що необхідність та доцільність задоволення заяви про забезпечення позову полягає в недопущенні відчуження майна власником Мохаммад Хані Омран Алі та забороною вчиняти будь - які дії Публічному акціонерному товариству «Венчурний закритий недиверсифіуований корпоративний інвестиційний фонд «Унібудінвест» як іпотекодержателю за договором відступлення права вимоги № 3528 від 25.06.2015, який укладений на виконання нікчемного договору № 10184 від 22.12.2014, та усім органам державної реєстрації прав на нерухоме майно, державним реєстраторам прав на нерухоме майно, у тому числі особам, які виконують функції державного реєстратора прав, зокрема. Міністерству юстиції України, його територіальним органам, Департаменту державної реєстрації, нотаріусам та іншим органам, які виконують функції реєстрації, вчиняти будь-які нотаріальні та реєстраційні дії (правочини) у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно..

Відповідно до ч. 1 ст. 136 Господарського процесуального кодексу України господарський суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 137 цього Кодексу заходів забезпечення позову.

Згідно ч. 2 ст. 136 Господарського процесуального кодексу України забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Перелік заходів забезпечення позову наведений в ч. 1 ст. 137 Господарського процесуального кодексу України, якою передбачено, що позов забезпечується, зокрема, забороною відповідачу вчиняти певні дії; забороною іншим особам вчиняти дії щодо предмета спору; іншими заходами, необхідними для забезпечення ефективного захисту або поновлення порушених чи оспорюваних прав та інтересів, якщо такий захист або поновлення не забезпечуються заходами, зазначеними у пунктах 1 - 9 цієї частини.

Таким чином, одним з механізмів забезпечення ефективного юридичного захисту є передбачений національним законодавством України інститут вжиття заходів забезпечення позову.

За змістом цієї норми обґрунтування необхідності забезпечення позову полягає у доказуванні обставин, з якими пов`язано вирішення питання про забезпечення позову. Забезпечення позову застосовується як гарантія задоволення законних вимог позивача. Умовою застосування заходів до забезпечення позову є достатньо обґрунтоване припущення, що майно, яке є у відповідача на момент пред`явлення позову до нього, може зникнути, зменшитися за кількістю або погіршитися за якістю на момент виконання рішення.

Відповідно до усталеної практики господарських судів, при вирішенні питання про забезпечення позову, господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв`язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

Таким чином, необхідною умовою вжиття заходів для забезпечення позову є наявність обставин, які свідчать про те, що в разі невжиття таких заходів можуть виникнути перешкоди щодо виконання рішення суду. Безпосередньою метою вжиття заходів є саме забезпечення виконання рішення суду. Інститут забезпечення позову в господарському процесі існує виключно з метою забезпечення гарантії виконання майбутнього судового рішення.

Адекватність заходу для забезпечення позову, що застосовується господарським судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється господарським судом, зокрема, з урахуванням співвідношення права (інтересу), про захист яких просить заявник, з вартістю майна, на яке вимагається накладення арешту, або майнових наслідків заборони відповідачеві вчиняти певні дії.

Отже, питання задоволення заяви сторони у справі про застосування заходів до забезпечення позову вирішується судом в кожному конкретному випадку, виходячи з характеру обставин справи, що дозволяють зробити припущення про утруднення чи унеможливлення виконання рішення суду у випадку невжиття заходів забезпечення позову.

Відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод від 04.11.1950 року кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом. Згідно практики Європейського суду з прав людини, яка є джерелом права згідно статті 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини", - право на справедливий суд охоплює не лише стадію розгляду справи по суті, але також дотримання всіх процедур, що передбачені національним законодавством і повинні відбуватися до порушення провадження у справі.

Принцип рівності сторін у процесі вимагає, щоб кожній стороні надавалася розумна можливість представляти справу в таких умовах, які не ставлять цю сторону у суттєво невигідне становище відносно другої сторони (Рішення ЄСПЛ у справі "Салов проти України" від 06.09.2005).

У Рішенні ЄСПЛ у справі "Надточий проти України" від 15.05.2008р. зазначено, що принцип рівності сторін передбачає, що кожна сторона повинна мати розумну можливість представляти свою сторону в умовах, які не ставлять її в суттєво менш сприятливе становище в порівнянні з опонентом.

З урахуванням наведених висновків, заходи забезпечення позову повинні стосуватися та ґрунтуватися на достатньо обґрунтованих припущеннях, що невжиття їх може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду щодо стягнення заборгованості.

Заявник, з огляду на положення частини 1 статті 74 ГПК України, повинен довести відповідні обставини наявності безпосередніх дій щодо здійснення реальних заходів щодо позбавлення спірного майна.

Саме лише посилання в заяві на потенційну можливість уникнення від виконання своїх зобов`язань без наведення відповідного обґрунтування не є достатньою підставою для задоволення відповідної заяви.

Таким чином, дослідивши збалансованість інтересів сторін, надавши оцінку поданим матеріалам щодо забезпечення позову в їх сукупності, з огляду на вказані вище вимоги чинного законодавства, суд дійшов висновку про відмову у задоволенні заяви про забезпечення позову, оскільки заявником не доведено належними доказами, що невжиття заходів забезпечення позову, зазначених у заяві, може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів заявника, за захистом яких він звернувся до суду.

Частиною 6 ст. 140 Господарського процесуального кодексу України визначено, що про забезпечення позову або про відмову у забезпеченні позову суд постановляє ухвалу.

Враховуючи, що заяву про забезпечення позову судом розглянуто, тому витрати заявника по сплаті судового збору за положеннями статті 129 ГПК України та Закону України Про судовий збір відшкодуванню та поверненню не підлягають.

Враховуючи наведене вище, керуючись ст.ст. 129, 136, 140, 234 ГПК України, суд

постановив:

Відмовити Товариству з обмеженою відповідальністю "Фінансова Компанія "Ю-Бейс" в задоволені заяви (вх. № 86/24 від 03.09.2024 р.) про забезпечення позову.

Ухвала набирає законної сили у порядку визначеному Господарським процесуальним кодексом України та може бути оскаржена у встановленому порядку.

Ухвалу підписано - 05.09.2024 року

Суддя Л.Я. Мальована