Справа № 156/1039/24
Номер провадження: 2-о/156/51/24
У Х В А Л А
про відмову у відкритті провадження
05.09.2024 Суддя Іваничівського районного суду Волинської області Бахаєв І.М., перевіривши матеріали цивільної справи за заявою окремого провадження ОСОБА_1 , представник заявника - адвокат Назарук Юлія Володимирівна, заінтересована особа: Державне підприємство "Шахта "Південнодонбаська №3 ім. М.С.Сургая"", про встановлення факту, що має юридичне значення,
ВСТАНОВИВ:
У вересні 2024 заявник ОСОБА_1 , представник заявника - адвокат Назарук Ю.В., заінтересована особа: Державне підприємство "Шахта "Південнодонбаська №3 ім. М.С.Сургая"" звернувся до суду із заявою, в якій просить встановити факт виконання гірничої роботи на посаді гірника підземного та гірника очисного забою, безперервно, з повним робочим днем під землею, що відноситься до категорії посад по Списку №1, відповідно до Постанови КМУ № 10 від 26.01.1991 в період з 11.02.1991 по 12.05.1991 та в період з 26.07.1993 по 31.12.1998.
Встановлення вказаного факту заявнику необхідне для призначення пенсії на пільгових умовах.
Ознайомившись із вказаною заявою та доданими до неї документами, суддя вважає, що у відкритті провадження в справі необхідно відмовити з наступних підстав.
Відповідно до ч. 1 ст. 293 ЦПК України окреме провадження - це вид непозовного цивільного судочинства, в порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав, свобод та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав.
Згідно зі ст. 315 ЦПК України суд розглядає в окремому провадженні справи, в тому числі, про встановлення фактів, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, якщо законом не визначено іншого порядку їх встановлення.
Відповідно до ч. 4 ст. 315 ЦПК України суддя відмовляє у відкритті провадження у справі, якщо з заяви про встановлення факту, що має юридичне значення, вбачається спір про право, а якщо спір про право буде виявлений під час розгляду справи, - залишає заяву без розгляду.
Під спором про право необхідно розуміти певний стан суб`єктивного права; спір є суть суперечності, конфлікт, протиборство сторін, спір поділяється на матеріальний і процесуальний. Таким чином, поняття «спір про право» пов`язане виключно з порушенням, оспоренням або невизнанням, а також недоведенням суб`єктивного права, при якому існують конкретні особи, які перешкоджають в реалізації права. При відсутності цих елементів не може бути й спору про право.
Велика Палата Верховного Суду у постанові від 30 січня 2020 року у справі № 287/167/18-ц (провадження № 14-505цс19) вказала, що вирішуючи питання про прийняття заяви про встановлення факту, що має юридичне значення, суддя, зокрема, зобов`язаний з`ясувати питання про підсудність та юрисдикційність, тобто суддя повинен перевірити, чи може взагалі ця заява розглядатися в судовому порядку і чи не віднесено її розгляд до повноважень іншого органу. Якщо за законом заява не підлягає судовому розгляду, суддя мотивованою ухвалою відмовляє у відкритті провадження, а коли справу вже відкрито - закриває провадження у ній.
Визначаючи, чи пов`язується з встановлення вказаних фактів виникнення у заявника певних цивільних прав та обов`язків, суд застосовує положення ст. 1 ЦК України. За змістом ч. 1 ст. 1 ЦК України цивільним законодавством регулюються особисті немайнові та майнові відносини, засновані на юридичній рівності, вільному волевиявленні, майновій самостійності їх учасників (цивільні відносини). Тобто цивільними є відносини, які відповідають наведеним критеріям.
Відповідно у порядку цивільного судочинства, за загальним правилом, не підлягають вирішенню спори (розгляду заяви), що виникають не з цивільних, земельних, трудових, сімейних або житлових правовідносин.
Усі інші спори, що виникають у публічно-правових відносинах за участю осіб, підлягають вирішенню у порядку цивільного судочинства виключно у тих випадках, коли безпосередньою нормою процесуального права визначено, що вирішення такого спору належить здійснювати саме в порядку цивільного судочинства.
Вимоги ОСОБА_1 пов`язані з доведенням наявності підстав для призначення пенсії на пільгових умовах і за своїм предметом та можливими правовими наслідками такі вимоги пов`язані з публічно-правовими відносинами заявника з державою, а отже, не підлягають вирішенню у порядку цивільного судочинства.
Відділ обслуговування громадян №3 Управління обслуговування громадян Головного управління Пенсійного фонду України є спеціально уповноваженим суб`єктом на призначення пенсії на пільгових умовах, яку має на меті отримати ОСОБА_1 у разі встановлення факту виконання гірничої роботи на посаді гірника підземного та гірника очисного забою, безперервно, з повним робочим днем під землею, що відноситься до категорії посад по Списку №1, відповідно до Постанови КМУ № 10 від 26.01.1991 в період з 11.02.1991 по 12.05.1991 та в період з 26.07.1993 по 31.12.1998.
Частиною 1 ст. 5 КАС України передбачено право кожної особи звернутися до адміністративного суду, якщо вона вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 19 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема, спорах фізичних чи юридичних осіб із суб`єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності.
Суб`єкт владних повноважень - орган державної влади (у тому числі без статусу юридичної особи), орган місцевого самоврядування, орган військового управління, їх посадова чи службова особа, інший суб`єкт при здійсненні ними публічно-владних управлінських функційна підставі законодавства, в тому числі навиконання делегованих повноважень, або наданні адміністративних послуг (п. 7 ч. 1 ст. 4 КАС України).
Таким чином, між ОСОБА_1 та Відділом обслуговування громадян №3 Управління обслуговування громадян Головного управління Пенсійного фонду України виник спір, пов`язаний з доведенням наявності підстав для підтвердження певного соціально-правового статусу з метою призначення пільгової пенсії, не пов`язаного з будь-якими цивільними правами та обов`язками заявника, їх виникненням, існуванням та припиненням. Отже, за предметом та можливими правовими наслідками цей спір існує у сфері публічно-правових відносин, тому підлягає вирішенню в порядку адміністративного, а не цивільного судочинства.
Зазначений висновок викладений у постанові Верховного Суду від 22.03.2023 в справі № 290/289/22.
Крім того суддя зазначає, що отримавши відмову Відділа обслуговування громадян №3 Управління обслуговування громадян Головного управління Пенсійного фонду України, у разі незгоди з його рішенням ОСОБА_1 має право звернутися за захистом свого права в суд, але не з заявою про встановлення факту, що має юридичне значення, а зі скаргою на рішення Відділу обслуговування громадян №3 Управління обслуговування громадян Головного управління Пенсійного фонду України за правилами адміністративного судочинства.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 186 ЦПК України суддя відмовляє у відкритті провадження у справі, якщо заява не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.
З урахуванням наведеного, суддя дійшов висновку, що у відкритті провадження в справі необхідно відмовити, оскільки вимоги заявника про встановлення факту проживання однією сім`єю та факту перебування на утриманні не підлягають розгляду в порядку цивільного судочинства.
Керуючись ст. 186, 258-260, 293, 315, 353 ЦПК України, суддя
ПОСТАНОВИВ:
У відкритті провадження в справі за заявою ОСОБА_1 , представник заявника - адвокат Назарук Юлія Володимирівна, заінтересована особа: Державне підприємство "Шахта "Південнодонбаська №3 ім. М.С.Сургая", про встановлення факту, що має юридичне значення - відмовити.
Роз`яснити ОСОБА_1 , що він має право звернутися з відповідним позовом до суду адміністративної юрисдикції.
Ухвала може бути оскаржена до Волинського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення.
Учасник справи, якому повна ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом пятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Суддя - І.М.Бахаєв
Суд | Іваничівський районний суд Волинської області |
Дата ухвалення рішення | 05.09.2024 |
Оприлюднено | 09.09.2024 |
Номер документу | 121402114 |
Судочинство | Цивільне |
Цивільне
Іваничівський районний суд Волинської області
Бахаєв І. М.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні