Рішення

від 04.09.2024 по справі 914/3455/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

ДОДАТКОВЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04.09.2024 Справа № 914/3455/23

м. Львів

Господарський суд Львівської області у складі судді Ростислава Матвіїва за участю секретаря судового засідання Ігоря Стадника, розглянувши матеріали заяви ОСОБА_1 про ухвалення додаткового рішення

у справі № 914/3455/23

за позовом: ОСОБА_1 , м. Львів,

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю «Латориця», м. Львів,

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача: ОСОБА_2 , м. Львів,

предмет позову: зобов`язання вчинити дії щодо надання документів товариства за 2016 2018 роки,

підстава позову: ненадання документів на запит позивача,

за участю представників:

позивача: не з`явився,

відповідача: не з`явився,

третьої особи: не з`явився,

встановив:

У провадженні Господарського суду Львівської області перебувала справа за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Латориця» про зобов`язання вчинити дії щодо надання документів діяльності товариства за 2016 2018 роки, за результатами розгляду якої 14.08.2024 постановлено рішення про задоволення позовних вимог у повному обсязі.

У позовній заяві позивач зазначав попередній орієнтовний розрахунок витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 25 000,00 грн, а в судовому засіданні 14.08.2024 усно заявив про подання доказів упродовж п`яти днів з дня постановлення рішення суду.

21.08.2024 від позивача надійшла заява про ухвалення рішення про стягнення з відповідача витрат на правову допомогу в розмірі 40 000,00 грн, надіслана засобами поштового зв`язку 18.08.2024. Ухвалою суду від 21.08.2024 призначено до розгляду в судове засідання на 04.09.2024.

26.08.2024 від відповідача надійшла заява про зменшення витрат на оплату правничої допомоги.

04.09.2024 від представника позивача надійшло клопотання про розгляд заяви за відсутності позивача та представника.

У судове засідання 04.09.2024 учасники справи явку представників не забезпечили. Водночас суд не визнавав явку представників обов`язковою, тому суд не вбачає підстав для відкладення судового засідання з розгляду заяви через відсутність представників учасників справи. Враховуючи тривалість розгляду заяви про ухвалення додаткового рішення, обізнаність представників учасників справи про дату судового засідання, суд вважає за можливе вирішити заяву в цьому судовому засіданні.

ПОЗИЦІЯ ЗАЯВНИКА

Позивач просить стягнути 40 000,00 грн витрат на професійну правничу допомогу, на підтвердження факту понесення яких подає договір, додаток до договору, акт приймання виконаних робіт по договору.

ПОЗИЦІЯ ВІДПОВІДАЧА

Відповідач заперечує обгрунтованість заявлених до стягнення витрат і просить відмовити в їх задоволенні повністю.

ВИСНОВКИ СУДУ

Розглядаючи заву про ухвалення додаткового рішення по суті, суд зазначає таке.

Так, відповідно до рішення Господарського суду Львівської області від 14.08.2024 позов ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Латориця» задоволено повністю.

Відповідно до обставин справи представництво інтересів позивача здійснював адвокат Лука Тарас Миколайович на підставі ордера серії ВС № 1159036 від 06.09.2022, виданого Адвокатським об`єднанням «АК «Фавор» на підставі договору № 01/16.08.2022 від 16.08.2022.

Договір про надання правової допомоги 16.08.2022, укладений між ОСОБА_1 як клієнтом і Адвокатським об`єднанням «АК «Фавор» як виконавцем, не передбачає конкретної справи, в якій надається правова допомога позивачу. Однак передбачено, що замовник сплачує виконавцю винагороду в розмірі за окремою домовленістю сторін (п. 4.1) і що здавання приймання виконаних робіт здійснюється за настання обставин, передбачених п. 2.2 договору (п. 6.3).

Відповідно до п. 2.2 договору закінченням робіт є за домовленістю сторін в залежності від характеру виконання робіт, наприклад, момент прийняття (оголошення) рішення суду певної інстанції у справі.

16.08.2024 складено додаток до договору від 16.08.2022 «Узгодження оплати правової допомоги», відповідно до якого сторони узгодили розмір правової допомоги у справі № 914/2455/23 - 40 000,00 грн та вид правової допомоги:

- підготовка та подання позовної заяви до господарського суду (включно з поштовими витратами і витратами на копіювання), 6 годин роботи 15 000,00 грн,

- підготовка та подання клопотань, заяв у справі 914/3455/23 (включно з поштовими витратами і витратами на копіювання), 2 години роботи 5 000,00 грн,

- участь адвоката в судових засіданнях, 6 годин роботи 15 000,00 грн,

- в разі досягнення зі сторони виконавця позитивного результату в межах справи 914/3455/23, що знаходиться в провадженні Господарського суду Львівської області, сторони погодили сплату гонорару успіху в розмірі 5 000,00 грн.

16.08.2024 сторони також підписали акт приймання виконаних робіт по договору від 16.08.2022 на суму 40 000,00 грн з тими видами, тривалістю і вартістю робіт, які перелічені в додатку до договору, описаному вище.

Суд зауважує, що відповідно до ст. 26 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» адвокатська діяльність здійснюється на підставі договору про надання правової допомоги.

Відповідно до частини 3 статті 27 вказаного Закону до договору про надання правової допомоги застосовуються загальні вимоги договірного права.

Закон України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», Правила адвокатської етики не закріплюють положення про ціну послуг і гонорар як істотні умови договору про надання правової допомоги. Тому допускається визначення вартості робіт в додатку до договору.

Пунктом 3.2 Рішення Конституційного Суду України від 30 вересня 2009 року № 23-рп/2009 передбачено, що правова допомога є багатоаспектною, різною за змістом, обсягом та формами і може включати консультації, роз`яснення, складення позовів і звернень, довідок, заяв, скарг, здійснення представництва, зокрема, в судах та інших державних органах тощо. Вибір форми та суб`єкта надання такої допомоги залежить від волі особи, яка бажає її отримати. Право на правову допомогу - це гарантована державою можливість кожної особи отримати таку допомогу в обсязі та формах, визначених нею, незалежно від характеру правовідносин особи з іншими суб`єктами права.

Усталеною є позиція, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру з огляду на конкретні обставини справи та фінансовий стан обох сторін. Ті самі критерії застосовує ЄСПЛ, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції. Так, у справі «Схід/Захід Альянс Лімітед» проти України» (заява № 19336/04) зазначено, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (пункт 268).

Відповідно до конкретної та послідовної практики Верховного Суду, визначаючись із відшкодуванням понесених витрат на правничу допомогу суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої ухвалене судове рішення, всі понесені нею витрати на професійну правничу допомогу, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенства права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, враховуючи такі критерії, як складність справи, витрачений адвокатом час, значення спору для сторони тощо. Аналогічні правила застосовуються до визначення витрат на проведення експертизи та залучення експерта (постанови Верховного Суду від 09 березня 2021 року у справі №200/10535/19-а, від 18 березня 2021 року у справі №520/4012/19, від 23 квітня 2021 року у справі №521/15516/19, від 14 червня 2021 року у справі №826/13244/16).

Очевидно що суд не має підстав втручатися в договірні відносини між адвокатом і клієнтом, регулювати чи змінювати їхні домовленості. Натомість завдання суду - визначити обгрунтованість розміру витрат на правову допомогу і обсяг наданих адвокатом послуг, відшкодування яких покладається на іншу сторону спору.

Розглядаючи клопотання позивача, суд враховує положення ч. ч. 1-3 ст. 126 Господарського процесуального кодексу України. Так, витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Як передбачено ч. 4 ст. 126 Господарського процесуального кодексу України, розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Відповідно до ч. 5 ст. 126 Господарського процесуального кодексу України у разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Однією з основних засад (принципів) господарського судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення (п. 12 ч. 3 ст. 2 Господарського процесуального кодексу України).

Щодо факту оплати замовником виконавцю вартості наданих і заактованих послуг, то 18.08.2024 такі докази не подані. Так, п. 4.3 договору передбачено, що така оплата здійснюється в безготівковому порядку платіжним дорученням на розрахунковий рахунок чи готівкою в касу виконавця упродовж п`яти днів з моменту підписання акта виконаних робіт. Акт підписано 16.08.2024, тобто строк оплати закінчився 21.08.2024.

Водночас суд враховує позицію Об`єднаної Палати Верховного Суду у постанові від 03 жовтня 2019 у справі № 922/445/19 про те, що розмір витрат на оплату професійної правничої допомоги адвоката встановлюється і розподіляється судом згідно з умовами договору про надання правничої допомоги при наданні відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, як уже сплаченої, так і тієї, що лише підлягає сплаті (буде сплачена) відповідною стороною або третьою особою.

Щодо вартості складення позовної заяви, то суд відзначає, що примірник позовної заяви, наявної у справі, не є складним документом, не включає багатоаспектні обставини, є лаконічною. Частину позовної заяви займають правові норми, значну частину тексту позову займає прохальна частина позову з трьома позовними вимогами, а опис підстав позову викладно в семи абзацах (реченнях).

Крім цього, суд зауважує, що первинно позовна заява була залишена без руху через наявність недоліків по сплаті судового збору, тобто адвокат готуючи позовну заяву, не повідомив суду всіх обставин, включаючи підстави звільнення від судового збору.

Також суд, враховуючи позицію Верховного суду у постанові від 31.07.2024 у справі № 758/11022/21, зазначає, що адвокат безпідставно включає у вартість витрат на правову допомогу витрати юридичного супроводу реалізації (надіслання засобами поштового зв`язку) процесуальних документів.

Тому суд не визнає обґрунтованою та розумною вартість витрат по складанню позовної заяви, яка підлягає відшкодуванню іншою стороною, в сумі 15 000,00 грн.

Щодо гонорару успіху, то відповідно до договору від 16.08.2022 сторони погоджували оплату та вартість робіт (розділ 4) і зазначили, що у випадку, якщо послуги виконавця за договором виявляться безрезультатними для замовника, то виконавець не має права вимагати сплати собі будь-якої винагороди, крім авансових платежів (винагороди за консультування) та відшкодування витрат, якщо сторони не домовляться про інше.

Суд зауважує, що, по-перше, сторони не погодили та не розтлумачили, що означає безрезультативність для замовника, а, по-друге, сторони не погодили виплату гонорару успіху за настання протилежних обставин. Жодного іншого пункту договору, яким би було узгоджено умови та розмір гонорару в протилежному випадку, немає. Щодо окремої домовленості сторін, про яку вказано в п. 4.1 договору, то така стосується видів послуг, передбачених п. п. 1.1 і 1.2, але не гонорару успіху. Тому включення вартості гонорару успіху до суми витрат, які мають бути покладені на відповідача, лише за результатами проголошеного на користь позивача рішення та за відсутності попереднього узгодження, суд визнає не обґрунтованим.

Щодо вартості підготовки та подання клопотань до суду, то суд уже зазначав про безпідставність включення до таких суми витрат на копіювання та надсилання. Крім того, суд зазначає, що подання заяви про усунення недоліків можна було б уникнути, якби адвокат сумлінно готував позовну заяву та повно викладав у ній всі обставини; подання інших клопотань: про повернення до підготовчого провадження, про витребування доказів, про долучення доказів були ініціативою позивача та не заявлялись на стадії підготовчого провадження через неявку самого ж представника позивача в перші три судові засідання. Вказані обставини та процесуальна поведінка представника позивача, зокрема спрямована на встановлення в цій справі обставини наявності чи відсутності у ОСОБА_2 повноважень керівника, впливали і на кількість судових засідань в цій справі та на неодноразове відкладення розгляду справи.

Суд також звертає увагу заявника, що ч. 6 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України передбачає можливість зменшення суми заявлених до відшкодування витрат, якщо сума судових витрат, заявлена до відшкодування, істотно перевищує суму, заявлену в попередньому (орієнтовному) розрахунку, суд може відмовити стороні, на користь якої ухвалено рішення, у відшкодуванні судових витрат в частині такого перевищення, крім випадків, якщо сторона доведе, що не могла передбачити такі витрати на час подання попереднього (орієнтовного) розрахунку.

У позовній заяві було зазначено орієнтовний розмір витрат на правову допомогу в сумі 25 000,00 грн, тоді як після проголошення рішення заявлено до стягнення 40 000,00 грн, що є значною різницею.

Крім цього, суд зауважує, що якщо сторона з поважних причин не може до закінчення судових дебатів у справі подати докази, що підтверджують розмір понесених нею судових витрат, суд за заявою такої сторони, поданою до закінчення судових дебатів у справі, може вирішити питання про судові витрати після ухвалення рішення по суті позовних вимог (ч. 1 ст. 221 Господарського процесуального кодексу України). Однак у поданій суду заяві представник не пояснив жодним чином поважності причин подання доказів понесення витрат на правову допомогу лише після постановлення, не навів причин неможливості подання таких доказів, які і самої вартості виконаних робіт, до закінчення судових дебатів.

Суд також звертає увагу, що замовник і виконавець не погодили вартості однієї години роботи, хоча в акті приймання виконаних робіт і зазначено кількість витрачених годин. Тому суд, аналізуючи вище вартість заявлених до стягнення витрат на предмет їх реальності, фактичності, необхідності та розумності, та вказуючи на часткову їх не обгрунтованість, не має відомостей про вартість однієї години роботи та не має підстав зменшувати вартість наданих послуг, виходячи з кількості годин.

Тому суд керуючись внутрішнім переконанням і встановленими вище обставинами, а також усталеними позиціями Верховного Суду щодо принципів розподілу витрат на правову допомогу, зокрема й компенсаційного характеру витрат на правову допомогу, доходить висновку, що розумною і співмірною із розглядом справи є сума витрат, яка підлягає відшкодуванню відповідачем, у розмірі 5 000,00 грн.

Керуючись ст. ст. 74, 76-80, 126, 129, 170, 221, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд

вирішив:

1.Заяву ОСОБА_1 про ухвалення додаткового рішення у справі № 914/3455/23 задовольнити частково.

2.Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Латориця» (ідентифікаційний код юридичної особи 19140732, 79040, місто Львів, вулиця Тюльпанова, будинок 2) на користь ОСОБА_1 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 ) 5 000,00 грн витрат на професійну правничу допомогу.

3. У задоволенні вимоги про стягнення 35 000,00 грн відмовити.

Наказ видати після набрання додатковим рішенням законної сили.

Додаткове рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не буде подано.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Західного апеляційного господарського суду в порядку, встановленому розділом IV Господарського процесуального кодексу України.

Повне додаткове рішення складене 05.09.2024.

Суддя Матвіїв Р.І.