Рішення

від 04.09.2024 по справі 916/2741/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

65119, м. Одеса, просп. Шевченка, 29, тел.: (0482) 307-983, e-mail: inbox@od.arbitr.gov.ua

веб-адреса: http://od.arbitr.gov.ua

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"04" вересня 2024 р.м. Одеса Справа № 916/2741/24Господарський суд Одеської області у складі судді Погребна К.Ф. розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін матеріали справи №916/2741/24

за позовом Державного підприємства Український авіаційний метеорологічний центр (08324, Київська область, Бориспільський район, село Гора, вул. Бориспіль -7, Аеропорт, код ЄДРПОУ 23568810)

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю ЕЙР ЛІНК ІНТЕРНЕШНЛ (65049, м. Одеса, Фонтанська дорога, 49/1, прим. 1-Н, код ЄДРПОУ 23872501)

про стягнення 44 599,15грн.

ВСТАНОВИВ:

Державне підприємство Український авіаційний метеорологічний центр звернулось до Господарського суду Одеської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю ЕЙР ЛІНК ІНТЕРНЕШНЛ про стягнення 44 599,15грн.

Ухвалою господарського суду Одеської області від 25.06.2024р. прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі № 916/2741/24. Справу вирішено розглядати в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи у порядку письмового провадження.

Вказаною ухвалою суду було запропоновано сторонам надати у відповідні строки заяви по суті спору, а також роз`яснено сторонам про можливість звернення до суду з клопотанням про призначення проведення розгляду справи в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін у строки, визначені ч.7 ст. 252 ГПК України.

Згідно ч.5 ст. 6 Господарського процесуального кодексу України, суд направляє судові рішення та інші процесуальні документи учасникам судового процесу на їхні офіційні електронні адреси, вчиняє інші процесуальні дії в електронній формі із застосуванням Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи в порядку, визначеному цим Кодексом, Положенням про Єдину судову інформаційно-телекомунікаційну систему та/або положеннями, що визначають порядок функціонування її окремих підсистем (модулів).

Пунктом 5.8 розділу І Положення про ЄСІТС передбачено, що офіційна електронна адреса - це сервіс Електронного кабінету ЄСІТС, адреса електронної пошти, вказана користувачем в Електронному кабінеті ЄСІТС, або адреса електронної пошти, вказана в одному з державних реєстрів.

Таким чином, у розумінні Положення офіційною електронною адресою є адреса електронної пошти, вказана користувачем в Електронному кабінеті ЄСІТС, або адреса електронної пошти, вказана в одному з державних реєстрів. Подібна позиція висловлена Верховним Судом у постанові від 28.06.2022 у справі №761/21436/20.

У пункті 5.6. Положення про ЄСІТС визначено, що користувач ЄСІТС - особа, що пройшла процедуру реєстрації в підсистемі "Електронний кабінет" (Електронний кабінет ЄСІТС), пройшла автентифікацію та якій надано доступ до підсистем ЄСІТС відповідно до її повноважень.

Особам, які зареєстрували Електронний кабінет, суд надсилає документи у справах, в яких такі особи беруть участь, в електронній формі шляхом їх надсилання до Електронного кабінету таких осіб або в інший спосіб, передбачений процесуальним законодавством, що не позбавляє їх права отримати копію судового рішення у паперовій формі за окремою заявою (пункт 17 розділу ІІІ Положення про ЄСІТС).

Згідно з п. 37 наведеного розділу підсистема "Електронний суд" забезпечує можливість автоматичного надсилання матеріалів справ в електронному вигляді до електронних кабінетів учасників справи та їхніх повірених. До електронних кабінетів користувачів надсилаються у передбачених законодавством випадках документи у справах, які внесені до автоматизованої системи діловодства судів (АСДС) та до автоматизованих систем діловодства, що функціонують в інших органах та установах у системі правосуддя. Документи у справах надсилаються до електронних кабінетів користувачів у випадку, коли вони внесені до відповідних автоматизованих систем у вигляді електронного документа, підписаного кваліфікованим підписом підписувача (підписувачів), чи у вигляді електронної копії паперового документа, засвідченої кваліфікованим електронним підписом відповідального працівника суду, іншого органу чи установи правосуддя.

Таким чином, особи, які зареєстровані в ЄСІТС, мають змогу знайомитися з матеріалами справи в електронному вигляді, оскільки всі внесені до автоматизованої системи діловодства судів документи та повідомлення по справі надсилаються до Електронних кабінетів користувачів в автоматичному порядку.

Відповідно до відомостей, наявних у матеріалах справи, відповідач Товариство з обмеженою відповідальністю ЕЙР ЛІНК ІНТЕРНЕШНЛ є користувачем ЄСІТС, зареєстрований в Електронному суді та має власний кабінет в Електронному суді.

Так, згідно Довідки суду про доставку електронного документа вих. № 916/2741/24/42475/24 від 28.06.2024 Документ в електронному вигляді "Ст.176 Ухвала про відкриття провадження у справі (спрощене)" від 25.06.2024 по справі № 916/2741/24 (суддя Погребна К.Ф.) було надіслано одержувачу - Товариству з обмеженою відповідальністю ЕЙР ЛІНК ІНТЕРНЕШНЛ в його електронний кабінет, та документ доставлено до електронного кабінету 25.06.24р о 18:00.

Відповідно до п. 2 ч. 6 ст. 242 ГПК України, днем вручення судового рішення є день отримання судом повідомлення про доставлення копії судового рішення на офіційну електронну адресу особи.

Таким чином, Товариство з обмеженою відповідальністю ЕЙР ЛІНК ІНТЕРНЕШНЛ повідомлено про відкриття провадження у справі та прийняття позовної заяви до розгляду.

Згідно з ч.ч.5, 7 ст. 252 ГПК України ст.252 Господарського процесуального кодексу України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учассуд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої із сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін. Клопотання про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін відповідач має подати в строк для подання відзиву, а позивач - разом з позовом або не пізніше п`яти днів з дня отримання відзиву.

Клопотань про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін від учасників справи до суду не надходило.

Водночас суд зауважує, що відповідно до пунктів 3 та 4 ст. 13 Господарського процесуального кодексу кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи, і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Зі змісту ст. 165 Господарського процесуального кодексу України вбачається, що свої заперечення проти позову відповідач може викласти у відзиві на позовну заяву. При цьому, згідно ч. 4 ст. 165 Господарського процесуального кодексу України, якщо відзив не містить вказівки на незгоду відповідача з будь-якою із обставин, на яких ґрунтуються позовні вимоги, відповідач позбавляється права заперечувати проти такої обставини під час розгляду справи по суті, крім випадків, якщо незгода з такою обставиною вбачається з наданих разом із відзивом доказів, що обґрунтовують його заперечення по суті позовних вимог, або відповідач доведе, що не заперечив проти будь-якої із обставин, на яких ґрунтуються позовні вимоги, з підстав, що не залежали від нього.

Відповідач своїм процесуальним правом на подання відзиву не скористався, жодних заперечень проти позову не надав, з огляду на що суд вважає за можливе відповідно до ч.9 ст.165 ГПК України розглянути справу за наявними в ній матеріалами.

Згідно положень ст. 248 Господарського процесуального кодексу України, суд розглядає справи у порядку спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі.

У відповідності до ч. 4 ст. 240 Господарського процесуального кодексу України, у разі неявки всіх учасників справи у судове засідання, яким завершується розгляд справи, розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення.

Розглянувши матеріали справи суд встановив.

23.11.2021р. між Державним підприємством «Український авіаційний метеорологічний центр» (виконавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю ЕЙР ЛІНК ІНТЕРНЕШНЛ (замовник) було укладено Договір про надання послуг метеорологічного обслуговування польотів повітряних суден на підході та в районі аеродрому № 153-2021, за умовами якого замовник доручає, а виконавець приймає на себе зобов`язання з надання платних послуг з метеорологічного обслуговування польотів повітряних суден на підході та в районі аеродрому відповідно до вимог, передбачених Наказом Державної авіаційної служби України від 09.03.2017 № 166 «Про затвердження Авіаційних правил України «Метеорологічне обслуговування цивільної авіації» та інших вимог чинного законодавства України.

Метеорологічне обслуговування, що надається, включає в себе послуги з обслуговування експлуатантів та членів льотного екіпажу замовника на підході та в районі аеродромів Київ/Бориспіль та Київ/Жуляни, безпосередньо на аеродромах Київ/Бориспіль, Київ/Жуляни (п. 2.4 Договору).

Відповідно до п. 2.5 Договору замовник отримує послуги з метеорологічного обслуговування та здійснює їх оплату відповідно до вимог чинного законодавства України та положень цього Договору.

Пунктом 3.2.2 Договору передбачено, що укладаючи цей Договір замовник бере на себе зобов`язання у встановлені даним Договором терміни здійснювати оплату послуг з метеорологічного обслуговування польотів повітряних суден наданих виконавцем.

У відповідності до п. 4.1 Договору розрахунки за надані послуги з метеорологічного обслуговування польотів повітряних суден здійснюються щомісяця.

Згідно з п. 4.2 та п. 4.3 Договору доказом отримання замовником та членами його екіпажів метеорологічного обслуговування польотів повітряних суден на підході та в районі аеродромів Київ/Жуляни, зльотів та посадок повітряних суден безпосередньо на аеродромах Київ/Бориспіль, Київ/Жуляни є факт виконання польоту.

Факт виконання польоту підтверджується:

- на аеродромі Київ/Бориспіль - інформацією (відміткою) про виконання зльоту в Добовому електронному плані «Державного підприємства Міжнародний аеропорт «Бориспіль»;

- на аеродромі Київ/Жуляни - відміткою про виконання рейсу у звіті по рейсам та додатковим послугам служби наземного забезпечення Комунального підприємства Міжнародний Аеропорт «Київ» (Жуляни).

За ініціативою виконавця, замовник проводить звірку кількості вильотів шляхом надання реєстру обліку кількості рейсів електронною поштою. До 10 (десятого) числа місяця, наступного за звітним, виконавець здійснює остаточний розрахунок суми вартості наданих замовнику послуг з метеообслуговування, складає акт надання послуг у двох примірниках та рахунок на оплату і надсилає їх замовнику (п. 4.4 Договору).

Пунктом 4.5 Договору передбачено, що замовник, після отримання платіжних документів та актів надання послуг, зобов`язаний підписати акти та повернути один підписаний примірник виконавцю протягом 10 (десяти) робочих днів з дати його отримання.

Відповідно до п. 4.6 Договору у разі не підписання акту надання послуг у терміни, обумовлені договором, зауваження повинні бути висловлені у письмовому вигляді. У разі відсутності зауважень протягом 10 (десяти) робочих днів з моменту отримання акту надання послуг, він вважається підписаним сторонами.

Згідно з п. 4.7 та п. 4.7.1 Договору замовник, після отримання рахунку на оплату, акту надання послуг, протягом 3 (трьох) банківських днів зобов`язаний перерахувати кошти виконавцю. У будь-якому разі кінцевий розрахунок за минулий місяць повинен бути здійснений замовником не пізніш 25 (двадцять п`ятого) числа поточного місяця. Датою оплати вважається дата зарахування коштів на рахунок виконавця.

Пунктами 5.1-5.3 Договору передбачено, що укладаючи цей Договорі сторони погоджуються, що вартість послуг з метеорологічного обслуговування встановлюється виконавцем та обраховується відповідно до спільного наказу МНС України, Мінекономрозвитку та Мінфіну від 03.01.2012 № 1/2/1 «Про затвердження Методики формування вартості платних послуг, які надаються підрозділами Міністерства надзвичайних ситуацій України».

Вартість послуг на метеорологічне обслуговування польотів повітряних суден:

- на підході та в районі аеродрому Київ/Бориспіль становить 695,00 грн.;

- на підходів та в районі аеродрому Київ/Жуляни становить 695,00 грн.

ПДВ нараховується у розмірі та в порядку встановленому чинним законодавством України.

Договір вступає в дію з 01.01.2022 та діє до 31.12.2022, але до повного та належного виконання сторонами своїх зобов`язань за Договором (п. 9.1 Договору).

Звертаючись з позовом до суду, позивач зазначає, що на виконання умов Договору, ним надано, а відповідачем прийнято послуги з метеорологічного обслуговування на загальну суму 19 043грн. згідно Актів надання послуг № 20 від 31.01.2022 на суму 14 595грн., №21 від 31.01.2022 на суму 834грн., № 91 від 28.02.2022 на суму 2780грн. та №92 від 28.02.2022р. на суму 834грн., однак відповідач, у порушення взятих на себе зобов`язань за Договором, оплату отриманих послуг згідно Актів не здійснив, у зв`язку з чим у ТОВ ЕЙР ЛІНК ІНТЕРНЕШНЛ виникла заборгованість перед позивачем у розмірі 19 043грн.

При цьому як вказує позивач, відповідні Акти разом рахунками були направлені на адресу замовника, зазначену у договорі та отримані останнім 14.02.2022р. та 27.06.2022р., що підтверджується потовими повідомленням про вручення поштових відправлень. Жодних заперечень або зауважень щодо змісту отриманих документів від замовника не надходило.

Згідно пунктів 6.2, 6.2.1 Договору у випадку невиконання або неналежного виконання замовником умов розрахунку за послуги з метеорологічного обслуговування, згідно з пунктом 4.7-4.9 Договору, виконавець має право на стягнення пені в розмірі 0,2% від несвоєчасно внесеної суми. Розмір пені обчислюється від суми простроченого платежу за кожен день прострочення. За прострочення оплати наданих послуг понад тридцять днів виконавець має право додатково стягнути штраф у розмірі 10% від несвоєчасно внесеної суми.

Також, у зв`язку з порушенням відповідачем взятих на себе зобов`язань в частині здійснення розрахунків, позивачем відповідно умов договору та положень ст. 625 ЦК України було нараховано відповідачу пеню в сумі 16 947,26грн., штраф в розмірі 1 904,30грн., 3% річних в сумі 1 252,90грн. та інфляційні витрати в сумі 5 451,69грн.

Отже посилаючись на вищенаведені обставини Державне підприємство Український авіаційний метеорологічний центр звернулось до Господарського суду Одеської області з відповідним позовом за захистом свого порушеного права.

Дослідивши матеріали справи, суд дійшов наступних висновків.

Відповідно до частини 1 статті 11 Цивільного кодексу України, цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Пунктом 2 частини 2 зазначеної статті внормовано, що підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Згідно частини 1, 2 статті 202 Цивільного кодексу України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Правочини можуть бути односторонніми та дво- чи багатосторонніми (договори).

У відповідності до частини 1 статті 509 Цивільного кодексу України, зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов`язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

В силу приписів частини 1 статті 626 Цивільного кодексу України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

У відповідності до частини 1 статті 173 Господарського кодексу України, господарським визнається зобов`язання, що виникає між суб`єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб`єкт (зобов`язана сторона, у тому числі боржник) зобов`язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб`єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб`єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.

Як встановлено судом 23.11.2021р. між Державним підприємством «Український авіаційний метеорологічний центр» (виконавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю ЕЙР ЛІНК ІНТЕРНЕШНЛ (замовник) було укладено Договір про надання послуг метеорологічного обслуговування польотів повітряних суден на підході та в районі аеродрому № 153-2021, за умовами якого замовник доручає, а виконавець приймає на себе зобов`язання з надання платних послуг з метеорологічного обслуговування польотів повітряних суден на підході та в районі аеродрому відповідно до вимог, передбачених Наказом Державної авіаційної служби України від 09.03.2017 № 166 «Про затвердження Авіаційних правил України «Метеорологічне обслуговування цивільної авіації» та інших вимог чинного законодавства України.

Правові основи діяльності в галузі авіації регулюються Повітряним кодексом України, згідно із яким державне регулювання діяльності в галузі авіації та використання повітряного простору України спрямоване на гарантування безпеки авіації, забезпечення інтересів держави, національної безпеки та потреб суспільства і економіки у повітряних перевезеннях та авіаційних роботах.

Відповідно до п. 58 ч. 1 ст. 1 Повітряного кодексу України, метеорологічне обслуговування це обслуговування, що включає в себе послуги із забезпечення метеорологічними прогнозами, консультаціями та спостереженнями, а також іншою метеорологічною інформацією та послугами, що надаються для суб`єктів авіаційної діяльності.

Частинами 1 та 2 статті 36 Повітряного кодексу України визначено, що аеронавігаційне обслуговування польотів повітряних суден (на маршруті, на підході та в районі аеродрому) здійснюється провайдерами аеронавігаційного обслуговування на платній основі. Провайдер аеронавігаційного обслуговування за погодженням з уповноваженим органом з питань цивільної авіації може передавати на договірних засадах право щодо технічної експлуатації наземних засобів зв`язку, навігації та спостереження юридичним особам, сертифікованим відповідно до авіаційних правил України. Розмір одиничних ставок плати за послуги з аеронавігаційного обслуговування польотів повітряних суден (на маршруті, на підході та в районі аеродрому) встановлюється однаковим для всіх користувачів повітряного простору України і визначається відповідно до законодавства України, стандартів та рекомендованої практики Міжнародної організації цивільної авіації і документів Євроконтролю.

У відповідності до ч. 3 ст. 36 Повітряного кодексу України, плата за послуги з аеронавігаційного обслуговування (на маршруті, на підході та в районі аеродрому) справляється Євроконтролем та/або провайдером (провайдерами) аеронавігаційного обслуговування відповідно до міжнародних договорів та законодавства України. Порядок розрахунку розміру зазначеної плати, порядок її внесення та звільнення від сплати визначається відповідно до законодавства України та зобов`язань України за міжнародними договорами України.

Наказом Державної авіаційної служби України №166 від 09.03.2017 затверджено Авіаційні правила України Метеорологічне обслуговування цивільної авіації, які встановлюють вимоги щодо організації та надання метеорологічного обслуговування цивільної авіації в Україні. Вимоги цих Авіаційних правил поширюються на фізичних та юридичних осіб незалежно від форми власності, діяльність яких пов`язана із наданням або отриманням метеорологічного обслуговування у галузі цивільної авіації в Україні, крім суб`єктів державної авіації.

Відповідно до пункту 1 розділу ІІ Правил, метою метеорологічного обслуговування цивільної авіації є сприяння безпечній, регулярній та ефективній аеронавігації. Ця мета досягається шляхом постачання метеорологічної інформації, яка потрібна для виконання своїх функцій: експлуатантам, членам льотних екіпажів, органам обслуговування повітряного руху, органам пошуково-рятувальної служби, адміністраціям аеропортів та іншим організаціям, діяльність яких пов`язана зі здійсненням або розвитком аеронавігації.

Метеорологічне обслуговування експлуатантів, членів льотних екіпажів, органів ОПР, адміністрацій аеропортів та інших суб`єктів авіаційної галузі, діяльність яких пов`язана з плануванням, забезпеченням та виконанням польотів ПС, організовують та здійснюють провайдери метеорологічного обслуговування відповідно до вимог цих Авіаційних правил та інших нормативно-правових актів в частині метеорологічного обслуговування ЦА з урахуванням вимог документів міжнародних авіаційних організацій та документів ВМО. Виконання польотів повітряних суден цивільної авіації або обслуговування повітряного руху повітряних суден цивільної авіації без метеорологічного обслуговування забороняється (пункт 2 розділу ІІ Правил).

Згідно з підпунктом 2 пункту 5 розділу II Правил, до напрямів діяльності провайдерів з метеорологічного обслуговування цивільної авіації належить, зокрема, метеорологічне обслуговування польотів повітряних суден в районі аеродрому, зльотів та посадок повітряних суден на аеродромі.

У пункті 4 розділу ІІ Правил визначено, що провайдери метеорологічного обслуговування здійснюють метеорологічне обслуговування цивільної авіації через аеродромні метеорологічні органи та органи метеорологічного стеження на договірних умовах.

Враховуючи предмет укладеного між сторонами Договору та зміст договірних зобов`язань виконавця, суд догодить висновку про те, що Договір №153-2021 від 23.11.2021 за соєю правовою природою є договором про надання послуг.

Відповідно до частини 1 статті 901 Цивільного кодексу України, за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов`язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов`язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

В силу приписів частини 1 статті 903 Цивільного кодексу України, якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов`язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

В силу частини 1 статті 632 Цивільного кодексу України, ціна в договорі встановлюється за домовленістю сторін. У випадках, встановлених законом, застосовуються ціни (тарифи, ставки тощо), які встановлюються або регулюються уповноваженими органами державної влади або органами місцевого самоврядування.

Згідно пункту 5.2. Договору вартість послуг на метеорологічне обслуговування польотів повітряних суден: - на підході та в районі аеродрому Київ/Бориспіль становить 695,00 грн.; - на підходів та в районі аеродрому Київ/Жуляни становить 695,00 грн. ПДВ нараховується у розмірі та в порядку встановленому чинним законодавством України.

Відповідно до частини 1 статті 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

У відповідності до п. 4.1 Договору розрахунки за надані послуги з метеорологічного обслуговування польотів повітряних суден здійснюються щомісяця.

Пунктом 4.5 Договору передбачено, що замовник, після отримання платіжних документів та актів надання послуг, зобов`язаний підписати акти та повернути один підписаний примірник виконавцю протягом 10 (десяти) робочих днів з дати його отримання.

Згідно з п. 4.7 та п. 4.7.1 Договору замовник, після отримання рахунку на оплату, акту надання послуг, протягом 3 (трьох) банківських днів зобов`язаний перерахувати кошти виконавцю.

На підтвердження надання послуг, позивачем надано Акти наданих послуг на загальну суму 19 043грн., а саме № 20 від 31.01.2022 на суму 14 595грн., №21 від 31.01.2022 на суму 834грн., № 91 від 28.02.2022 на суму 2780грн. та №92 від 28.02.2022р. на суму 834грн., які підписані лише з боку позивача.

Як вбачається з матеріалів справи, 08.02.2022 та 02.06.2022 позивачем було направлено відповідачу зазначені вище Акти надання послуг разом із рахунками на оплату № 20 від 31.01.2022 на суму 14 595грн., №21 від 31.01.2022 на суму 834грн., № 90 від 28.02.2022 на суму 2780грн. та №91 від 28.02.2022р. на суму 834грн., які були отримані відповідачем, що підтверджується рекомендованими повідомлення про вручення пошитого відправлення № 0830105670446 та № 0830106189318.

Відповідно до п. 4.6 Договору у разі не підписання акту надання послуг у терміни, обумовлені договором, зауваження повинні бути висловлені у письмовому вигляді. У разі відсутності зауважень протягом 10 (десяти) робочих днів з моменту отримання акту надання послуг, він вважається підписаним сторонами.

Водночас, матеріали справи не містять будь-яких повідомлень відповідача адресованих позивачу про порушення умов Договору та надання послуг неналежної якості та у менших обсягах під час фактичного надання послуг для можливості позивача вжити відповідних заходів реагування, з яких би можливо було встановити конкретні випадки порушенням позивачем умов Договору.

Враховуючи, те що відповідачем акти наданих послуг не підписані та не повернуті позивачу, зауваження на них не подані у відповідності до умов Договору № 153-2021 від 23.11.2021, акти які долучені позивачем до матеріалів справи вважаються підписаними сторонами.

Як встановлено судом, відповідач в обумовлені договором строки оплату вартості наданих послуг не здійснив, внаслідок чого у нього утворилась заборгованість в сумі 19 043грн.

В силу частини 1 статті 193 Господарського кодексу України, суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. При цьому, до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.

Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до статті 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом.

Частиною 1 статті 614 Цивільного кодексу України визначено, що особа, яка порушила зобов`язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом.

В силу статті 525 Цивільного кодексу України, одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

З огляду на все вище сказане, суд доходить до висновку, що вимоги Державного підприємства Український авіаційний метеорологічний центр щодо стягнення суми боргу за надані відповідачу послуги за Договором № 153-2021 від 23.11.2021р. в розмірі 19 043 грн підлягають задоволенню в повному обсязі.

Крім того в зв`язку з неналежним виконання відповідачем зобов`язань за договору № 153-2021 від 23.11.2021р. позивачем було нараховано до стягнення відповідачу пеню в сумі 16 947,26грн., штраф в розмірі 1 904,30грн., 3% річних в сумі 1 252,90грн. та інфляційні витрати в сумі 5 451,69грн.

Так, у відповідності до ч.1 ст.549, п.3 ч.1 ст.611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов`язання настають наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки грошової суми, яку боржник повинен сплатити кредиторові у рази порушення ним зобов`язання.

За порушення у сфері господарювання учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених ГК України, іншими законами та договором (частина друга статті 193, частина перша статті 216 та частина перша статті 218 ГК України).

Одним із видів господарських санкцій згідно з частиною другою статті 217 ГК України є штрафні санкції, до яких віднесено штраф та пеню (частина перша статті 230 ГК України).

Розмір штрафних санкцій відповідно до частини четвертої статті 231 ГК України встановлюється законом, а в разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в передбаченому договором розмірі. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов`язання або в певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов`язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).

Такий вид забезпечення виконання зобов`язання як пеня та її розмір встановлено частиною третьою статті 549 ЦК України, частиною шостою статті 231 ГК України, статтями 1, 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань" та частиною шостою статті 232 ГК України.

Право встановити в договорі розмір та порядок нарахування штрафу надано сторонам частиною четвертою статті 231 ГК України.

Можливість одночасного стягнення пені та штрафу за порушення окремих видів господарських зобов`язань передбачено частиною другою статті 231 ГК України.

Отже, чинне законодавство не встановлює для учасників господарських відносин обмежень передбачати в договорі одночасне стягнення пені та штрафу, що узгоджується із свободою договору, встановленою статтею 627 ЦК України, коли сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Одночасне стягнення з учасника господарських відносин, який порушив господарське зобов`язання за договором, штрафу та пені не суперечить статті 61 Конституції України, оскільки згідно зі статтею 549 ЦК України пеня та штраф є формами неустойки, а відповідно до статті 230 ГК України - видами штрафних санкцій, тобто не є окремими та самостійними видами юридичної відповідальності. У межах одного виду відповідальності може застосовуватися різний набір санкцій.

Згідно пунктів 6.2, 6.2.1 Договору у випадку невиконання або неналежного виконання замовником умов розрахунку за послуги з метеорологічного обслуговування, згідно з пунктом 4.7-4.9 Договору, виконавець має право на стягнення пені в розмірі 0,2% від несвоєчасно внесеної суми. Розмір пені обчислюється від суми простроченого платежу за кожен день прострочення. За прострочення оплати наданих послуг понад тридцять днів виконавець має право додатково стягнути штраф у розмірі 10% від несвоєчасно внесеної суми.

При цьому, у п. 6.3 Договору сторони передбачили, що нарахування пені припиняється із закінченням строку позовної давності виконання зобов`язань замовника, передбачених п. 4.7-4.7.1 Договору.

Проаналізувавши здійснений позивачем розрахунки пені та штрафу, заявленої до стягнення, господарський суд дійшов висновку про правильність та обґрунтованість здійсненого позивачем розрахунку пені в зв`язку з чим позовні вимоги Державного підприємства Український авіаційний метеорологічний центр в частині стягнення з відповідача пені в сумі 16 947,26грн. та штрафу в розмірі 1 904,30грн., підлягають задоволенню.

Щодо нарахування інфляційні витрати в сумі 5 451,69грн. та 3% річних в розмірі 1 252,90грн. суд зазначає наступне.

Наразі ст. 612 ЦК України визначає, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Крім того, виходячи з системного аналізу законодавства, обов`язок боржника сплатити кредитору суму боргу з нарахуванням процентів річних та відшкодувати кредитору спричинені інфляцією збитки також випливає з вимог ст. 625 ЦК України.

Зокрема, частиною другою статті 625 ЦК України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Передбачене законом право кредитора вимагати сплати боргу з урахуванням індексу інфляції та процентів річних є способами захисту його майнового права та інтересу, суть яких полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.

Слід зазначити, що, виходячи з положень ст. 625 ЦК України, право кредитора на стягнення 3% річних та інфляційних втрат не залежить від моменту пред`явлення вимоги про таке стягнення (до моменту погашення боргу або після цього). При цьому визначальним є наявність факту порушення боржником строків виконання грошового зобов`язання. Таким чином, право кредитора на стягнення 3% річних може бути реалізовано у будь-який момент при наявності вищезазначених вимог, передбачених законодавством.

Наразі слід зазначити, що згідно положень ЦК проценти річних є самостійною формою цивільно-правової відповідальності за порушення грошових зобов`язань. Так, розмір таких процентів річних може бути визначений сторонами в договорі.

Згідно абз.5, 6 п.2 Інформаційного листа Вищого господарського суду України від 17.07.2012р. №01-06/928/2012 „Про практику застосування Вищим господарським судом України у розгляді справ окремих норм матеріального права передбачене законом право кредитора вимагати сплати боргу з урахуванням індексу інфляції та процентів річних є способами захисту його майнового права та інтересу, суть яких полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові... Тієї ж позиції дотримується ВСУ у постановах від 04.07.2011 по справі №13/210/10, від 12.09.2011р. по справі № 6/433-42/183 та ВГСУ у постанові від 16.03.2011 по справі № 11/109.

Позивачем було нараховано інфляційні витрати в сумі 5 541,69грн. та 3% річних в розмірі 1 252,90грн. Розглянувши надані позивачем розрахунки інфляційних витрат та трьох відсотків річних за прострочення виконання відповідачем прийнятих на себе грошових зобов`язань, суд доходить висновку, що вказані розрахунки було здійснено позивачем обґрунтовано, з урахуванням приписів чинного законодавства, у зв`язку з чим позовні вимоги в частині стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю ЕЙР ЛІНК ІНТЕРНЕШНЛ інфляційні витрати в сумі 5 541,69грн. та 3% річних в розмірі 1 252,90грн. підлягають задоволенню у повному обсязі.

Відповідно до вимог ч.1 ст.73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно ч.1 ст.74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

У відповідності до ст.76 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Зі змісту ст.77 ГПК України вбачається, що обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Докази, одержані з порушенням закону, судом не приймаються.

Статтею 86 ГПК України встановлено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Частинами ч.ч.1, 2, 3 ст.13 ГПК України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Принцип рівності сторін у процесі вимагає, щоб кожній стороні надавалася розумна можливість представляти справу в таких умовах, які не ставлять цю сторону у суттєво невигідне становище відносно другої сторони (п.87 Рішення Європейського суду з прав людини у справі "Салов проти України" від 06.09.2005р.).

У Рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Надточий проти України" від 15.05.2008р. зазначено, що принцип рівності сторін передбачає, що кожна сторона повинна мати розумну можливість представляти свою сторону в умовах, які не ставлять її в суттєво менш сприятливе становище в порівнянні з опонентом.

Змагальність означає таку побудову судового процесу, яка дозволяє всім особам - учасникам певної справи відстоювати свої права та законні інтереси, свою позицію у справі.

Принцип змагальності є процесуальною гарантією всебічного, повного та об`єктивного з`ясування судом обставин справи, ухвалення законного, обґрунтованого і справедливого рішення у справі.

Відповідачем у встановленому законом порядку позовні вимоги позивача не спростовано.

Підсумовуючи вищезазначене, суд доходить висновку, що позовні вимоги Державного підприємства Український авіаційний метеорологічний центр є обґрунтованими, підтверджені належними доказами, наявними в матеріалах справи, а тому підлягають задоволенню в повному обсязі.

Судові витрати по сплаті судового збору покласти на відповідача згідно ст.129 ГПК України.

Керуючись ст.ст. 129, 232, 233, 236-238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України,

В И Р І Ш И В:

1. Позов Державного підприємства Український авіаційний метеорологічний центр (08324, Київська область, Бориспільський район, село Гора, вул. Бориспіль -7, Аеропорт, код ЄДРПОУ 23568810) до Товариства з обмеженою відповідальністю ЕЙР ЛІНК ІНТЕРНЕШНЛ (65049, м. Одеса, Фонтанська дорога, 49/1, прим. 1-Н, код ЄДРПОУ 23872501) задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю ЕЙР ЛІНК ІНТЕРНЕШНЛ (65049, м. Одеса, Фонтанська дорога, 49/1, прим. 1-Н, код ЄДРПОУ 23872501) на користь Державного підприємства Український авіаційний метеорологічний центр (08324, Київська область, Бориспільський район, село Гора, вул. Бориспіль -7, Аеропорт, код ЄДРПОУ 23568810) основний борг в сумі 19 043 (дев`ятнадцять тисяч сорок три)грн., пеню в розмірі 16 947 (шістнадцять тисяч дев`ятсот сорок сім)грн. 26коп., штраф в сумі 1 904 (одна тисяч дев`ятсот чотири)грн. 30коп., інфляційні витрати в розмірі 5 451 (п`ять тисяч чотириста п`ятдесят одна)грн. 69коп., 3% річних в сумі 1 252 (одна тисяча двісті п`ятдесят дві)грн. 90коп. та судовий збір в розмірі 3 028 (три тисячі двадцять вісім)грн.

Рішення набирає законної сили в порядку, передбаченому ст. 241 ГПК України.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Відповідно до ст. ст. 254, 256 ГПК України учасники справи, особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов`язки, мають право подати апеляційну скаргу на рішення суду першої інстанції. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

З урахуванням перебування судді Погребної К.Ф з 22.07.2024р. по 23.08.2024р. в відпустці та з 28.08.2024р. по 30.08.2024р на лікарняному повний текст рішення складено та підписано 04 вересня 2024 р.

Суддя К.Ф. Погребна