Рішення

від 05.09.2024 по справі 922/2288/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під`їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-14, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"05" вересня 2024 р.м. ХарківСправа № 922/2288/24

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Аріт К.В.

розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження справу

за позовом Адвокатського бюро "Кучерука "Консільєрі", м.Дніпро (адреса: 49038, м. Дніпро, вул.Старокозацька, буд. 68-Б) до Державної організації "Комбінат "Планета" Державного агентства резерву України, смт Ков`яги (адреса: 63021, Харківська обл., Валківський р-н, смт Ков`яги, вул.Гагаріна, буд. 13) про стягнення 1400000,00 грн без виклику учасників справи

ВСТАНОВИВ:

03.07.2024 року позивач - Адвокатське бюро "Кучерука "Консільєрі" звернувся до Господарського суду Харківської області з позовом до Державної організації "Комбінат "Планета" Державного агентства резерву України про стягнення 700000,00 грн заборгованості, яка виникла відповідно до умов договору від 06.06.2023 року №3 СС (судова справа) АБ/2023 про представництво інтересів в судових інстанціях через несплату винагороди у вигляді гонорару успіху та 700000,00 грн штрафу відповідно до умов договору від 06.06.2023 року №3 СС (судова справа) АБ/2023 про представництво інтересів в судових інстанціях.

В позові позивачем заявлено клопотання про розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження.

Ухвалою Господарського суду Харківської області від 08.07.2024 року позовну заяву залишено без руху.

09.07.2024 року позивач надав до суду заяву про усунення недоліків (вх.№17546).

Ухвалою Господарського суду Харківської області від 09.07.2024 року задоволено клопотання позивача про розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження, відкрито провадження у справі №922/2288/24 в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами.

Згідно з ст.248 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) суд розглядає справи у порядку спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше 60 днів з дня відкриття провадження у справі.

09.07.2024 року судом було направлено ухвалу про відкриття провадження у справі в електронний кабінет Державної організації "Комбінат "Планета" Державного агентства резерву України, яка згідно з довідкою суду про доставку електронного листа була отримана останнім 10.07.2024 року.

Згідно з п.2 ч.6 ст.242 ГПК України днем вручення судового рішення є день отримання судом повідомлення про доставлення копії судового рішення до електронного кабінету особи.

Таким чином суд дійшов висновку, що відповідач належним чином повідомлений про розгляд даної справи.

Відзиву на позов відповідачем до суду надано не було.

Згідно з ч.4 ст.13 ГПК України кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Згідно з ч.2 ст.178 ГПК України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.

При цьому, за висновками суду, в матеріалах справи достатньо документів, які мають значення для правильного вирішення спору, внаслідок чого справа може бути розглянута за наявними у справі матеріалами.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши надані суду докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.

06.06.2023 року між Адвокатським бюро «Кучерука «Консільєрі»» (далі - Позивач) та Державною організацією «Комбінат «Планета» Державного агентства резерву України (далі - Відповідач) було укладено договір № 3 СС (судова справа) АБ/2023 про представництво інтересів в судових інстанціях (далі - Договір).

Відповідно до п. 1.1. Договору Замовник (Відповідач) доручає, а Виконавець (Позивач) бере на себе зобов`язання надавати Замовнику за його завданням юридичні послуги з питань, представництва у всіх судових інстанціях Замовника (ДК 021:2015: 79140000-8 Послуги з юридичної консультування та юридичного представництва), по судовій справі № 922/1323/23 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фірма Ерідон» до Державної організації «Комбінат «Планета» Державного агентства резерву України про стягнення 6 920 089,27 грн. в порядку господарського провадження, а Замовник зобов`язується оплатити Виконавцеві зазначені послуги в порядку та на умовах, визначених цим Договором.

На виконання вищевказаних умов Договору Позивач надав Відповідачу юридичні послуги та представляв інтереси Відповідача в рамках розгляду справи №922/1323/23, в результаті розгляду вказаної судової справи рішенням Господарського суду Харківської області від 02.08.2023 року в задоволенні позову до Відповідача було відмовлено.

Постановою Східного апеляційного господарського суду від 16.10.2023 року рішення суду першої інстанції було підтримано та залишено без змін.

Згідно з п. 2.1.3. Договору Замовник, зокрема, зобов`язується своєчасно та в повному обсязі оплачувати послуги Виконавця на умовах цього Договору.

Відповідно до п. 3.1. Договору після надання послуг по Договору Виконавець складає Акт наданих послуг у двох примірниках по одному для кожної сторони Договору, підписує його, скріплює печаткою (за наявності) та за власним вибором, зокрема, передає представнику Замовника особисто під підпис про вручення (п. 3.1.1. Договору).

Згідно з п. 3.2. Договору Замовник зобов`язаний підписати та скріпити печаткою (за наявності) отриманий Акт наданих послуг у двох примірниках та передати його Виконавцю, або надати обґрунтовану письмову відповідь про відмову підписання Акту.

28.08.2023 року на виконання вищевказаних умов Договору між Позивачем та Відповідачем було підписано та скріплено печатками Акт № 1 СС приймання-передачі наданих юридичних послуг до Договору.

Підписанням цього Акту № 1 СС Позивач та Відповідач затвердили зміст наданих правових послуг (найменування послуг та основні характеристики), а також їх загальну вартість, яка склала 25 826,80 грн.

Пунктом 4.2. Договору сторони визначили, що загальна вартість юридичних послуг за представництво Виконавцем інтересів Замовника по судовій справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фірма Ерідон» до Державної організації «Комбінат «Планета» Державного агентства резерву України про стягнення 6 920 089,27 грн. складає 25 826,80 грн. без ПДВ.

Відповідно до п. 4.3.1. Договору оплата здійснюється Замовником на підставі актів приймання-передачі наданих юридичних послуг і виставленого Виконавцем рахунку шляхом безготівкового перерахування грошових коштів на поточний рахунок Виконавця в національній валюті України гривні протягом тридцяти календарних днів з дати підписання акту приймання-передачі. Рахунок і акт виставляється шляхом надсилання його на електронну пошту Замовника зазначеної у цьому Договорі або надання їх нарочно. Днем здійснення оплати за цим Договором вважається день зарахування грошових коштів на поточний рахунок Виконавця. Всі витрати, пов`язані з перерахуванням коштів на рахунок Виконавця, несе Замовник.

Як стверджує позивач на виконання вищевказаних умов Договору Відповідач сплатив Позивачу 25 826,80 грн.

Таким чином, Позивач в позові зазначає, що не має претензій до Відповідача в частині оплати вартості юридичних послуг за представництво Позивачем інтересів Відповідача по судовій справі № 922/1323/23. В цій частині обидві сторони сумлінно виконали умови Договору.

Згідно з п. 4.4. Договору сторони погодились, що Виконавець має право, при наданні своєчасної і належної правової допомоги за цим Договором, у поєднанні з виконанням делегованих Замовником повноважень, за умови досягнення підприємством Замовника позитивного економічного результату (виграшні судові справи, присудження до стягнення на користь Замовника коштів, укладанні прибуткових договорів, угоди, тощо) Виконавець має право на отримання додаткової винагороди гонорар успіху у розмірі 10% від суми пред`явленого по справі № 922/1323/23 позову в результаті виграшного судового процесу на користь Замовника, а Замовник зобов`язується сплатити цей гонорар.

31.10.2023 року на виконання вищевказаних умов Договору між Позивачем та Відповідачем було підписано та скріплено печатками Акт № 2 СС приймання-передачі наданих юридичних послуг до Договору.

Позивач та Відповідач склали вказаний Акт № 2 СС про те, що в результаті розгляду судової справи № 922/1323/23 рішенням Господарського суду Харківської області від 02.08.2023 року відмовлено в задоволенні позову Товариства з обмеженою відповідальністю «Фірма Ерідон» до Відповідача про стягнення 6920089,27 грн. збитків. Рішення суду підтримано постановою Східного апеляційного господарського суду 16.10.2023 року, яке набрало законної сили.

Таким чином, за результатами розгляд справи № 922/1323/23 Відповідач отримав позитивний економічний ефект у розмірі 7 290 093,84 грн.

Також підписанням Акту № 2 СС Позивач та Відповідач засвідчили, що враховуючи вищевикладене та відповідно до умов Договору узгоджений сторонами гонорар успіху Позивача склав 700000,00 грн.

Пунктом 4.6. Договору встановлено, що виплата Виконавцеві сум винагороди у вигляді гонорару успіху відбувається шляхом перерахування коштів на розрахунковий рахунок Виконавця.

На виконання вищевказаних умов Договору Відповідач мав сплатити Позивачу винагороду у вигляді гонорару успіху в сумі 700 000,00 грн.

Позивач повідомляє суду, що в цій частині Відповідач досі не виконав умов Договору.

Згідно з п. 5.4. Договору сторони погодились, що у випадку не оплати надісланого Виконавцем на електронну пошту Замовника planeta@rezerv.gov.ua рахунку на протязі 30 (тридцяти) календарних днів за надані послуги, Замовник сплачує разовий штраф у розмірі 100% від суми, зазначеної у рахунку Виконавця.

Як стверджує позивач, з метою отримання від Відповідача оплати винагороди у вигляді гонорару успіху в розмірі 700 000,00 грн, Позивачем надавались Відповідачу рахунки на оплату від 31.10.2023 року № 7/23 та від 15.02.2024 року № 9/24.

01.05.2024 року між Позивачем та Відповідачем було підписано та скріплено печатками Акт звіряння розрахунків за Договором.

Позивач та Відповідач склали вказаний Акт звіряння розрахунків про те, що станом на 01.05.2024 року заборгованість Відповідача перед Позивачем, яка виникла відповідно до умов Договору, становить 700000,00 грн.

Рахунки на оплату від 31.10.2023 року № 7/23 та від 15.02.2024 року № 9/24 отримані Замовником як на електронну пошту, так і нарочно 01.05.2024 року. Сторони домовились, що відлік для сплати рахунків на оплату від 31.10.2023 року № 7/23 та від 15.02.2024 року № 9/24 рахується з 01.05.2024 року.

Позивач зазначає, що станом на момент подання позовної заяви Відповідач не оплатив виставлені рахунки.

Пунктом 2.3.5. Договору закріплено право сторін вимагати належного виконання другою стороною взятих на себе зобов`язань.

Відповідно до п. 5.1. Договору за порушення умов цього Договору сторони несуть відповідальність згідно з чинним законодавством України. Порушення цього Договору є його невиконання повністю або частково, та/або неналежне його виконання.

Пунктом 8.1. Договору сторони погодили, що всі розбіжності та спори, пов`язані з виконанням цього Договору, вирішуються сторонами шляхом переговорів.

Відповідно до п. 8.2. Договору у разі, якщо сторони в результаті переговорів не змогли дійти взаємної згоди, а також у разі, якщо одна зі сторін ухиляється від проведення переговорів, спір передається на розгляд суду в порядку, встановленому чинним процесуальним та матеріальним законодавством України. При цьому направлення претензії в порядку досудового врегулювання спору не є обов`язковим.

29.02.2024 року між Позивачем та Відповідачем було укладено Додаткову угоду № 1 до Договору, в якій сторони Договору домовились змінити та викласти п. 9.1. Договору у новій наступній редакції: Договір набирає чинність з моменту його підписання і діє до 31.12.2024 року, а в частині розрахунків, до моменту повного виконання Замовником (Відповідачем) своїх зобов`язань по сплаті за надані послуги. Продовження строку дії цього Договору здійснюється шляхом укладання відповідної додаткової угоди.

У зв`язку з тим, що відповідач не виконав умови договору в частині своєчасної оплати за надані послуги в розмірі 700000,00 грн, позивач, відповідно до п.5.4. договору нарахував відповідачу штраф у розмірі 100% від суми, зазначеної у рахунку, отже розмір штрафу складає 700000,00 грн.

Зазначені обставини стали підставою для звернення до суду з позовом про стягнення з відповідача гонорару успіху у розмірі 700000,00 грн, а також штрафу у розмірі 700000,00 грн.

Надаючи правову кваліфікацію доказам, які надані до матеріалів справи та викладеним обставинам з урахуванням фактичних та правових підстав позовних вимог, суд виходить з наступного.

Відповідно до ст.11 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки, зокрема, з договорів та інших правочинів.

Згідно з ч.1 ст. 509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов`язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Відповідно до ч.1 ст.193 Господарського кодексу України (далі - ГК України) суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення ЦК з урахуванням особливостей, передбачених ГК України.

Згідно з ч.1 ст.626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Статтею 629 ЦК України передбачено, що договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ст.526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до пункту 4 статті 1 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" договір про надання правової допомоги - домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.

До договору про надання правової допомоги застосовуються загальні вимоги договірного права (частина 3 статті 27 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність").

Суд звертає увагу на те, що спірні правовідносини у цій справі не стосуються розподілу судових витрат, з огляду на що не регулюються нормами процесуального права. Враховуючи зобов`язальний та договірний характер цих правовідносин для їх врегулювання застосовуються загальні вимоги договірного права, норми цивільного права, що урегульовують зобов`язальні договірні відносини.

Відповідно до частини 1 статті 901 ЦК України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов`язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов`язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Згідно зі статтею 628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

За змістом ч. ч. 1 та 4 ст. 632 ЦК України ціна в договорі встановлюється за домовленістю сторін.

Відповідно до ч. 1 та ч. 2 ст. 189 ГК України ціна в цьому Кодексі є вираженим у грошовій формі еквівалентом одиниці товару (продукції, робіт, послуг, матеріально-технічних ресурсів, майнових та немайнових прав), що підлягає продажу (реалізації), який повинен застосовуватися як тариф, розмір плати, ставки або збору, крім ставок і зборів, що використовуються в системі оподаткування.

Ціна є істотною умовою господарського договору. Ціна зазначається в договорі у гривнях.

Згідно з ч. 1 ст. 903 ЦК України якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов`язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Аналіз наведених норм чинного законодавства України свідчить про те, що важливою умовою відплатних договорів є ціна, яка є істотною умовою відплатного договору.

Відповідно до ст.30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» та статті 28 Правил адвокатської етики гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту.

Отже ціна в договорі про надання правової допомоги встановлюється сторонами шляхом зазначення розміру та порядку обчислення адвокатського гонорару.

Крім того, суд зазначає, що чинне законодавство хоча і не містить визначення такого виду гонорару, як гонорар успіху, проте Велика Палата Верховного Суду у постанові від 12 травня 2020 року у справі № 904/4507/18 фактично дійшла висновку про можливість існування «гонорару успіху» як форми оплати винагороди адвокату, визнала законність визначення між адвокатом та клієнтом у договорі про надання правової допомоги такого виду винагороди як «гонорар успіху», що відповідає принципу свободи договору та численній практиці Європейського суду з прав людини.

Європейський суд з прав людини (ЄСПЛ) у рішенні (щодо справедливої сатисфакції) від 19 жовтня 2000 року у справі «Іатрідіс проти Греції» (Iatridis v. Greece, заява № 31107/96) вирішував питання обов`язковості для цього суду угоди, укладеної заявником зі своїм адвокатом стосовно плати за надані послуги, що співставна з «гонораром успіху». ЄСПЛ указав, що йдеться про договір, відповідно до якого клієнт погоджується сплатити адвокату як гонорар відповідний відсоток суми, якщо така буде присуджена клієнту судом. Такі угоди, якщо вони є юридично дійсними, можуть підтверджувати, що у заявника дійсно виник обов`язок заплатити відповідну суму гонорару своєму адвокатові. Однак, угоди такого роду, зважаючи на зобов`язання, що виникли лише між адвокатом і клієнтом, не можуть зобов`язувати суд, який має оцінювати судові та інші витрати не лише через те, що вони дійсно понесені, але й ураховуючи також те, чи були вони розумними (§ 55).

При цьому Закон України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» та Правила адвокатської етики надають визначення поняття «гонорар» без поділу цього поняття на види. Зокрема норми зазначених закону та Правил не передбачають такі різновиди винагороди (гонорару) як основний, додатковий чи «гонорар успіху», що свідчить про те, що поняття «гонорар», яке міститься у зазначених нормативно-правових актах, є загальним, під яким розуміється як основна, так і додаткова винагороди.

Суд зазначає, що погоджений в Договорі розмір гонорару загалом (як основний, передбачений п. 4.2. Договору, так і додатковий, передбачений п. 4.4. Договору), є за своєю суттю погодженою сторонами ціною договору в розумінні статей 632, 903 Цивільного кодексу України та ст.189 Господарського кодексу України, оскільки відповідно до вимог чинного законодавства України гонорар безвідносно до його виду (основний, додатковий (гонорар успіху)) є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту, тобто є платою за виконану роботу / надані послуги. Зазначене узгоджується і з висновком Великої Палати Верховного Суду, викладеним у пункті 5.46. постанови від 12 травня 2020 року у справі № 904/4507/18, відповідно до якого відповідна сума, обумовлена сторонами до сплати у твердому розмірі під відкладальною умовою (прим.: гонорар успіху), є складовою частиною гонорару адвоката, про що також зазначається в постановою Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 28.07.2022 року у справі № 903/781/21.

Відповідно до ст.30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правничої допомоги клієнту.

Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правничої допомоги.

При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

Аналогічні положення містяться і у ст.28 Правил адвокатської етики, затверджених звітно-виборним з`їздом адвокатів України 09.06.2017 року.

Відповідно до ч.3 ст.28 Правил адвокатської етики розмір гонорару визначається за погодженням адвоката з клієнтом. Адвокат має право у розумних межах визначати розмір гонорару, виходячи із власних міркувань. При встановленні розміру гонорару можуть враховуватися складність справи, кваліфікація, досвід і завантаженість адвоката та інші обставини. Погоджений адвокатом з клієнтом та/або особою, яка уклала договір в інтересах клієнта, розмір гонорару може бути змінений лише за взаємною домовленістю. В разі виникнення особливих по складності доручень клієнта або у випадку збільшення затрат часу і обсягу роботи адвоката на фактичне виконання доручення (підготовку до виконання), розмір гонорару може бути збільшено за взаємною домовленістю.

Аналіз наведених норм чинного законодавства України свідчить про те, що договір про надання правової допомоги, як і будь-який договір про надання послуг, може бути оплатним або безоплатним.

Відповідно до п. 1.1. Договору Замовник (Відповідач) доручає, а Виконавець (Позивач) бере на себе зобов`язання надавати Замовнику за його завданням юридичні послуги з питань, представництва у всіх судових інстанціях Замовника (ДК 021:2015: 79140000-8 Послуги з юридичної консультування та юридичного представництва), по судовій справі № 922/1323/23 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фірма Ерідон» до Державної організації «Комбінат «Планета» Державного агентства резерву України про стягнення 6 920 089,27 грн. в порядку господарського провадження, а Замовник зобов`язується оплатити Виконавцеві зазначені послуги в порядку та на умовах, визначених цим Договором.

Отже Договір, укладений між Позивачем та Відповідачем, за змістом його умов є відплатним.

Пунктом 4.2. Договору сторони визначили, що загальна вартість юридичних послуг за представництво Виконавцем інтересів Замовника по судовій справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фірма Ерідон» до Державної організації «Комбінат «Планета» Державного агентства резерву України про стягнення 6 920 089,27 грн. складає 25 826,80 грн. без ПДВ.

Згідно з п. 4.4. Договору сторони погодились, що Виконавець має право, при наданні своєчасної і належної правової допомоги за цим Договором, у поєднанні з виконанням делегованих Замовником повноважень, за умови досягнення підприємством Замовника позитивного економічного результату (виграшні судові справи, присудження до стягнення на користь Замовника коштів, укладанні прибуткових договорів, угоди, тощо) Виконавець має право на отримання додаткової винагороди гонорар успіху у розмірі 10% від суми пред`явленого по справі № 922/1323/23 позову в результаті виграшного судового процесу на користь Замовника, а Замовник зобов`язується сплатити цей гонорар.

Як встановлено судом та підтверджується матеріалами справи на виконання умов Договору Позивач надав Відповідачу юридичні послуги та представляв інтереси Відповідача в рамках розгляду справи № 922/1323/23. Рішенням Господарського суду Харківської області від 02.08.2023 року в задоволенні позову до Відповідача було відмовлено вказане рішення суду було підтримано постановою Східного апеляційного господарського суду від 16.10.2023 року.

Отже Позивач успішно виконав умови договору щодо захисту інтересів Відповідача.

31.10.2023 року між Позивачем та Відповідачем було підписано та скріплено печатками Акт № 2 СС приймання-передачі наданих юридичних послуг до Договору.

Позивач та Відповідач склали вказаний Акт № 2 СС про те, що в результаті розгляду судової справи № 922/1323/23 рішенням Господарського суду Харківської області від 02.08.2023 року відмовлено в задоволенні позову Товариства з обмеженою відповідальністю «Фірма Ерідон» до Відповідача про стягнення 6920089,27 грн. збитків.

Рішення суду залишено без змін постановою Східного апеляційного господарського суду 16.10.2023 року, та є таким, яке набрало законної сили.

Таким чином, за результатами розгляд справи № 922/1323/23 Відповідач отримав позитивний економічний ефект у розмірі 7 290 093,84 грн.

Також підписанням Акту № 2 СС Позивач та Відповідач засвідчили, що враховуючи вищевикладене та відповідно до умов Договору узгоджений сторонами гонорар успіху Позивача склав 700 000,00 грн.

При укладенні договору сторони є вільними у виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості, що визначено чинним законодавством (ст. 627 ЦК України).

Суд звертає увагу, що відповідач був обізнаний з умовами договору та строками оплати за надані послуги, що підтверджується самим договором та підписаним актом № 2 СС.

Зобов`язання, в силу вимог статей 526, 525 ЦК України, має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Аналогічна за змістом норма міститься і у ст. 193 ГК України.

Згідно з ст.610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Відповідно до ст.530 ЦК України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Як встановлено судом, позивач належним чином виконав умови Договору та надав відповідачу юридичні послуги та представляв інтереси Відповідача в рамках розгляду справи № 922/1323/23, що підтверджується Актом № 2 СС, відповідно до умов якого гонорар успіху Позивача склав 700 000,00 грн.

Пунктом 4.6. Договору встановлено, що виплата Виконавцеві сум винагороди у вигляді гонорару успіху відбувається шляхом перерахування коштів на розрахунковий рахунок Виконавця.

01.05.2024 року між Позивачем та Відповідачем було підписано та скріплено печатками Акт звіряння розрахунків за Договором про те, що станом на 01.05.2024 року заборгованість Відповідача перед Позивачем, яка виникла відповідно до умов Договору, становить 700 000,00 грн.

Рахунки на оплату від 31.10.2023 року № 7/23 та від 15.02.2024 року № 9/24 отримані Замовником як на електронну пошту, так і нарочно 01.05.2024 року. Сторони домовились, що відлік для сплати рахунків на оплату від 31.10.2023 року № 7/23 та від 15.02.2024 року № 9/24 рахується з 01.05.2024 року.

Викладені обставини також підтверджують, що відповідач був обізнаний про існування заборгованості та відповідальність у разі не сплати заборгованості.

Отже, строк оплати за надані послуги є таким, що настав.

Проте, відповідач у визначений строк заборгованість не сплатив, доказів оплати заборгованості до суду відповідачем не надано.

Суд наголошує, що відповідач був належним чином повідомлений про розгляд справи, оскільки ухвалу про відкриття провадження у справі було направлено в електронний кабінет Державної організації "Комбінат "Планета" Державного агентства резерву України, яка згідно з довідкою суду про доставку електронного листа була отримана останнім 10.07.2024 року.

Однак, відповідач відзиву на позовну заяву не надав.

Приймаючи до уваги те, що відповідач не вчинив необхідних дій, передбачених сторонами у договорі та не розрахувався за надані послуги, доказів протилежного суду не надав, суд дійшов висновку, що останній є таким, що прострочив виконання грошового зобов`язання за Договором на суму 700000,00 грн.

Щодо стягнення штрафу.

Статтею 611 ЦК України передбачено, що у разі порушення зобов`язання, настають наслідки, передбачені договором або законом, в тому числі, сплата неустойки. Приписами ст.230 ГК України також встановлено, що у разі порушення учасником господарських відносин правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежне виконання господарського зобов`язання, він зобов`язаний сплатити штрафні санкції у вигляді грошової суми (неустойка, пеня, штраф).

При цьому, за приписами частини 1 статті 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що відповідачем всупереч вимог чинного законодавства України та умов Договору не сплачено позивачу гонорар успіху у розмірі 700000,00 грн, що підтверджується Актом № 2 СС та Актом звіряння розрахунків за Договором.

У зв`язку з чим, позивач просить стягнути з відповідача на його користь 100% штрафу у розмірі 700000,00 грн.

Згідно з ч. 1 ст. 546 ЦК України виконання зобов`язання може забезпечуватись неустойкою, порукою, заставою, притриманням, завдатком.

Статтею 611 ЦК України зазначено, що одним з наслідків порушення зобов`язання є оплата неустойки (штрафу, пені) - визначеної законом чи договором грошової суми, що боржник зобов`язаний сплатити кредитору у випадку невиконання чи неналежного виконання зобов`язання, зокрема у випадку прострочення виконання.

Згідно з частинами 1, 4 статті 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом. Прострочення боржника не настає, якщо зобов`язання не може бути виконане внаслідок прострочення кредитора.

Відповідно до ч. 1 ст. 216 ГК України учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбаченому у Господарському кодексі України, іншими законами та договором.

Частиною 1 статті 549 ЦК України визначено, що неустойка - це грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання.

Згідно з нормами ст. 230 ГК України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.

Відповідно до ч. 4 ст. 231 ГК України в разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов`язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов`язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).

Згідно з п. 5.4. Договору сторони погодились, що у випадку не оплати надісланого Виконавцем на електронну пошту Замовника planeta@rezerv.gov.ua рахунку на протязі 30 (тридцяти) календарних днів за надані послуги, Замовник сплачує разовий штраф у розмірі 100% від суми, зазначеної у рахунку Виконавця.

З метою отримання від Відповідача оплати гонорару успіху в розмірі 700000,00грн Позивачем надавались Відповідачу рахунки на оплату від 31.10.2023 року № 7/23 та від 15.02.2024 року № 9/24.

01.05.2024 року між Позивачем та Відповідачем було підписано та скріплено печатками Акт звіряння розрахунків за Договором.

Позивач та Відповідач склали вказаний Акт звіряння розрахунків про те, що станом на 01.05.2024 року заборгованість Відповідача перед Позивачем, яка виникла відповідно до умов Договору, становить 700 000,00 грн.

В акті сторонами підтверджено, що рахунки на оплату від 31.10.2023 року №7/23 та від 15.02.2024 року № 9/24 отримані Замовником як на електронну пошту, так і нарочно 01.05.2024 року. Сторони домовились, що відлік для сплати рахунків на оплату від 31.10.2023 року № 7/23 та від 15.02.2024 року № 9/24 рахується з 01.05.2024 року.

Таким чином, 30-тиденний строк на оплату виставлених рахунків закінчився 31.05.2024 року.

Суд, перевіривши розрахунок 100% штрафу у розмірі 700000,00 грн на підставі п.5.4 Договору, дійшов висновку про його арифметичну вірність.

Відповідно до ст. 233 ГК України у разі, якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора, суд має право зменшити розмір санкцій. При цьому повинно бути взято до уваги: ступінь виконання зобов`язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов`язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу. Якщо порушення зобов`язання не завдало збитків іншим учасникам господарських відносин, суд може з урахуванням інтересів боржника зменшити розмір належних до сплати штрафних санкцій.

Право суду зменшувати розмір неустойки передбачене також ч.3 ст.551 ЦК України.

Так, згідно з ч. 3 ст. 551 ЦК України розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.

Водночас, зазначені норми чинного законодавства України не містять переліку виняткових випадків (обставин, які мають істотне значення), за наявності яких господарським судом може бути зменшено неустойку, тому вирішення цього питання покладається безпосередньо на суд, який розглядає відповідне питання з урахуванням всіх конкретних обставин справи в їх сукупності.

За змістом зазначених норм, вирішуючи питання про зменшення розміру неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов`язання, господарський суд повинен оцінити, чи є такий випадок винятковим, виходячи з інтересів сторін, які заслуговують на увагу; ступеню виконання зобов`язання боржником; причини (причин) неналежного виконання або невиконання зобов`язання, незначності прострочення виконання, наслідків порушення зобов`язання, невідповідності розміру стягуваної неустойки (штрафу, пені) таким наслідкам, поведінки винної особи (в тому числі вжиття чи невжиття нею заходів до виконання зобов`язання, негайне добровільне усунення нею порушення та його наслідки) тощо.

Таким чином, аналіз зазначених норм права дозволяє дійти висновку, що право суду зменшити заявлені до стягнення суми штрафних санкцій пов`язане з наявністю виняткових обставин, встановлення яких вимагає надання оцінки поданим учасниками справи доказам та обставинам, якими учасники справи обґрунтовують наявність підстав для зменшення штрафних санкцій, так і заперечення інших учасників щодо такого зменшення. Обов`язок доведення існування обставин, які можуть бути підставою для зменшення розміру заявленої до стягнення суми пені, покладається на особу, яка заявляє відповідне клопотання.

Зменшення розміру неустойки є правом суду, а за відсутності в законі, як переліку виняткових обставин, так і врегульованого розміру (відсоткового співвідношення) можливого зменшення штрафних санкцій, господарський суд, оцінивши надані сторонами докази та обставини справи, враховуючи загальні засади цивільного законодавства, передбачені ст.3 ЦК України (справедливість, добросовісність, розумність) та з дотриманням правил ст. 86 ГПК України на власний розсуд та внутрішнім переконанням вирішує питання про наявність або відсутність у кожному конкретному випадку обставин, за яких можливе таке зменшення та конкретний розмір зменшення неустойки.

Отже, питання щодо зменшення розміру штрафних санкцій, суд вирішує відповідно до ст. 86 ГПК України за наслідками аналізу, оцінки та дослідження конкретних обставин справи з огляду на фактично-доказову базу, встановлені судами фактичні обставини, що формують зміст правовідносин, умов конкретних правовідносин з урахуванням наданих сторонами доказів, тобто у сукупності з`ясованих ним обставин, що свідчать про наявність/відсутність підстав для вчинення зазначеної дії.

У постановах від 12.06.2019 у справі №904/4085/18 та від 09.10.2019 у справі №904/4083/18 Верховний Суд вказав на те, що зменшення розміру пені є правом суду, яке може бути реалізоване ним у кожному конкретному випадку за наслідками оцінки обставин справи, наведених учасниками справи обґрунтувань та дослідження доказів.

Слід зауважити, що у вирішенні питання про можливість зменшення неустойки суд бере до уваги майновий стан сторін і оцінює співвідношення розміру заявлених штрафних санкцій, зокрема з розміром збитків кредитора, враховує інтереси обох сторін. Майновий стан сторін та соціальна значущість підприємства мають значення для вирішення питання про зменшення штрафу.

Господарський суд об`єктивно оцінює, чи є даний випадок винятковим, виходячи з інтересів сторін, які заслуговують на увагу, ступеню виконання зобов`язання, причини (причин) неналежного виконання або невиконання зобов`язання, незначності прострочення виконання, наслідків порушення зобов`язання, невідповідності розміру стягуваної неустойки (штрафу, пені) таким наслідкам, поведінки винної сторони (в тому числі вжиття чи невжиття нею заходів до виконання зобов`язання).

Вказану правову позицію викладено у постанові Верховного Суду від 04.05.2018 у справі № 908/1453/18.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 18.03.2020 у справі №902/417/18 вказала таке: справедливість, добросовісність, розумність належать до загальних засад цивільного законодавства, передбачених ст.3 ЦК України, які обмежують свободу договору, встановлюючи певну межу поведінки учасників цивільно-правових відносин; закріплений законодавцем принцип можливості обмеження свободи договору в силу загальних засад справедливості, добросовісності, розумності може бути застосований і як норма прямої дії, як безпосередній правовий засіб врегулювання прав та обов`язків у правовідносинах; господарські санкції, що встановлюються відповідно до договору чи закону за несвоєчасне виконання зобов`язання, спрямовані передусім на компенсацію кредитору майнових втрат, яких він зазнає внаслідок несвоєчасного здійснення з ним розрахунку з боку боржника. Такі санкції не можуть розглядатися кредитором як спосіб отримання доходів, що є більш вигідним порівняно з надходженнями від належно виконаних господарських зобов`язань; якщо відповідальність боржника перед кредитором за неналежне виконання обов`язку щодо своєчасного розрахунку не обмежена жодними межами, а залежить виключно від встановлених договором процентів (штрафу, пені, річних відсотків), то за певних обставин обсяг відповідальності може бути нерозумним з огляду на його непропорційність наслідкам правопорушення. Він може бути несправедливим щодо боржника, а також щодо третіх осіб, оскільки майновий тягар відповідних виплат може унеможливити виконання боржником певних зобов`язань, зокрема з виплати заробітної плати своїм працівникам та іншим кредиторам, тобто цей тягар може бути невиправдано обтяжливим чи навіть непосильним. У таких випадках невизнання за судом права на зменшення розміру відповідальності може призводити до явно нерозумних і несправедливих наслідків. Тобто має бути дотриманий розумний баланс між інтересами боржника та кредитора; відповідно до положень статті 611, частини третьої статті 692, статті 625 Цивільного кодексу України, яка регулює відповідальність за порушення грошового зобов`язання, стягувана сума річних у визначеному за договором розмірі від несплаченої загальної вартості товару є відповідальністю сторони господарського договору за допущене нею правопорушення у сфері господарювання.

Загальними засадами цивільного законодавства згідно зі ст. 3 ЦК України є не тільки судовий захист цивільного права та інтересу; свобода договору; свобода підприємницької діяльності, яка не заборонена законом, а й справедливість, добросовісність та розумність.

Господарський суд об`єктивно повинен комплексно оцінити, чи є даний випадок винятковим, виходячи з інтересів сторін, які заслуговують на увагу, ступеню виконання зобов`язання, причини (причин) неналежного виконання або невиконання зобов`язання, незначності прострочення виконання, наслідків порушення зобов`язання, невідповідності розміру стягуваної неустойки (штрафу, пені) таким наслідкам, поведінки винної сторони (в тому числі вжиття чи невжиття нею заходів до виконання зобов`язання) тощо.

При цьому, реалізуючі свої дискреційні повноваження, передбачені статтями 551 ЦК України та 233 ГК України щодо права зменшити розмір належних до сплати відсотків річних, суди повинні забезпечити баланс інтересів сторін справи з урахуванням встановлених обставин справи та не допускати фактичного звільнення від їх сплати без належних правових підстав. Така правова позиція викладена, зокрема, у постанові Верховного Суду від 26.05.2020 у справі №918/289/19.

Слід зауважити, що реалізуючі свої дискреційні повноваження, передбачені ст.551 ЦК України та 233 ГК України щодо права зменшити розмір належних до сплати штрафних санкцій, суд повинен забезпечити баланс інтересів сторін справи, з урахуванням встановлених обставин справи та не допускати фактичного звільнення від їх сплати без належних правових підстав.

Вирішуючи питання щодо можливості зменшення суми штрафу, суд, виходячи із загальних засад, встановлених у ст.3 ЦК України, а саме: справедливості, добросовісності та розумності, зазначає таке:

24.02.2022 року, у зв`язку із військовою агресією Російської Федерації проти України, Указом Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" №64/2022 від 24.02.2022, затвердженого Законом України від 24.02.2022 № 2102-IX, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України "Про правовий режим воєнного стану" в Україні введено воєнний стан із 05 год. 30 хв. 24.02.2022 строком на 30 діб.

Указами Президента України "Про продовження строку дії воєнного стану в Україні" воєнний стан в Україні продовжувався та діє на сьогоднішній день.

Частиною 3 статті 75 ГПК України передбачено, що обставини, визнані судом загальновідомими, не потребують доказування.

Окрім того, суд звертає увагу, що Державна організація "Комбінат "Планета" Державного агентства резерву України знаходиться за адресою: 63021, Харківська обл., Валківський р-н, смт Ков`яги, вул.Гагаріна, буд. 13.

Відповідно до наказу МІНІСТЕРСТВА З ПИТАНЬ РЕІНТЕГРАЦІЇ ТИМЧАСОВО ОКУПОВАНИХ ТЕРИТОРІЙ УКРАЇНИ від 22.12.2022 № 309 про затвердження Переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією, Валківська міська територіальна громада віднесена до територій, на яких ведуться (велися) бойові дії з 24.02.2022 року та по теперішній час.

Оцінивши в сукупності обставини справи та надані докази, приймаючи до уваги початок військових дій російською федерацією, наказ уповноваженого державного органу, яким певну територію України у визначений період віднесено до територій можливих бойових дій, а також зважаючи на відсутність в іншої сторони будь-якої шкоди або прямих збитків внаслідок неналежного виконання відповідачем своїх зобов`язань за договором, господарський суд може зменшити розмір штрафних санкцій (така правова позиція викладена в постанові КГС ВС від 14.09.2023 у справі № 924/75/23).

Судом встановлено, що штраф, який просить стягнути з відповідача позивач, складає 100 відсотків від невиконаного відповідачем зобов`язання.

У постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду за справою № 907/532/18 від 19.09.2019 встановлено, що неустойка, як засіб розумного стимулювання виконання грошового зобов`язання, не повинна перетворюватись на несправедливо непомірний тягар для боржника та джерело отримання невиправданих додаткових прибутків кредитором.

Частиною 1 статті 233 ГК України передбачено, що суд має право зменшити розмір санкцій, якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора. При цьому повинно бути взято до уваги: ступінь виконання зобов`язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов`язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу.

Відповідно ч. 3 ст. 551 ЦК України розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.

У вирішенні судом питання про зменшення розміру заявленої до стягнення неустойки підлягають врахуванню та оцінці на предмет підтвердженості та обґрунтованості як підстави для зменшення неустойки, що прямо передбачені законом (частина третя статті 551 ЦК України, стаття 233 ГК України), так і підстави, які хоча прямо й не передбачені законом, однак були заявлені як підстави для зменшення розміру неустойки та мають індивідуальний для конкретних спірних правовідносин характер (така правова позиція викладена в постанові КГС ВС від 19.01.2024 у справі № 911/2269/22).

Вирішуючи, в тому числі й з власної ініціативи, питання про зменшення розміру неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов`язання, господарський суд повинен об`єктивно оцінити, чи є даний випадок винятковим, виходячи з інтересів сторін, які заслуговують на увагу, ступеню виконання зобов`язання, причини (причин) неналежного виконання або невиконання зобов`язання, незначності прострочення виконання, наслідків порушення зобов`язання, невідповідності розміру стягуваної неустойки (штрафу, пені) таким наслідкам, поведінки винної сторони (в тому числі вжиття чи невжиття нею заходів до виконання зобов`язання, негайне добровільне усунення нею порушення та його наслідків) тощо.

Правовий аналіз зазначених статей свідчить, що вони не є імперативними та застосовуються за визначених умов на розсуд суду. При вирішенні питання про можливість зменшення неустойки, суд бере до уваги майновий стан сторін і оцінює співвідношення розміру заявлених штрафних санкцій, зокрема, із розміром збитків, враховує інтереси обох сторін.

Суд звертає увагу, що позивачем не надано жодного доказу на підтвердження понесених ним збитків у зв`язку із неналежним виконанням відповідачем умов договору.

Крім того, відповідач є державним підприємством відповідно до розпорядження Кабінету Міністрів України від 26.05.2023 №462-р.

Також, суд приймає до уваги поведінку відповідача щодо належного виконання умов договору в частині оплати вартості юридичних послуг за представництво Позивачем інтересів Відповідача по судовій справі № 922/1323/23. В цій частині обидві сторони сумлінно виконали умови Договору, про що зазначає і сам позивач в позовній заяві.

У постанові від 24.02.2021 у справі №924/633/20 Верховний Суд зазначає, якщо відповідальність боржника перед кредитором за неналежне виконання обов`язку щодо своєчасного розрахунку не обмежена жодними межами, а залежить виключно від встановлених договором процентів (штрафу, пені, річних відсотків), то за певних обставин обсяг відповідальності може бути нерозумним з огляду на його непропорційність наслідкам правопорушення. Він може бути несправедливим щодо боржника, а також щодо третіх осіб, оскільки майновий тягар відповідних виплат може унеможливити виконання боржником певних зобов`язань, зокрема з виплати заробітної плати своїм працівникам та іншим кредиторам, тобто цей тягар може бути невиправдано обтяжливим чи навіть непосильним.

У таких випадках невизнання за судом права на зменшення розміру відповідальності може призвести до явно нерозумних і несправедливих наслідків. Тобто має бути дотриманий розумний баланс між інтересами боржника та кредитора (така правова позиція викладена в постанові Великої Палати Верховного Суду від 18.03.2020 у справі №902/417/18).

Враховуючи положення діючого законодавства, з огляду на всі фактичні обставини справи, враховуючи важливість збереження господарської діяльності відповідача, приймаючи до уваги відсутність доказів, які б свідчили про погіршення фінансового стану, ускладнення в господарській діяльності чи завдання позивачу збитків саме в результаті порушення відповідачем умов договору, відсутність в діях відповідача прямого умислу, спрямованого на порушення зобов`язання, а також те, що відповідач сумлінно виконав частину зобов`язання за договором в частині оплати вартості юридичних послуг за представництво Позивачем інтересів Відповідача по судовій справі № 922/1323/23, господарський суд, з урахуванням принципу збалансованості інтересів сторін, вважає справедливою, доцільною, обґрунтованою та такою, що цілком відповідає принципу верховенства права, необхідність зменшення розміру нарахованого у даній справі штрафу на 90 %.

Відповідно до ст.73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.

Відповідно до ст.74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Згідно з ч.1 ст.79 ГПК України наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування.

Згідно з ст.86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Враховуючи викладене, позовні вимоги є такими, що підлягають частковому задоволенню.

Вирішуючи питання розподілу судового збору суд керується положенням п.2 ч.1 ст.129 ГПК України, відповідно до яких судовий збір покладається на відповідача, з вини якого виник спір.

На підставі викладеного та керуючись статтями 6, 8, 19, 124, 129 Конституції України, статтями 12, 13, 73-80, 129, 236-241, 247, 251, 252 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

В позові відмовити частково.

Стягнути з Державної організації "Комбінат "Планета" Державного агентства резерву України (адреса: 63021, Харківська обл., Валківський р-н, смт Ков`яги, вул.Гагаріна, буд. 13; код ЄДРПОУ 14373265) на користь Адвокатського бюро "Кучерука "Консільєрі" (адреса: 49038, м. Дніпро, вул.Старокозацька, буд. 68-Б; код ЄДРПОУ 43148608) 700000,00 грн заборгованості, яка виникла відповідно до умов договору від 06.06.2023 року № 3 СС (судова справа) АБ/2023 про представництво інтересів в судових інстанціях через несплату винагороди у вигляді гонорару успіху, 70000,00 грн штрафу відповідно до умов договору від 06.06.2023 року № 3 СС (судова справа) АБ/2023 про представництво інтересів в судових інстанціях, а також 16800,00 грн судового збору.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення Господарського суду Харківської області може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги в порядку, встановленому статтями 254, 256 - 259 Господарського процесуального кодексу України.

Повне рішення складено "05" вересня 2024 р.

СуддяК.В. Аріт