Рішення

від 05.09.2024 по справі 922/2300/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під`їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-14, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"05" вересня 2024 р.м. ХарківСправа № 922/2300/24

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Кухар Н.М.

розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження справу

за позовом Комунального підприємства "Харківські теплові мережі" (вул. Мефодіївська, буд. 11, м. Харків, 61037; код ЄДРПОУ 31557119) до Товариства з обмеженою відповідальністю "Перша Слобожанська Будівельна Компанія" (вул.Гоголівська, 22/24, м.Київ, 01054; код ЄДРПОУ 37188826) про стягнення 121362,69 грнбез виклику учасників справи

ВСТАНОВИВ:

Комунальне підприємство "Харківські теплові мережі" (код ЄДРПОУ 31557119) 03.07.2024 звернулось до Господарського суду Харківської області з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю "Перша Слобожанська Будівельна Компанія" (код ЄДРПОУ 37188826) про стягнення з відповідача збитків в розмірі 121 362,69 грн.

Позовні вимоги обґрунтовано тим, що відповідач, в порушення умов Договору № 68071105 від 11.07.2022 та приписів чинного законодавства, не зареєстрував податкову накладну на суму 728 176,13 грн, у тому числі ПДВ 121 362,69 грн, в Єдиному реєстрі податкових накладних, внаслідок чого позбавив позивача права на віднесення до складу податкового кредиту сплаченого податку на додану вартість у сумі 121 362,69 грн.

Ухвалою Господарського суду Харківської області від 08.07.2024 позовну заяву Комунального підприємства "Харківські теплові мережі" прийнято до розгляду; відкрито провадження у справі № 922/2300/24; розгляд справи вирішено здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи за наявними у справі матеріалами в порядку частини п`ятої статті 252 Господарського процесуального кодексу України.

Вказаною ухвалою відповідачу, згідно з частиною першою статті 251 Господарського процесуального кодексу України, було встановлено п`ятнадцятиденний строк з дня вручення даної ухвали для подання до суду відзиву на позовну заяву.

Проте, відповідач своїм правом на подання відзиву у справі не скористався.

Як вбачається з трекінгу поштових відправлень АТ "Укрпошта", копію ухвали про відкриття провадження у справі № 922/2300/24, надіслану на адресу відповідача, повернуто до господарського суду без вручення адресатові за закінченням терміну зберігання.

Також, 08.08.24 судом повторно було направлено лист з копією ухвали Господарського суду від 08.07.2024, який повернуто до господарського суду без вручення адресатові за закінченням терміну зберігання.

Відповідно до п. 5 ч. 4 ст. 9 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань", місцезнаходження (адреса місця проживання, за якою здійснюється зв`язок з фізичною особою - підприємцем) належить до відомостей про фізичну особу - підприємця, які містяться в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань. Як унормовано частиною 1, 2, 4 статті 10 вказаного Закону, якщо документи та відомості, що підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, внесені до нього, такі документи та відомості вважаються достовірними і можуть бути використані у спорі з третьою особою. Таким чином, відомості про місцезнаходження відповідача, які містяться в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, є офіційним та достовірним підтвердженням зазначеної інформації.

Відповідно до ч. 7 ст. 120 Господарського процесуального кодексу України, учасники судового процесу зобов`язані повідомляти суд про зміну свого місцезнаходження чи місця проживання під час розгляду справи. У разі відсутності заяви про зміну місця проживання ухвала про повідомлення чи виклик надсилається учасникам судового процесу, які не мають електронного кабінету та яких неможливо сповістити за допомогою інших засобів зв`язку, що забезпечують фіксацію повідомлення або виклику, за останньою відомою суду адресою і вважається врученою, навіть якщо відповідний учасник судового процесу за цією адресою більше не знаходиться або не проживає чи не перебуває.

Інформації ж про іншу адресу відповідача у суду немає.

У разі якщо ухвалу про вчинення відповідної процесуальної дії направлено судом за належною адресою, тобто, повідомленою суду стороною, і повернуто підприємством зв`язку з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про вчинення відповідної процесуальної дії. Сам лише факт неотримання кореспонденції, якою суд, з додержанням вимог процесуального закону, надсилав ухвалу для вчинення відповідних дій за належною адресою та яка повернулася в суд у зв`язку з її неотриманням адресатом, не може вважатися поважною причиною невиконання ухвали суду, оскільки зумовлений не об`єктивними причинами, а суб`єктивною поведінкою сторони щодо отримання кореспонденції, яка надходила на його адресу (постанова Верховного Суду від 25 червня 2018 року у справі № 904/9904/17).

Також відповідно до ч. 6, ст. 6 ГПК України, юридичні особи реєструють свої електронні кабінети в Єдиній судовій інформаційно-комунікаційній системі, що забезпечує обмін документами, в обов`язковому порядку, що не було зроблено відповідачем.

На підставі викладеного, відповідач несе ризики такої своєї поведінки, що цілком залежала від його волі.

Таким чином, суд дійшов висновку, що відповідач були належним чином повідомлений про розгляд даної справи.

Приймаючи до уваги, що відповідач у строк, а саме до 05.09.2024р. не подав до суду відзиву на позов, а відтак не скористався наданим йому процесуальним правом, суд вважає за можливе розглянути справу за наявними в ній матеріалами відповідно до частини 9 статті 165 Господарського процесуального кодексу України.

Згіднозі ст. 248 ГПК України, суд розглядає справи у порядку спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі. Відповідно до ч. 1 ст. 252 ГПК України, розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження здійснюється судом за правилами, встановленими цим Кодексом для розгляду справи в порядку загального позовного провадження, з особливостями, визначеними у цій главі. Згідно з ч. 2 ст. 252 ГПК України, розгляд справи по суті в порядку спрощеного провадження починається з відкриття першого судового засідання або через тридцять днів з дня відкриття провадження у справі, якщо судове засідання не проводиться. Суд констатує про те, що ним було дотримано строки розгляду справи.

Відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04.11.1950, яка ратифікована Україною 17.07.1997, кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи у продовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру. Обов`язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням частини 1 статті 6 даної Конвенції (§ 66 - 69 рішення Європейського суду з прав людини від 08.11.2005 у справі "Смірнова проти України").

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку про вчинення усіх необхідних дій для розгляду справи та про достатність у матеріалах справи документальних доказів для вирішення спору по суті.

Дослідивши матеріали справи, суд встановив наступне.

11.07.2022 між КП "Харківські теплові мережі" та ТОВ "Перша Слобожанська Будівельна компанія" був укладений договір № 68071105.

Відповідно до п. 1.1 договору Підрядник (відповідач) зобов`язується виконати роботи: Капітальний ремонт теплових мереж на ділянці від МК1232/4 до МК1232/4-2 по вул. Богдана Хмельницького в м. Харків (далі - роботи) (по ДК 021:2015 45230000-8 - Будівництво трубопроводів, ліній зв`язку та електропередач, шосе, доріг, аеродромів і залізничних доріг, вирівнювання поверхонь) у відповідності до кошторисних норм України "Настанова з визначення вартості будівництва", затверджених наказом Мінрегіону від 01.11.2021 № 281 "Про затвердження кошторисних норм України у будівництві", та умов цього договору, а Замовник (позивач) зобов`язаний прийняти роботи та оплатити їх вартість у строки, визначені умовами цього договору.

Згідно з п. 2.1 Договору, строки початку та закінчення виконання Підрядником всіх робіт за цим договором встановляється календарним графіком виконання робіт, який узгоджується сторонами, та є невід`ємною частиною цього договору. Строки виконання робіт можуть змінюватися із внесенням відповідних змін до календарного графіка виконання робіт. Датою закінчення виконання робіт є дата їх прийняття Замовником шляхом підписання акту виконання робіт по формі КБ-2в протягом строку дії цього договору.

Згідно з п. 3.1 Договору, загальна вартість робіт за цим договором визначається на основі договірної ціни, яка є невід`ємною частиною цього договору та складає 6 546 251 грн 48 коп., в тому числі ПДВ 1 091041,91 грн.

Згідно з п. 4.1 договору розрахунки за виконані роботи здійснюються. Замовником протягом 180 календарних днів після підписання Сторонами акта виконаних робіт (№ КБ-2в, КБ-3). Для виконання робіт Замовник може сплатити аванс.

Згідно з п. 6.1 Договору, для виконання робіт Замовник забезпечує Підрядника основними матеріалами та обладнанням, які передаються останньому по акту приймання-передачі без надання власності на них, з зазначенням їх вартості. На Підрядникові лежить ризик їх випадкової втрати і пошкодження до моменту завершення робіт. Надання матеріалів за рахунок Замовника відображається Підрядником у актах виконаних робіт.

Відповідно до п. 6.2 Договору, Підряднику, за згодою Замовника, при необхідності надається право на придбання матеріалів та обладнання на будівництво вартість яких не перевищує рівень, що складався у регіоні.

Відповідно до п. 6.3 Договору, всі невикористані Підрядником матеріали, якими забезпечував замовник підлягають поверненню Замовнику.

Згідно з п. 11.1 Договору, після виконання всіх передбачених документацією робіт Підрядник пред`являє об`єкт у встановленому порядку.

Відповідно до п. 11.2 Договору, якщо робота виконана Підрядником з відступами (недоліками/дефектами) від умов договору, які погіршили роботу, або з іншими недоліками, які роблять її непридатною для використання роботи такого характеру, Замовник має право на :

1) безоплатне усунення Підрядником та за його рахунок недоліків у роботі в строк встановлений комісією, що приймає об`єкт;

2) пропорційного зменшення ціни роботи;

3) відшкодування своїх витрат за рахунок Підрядника, пов`язаних із усуненням недоліків власними силами або із залученням третіх осіб.

Відповідно до п. 11.4 Договору, Замовник приймає виконані роботи на підставі акту виконаних робіт (№ КБ-2в, КБ-3), підписаного уповноваженими представниками сторін. Акт виконаних робіт передається Підрядником уповноваженому представнику Замовника не пізніше 25 числа звітного місяця. Замовник зобов`язаний підписати подані Підрядником документи, що затверджують виконання робіт, або обґрунтувати причини відмови від їх підписання протягом 10 робочих днів з дня одержання.

Відповідно до п. 13.9 Договору, у випадку відсутності реєстрації податкової накладної у Єдиному реєстрі податкових накладних або здійснення підрядником такої реєстрації з порушеннями законодавчо встановлених термінів, або зупинення податковим органом реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в єдиному реєстрі податкових накладних, Замовник по даному договору має право зменшити розрахунки з Підрядником на суму податку на додану вартість такої незареєстрованої накладної або реєстрація якої зупинена.

Згідно з п. 16.1 Договору, цей договір набирає чинності з моменту його підписання уповноваженими представниками сторін. Дія цього договору припиняється у разі настання однієї з наступних подій, яка відбудеться першою:

1) Завершення (скасування) воєнного стану, введеного Указом Президента України "Про ведення воєнного стану в Україні" від 24.02.2022 № 64/2022, затвердженого Законом України від 24.02.2022 № 2102-IX, зі змінами;

2) 31.12.2022 року;

3) Виконання Підрядником своїх зобов`язань та виконання робіт в повному обсязі, передбаченому умовами договору.

Пунктом 16.3 Договору передбачено, що в частині фінансових зобов`язань договір діє до повного розрахунку.

Згідно з п. 16.4 Договору, закінчення строку дії договору не звільняє сторони від обов`язкового виконання взятих на себе зобов`язань і відповідальності за його порушення.

Як вбачається з матеріалів справи та підтверджується доказами, наданими позивачем, виконані у жовтні 2022 року роботи за Договором № 68071105 від 11.07.2022 оформлені актом № 3 приймання виконаних будівельних робіт за жовтень 2022 р. (ф. № КБ-2в) від 03.10.2022 та довідкою про вартість виконаних будівельних робіт та витрати за жовтень 2022р. (ф. № КБ-3) від 03.10.2022 на суму 1 162 307,24 грн, у тому числі ПДВ 193 717,87 грн.

Загальна вартість виконаних відповідачем робіт за Договором № 68071105 від 11.07.2022 складає 2 757 520,58 грн, що підтверджується довідкою про вартість виконаних будівельних робіт та витрати від 03.10.2022, які повністю сплачені позивачем платіжними інструкціями № 8688 від 12.08.2022 на суму 736 908,28 грн, №9897 від 09.09.2022 на суму 592 436,17 грн, № 10904 від 29.09.2022 на суму 700 000,00 грн (у тому числі за договором № 68071105 від 11.07.2022 на суму 459 586,76 грн згідно листа від 30.12.2022 № 121 "Про зміну призначення платежу"), № 11812 від 17.10.2022 на суму 268 589,37 грн, № 14191 від 07.12.2022 на суму 614 090,23 грн.

Разом з тим, у Єдиному реєстрі податкових накладних відсутня реєстрація податкової накладної на суму 728 176,13 грн, у тому числі ПДВ 121 362,69 грн, що підтверджується витягом з електронного кабінету платника податків (позивача) на офіційному веб-сайті Держаної податкової служби України cabinet.tax.gov.ua станом на 05.06.2024, де у графі статус ПН/РК зазначено "реєстрацію зупинено".

Податкова накладна на суму 728 176,13 грн, у т.ч. ПДВ 121 362,69 грн, реєстрацію якої зупинено, складена 03.10.2022 на різницю між вартістю виконаних робіт за актом № 3 приймання виконаних будівельних робіт за жовтень 2022р. (ф. № КБ-2в) від 03.10.2022 на суму 1 162 307,24 грн та авансом на суму 434 131,11 грн, сплаченого платіжною інструкцією № 10904 від 29.09.2022 у складі загальної суми 700 00,00 грн ( 1162307,24 - 434131,11).

Таким чином, відповідач у порушення умов договору та установленого порядку здійснення господарської діяльності, а саме вимог ст. 201 Податкового кодексу України, на суму виконаних та оплачених робіт у розмірі 728 176,13 грн, у т.ч. ПДВ 121 362,69 грн, не зареєстрував податкову накладну в Єдиному реєстрі податкових накладних, у такий спосіб позбавивши позивача права на віднесення до складу податкового кредиту сплаченого податку на додану вартість у сумі 121 362,69 грн.

Вищезазначені обставини порушення відповідачем умов Договору № 68071105 від 11.07.2022 стали підставою для звернення позивача з позовом до суду.

Ретельно дослідивши наявні у матеріалах справи докази, з`ясувавши на їх підставі усі фактичні обставини спору та надавши їм правову кваліфікацію, суд приймаючи рішення у цій справі, виходить з наступного.

За загальним положенням цивільного законодавства, зобов`язання виникають з підстав, зазначених у статті 11 Цивільного кодексу України. За приписами частини 2 цієї статті підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема є договір та інші правочини та юридичні факти. Підставою виникнення цивільних прав та обов`язків є дії осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також дії, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки.

Відповідно до ст. 173 Господарського кодексу України та ст. 509 Цивільного кодексу України, господарським визнається зобов`язання, що виникає між суб`єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим кодексом, в силу якого один суб`єкт господарювання (зобов`язана сторона, у тому числі боржник) зобов`язаний вичинити певну дію господарського чи управлінсько - господарського характеру на користь іншого суб`єкту (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо) або утримуватися від певних дій, а інший суб`єкт (управлена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язків.

Господарські зобов`язання можуть виникати, зокрема, з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать (ст. 174 Господарського кодексу України).

Відповідно до ч. 7 ст. 179 ГК України, господарські договори укладаються за правилами, встановленими ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених цим кодексом.

Згідно з ч. 1, 2 ст. 837 ЦК України, за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов`язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов`язується прийняти та оплатити виконану роботу. Договір підряду може укладатися на виготовлення, обробку, переробку, ремонт речі або на виконання іншої роботи з переданням її результату замовникові.

Права замовника під час виконання роботи підрядником передбачені ст. 849 Цивільного кодексу України.

Одним із способів захисту порушених або оспорюваних прав та охоронюваних законом інтересів, згідно статті 16 ЦК України, є відшкодування збитків.

Статтею 611 ЦК України передбачено, що у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, відшкодування збитків.

За загальними положеннями ст. 22 ЦК України, збитками є: 1) втрати, яких особа зазнала у зв`язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); 2) доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).

Відповідно до ст. 224 Господарського кодексу України (далі - ГК України), учасник господарських відносин, який порушив господарське зобов`язання або установлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності, повинен відшкодувати завдані цим збитки суб`єкту, права або законні інтереси якого порушено. Під збитками розуміються витрати, зроблені управненою стороною, втрата або пошкодження її майна, а також не одержані нею доходи, які управнена сторона одержала б у разі належного виконання зобов`язання або додержання правил здійснення господарської діяльності другою стороною.

За змістом ст. 225 ГК України, до складу збитків, що підлягають відшкодуванню особою, яка допустила господарське правопорушення, включаються: вартість втраченого, пошкодженого або знищеного майна, визначена відповідно до вимог законодавства; додаткові витрати (штрафні санкції, сплачені іншим суб`єктам, вартість додаткових робіт, додатково витрачених матеріалів тощо), понесені стороною, яка зазнала збитків внаслідок порушення зобов`язання другою стороною; неодержаний прибуток (втрачена вигода), на який сторона, яка зазнала збитків, мала право розраховувати у разі належного виконання зобов`язання другою стороною; матеріальна компенсація моральної шкоди у випадках, передбачених законом.

Як зазначено вище, виконані у жовтні 2022 року роботи за Договором №68071105 від 11.07.2022 оформлені актом № 3 приймання виконаних будівельних робіт за жовтень 2022р. (ф. № КБ-2в) від 03.10.2022 та довідкою про вартість виконаних будівельних робіт та витрати за жовтень 2022р. (ф. № КБ-3) від 03.10.2022 на суму 1 162 307,24 грн, у тому числі ПДВ 193 717,87 грн.

Загальна вартість виконаних відповідачем робіт за договором № 68071105 від 11.07.2022 складає 2 757 520,58 грн, що підтверджується довідкою про вартість виконаних будівельних робіт та витрати від 03.10.2022, які повністю сплачені позивачем платіжними інструкціями № 8688 від 12.08.2022 на суму 736 908,28 грн, № 9897 від 09.09.2022 на суму 592 436,17 грн, № 10904 від 29.09.2022 на суму 700 000,00 грн (у тому числі за Договором № 68071105 від 11.07.2022 на суму 459 586,76 грн згідно листа від 30.12.2022 № 121 "Про зміну призначення платежу"), № 11812 від 17.10.2022 на суму 268 589,37 грн, № 14191 від 07.12.2022 на суму 614 090,23 грн.

Тобто, позивачем повністю були виконані його договірні зобов`язання.

Однак, у Єдиному реєстрі податкових накладних відсутня реєстрація податкової накладної на суму 728 176,13 грн, у тому числі ПДВ 121 362,69 грн, що підтверджується витягом з електронного кабінету платника податків (позивача) на офіційному веб-сайті Держаної податкової служби України cabinet.tax.gov.ua станом на 05.06.2024, де у графі "статус ПН/РК" зазначено "реєстрацію зупинено".

Відповідно до п. 13.9 Договору, сторони погодили, що у випадку відсутності реєстрації податкової накладної у Єдиному реєстрі податкових накладних або здійснення підрядником такої реєстрації з порушеннями законодавчо встановлених термінів, або зупинення податковим органом реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в єдиному реєстрі податкових накладних, Замовник по даному договору має право зменшити розрахунки з Підрядником на суму податку на додану вартість такої незареєстрованої накладної або реєстрація якої зупинена.

Таким чином, відповідач у порушення умов договору та установленого порядку здійснення господарської діяльності, а саме вимог ст. 201 Податкового кодексу України, на суму виконаних та оплачених робіт у розмірі 728 176,13 грн, у т.ч. ПДВ 121 362,69 грн, не зареєстрував податкову накладну в Єдиному реєстрі податкових накладних, у такий спосіб позбавивши позивача права на віднесення до складу податкового кредиту сплаченого податку на додану вартість у сумі 121 362,69 грн.

Згідно з п. 14.1.181 ст. 14 Податкового кодексу України (в редакції, що діяла на час виникнення спірних правовідносин) податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов`язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

За п. 198.1 ст. 198 Податкового кодексу України, до податкового кредиту відносяться суми податку, сплачені/нараховані у разі здійснення операцій, зокрема, з придбання або виготовлення товарів та послуг.

За приписами п. 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України, не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв`язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних податковими накладними / розрахунками коригування до таких податкових накладних чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

У разі коли на момент перевірки платника податку контролюючим органом суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними у абзаці першому цього пункту документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу.

Податкові накладні, отримані з Єдиного реєстру податкових накладних, є для отримувача товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

У разі якщо платник податку не включив у відповідному звітному періоді до податкового кредиту суму податку на додану вартість на підставі отриманих податкових накладних, зареєстрованих в Єдиному реєстрі податкових накладних, таке право зберігається за ним протягом 1095 календарних днів з дати складення податкової накладної.

Суми податку, сплачені (нараховані) у зв`язку з придбанням товарів/послуг, зазначені в податкових накладних / розрахунках коригування до таких податкових накладних, зареєстрованих в Єдиному реєстрі податкових накладних з порушенням строку реєстрації, включаються до податкового кредиту за звітний податковий період, в якому зареєстровано податкові накладні / розрахунки коригування до таких податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних, але не пізніше ніж через 1095 календарних днів з дати складення податкових накладних / розрахунків коригування до таких податкових накладних.

Пунктом 201.1 ст. 201 Податкового кодексу України передбачено, що на дату виникнення податкових зобов`язань платник податку зобов`язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.

Згідно з п. 201.7 ст. 201 Податкового кодексу України, податкова накладна складається на кожне повне або часткове постачання товарів/послуг, а також на суму коштів, що надійшли на поточний рахунок як попередня оплата (аванс).

Відповідно до п. 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України, при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою. Податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

За приписами п. 198.2 ст. 198 Податкового кодексу України, датою віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг.

Відповідно до п. 192.1 ст. 192 Податкового кодексу України, якщо після постачання товарів/послуг здійснюється будь-яка зміна суми компенсації їх вартості, включаючи наступний за постачанням перегляд цін, перерахунок у випадках повернення товарів/послуг особі, яка їх надала, або при поверненні постачальником суми попередньої оплати товарів/послуг, суми податкових зобов`язань та податкового кредиту постачальника та отримувача підлягають відповідному коригуванню на підставі розрахунку коригування до податкової накладної, складеному в порядку, встановленому для податкових накладних, та зареєстрованому в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Таким чином, згідно з п. 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України, на продавця товарів/послуг покладено обов`язок в установлені терміни скласти податкову накладну та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних, чим зумовлено обґрунтоване сподівання контрагента на те, що це зобов`язання буде виконано, оскільки тільки підтверджені зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних податковими накладними/розрахунками коригування до таких податкових накладних суми податку можуть бути віднесені до складу податкового кредиту.

Відповідно до частин 1, 2 статті 22 ЦК України, особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є: 1) витрати, яких особа зазнала у зв`язку із знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); 2) доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).

За змістом статті 224 ГК України, учасник господарських відносин, який порушив господарське зобов`язання або установлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності, повинен відшкодувати завдані цим збитки суб`єкту, права та законні інтереси якого порушено. Під збитками розуміються витрати, зроблені управненою стороною, втрата або пошкодження її майна, а також не одержані нею доходи, які управнена сторона одержала б у разі належного виконання зобов`язання або додержання правил здійснення господарської діяльності другою стороною.

Отже, зважаючи на зазначені норми, для застосування такого заходу відповідальності як стягнення збитків необхідна наявність усіх елементів складу господарського правопорушення: 1) протиправної поведінки (дії чи бездіяльності) особи (порушення зобов`язання); 2) шкідливого результату такої поведінки - збитків; 3) причинного зв`язку між протиправною поведінкою та збитками; 4) вини особи, яка заподіяла шкоду.

З матеріалів справи вбачається, що протиправний характер поведінки відповідача полягає у порушенні ним умов договору та податкового законодавства в частині обов`язку зареєструвати податкову накладну в Єдиному реєстрі податкових накладних - вимог пункту 201.10 статті 201 ПК України. Збитками є сума податкового кредиту у розмірі податку на додану вартість 121 362,69 грн, сплаченого позивачем при оплаті виконаних робіт на підставі акту № 3 приймання виконаних будівельних робіт від 03.10.2022 за Договором № 68071105 від 11.07.2022 та не отриманого ним внаслідок протиправної поведінки відповідача.

Нормами абзацу 3 пункту 198.6 статті 198, абзацу 2 пункту 201.10 статті 210 ПК України встановлено причинно-наслідковий зв`язок між фактом реєстрації податкової накладної та виникненням права у платника податку нараховувати певні суми як такі, що відносяться до податкового кредиту. Отже, встановленою і доведеною є наявність прямого причинно-наслідкового зв`язку між відсутністю факту реєстрації податкової накладної на суму 121 362,69 грн ПДВ та невключенням сум податку до податкового кредиту позивача.

Тобто судом встановлено наявність всіх елементів складу господарського правопорушення.

Така правова позиція підтверджується постановою Верховного Суду у складі суддів об`єднаної палати Касаційного господарського суду від 03.08.2018 у справі №917/877/17.

Отже, на підставі викладеного, суд дійшов висновку, що позовні вимоги Комунального підприємства "Харківські теплові мережі" є законними, обґрунтованими та підлягають задоволенню у повному обсязі.

Відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, судові витрати покладаються на відповідача.

Відповідно до ст. 4 Закону України "Про судовий збір", судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі. Підпунктом 1 пункту 2 частини 2 ст. 4 Закону України "Про судовий збір" передбачено, що за подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру ставка судового збору складає 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

За приписами ч. 3 ст. 4 Закону України "Про судовий збір", при поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті, в електронній формі - застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору.

Таким чином, за подання даного позову з вимогою майнового характеру - стягнення 121362,69 грн грн, позивач мав сплатити судовий збір у розмірі 2422,40 грн.

Проте, судовий збір сплачено позивачем у розмірі 3028,00 грн, що на 605,60 грн більше ніж встановлено законом.

Отже, суд покладає на відповідача витрати зі сплати судового збору у встановленому законом розмірі - 2422,40 грн.

Враховуючи викладене та керуючись ст. 6, 8, 19, 124, 129 Конституції України, ст. 29, 42, 73, 74, 86, 91, 123, 129, 236-238 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги задовольнити повністю.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Перша Слобожанська Будівельна Компанія" (вул.Гоголівська, 22/24, м.Київ, 01054; код ЄДРПОУ 37188826) на користь Комунального підприємства "Харківські теплові мережі" (вул. Мефодіївська, буд. 11, м. Харків, 61037; код ЄДРПОУ 31557119) - збитки в розмірі 121 362,69 грн; витрати зі сплати судового збору в розмірі 2422,40 грн.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не буде подано.

Апеляційна скарга на рішення суду подається відповідно до ст. 256-257 ГПК України.

Повне рішення складено "05" вересня 2024 р.

СуддяН.М. Кухар