Постанова

від 27.08.2024 по справі 917/257/19

КАСАЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 серпня 2024 року

м. Київ

cправа № 917/257/19

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

судді Погребняка В.Я. (головуючий), суддів Васьковського О.В., Картере В.І.

за участі секретаря судового засідання Громак В.А.

учасники справи:

боржник - Сільськогосподарське товариство з обмеженою відповідальністю "Південне",

ліквідатор СТОВ "Південне" арбітражний керуючий Різник Олександр Юрійович (позивач) - особисто,

відповідач - Лісовий Олександр Михайлович,

представник відповідача - Касаткін Д.М., адвокат (в режимі відеоконференції за допомогою системи відеоконференцзв`язку за посиланням на офіційний вебпортал судової влади України vkz.court.gov.ua.),

відповідач - ОСОБА_1 ,

представник відповідача - не з`явився,

відповідач - ОСОБА_2 ,

представник відповідача - не з`явився,

відповідач - ОСОБА_3 ,

представник відповідача - не з`явився,

відповідач - Товариство з обмеженою відповідальністю "Підприємство Українського Агропромислового Холдингу № 2",

представник відповідача - Дробот Д.М., адвокат (в режимі відеоконференції за допомогою системи відеоконференцзв`язку за посиланням на офіційний вебпортал судової влади України vkz.court.gov.ua.),

відповідач - ОСОБА_4 ,

представник відповідача - Дробот Д.М., адвокат (в режимі відеоконференції за допомогою системи відеоконференцзв`язку за посиланням на офіційний вебпортал судової влади України vkz.court.gov.ua.),,

розглянув у відкритому судовому засіданні (в режимі відеоконференції за допомогою системи відеоконференцзв`язку за посиланням на офіційний вебпортал судової влади України vkz.court.gov.ua.) касаційну скаргу

ліквідатора Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Південне" арбітражного керуючого Різника Олександра Юрійовича

на ухвалу Господарського суду Полтавської області

від 16.11.2023

у складі судді: Паламарчук В.В.

та постанову Східного апеляційного господарського суду

від 13.05.2024

у складі колегії суддів: Склярук О.І. (головуючий), Гетьман Р.А., Россолов В.В.,

у справі за заявою

ліквідатора Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Південне" арбітражного керуючого Різника Олександра Юрійовича

до:

1. ОСОБА_5

2. ОСОБА_1

3. ОСОБА_2

4. ОСОБА_3

5. Товариства з обмеженою відповідальністю "Підприємство Українського Агропромислового Холдингу №2"

6. ОСОБА_4

про покладення субсидіарної відповідальності за зобов`язаннями Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Південне" у зв`язку з доведенням до банкрутства

в межах справи № 917/257/19

за заявою Головного управління Державної податкової служби у Полтавській області

до Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Південне"

про банкрутство

ВСТАНОВИВ:

ІСТОРІЯ СПРАВИ

Короткий зміст руху справи

1. 09.04.2019 ухвалою Господарського суду Полтавської області відкрито провадження у справі про банкрутство Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Південне" (далі - СТОВ "Південне", боржник);

визнано кредиторські вимоги Головного управління Державної фіскальної служби у Полтавській області в сумі 4 119 013,46 грн.;

введено процедуру розпорядження майном боржника;

розпорядником майна СТОВ "Південне" призначено арбітражного керуючого Тущенка С.В.

2. Постановою Господарського суду Полтавської області від 28.11.2019 боржника - Сільськогосподарське товариство з обмеженою відповідальністю "Південне" визнано банкрутом.

Відкрито ліквідаційну процедуру.

Замінено кредитора Головне управління Державної фіскальної служби у Полтавській області (ідент. код 39461639) на Головне управління Державної податкової служби (ідент. код 43142831).

3. Ухвалою Господарського суду Полтавської області від 21.01.2021 ліквідатором сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Південне" призначено арбітражного керуючого Різника Олександра Юрійовича.

4. В ході ліквідаційної процедури банкрута до Господарського суду Полтавської області від ліквідатора СТОВ "Південне" - арбітражного керуючого Різник О.Ю. надійшла заява до ОСОБА_5 , ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , Компанії "Кей Ес Джи Агрікалчурел Енд Індастріал Лімітед" та Товариства з обмеженою відповідальністю "Підприємство Українського агропромислового холдингу № 2" про покладання субсидіарної відповідальності за зобов`язаннями боржника у зв`язку з доведенням до банкрутства.

4.1. Відповідно до поданої заяви ліквідатор Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Південне" - арбітражний керуючий Різник О. Ю. просив суд:

- покласти субсидіарну відповідальність за зобов`язанням Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Південне" у розмірі 8 295 171,82 грн. у зв`язку з доведенням товариства до банкрутства на ОСОБА_5 , ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , Компанії "Кей Ес Джи Агрікалчурел Енд Індастріал Лімітед" та Товариства з обмеженою відповідальністю "Підприємство Українського агропромислового холдингу № 2";

- стягнути солідарно з ОСОБА_5 , ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , Компанії "Кей Ес Джи Агрікалчурел Енд Індастріал Лімітед" та Товариства з обмеженою відповідальністю "Підприємство Українського агропромислового холдингу № 2" у якості субсидіарної відповідальності за зобов`язаннями Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Південне" у зв`язку із доведенням до банкрутства.

4.2. Надалі, 05.11.2021 арбітражний керуючий Різник О. Ю. подав заяву (вх. № 12255) про уточнення вимог, в якій просить суд:

- покласти субсидіарну відповідальність за зобов`язанням Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Південне" у розмірі 8 295 171,82 грн. у зв`язку з доведенням товариства до банкрутства на ОСОБА_5 , ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , Компанію "Кей Ес Джи Агрікалчурел Енд Індастріел Холдинг Лімітед", Товариство з обмеженою відповідальністю "Підприємство Українського агропромислового холдингу №2";

- стягнути солідарно з зазначених осіб грошові кошти у розмірі 8 295 171,82 грн. у якості субсидіарної відповідальності за зобов`язаннями Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Південне" у зв`язку із доведенням до банкрутства.

5. Ухвалою господарського суду Полтавської області від 30.03.2023 було замінено відповідача Компанію "Кей Ес Джи Агрікалчурел Енд Індастріел Холдинг Лімітед" на кінцевого власника та бенефіціара ОСОБА_4 .

Короткий зміст вимог

6. З посиланням на п.8.1, 8.2, 8.6, 8.7 Статуту СТОВ "Південне" ліквідатор арбітражний керуючий Різник О. Ю. зазначає, що особами, які мали вирішальний вплив на господарську діяльність товариства були керівники та учасники (засновники) товариства.

7. Керівниками СТОВ "Південне" у період із 2013 року були:

- з 04.01.2013 до 03.06.2014 - ОСОБА_5 ;

- з 03.06.2014 до 14.11.2014 - ОСОБА_3 ;

- з 14.11.2014 до 30.12.2016 - ОСОБА_2 ;

- з 30.12.2016 до 16.12.2019 - ОСОБА_1 .

7.1. Учасниками СТОВ "Південне" у період із 2013 року були:

- станом на 01.01.2013 - КОМПАНІЯ "КЕЙ ЕС ДЖИ АГРІКАЛЧУРЕЛ ЕНД ІНДАСТРІЕЛ ХОЛДИНГ ЛІМІТЕД" та ТОВ «ПІДПРИЄМСТВО УКРАЇНСЬКОГО АГРОПРОМИСЛОВОГО ХОЛДИНГУ № 2»;

- станом на 01.01.2016 - ОСОБА_2 ;

- станом на 31.08.2021 - ОСОБА_1 ,

(підтверджує листом ГУ ДПС у Полтавській області від 05.03.2021).

8. Станом на 01.01.2013, основний вид діяльності СТОВ "Південне" - код КВЕД - 01.11 «Вирощування зернових культур (крім рису), бобових культур і насіння олійних культур (основний)».

Втім, за даними ліквідатора, у період із 07.2014 до 05.2017 посадовими особами СТОВ "Південне" було достроково розірвано договори оренди 155 земельних ділянок із 156, що були основним засобом і використовувалися СТОВ "Південне" в господарській діяльності (обставини підтверджуються Інформаційною довідкою № 242833688 від 03.02.2021). На переконання ліквідатора, наслідком дострокового розірвання договорів оренди землі стало втрата можливості отримувати прибуток.

9. В ході виконання своїх повноважень ліквідатором банкрута - арбітражним керуючим Різником О.Ю. встановлено, що за СТОВ "Південне" (код 31681892) зареєстровані транспортні засоби та сільськогосподарська техніка у кількості 24 одиниці. Однак, вищевказані транспортні засоби та сільськогосподарська техніка ліквідатору СТОВ "Південне" не передані колишнім керівництвом товариства та їх місцезнаходження не встановлено. Попередній ліквідатор СТОВ "Південне" арбітражний керуючий Тущенко С. повідомив, що транспортні засоби та сільськогосподарська техніка йому також не передавалась.

Листом від 12.08.2021 УІАП ГУНП у Полтавській області повідомило, що транспортні засоби банкрута перебувають у розшуку за даними ІП «Гарпун». Наразі місцезнаходження рухомого майна банкрута не встановлено.

10. Ліквідатор стверджує, що колишні посадові особи СТОВ "Південне" вчинили дії в порушення п. 3.1 Статуту товариства для відчуження, незаконного приховування основних засобів товариства, внаслідок чого господарська діяльність припинилася, останнє втратило платоспроможність.

11. Ліквідатор зазначає, що у період із 2013 року колишніми посадовими особами СТОВ "Південне" вчинялися господарські операції, які не мали на меті отримання прибутку, а були спрямовані на заволодіння грошовими коштами підприємства з метою уникнення розрахунків із бюджетом України. На думку ліквідатора, будь-якого позитивного економічного ефекту для СТОВ "Південне" господарські операції із перерахунку коштів товариства на третіх осіб не мали та здійснювалися із пов`язаними юридичними особами.

Короткий зміст ухвали суду першої інстанції

12. Ухвалою Господарського суду Полтавської області від 16.11.23 у справі №917/257/19 відмовлено у задоволенні заяви ліквідатора СТОВ "Південне" - арбітражного керуючого Різника О.Ю. (з врахуванням заяви про уточнення вимог (вхід. № 12255 від 05.11.2021) про покладення субсидіарної відповідальності у зв`язку із доведенням до банкрутства.

13. Приймаючи таке рішення, місцевий господарський суд встановив, що заява ліквідатора не ґрунтується на належних та допустимих доказах щодо підтвердження вини посадових осіб СТОВ "Південне", яка призвела до відсутності майнових активів у банкрута для задоволення вимог кредиторів. Зазначені дії відповідачів не є тими діями у розумінні положень частини 1 статті 619 Цивільного кодексу України, частини 1 статті 215 Господарського кодексу України та частини 2 статті 61 Кодексу України з процедур банкрутства, що перебувають у причинно-наслідковому зв`язку з подальшою неможливістю боржника здійснювати господарську діяльність та отримувати прибуток, що створили умови та підстави для порушення справи про банкрутство та з якими чинне законодавство пов`язує можливість покладення субсидіарної відповідальності.

Короткий зміст постанови суду апеляційної інстанції

14. Постановою Східного апеляційного господарського суду від 13.05.2024 апеляційну скаргу ліквідатора СТОВ "Південне" - арбітражного керуючого Різника О.Ю. на ухвалу господарського суду Полтавської області від 16.11.2023 у справі № 917/257/19 - задоволено частково.

14.1. Ухвалу Господарського суду Полтавської області від 16.11.2023 у справі №917/257/19 - скасовано в частині відмови у задоволенні заяви ліквідатора СТОВ "Південне" - арбітражного керуючого Різника О. Ю. (з врахуванням заяви про уточнення вимог (вх. № 12255 від 05.11.2021) про покладення субсидіарної відповідальності у зв`язку із доведенням до банкрутства на ОСОБА_2 , ОСОБА_1 .

14.2. В скасованій частині ухвалено нове рішення про задоволення заяви ліквідатора СТОВ "Південне" - арбітражного керуючого Різника О. Ю. (з врахуванням заяви про уточнення вимог (вх. № 12255 від 05.11.2021) про покладення субсидіарної відповідальності у зв`язку із доведенням до банкрутства на ОСОБА_2 , ОСОБА_1 .

14.3. Стягнуто солідарно з громадянина ОСОБА_2 , громадянки ОСОБА_1 на користь СТОВ "Південне", грошові кошти у розмірі 8 295 171,00 грн. у якості субсидіарної відповідальності за зобов`язаннями СТОВ "Південне" у зв`язку із доведенням до банкрутства.

14.4. В іншій частині ухвалу Господарського суду Полтавської області від 16.11.2023 у справі № 917/257/19 залишено без змін.

15. Постанова суду апеляційної інстанції мотивована тим, що єдиним учасником боржника у період з 13.21.2014 по 28.12.2016 та його керівником був ОСОБА_2 .

15.1. Відтак, існує причинно наслідковий зв`язок між виникненням заборгованості перед єдиним кредитором по справі ГУ ДПС у Полтавській області, банкрутством боржника та винними діями осіб які у період з 01.01.2015 року по 19.10.2015 року були відповідальними за ведення господарської діяльності боржника.

15.2. ОСОБА_2 , як єдиний засновник та керівник підприємства, допустив порушення законодавства зі сплати ПДВ, що було виявлено перевіркою.

15.3. Крім того, ним була знято готівку на суму 26 176 млн грн., що призвело до виникнення заборгованості перед податковою, і як наслідок, в подальшому порушення справи про банкрутство.

15.4. ОСОБА_1 обіймала посаду керівника СТОВ «Південне» з 26.12.2016 по 28.11.2019 ( визнання боржника банкрутом).

15.5. У цей період зазначена особа була також єдиним засновником СТОВ "Південне", якому належало 100 % у статутному капіталі товариства.

15.6. Як свідчать матеріали справи, саме під час її перебування на посаді та в якості засновника товариства, було розірвано договори оренди земельних ділянок, що також призвело до погіршення фінансового стану підприємства.

Короткий зміст вимог касаційних скарг

16. Ліквідатор СТОВ відповідальністю "Південне", арбітражний керуючий Різник Олександр Юрійович звернувся до Верховного Суду з касаційною скаргою на ухвалу Господарського суду Полтавської області від 16.11.2023 та постанову Східного апеляційного господарського суду від 13.05.2024 у справі № 917/257/19, з вимогою скасувати оскаржені судові рішення в частині відмови у задоволенні заяви про покладення субсидіарної відповідальності на: ОСОБА_5 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , Товариства з обмеженою відповідальністю "Підприємство Українського Агропромислового Холдингу № 2", і в цій частині прийняти нове судове рішення, яким покласти на означених осіб субсидіарну відповідальність за зобов`язаннями СТОВ "Південне".

КАСАЦІЙНЕ ПРОВАДЖЕННЯ У ВЕРХОВНОМУ СУДІ

17. Автоматизованою системою документообігу суду для розгляду справи № 917/257/19 було визначено колегію суддів у складі: головуючий суддя - Погребняк В.Я., суддя - Васьковський О.В., суддя - Білоус В.В., що підтверджується протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 11.06.2024.

18. Ухвалою Верховного Суду від 01.07.2024 відкрито касаційне провадження у справі № 917/257/19 за касаційною скаргою ліквідатора Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Південне", арбітражного керуючого Різника Олександра Юрійовича на ухвалу Господарського суду Полтавської області від 16.11.2023 та постанову Східного апеляційного господарського суду від 13.05.2024.

Повідомлено учасників справи, що розгляд касаційної скарги відбудеться 20 серпня 2024 року.

19. 25.07.2024 до Верховного Суду від ОСОБА_5 надійшов відзив з запереченнями проти вимог та доводів скаржника.

20. 29.07.2024 до Верховного Суду надійшли відзиви на касаційну скаргу від ТОВ "Підприємство Українського Агропромислового Холдингу № 2" та ОСОБА_4 , які містять заперечення проти вимог та доводів скаржника.

21. 30.07.2024 та 31.07.2024 засобами електронного зв`язку на адресу Касаційного господарського суду від представника Товариства з обмеженою відповідальністю "Підприємство Українського агропромислового холдингу №2" та ОСОБА_4 адвоката Дробот Дениса Миколайовича, представника ОСОБА_5 адвоката Касаткіна Дениса Миколайовича, надійшли заяви про проведення судового засідання у справі № 917/257/19 в режимі відеоконференції.

22. 19.08.2024 засобами електронного зв`язку від ліквідатора СТОВ "Південне", арбітражного керуючого Різника Олександра Юрійовича надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.

23. Ухвалою Верховного Суду від 20.08.2024 задоволено заяви представника Товариства з обмеженою відповідальністю "Підприємство Українського агропромислового холдингу № 2" та ОСОБА_4 адвоката Дробот Дениса Миколайовича, представника ОСОБА_5 адвоката Касаткіна Дениса Миколайовича про проведення судового засідання в режимі відеоконференції.

24. Ухвалою Верховного Суду від 20.08.2024 відкладено розгляд касаційної скарги ліквідатора СТОВ "Південне", арбітражного керуючого Різника Олександра Юрійовича на ухвалу Господарського суду Полтавської області від 16.11.2023 та постанову Східного апеляційного господарського суду від 13.05.2024 у справі № 917/257/19.

Розгляд касаційної скарги призначено на 27.08.2024.

25. У зв`язку із відпусткою судді Білоуса В.В., автоматизованою системою документообігу суду для розгляду справи визначено склад колегії суддів: Погребняк В.Я. - головуючий, Васьковський О.В., Картере В.І. (протокол повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 26.08.2024).

26. В судовому засіданні 27.08.2024 ліквідатор СТОВ "Південне" арбітражний керуючий Різник О.Ю. повністю підтримав вимоги касаційної скарги за доводами викладеними в ній. Просив Суд скасувати оскаржені судові рішення в частині відмови у задоволенні заяви про покладення субсидіарної відповідальності на: ОСОБА_5 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , Товариства з обмеженою відповідальністю "Підприємство Українського Агропромислового Холдингу №2", в цій частині прийняти нове судове рішення, яким покласти на означених осіб субсидіарну відповідальність за зобов`язаннями СТОВ "Південне".

27. Представники ОСОБА_5 , ОСОБА_4 та ТОВ "Підприємство Українського Агропромислового Холдингу №2" в засіданні суду 27.08.2024 (в режимі відеоконференції за допомогою системи відеоконференцзв`язку за посиланням на офіційний вебпортал судової влади України vkz.court.gov.ua.) проти вимог скаржника заперечили з підстав викладених у відзивах на касаційну скаргу. Просили Суд оскаржені судові рішення залишити без змін.

28. Інші учасники провадження у справі у судове засідання повноважених представників не направили.

Про дату, час та місце розгляду касаційної скарги учасники справи були повідомлені належним чином.

Оскільки, явка представників сторін не була визнана обов`язковою, колегія суддів Касаційного господарського суду дійшла висновку про можливість розгляду справи за відсутністю повноважних представників учасників судового процесу, які не з`явились.

29. Суд констатує, що до визначеної дати проведення судового засідання (27.08.2024) від учасників справи не надійшло заяв, клопотань пов`язаних з рухом касаційної скарги, в т.ч. про перерву чи відкладення розгляду справи, що унеможливило б розгляд справи у судовому засіданні 27.08.2024.

30. Враховуючи положення Указу Президента України від 24.02.2022 №64/2022 "Про введення воєнного стану в Україні" (затвердженого Законом України "Про затвердження Указу Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24.02.2022 № 2102-IX), Указу Президента України від 23.07.2024 № 469/2024 "Про продовження строку дії воєнного стану в Україні", затвердженого Законом України "Про затвердження Указу Президента України "Про продовження строку дії воєнного стану в Україні" від 23.07.2024 № 3891-IX, Верховний Суд розглядає справу № 917/257/19 у розумний строк, тобто такий, що є об`єктивно необхідним для забезпечення можливості реалізації учасниками справи відповідних процесуальних прав.

УЗАГАЛЬНЕНІ ДОВОДИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ

Доводи скаржника

(арбітражний керуючий Різник О.Ю.)

31. В обґрунтування вимог касаційної скарги заявник зазначає про неправильне застосування статті 41 Закону про банкрутство (в редакції чинній до 21.10.2019) та частини 2 статті 61 Кодексу України з процедур банкрутства (далі - КУзПБ) про підстави для покладення субсидіарної відповідальності, про обов`язок відповідачів (керівники, учасники банкрута) довести раціональність управлінських рішень доказами, про необхідність визначення періоду виникнення кризової ситуації у діяльності боржника без урахування висновків Верховного Суду викладених у постанові від 19.03.2024 по справі № 911/94/22 (911/2436/22), постанові від 17.01.2023 по справі № 910/1864/18, постанові від 05.02.2019 по справі №923/1432/15, постанові від 24.02.2021, по справі № 902/1129/15 (902/579/20), постанові від 08.06.2023 по справі № 910/17743/18, постанові від 22.04.2021 по справі № 915/1624/16, постанові від 17.08.2023 по справі № 910/21049/17, постанов від 11.07.2023 по справі № 910/8137/19 (910/21166/21), постанові від 10.08.2023 по справі №911/2581/14 (911/1311/22); порушено норми процесуального права статті 13, 86, частину 5 статті 236 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України).

Доводи відповідача

( ОСОБА_5 )

32. Відповідач доводить:

32.1. ОСОБА_5 був керівником боржника у період з 03.09.2012 по 06.05.2014;

32.2. За період часу перебування ОСОБА_5 на посаді керівника боржника порушень податкового законодавства ним не було допущено, що підтверджується відсутністю заявлення вимог з боку контролюючих органів (в т.ч. податкового) за період до 06.05.2014;

32.3. відсутній жодний причинно-наслідковий зв`язок між виникненням заборгованості перед єдиним кредитором у справі ГУ ДПС у Полтавській області, банкрутством боржника та ОСОБА_5 , який у період з 01.01.2015 по 19.10.2015 жодного відношення до боржника не мав;

32.4. за період у якому ОСОБА_5 був керівником боржника, розмір активів перевищував розмір зобов`язань;

32.5. ОСОБА_5 були надані всі відповідні платіжні документи (по взаємовідносинам між боржником та контрагентами), які підтверджують як отримання грошових коштів боржником так і їх сплату по взаємовідносинам з контрагентами.

Доводи відповідача

(Товариство з обмеженою відповідальністю "Підприємство Українського Агропромислового Холдингу № 2")

33. Відповідач доводить:

33.1. Відповідач був учасником боржника у період з 29.10.2020 по 15.07.2014;

33.2. за вказаний період жодних порушень податкового законодавства боржником допущено не було;

33.3. за період у якому Товариство було учасником боржника, розмір активів перевищував розмір зобов`язань, відсутні ознаки неплатоспроможності боржника;

33.4. заходи по запобіганню банкрутству боржника повинні були вживати особи (керівники, учасники), які допустили порушення податкового законодавства і були відповідальними за ведення господарської діяльності СТОВ "Південне" у період, починаючи з 01.01.2015.

Доводи відповідача

( ОСОБА_4 )

34. Відповідач доводить:

34.1. Компанія "КЕЙ ЕС ДЖИ" була учасником боржника у період з 29.10.2010 по 15.07.2014;

34.2. за період часу перебування Компанії учасником боржника порушень податкового законодавства нею не було допущено;

34.3. ОСОБА_4 не був засновником (учасником, акціонером) боржника, не був керівником боржника, не мав права давати обов`язкові для боржника вказівки.

ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ

Щодо меж розгляду справи судом касаційної інстанції

35. Відповідно до вимог частини 1 статті 300 ГПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

35.1. Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.

35.2. У суді касаційної інстанції не приймаються і не розглядаються вимоги, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції. Зміна предмета та підстав позову у суді касаційної інстанції не допускається.

35.3. Суд не обмежений доводами та вимогами касаційної скарги, якщо під час розгляду справи буде виявлено порушення норм процесуального права, передбачені пунктами 1, 3, 4, 8 частини 1 статті 310, частиною 2 статті 313 цього Кодексу, а також у разі необхідності врахування висновку щодо застосування норм права, викладеного у постанові Верховного Суду після подання касаційної скарги.

36. Враховуючи вищенаведені приписи процесуального закону, вимоги касаційної скарги, предметом касаційного перегляду є постанова Східного апеляційного господарського суду від 13.05.2024 та ухвала Господарського суду Полтавської області від 16.11.2023 в частині відмови у задоволенні заяви ліквідатора СТОВ "Південне" арбітражного керуючого Різника О.Ю. про покладення субсидіарної відповідальності за зобов`язаннями боржника на ОСОБА_5 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , Товариства з обмеженою відповідальністю "Підприємство Українського Агропромислового Холдингу № 2".

Оцінка аргументів учасників справи і висновків судів першої та апеляційної інстанцій

37. Предметом касаційного розгляду є правомірність відмови у покладенні на третіх осіб (контрагентів, їх керівників, підписантів, кінцевих бенефіціарів (власників)) субсидіарної відповідальності за зобов`язаннями боржника.

38. Відповідно до частини першої статті 3 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється відповідно до Конституції України, цього Кодексу, Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (наразі - КУзПБ), а також міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.

39. Згідно із частиною шостою статті 12 ГПК України господарські суди розглядають справи про банкрутство у порядку провадження, передбаченому цим Кодексом, з урахуванням особливостей, встановлених Законом про банкрутство (наразі - КУзПБ).

40. Частиною першою статті 2 КУзПБ визначено, що провадження у справах про банкрутство регулюється цим Кодексом, ГПК України, іншими законами України.

41. Відповідно до преамбули КУзПБ цей Кодекс встановлює умови та порядок відновлення платоспроможності боржника - юридичної особи або визнання його банкрутом з метою задоволення вимог кредиторів, а також відновлення платоспроможності фізичної особи.

Отже одним з основних завдань провадження у справі про банкрутство є задоволення сукупності вимог кредиторів неплатоспроможного боржника.

42. Тому створення для кредиторів в межах справи про банкрутство додаткових гарантій захисту їх прав та законних інтересів забезпечує недопущення використання юридичної особи як інструменту безпідставного збагачення за чужий рахунок.

43. Одним із юридичних механізмів досягнення таких гарантій захисту прав кредиторів та унеможливлення застосовування процедури банкрутства як інструменту виключно списання боргів є, зокрема, застосування доктрини "пронизування корпоративної вуалі" (piercing the veil of incorporation) згідно якої суд може покласти відповідальність за зобов`язаннями юридичної особи на органи управління юридичної особи.

44. Загальні умови та підстави для притягнення до субсидіарної відповідальності за зобов`язаннями боржника у справі про банкрутство визначені Господарським кодексом України (далі - ГК України), Цивільним кодексом України (далі - ЦК України), Кодексом України з процедур банкрутства.

45. Згідно з частиною першою статті 215 ГК України у випадках, передбачених законом, суб`єкт підприємництва-боржник, його засновники (учасники), власник майна, а також інші особи несуть юридичну відповідальність за порушення вимог законодавства про банкрутство, зокрема фіктивне банкрутство, приховування банкрутства або умисне доведення до банкрутства.

45.1. Водночас, умисним банкрутством визнається стійка неплатоспроможність суб`єкта підприємництва, викликана цілеспрямованими діями власника майна або посадової особи суб`єкта підприємництва, якщо це завдало істотної матеріальної шкоди інтересам держави, суспільства або інтересам кредиторів, що охороняються законом (частина третя статті 215 ГК України).

46. Частиною першою статті 619 ЦК України визначено, що договором або законом може бути передбачена поряд із відповідальністю боржника додаткова (субсидіарна) відповідальність іншої особи.

47. У чинному КУзПБ доктрина "пронизування корпоративної вуалі" знайшла своє втілення в інститутах солідарної відповідальності керівника боржника (частина шоста статті 34 КУзПБ) та субсидіарної відповідальності керівників, засновників (учасників, акціонерів) боржника, інших осіб (частина друга статті 61 КУзПБ від 21.10.2019 (частини п`ятої статті 41 Закону про банкрутство (до 21.10.2019), які можливо реалізувати в межах справ про банкрутство юридичних осіб.

48. Відповідно до абзацу першого частини другої статті 61 КУзПБ під час здійснення своїх повноважень ліквідатор має право заявити вимоги до третіх осіб, які відповідно до законодавства несуть субсидіарну відповідальність за зобов`язаннями боржника у зв`язку з доведенням його до банкрутства. Розмір зазначених вимог визначається з різниці між сумою вимог кредиторів і ліквідаційною масою.

49. У разі банкрутства боржника з вини його засновників (учасників, акціонерів) або інших осіб, у тому числі з вини керівника боржника, які мають право давати обов`язкові для боржника вказівки чи мають змогу іншим чином визначати його дії, на засновників (учасників, акціонерів) боржника - юридичної особи або інших осіб у разі недостатності майна боржника може бути покладена субсидіарна відповідальність за його зобов`язаннями. Стягнені суми включаються до складу ліквідаційної маси і можуть бути використані лише для задоволення вимог кредиторів у порядку черговості, встановленому цим Кодексом (абзаци другий, третій частини другої статті 61 КУзПБ).

50. Отже, субсидіарна відповідальність у справах про банкрутство є самостійним цивільно-правовим видом відповідальності, який за заявою ліквідатора покладається на засновників (учасників, акціонерів) або інших осіб, у тому числі керівника боржника при наявності підтвердження вини вказаних осіб у доведенні юридичної особи (боржника у справі про банкрутство) до стану неплатоспроможності.

51. Метою субсидіарної відповідальності як інституту є створення для кредиторів в межах справи про банкрутство додаткових гарантій захисту їх прав та законних інтересів та недопущення використання юридичної особи як інструменту безпідставного збагачення за чужий рахунок, відтак забезпечення стабільності функціонування ринку та фінансової дисципліни.

52. Юридичним механізмом досягнення такої мети та недопущення використання юридичної особи як інструменту безпідставного збагачення за чужий рахунок є притягнення винних осіб у доведенні боржника до банкрутства, які використовували таку особу як прикриття ("вуаль") для досягнення своїх цілей (отримання доходів, матеріальної вигоди, зокрема через зловживання правом тощо), до додаткової (субсидіарної) відповідальності і стягнення на користь кредиторів непогашених у ліквідаційній процедурі кредиторських вимог.

53. Визначене частиною другою статті 61 КУзПБ господарське правопорушення, за вчинення якого засновники (учасники, акціонери), керівник боржника та інші особи, які мають право давати обов`язкові для боржника вказівки чи мають можливість іншим чином визначати його дії, можуть бути притягнуті до субсидіарної відповідальності поряд з боржником у процедурі банкрутства у разі відсутності майна боржника, має обґрунтовуватися судами шляхом встановлення складу такого правопорушення (об`єкта, об`єктивної сторони, суб`єкта та суб`єктивної сторони).

54. Об`єктом цього правопорушення є суспільні відносини у певній сфері, у даному випадку - права кредитора (-ів) на задоволення його (їх) вимог до боржника у справі про банкрутство за рахунок активів боржника, що не можуть бути задоволені внаслідок відсутності майна у боржника; об`єктивну сторону такого правопорушення складають дії або бездіяльність певних фізичних осіб та/або юридичних осіб, пов`язаних з боржником, що призвели до відсутності у нього майнових активів для задоволення вимог кредиторів; суб`єктами правопорушення є особи визначені частиною другою статті 61 КУзПБ; суб`єктивною стороною правопорушення для застосування субсидіарної відповідальності є ставлення особи до вчинюваних нею дій чи бездіяльності (мотиву, мети, умислу чи необережності суб`єкта правопорушення).

55. Тлумачення положень частини другої статті 61 КУзПБ із застосуванням філологічного, системного та телеологічного (цільового) способів її інтерпретації свідчить, що у ній закріплено припис згідно з яким суб`єктами субсидіарної відповідальності за доведення до банкрутства є: 1) засновники (учасники, акціонери); 2) керівники боржника; 3) інші особи, які мають право давати обов`язкові для боржника вказівки чи мають змогу іншим чином визначати його дії.

56. До третіх осіб, які несуть субсидіарну відповідальність за зобов`язаннями боржника, у зв`язку з доведенням його до банкрутства частини другої статті 61 КУзПБ відносяться будь-які особи, наслідком дій або бездіяльності яких стало банкрутство юридичної особи (див. висновки, викладені у постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 22.04.2021 у справі № 915/1624/16).

57. Законодавцем не конкретизовано, які саме дії чи бездіяльність складають об`єктивну сторону такого правопорушення. Тому при вирішенні питання щодо кола обставин, які мають бути доведені суб`єктом звернення (ліквідатором) та, відповідно, підлягають встановленню судом для покладення субсидіарної відповідальності, мають прийматися до уваги також положення частини першої статті 215 ГК України та підстави для порушення справи про банкрутство, з огляду на які такими діями можуть бути, зокрема:

1) вчинення суб`єктами відповідальності будь-яких дій, направлених на набуття майна, за відсутності активів для розрахунку за набуте майно чи збільшення кредиторської заборгованості боржника без наміру її погашення;

2) прийняття суб`єктами відповідальності рішення при виведення активів боржника, внаслідок чого настала неплатоспроможність боржника по його інших зобов`язаннях;

3) прийняття суб`єктами відповідальності рішення, вказівок на вчинення майнових дій чи бездіяльності боржника щодо захисту власних майнових інтересів юридичної особи боржника на користь інших юридичних осіб, що мало наслідком настання неплатоспроможності боржника тощо.

58. Аналогічні за змістом висновки щодо кола обставин (перелік яких не є вичерпним), які мають братися до уваги під час розгляду питання застосування субсидіарної відповідальності у справі про банкрутство сформовано у постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 16.06.2020 у справі № 910/21232/16, від 30.01.2018 у справі № 923/862/15, від 05.02.2019 у справі № 923/1432/15 та від 10.03.2020 у справі № 902/318/16, від 01.10.2020 у справі № 914/3120/15, від 12.11.2020 у справі № 916/1105/16, від 10.12.2020 у справі 922/1067/17.

59. Згідно з цими правилами суб`єктом субсидіарної відповідальності може бути особа, яка отримала істотну (відносно масштабу діяльності боржника) вигоду у вигляді збільшення активів, яка не могла б утворитися у випадку відповідності дій засновників та керівника боржника закону, в т.ч. принципу добросовісності.

60. Тобто, до суб`єктів субсидіарної відповідальності слід віднести осіб, які отримали істотний актив боржника на підставі актів, рішень, правочинів тощо прийнятих засновниками чи керівником боржника на шкоду інтересам останнього та його кредиторів, які можуть виражатися, зокрема у:

- прийнятті ключових ділових рішень з порушенням принципів добросовісності та розумності, в тому числі узгодження, укладення або схвалення правочинів на завідомо невигідних умовах або з особами завідомо нездатними виконати свої зобов`язання ("фірмами одноденками" тощо);

- наданні вказівок з приводу вчинення явно збиткових операцій;

- призначенні на керівні посади осіб, результат діяльності яких явно не відповідає інтересам юридичної особи;

- створенні і підтриманні такої системи управління боржником, яка націлена на систематичне отримання вигоди третьою особою на шкоду боржнику і його кредиторам;

- використанні документообігу, який не відображає реальних господарських операцій;

- отриманні такими особами істотних переваг з такої системи організації підприємницької діяльності, яка спрямована на перерозподіл (в тому числі за допомогою недостовірного документообігу), сукупного доходу, отримуваного від здійснення даної діяльності особами, об`єднаними спільним інтересом (наприклад, єдиним виробничим циклом), на користь ряду цих осіб з одночасним акумулюванням на стороні боржника основного боргового навантаження; використанні і розпорядженні майном боржника, як своїм особистим, нехтуючи інтересами кредиторів;

- вчинення інших юридичних дій, що не відповідають принципу добросовісності в комерційній (діловій) практиці тощо.

61. Наведений перелік прикладів не є вичерпним. Така ж позиція висловлена Верховним Судом у постанові від 08.06.2023 у справі № 910/17743/18 (на яку, зокрема спирається скаржник в касаційній скарзі).

62. Для визначення статусу особи як відповідача по субсидіарній відповідальності за зобов`язаннями боржника ліквідатор має проаналізувати, а суд під час розгляду заяви про притягнення до субсидіарної відповідальності та з`ясуванні наявності підстав для покладення на цих осіб субсидіарної відповідальності дослідити сукупність правочинів та інших юридичних дій, здійснених під впливом осіб, а також їх бездіяльність, що сприяли виникненню кризової ситуації, її розвитку і переходу в стадію банкрутства боржника.

63. Визначальним для застосування субсидіарної відповідальності є доведення відповідно до частини п`ятої статті 41 Закону про банкрутство (до 21.10.2019), частини другої статті 61 КУзПБ (від 21.10.2019) та з урахуванням положень статті 74, 76, 77 ГПК України причинно-наслідкового зв`язку між винними діями/бездіяльністю суб`єкта відповідальності та настанням негативних для боржника наслідків (неплатоспроможності боржника та відсутності у боржника активів для задоволення вимог, визнаних у процедурі банкрутства вимог кредиторів) обов`язок чого покладається на ліквідатора. Встановлення такого причинно-наслідкового зв`язку також належить до об`єктивної сторони цього правопорушення (див. висновки, викладені у постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 16.06.2020 у справі № 910/21232/16, від 14.07.2020 у справі № 904/6379/16, від 10.12.2020 у справі № 922/1067/17).

64. Ліквідатору боржника як суб`єкту права на звернення з відповідною заявою до суду, при зверненні заявою про покладення на осіб субсидіарної відповідальності необхідно довести використання винними особами належних їм суб`єктивних прав не для задоволення легітимних інтересів, а з метою заподіяння шкоди кредиторам, ухилення від виконання зобов`язань перед кредиторами із використанням приватно-правового інструментарію всупереч його призначенню.

65. Так, судами попередніх інстанцій, зокрема, встановлено:

65.1. ТОВ "Підприємство Українського агропромислового Холдингу № 2" було учасником боржника у період 29.10.2010 по 15.07.2014, а розмір її частки у статутному фонді ( капіталі) складав лише 6 331,26 грн (тобто це товариство не мало права вирішального голосу), а тому на нього не може бути покладена субсидіарну від повільність.

65.2. Компанія "Кей Ес Джи Агрікалчурел Енд Індастріал Лімітед" була учасником з 29.10.2010 по 15.07.2014 р. Розмір частки у статутному капіталі товариства, який належав Компанії складав - 6 324 928 грн. Доказів, що у період з 29.10.2010 по 15.07.2014 боржником було порушено податкове законодавство матеріали справи не містять.

65.3. Ухвалою Господарського суду Полтавської області вище зазначена Компанія, як відповідач, була замінена на ОСОБА_4 , який не був засновником та учасником боржника, не був керівником боржника та не мав права давати обов`язкові для боржника вказівки.

65.4. ОСОБА_5 обіймав посаду керівника СТОВ "Південне" у період з 03.09.2012 по 06.05.2014. За цей час боржником не було порушено податкове законодавство. Доказів зворотного матеріали справи не містять.

Згідно Акту перевірки податкового органу, іншим керівником було знято готівку на суму 26 176 млн грн. Наявність такої суми на рахунках СТОВ «Південне» свідчить про можливість повної сплати податкових зобов`язань, якщо б не відбулося зняття цієї готівки.

Матеріалами справи підтверджено, що розмір активів СТОВ "Південне", під час керування ОСОБА_5 , перевищував розмір зобов`язань. В додатках до відзиву ОСОБА_5 ( вих. № 23/03/2023 від 23.03.2023) було надано відповідні платіжні доручення (по взаємовідносинам між боржником та контрагентами), які спростовують доводи заявника стосовно однобокого руху коштів від боржника до інших осіб з метою заволодіння грошовими коштами та підтверджують як отримання грошових коштів боржником так і їх оплату по взаємовідносинам з контрагентами.

Докази вчинення СТОВ "Південне", під час керування ОСОБА_5 , дій по відчуженню, перереєстрації транспортних засобів у матеріалах справи відсутні.

65.5. ОСОБА_3 обіймав посаду керівника СТОВ "Південне" у період з 03.06.2014 по 11.11.2014.

За цей час боржником не було порушено податкове законодавство. Доказів зворотного матеріали справи не містять.

Матеріалами справи підтверджено, що розмір активів СТОВ "Південне", під час керування ОСОБА_3 , перевищував розмір зобов`язань.

Докази вчинення СТОВ "Південне", під час керування ОСОБА_3 , дій по відчуженню, перереєстрації транспортних засобів у матеріалах справи відсутні.

66. Судами встановлено недоведеність матеріалами справи причинно наслідкового зв`язку між діями вказаних осіб ( ОСОБА_6 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ТОВ "Підприємство Українського агропромислового Холдингу № 2") та визнання СТОВ "Південне" банкрутом.

67. Скаржником наведених висновків судів попередніх інстанцій не спростовано та не доведено належними і допустимими доказами стверджуваних ним обставин доведення боржника до банкрутства внаслідок дій чи бездіяльності визначених ним осіб: ОСОБА_6 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ТОВ "Підприємство Українського агропромислового Холдингу № 2"

68. Відсутність (ненадання) належних доказів на підтвердження елементів/складових об`єктивної сторони порушення, тобто дій/бездіяльності конкретної особи (суб`єкта) відповідальності, що вказують на доведення до банкрутства або банкрутства, спростовує існування об`єктивної сторони порушення з доведення до банкрутства (банкрутства), а відповідно позбавляє суд підстав визначити суб`єктів відповідальності, встановити вину у діях/бездіяльності цих осіб та покласти субсидіарну відповідальність на її суб`єктів (подібні висновки викладені у постановах Верховного Суду від 16.06.2020 у справі № 910/21323/16, від 15.02.2022 у справі № 927/219/20, від 15.02.2023 № 902/1078/16, від 07.03.2023 № 911/101/21 (911/3174/21)).

69. Аргументи касаційної скарги про неврахування судами обставин вказаних ліквідатором відхиляється колегією суддів як такі, що за своєю суттю зводяться не до питання застосування норм права, а фактично до встановлення обставин, які на переконання скаржника не були встановлені, та переоцінки наявних у справі доказів всупереч тому, що відповідну оцінку їм вже було надано судами першої та апеляційної інстанції.

70. Однак, відповідно до меж розгляду справ судом касаційної інстанції, визначених статтею 300 ГПК України, зокрема частини другої названої статті, суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.

71. Згідно з правовим висновком Великої Палати Верховного Суду, викладеним у постанові від 16.01.2019 у справі №373/2054/16-ц (провадження №14-446цс18), встановлення обставин справи, дослідження та оцінка доказів є прерогативою судів першої та апеляційної інстанцій. Суд касаційної інстанції не наділений повноваженнями втручатися в оцінку доказів та їх переоцінювати згідно з положеннями статті 300 ГПК України.

72. Водночас колегія суддів вважає необхідним зауважити на таке:

72.1. Частиною 2 статті 61 КУзПБ передбачено, що під час здійснення своїх повноважень ліквідатор має право заявити вимоги до третіх осіб, які відповідно до законодавства несуть субсидіарну відповідальність за зобов`язаннями боржника у зв`язку з доведенням його до банкрутства.

72.2. Законодавцем передбачено, що стягнені господарським судом суми із засновників (керівника) боржника як субсидіарної відповідальності за зобов`язаннями боржника включаються до складу ліквідаційної маси і можуть бути використані лише для задоволення вимог кредиторів у порядку черговості, встановленому законом КУзПБ (абзац 3 частини 2 статті 61 КУзПБ).

72.3. Відповідно до частини першої статті 7 КУзПБ спори, стороною в яких є боржник, розглядаються господарським судом за правилами, передбаченими Господарським процесуальним кодексом України, з урахуванням особливостей, визначених цією статтею..

72.4. Частиною другою статті 7 КУзПБ визначено, що господарський суд, у провадженні якого перебуває справа про банкрутство (неплатоспроможність), в межах цієї справи вирішує всі майнові спори, стороною в яких є боржник; спори з позовними вимогами до боржника та щодо його майна; спори про визнання недійсними результатів аукціону; спори про визнання недійсними будь-яких правочинів, укладених боржником; спори про повернення (витребування) майна боржника або відшкодування його вартості відповідно; спори про відшкодування шкоди та/або збитків, завданих боржнику; спори про стягнення заробітної плати; спори про поновлення на роботі посадових та службових осіб боржника; спори щодо інших вимог до боржника. Склад учасників розгляду спору визначається відповідно до Господарського процесуального кодексу України. Господарський суд розглядає спори, стороною в яких є боржник, за правилами, визначеними Господарським процесуальним кодексом України. За результатами розгляду спору суд ухвалює рішення.

72.5. Відповідно до правової позиції, викладеної у постанові Великої Палати Верховного Суду від 18.02.2020 у справі № 918/335/17, судові рішення у процедурі банкрутства можна поділити на дві групи.

Одна з них стосується не вирішення спорів, а розв`язання специфічних питань, притаманних саме процедурам банкрутства, тобто непозовному провадженню: про відкриття провадження у справі про банкрутство, про припинення дії мораторію щодо майна боржника, про закриття провадження у справі про банкрутство, про затвердження плану санації, про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури, про призначення керуючого санацією, ліквідатора тощо.

Друга група стосується виключно вирішення спорів. До неї належать судові рішення щодо розгляду спорів, стороною в яких є боржник. Такі спори розглядаються за позовом сторони, тобто в позовному провадженні. Хоча вони вирішуються тим судом, який відкрив провадження у справі про банкрутство, ці спори не стосуються непозовного провадження, яке врегульоване Кодексом України з процедур банкрутства, а тому регламентуються правилами про позовне провадження, встановленими у Господарському процесуальному кодексі України.

72.6. Таке розмежування є цілком виправданим з точки зору того, що справи відокремленого позовного провадження мають різний суб`єктний склад сторін спору, предмети і підстави позову, розглядаються та вирішуються господарським судом із застосуванням усього інструментарію позовного провадження, на відміну від спрощеного порядку розгляду заяв, скарг і клопотань в основній справі про банкрутство (правова позиція Верховного Суду у складі колегії суддів палати для розгляду справ про банкрутство Касаційного господарського суду, викладена у постанові від 15.02.2021 у справі № 910/11664/20).

72.7. Справи позовного провадження (що розглядаються в межах справи про банкрутство в порядку статті 7 Кодексу України з процедур банкрутства) мають суб`єктний склад сторін спору, що визначається ГПК України.

72.8. Відповідно до частини першої статті 41 ГПК України у справах позовного провадження учасниками справи є сторони та треті особи.

72.9. Згідно статті 45 ГПК України сторонами в судовому процесі - позивачами і відповідачами - можуть бути особи, зазначені у статті 4 цього Кодексу. Позивачами є особи, які подали позов або в інтересах яких подано позов про захист порушеного, невизнаного чи оспорюваного права або охоронюваного законом інтересу. Відповідачами є особи, яким пред`явлено позовну вимогу.

72.10. Сторонами же в основному провадженні справи про банкрутство, відповідно до статті 1 КУзПБ є конкурсні кредитори (голова комітету кредиторів), забезпечені кредитори, боржник (банкрут)), арбітражний керуючий, державний орган з питань банкрутства, інші учасники справи про банкрутство, щодо прав або обов`язків яких існує спір, а також у випадках, передбачених цим Кодексом, Фонд державного майна України, Національна комісія з цінних паперів та фондового ринку, представник органу місцевого самоврядування, представник працівників боржника, уповноважена особа засновників (учасників, акціонерів) боржника.

72.11. Розгляд усіх майнових спорів, стороною в яких є боржник у справі про банкрутство, повинен відбуватися саме і лише господарським судом, у провадженні якого перебуває справа про банкрутство, в межах цієї справи (аналогічний висновок викладено у постановах Великої Палати Верховного Суду від 15.01.2020 у справі № 607/6254/15-ц, від 18.02.2020 у справі № 918/335/17, від 15.06.2021 у справі № 916/585/18 (916/1051/20), постановах Верховного Суду від 30.01.2020 у справі № 921/557/15-г/10, від 06.02.2020 у справі № 910/1116/18, від 12.01.2021 у справі № 334/5073/19).

72.12. При цьому, вирішуючи питання про необхідність розгляду спору, стороною якого є особа, щодо якої відкрито провадження у справі про банкрутство, суди мають виходити не тільки з того, чи підлягають такі вимоги вартісній оцінці з урахуванням положень статті 163 ГПК України, а також надати оцінку змісту заявлених вимог та порушеного права або інтересу, на захист якого такий позов подано (аналогічний висновок викладено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 15.06.2021 у справі № 916/585/18 (916/1051/20).

72.13. У розвиток наведених правових позицій у постанові від 15.06.2021 у справі №916/585/18 (916/1051/20) Велика Палата Верховного Суду сформулювала правовий висновок за яким, якщо наслідком задоволення вимоги, заявленої у справі, стороною якої є особа, щодо якої відкрито провадження у справі про банкрутство, може бути зміна розміру або складу ліквідаційної маси боржника, таку справу слід розглядати у межах справи про банкрутство на підставі статті 7 КУзПБ, а спір є майновим у розумінні положень цього Кодексу.

72.14. Верховний Суд у складі судової палати для розгляду справ про банкрутство Касаційного господарського суду у справі № 911/3554/17 (911/401/21) вважає, що заява ліквідатора про покладення субсидіарної відповідальності на особу винну у доведенні до банкрутства боржника розглядається за правилами ГПК України у межах справи про банкрутство в порядку, визначеному статтею 7 КУзПБ, тобто в окремому позовному порядку, з визначенням відповідного суб`єктного складу сторін спору.

72.15. Хоча КУзПБ не встановлено процесуальну назву (форму) документу, який має ухвалюватися судом першої інстанції після розгляду по суті заяви ліквідатора про покладення субсидіарної відповідальності на особу винну у доведенні до банкрутства боржника - ухвала або рішення, на переконання колегії суддів, має застосовуватися положення абзацу 3 частини 2 статті 7 КУзПБ.

73. Суди попередніх інстанцій наведеного вище не врахували, проте це не призвело до прийняття по суті неправильного рішення.

Щодо доводів касаційної скарги

74. Враховуючи обрану скаржником у цій частині підставу касаційного оскарження, передбачену приписами пункту 1 частини 2 статті 287 ГПК України, колегія суддів зазначає, що в такому випадку підставою для касаційного оскарження є неврахування висновку Верховного Суду саме щодо застосування норми права, а не будь-якого висновку, зробленого судом касаційної інстанції в обґрунтування мотивувальної частини постанови. Саме лише зазначення у постанові Верховного Суду норми права також не є правовим висновком про те, як саме повинна застосовуватися норма права у подібних правовідносинах.

75. Відтак, доводи касаційної скарги не знайшли свого підтвердження під час касаційного провадження, не спростовують висновків судів першої та апеляційної інстанції. За своїм змістом зводяться до незгоди з наданою судами оцінкою доказів та встановлених на їх підставі обставин, спрямовані на доведення необхідності переоцінки цих доказів і обставин, що виходить за межі повноважень суду касаційної інстанції.

76. Порушень норм процесуального права, які б призвели до прийняття по суті невірного рішення або є підставами для обов`язкового скасування оскарженого судового рішення (частина 1 статті 310 ГПК України), колегією суддів під час касаційного провадження не встановлено.

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

77. Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 308 ГПК України за результатами розгляду касаційної скарги суд касаційної інстанції має право залишити судові рішення судів першої інстанції та апеляційної інстанції без змін, а скаргу без задоволення.

78. Суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що рішення ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права. Не може бути скасоване правильне по суті і законне рішення з одних лише формальних міркувань (стаття 309 ГПК України).

79. З огляду на наведене Верховний Суд дійшов висновку про необхідність залишення касаційної скарги без задоволення, а оскаржені ухвалу суду першої інстанції та постанову апеляційного господарського суду (в оскарженій частині про відмови у задоволенні заяви ліквідатора Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Південне" арбітражного керуючого Різника Олександра Юрійовича про покладення субсидіарної відповідальності за зобов`язаннями боржника на ОСОБА_5 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , Товариства з обмеженою відповідальністю "Підприємство Українського Агропромислового Холдингу № 2" - без змін як таких, що прийняті з додержанням норм матеріального та процесуального права.

Щодо судових витрат

80. У зв`язку з тим, що суд відмовляє в задоволенні касаційної скарги та залишає без змін раніше ухвалені судові рішення, суд покладає на скаржника витрати зі сплати судового збору за подання касаційної скарги.

На підставі викладеного та керуючись статтями 300, 301, 308, 309, 315, 317 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду,-

ПОСТАНОВИВ:

1. Касаційну скаргу ліквідатора Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Південне" арбітражного керуючого Різника Олександра Юрійовича залишити без задоволення.

2. Ухвалу Господарського суду Полтавської області від 16.11.2023 та постанову Східного апеляційного господарського суду від 13.05.2024 у справі № 917/257/19 (в частині відмови у задоволенні заяви ліквідатора Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Південне" арбітражного керуючого Різника Олександра Юрійовича про покладення субсидіарної відповідальності за зобов`язаннями боржника на ОСОБА_5 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , Товариства з обмеженою відповідальністю "Підприємство Українського Агропромислового Холдингу № 2") - залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий В.Я. Погребняк

Судді О.В. Васьковський

В.І. Картере