Рішення

від 04.09.2024 по справі 386/641/24

ГОЛОВАНІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД КІРОВОГРАДСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 386/641/24

Провадження № 2/386/311/24

РІШЕННЯ

Іменем України

04 вересня 2024 року

Голованівський районний суд Кіровоградської області у складі:

головуючого судді - Червоненка Д.В.

за участю: секретаря судового засідання Штанько Л.Є.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду смт. Голованівськ Кіровоградської області в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Голованівської селищної ради про поновлення строку для прийняття спадщини,

встановив:

Представник позивача-адвокатЗадорожнюк О.Б,звернулась досуду зпозовом про призначення ОСОБА_1 додатковогостроку тривалістю6місяців для поданнязаяви проприйняття спадщини,що залишиласьпісля смертіїї сестри ОСОБА_2 ,яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 всмт.ГолованівськКіровоградської області.

В обґрунтування позовних вимог зазначила, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла ОСОБА_2 , після її смерті залишилась спадщина, заповіт від її імені не посвідчувався єдиним спадкоємцем є сестра ОСОБА_1 . 16.05.2024 року остання звернулась до нотаріальної контори з метою подання заяви про прийняття спадщини але отримала роз`яснення нотаріуса про те, що заява про прийняття спадщини була подана не в установлений строк та їй необхідно звернутись до суду.

Несвоєчасне звернення до нотаріуса пояснює тим, що вона проводила поховання своєї сестри, в неї наявні документи на майно спадкодавця, але враховуючи її вік, стан здоров`я та віддаленість від місця проживання не змогла зробити це вчасно. Водночас на території України було встановлено карантин, постанова КМУ «Про запобігання поширенню на території України коронавірусу COVID 19» від 11.03.2020 року, який продовжувався значний час і враховуючи карантинні обмеження ОСОБА_1 не мала можливості звернутись до нотаріальної контори.

У зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України Указом Президента України №64/2022 від 24.02.2022 року було введено воєнний стан, який подовжено по теперішній час. ОСОБА_1 проживає в м.Херсон, який з 24.02.2022 року по 11 листопада був тимчасово окупований та наразі перебуває в зоні бойових дій.

Тому вважає, що дані причини несвоєчасного звернення до нотаріальної контори є поважними.

Позивач ОСОБА_1 в судове засідання не з`явилася, її представник ОСОБА_3 надала суду заяву, в якій просить проводити судове засідання без її участі та участі позивача. Позовні вимоги підтримує та просить їх задовольнити.

Представник відповідача Голованівської селищної ради в судове засідання не з`явився надав суду заяву про розгляд справи буз участі відповідача.

Суд, дослідивши матеріали справи, встановивши обставини справи та перевіривши їх доказами, приходить до наступного висновку. Відповідно до ч. 1 ст. 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Статтею 76 ЦПК України встановлено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Згідно до ст. 77 ЦПК України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухвалені судового рішення. Суд не бере до розгляду докази, що не стосуються предмета доказування. Відповідно до ст. ст. 81, 83 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Сторони та інші учасники справи подають докази у справі безпосередньо до суду. Судом встановлено, ІНФОРМАЦІЯ_1 померла ОСОБА_2 , що підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_1 .

Після її смерті залишилось спадкове майно: земельна ділянка за № НОМЕР_2 площею 3.45 гектара на території Крутеньківської сільської ради для ведення товарного сільськогосподарського виробництва; житловий будинок по АДРЕСА_1 .

16.05.2024 року приватним нотаріусом Голованівського районного нотаріального округу Кіровоградської області Захаренком В.В. надано письмове роз`яснення ОСОБА_1 про те, що спадщину у встановлений законом строк вона не прийняла, дій, які свідчать про прийняття спадщини, не вчинила, із заявою про прийняття спадщини не звернулась, разом з спадкоємцем на час відкриття спадщини не проживала, строк для прийняття спадщини пропустила, рекомендовано звернутись до суду.

Відповідно до ст. 1216 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців). Згідно до ч. 1 ст. 1217ЦК України спадкування здійснюється за заповітом або за законом. За загальним правилом положення про спадкування право на спадщину виникає в день відкриття спадщини. Спадщина відкривається внаслідок смерті особи або оголошення її померлою, (статті 1220, 1222 ЦК України). Статтею 1221 ЦК України визначено, що місцем відкриття спадщини є останнє місце проживання спадкодавця. Якщо місце проживання спадкодавця невідоме, місцем відкриття спадщини є місцезнаходження нерухомого майна або основної його частини, а за відсутності нерухомого майна місцезнаходження основної частини рухомого мана. Відповідно до статті 1223 ЦК України право на спадкування мають особи, визначені у заповіті. У разі відсутності заповіту, визнання його недійсним, неприйняття спадщини або відмови від її прийняття спадкоємцями за заповітом, а також у разі не охоплення заповітом усієї спадщини право на спадкування за законом одержують особи, визначені у статтях 1261-1265 цього Кодексу. Право на спадкування виникає у день відкриття спадщини. . Згідно ч. 1 ст. 1268 ЦК України, спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її. Відповідно до частини першої статті 1269, частини першої статті 1270 ЦК України спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати до нотаріальної контори заяву про прийняття спадщини. Для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини.

16.05.2024 року позивачка звернулась до приватного нотаріуса Голованівського районного нотаріального округу Кіровоградської області Захаренка Вадима Володимировича із усним зверненням щодо оформлення заяви про прийняття спадщини.

Відповідно до ч. 1 ст. 1272 ЦК України, якщо спадкоємець протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, не подав заяву про прийняття спадщини, він вважається таким, що не прийняв її. Згідно з частиною третьою статті 1272 ЦК України за позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини. Як свідчить тлумачення частини третьої статті 1272 ЦК України до поважних причин пропуску строку для прийняття спадщини мають відноситися причини, які пов`язані з об`єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця щодо подачі заяви про прийняття спадщини. Звернувшись до суду з позовом про визначення додаткового строку для прийняття спадщини, позивач зобов`язаний повідомити суду поважні причини, пов`язані з об`єктивними, непереборними, істотними труднощами, які перешкодили йому звернутися до нотаріуса із заявою про прийняття спадщини у встановлений законом строк, а також надати докази на підтвердження своїх доводів та вимог. Відповідно до правових висновків Верховного Суду, викладених у постановах від 02 квітня 2020 року у справі № 420/23/18 (провадження № 61-1883св19), від 01 квітня 2020 року у справі № 241/372/18 (провадження № 61-632св18), від 25 березня 2020 року у справі № 642/2539/18-ц (провадження № 61-5609св19), від 13 березня 2020 року у справі № 314/2550/17 (провадження № 61-41480св18), поважними причинами пропуску строку для прийняття спадщини вважаються причини, пов`язані з об`єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення дій для прийняття спадщини, а саме:- відбування покарання в місцях позбавлення волі;- необізнаність спадкоємця про наявність заповіту;- тривала хвороба спадкоємців;- велика відстань між місцем постійного проживання спадкоємців і місцем знаходження спадкового майна;- складні умови праці, які, зокрема, пов`язані з тривалими відрядженнями, в тому числі закордонними;- перебування спадкоємців на строковій службі у складі Збройних Сил України;- лікування в умовах стаціонару в період строку для подання заяви про прийняття спадщини тощо. З огляду на вищевикладене суд дійшов висновку про відсутність підстав для визначення позивачці додаткового строку для прийняття спадщини, оскільки вона не надала належних, допустимих та достатніх доказів, які б свідчили про наявність об`єктивних, непереборних, істотних труднощів для подання заяви у межах передбаченого законодавством шестимісячного строку для прийняття спадщини.

Обставини на які посилається представник позивача як на підстави для визначення додаткового строку для прийняття спадщини, зокрема те, що позивач через вік, стан здоров`я та віддаленість від місця проживання не змогла подати заяву про прийняття спадщини вчасно належними і допустимими доказами непідтверджені.

Запровадження карантину та введення воєнного стану відбулось поза межами строків для прийняття спадщини після смерті ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , і самі по собі ці обставини не перешкодили позивачу вчасно реалізувати своє право на подання заяви про прийняття спадщини, а відтак не можуть бути визнані об`єктивними перешкодами для здійснення нею такої дії, тому не є тими обставинами, що б свідчили про поважність причин пропуску вказаного строку. Статтею 89 ЦПК України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів). З огляду на наведені вище норми права, встановлені фактичні обставини справи, що мають суттєве значення для її вирішення, оцінюючи належність, допустимість кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності, суд вважає, що в задоволенні позову необхідно відмовити. Керуючись ст. 4, 5, 12, 13, 76, 81, 82, 95, 141,258-259, 263-265, 267, 273, 354, 355 ЦПК України, суд,

ухвалив:

Відмовити у задоволенні позову ОСОБА_1 до Голованівської селищної ради про поновлення строку для прийняття спадщини.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Кропивницького апеляційного суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя: Д. В. Червоненко