Рішення

від 03.09.2024 по справі 529/578/24

ДИКАНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 529/578/24

Провадження № 2/529/315/24

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 вересня 2024 року Диканський районний суд Полтавської області в складі:

головуючої - судді Петренко Л. Є.,

за участю секретаря - Звягольської В.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні, в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін, цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «ВЕЛФІН», треті особи, які не заявляють самостійні позовні вимоги: приватний нотаріус Житомирського міського нотаріального округу Житомирської області Горай Олег Станіславович, Диканський РВ ДВС Північно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Суми) про визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню, -

встановив:

Позивачка ОСОБА_1 28.06.2024 звернулася до суду з позовною заявою в якій просить визнати виконавчий напис, вчинений 15.12.2020 приватним нотаріусом Горай О.С. таким, що не підлягає виконанню. Крім цього просить стягнути на свою користь понесені нею судові втрати у вигляді понесених витрат на професійну правничу допомогу в сумі 15000 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивачка ОСОБА_1 вказує, що на примусовому виконанні у Диканському РВ ДВС перебуває виконавче провадження, яке відкрите на підставі виконавчого напису від 15.12.2020, вчиненого приватним нотаріусом Житомирського міського нотаріального округу Горай О.С.

Позивачка ОСОБА_1 позовні вимоги не визнає та вважає, що виконавчий напис вчинений з порушенням закону, а саме ст. ст.87,88 Закону України «Про нотаріат», та Переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженогоПостановою Кабінету Міністрів України від 29 червня 1999 року № 1172в редакції до Постанови Кабінету Міністрів від 26.11.2014р. № 622.

З огляду на вказані обставини, позивачка просить визнати спірний виконавчий напис, таким, що не підлягає виконанню.

03.07.2024 суддею Диканського районного суду Полтавської області відкрито провадження по справі та визначено порядок її розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін.

Відповідач ТОВ «ВЕЛФІН» повідомлений належним чином про розглдя справи, що підтверджується відповідним поштовим повідомленням, яке знаходяться в матеріалах справи. Заперечень або інших клопотань не подав.

Третя особа Диканський ВДВС у Полтавському районі Полтавської області, подав лист, у якому при прийнятті рішення покладається на розсуд суду.

Третя особа - приватний нотаріус Горай О.С. повідомлявся про розгляд справи у встановлений законом порядок.

24.02.2021 Наказом Міністерства юстиції України №727/5 «Про анулювання свідоцтва про право на зайняття нотаріальною діяльністю на ім`я ОСОБА_2 свідоцтво про право на зайняття нотаріальною діяльністю, видане Міністерством юстиції України 26.12.2011 за №8679, анульовано.

Враховуючи, що в матеріалах справи достатньо даних про права та взаємовідносини сторін, суд вважає за можливе вирішити справу на підставі наявних у ній матеріалів.

Зважаючи на вище вказані обставини, відповідно до ч. 2 статті 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок наявних у справі доказів у їх сукупності, суд дійшов наступного висновку.

15.12.2020 на підставі п.2 Переліку документів за якими стягнення заборгованості проводиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженого постановою КМУ від 29.06.1999 №1172, приватним нотаріусом Житомирського міського нотаріального округу Гораєм О.С. вчинений виконавчий напис, зареєстрований в реєстрі за № 114181 про стягнення з ОСОБА_1 на користь АТ «ВЕЛФІН», заборгованості за кредитним договором № 324681 від 13.12.2017 за період з 13.12.2017 по 02.03.2020 в сумі 93 548 грн. 00 коп., з яких: прострочена заборгованість 3000 грн., прострочена заборгованість по несплаченим відсоткам за користування кредитом 90548 грн. Крім цього, стягнуто з позивачки по справі, у порядку ст. 31 ЗУ «Про нотаріат» плату за вчинення виконавчого напису в сумі 900 грн. (а.с.22).

15.03.2021 начальником відділу Диканського РВ ДВС Північно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Суми) відкрито виконавче провадження за № 64783999 з примусового виконання виконавчого напису № 114181 від 15.12.2020 року, що вчинений приватним нотаріусом Горай О.С. на підставі заяви відповідача (а.с.10).

Для стягнення грошових сум або витребування від боржника майна нотаріуси вчиняють виконавчі написи на документах, що встановлюють заборгованість.

Як вбачається з матеріалів справи, виконавчий напис нотаріусом виданий на підставі п. 2 Переліку документів, за яким стягнення заборгованості провадиться в безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України від 29.06.1999 № 1172.

Згідно з пунктом 2 зазначеної Постанови встановлено, що для одержання виконавчого напису за кредитними договорами, за якими боржниками допущено прострочення платежів, надаються оригінал кредитного договору та засвідчена стягувачем виписка з рахунка боржника, із зазначенням суми заборгованості та строків її погашення, з відміткою стягувача про непогашення заборгованості.

Проте, вказаний пункт, яким було доповнено Перелік, шляхом внесення змін до нього, згідно з постановою Кабінету Міністрів України «Про внесення змін до переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів» від 26 листопада 2014 року № 662, постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 22 лютого 2017 року № 826/20084/14 визнано незаконним та не чинним, про що мається відповідний запис у преамбулі Переліку.

Таким чином, враховуючи, що постанова Київського апеляційного адміністративного суду від 22 лютого 2017 року № 826/20084/14 набрала чинності з моменту її проголошення та залишена без змін ухвалою Вищого адміністративного суду України від 01 листопада 2017 року, Переліком з 22 лютого 2017 року не передбачено переліку документів, за якими стягнення заборгованості з підстав, що випливають з кредитних відносин провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів.

Відповідно до ст. 87 Закону України Про нотаріат перелік документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів, встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Частиною 1 ст. 88 Закону України Про нотаріат нотаріус вчиняє виконавчий напис, якщо подані документи підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем та за умови, що з дня виникнення права вимоги минуло не більше трьох років, а у відносинах між підприємствами, установами та організаціями - не більше одного року.

Суд при вирішенні спору про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, не повинен обмежуватися лише перевіркою додержання нотаріусом формальних процедур і факту подання стягувачем документів на підтвердження безспірної заборгованості боржника згідно з Переліком документів. Для правильного застосування положень статей 87, 88 Закону України «Про нотаріат» у такому спорі суд повинен перевірити доводи боржника в повному обсязі й установити та зазначити в рішенні чи справді на момент вчинення нотаріусом виконавчого напису боржник мав безспірну заборгованість перед стягувачем, тобто чи існувала заборгованість взагалі, чи була заборгованість саме такого розміру, як зазначено у виконавчому написі, та чи не було невирішених по суті спорів щодо заборгованості або її розміру станом на час вчинення нотаріусом виконавчого напису.

У постанові від 13 жовтня 2021 року у справі № 554/6777/17-ц (провадження № 61-17750св20) Верховний Суд зазначив, що чинне законодавство України не зобов`язує нотаріуса викликати позичальника і з`ясовувати наявність чи відсутність його заперечень проти вимог позикодавця. Проте, право позичальника на захист його інтересів забезпечується шляхом направлення йому повідомлення про заборгованість та необхідність її погашення. Однак, враховуючи те, що нотаріальне провадження є безспірним, для забезпечення такої безспірності нотаріусові бажано з`ясувати у позичальника наявність заперечень щодо вчинення виконавчого напису або сплати ним боргу.

Учинення виконавчого напису в разі порушення основного зобов`язання здійснюється нотаріусом після спливу тридцяти днів з моменту надісланих кредитором повідомлень - письмової вимоги про усунення порушень боржнику. Повідомлення вважається надісланим, якщо є відмітка на письмовому повідомленні про його отримання.

Неотримання боржником вимоги про усунення порушень за кредитним договором об`єктивно позбавляє його можливості бути вчасно проінформованим про наявність заборгованості та можливості надати свої заперечення щодо неї або оспорити вимоги кредитора. Якщо боржник не має можливості подати нотаріусу заперечення щодо вчинення виконавчого напису або висловити свою незгоду з письмовою вимогою про сплату боргу чи повідомити про наявність спору між нею та відповідачем щодо суми заборгованості, це об`єктивно виключає можливість вчинення виконавчого напису.

Окрім того, безспірною заборгованістю є заборгованість боржника, з якою останній погоджується, що, відповідно, виключає можливість спору зі сторони боржника щодо її розміру, строку, за який вона нарахована, тощо, а відтак і документи, які підтверджують її безспірність і на підставі яких нотаріусами здійснюються виконавчі написи, мають бути однозначними, беззаперечними та такими, що безумовно підтверджують наявність у боржника перед кредитором заборгованості саме в такому розмірі.

Доказів безспірності заборгованості суду не надані.

З наданих суду документів неможливо встановити, чи дійсно на момент вчинення нотаріусом виконавчого напису Озден Г.М. мала безспірну заборгованість перед стягувачем, чи була заборгованість саме такого розміру, як зазначено у виконавчому написі, приймаючи до уваги той факт, що не встановлено судом факт направлення і отримання позивачем повідомлення-вимоги про наявність такої заборгованості та її усунення та чи була така надана нотаріусу для вчинення нотаріального напису.

Відповідачем не подано до суду належних та достовірних доказів щодо спростування доводів позивача, зокрема копії надісланої останній вимоги погашення боргу, розрахунку заборгованості, тощо.

Отже, у даному випадку, відсутні підстави вважати про безспірність заборгованості, а нотаріус при вчиненні оспорюваного виконавчого напису не переконався належним чином у безспірності розміру сум, що підлягають стягненню за виконавчим написом, чим порушив норми Закону України "Про нотаріат" та Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, тому права позивачки підлягають судовому захисту, шляхом визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню.

Що стосується розподілу судових витрат суд зазначає наступне.

Частиною 1, 3ст. 133 ЦПК Українивизначено, що судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Разом з тим, позивачка ОСОБА_1 просить стягнути на її користь з відповідача витрати на правову допомогу в розмірі 15 000 грн.

На підтвердження понесених витрат на правову допомогу позивачкою ОСОБА_1 до суду подано Договір про надання правової допомоги № 169/24-ІІ від 17.06.2024, опис надаваємих послуг до Договору про надання правової допомоги, ордер на надання правничої допомоги.

Однак, вимога позивачки ОСОБА_1 про стягнення на її користь витрат на правничу допомогу в сумі 15 000 грн., не відповідає критерію розумності, є не співмірною з ціною позову, виконаним об`ємом роботи та складністю спору, який не є складним та розглядається в порядку спрощеного провадження, представник позивачки - адвокат Кожем`яченко В.В. участі в судових засіданнях не приймав,у зв`язку з чим суд вважає за доцільне зменшити вказані витратидо 2 000 грн., що відповідає критерію співмірності та справедливості таких витрат.

Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції. Зокрема, згідно з його практикою заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі «East/West Alliance Limited проти України», заява № 19336/04).

Вказане взаємоузгоджується з правовою позицією Верховного Суду висловлену у постанові від 22 грудня 2021 року по справі № 873/212/21.

Крім того, відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Позивачка ОСОБА_1 , відповідно до ч. 9ст. 5 ЗУ «Про судовий збір», як інвалід 2-ї групи, звільнена від сплати судового збору.

Якщо сторону, на користь якої ухвалено судове рішення, звільнено від сплати судових витрат, з другої сторони стягуються судові витрати на користь осіб, які їх понесли, пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог, а інша частина компенсується за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України - ч. 6ст. 141 ЦПК України.

За правилом частини четвертоїстатті 263 ЦПК України, при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 20.03.2019 по справі № 161/4985/17 (реєстраційний номер за ЄДРСР 81573955) зроблено висновок щодо застосування норми ч. 6ст. 141 ЦПК України, відповідно до якого у разі задоволення позову позивача, звільненого від сплати судового збору, судовий збір стягується з відповідача на користь держави пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини заявлених до нього вимог, якщо цього відповідача також не звільнено від сплати судового збору.

З огляду на вказані обставини, з відповідача по справі ТОВ "ВЕЛФІН" підлягає стягненню на користь держави судови й збір в сумі 1 211 грн. 20 коп.

На підставі викладеного, керуючись статтями 12, 13, 81, 141, 247, 263-265, 268, 354-355 ЦПК України, суд, -

вирішив:

Позовну заяву ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «ВЕЛФІН», про визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню, задовольнити.

Визнати таким, що не підлягає виконанню виконавчий напис, зареєстрований в реєстрі за № 114181 від 15.12.2020, вчинений приватним нотаріусом Житомирського міського нотаріального округу Горай Олегом Станіславовичем про стягнення з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ВЕЛФІН» заборгованості за Кредитним договором №324681 від 13.12.2017 в загальному розмірі 94 448 грн. 00 коп.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «ВЕЛФІН» (код ЄДРПОУ 39952398) на користь ОСОБА_1 судові витрати, які складаються з витрат на правову допомогу в розмірі 2 000 (дві тисячі) грн.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «ВЕЛФІН» (код ЄДРПОУ 39952398) на користь держави судові витрати по сплаті судового збору в розмірі 1 211 (одна тисяча двісті одинадцять) 20 коп.

Рішення може бути оскаржене до Полтавського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Повне найменування сторін:

Позивач: ОСОБА_1 , адреса проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ;

Відповідач:Товариство з обмеженою відповідальністю «ВЕЛФІН» місцезнаходження м. Київ, вул. Героїв Севастополя, 48, Код ЄДРПОУ 39952398;

Треті особи:

приватний нотаріус Житомирського міського нотаріального округу Житомирської області Горай Олег станіславович, адреса місцезнаходження: вул. Велика Бердичівська, 35, м. Житомир;

Диканський РВДВС Північно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції, адреса місцезнаходження: вул. І.Мазепи, 6, в с-щі Диканька Полтавського району Полтавської області;

Головуюча: Л.Є.Петренко