Рішення

від 05.09.2024 по справі 642/3896/24

ЛЕНІНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ХАРКОВА

"05" вересня 2024 р.

Справа № 642/3896/24

Провадження № 2/642/1216/24

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 вересня 2024 року м. Харків

Ленінський районний суд м. Харкова в складі:

головуючого судді Вікторова В.В.,

за участю секретаря Шнайдер Д.С.,

розглянув увідкритому судовомузасіданні вм.Харкові впорядку спрощеногопровадження безвиклику сторінцивільну справуза позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Охорона - 32» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,-

ВСТАНОВИВ:

ТОВ «Охорона -32» звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 , в якому просить стягнути з відповідача на користь позивача суму заборгованості за договором №202938/1А від 04.02.2022 року у розмірі 9402,41грн., та судові витрати у загальному розмірі 4583,10грн.

В обґрунтування позову зазначено, що 04.02.2022 між відповідачем та позивачем укладено договір №202938/1А щодо охорони пультом централізованого спостереження і реагування з виїздом мобільної групи об`єктів відповідача. На виконання умов договору для надання послуг позивачем на об`єкті було встановлено обладнання прилад приймально-контрольний «Лунь-11», який належить позивачеві на праві власності та який не переходить у власність відповідача протягом всього часу дії договору. Відповідач несе повну матеріальну відповідальність за збереження встановленого позивачем ППК.

З 19 квітня 2024 року договір №202938/1А з відповідачем було розірвано, про що було повідомлено відповідача листом. Зобов`язання щодо повернення власнику встановленого приладу охорони серії «Лунь» відповідачем не виконані. У зв`язку з чим позивач просить стягнути заборгованість за надані послуги у розмірі 2153,50грн. та вартість зазначено приладу у сумі 9289,56грн. грн. Окрім того, позивачем заявлено вимогу про стягнення штрафних санкцій, а саме пені у сумі 55,74грн. грн та 3% річних у розмірі 57,11 грн.

Ухвалою Ленінського районного суду м. Харкова від 27.05.2024 відкрито провадження по справі та призначено розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження без повідомленням сторін.

Представник позивача ТОВ «Охорона -32» Матарикіна С.П. надала до суду заяву, в якій просила розглянути справу без її участі, позовні вимоги підтримує, проти заочного розгляду справи не заперечує. Згідно заяви договір з

Відповідач відзиву на позов, заперечень або клопотань до суду не надав. Копія ухвали про відкриття провадження по справі, копія позову та долучених до нього документів, направлялися відповідачу за місцем реєстрації, про що свідчить поштове повідомлення, яке повернулося на адресу суду.

Судом, враховано, що в силу вимог ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен при вирішенні судом питання щодо його цивільних прав та обов`язків має право на судовий розгляд упродовж розумного строку.

Обов`язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням ч. 1 ст. 6 даної Конвенції (§ 66 69 рішення Європейського суду з прав людини від 08.11.2005р. у справі "Смірнова проти України").

При цьому вжиття заходів для прискорення процедури розгляду справ є обов`язком не тільки держави, а й осіб, які беруть участь у справі. Так, Європейський суд з прав людини в рішенні від 7 липня 1989 року у справі „Юніон Аліментаріа Сандерс С.А. проти Іспанії" зазначив, що учасник справи зобов`язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, які пов`язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.

Всі ці обставини судам слід враховувати при розгляді кожної справи, оскільки перевищення розумних строків розгляду справ становить порушення прав, гарантованих пунктом 1 статті 6 Конвенції про захист прав і основних свобод людини.

З врахуванням вказаного, суд вирішує справу на підставі наявних в ній доказів та матеріалів і ухвалює рішення при заочному розгляді справи, що відповідає вимогам ст. 280 ЦПК України.

Враховуючи, що розгляд справи відбувався у відсутність сторін, відповідно до ч. 2ст. 247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

Суд дослідивши матеріали справи, встановив такі факти та відповідні їм правовідносини.

Згідно зі ст.2ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Відповідно до ст.ст.4,5ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.

Відповідно до ч. 3 ст.12ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Частиною 1ст.13ЦПК України передбачено, що суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Судом встановлено, що 04.02.2022 між ОСОБА_1 та ТОВ «Охорона-32» укладені договір №202938/1А щодо охорони пультом централізованого спостереження і реагування з виїздом мобільної групи об`єктів Відповідача, розташованих за адресою: Харківська область, смт Даніловка, вул. Діброва, буд. 23.

Для належного надання охоронних послуг, у відповідності із положеннями визначеними п. 1.5 Договору охорони, на Об`єкті охорони Відповідача, був встановлений охоронний прилад «Лунь-11».

Відповідно до умов зазначеного Договору охорони, встановлений прилад охорони належить позивачу на праві власності та не переходить у власність відповідача протягом всього часу дії цього договору. При цьому, відповідач несе повну матеріальну відповідальність за збереження встановленого охоронного приладу.

19.04.2024 року відповідно до п.п. а) пункту 4.2, п.10.2 Договору у зв`язку із заборгованістю у сумі 2153грн. позивачем було розірвано договір, про що повідомлено відповідача листом від 12.04.2024 року за вих. №21.

Відповідно до п.3.13. Договору в разі розірвання цього договору «Замовник» зобов`язаний провести в 3-денний строк всі необхідні взаєморозрахунки за цим договором, а також забезпечити в 3-х денний строк доступ фахівця «Виконавця» на «Об`єкт» для проведення демонтажу встановленого «Виконавцем» ППК.

У відповідності із п.п. 8.1.4 вищевказаного Договору охорони, в разі пошкодження, знищення, викрадення та/або неповернення за будь-яких обставин встановленого на Об`єкті приладу охорони «Лунь-11», «Замовник» в безумовному порядку сплачує його вартість у розмірі еквівалентному 176 доларів США (курс гривні к Долару США на станом на 05.07.2024 складає 40,5458 грн./дол. США), що становить 7136,06 грн..

Оплата проводиться в національній валюті України за курсом, встановленим НБУ на день проведення розрахунку.

Прийняті на себе зобов`язання щодо повернення власнику встановлених на об`єкті приладів охорони серії «Лунь-11» ОСОБА_1 не виконав в повному обсязі.

За змістом статей626,628 ЦК Українидоговором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Частиною першоюстатті 638 ЦК Українивстановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Устатті 526 ЦК Українипередбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цьогоКодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Судом ОСОБА_1 послуги з охорони та встановивши прилади охорони, в свою чергу відповідач, після дострокового розірвання договору, взятих зобов`язань не виконав та вчасно не повернув охоронні прилади.

Згідно із частиною першоюстатті 633 ЦК Українипублічним є договір, в якому одна сторона - підприємець взяла на себе обов`язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться (роздрібна торгівля, перевезення транспортом загального користування, послуги зв`язку, медичне, готельне, банківське обслуговування тощо). Умови публічного договору встановлюються однаковими для всіх споживачів, крім тих, кому за законом надані відповідні пільги.

Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання), тобто ухиляючись від повернення приладів охорони відповідач порушує зобов`язання за даним договорами.

Відповідно дост. 526 ЦК України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цьогоКодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Обґрунтовуючи свої вимоги в частині стягнення штрафних санкцій позивач посилався наст.625 ЦК України.

За правиламист. 625 ЦК УкраїниБоржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом

Згідно з наданим позивачем розрахунку інфляційне збільшення становить 55,74 грн, 3% річних 57,11 грн.

Враховуючи, що ОСОБА_1 взяті на себе зобов`язання за договором про надання послуг належним чином не виконує, суд дійшов висновку про те, що позовні вимоги ТОВ "Охорона-32"про стягнення з ОСОБА_1 заборгованості за договором про надання послуг у розмірі 402,41 грн. є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Відповідно до положень частини першої, пунктів 1, 4 частини третьої статті 133ЦПК України удові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: на професійну правничу допомогу; пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.

Частинами 1 та 2ст.141ЦПК України визначено, що судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Частиною восьмою статті 141ЦПК України визначено, що розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

При зверненні до суду з цим позовом ТОВ "Охорона-32" сплачено 2422,40 грн. судового збору, що підтверджується квитанцією № 314 року від 05.07.2024 року.

Приймаючи до уваги, що рішенням позов задоволено у повному обсязі, сума судового збору підлягає стягненню з відповідача на користь позивача.

Витрати позивача на відправлення відповідачу вимоги про сплату заборгованості у розмірі 46,50грн. та копії позовної заяви з додатками у розмірі 114,20грн., суд вважає обґрунтованими, оскільки їх здійснення є необхідним для розгляду справи.

Щодо вимог про стягнення витрат на правничу допомогу, суд виходить з наступного.

Згідно з положеннямистатті 59 Конституції Україникожен має право на професійну правничу допомогу.

Відповідно до частини третьоїстатті 133 ЦПК Українидо витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: 1) на професійну правничу допомогу; 2) пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи; 3) пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; 4) пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.

Згідно з усталеною практикою Європейського суду з прав людини (даліЄСПЛ), у тому числі в рішенні від 28 листопада 2002 року «Лавентс проти Латвії» (Lavents v. Latvia) за заявою № 58442/00 щодо судових витрат, зазначено що за статтею 41 Конвенції суд відшкодовує лише витрати, стосовно яких було встановлено, що вони справді були необхідними і становлять розумну суму (див., серед багатьох інших, рішення ЄСПЛ у справах «Ніколова проти Болгарії» та «Єчюс проти Литви», пункти 79 і 112 відповідно).

При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, з огляду на конкретні обставини справи та фінансовий стан обох сторін. Ті самі критерії застосовує ЄСПЛ, присуджуючи судові витрати на підставістатті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод1950 року. Так, у справі «Схід/Захід Альянс Лімітед» проти України» (заява №19336/04) зазначено, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розміробґрунтованим (пункт 268).

Тобто в цілому нормами процесуального законодавства передбачено такі основні критерії визначення та розподілу судових витрат, як їх дійсність, обґрунтованість, розумність і співмірність відповідно до ціни позову, з урахуванням складності та значення справи для сторін.

Відповідний висновок викладено у постанові ВПВС від 07.07.2021 у справі №910/12876/19.

Системний аналіз положень процесуального закону дає підстави для висновку про те, що суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої ухвалене судове рішення, всі понесені нею витрати на професійну правничу допомогу, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, враховуючи такі критерії, як складність справи, витрачений адвокатом час, значення спору для сторони тощо.

Згідно з положеннями пункту 4 частини першої статті 1 Закону України ''Про адвокатуру та адвокатську діяльність'' договір про надання правової допомоги - домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.

Статтею 19 Закону України ''Про адвокатуру та адвокатську діяльність'' визначено такі види адвокатської діяльності, як надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, правовий супровід діяльності юридичних і фізичних осіб, органів державної влади, органів місцевого самоврядування, держави; складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру; представництво інтересів фізичних і юридичних осіб у судах під час здійснення цивільного, господарського, адміністративного та конституційного судочинства, а також в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами.

До правової допомоги належать і консультації та роз`яснення з правових питань; складання заяв, скарг та інших документів правового характеру; представництво в судах тощо.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. Зокрема, від учасника справи вимагається надання доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою, але не доказів обґрунтування часу, витраченого фахівцем у галузі права, як зазначив суд попередньої інстанції. Що стосується часу, витраченого фахівцем у галузі права, то достатнім є підтвердження лише кількості такого часу, але не обґрунтування, яка саме кількість часу витрачена на відповідні дії.

Цей висновок узгоджується з правовою позицією, що міститься, зокрема, у постановах Верховного Суду від 01.10.2018 у справі №569/17904/17, від 13.12.2018 у справі №816/2096/17.

При визначенні суми компенсації витрат, понесених на професійну правничу допомогу, суд повинен керуватися критерієм реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерієм розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та суті виконаних послуг.

Аналогічний висновок міститься, зокрема, у постанові Верховного Суду від 14.11.2019 у справі №826/15063/18.

В обґрунтування розміру понесених позивачем витрат на правничу допомогу до матеріалів справи надано наступні документи: копію договору про надання юридичних послуг б/н від 02.10.2023 року, укладеного між адвокатом Чобітько І.В. та ТОВ "Охорона-32"; додаток №1 до договору про надання юридичних послуг від 02.10.2023 року; копію акту приймання-передачі наданих послуг від 05.07.2024 року до договору про надання правової допомоги від 02.10.2023 року, в якому визначено перелік наданих юридичних послуг, розмір винагороди адвоката складає 2000,00грн.

За таких обставин, суд вважає, що заявлена позивачем сума витрат на правову допомогу, яка була надана у даній справі, у розмірі 2000,00грн. є обґрунтованою та пропорційною, та вказані витрати підлягають стягненню з відповідача на користь позивача у повному обсязі.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.7,12,19,81,133,141,264,265 ЦПК України, ст.ст.258,526,549,625 ЦК України, суд,-

УХВАЛИВ:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Охорона - 32» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості - задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Охорона - 32»( ЄДРПОУ 43355598, адреса: м. Харків, вул.Садова, буд.10/12) заборгованість за Договором №202938/1А від 04.02.2022 року у розмірі 9289,56грн., інфляційне збільшення - 55,74 грн., 3% річних 57,11 грн., а всього 9402 (дев`ять тисяч чотириста дві)грн. 41 коп.

Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Охорона - 32»( ЄДРПОУ 43355598, адреса: м. Харків, вул.Садова, буд. 10/12) сплачену суму судового збору за подання позовної заяви 2422,40 грн., витрати на відправлення відповідачу вимоги про сплату заборгованості 46,50 грн., витрати на відправлення відповідачу копії позовної заяви з додатками 114,20 грн., а всього 4583 (чотири тисячі п`ятсот вісімдесят три) грн 10 коп.

Рішення можебути оскарженев апеляційному порядку безпосередньо до Харківського апеляційного суду, шляхом подачі апеляційної скарги у 30-денний строк з дня оголошення рішення.

Заочне рішення може бути переглянуто за письмовою заявою відповідача, яка може бути подана до Ленінського районного суду м. Харкова протягом 30 днів з дня оголошення рішення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Суддя В.В. Вікторов