Рішення

від 04.09.2024 по справі 703/2960/24

СМІЛЯНСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 703/2960/24

2-о/703/160/24

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 вересня 2024 року м. Сміла

Смілянський міськрайонний суд Черкаської області в складі:

головуючого судді Криви Ю.В.,

за участю секретаря судового засідання Холодняк Л.П.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Сміла цивільну справу в порядку окремого провадження за заявою ОСОБА_1 , заінтересована особа Смілянська державна нотаріальна контора в Черкаській області про встановлення факту належності правовстановлюючого документа, -

встановив:

Заявник ОСОБА_2 звернулася до суду із заявою, в якій, з урахуванням уточнених позовних вимог просить встановити факт належності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 правовстановлюючого документу договору купівлі продажу квартири АДРЕСА_1 , який укладений 19 серпня 1994 року та посвідчений державним нотаріусом Смілянської державної нотаріальної контори Таран Г.В., зареєстрований в реєстрі за № 1-2822.

В обґрунтування заяви вказує, що вона в серпні 1994 року уклала договір купівлі продажу, за яким придбала квартиру АДРЕСА_1 , який був посвідчений державним нотаріусом Смілянської державної нотаріальної контори Таран Г.В., зареєстрований в реєстрі за № 1-2822. На правильність написання її прізвища в укладеному договорі вона не звернула увагу. Наразі виникла необхідність для підготовки і збору необхідних для неї документів, для можливості розпорядитися належним їй майном для переоформлення квартири.

Заявник вказує, що під час її звернення до нотаріуса Смілянського нотаріального округу в Черкаській області з питання підготовки документів для подальшого переоформлення квартири, їй було повідомлено про неможливість оформлення документів в зв`язку з існуючими розбіжностями, помилкою в договорі купівлі-продажу і невідповідності написання її прізвища до паспорта громадянки України. Виявилося, що в укладеному договорі купівлі продажу її прізвище зазначено з помилкою як « ОСОБА_3 », а в паспорті і пенсійному посвідченні її прізвище зазначено вірно « ОСОБА_4 ». Відтак, їй рекомендовано звернутися до суду для усунення помилок в документах.

В зв`язку з чим заявник звернулася до суду.

В судове засідання заявник не з`явилася надавши до суду заяву про розгляд справи у її відсутність, заяву підтримала та просила задовольнити.

Завідувач Смілянської державної нотаріальної контори в судове засідання також не з`явилась, подала до суду заяву, в якій просила розглядати справу без її участі відповідно до вимог чинного законодавства.

У відповідності до ч.2 ст. 247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, чи в разі якщо відповідно до положень цього кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності осіб, які беруть участь у справі, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального засобу не здійснюється.

Оскільки розгляд справи відбувався за відсутності учасників процесу фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального засобу не здійснювалося.

Суд вивчивши матеріали справи, надані сторонами докази, дослідивши їх всебічно, повно, безпосередньо та об`єктивно, оцінивши їх належність, допустимість, достовірність, достатність і взаємний зв`язок у сукупності, з`ясувавши усі обставини справи вважає заяву обґрунтованою та такою, що підлягає до задоволення, виходячи із наступного.

Відповідно до ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Відповідно до ст. 13 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Згідно ч. 1 ст. 293 ЦПК України окреме провадження - це вид непозовного цивільного судочинства, в порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав, свобод та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав.

Як передбачено п.5 ч.2 ст.293 ЦПК України в порядку окремого провадження розглядається встановлення фактів, що мають юридичне значення.

Проте, сам по собі факт належності документу не породжує для його власника жодних прав, юридичне значення має той факт, що підтверджений документом.

Відповідно до п.6 ч. 1 ст. 315 ЦПК України, суд розглядає справи про належності правовстановлюючих документів особі, прізвище, ім`я, по батькові, місце і час народження якої, що зазначені в документі, не збігаються з прізвищем, ім`ям, по батькові, місцем і часом народження цієї особи, зазначеним у свідоцтві про народження або в паспорті.

Так, згідно договору купівлі-продажу, посвідченого державним нотаріусом Смілянської державної нотаріальної контори Таран Г.В., зареєстрований в реєстрі за № 1-2822, «Смілапромбуд» продав, а ОСОБА_5 купила двохкімнатну квартиру, що знаходиться в АДРЕСА_2 .

Згідно інформації Черкаського обласного нотаріального архіву,, вказаний договір було укладено 19 серпня 1994 року.

Разом з тим, заявницею надано: копію паспорта заявника серії НОМЕР_2 , виданий 29 жовтня 1997 року, копію посвідчення серії НОМЕР_3 , видане 20 травня 2007 року, копію свідоцтва про шлюб серії НОМЕР_4 , в яких прізвище заявника вказано « ОСОБА_4 ».

Пунктом 1 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення» № 5 від 31 березня 1995 року передбачено, що в порядку окремого провадження розглядаються справи про встановлення фактів, якщо: згідно з законом такі факти породжують юридичні наслідки, тобто від них залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав громадян; чинним законодавством не передбачено іншого порядку їх встановлення; заявник не має іншої можливості одержати або відновити загублений чи знищений документ, який посвідчує факт, що має юридичне значення; встановлення факту не пов`язується з наступним вирішенням спору про право.

Окрім того, Пленум Верхового Суду України в п. 12 вищевказаної постанови роз`яснив, що при розгляді справи про встановлення відповідно до п. 6 ст. 273 ЦПК факту належності правовстановлюючих документів особі, прізвище, ім`я, по-батькові, місце і час народження якої, зазначені в документі, не збігаються з ім`ям, по - батькові, прізвищем, місцем і часом народження цієї особи, вказаними у свідоцтві про народження або в паспорті, у тому числі, факту належності правовстановлюючого документа, в якому допущені помилки у прізвищі, імені, по - батькові або замість імені чи по - батькові зазначені ініціали суд повинен запропонувати заявникові подати докази про те, що правовстановлюючий документ належить йому і що організація, яка видала документ, не має можливості внести до нього відповідні виправлення. Разом з тим, цей порядок не застосовується, якщо виправлення в таких документах належним чином не застережені або ж їх реквізити нечітко виражені внаслідок тривалого використання, неналежного зберігання, тощо. Це є підставою для вирішення питання про встановлення факту, про який йдеться в документі, відповідно до чинного законодавства.

За правовими позиціями Верховного Суду України щодо судової практики розгляду справ про встановлення фактів, що мають юридичне значення, коли громадяни не можуть використати правовстановлюючі документи, оскільки зазначені в них прізвище, ім`я, побатькові, місце чи час народження не відповідають записам у правовстановлюючому документі, якщо хоч і не посвідчують особу, але є необхідними для підтвердження певного права, а установи, які видали ці документи, не можуть виправити допущені в них помилки, відповідно до п. 6 ч. 1 ст. 315 ЦПК України, вони мають право звернутися до суду із заявою про встановлення факту належності правовстановлюючого документу.

Враховуючи вищевикладене та ту обставину, що невідповідність написання прізвища заявниці у вказаному документі виникла через допущену технічну помилку, всі дані, крім наведених розбіжностей, співпадають та встановлення даного факту має для заявника юридичне значення, суд приходить до висновку, що заява є обґрунтованою та такою, що підлягає до задоволення. Дослідженні судом документи дозволяють стверджувати, що договір купівлі-продажу, посвідчений державним нотаріусом Смілянської державної нотаріальної контори Таран Г.В., зареєстрований в реєстрі за № 1-2822, належить ОСОБА_1 .

На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст. 4, 81, 82, 89, 247, 263 265, 293 ЦПК України, постановою Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення» №5 від 31 березня 1995 року, -

ухвалив:

Заяву ОСОБА_1 , заінтересована особа Смілянська державна нотаріальна контора в Черкаській області про встановлення факту належності правовстановлюючого документа - задовольнити.

Встановити факт належності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 правовстановлюючого документу договору купівлі продажу квартири АДРЕСА_1 , який укладений 19 серпня 1994 року та посвідчений державним нотаріусом Смілянської державної нотаріальної контори Таран Г.В., зареєстрований в реєстрі за № 1-2822.

Рішення може бути оскаржене до Черкаського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги в 30-денний строк з дня його проголошення (з дня складання повного тексту).

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Головуючий: Ю. В. Крива