Постанова

від 03.09.2024 по справі 568/1566/23

РІВНЕНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

РІВНЕНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

03 вересня 2024 року

м. Рівне

Справа № 568/1566/23

Провадження № 22-ц/4815/733/24

Рівненський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючого Ковальчук Н. М.,

суддів: Боймиструка С. В., Хилевича С. В.

учасники справи:

позивач ОСОБА_1 ,

відповідач ОСОБА_2 ,

третя особа без самостійних вимог - Селянське(фермерське) господарство "Перемога",

розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Радивилівського районного суду Рівненської області від 26 березня 2024 року у складі судді Троцюк В. О., постановлене в м. Радивилів Рівненської області о 12 годині 46 хвилин, повний текст рішення складено 05 квітня 2024 року,

в с т а н о в и в :

ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 , третя особа на стороні відповідача, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору Селянське (фермерське) господарство «Перемога», про поділ майна подружжя, набутого сторонами під час перебування у шлюбі. Свої позовні вимоги обґрунтовував тим, що з 05 серпня 1994 року перебував з відповідачем ОСОБА_2 в шлюбі, який розірвано рішенням Радивиліського районного суду від 26 жовтня 2021 року (справа №568/819/21). В шлюбі з відповідачем ними було придбано майно та майнові права, у тому числі Селянське (фермерське) господарство «Перемога»:

-виробничий будинок з погосподарськими (допоміжними) будівлями та спорудами, будівля навісу, загальною площею 1195,1 кв.м, що знаходиться в АДРЕСА_1 ,

-виробничий будинок з погосподарськими (допоміжними) будівлями та спорудами, будівля складу, загальною площею 345 кв.м, що знаходиться в АДРЕСА_1 ,

-виробничий будинок з погосподарськими (допоміжними) будівлями та спорудами, будівля критого току, загальною площею 966,2 кв.м, що знаходиться в АДРЕСА_1 ,

-виробничий будинок з погосподарськими (допоміжними) будівлями та спорудами, будівля складу, загальною площею 268,8 кв.м, що знаходиться в АДРЕСА_1 .

Відповідач ОСОБА_2 на підставі договорів купівлі-продажу, які посвідчені 28.06.2022 року приватним нотаріусом Дубенського районного нотаріального округу Рівненської області Гордійчук В.І. та зареєстровані в реєстрі за №№1691, 1690, 1689, 1688, як голова СФГ «Перемога» відчужила вказане майно. Загальна вартість відчуженого майна складає 145000 гривень.

Вказане майно є власністю подружжя, так як створене шляхом об`єднання трудової участі членів сім`ї з метою отримання прибутку та зареєстроване як юридична особа Селянське (фермерське) господарство «Перемога». Вказане майно обліковувалось на балансі СФГ «Перемога» з дати його реєстрації. СФГ «Перемога» було засновано позивачем ОСОБА_1 11.01.2000 року під час перебування в шлюбі з відповідачем. В період з 11.01.2000 по 31.05.2006 рік позивач був власником 100% корпоративних прав товариства та його керівником. За ініціативою позивача 31.05.2006 року, в зв`язку з обранням його на посаду голови Радивилівської районної ради, належні позивачу 100% корпоративних прав СФГ «Перемога» було передано відповідачу ОСОБА_2 . Таким чином відповідач ОСОБА_2 стала власником, керівником та набула корпоративних прав СФГ «Перемога» 31.05.2006 року, в період перебування в шлюбі з позивачем, а тому майно господарства, яке придбано у період з часу його заснування та до часу фактичного припинення шлюбних відносин сторін (з 11.01.2000 року до 26.10.2021 року) є спільним майном подружжя. Позивач як співвласник вищевказаного майна згоди на відчуження майна не надавав, відповідач продала без його згоди у власність третьої особи свою частку та частку позивача в статутному фонді СФГ «Перемога» без її виділу в натурі та реєстрації права власності на них як окремий об`єкт нерухомості. Просив визнати кошти, отримані СФГ «Перемога» від реалізації майна в розмірі 145000 гривень спільним майном подружжя, здійснити поділ майна подружжя шляхом стягнення з відповідача на його користь частину грошових коштів, як компенсації вартості частини внесеного ним статутного фонду СФГ «Перемога» майна, набутого сторонами під час шлюбу, в розмірі 72500 гривень.

Рішенням Радивилівського районного суду Рівненської області від 26 березня 2024 року у задоволенні вказаного позову відмовлено.

Рішення суду першої інстанції вмотивоване положеннями закону щодо презумпції спільності власності майна подружжя, набутого в шлюбі, включаючи кошти, внесені до статутного капіталу господарського товариства, та обґрунтоване відсутністю належних і достовірних доказів на підтвердження того, що майно, реалізоване юридичною особоюСФГ «Перемога» відповідно до договорів купівлі-продажу від 28.06.2022 року є об`єктом спільної сумісної власності подружжя ОСОБА_2 і ОСОБА_1 , оскільки останній не є членом цього підприємства, не вносив власних коштів до статутного чи складеного капіталу СФГ «Перемога», а також не вносилися спільні кошти подружжя, з огляду на що капітал і майно СФГ «Перемога» не були сформовані за рахунок спільної сумісної власності подружжя.

Вважаючи рішення суду незаконним, ухваленим з порушенням норм матеріального та процесуального права, за невідповідності висновків суду фактичним обставинам справи, ОСОБА_1 оскаржив його в апеляційному порядку. В поданій апеляційній скарзі доводить, що має право на поділ майна подружжя шляхом стягнення з відповідача ОСОБА_2 відповідної компенсації вартості 1/2 частини внесеного ним до статутного фонду СФГ «Перемога» майна, набутого сторонами під час перебування у шлюбі (отримання відповідної частки прибутку). Пояснює, що за період нашого придбано майно та майнові права, у тому числі Селянське (фермерське) господарство «Перемога»: виробничий будинок з господарськими (допоміжними) будівлями та спорудами, будівля навісу, загальною площею 1195Д кв.м, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 ; виробничий будинок з господарськими (допоміжними) будівлями та спорудами, будівля складу, загальною площею 345 кв. м, ідо знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 ; виробничий будинок з господарськими (допоміжними) будівлями та спорудами, будівля критого току, загальною площею 966.2 кв. м, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 ; виробничий будинок з господарськими (допоміжними) будівлями та спорудами, будівля складу, загальною площею 268.8 кв. м, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 . Додає, що це майно є спільною сумісною власністю подружжя, так як створене шляхом об`єднання трудової участі членів сім`ї з метою отримання прибутку та зареєстроване як юридична особа - Селянське (фермерське) господарство «Перемога» (Код ЄДРПОУ: 30700683). Наголошує, що спірне майно обліковувалося на балансі СФГ «Перемога» з дати його реєстрації та не може вважатися приростом майна СФГ, що настав внаслідок здійснення господарської діяльності після розірвання шлюбу, а тому таке майно не є власністю СФГ. Зазначає, що Селянське (фермерське) господарство «Перемога» було засноване ним 11.01.2000 року в період шлюбу з відповідачкою. Вказує що з 11.01.2000 року по 31.05.2006 рік він був засновником, власником 100% корпоративних прав та керівником СФГ «Перемога», що підтверджується у тому числі Витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань від 24.10.2023 року. Пояснює, що 31.05.2006 року, у зв`язку із обранням його на посаду голови Радивилівської районної ради Рівненської області та передачею ним належних йому корпоративних прав СФГ «Перемога» відповідачці ОСОБА_2 , остання набула корпоративних прав, була зареєстрована власником та керівником СФГ «Перемога» 31.05.2006 року, в період їхнього шлюбу, а тому майно господарства, яке придбано у період з часу його заснування та до часу фактичного припинення шлюбних відносин сторін (з 11.01.2000 року до 26 жовтня 2021 року) є спільною сумісною власністю подружжя. Звертає увагу, що на час посвідчення договорів купівлі-продажу за №1691 від 28.06.2022 року, №1690 від 28.06.2022 року, №1689 від 28.06.2022 року, №1688 від 28.06.2022 року приватним нотаріусом Радивилівського районного нотаріального округу Гордійчуком Вадимом Івановичем та реєстрації їх у відповідному реєстрі нотаріально посвідченої згоди усіх (інших) співвласників цього майна, у тому числі і його, ОСОБА_1 , не було. Додає, що ці договори купівлі-продажу також не містять посилання на нотаріально посвідчену згоду усіх співвласників цього майна. Вказує, що передав своє майно подружжя згідно договору управління корпоративних прав для здійснення підприємницької діяльності шляхом участі відповідачки ОСОБА_2 в управлінні (заснуванні, діяльності господарського товариства СФГ «Перемога») та отримання прибутку від такої діяльності, а відтак кошти від реалізації такого майна є прибутком СФГ «Перемога» від здійснення підприємницької діяльності, що підлягає поділу між подружжям у разі поділу майна між ним. З наведених підстав просив просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове рішення про задоволення позову у повному обсязі.

Відзиву на апеляційну скаргу не подано.

Дослідивши матеріали та обставини справина предмет повноти їх встановлення, надання їм судом першої інстанції належної юридичної оцінки, вивчивши доводи апеляційної скарги стосовно дотримання норм матеріального і процесуального права судом першої інстанції, апеляційний суд прийшов до висновку, що апеляційна скарга підлягає до задоволення з наступних підстав.

Згідно ч. 1, 4 ст. 367 ЦПК України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.

Судом встановлено, що сторони перебували в шлюбі з 05 серпня 1994 року, який зареєстровано виконавчим комітетом Ситненської сільської ради Радивилівського району Рівненської області, актовий запис №8, що підтверджується свідоцтвом про шлюб. (а.с.20)

Шлюб, укладений ОСОБА_1 та ОСОБА_2 розірвано, що підтверджується копією рішення Радивилівського районного суду Рівненської області від 26 жовтня 2021 року (а.с.21-22).

Згідно витягу з Єдиного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань 11.01.2000 року було зареєстровано селянське (фермерське) господарство «Перемога», засновником (власником) якого вказано ОСОБА_1 , розмір частки засновника 0,00, розмір статутного капіталу (пайового фонду) 0,00 гривень. (а.с.23-24)

24.05.2006 року ОСОБА_1 подарував ОСОБА_2 корпоративні права на селянське (фермерське) господарство «Перемога», згідно договору дарування, укладеного 24 травня 2006 року між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 та посвідченого приватним нотаріусом Радивилівського районного нотаріального округу Гордійчуком В.І. (а.с.53)

Відповідно до умов вказаного договору із моменту укладення договору до ОСОБА_2 перейшли усі права засновника (власника) господарства, передбачені статутом.

Згідно зі статутом селянського (фермерського) господарства «Перемога» головою та членом господарства є ОСОБА_2 . (а.с.66-72)

Згідно витягу з Єдиного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань 31.05.2006 року було зареєстровано зміни до установчих документів селянського (фермерського) господарство «Перемога» та зміну відомостей про засновників, відповідно до яких засновником (власником) господарства вказано ОСОБА_2 , розмір частки засновника 0,00 розмір статутного капіталу (пайового фонду) 0,00 гривень (а.с.25-27).

Відповідно до договору купівлі-продажу від 28.06.2022 року Селянське (фермерське) господарство «Перемога» в особі голови ОСОБА_2 передало у власність Товариства з обмеженою відповідальністю «Радивилів Бетон» виробничий будинок з господарськими (допоміжними) будівлями та спорудами, будівля навісу, загальною площею 1195,1 кв.м., що знаходиться за адресою АДРЕСА_1 . Ціна предмету договору 42000 гривень. Договір посвідчено приватним нотаріусом Дубенського районного нотаріального округу Гордійчуком В.І. та зареєстровано в реєстрі за №1691 (а.с.16).

Відповідно до договору купівлі-продажу від 28.06.2022 року Селянське (фермерське) господарство «Перемога» в особі голови ОСОБА_2 передало у власність Товариства з обмеженою відповідальністю «Радивилів Бетон» виробничий будинок з господарськими (допоміжними) будівлями та спорудами, будівля складу, загальною площею 345,8 кв.м., що знаходиться за адресою АДРЕСА_1 . Ціна предмету договору 35000 гривень. Договір посвідчено приватним нотаріусом Дубенського районного нотаріального округу Гордійчуком В.І. та зареєстровано в реєстрі за №1690 (а.с.17).

Відповідно до договору купівлі-продажу від 28.06.2022 року Селянське (фермерське) господарство «Перемога» в особі голови ОСОБА_2 передало у власність Товариства з обмеженою відповідальністю «Радивилів Бетон» виробничий будинок з господарськими (допоміжними) будівлями та спорудами, будівля критого току, загальною площею 966,2 кв.м., що знаходиться за адресою АДРЕСА_1 . Ціна предмету договору 38000 гривень. Договір посвідчено приватним нотаріусом Дубенського районного нотаріального округу Гордійчуком В.І. та зареєстровано в реєстрі за №1689 (а.с.18).

Відповідно до договору купівлі-продажу від 28.06.2022 року Селянське (фермерське) господарство «Перемога» в особі голови ОСОБА_2 передало у власність Товариства з обмеженою відповідальністю «Радивилів Бетон» виробничий будинок з господарськими (допоміжними) будівлями та спорудами, будівля складу, загальною площею 268,8 кв.м., що знаходиться за адресою АДРЕСА_1 . Ціна предмету договору 30000 гривень. Договір посвідчено приватним нотаріусом Дубенського районного нотаріального округу Гордійчуком В.І. та зареєстровано в реєстрі за №1688 (а.с.19).

Вказане майно належало селянському (фермерському) господарству «Перемога» на підставі свідоцтва про право власності на майновий пай члена колективного сільськогосподарського підприємства серія РВ №224545 (а.с.85).

Згідно витягу протоколу №2 зборів співвласників майна колишніх членів реформованого КСП «Перемога» Радивилівського району Рівненської області від 04.09.2013 року «Про видачу майна в натурі, в рахунок майнового паю», зборами співвласників було вирішено майно: склад №1, склад №2, критий тік та навіс, що знаходяться в с.Ситне, вартістю 102846 гривень в рахунок майнових паїв згідно списку власників передати СФГ «Перемога». (а.с.87)

Актом прийому-передачі від 05 листопада 2013 року підтверджується передача майна склад №1, склад №2, критий тік та навіс, що знаходяться в с.Ситне, вартістю 102 846 гривень СФГ «Перемога» в особі голови ОСОБА_2 (а.с.86).

Звертаючись до суду з цим позовом, ОСОБА_1 просив визнати грошові кошти в розмірі 145000 гривень, одержаними СФГ «Перемога» відж реалізації майна згідно договорів купівлі-продажу від 28.06.2022 року та зареєстрованими в реєстрі за №№1691, 1690, 1689, 1688 спільним майном подружжя та здійснити поділ майна подружжя шляхом стягнення з відповідачки ОСОБА_2 на свою користь частини грошових коштів в розмірі 72 500 гривень як компенсацію вартості частини внесеного ним до статутного фонду СФГ «Перемога» майна набутого сторонами під час шлюбу.

Відповідно до частини першоїстатті 69 СК Українидружина і чоловік мають право на поділ майна, що належить їм на праві спільної сумісної власності, незалежно від розірвання шлюбу.

Майно, набуте подружжям за час шлюбу, є їхньою спільною сумісною власністю, якщо інше не встановлено договором або законом (частина третястатті 368 ЦК України).

Згідно зістаттею 60 СК Українимайно, набуте подружжям за час шлюбу, належить дружині та чоловікові на праві спільної сумісної власності незалежно від того, що один з них не мав з поважної причини (навчання, ведення домашнього господарства, догляд за дітьми, хвороба тощо) самостійного заробітку (доходу). Вважається, що кожна річ, набута за час шлюбу, крім речей індивідуального користування, є об`єктом права спільної сумісної власності подружжя.

Устатті 61 СК Українивизначено об`єкти права спільної сумісної власності.

Тлумачення статей60,61 СК Українидає підстави для висновку, що спільною сумісною власністю подружжя, яка підлягає поділу, можуть бути будь-які види майна, за винятком тих, які згідно із законом не можуть їм належати (виключені з цивільного обороту), незалежно від того, на ім`я кого з подружжя вони були набуті.

Особистою приватною власністю дружини, чоловіка є, зокрема: майно, набуте нею, ним до шлюбу; майно, набуте нею, ним за час шлюбу, але на підставі договору дарування або в порядку спадкування; майно, набуте нею, ним за час шлюбу, але за кошти, які належали їй, йому особисто (пункти 1, 2, 3 частини першоїстатті 57 СК України).

Статус спільної сумісної власності визначається такими чинниками, як час набуття майна та кошти, за які таке майно було набуте (джерело набуття).

Відповідно до висновку Верховного Суду України, сформульованого у постанові від 3липня 2013 року у справі № 6-61цс13, про те, що у разі передання подружжям свого спільного сумісного майна до статутного фонду приватного підприємства, заснованого одним із подружжя, в іншого з подружжя право власності на майно (тобто речове право) трансформується в право вимоги (зобов`язальне право), сутність якого полягає у праві вимоги виплати половини вартості внесеного майна в разі поділу майна подружжя.

В період шлюбу між сторонами (з 05 серпня 1994 року до 26 жовтня 2021 року) сторонами було придбано майно та майнові права, у тому числі Селянське (фермерське) господарство «Перемога»:

виробничий будинок з господарськими (допоміжними) будівлями та спорудами, будівля навісу, загальною площею 1195,1 кв.м, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 ;

виробничий будинок з господарськими (допоміжними) будівлями та спорудами, будівля складу, загальною площею 345 кв. м, ідо знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 ;

виробничий будинок з господарськими (допоміжними) будівлями та спорудами, будівля критого току, загальною площею 966,2 кв. м, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 ;

виробничий будинок з господарськими (допоміжними) будівлями та спорудами, будівля складу, загальною площею 268,8 кв. м, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 .

Відповідно до частини першоїстатті 355 ЦК Українимайно, що є у власності двох або більше осіб (співвласників), належить їм на праві спільної власності (спільне майно).

Устатті 60 СК Українизакріплено, що майно, набуте подружжям за час шлюбу, належить дружині та чоловікові на праві спільної сумісної власності незалежно від того, що один з них не мав з поважної причини (навчання, ведення домашнього господарства, догляд за дітьми, хвороба тощо) самостійного заробітку (доходу). Вважається, що кожна річ, набута за час шлюбу, крім речей індивідуального користування, є об`єктом права спільної сумісної власності подружжя. Таке ж положення міститьстаття 368 ЦК України.

Відповідно достатті 177 ЦК Україниоб`єктами цивільних прав є речі, у тому числі гроші та цінні папери, інше майно, майнові права, результати робіт, послуги, результати інтелектуальної, творчої діяльності, інформація, а також інші матеріальні і нематеріальні блага.

Згідно зістаттею 190 ЦК Українимайном як особливим об`єктом вважаються окрема річ, сукупність речей, а також майнові права та обов`язки.

Зазначені нормизаконувстановлюють презумпцію спільності права власності подружжя на майно, яке набуте ними в період шлюбу. Ця презумпція може бути спростована й один з подружжя може оспорювати поширення правового режиму спільного сумісного майна на певний об`єкт, у тому числі в судовому порядку. Тягар доказування обставин, необхідних для спростування презумпції, покладається на того з подружжя, який її спростовує. Така правова позиція викладена в постанові Верховного Суду України від 24.05.2017 у справі № 6-843цс17 та постановах Верховного Суду від 06.02.2018 у справі № 235/9895/15-ц, від 05.04.2018 у справі № 404/1515/16-ц, а також Великої Палати Верховного Суду від 21.11.2018 у справі № 372/504/17 (провадження № 14-325цс18).

За змістом пункту 4 частини першоїстатті 116 ЦК Україниучасники господарського товариства мають право здійснити відчуження часток у статутному (складеному) капіталі товариства, цінних паперів, що засвідчують участь у товаристві у порядку, встановленому установчим документом товариства та законом.

Відповідно до пунктів «а» та «д» частини першоїстатті 10 Законуучасники товариства мають право: а) брати участь в управлінні справами товариства в порядку, визначеному в установчих документах, за винятком випадків, передбачених цим Законом; д) здійснити відчуження часток у статутному (складеному) капіталі товариства, цінних паперів, що засвідчують участь у товаристві, в порядку, встановленому законом.

Велика Палата Верховного Суду звертає увагу, що в пункті «а»статті 10 Законуперелік відповідних випадків обмежений саме положеннями цього конкретногоЗакону, натомість в пункті «д», який визначає право учасника здійснити відчуження часток в статутному капіталі товариства, законодавець вжив поняття «закон» в широкому розумінні, що включає в себе, зокрема, положенняЦК УкраїнитаСК України, які встановлюють особливості розпорядження об`єктами спільної сумісної власності.

За вимогами частин першої, другої та четвертоїстатті 369 ЦК Україниспіввласники майна, що є у спільній сумісній власності, володіють і користуються ним спільно, якщо інше не встановлено домовленістю між ними. Розпоряджання майном, що є у спільній сумісній власності, здійснюється за згодою всіх співвласників, якщо інше не встановлено законом.У разі вчинення одним із співвласників правочину щодо розпорядження спільним майном вважається, що він вчинений за згодою всіх співвласників, якщо інше не встановлено законом. Правочин щодо розпорядження спільним майном, вчинений одним із співвласників, може бути визнаний судом недійсним за позовом іншого співвласника у разі відсутності у співвласника, який вчинив правочин, необхідних повноважень.

Згідно із частинами першою, другою та третьоюстатті 65 СК Українидружина, чоловік розпоряджаються майном, що є об`єктом права спільної сумісної власності подружжя, за взаємною згодою. При укладенні договорів одним із подружжя вважається, що він діє за згодою другого з подружжя. Дружина, чоловік має право на звернення до суду з позовом про визнання договору недійсним як такого, що укладений другим із подружжя без її, його згоди, якщо цей договір виходить за межі дрібного побутового.Для укладення одним із подружжя договорів, які потребують нотаріального посвідчення і (або) державної реєстрації, а також договорів стосовно цінного майна, згода другого з подружжя має бути подана письмово. Згода на укладення договору, який потребує нотаріального посвідчення і (або) державної реєстрації, має бути нотаріально засвідчена.

Аналіз наведених положеньзакону, які визначають порядок розпорядження майном, що знаходиться у спільній сумісній власності подружжя, зокрема, часткою в статутному капіталі господарського товариства дозволяє дійти висновку, що чоловік та дружина розпоряджаються цим майном за взаємною згодою, наявність якої презюмується при укладенні договорів одним з подружжя.

Такого висновку дійшла Велика палата Верховного Суду у своїй постанові від 29.06.2021 року в справі № 916/2813/18 (провадження №12-17гс20)

Таким чином,спірне майно,придбане вперіод шлюбу,є спільноюсумісною власністюподружжя,оскільки створенешляхом об`єднання трудової участі членів сім`ї з метою отримання прибутку та зареєстроване як юридична особа Селянське (фермерське) господарство «Перемога» (код ЄДРПОУ30700683), на балансі якого воно й обліковувалося із дати його реєстрації.

Як встановлено судом, Селянське (фермерське) господарство «Перемога» було засноване позивачем ОСОБА_1 11.01.2000 року під час шлюбу з відповідачкою ОСОБА_2 .

Згідно Витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань від 24.10.2023 року, засновником і власником 100% корпоративних прав та керівником СФГ «Перемога» в період з 11.01.2000 року по 31.05.2006 рік був ОСОБА_1 (а.с. 23-24).

У зв`язку із обранням ОСОБА_1 на посаду голови Радивилівської районної ради Рівненської області та передачею належних йому корпоративних прав СФГ «Перемога» відповідачці ОСОБА_2 за договором дарування від 24.05.2006 року, відбулася державна реєстрація змін до установчих документів юридичної особи та зміна відомостей про засновників Селянського (фермерського) господарства «Перемога», яка проведена державним реєстратором Радивилівської районної державної адміністрації Синіцьким П.С. 31.05.2006 року.

Таким чином, відповідачка ОСОБА_2 набула корпоративних прав, зареєстрована власником та керівником СФГ «Перемога» 31.05.2006 року в період шлюбу з позивачем ОСОБА_1 , а тому майно господарства, яке придбано у період з часу його заснування та до часу фактичного припинення шлюбних відносин сторін (з 11 січня 2000 року до 26 жовтня 2021 року) є спільною сумісною власністю подружжя.

Створене шляхом об`єднання трудової участі членів сім`ї з метою отримання прибутку та зареєстроване як юридична особа фермерське господарство, в якому наявний статутний (складений) капітал поділений на частки, відповідає визначеним у ч. 5 ст. 63 ГК України ознакам корпоративного підприємства.

У членів зареєстрованого як юридична особа фермерського господарства, які передали до складеного капіталу майно, наявні корпоративні права, пов`язані з наявністю їхньої частки у статутному (складеному) капіталі господарства.

Належним об`єктом обороту (продажу, спадкування тощо) є частка в статутному (складеному) капіталі господарської організації, з набуттям прав на яку в особи виникають і корпоративні права.

Як вбачається із Договору від 24.005.2006 року, ОСОБА_1 як даритель передав безоплатно у власність ОСОБА_2 як обдарованій корпоративні права на Селянське (фермерське) господарство «Перемога». Будь-яке майно, включаючи і те, що було відчужене в подальшому відповідачкою за оспорюваними правочинами, за вказаним договором дарування не передавалося.

Відповідно до п.2 даного Договору, під корпоративними правами, зазначеними в п.1 цього договору розуміється право управління та отримання відповідної частки прибутку, а також активів у разі його ліквідації відповідно до чинного законодавства.

Отже, відповідачка ОСОБА_2 відповідно до умов даного договору не набула права власності на все майно СФГ « Перемога», а набула лише права управління СФГ «Перемога» та отримання своєї частки прибутку від діяльності СФГ «Перемога» під її управлінням. Таким чином, договір від 24.05.2006 року, укладений між ОСОБА_1 , з однієї сторони, та ОСОБА_2 , з іншої сторони, посвідчений та зареєстрований в реєстрі за №1495 приватним нотаріусом Радивилівського районного нотаріального округу Гордійчуком В. І., за своїми ознаками та змістом є договором передачі корпоративних прав чи підприємств в управління фізичній особі, а не договором дарування майна, відповідно до якого згідно статті 57 Сімейного кодексу України таке майно є особистою приватною власністю дружини, чоловіка і не підлягає поділу.

Правовий режим майна юридичної особи у спорах про поділ спільного майна подружжя визначений у рішенні Конституційного Суду України від 19 вересня 2012 року у справі № 17- рп/2012 щодо офіційного тлумачення положення частини першої статті 61 Сімейного кодексу України. Конституційним Судом України роз`яснено положення ст. 61 Сімейного кодексу України та вказано про те, що статутний капітал та майно приватного підприємства є об`єктом права спільної сумісної власності подружжя.

У пункті 1 резолютивної частини Рішення Конституційного Суду України зазначено, що в аспекті конституційного звернення положення частини першоїстатті 61 СК Українитреба розуміти так, що статутний капітал та майно приватного підприємства є об`єктом права спільної сумісної власності подружжя.

Водночас у пункті 2.1 мотивувальної частини цього рішення зазначено, що власність у сім`ї існує у двох правових режимах: спільна сумісна власність подружжя та особиста приватна власність кожного з подружжя. Отже, передусім статутний капітал та майно приватного підприємства може бути об`єктом права спільної сумісної власності подружжя не в усіх випадках, а лише за умови, що це майно не є особистою приватною власністю дружини чи чоловіка (якщо воно отримане, наприклад, у спадок).

В абзаці п`ятому пункту 2.2 мотивувальної частини Рішення Конституційного Суду України вказано, що вклад до статутного капіталу та виділене зі спільної сумісної власності подружжя майно (кошти) передаються у власність приватного підприємства. Це твердження узгоджуватиметься з резолютивною частиною Рішення Конституційного Суду України, у якій вказано, що майно приватного підприємства - це об`єкт права спільної сумісної власності подружжя, якщо виходити з того, що в резолютивній частині мається на увазі приватне підприємство як єдиний майновий комплекс (про що також йдеться в зазначеному абзаці з посиланням настаттю 191 ЦК України), а не лише як юридична особа.

Отже, проведений аналіз свідчить, що висновки, викладені в Рішенні Конституційного Суду України, слід розуміти так: статутний капітал приватного підприємства - юридичної особи або майно приватного підприємства - єдиного майнового комплексу можуть бути об`єктами права спільної сумісної власності подружжя (якщо вони не є об`єктами права особистої власності одного з подружжя).

Іншими словами, пункт 1 резолютивної частини Рішення Конституційного Суду України охоплює два різні випадки:перший коли майно передано у власність юридичної особи, зареєстрованої як приватне підприємство. Тоді частка в статутному капіталі такої юридичної особи (але не її майно) може належати на праві приватної спільної сумісної власності подружжю; другий коли йдеться про єдиний майновий комплекс, тобто про підприємство в розумінністатті 191 ЦК України, яке не передане як вклад юридичній особі, а використовується одним з подружжя без створення юридичної особи, зокрема, як фізичною особою - підприємцем. Тоді майно, яке входить до складу підприємства як єдиного майнового комплексу (але не частка в статутному капіталі майнового комплексу, бо майновий комплекс не може мати статутного капіталу), може належати на праві спільної сумісної власності подружжю.

Відповідно до частини першоїстатті 355 ЦК Українимайно, що є у власності двох або більше осіб (співвласників), належить їм на праві спільної власності (спільне майно).

Устатті 60 СК Українизакріплено, що майно, набуте подружжям за час шлюбу, належить дружині та чоловікові на праві спільної сумісної власності незалежно від того, що один з них не мав з поважної причини (навчання, ведення домашнього господарства, догляд за дітьми, хвороба тощо) самостійного заробітку (доходу). Вважається, що кожна річ, набута за час шлюбу, крім речей індивідуального користування, є об`єктом права спільної сумісної власності подружжя. Таке ж положення міститьстаття 368 ЦК України.

Відповідно достатті 177 ЦК Україниоб`єктами цивільних прав є речі, у тому числі гроші та цінні папери, інше майно, майнові права, результати робіт, послуги, результати інтелектуальної, творчої діяльності, інформація, а також інші матеріальні і нематеріальні блага.

Згідно зістаттею 190 ЦК Українимайном як особливим об`єктом вважаються окрема річ, сукупність речей, а також майнові права та обов`язки.

Зазначені нормизаконувстановлюють презумпцію спільності права власності подружжя на майно, яке набуте ними в період шлюбу. Ця презумпція може бути спростована й один з подружжя може оспорювати поширення правового режиму спільного сумісного майна на певний об`єкт, у тому числі в судовому порядку. Тягар доказування обставин, необхідних для спростування презумпції, покладається на того з подружжя, який її спростовує. Така правова позиція викладена в постанові Верховного Суду України від 24.05.2017 у справі № 6-843цс17 та постановах Верховного Суду від 06.02.2018 у справі № 235/9895/15-ц, від 05.04.2018 у справі № 404/1515/16-ц, а також Великої Палати Верховного Суду від 21.11.2018 у справі № 372/504/17 (провадження № 14-325цс18).

За вимогами частин першої, другої та четвертоїстатті 369 ЦК Україниспіввласники майна, що є у спільній сумісній власності, володіють і користуються ним спільно, якщо інше не встановлено домовленістю між ними. Розпоряджання майном, що є у спільній сумісній власності, здійснюється за згодою всіх співвласників, якщо інше не встановлено законом.У разі вчинення одним із співвласників правочину щодо розпорядження спільним майном вважається, що він вчинений за згодою всіх співвласників, якщо інше не встановлено законом. Правочин щодо розпорядження спільним майном, вчинений одним із співвласників, може бути визнаний судом недійсним за позовом іншого співвласника у разі відсутності у співвласника, який вчинив правочин, необхідних повноважень.

Згідно із частинами першою, другою та третьоюстатті 65 СК Українидружина, чоловік розпоряджаються майном, що є об`єктом права спільної сумісної власності подружжя, за взаємною згодою. При укладенні договорів одним із подружжя вважається, що він діє за згодою другого з подружжя. Дружина, чоловік має право на звернення до суду з позовом про визнання договору недійсним як такого, що укладений другим із подружжя без її, його згоди, якщо цей договір виходить за межі дрібного побутового.Для укладення одним із подружжя договорів, які потребують нотаріального посвідчення і (або) державної реєстрації, а також договорів стосовно цінного майна, згода другого з подружжя має бути подана письмово. Згода на укладення договору, який потребує нотаріального посвідчення і (або) державної реєстрації, має бути нотаріально засвідчена.

Як встановлено судом, на час посвідчення договорів купівлі-продажу за №1691 від 28.06.2022 року, №1690 від 28.06.2022 року, №1689 від 28.06.2022 року, №1688 від 28.06.2022 року приватним нотаріусом Радивилівського районного нотаріального округу Гордійчуком Вадимом Івановичем та реєстрації їх у відповідному реєстрі, нотаріально посвідченої згоди усіх співвласників цього майна, у тому числі і позивача ОСОБА_1 , не було. Вказані договори також не містять у своєму тексті відповідного застереження щодо згоди співвласників або посилання на нотаріально посвідчену згоду усіх співвласників цього майна на його відчуження.

Оцінюючи встановлені обставини, досліджені докази в сукупності із нормами закону, що їх регулюють, апеляційний суд приходить до переконання про те, що договір від 24.05.2006 року, укладений між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , посвідчений та зареєстрований в реєстрі за №1495 приватним нотаріусом Радивилівського районного нотаріального округу Гордійчуком В. І., за своєю суттю є договором передачі корпоративних прав чи підприємств в управління фізичній особі, і за ним ОСОБА_2 за цим договором набула право управління та отримання відповідної частки прибутку, а також активів у разі його ліквідації відповідно до чинного законодавства, при цьому, не набула права власності на майно. Виходячи з того, що до статутного (складеного) капіталу СФГ «Перемога» вносилися і власні кошти ОСОБА_1 , і спільні кошти подружжя, а капітал і майно СФГ «Перемога» були сформовані за рахунок спільної сумісної власності подружжя, то грошові кошти, отримані від реалізації майна СФГ «Перемога» в розмірі 145 000 гривень є спільною сумісною власністю подружжя та підлягають поділу у рівних частках, тобто позивач ОСОБА_1 набув права вимоги до ОСОБА_2 щодо виплати 72 500, 00 грн як половини вартості відчуженого майна, що є спільною власністю подружжя.

Згідно ч.1ст.376ЦПКУкраїни,підставамидляскасуваннясудовогорішенняповністю абочастковотаухваленнянового рішенняувідповіднійчастиніабозмінисудового рішенняє: неповнез`ясуванняобставин,щомаютьзначеннядлясправи; недоведеністьобставин,щомаютьзначення длясправи,якісудпершоїінстанціївизнаввстановленими; невідповідність висновків,викладених урішенні судупершої інстанції,обставинам справи; порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат (ч.13 ст. 141 ЦПК України).

Відповідно до підпункту «б» пункту 4 частини першоїстатті 382 ЦПК України,суд апеляційної інстанції повинен вирішити питання про розподіл судових витрат, понесених у зв`язку з переглядом справи у суді апеляційної інстанції.

Враховуючи принциппропорційностірозподілусудових витратвідповіднодозадоволених позовнихвимог,апеляційнийсудприходить допереконанняпронеобхідність стягнення з відповідача на користь позивача судовий збір, понесений останнім за подання позовної заяви до суду першої інстанції в розмірі 1083,60 грн та апеляційної скарги до суду апеляційної інстанції в розмірі 1610,40 грн., а всього 2694,00 грн.

Керуючись ст. ст. 141, 367, 376, 381-384, 389-391 ЦПК України, суд

п о с т а н о в и в :

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити.

Рішення Радивилівського районногосуду Рівненськоїобласті від26березня 2024року скасувати.

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа на стороні відповідача, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору Селянське (фермерське) господарство «Перемога», про поділ майна подружжя, набутого сторонами під час перебування у шлюбі, задовольнити.

Визнати грошові кошти у розмірі 145000 (сто сорок п`ять тисяч) гривень 00 копійок, отримані СФГ «Перемога» (код ЄДРПОУ 30700683) від продажу майна згідно:

договору купівлі-продажу на суму 42 000, 00 грн, який посвідчений приватним нотаріусом Дубенського районного нотаріального округу Рівненської області Гордійчуком В. І. та зареєстрований в реєстрі за №1691 від 28.06.2022 року,

договору купівлі-продажу на суму 35 000, 00 грн, який посвідчений приватним нотаріусом Дубенського районного нотаріального округу Рівненської області Гордійчуком В. І. та зареєстрований в реєстрі за №1690 від 28.06.2022 року,

договору купівлі-продажу на суму 38 000,00 грн., який посвідчений приватним нотаріусом Дубенського районного нотаріального округу Рівненської області Гордійчуком В. І. та зареєстрований в реєстрі за №1689 від 28.06.2022 року,

договору купівлі - продажу на суму 30 000,00 грн., який посвідчений приватним нотаріусом Дубенського районного нотаріального округу Рівненської області Гордійчуком В. І. та зареєстрований в реєстрі за №1698 від 28.06.2022 року,

спільним майном подружжя ОСОБА_1 та ОСОБА_2 .

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 частину грошових коштів в сумі 72500 (сімдесят дві тисячі п`ятсот) гривень 00 копійок як компенсацію вартості частини внесеного до статутного фонду СФГ «Перемога» (код ЄДРПОУ 30700683) майна, набутого сторонами під час перебування у шлюбі.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 судові витрати у вигляді судового збору в розмірі 2694 (дві тисячі шістсот дев`яносто чотири) гривні 00 копійок.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня її проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне судове рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження, якщо касаційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому такого судового рішення.

Повний текст постанови складений 05 вересня 2024 року.

Головуючий Ковальчук Н. М.

Судді: Боймиструк С. В.

Хилевич С. В.