Ухвала

від 03.09.2024 по справі 335/3850/24

ОРДЖОНІКІДЗЕВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М. ЗАПОРІЖЖЯ

1Справа № 335/3850/24 1-кс/335/3804/2024

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 вересня 2024 року слідчий суддя Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , прокурора ОСОБА_3 , підозрюваного ОСОБА_4 , захисника ОСОБА_5 , розглянувши у судовому засіданні клопотання старшого слідчого СУ ГУНП в Запорізькій області майора поліції ОСОБА_6 про застосування запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту у кримінальному провадженні №42023082010000047від 03.05.2023року, у відношенні:

- ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця Киргистану, громадянина України, маючого вищу освіту, обіймаючого посаду монтера структурного підрозділу «Хортицька дистанція колії» регіональної філії «Придніпровська залізниця» АТ «Українська залізниця», одруженого, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , раніше не судимого,

підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 191 КК України,

ВСТАНОВИВ:

Старший слідчийСУ ГУНПв Запорізькійобласті майорполіції ОСОБА_6 звернувся із зазначеним клопотанням, погодженим з прокурором Вознесенівської окружної прокуратури м. Запоріжжя ОСОБА_3 , в якому просив застосувати до підозрюваного ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ,запобіжний західу виглядінічного домашньогоарешту замісцем проживання,а самеза адресою: АДРЕСА_2 до закінчення строку досудового розслідування, а саме до 26.10.2024 року та покласти на підозрюваного обов`язки передбачені ч. 5 ст. 194 КПК України.

В обґрунтуванняклопотання посилаєтьсяна те,що впровадженніслідчого відділенняВідділу поліції№1ЗРУП ГУНПв Запорізькійобласті перебуваютьматеріали кримінальногопровадження №42023082010000047від 03.05.2023року заознаками кримінальногоправопорушення,передбаченого ч.5ст.191 КК України.

У зв`язку з значним обсягом роботи до складу слідчої групи включено слідчих слідчого управління ГУНП в Запорізькій області.

Досудовим розслідуванням встановлено, що в період з часу не пізніше 15.12.2023 року до 16.04.2024 року (більш точна дата і час в ході досудового розслідування не встановлена) головний механік структурного підрозділу «Хортицька дистанція колії» регіональної філії «Придніпровська залізниця» АТ «Українська залізниця» (СП «Хортицька дистанція колії») - ОСОБА_4 , діючи умисно, з корисливих мотивів, у складі організованої ним стійкої злочинної групи, до якої останнім були залучені машиністів незмінної дрезини ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 та машиністів автомотриси ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , вчинив привласнення дизельного пального, чим спричинили АТ «Українська залізниця» матеріальну шкоду на суму 246 617,58 гривень.

26.08.2024 року старшим слідчим СУ ГУНП в Запорізькій області ОСОБА_6 за погодженням з прокурором Вознесенівської окружної прокуратури м. Запоріжжя ОСОБА_3 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 191 КК України ОСОБА_4 .

Слідчий вказує, що вина ОСОБА_4 підтверджується наступними доказами:

-протоколом проведення НС(Р)Д передбаченого ст. 263 КПК України відносно ОСОБА_4 та протоколом огляду результатів отриманих в ході проведення вказаного НС(Р)Д;

-протоколом проведення НС(Р)Д передбаченого ст. 263 КПК України відносно ОСОБА_7 та протоколом огляду результатів отриманих в ході проведення вказаного НС(Р)Д;

-протоколом проведення НС(Р)Д передбаченого ст. 263 КПК України відносно ОСОБА_8 та протоколом огляду результатів отриманих в ході проведення вказаного НС(Р)Д;

-протоколом проведення НС(Р)Д передбаченого ст. 263 КПК України відносно ОСОБА_9 та протоколом огляду результатів отриманих в ході проведення вказаного НС(Р)Д;

-протоколом проведення НС(Р)Д передбаченого ст. 263 КПК України відносно ОСОБА_10 та протоколом огляду результатів отриманих в ході проведення вказаного НС(Р)Д;

-протоколом проведення НС(Р)Д передбаченого ст. 263 КПК України відносно ОСОБА_10 та протоколом огляду результатів отриманих в ході проведення вказаного НС(Р)Д;

-протоколом проведення НС(Р)Д передбаченого ст. 269 КПК України, відносно ОСОБА_4 та протоколом огляду результатів отриманих в ході проведення вказаного НС(Р)Д;

-протоколом проведення НС(Р)Д передбаченого ст. 269 КПК України, відносно ОСОБА_7 та протоколом огляду результатів отриманих в ході проведення вказаного НС(Р)Д;

-протоколом проведення НС(Р)Д за результатами, якого відібрано зразки рідини із каністр, які знаходились на території депо машин важкого типу станції Запоріжжя-2, за адресою: АДРЕСА_3 ;

-протоколом проведення НС(Р)Д передбаченого ст. 269 КПК України, території

АДРЕСА_3 , на якому зафіксований факт зливу дизельного пального з залізничної техніки;

-протоколом проведення НС(Р)Д передбаченого ст. 270 КПК, територія домоволодіння за адресою: АДРЕСА_4 , за місцем мешкання ОСОБА_12 , на якому зафіксований факт збуту дизельного пального ОСОБА_7 ;

-висновком судової економічної експертизи №68, згідно якої документально підтверджується показник вартості привласненного дизельного пального в розмірі 230584,60грн. без ПДВ;

-висновком судової економічної експертизи №69, згідно якої документально підтверджується показник вартості привласненого дизельного пального загальна вартість 16032,98грн. з ПДВ.

-допитами свідків, обшуками та іншими матеріалами кримінального провадження.

Органом досудового слідства відповідно до положення п. 4 ч. 1 ст. 184 КПК України, встановлено наявність ризиків, передбачених п. 1, 3 ч. 1 ст. 177 КПК України.

Підозрюваний ОСОБА_4 підозрюється увчиненні злочину,за якийзаконом передбаченомаксимальне покаранняу видіпозбавленням волі до дванадцяти років з конфіскацією майна, у зв`язку з чим, у органу досудового розслідування є підстави вважати, що останній з метою уникнення відповідальності за вчинений злочин може переховуватись від органів досудового розслідування.

ОСОБА_13 усвідомлюючи, що у зв`язку із повідомленням йому про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, у подальшому його може бути притягнуто до кримінальної відповідальності, що тягне за собою певні негативні наслідки у вигляді санкції, передбаченої ч. 5 ст. 191 КК України, може умисно ухилятися від явки в органи досудового слідства, слідчого судді або переховуватись від органів досудового розслідування та суду, чим може перешкоджати встановленню істини по справі.

Підтвердженням наявногоризику,передбаченого п.1ч.1ст.177КПК України,на думкуоргану досудовогорозслідування єте,що ОСОБА_4 ,під часдії натериторії Українивоєнного стану,з метоюстворення перешкоддосудовому слідству,може виїхатина територіюяка перебуваєв тимчасовійокупації,у зв`язку з цим, у правоохоронних органів України фактично не буде можливості затримати підозрюваного та як наслідок, притягнути останнього до кримінальної відповідальності, існують ризики переховування у такий спосіб від органів досудового розслідування та суду.

В ході досудового розслідування встановлено, що підозрюваний ОСОБА_4 вчинив кримінальнеправопорушення ускладі організованоїним стійкоїзлочинної групидо якоїостаннім булизалучені ОСОБА_7 ,ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 та ОСОБА_11 , з якимиостанні перебуваютьу знайомствіта кожногодня зустрічаютьсяна роботіпротягом вжетривалого часу,у зв`язкуз чиммають інформаціющодо їханкетних данихта місцяпроживання останніх,таким чином перебуваючи на волі, група правопорушників можуть домовитись між собою та перешкоджати встановленню істини у справі, узгоджувати свої показання з показанням інших осіб, які визнані свідками у справі, які є їх знайомими та колегами, надавати цим особам поради з урахуванням відомих їм обставин справи, схиляти їх до дачі завідомо неправдивих показань в ході досудового розслідування, з метою створення собі «алібі» щодо їх непричетності до вчинення інкримінованих їм правопорушення, тим самим перешкодити встановленню істини в кримінальному провадженні, що дає підстави стверджувати, що інший запобіжний захід, крім домашнього арешту, не зможе ефективно забезпечити виконання запланованих процесуальних рішень у кримінальному провадженні.

У випадку не застосування до підозрюваного запобіжного заходу, існує вірогідність незаконного впливу на свідків. Вказані дії можуть протиправно перешкоджати кримінальному провадженню та встановленню всіх обставин події, зокрема перешкоджати їх прибуттю до слідчого, прокурора або суду, іншим чином вплинути на учасників кримінального провадження.

Таким чином, наявний ризик, передбачений п. 3 ч. 1 ст. 177 КПК України незаконний вплив на свідків у вказаному кримінальному провадженні.

Слідчий вказує, що, обрання запобіжного заходу у виді домашнього арешту стосовно ОСОБА_4 спрямоване на забезпечення посилення контролю за місцем перебування останнього, виконання ним процесуальних обов`язків, попередження та своєчасне припинення вчинення підозрюваним вчинення інших кримінальних правопорушень.

Окрім того, органу досудового розслідування ще необхідно встановити ряд обставин вчинення кримінального правопорушення та провести значний обсяг слідчих дій, направлених на пошук нових доказів скоєного злочину підозрюваним. У разі перебування ОСОБА_4 за межами місця мешкання виникає ризик вчинення ним дій, спрямованих на приховування та знищення речових доказів його протиправної діяльності.

Крім того, жоден із більш м`яких запобіжних заходів ніж домашній арешт не може запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України.

Осіб, які можуть бути поручителями та забезпечать виконання підозрюваним ОСОБА_4 покладених на нього обов`язків згідно ст. 194 КПК України не виявлено, так як на момент вчинення злочину він проживав з сім`єю, має постійне місце роботи, однак це не завадило йому вчинити злочин, тому орган досудового розслідування вважає, що останні не заслуговують на особливу довіру, що передбачена ст. 180 КПК України.

З метою забезпечення дієвості даного кримінального провадження орган досудового слідства вважає доцільним обрання щодо ОСОБА_4 запобіжного заходу у вигляді нічного домашнього арешту та покладення на підозрюваного наступних, передбачених у ч.5 ст.194 КПК України, обов`язків:

1) з 00 год. 00 хв. до 05 год. 00 хв. не залишати місце проживання без дозволу слідчого, прокурора або суду, залежно від стадії кримінального провадження;

2) з`являтися до органів досудового слідства, прокуратури та суду, залежно від стадії кримінального провадження, за першим викликом, у призначений час;

3) повідомляти слідчого, прокурора або суд, залежно від стадії кримінального провадження про зміну місця проживання, роботи тощо.

На підставі вищезазначеного, слідство вважає за необхідне обрати відносно ОСОБА_4 запобіжний захід у вигляді нічного домашнього арешту, так як решта запобіжних заходів, передбачених чинним законодавством, не забезпечить належної поведінки останнього та виконання покладених на нього процесуальних обов`язків.

В судовому засіданні прокурор подане клопотання підтримала та просила задовольнити з метою забезпечення виконання належної поведінки підозрюваним.

Підозрюваний та його захисник заявленого клопотання заперечували частково, просили обрати більш м`який запобіжний захід.

Слідчий суддя, заслухавши думку учасників судового провадження, ознайомившись з наявними матеріалами кримінального провадження, дійшов наступного висновку.

У відповідності дост. 131 КПК України,одним із заходів забезпечення кримінального провадження з метою досягнення його дієвості є запобіжні заходи.

Згідно ізст. 177 КПК України,метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.

Відповідно до ч. 1ст. 194 КПК України,під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбаченихстаттею 177 цього Кодексу.

За результатами встановлених у судовому засіданні обставин та з урахуванням доводів, викладених підозрюваним його захисником та стороною, яка підтримує державне обвинувачення, слідчий суддя приходить до переконання, що обрання запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту, з покладанням на нього обов`язків передбачених ч. 5ст. 194 КПК Україниу повній мірі зможе забезпечити належну процесуальну поведінку ОСОБА_4 .

Як вбачається з повідомлення про підозру, ОСОБА_4 підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, за ч. 5ст. 191 КК України,тобто упривласненні чужого майна шляхом зловживання службою особою своїм службовим становищем, вчинене повторно в умовах воєнного стану, вчиненому організованою групою, за яке передбачено покарання у виді позбавленням волі на строк від семи до дванадцяти років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років та з конфіскацією майна.

Досліджені в судовому засіданні докази обґрунтованості пред`явленої підозри є вагомими та достатніми для того, щоб слідчий суддя прийшов до висновку, що інформація, яка зазначена у повідомленні про підозру містить в собі конкретне та зрозуміле визначення підозри з посиланням на кваліфікацію відповідно до діючого кримінального законодавства України з посиланням на конкретно визначені докази, перелік яких вказаний у повідомленні про підозру.

Згідност. 177 КПК України, слідчий суддя при обранні міри запобіжного заходу зобов`язаний установити обґрунтованість пред`явленої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення та наявність ризиків, які дають підстави уважати, що підозрюваний може: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; незаконно впливати на свідків.

Злочин, який інкримінується ОСОБА_4 , є особливо тяжким, санкція якого карається позбавленням волі на строк від семи до дванадцяти років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років та з конфіскацією майна.

Співставлення можливих негативних наслідків для підозрюваного у вигляді його можливого ув`язнення у майбутньому з можливим засудженням до покарання у виді позбавлення волі доводять, що ризик переховування від органів досудового розслідування та суду є достатньо високим.

До того ж, у рішенні по справі «W проти Швейцарії», Європейський суд з прав людини зазначив, що врахування тяжкості злочину має свій раціональний зміст, оскільки вона свідчить про ступінь суспільної небезпечності цієї особи та дозволяє спрогнозувати достатньо високим ступенем імовірності її поведінку, беручи до уваги, що майбутнє покарання за особливо тяжкий злочин підвищує ризик того, що підозрюваний може ухилитись від слідства.

Також з метою ухилення від кримінальної відповідальності зможе вплинути на обставини, які згідно ст.91 КПК України підлягають доказуванню, а саме, незаконного впливати на свідків.

При цьому, оцінюючи можливість впливу на свідків слідчий суддя враховує те, що згідно з передбаченою КПК України процедурою отримання свідчень від осіб, які є свідками у кримінальному провадженні, а саме спочатку на стадії досудового розслідування шляхом допиту слідчим чи прокурором, а після направлення обвинувального акту до суду на стадії судового розгляду - усно шляхом допиту особи в судовому засіданні (частини 1, 2 статті 23, стаття 224 КПК України), суд може обґрунтовувати свої висновки лише на свідченнях, які він безпосередньо сприймав під час судового засідання або отриманих у порядку, передбаченому статтею 225 КПК України, тобто допитаних на стадії досудового розслідування слідчим суддею. Суд не вправі обґрунтовувати судові рішення показаннями, наданими слідчому, прокурору, або посилатися на них (частина 4 статті 95 КПК України).

За таких обставин ризик впливу на свідків існує не лише на початковому етапі кримінального провадження при зібранні доказів, а й на стадії судового розгляду до моменту безпосереднього отримання судом свідчень від свідків та дослідження їх судом.

Усі вище зазначені обставини у їх сукупності та взаємозв`язку свідчать про те, що існують ризики, передбачені п. 1, п. 3 ч. 1ст. 177 КПК України, які враховуються слідчим суддею при прийнятті рішення про обрання підозрюваному ОСОБА_4 запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту, та, які підтримані прокурором у судовому засіданні, а саме: що підозрюваний може переховуватися від органу досудового розслідування та/або суду, має реальну можливість здійснювати тиск на та свідків.

Відповідно дост. 181 КПК України,домашній арешт полягає в забороні підозрюваному, обвинуваченому залишати житло цілодобово або у певний період доби. Домашній арешт може бути застосовано до особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за вчинення якого законом передбачено покарання у виді позбавлення волі.

Крім того слід зазначити, що за змістом п.п. «b» та «c» ст. 5 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, особа може бути позбавлена свободи для забезпечення виконання нею будь-якого обов`язку, встановленого судом.

Будь-яких інших обставин, які б свідчили про те, що даний запобіжний захід забезпечення кримінального провадження не виправдовує такий ступінь втручання у права та свободи підозрюваного слідчим суддею не встановлено.

В силу змагальності сторін кримінального провадження, захистом не спростовано тверджень прокурора, що запобіжний захід у вигляді домашнього арешту не зможе запобігти існуючим в провадженні ризикам та забезпечити належну процесуальну поведінку підозрюваного. Будь-яких інших обставин, які б свідчили про те, що даний запобіжний захід забезпечення кримінального провадження не виправдовує такий ступінь втручання у права та свободи підозрюваного слідчим суддею не встановлено та стороною захисту не доведено.

Відповідно до ст. 179 КПК України, особисте зобов`язання полягає у покладенні на підозрюваного, обвинуваченого зобов`язання виконувати покладені на нього слідчим суддею, судом обов`язки, передбачені статтею 194 цього Кодексу.

Проаналізувавши обставини вчиненого злочину, поведінку підозрюваного на час вчинення зазначеного правопорушення та його відношення до вчиненого, наслідків вчиненого злочину, а також тяжкості покарання, яке загрожує підозрюваному у разі визнання його винуватим, на думку слідчого судді, зазначені обставини вказують на існування зазначених у клопотанні слідчого ризиків, але наданими матеріали не встановлено підстав вважати, що саме такий вид запобіжного заходу, як домашній арешт у нічний час доби, зможе запобігти ризикам передбаченимст. 177 КПК України. Даних, які б свідчили про достатність застосування більш м`яких запобіжних заходів слідчому судді не надано. Запобіжний захід у вигляді особистого зобов`язання з покладенням на обвинуваченого обов`язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України, слідчий суддя вважає, що не буде достатнім, і не забезпечить виконання ОСОБА_4 покладених на нього процесуальних обов`язків та належну його процесуальну поведінку, а встановлення заборони залишати місце проживання і обмежень, передбаченихст. 194 КПК України, будуть сприяти виконанню підозрюваним процесуальних обов`язків та рішень у справі, а також запобігати спробам переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду та впливати на свідків у кримінальному провадженні.

Отже, слідчий суддя приходить до висновку за доцільне задовольнити клопотання застосувавши запобіжний захід у вигляді домашнього арешту на певний період доби, оскільки саме такий запобіжний захід зможе, на думку слідчого судді, запобігти встановленим ризикам, а встановлені обставини свідчать про наміри органу досудового розслідування не допустити ризики, які б підривали таке розслідування, що має на меті забезпечити всебічність, повноту і неупередженість дослідження обставин у даному кримінальному провадження.

Враховуючи те, що ОСОБА_4 повідомлено про підозру у вчиненні злочину, передбаченого ч. 5 ст. 191 КК України 26.08.2024 року, тобто з цього часу почався перебіг встановленого законом двомісячного строку досудового розслідування, зазначений вище запобіжний захід застосовується до 26.10.2024 року.

Відповідно до ч. 6 ст. 180 КПК України, строк дії ухвали слідчого судді про тримання особи під домашнім арештом не може перевищувати двох місяців. У разі необхідності строк тримання особи під домашнім арештом може бути продовжений за клопотанням прокурора в межах строкудосудового розслідуванняв порядку, передбаченомустаттею 199 цього Кодексу. Сукупний строк тримання особи під домашнім арештом під час досудового розслідування не може перевищувати шести місяців. По закінченню цього строку ухвала про застосування запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту припиняє свою дію і запобіжний захід вважається скасованим.

Керуючисьвимогамист.ст. 131, 132, 176-178, 181, 184, 193-194, 369-372КПКУкраїни, слідчий суддя,

ПОСТАНОВИВ:

Клопотання старшого слідчогоСУ ГУНПв Запорізькійобласті майораполіції ОСОБА_6 про застосування запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту - задовольнити.

Застосувати доОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ,запобіжний західу виглядідомашнього арештушляхом заборонизалишати житлоза адресою:АДРЕСА_2 , у період з 22 години 00 хвилин до 06 години 00 хвилин наступного дня, в межах досудового розслідування із 02.09.2024 року до 26.10.2024 року включно.

Покласти на ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , строком до 26.10.2024 року включно, наступні обов`язки:

- не відлучатися з визначеного цією ухвалою місця домашнього арешту: АДРЕСА_5 ,садівниче товариство«Дружба-3»(ЄДРПОУ25920575),будинок насадовій ділянці№300, у визначений судом час без дозволу слідчого, прокурора або суду, за виключенням необхідності прослідувати до місця укриття чи бомбосховища під час оголошення сигналу «Повітряна тривога» та подальшого невідкладного повернення до визначеного цією ухвалою місця домашнього арешту у визначений судом час після сигналу «Відбій повітряної тривоги»;

- з`являтися до органів досудового розслідування, прокуратури та суду, залежно від стадії кримінального провадження, за першим викликом, у призначений час;

- повідомляти слідчого, прокурора або суд, залежно від стадії кримінального провадження про зміну місця проживання, роботи тощо.

Ухвалу про застосування запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту передати для виконання органу Національної поліції за місцем проживання підозрюваного.

Роз`яснити підозрюваному ОСОБА_4 , що відповідно до ч. 5ст. 181 КПК Українипрацівники органу Національної поліції з метою контролю за його поведінкою мають право з`являтися в житло, під арештом в якому він перебуває, вимагати надати усні чи письмові пояснення з питань, пов`язаних із виконанням покладених на нього зобов`язань.

Ухвала слідчого судді підлягає негайному виконанню після її оголошення.

Ухвала може бути оскаржена до Запорізького апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її проголошення.

Вступна та резолютивна частини ухвали постановлені в нарадчій кімнаті та проголошені у судовому засіданні 02.09.2024 року.

Повний текст ухвали виготовлено 03.09.2024 року.

Слідчий суддя ОСОБА_1