Ухвала

від 05.09.2024 по справі 521/14039/24

МАЛИНОВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ОДЕСИ

Справа № 521/14039/24

Номер провадження № 2-з/521/170/24

У Х В А Л А

про забезпечення позову

05 вересня 2024 року м. Одеса

Малиновський районний суд міста Одеси у складі:

головуючого судді: Шевчук Н.О.,

секретар судового засідання: Решетняк В.А.

за участю учасників справи:

від Заступника керівника Малиновської окружної прокуратури міста Одеси не з`явився;

від Одеської міської ради не з`явився;

від ОСОБА_1 не з`явилася;

від Товариства з обмеженою відповідальністю «АВТО-АГРОПРОМСЕРВІС» - не з`явився;

від ОСОБА_2 не з`явилася;

від ОСОБА_3 - не з`явилася.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Одесі заяву Заступника керівника Малиновської окружної прокуратури міста Одеси в інтересах держави в особі Одеської міської радипро забезпечення позову

ВСТАНОВИВ:

У вересні 2024 року Заступник керівника Малиновської окружної прокуратури міста Одеси, який діє в інтересах держави в особі Одеської міської ради звернувся до Малиновського районного суду міста Одеси з позовною заявою до ОСОБА_1 , за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача: Товариство з обмеженою відповідальністю «АВТО-АГРОПРОМСЕРВІС», ОСОБА_2 , ОСОБА_3 в якій просить суд: витребувати у ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) на користь територіальної громади в особі Одеської міської ради земельну ділянку площею 0,25 га з кадастровим номером 5110137300:27:004:0004, розташовану за адресою АДРЕСА_1 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 2734713151101), а також вирішити питання про розподіл судових витрат.

Одночасно з поданням позовної заяви, 04.09.2024 року, прокурором до Малиновського районного суду міста Одеси було подано заяву про забезпечення позову, у якій прокурор просить суд: вжити заходи забезпечення позову шляхом накладення арешту (у тому числі заборонити відчуження та розпорядження, поділ та зміну цільового призначення земельної ділянки, заборонити будь-яким суб`єктам державної реєстрації речових прав на нерухоме майно, які уповноважені здійснювати реєстраційні дії в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, у тому числі нотаріусам, іншим акредитованим суб`єктам, посадовим особам здійснювати будь-які реєстраційні дії або вносити будь - які відомості щодо відповідного об`єкту нерухомого майна, зокрема щодо його поділу, розмежування, зміни цільового призначення, із забороною будь-яким особам проведення будь-яких підготовчих/будівельних робіт) на земельній ділянці з кадастровим номером 5110137300:27:004:0004 площею 0,25 га, що розташована за адресою АДРЕСА_1 .

Зокрема, у заяві про забезпечення позову, прокурор, посилаючись на обставини, викладені ним в позовній заяві, зазначив, що Малиновською окружною прокуратурою міста Одеси в ході реалізації повноважень, передбачених ст. 23 Закону України «Про прокуратуру», встановлено, що державний акт про право власності на земельну ділянку загальною площею 0,25 га, розташовану за адресою АДРЕСА_2 , на підставі якого проведено державну реєстрацію права власності на зазначену земельну ділянку - не видавався.

Таким чином, територіальна громада міста Одеси в особі Одеської міської ради незаконно позбавлена правомочності власника щодо володіння користування та розпорядження земельною ділянкою з кадастровим номером з 5110137300:27:004:0004 загальною площею 0,25 га, що розташована за адресою АДРЕСА_1 .

Враховуючи викладене, прокурор вважає, що земельна ділянка з кадастровим номером 5110137300:27:004:0004, розташована за адресою АДРЕСА_1 загальною площею 0,25 га, що утворилася унаслідок поділу земельної ділянки з кадастровим номером 5110137300:27:004:0001 загальною площею 0,25 га на земельні ділянки 5110137300:27:004:0002 площею 0,0346 га та 5110137300:27:004:0003 площею 0,2154 га та подальшого їх об`єднання, належить територіальній громаді міста Одеси та вибула із володіння власника без належних на те правових підстав.

В судове засідання учасники справи не з`явилися, про дату, час та місце розгляду заяви були повідомлені належним чином. Про причини неявки суду не повідомили, що не перешкоджає розгляду заяви прокурора про забезпечення позову за відсутності учасників справи, також і з огляду на те, що явка таких учасників ухвалою Малиновського районного суду міста Одеси від 05.09.2024 року про прийняття заяви до розгляду обов`язковою не визнавалась.

У зв`язку із неявкою сторін учасників справи, згідно приписів до ч. 2 ст. 247 ЦПК України у разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Розглянувши заяву прокурора про забезпечення позову, дослідивши матеріали справи в межах заявленої заяви, суд вважає, що заява про забезпечення позову потребує часткового задоволення, враховуючи таке.

Забезпечення позову це вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача проти несумлінних дій відповідача (який може сховати майно, продати, знищити або знецінити його), що гарантує реальне виконання позитивно прийнятого рішення.

Загальною підставою для вжиття заходів забезпечення позову є наявність обставин, які свідчать або дозволяють достовірно припустити, що невжиття цих заходів може утруднити чи зробити неможливим виконання майбутнього рішення суду.

Види забезпечення позову застосовуються для того, щоб гарантувати виконання можливого рішення суду, а таке рішення може бути постановлено тільки у відповідності до заявлених позовних вимог. Заходи забезпечення позову повинні застосовуватись лише у разі необхідності та бути співмірними із заявленими вимогами, оскільки безпідставне забезпечення позову може привести до порушення прав і законних інтересів інших осіб.

Відповідно до положень ст. 153 ЦПК України заява про забезпечення позову розглядається судом, у провадженні якого перебуває справа, без повідомлення відповідача та інших осіб, які беруть участь у справі.

Відповідно ч. 1ст. 151 ЦПК України, суд за заявою осіб, які беруть участь у справі, може вжити заходи забезпечення позову.

Відповідно до ч. 2ст. 149 ЦПК України, забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Відповідно до ч.1-2ст. 150 ЦПК Українипозов забезпечується: накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачеві і знаходяться у нього чи в інших осіб; забороною вчиняти певні дії; встановленням обов`язку вчинити певні дії; забороною іншим особам вчиняти дії щодо предмета спору або здійснювати платежі, або передавати майно відповідачеві чи виконувати щодо нього інші зобовязання; зупиненням продажу арештованого майна, якщо подано позов про визнання права власності на це майно і про зняття з нього арешту; зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа, який оскаржується боржником у судовому порядку; передачею речі, яка є предметом спору, на зберігання іншим особам, які не мають інтересу в результаті вирішення спору; зупиненням митного оформлення товарів чи предметів; арештом морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги; іншими заходами, необхідними для забезпечення ефективного захисту або поновлення порушених чи оспорюваних прав та інтересів, якщо такий захист або поновлення не забезпечуються заходами, зазначеними у пунктах 1-9 цієї частини. Суд може застосувати кілька видів забезпечення позову.

В силу вимог ч. 3ст. 150 ЦПК Українизаходи забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.

Відповідно до ч.ч. 1, 3-7 ст. 153ЦПК Українизаява про забезпечення позову розглядається судом не пізніше двох днів з дня її надходження без повідомлення учасників справи (учасників третейського (арбітражного) розгляду). Залежно від обставин справи суд може забезпечити позов повністю або частково. Про забезпечення позову або про відмову у забезпеченні позову суд постановляє ухвалу. В ухвалі про забезпечення позову суд зазначає вид забезпечення позову і підстави його обрання та вирішує питання зустрічного забезпечення.

Частиною 6 ст.153 ЦПК України передбачено, що залежно від обставин справи суд може забезпечити позов повністю або частково.

Заходи забезпечення позову застосовуються судом як засіб запобігання можливим порушенням майнових прав чи охоронюваних законом інтересів особи та гарантія реального виконання рішення суду за наявності фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного заходу до забезпечення позову.

Види забезпечення позову застосовуються для того, щоб гарантувати виконання можливого рішення суду, а таке рішення може бути постановлено тільки у відповідно до заявлених позовних вимог. Заходи забезпечення позову повинні застосовуватись лише у разі необхідності та бути співмірними із заявленими вимогами, оскільки безпідставне забезпечення позову може привести до порушення прав і законних інтересів інших осіб.

При вирішенні питання про забезпечення позову суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням такого: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв`язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

При цьому обґрунтування необхідності забезпечення позову покладається саме на позивача та полягає у доказуванні обставин, з якими пов`язано вирішення питання про забезпечення позову. Під час вирішення питання про вжиття заходів щодо забезпечення позову слід враховувати, що такими заходами не повинні застосовуватися обмеження, не пов`язані з предметом спору.

Співмірність передбачає співвідношення господарським судом негативних наслідків від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду та наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії.

Обранням належного заходу забезпечення позову дотримується принцип співвіднесення виду заходу забезпечення позову із вимогами позивача, чим врешті досягаються: збалансованість інтересів сторін та інших учасників судового процесу під час вирішення спору, фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову та, як наслідок, ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача без порушення або безпідставного обмеження при цьому прав та охоронюваних інтересів інших учасників справи.

Таким чином, в ухвалі про вжиття заходів до забезпечення позову має міститись мотивований висновок про те, як невжиття таких заходів може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду.

Статтею 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод "Право на ефективний засіб юридичного захисту" встановлено, що кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.

Слід зазначити, що згідно рішення Європейського суду з прав людини від 29 червня 2006 року у справі "Пантелеєнко проти України" засіб юридичного захисту має бути ефективним як на практиці, так і за законом. У рішенні Європейського суду з прав людини від 31 липня 2003 року у справі "Дорани проти Ірландії", було зазначено що поняття "ефективний засіб" передбачає запобігання порушенню або припинення порушення, а так само встановлення механізму відновлення, поновлення порушеного права.

При вирішенні справи "Каіч та інші проти Хорватії" (рішення від 17.07.2008) Європейський Суд з прав людини вказав, що для Конвенції було б неприйнятно, якби стаття 13 декларувала право на ефективний засіб захисту, але без його практичного застосування.

Таким чином, обов`язковим є практичне застосування ефективного механізму захисту. Протилежний підхід суперечитиме принципу верховенства права.

Адекватність заходу до забезпечення позову, що застосовується господарським судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається.

Види забезпечення позову застосовуються для того, щоб гарантувати виконання можливого рішення суду, а таке рішення може бути постановлено тільки у відповідно до заявлених позовних вимог. Заходи забезпечення позову повинні застосовуватись лише у разі необхідності та бути співмірними із заявленими вимогами, оскільки безпідставне забезпечення позову може привести до порушення прав і законних інтересів інших осіб.

Слід зазначити, що законом не визначається перелік відповідних доказів, які повинна надати особа до суду під час звернення з заявою про забезпечення позову, а тому суди у кожному конкретному випадку повинні оцінювати їх на предмет достатності, належності, допустимості та достовірності.

Водночас, для вирішення питання про наявність правових підстав для задоволення заяви про забезпечення позову та вжиття відповідних заходів має значення правильне визначення предмета спору.

При цьому під час вирішення питання про забезпечення позову обґрунтованість позову не досліджується, оскільки питання обґрунтованості заявлених позовних вимог є предметом дослідження судом під час розгляду спору по суті та не вирішується ним під час розгляду клопотання про забезпечення позову.

Оскільки в даному випадку прокурор звернувся до суду із заявою про забезпечення позову одночасно з поданням позовної заяви, у якій останнім було визначено вимоги немайнового характеру (витребування земельної ділянки із чужого незаконного володіння), то в цьому випадку має застосовуватися та досліджуватися така підстава вжиття заходів забезпечення позову як достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Також, в таких немайнових спорах має досліджуватися, чи не призведе невжиття заявленого заходу забезпечення позову до порушення вимоги щодо справедливого та ефективного захисту порушених прав, зокрема, чи зможе позивач їх захистити в межах одного цього судового провадження за його позовом без нових звернень до суду.

Відтак, зважаючи на доводи прокурора, зазначені ним у заяві про забезпечення позову, суд вважає, що такі доводи є частково обґрунтованими, оскільки у даному разі невжиття заходів забезпечення позову у вигляді арешту земельної ділянки, виходячи з мети заявника - захисту і відновлення порушених прав та інтересів держави в особі Одеської міської ради, яка вважає себе власником такої ділянки, враховуючи принцип співмірності та адекватності, такий захід забезпечення позову як накладення арешту на спірну земельну ділянку в подальшому буде запобігати утрудненню чи неможливості виконання рішення господарського суду, прийнятого за результатами розгляду справи у випадку задоволення позовних вимог. Тобто у даному разі прокурором доведено про наявність достатньо обґрунтованого припущення про те, що на даний час, відповідач може розпорядитися наявною у неї земельною ділянкою на власний розсуд.

Крім того, суд наголошує, що вказаний обраний вид забезпечення позову є тимчасовим та не призведе до невиправданого обмеження майнових прав відповідача, оскільки до вирішення справи по суті позовних вимог, її майнове становище не змінюється.

З огляду на вказане, суд виснує про наявність підстав для часткового задоволення заяви про забезпечення позову у справі №521/14039/24 та вважає, що на земельну ділянку з кадастровим номером 5110137300:27:004:0004 площею 0,25 га, що розташована за адресою АДРЕСА_1 слід накласти арешт.

В той же час, викладені прокурором вимоги у прохальній частині заяви про забезпечення позову, такі як: заборонити відчуження та розпорядження, поділ та зміну цільового призначення земельної ділянки, заборонити будь-яким суб`єктам державної реєстрації речових прав на нерухоме майно, які уповноважені здійснювати реєстраційні дії в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, у тому числі нотаріусам, іншим акредитованим суб`єктам, посадовим особам здійснювати будь-які реєстраційні дії або вносити будь - які відомості щодо відповідного об`єкту нерухомого майна, зокрема щодо його поділу, розмежування, зміни цільового призначення, із забороною будь-яким особам проведення будь-яких підготовчих/будівельних робіт, розцінюються судом як окремі заходи забезпечення позову, визначені ст. 150 ЦПК України, та у задоволенні яких належить відмовити, оскільки заявником не визначено, яким саме суб`єктам чи особам має бути встановлено заборону на здійснення відповідних дій, зазначених прокурором.

Окрім наведеного, суд зазначає, що у даному разі не вбачається підстав вимагати від позивача зустрічне забезпечення, оскільки обставин, за яких суд зобов`язаний застосовувати зустрічне забезпечення у відповідності до положень ч. 3 ст. 154 ЦПК України, не встановлено.

Керуючись ст. 149, 151-153, 353ЦПК України, Малиновський районний суд міста Одеси

УХВАЛИВ:

Задовольнити частково заяву Заступника керівника Малиновської окружної прокуратури міста Одеси, який діє в інтересах держави в особі Одеської міської радипро вжиття заходів забезпечення позову у справі №521/14039/24.

Накласти арешт нанерухоме майно: земельну ділянку з кадастровим номером 5110137300:27:004:0004, реєстраційний номер: 2734713151101, дата та час державної реєстрації:21.03.2024 року, площею 0,25 га, що розташована за адресою АДРЕСА_1 та зареєстрована за ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ).

В іншій частині вимог заяви Заступника керівника Малиновської окружної прокуратури міста Одеси, який діє в інтересах держави в особі Одеської міської ради про вжиття заходів забезпечення позову відмовити.

Роз`яснити, що ухвала суду про забезпечення позову є підставою внесення/виключення відомостей до/з Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна у порядку встановленим Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень».

Зустрічне забезпечення не застосовувати.

Копію ухвали направити до Управління державної реєстрації Юридичного департаменту Одеської міської ради (вул. Черняховського, 6, м. Одеса, 65009) для виконання, та сторонам у справі для відома.

Ухвала про забезпечення позову підлягає негайному виконанню в порядку, встановленому для виконання судових рішень. Оскарження ухвали не зупиняє її виконання.

На ухвалу може бути подана апеляційна скарга протягом 15 днів з дня її проголошення безпосередньо до Одеського апеляційного суду.

Повний текст ухвали складено та підписано 05.09.2024 року.

Суддя: Н.О. Шевчук