Рішення

від 05.09.2024 по справі 522/7082/24

ПРИМОРСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ОДЕСИ

Справа № 522/7082/24

Провадження № 2/522/4727/24

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 серпня 2024 року м. Одеса

Приморський районний суд міста Одеси у складі:

головуючої - судді Косіциної В.В.,

за участі секретаря судового засідання - Слободянюк І.Р.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Органу опіки та піклування в особі Приморської районної адміністрації Одеської міської ради , третя особа - Служба у справах дітей Одеської міської ради про повернення дитини матері,-

ВСТАНОВИВ:

03 травня 2024 року до Приморського районного суду м. Одеси надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Органу опіки та піклування в особі Приморської районної адміністрації Одеської міської ради , третя особа - Служба у справах дітей Одеської міської ради про повернення дитини матері, у якій позивачка просить повернути ОСОБА_1 на виховання неповнолітню доньку - ОСОБА_2 .

За результатами автоматизованого розподілу справи між суддями, справа передана на розгляд судді Косіциній В.В.

Ухвалою суду від 13 травня 2024 року провадження у справі відкрито. Встановлено, що розгляд справи здійснюватиметься в порядку загального позовного провадження. Залучено в якості третьої особи, що не заявляє самостійні вимоги щодо предмету спору Службу у справах дітей Одеської міської ради. Надано відповідачеві 15-ти денний строк з моменту отримання копії ухвали для подання відзиву. Підготовче засідання по справі призначено на 27 травня 2024 року.

Підготовче засідання, призначене на 27 травня 2024 року було відкладено на 06 червня 2024 року у зв`язку із повітряною тривогою, що підтверджується відповідною довідкою.

У підготовче засідання, призначене на 06 червня 2024 року з`явився позивач та представник позивача. Інші учасники справи у судове засідання - не з`явилися, хоча належним чином повідомлялися про дату, час та місце судового розгляду. Судове засідання було відкладено на 24 червня 2024 року.

У підготовче засідання, призначене на 24 червня 2024 року з`явився позивач, представник позивача, відповідач та представники третьої особи. Представником позивача заявлено клопотання про долучення доказів, а саме, відповідь з КНП «Дитяча міська поліклініка №3» ОМР та КНП «Одеський обласний медичний центр психічного здоров`я» ООР.

Представником відповідача заявлено клопотання про витребування доказів, а саме, відомостей з КНП «Одеський обласний медичний центр психічного здоров`я Одеської обласної ради» та КНП «Міський психіатричний диспансер Одеської міської ради» інформацію про перебування на обліку ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , а також інформацію про стан її здоров`я та інформацію про те, чи отримує ОСОБА_1 будь-яку медичну допомогу.

Ухвалою суду, що занесена до протоколу судового засідання прийнято рішення про задоволення клопотання про долучення доказів.

Ухвалою суду від 24 червня 2024 року задоволено клопотання представника відповідача про витребування доказів. Закрито підготовче засідання по справі. Справу призначено до судового розгляду на 10.07.2024 року.

26 червня 2024 року до Приморського районного суду м. Одеси від КНП «Міський психіатричний диспансер» Одеської міської ради надійшла відповідь на виконання ухвали суду від 24.06.2024 року.

09 липня 2024 року до Приморського районного суду м. Одеси від КНП «Одеський обласний медичний центр психічного здоров`я» Одеської обласної ради надійшла відповідь на виконання ухвали суду від 24.06.2024 року.

У судове засідання, призначене на 10 липня 2024 року з`явився позивач та його представник. Засідання по справі відкладено на 15 липня 2024 року.

У судове засідання, призначене на 15 липня 2024 року з`явився позивач, представник позивача та представник відповідача. Представником відповідача заявлено клопотання про виклик свідка, а саме, директора дитячого будинку де перебуває дитина. Ухвалою суду, занесеною до протоколу судового засідання задоволено клопотання представника відповідача про виклик свідка. Засідання по справі відкладено на 17 липня 2024 року.

У судове засідання, призначене на 17 липня 2024 року з`явився позивач, представник позивача, представник відповідача, представник третьої особи та свідок. Здійснено допит свідка. Засідання по справі відкладено на 14.08.2024 року.

У судове засідання, призначене на 14 серпня 2024 року з`явився позивач, представник позивача, представник відповідача, представник третьої особи та свідок. Здійснено допит свідка. Засідання по справі відкладено на 21.08.2024 року.

21 серпня 2024 року до Приморського районного суду м. Одеси від представника позивача - адвоката Тищенка Станіслава Юрійовича надійшло клопотання про долучення доказів, а саме: проїзні документи до м. Хмельницький, спільні фотографії з дітьми, дозвіл на відвідування.

21 серпня 2024 року до Приморського районного суду м. Одеси від представника позивача - адвоката Тищенка Станіслава Юрійовича надійшло клопотання про долучення доказів, а саме: копію наказу про прийняття на роботу.

У судове засідання, призначене на 14 серпня 2024 року з`явився позивач, представник позивача, представник відповідача, представник третьої особи та свідок. Представником відповідача заявлено клопотання про долучення доказів, у якому заявник просив долучити до матеріалів справи копії медичних документів, копії актів-приймання передачі дітей, копію пояснення та копію заяви ОСОБА_3 .

Ухвалою суду, занесеною до протоколу судового засідання задоволено клопотання представник відповідача про долучення доказів. Також, ухвалою суду, занесеною до протоколу судового засідання прийнято рішення про задоволення клопотання представника позивача про долучення доказів. Ухвалою суду, занесеною до протоколу судового засідання прийнято рішення про залучення до матеріалів справи копії графіку щеплень дитини.

Будь-яких інших заяв або клопотань від учасників справи - не надходило.

В засідання 21 серпня 2024 року учасники з`явилися.

Суд дослідивши матеріали справи встановив наступні обставини та дійшов до наступних висновків.

ІНФОРМАЦІЯ_2 народилася ОСОБА_2 , що підтверджується копією свідоцтва про народження серії НОМЕР_1 , актовий запис про народження №354 від 13.04.2022 року, та відповідно до якого матір`ю дитини записана ОСОБА_1 (а.с.12).

Згідно витягу з Державного реєстру актів цивільного стану громадян про державну реєстрацію народження із зазначенням відомостей про батька відповідно до ч.1 ст.135 СК України від 29.03.2023 року №00039054027, відомості про батька дитини - ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 записані відповідно до ч.1 ст.135 СК України (а.с.14).

Згідно висновку Органу опіки та піклування Приморської районної адміністрації Одеської міської ради про недоцільність повернення малолітньої ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , на виховання матері - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , від 28.03.2024 року, 25 листопада 2023 року спеціалісту у Служби у справах дітей ОМР від інспектора СЮП ОРУП №1 ГУНП в Одеській області стало відомо про те, що за адресою: АДРЕСА_1 мати дитини - ОСОБА_1 перебуває з явними ознаками наркотичного сп`яніння в стані змінної свідомості та була госпіталізована. З метою захисту прав ОСОБА_2 спеціалістом ССД ОМР спільно з інспектором СЮП ОРУП №1 ГУНП в Одеській області було здійснено негайний виїзд за адресою проживання дитини за результатами якого малолітню ОСОБА_2 було доставлено до КНП «Міський спеціальний будинок №1» ОМР про що було складено акт органу внутрішніх справ України та закладу охорони здоров`я про підкинуту чи знайдену дитину та її доставку від 25.11.2023 року. 29 листопада 2023 року ОСОБА_1 звернулася до ССД ОМР із заявою про повернення дитини на виховання. 07 лютого 2024 року ОСОБА_1 повторно звернулася до ССД ОМР із заявою про повернення дитини на виховання із відповідним пакетом документів.

Зазначеним висновком, Орган опіки та піклування Приморської районної адміністрації ОМР вирішив вважати недоцільним повернення ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , на виховання матері - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 (а.с.22).

Судом встановлено, що ОСОБА_2 була поміщена до КНП «Міський спеціалізований будинок дитини №1» ОМР на підставі акту органу внутрішніх справ України та закладу охорони здоров`я про підкинуту чи знайдену дитину та її доставку від 25.11.2023 року.

Порядок складання зазначеного акту регулюється Інструкцією щодо заповнення форми акта органу внутрішніх справ України та закладу охорони здоров`я про підкинуту чи знайдену дитину та її доставку, що затверджена спільним наказом МОН України та МВС України від 17.12.2013 року № 1095/1239.

Згідно п.2-3 Інструкції, у разі виявлення дитини, яку підкинуто чи знайдено поза закладом охорони здоров`я (на вулиці, у транспорті або в інших громадських місцях), Акт складається службовою особою органу внутрішніх справ за місцем виявлення дитини в присутності медичного працівника закладу охорони здоров`я, який викликається на вимогу службової особи органу внутрішніх справ.

Акт складається в присутності особи, яка знайшла (виявила) підкинуту чи знайдену дитину, та понятих.

Службова особа органу внутрішніх справ негайно повідомляє про виявлення такої дитини службу у справах дітей за місцем виявлення дитини.

У разі виявлення дитини, яку підкинуто чи знайдено в закладі охорони здоров`я, керівник цього закладу негайно повідомляє територіальний орган внутрішніх справ, службу у справах дітей за місцезнаходженням закладу охорони здоров`я, де виявлена підкинута або знайдена дитина, про виявлення такої дитини та викликає службову особу органу внутрішніх справ для складання Акта.

У п.9 Інструкції вказано, що в акті зазначається найменування та місцезнаходження закладу охорони здоров`я або закладу соціального захисту дітей, куди знайдена чи підкинута дитина доставлена.

З зазначеного вбачається, що поміщення дитини до закладу охорони здоров`я або закладу соціального захисту дітей допускається лише у випадку, коли таку дитину було підкинуто або знайдено. При цьому, таку дитину може бути підкинуто або знайдено як в закладі охорони здоров`я так і за його межами. Окрім того, інструкція чітко розкриває критерії місць, у яких може бути знайдена дитина поза межами закладу охорони здоров`я. Це можуть бути на вулиці, у транспорті або в інших громадських місцях. Тобто, перелік цих місць не є вичерпним, проте, усі такі місця мають бути громадськими.

За загальним правилом, громадське місце - це частина (частини) будь-якої будівлі, споруди, яка доступна або відкрита для населення вільно, чи за запрошенням, або за плату, постійно, періодично або час від часу.

Окрім того, зазначений механізм застосовуються до знайдених та/або підкинутих дітей, вхідні дані яких (прізвище, ім`я та по батькові, дату народження, відомості про батьків) - невідомі.

Саме для цього, відповідно до п.п.6-8 Інструкції, у акті зазначається стать підкинутої чи знайденої дитини, вказується конкретне місце її виявлення та обставини, анкетні дані особи, яка її знайшла, час доби та інші обставини, які мають суттєве значення.

В Акті зазначаються прикмети дитини, а саме: приблизний вік, вага, зріст, чітко - колір очей, волосся, шкіри, етнічні особливості, особливі прикмети (плями, шрами, родимки).

Окремо вказується одяг, у який була вдягнута дитина, які речі при собі мала, у тому числі документи.

З урахуванням віку та розвитку дитини з`ясовується у неї місце проживання батьків, інших родичів, їхні анкетні дані, інші обставини, що мають значення для встановлення особи дитини.

За відсутності цих даних в Акті обов`язково робиться відмітка.

В Акті вказується стан здоров`я дитини: зовнішньо здорова, хвора, свідомість, колір шкірних покривів, слизових оболонок, наявність тілесних ушкоджень, де, які, описуються дані об`єктивних методів обстеження (аускультація, пальпація) дитини за органами та системами (число дихальних рухів, число серцевих скорочень, реакція на зовнішні подразники тощо).

Тобто, особливістю поміщення дитини до закладу охорони здоров`я або до закладу соціального захисту дітей на підставі акту є те, що така дитина має бути підкинута або знайдена як у закладі охорони здоров`я так і поза його межами, а у разі, якщо дитину знайдено або підкинуто поза межами закладу охорони здоров`я, обов`язковою умовою для складання такого акту та подальшого її поміщення до закладу охорони здоров`я є знайдення її саме у місці, що належить до числа громадських а також відсутність будь-яких відомостей про дитину та її батьків.

Проте, з висновку Органу опіки та піклування Приморської районної адміністрації Одеської міської ради про недоцільність повернення малолітньої ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , на виховання матері - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , від 28.03.2024 року, вбачається, що спеціаліст ССД ОМР здійснив негайний виїзд за адресою мешкання дитини - ОСОБА_2 .

Відповідно до довідки про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи від 31.01.2023 року №5105-5002548105, ОСОБА_2 фактично проживає за адресою: АДРЕСА_2 .

Тобто, ОСОБА_2 не була підкинута або знайдена, а була виявлена у місці свого фактичного проживання, що не є громадським місцем.

Також, зі змісту висновку вбачається, що під час здійснення негайного виїзду за місцем фактичного проживання дитини спеціалістом ССД ОМР та іпспектором СЮП ОРУП №1 ГУНП в Одеській області було встановлено вхідні дані, що стосуються дитини, зокрема, відомості про її батьків (матір), про що свідчить формулювання: «мати дитини, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , перебуває з явними ознаками наркотичного сп`яніння».

Так, у постанові КМУ «Питання діяльності органів опіки та піклування, пов`язаної із захистом прав дитини» від 24 вересня 2008 р. № 866 чітко врегульовано порядок дій представників органів опіки та піклування у разі виявлення дітей, які залишились без батьківського піклування.

Згідно п.4-6 Порядку, особи, яким стало відомо про факт залишення дитини без батьківського піклування, зобов`язані негайно повідомити про це службу у справах дітей за місцем виявлення дитини.

Служба у справах дітей або виконавчий орган сільської, селищної ради, до яких надійшло повідомлення про дитину, яка залишилась без батьківського піклування, повинні з`ясувати місце знаходження дитини, її вік, відомості про батьків або осіб, які їх замінюють, обставини, за яких дитина залишилась без батьківського піклування, прізвище, ім`я, по батькові та адресу особи, від якої надійшло повідомлення, та отримати іншу інформацію, що має істотне значення.

Служба у справах дітей у разі потреби подає відповідному центру соціальних служб для сім`ї, дітей та молоді відомості про дитину, її батьків або осіб, які їх замінюють, та інформацію про обставини, за яких дитина залишилася без батьківського піклування, для надання необхідних соціальних послуг.

Сільський, селищний голова або інша уповноважена особа виконавчого органу сільської, селищної ради протягом доби після надходження інформації про дитину, яка залишилась без батьківського піклування, передає її службі у справах дітей.

Служба у справах дітей, а у разі, коли дитина виявлена на території села, селища, - виконавчий орган сільської, селищної ради разом з працівниками уповноваженого підрозділу органу Національної поліції та охорони здоров`я протягом доби після надходження повідомлення про дитину, яка залишилась без батьківського піклування, проводять обстеження умов її перебування, стану здоров`я та з`ясовують обставини, за яких дитина залишилась без батьківського піклування.

Тимчасове влаштування дітей, які залишились без батьківського піклування, проводиться відповідно до пункту 31 цього Порядку.

Згідно п.31 Порядку, тимчасове влаштування дитини, яка залишилася без батьківського піклування, у тому числі дитини, розлученої із сім`єю, проводять у межах компетенції служба у справах дітей та уповноважений орган Національної поліції за місцем виявлення дитини.

Дитина, яка залишилася без батьківського піклування, у тому числі дитина, розлучена із сім`єю, тимчасово може бути влаштована, зокрема, у будинок дитини, дитячий будинок-інтернат системи соціального захисту населення.

У разі тимчасового влаштування дитини до сім`ї родичів, знайомих, прийомної сім`ї, дитячого будинку сімейного типу зазначені особи, до яких її влаштовано, мають право на призначення та виплату тимчасової допомоги на період тимчасового влаштування дитини в сім`ю родичів, знайомих, прийомну сім`ю або дитячий будинок сімейного типу до дня її вибуття із зазначених форм влаштування, що визначається відповідно до наказу служби у справах дітей про тимчасове влаштування дитини. Тимчасова допомога призначається та виплачується відповідно до Порядку призначення і виплати тимчасової допомоги на дітей, щодо яких встановлено факт відсутності батьківського піклування та які тимчасово влаштовані в сім`ю родичів, знайомих, прийомну сім`ю або дитячий будинок сімейного типу, "Дитина не одна", затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 22 березня 2024 р. № 331 "Деякі питання провадження діяльності з усиновлення та влаштування дітей-сиріт, дітей, позбавлених батьківського піклування, соціального захисту дітей, залишених без батьківського піклування".

У наказі служби у справах дітей про тимчасове влаштування дитини обов`язково зазначається підстава, яка спричинила тимчасове влаштування дитини, яка залишилася без батьківського піклування.

Тобто, тимчасове влаштування дитини, яка залишилася без батьківського піклування повинно здійснюватися саме на підставі наказу Служби у справах дітей.

На думку суду, в конкретному випадку повинен був бути застосований саме визначений вище порядок тимчасово.

Відповідач не надав суду будь-яких доказів, які свідчать про те, що ССД ОМР приймала наказ про тимчасове влаштування дитини, яка залишилася без батьківського піклування.

Окрім того, відповідно до ч.2 ст.170 СК України, у виняткових випадках, при безпосередній загрозі для життя або здоров`я дитини, орган опіки та піклування або прокурор мають право постановити рішення про негайне відібрання дитини від батьків.

У цьому разі орган опіки та піклування зобов`язаний негайно повідомити прокурора та у семиденний строк після постановлення рішення звернутися до суду з позовом про позбавлення батьків чи одного з них батьківських прав або про відібрання дитини від матері, батька без позбавлення їх батьківських прав. З таким позовом до суду має право звернутися прокурор.

Проте, відповідач не надав доказів того, що Орган опіки та піклування Приморської районної адміністрації Одеської міської ради приймав про негайне відібрання дитини від батьків у зв`язку із існуванням безпосередньої загрози життю та здоров`ю людини.

Суд також звертає увагу на те, що за період з 25.11.2023 року по момент ухвалення рішення, уповноважений орган не звертався до суду із позовом про відібрання дитини від батьків без позбавлення їх батьківських прав або із позовом про позбавлення ОСОБА_1 .

Згідно ч.3 ст.170 СК України, якщо відпадуть причини, які перешкоджали належному вихованню дитини її батьками, суд за заявою батьків може постановити рішення про повернення їм дитини.

У постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 09 вересня 2020 року у справі № 400/936/18 (провадження № 61-9444св19) зазначено, що згідно з частиною третьою статті 170 СК України якщо відпадуть причини, які перешкоджали належному вихованню дитини її батьками, суд за заявою батьків може постановити рішення про повернення їм дитини. Відповідно до наведеного правила для вирішення питання про повернення дитини батькам необхідно довести, що причини, які стали підставою для відібрання дитини відпали. Водночас, під час вирішення питання про повернення дитини на підставі наведеної статті судам необхідно перевіряти доводи сторін щодо наявності інших підстав, передбачених статтею 170 СК України, для відібрання дитини, які можуть свідчити про існування перешкод для повернення дитини її батькам (одному з батьків). У протилежному випадку створюватимуться умови для безпідставної передачі дитини її батькам та наступного вирішення питання про повторне її відібрання, що порушуватиме справедливу рівновагу між інтересами батьків та дітей. Верховний Суд виходить з того, що дитина не може бути повернута одному з батьків, коли існує загроза їй або умови проживання з цим з батьків є небезпечними для її життя, здоров`я і морального виховання.

З матеріалів справи вбачається, що основною причиною для поміщення дитини до КП «Міський спеціалізований будинок дитини №1» ОМР стало те, що 25.11.2023 року мати дитини - ОСОБА_1 перебувала з явними ознаками наркотичного сп`яніння в стані змінної свідомості та була госпіталізована.

Згідно відповіді КНП «Одеський обласний медичний центр психічного здоров`я» від 03.07.2024 року №3717, ОСОБА_1 перебувала на лікуванні у закладі в період з 255.11.2023 року по 27.11.2023 року та виписана з діагнозом: «психічні та поведінкові роздали внаслідок вживання алкоголю. Стан залежності» (а.с.64).

У підготовчому засіданні по справі, що відбулося 06.06.2024 року ОСОБА_1 пояснила, що вживала наркотичні речовини, проте, на даний момент не вживає, що підтверджується протоколом судового засідання .

На підтвердження того, що позивачка не вживає алкоголь, суду було надано лист КНП «ООМЦПЗ» ООР від 21.06.2024 року, з якого вбачається, що ОСОБА_1 перебувала на профілактичному обліку з 20.05.2022 року по 21.06.2024 року. Діагноз - психічні та поведінкові розлади внаслідок вживання декількох психоактивних речовин. Вживання зі шкідливим наслідками для здоров`я».

У період з 20.06.2024 по 21.06.2024 року ОСОБА_1 пройшла обстеження у денному стаціонарі для хворих з психічними та поведінковими розладами внаслідок вживання психоактивних речовин. За період обстеження, ознак вживання алкоголю та наркотичних речових - не виявлено. Окрім того, у листі зазначено про те, що за період перебування на профілактичному огляді, тобто у період з 20.05.2022 року по 21.06.2024 року режим спостереження не порушувала, лікаря нарколога відвідувала у призначений час (а.с.51).

Згідно листа КНП «ООМЦПЗ» ООР від 24.06.2024 року, ОСОБА_1 на наркологічному обліку - не значиться (а.с.52).

Суд звертає увагу на те, що з моменту відкриття провадження по справі до моменту ухвалення рішення, було проведено 7 засідань по справі, а саме: 06.06.2024, 24.06.2024, 10.07.2024, 15.07.2024, 17.07.2024, 14.08.2024 та 21.08.2024 року.

Зазначене дало змогу оцінити психомоторний стан та вольові функції позивача у значному проміжку часу.

Зокрема, позивачка у повній мірі виконувала свої процесуальні обов`язки, зокрема, виконувала розпорядження головуючого, щоразу з`являлася у судові засідання.

Під час проведення судових засідань позивачка не вчиняла будь яких дій, які характеризується гіперрухливістю та неадекватною ситуації поведінкою.

Також, під час судових засідань судом не було виявлено будь-яких явних ознак алкогольного або наркотичного сп`яніння.

Зазначене на думку суду свідчить про те, що ОСОБА_1 дійсно вживала усіх необхідних дій для усунення причин, що слугували підставою для поміщення дитини - ОСОБА_1 до закладу соціального захисту дитини та на момент ухвалення рішення по справі такі обставини фактично перестали існувати, що підтверджується належними та допустимими доказами по справі.

Суд також хоче звернути увагу на те, що за період розгляду справи (близько трьох місяців), ОСОБА_1 вчиняла активних дій задля покращення свого майнового стану, зокрема, шляхом працевлаштування.

Так, 15.05.2024 року між ТОВ «ФН ПЕРСОНАЛ» та ОСОБА_1 було укладено договір про надання послуг пов`язаних із навантажувально-розвантажувальних робіт, які надавалися у період з 13.05.2024 року по 31.05.2024 року (а.с.44-47).

Також, позивачем надано наказ ФОП ОСОБА_4 №7 від 30.07.2024 року, з якого вбачається, що ОСОБА_1 прийнята на посаду бариста з 31.07.2024 року.

Зазначене знову ж таки підтверджує факт того, що ОСОБА_1 вживає активних дій задля повернення дитини, тобто, у повній мірі бажає повернути дитину та повністю заінтересована у цьому.

Щодо відношення матері до дитини, то 12 січня 2024 року ОСОБА_1 отримала дозвіл на відвідування ОСОБА_2 у КНП «МСБД №1» ОМР (а.с.26).

Як пояснила свідок ОСОБА_5 , яка є директором закладу де знаходиться дитина, позивачка достатньо часто відвідувала доньку.

Згідно листа КНП «Дитяча міська поліклініка №3» ОМР від 20.06.2024 року №615, ОСОБА_2 перебувала на обліку з 31.01.2023 року по 23.02.2024 року. Декларація на обслуговування було укладена з лікарем педіатром - ОСОБА_6 . На амбулаторні прийоми з приводу захворювання дитину супроводжувала мати, усі призначення лікаря - виконувала. Дитина щеплена за індивідуальним графіком у повному обсязі (а.с.50).

Окрім того, отримання щеплень ОСОБА_2 підтверджується графіком щеплень.

У судовому засіданні по справі, призначеному 17.07.2024 року було допитано в якості свідка ОСОБА_5 - директора закладу соціального захисту дитини, де перебуває ОСОБА_2 . З приводу поставлених питань вона пояснила, що ОСОБА_2 дійсно відвідує свою неповнолітню дитину. Також пояснила, що одного разу між працівниками закладу та ОСОБА_2 виник конфлікт у зв`язку з тим, що під час повітряної тривоги мама хотіла перебувати з дитиною, проте, забезпечити це було неможливо у зв`язку з існуючою забороною. На запитання з приводу того, як дитина реагує на зустріч з мамою, вона пояснила, що дитина реагує позитивно.

Проте, зазначила, що вважає що дитина не може бути повернута у зв`язку із залежністю позивачки від наркотичних речовин. Також зазначила про те, що інші діти позивачки знаходяться із батьком.

Щодо твердження свідка про наркотичну залежність позивачки, то вони спростовані належними та допустимими доказами по справі.

На підтвердження того, що позивачка відвідує інших дітей, які знаходяться у м. Хмельницькому, позивачкою були надані копії квитків на потяг, а також фото.

У судовому засіданні, що відбулося 14.08.2024 року було повторно допитано в якості свідка ОСОБА_5 - директора закладу соціального захисту дитини, де перебуває ОСОБА_2 .

Судом поставлено питання про те, чи з`являється позивачка до дитини. З приводу питання свідок пояснила, що позивачка приходить до дитини.

Відповідно до частини першої статті 18, частини першої статті 27 Конвенції про права дитини держави-учасниці докладають всіх можливих зусиль до того, щоб забезпечити визнання принципу загальної та однакової відповідальності обох батьків за виховання і розвиток дитини. Батьки або у відповідних випадках законні опікуни несуть основну відповідальність за виховання і розвиток дитини. Найкращі інтереси дитини є предметом їх основного піклування. Держави-учасниці визнають право кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини.

Батько і мати мають рівні права та обов`язки щодо своїх дітей. Предметом основної турботи та основним обов`язком батьків є забезпечення інтересів своєї дитини (частина третя статті 11 Закону України «Про охорону дитинства»).

Європейський суд з прав людини зауважує, що між інтересами дитини та інтересами батьків повинна існувати справедлива рівновага і, дотримуючись такої рівноваги, особлива увага має бути до найважливіших інтересів дитини, які за своєю природою та важливістю мають переважати над інтересами батьків. (HUNT v. UKRAINE, № 31111/04, § 54, ЄСПЛ, від 07 грудня 2006 року).

У справі ЄСПЛ «М. С. проти України» у рішенні від 11 липня 2017 року, заява № 2091/13, та у рішенні «Мамчур проти України», № 10383/09, § 100, ЄСПЛ, зауважив, що при визначенні найкращих інтересів дитини у кожній конкретній справі необхідно враховувати два аспекти: по-перше, інтересам дитини найкраще відповідає збереження її зв`язків із сім`єю, крім випадків, коли сім`я є особливо непридатною або неблагополучною; по-друге, у найкращих інтересах дитини є забезпечення її розвитку у безпечному, спокійному та стійкому середовищі, що не є неблагонадійним (§ 76). На сьогодні існує широкий консенсус, у тому числі в міжнародному праві, на підтримку ідеї про те, що в усіх рішеннях, що стосуються дітей, забезпечення їх найкращих інтересів повинно мати першочергове значення. Найкращі інтереси дитини залежно від їх характеру та серйозності можуть перевищувати інтереси батьків. У § 54 рішення ЄСПЛ від 07 грудня 2006 року № 31111/04 у справі «Хант проти України» зазначено, що між інтересами дитини та інтересами батьків повинна існувати справедлива рівновага й, дотримуючись такої рівноваги, особлива увага має бути до найважливіших інтересів дитини, які за своєю природою та важливістю мають переважати над інтересами батьків. Отже, положення про право батьків і дітей бути поряд один з одним не може тлумачитися на шкоду інтересам дитини, при розгляді справи суди насамперед мають виходити з інтересів самої дитини.

У справі «Савіни проти України» (№ 39948/06 від 18 грудня 2008 року, п.п. 47-49) Європейський суд з прав людини вказує, що право батьків і дітей бути поряд одне з одним становить основоположний складник сімейного життя, а розірвання сімейних зв`язків означає позбавлення дитини її коріння, а це можна виправдати лише за виняткових обставин.

В справі «Мамчур проти України» від 16 липня 2015 року (заява № 10383/09) Європейський суд з прав людини зауважував, що оцінка загальної пропорційності будь-якого вжитого заходу, що може спричинити розрив сімейних зв`язків, вимагатиме від судів ретельної оцінки низки факторів та залежно від обставин відповідної справи вони можуть відрізнятися. Проте необхідно пам`ятати, що основні інтереси дитини є надзвичайно важливими. При визначенні основних інтересів дитини у кожному конкретному випадку необхідно враховувати дві умови: по-перше, у якнайкращих інтересах дитини буде збереження її зв`язків із сім`єю, крім випадків, коли сім`я виявляється особливо непридатною або явно неблагополучною; по-друге, у якнайкращих інтересах дитини буде забезпечення її розвитку у безпечному, спокійному та стійкому середовищі, що не є неблагополучним.

Зазначене вище у своїй сукупності свідчить про те, що обставини, за яких ОСОБА_2 була поміщена до закладу соціального захисту дітей - припинені у зв`язку із активними діями ОСОБА_1 , а повернення дитини матері - відповідатиме найкращим інтересам дитини, тому, суд доходить до висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог у повному обсязі.

Відповідно до п.5 ч.1 ст.430 ЦПК України, суд допускає негайне виконання рішень у справах про відібрання дитини і повернення її тому, з ким вона проживала.

Тому, суд доходить до висновку про наявність підстав для негайного виконання рішення в частині повернення дитини матері.

Сімейний кодекс України не врегульовує питання, які стосуються здійснення Органом опіки та піклування контролю за дітьми, щодо яких суд прийняв рішення про їх повернення батькам або іншим особам, під опікою або піклуванням яких вони перебувають.

Згідно ст.10 СК України, якщо певні сімейні відносини не врегульовані цим Кодексом, іншими нормативно-правовими актами або домовленістю (договором) сторін, до них застосовуються норми цього Кодексу, які регулюють подібні відносини (аналогія закону).

Стаття 246 СК України врегульовує контроль органу опіки та піклування за дотриманням прав дитини, над якою встановлено опіку або піклування, дитини, яка перебуває у складних життєвих обставинах.

Згідно ч.1 ст.246 СК України, орган опіки та піклування контролює умови утримання, виховання, навчання дитини, над якою встановлено опіку або піклування.

За таких обставин, суд вважає за доцільне зобов`язати Орган опіки та піклування Приморської районної адміністрації Одеської міської ради здійснювати контроль за умовами утримання, вихвання та навчання дитини згідно наступного графіку:

- протягом одного року з моменту ухвалення рішення по справі - щомісяця, із поданням до суду звіту про умови утримання, виховання та навчання дитини, який повинен бути поданий до суду не пізніше останнього дня календарного місяця;

- після закінчення однорічного терміну з моменту ухвалення рішення суду та до досягнення дитиною 6-ти років - один раз на пів року з подальшим поданням до суду відповідного звіту.

Суд попереджає ОСОБА_1 про необхідність зміни ставлення до дитини задля забезпечення її якнайкращих інтересів та роз`яснює, що у разі загрози для життя або здоров`я дитини районна, районна у мм. Києві та Севастополі держадміністрація, виконавчий орган міської чи районної у місті (в разі утворення) ради, сільської, селищної ради об`єднаної територіальної громади може прийняти рішення про негайне відібрання дитини в опікуна, піклувальника

На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст.2, 4, 12, 13, 27, 64, 76, 81, 95, 133, 141, 247, 258-259, 263-265, 268, 354 ЦПК України, суд,-

УХВАЛИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 до Органу опіки та піклування в особі Приморської районної адміністрації Одеської міської ради , третя особа - Служба у справах дітей Одеської міської ради про повернення дитини матері - задовольнити.

Повернути неповнолітню доньку - ОСОБА_2 на виховання ОСОБА_1 .

Допустити негайне виконання рішення в частині повернення дитини матері.

Зобов`язати Орган опіки та піклування Приморської районної адміністрації Одеської міської ради здійснювати щомісячний контроль умов утримання, виховання та навчання дитини - ОСОБА_2 протягом 1 (одного) року з моменту ухвалення рішення по справі, та не пізніше останнього календарного дня місяця подавати до суду звіт про умови утримання, виховання та навчання дитини. В подальшому зобов`язати Орган опіки та піклування Приморської районної адміністрації Одеської міської ради здійснювати відповідний контроль раз на пів року до досягнення дитиною 6 років.

Роз`яснити ОСОБА_1 , що у разі загрози для життя або здоров`я дитини районна, районна у мм. Києві та Севастополі держадміністрація, виконавчий орган міської чи районної у місті (в разі утворення) ради, сільської, селищної ради об`єднаної територіальної громади може прийняти рішення про негайне відібрання дитини в опікуна, піклувальника.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до Одеського апеляційного суду.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст рішення складено та підписано 5 вересня 2024 року.

Суддя Косіцина В.В.

05.09.2024