Ухвала

від 04.09.2024 по справі 215/4794/21

КАСАЦІЙНИЙ ЦИВІЛЬНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

04 вересня 2024 року

м. Київ

справа № 215/4794/21

провадження № 61-10532ск24

Верховний Суд у складі судді Третьої судової палати Касаційного цивільного суду Ігнатенка В. М.,

розглянув касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Тернівського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 05 січня

2024 року та постанову Дніпровського апеляційного суду від 25 червня

2024 року у справі за позовом Виконавчого комітету Тернівської районної у місті Кривому Розі ради та її виконавчого комітету до ОСОБА_1 про виселення з займаного житлового приміщення,

В С Т А Н О В И В:

У липні 2021 року Виконавчий комітет Тернівської районної у місті Кривому Розі ради та її виконавчого комітету звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1 про виселення з займаного житлового приміщення.

Рішенням Тернівського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 05 січня 2024 року позов задоволено.

Виселено ОСОБА_1 із самоправно зайнятої квартири

АДРЕСА_1 , без надання іншого житлового приміщення.

Вирішено питання щодо розподілу судових витрат.

Постановою Дніпровського апеляційного суду від 25 червня 2024 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 задоволено частково.

Рішення Тернівського районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області від 05 січня 2024 року скасовано та ухвалено нове рішення.

Позовні вимоги Виконавчого комітету Тернівської районної у місті ради до

ОСОБА_1 про виселення з займаного житлового приміщення - задоволено.

Виселено ОСОБА_1 із самоправно зайнятої квартири

АДРЕСА_1 , без надання іншого жилого приміщення.

Вирішено питання щодо розподілу судових витрат.

23 липня 2024 року представник ОСОБА_1 - адвокат Лушпенко Д. С. через підсистему «Електронний суд» надіслав до Верховного Суду касаційну скаргу на ОСОБА_1 на рішення Тернівського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 05 січня 2024 року та постанову Дніпровського апеляційного суду від 25 червня 2024 року.

У касаційній скарзі заявник просить суд касаційної інстанції скасувати оскаржувані судові рішення та ухвалити нове про відмову у задоволенні позову.

Ухвалою Верхового Суду від 08 серпня 2024 року касаційну скаргу

ОСОБА_1 залишено без руху та надано строк для усунення недоліків, а саме уточнення прохальної частини та сплати судового збору за подання касаційної скарги.

Вимоги ухвали Верховного Суду від 08 серпня 2024 року заявник виконала в частково.

ОСОБА_1 подала до Верховного Суду клопотання про звільнення її від сплати судового збору за подання касаційної скарги.

В обґрунтування клопотання зазначила, що розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру її річного доходу за попередній календарний рік. На підтвердження даного клопотання надала копію довідки з Реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування (Форма ОК-5) за 1999 -2006 роки та довідку про доходи № 0839808701021890 за період з 01 січня 2023 року по 30 червня 2024 року.

Подана касаційна скарга не може бути прийнята касаційним судом до розгляду та вирішення питання про відкриття касаційного провадження, з оглядуна наступне.

Клопотання про звільнення від сплати судового збору за подання касаційної скарги задоволенню не підлягає з огляду на таке.

Згідно з частинами першою та третьою статті 136 ЦПК України суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на визначений строк у порядку, передбаченому законом, але не більше як до ухвалення судового рішення у справі. З підстав, зазначених у частині першій цієї статті, суд у порядку, передбаченому законом, може зменшити розмір належних до сплати судових витрат, пов`язаних з розглядом справи, або звільнити від їх сплати.

Відповідно до пункту 1 частини першої статті 8 Закону України «Про судовий збір», враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких

умов: розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік.

Визначення майнового стану сторони процесу є оціночним та залежить

від доказів, якими обґрунтовується рівень її майнового стану. Доказами рівня майнового стану можуть бути документи, які підтверджують скрутний майновий стан особи, що, відповідно, унеможливлює сплату судових витрат. Якщо через низький рівень майнового стану сторона позбавлена можливості сплатити судовий збір, то такі обставини є підставою для відстрочення та розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення сторони від сплати (див. постанову Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 31 липня 2019 року, справа № 821/1896/15-а, провадження № К/9901/14384/18).

Верховний Суд зауважує, що обов`язок доведення існування обставин, що свідчать про скрутний майновий стан заявника для відстрочення, розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення сторони покладається саме на заявника. Підставою для відстрочення або розстрочення сплати судового збору є врахування судом майнового стану сторони, тобто фізичної або юридичної особи (наприклад, довідка про доходи, про склад сім`ї, про наявність на утриманні непрацездатних членів сім`ї, банківські документи про відсутність на рахунку коштів, довідка податкового органу про перелік розрахункових та інших рахунків тощо.

В ухвалі Великої Палати Верховного Суду від 20 квітня 2023 року у справі

№ 990/13/23 зазначено, що документ з Державного реєстру фізичних

осіб - платників податків про суми виплачених доходів та утриманих податків відображає лише інформацію про доходи скаржника, який сам по собі не відображає скрутний майновий стан особи, яка подає скаргу.

Верховний Суд зауважує, що для звільнення від сплати судового збору заявник має довести існування фінансових труднощів та такого майнового стану, що надає підстави для звільнення такої особи від сплати судового збору.

Верховний Суд вважає, що надані довідки є недостатніми доказами на підтвердження скрутного майнового стану заявника.

Крім того, посилаючись на те, що розмір судового збору перевищує 5 відсотків його доходу за попередній календарний рік, не надала доказів, що підтверджують її доходи за 2023 рік.

Належних, достатніх та допустимих доказів на підтвердження скрутного матеріального становища заявником до матеріалів касаційного провадження не надано. Таким чином, наведені ОСОБА_1 у клопотанні доводи не дають достатніх підстав для звільнення від сплати судового збору, що відповідає статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, згідно з якою судові процедури повинні бути справедливі для всіх учасників процесу.

Особа, яка подає заяву про звільнення від сплати судового збору, з урахуванням вимог статті 12 ЦПК України, повинна навести доводи і подати докази (наприклад, довідка про доходи за календарний рік, який передує року подання до суду касаційної скарги, довідка про склад сім`ї, про наявність на утриманні непрацездатних членів сім`ї, банківські документи про відсутність на рахунку коштів, довідка податкового органу про перелік розрахункових та інших рахунків, довідка з органу Пенсійного фонду України, тощо) на підтвердження того, що її майновий стан перешкоджає сплаті нею судового збору у встановлених законодавством порядку та розмірі.

Таким чином, заявнику необхідно надати належні документи на підтвердження права на звільнення від сплати судового збору або сплатити судовий збір за подання касаційної скарги.

У частині першій статті 4 Закону України «Про судовий збір» встановлено, що судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року,

в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Позивач звернулася до суду з позовом у липні 2021 року із немайновою вимогою про виселення з займаного житлового приміщення.

Розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб станом на 01 січня

2021 року становила 2 270, 00 грн (стаття 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2021 рік»).

За подання до суду позовної заяви немайнового характеру, яка подана юридичною особою, ставка судового збору становить 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб (підпункт 2 пункту 2 частини другої статті 4 Закону України «Про судовий збір»).

Відповідно до підпункту 7 пункту 1 частини другої статті 4 Закону України

«Про судовий збір» за подання касаційної скарги на рішення суду судовий збір підлягає сплаті в розмірі 200 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги в розмірі оспорюванної суми.

З огляду на зазначене, за подання касаційної скарги у цій справі заявнику необхідно сплатити судовий збір у розмірі 4 540, 00 грн (2 270, 00 грн х 200 %).

Судовий збір за подання касаційної скарги має бути зараховано за платіжними реквізитами: отримувач коштів - ГУК у місті Києві/Печерський район/22030102, код отримувача (код за ЄДРПОУ) -37993783, банк отримувача - Казначейство України (ЕАП), код банку отримувача (МФО) - 899998, номер рахунку отримувача (стандарт IBAN) - UA288999980313151207000026007, код класифікації доходів бюджету - 22030102, найменування податку, збору, платежу - «Судовий збір (Верховний Суд, 055)».

Порядок сплати судового збору визначено статтею 6 Закону України

«Про судовий збір». На підтвердження сплати судового збору необхідно надати до суду оригінал документа, що підтверджує його сплату.

Відповідно до частини другої статті 393 ЦПК України у разі якщо касаційна скарга оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 392 цього Кодексу, а також подана особою, яка відповідно до частини шостої статті 14 цього Кодексу зобов`язана зареєструвати електронний кабінет, але не зареєструвала його, застосовуються положення статті 185 цього Кодексу, про що суддя постановляє відповідну ухвалу. За частиною першою статті 185 ЦПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог цього Кодексу щодо форми і змісту, постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку про наявність підстав продовження строку для усунення вказаного вище недоліку касаційної скарги.

Керуючись статтями 185, 392, 393 ЦПК України, Верховний Суд у складі судді Третьої судової палати Касаційного цивільного суду,

УХВАЛИВ:

У задоволенні клопотання ОСОБА_1 про звільнення від сплати судового збору за подання касаційної скарги відмовити.

Продовжити строк для усунення недоліків касаційної скарги ОСОБА_1 на рішення Тернівського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 05 січня 2024 року та постанову Дніпровського апеляційного суду від 25 червня 2024 року, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення цієї ухвали.

У разі невиконання у встановлений строк вимог цієї ухвали касаційна скарга вважатиметься неподаною та буде повернута.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання і оскарженню не підлягає.

Суддя В. М. Ігнатенко