Рішення

від 04.09.2024 по справі 240/5298/24

ЖИТОМИРСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЖИТОМИРСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 вересня 2024 року м. Житомир справа № 240/5298/24

категорія 111031101

Житомирський окружний адміністративний суд у складі судді Шуляк Л.А., розглянувши у письмовому провадженні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Житомирській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,

встановив:

До Житомирського окружного адміністративного суду звернулась ОСОБА_1 із позовом, в якому просить:

- визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення Головного управління Державної податкової служби у Житомирській області форми "Ф" від 18.09.2023, якими визначено суми податкового зобов`язання за платежем "податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, сплачений фізичними особами, які є власниками об`єктів житлової нерухомості" за 2022 рік а саме :

-№ 0408741-2410-0625-UА18080010000090720 на суму 21 088 грн 60 коп.;

-№ 0408742-2410-0625-UА18080010000090720 на суму 20 203 грн 30 коп.;

-№ 0408743-2410-0625-UА18080010000090720 на суму 3 244 грн 80 коп.;

-№ 0408744-2410-0625-UА18080010000090720 на суму 5 660 грн 20 коп.;

-№ 0408745-2410-0625-UА 8080010000090720 на суму 18 569 грн 20 коп.

В обґрунтування позовних вимог вказує, що вона була власником об`єктів нерухомості, які віднесені до класу "Будівлі сільськогосподарського призначення, лісівництва та рибного господарства". Також вона підпадає під статус сільськогосподарського товаровиробника, оскільки приймає участь в сільськогосподарській виробничій діяльності в складі Фермерського господарства "Домашня Курочка", членом якого вона являється, а тому звільнена від сплати податку на цю нерухомість.

Ухвалою суду від 19.03.2024 позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі та вирішено здійснювати її розгляд за правилами спрощеного позовного провадження, без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.

Відповідач у відзиві на позовну заяву заперечує щодо задоволення позовних вимог, посилаючись на те, що власником об`єктів нерухомості у спірний період (до 15.12.2023) була позивач, тоді як сільськогосподарським товаровиробником є фермерське господарство, а тому пільги щодо сплати податку на нерухомість, встановлені абз. «ж» підпункту 266.2.2 пункту 266.2 статті 266 ПК України не розповсюджуються на позивача.

Ухвалою суду від 05.04.2024 у задоволенні заяви Головного управління ДПС у Житомирській області про перехід до розгляду справи в порядку загального позовного провадження відмовлено. Указом Президента України від 24.02.2022 №64/2022, затвердженого Законом України №2102-IX, у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України "Про правовий режим воєнного стану", введено в Україні воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року, який наразі триває. Враховуючи викладене, суд розглядає справу за наявності безпечних умов для життя та здоров`я учасників процесу, суддів та працівників суду.

Відповідно до наказів Житомирського окружного адміністративного суду №01-22В від 19.04.2024 та №01-50В від 10.07.2024 головуючий суддя Шуляк Л.А. перебувала у щорічній відпустці в період з 01.05.2024 по 15.05.2024 та з 29.07.2024 по 12.08.2024.

У зв`язку із переїздом суду до нового приміщення у період з 10.04.2024 по 16.04.2024 у судді був відсутній доступ до КП "Діловодство спеціалізованого суду".

У відповідності до положень ч.5 ст.262, ч.1 ст.263 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у письмовому провадженні) за наявними у справі матеріалами.

Згідно з ч.5 ст.250 КАС України датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складення повного судового рішення.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини справи, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов таких висновків.

Судом встановлено, що відповідно до інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно ОСОБА_1 до 15.12.2023 була власником наступних нежитлових будівель:

- корівник, провул. Колгоспний, 10 а , площа 1622,2 м2;

- корівник, провул. Колгоспний, 10 с, площа 1554, 1,4 м2;

- телятник , провул. Колгоспний, 10 в, площа 249,6 м2;

- молочний блок , провул. Колгоспний, 10 г, площа 435,4 м2;

- корівник , провул. провул. Колгоспний, 10 б, площа 1428,4 м2.

18.09.2023 відповідачем сформовано податкові повідомлення-рішення, якими визначено суми податкового зобов`язання за платежем "податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, сплачений фізичними особами, які є власниками об`єктів житлової нерухомості" за 2022 рік а саме :

- № 0408741-2410-0625-UА18080010000090720 на суму 21 088 грн 60 коп.;

- № 0408742-2410-0625-UА18080010000090720 на суму 20 203 грн 30 коп.;

- № 0408743-2410-0625-UА18080010000090720 на суму З 244 грн 80 коп.;

- № 0408744-2410-0625-UА18080010000090720 на суму 5 660 грн 20 коп.;

- № 0408745-2410-0625-UА 8080010000090720 на суму 18 569 грн 20 коп.

Позивач вважає вищезазначені податкові повідомлення-рішення протиправними, тому за захистом своїх прав та інтересів звернулась до суду з даним адміністративним позовом.

Надаючи правову оцінку доказам, матеріалам, обставинам справи, суд враховує таке.

Статтею 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Порядок справляння податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки визначено статтею 266 Податкового кодексу України (далі - ПК України).

Пунктом 266.1.1 пункту 266.1 статті 266 ПК України встановлено, що платники податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки є фізичні та юридичні особи, в тому числі нерезиденти, які є власниками об`єктів житлової та/або нежитлової нерухомості.

У відповідності до підпункту 266.2.1 пункту 266.2 статті 266 ПК України об`єктом оподаткування є об`єкт житлової та нежитлової нерухомості, в тому числі його частка.

Базою ж оподаткування є загальна площа об`єкта житлової та нежитлової нерухомості, в тому числі його часток (підпункт 266.3.1 пункту 266.3 статті 266 Податкового кодексу України).

Відповідно до підпункту 266.3.2 пункту 266.3 статті 266 ПК України база оподаткування об`єктів житлової та нежитлової нерухомості, в тому числі їх часток, які перебувають у власності фізичних осіб, обчислюється контролюючим органом на підставі даних Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, що безоплатно надаються органами державної реєстрації прав на нерухоме майно та/або на підставі оригіналів відповідних документів платника податків, зокрема документів на право власності.

При цьому положеннями підпункту 266.2.2 пункту 266.2 статті 266 ПК України встановлюються податкові пільги із податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки.

Так, відповідно до абз. «ж» зазначеної правової норми, не є об`єктом оподаткування податком на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, будівлі, споруди сільськогосподарських товаровиробників (юридичних та фізичних осіб), віднесені до класу Будівлі сільськогосподарського призначення, лісівництва та рибного господарства (код 1271) Державного класифікатора будівель та споруд ДК 018-2000, та не здаються їх власниками в оренду, лізинг, позичку.

Верховний Суд у постановах від 22 квітня 2020 року у справі №540/2206/19, від 21 жовтня 2020 року у справі № 806/2686/18, від 17 лютого 2021 року у справі № 820/3707/17 зазначав, що правовий аналіз цієї норми зумовлює висновок, що її застосування передбачає наявність двох умов, перша з яких - власник об`єкта нерухомості (будівлі, споруди) є сільськогосподарським товаровиробником, а друга - об`єкт нерухомості (будівля, споруда) призначений для використання безпосередньо у сільськогосподарській діяльності.

Провівши правовий аналіз зазначеної вище норми права, суд дійшов висновку, що застосовуючи об`єктно-функціональний підхід до визначення податкової пільги у абз. ж пп. 266.2.2 п. 266.2 ст. 266 ПК України, законодавець ключовими критеріями обрав сукупність дотримання трьох обов`язкових умов: 1) віднесення будівлі до класу будівель сільськогосподарського призначення, лісівництва та рибного господарства; 2) власник об`єкта нерухомості (будівлі, споруди) є сільськогосподарським товаровиробником; 3) вказані будівлі не здаються в оренду, лізинг, позичку.

Отже, будівлі та споруди сільськогосподарських товаровиробників, призначені для використання безпосередньо у сільськогосподарській діяльності, віднесені до відповідного класу Державного класифікатора 018-2000, використовуються та належать фізичним особам, що займаються сільськогосподарською діяльністю, мають у володінні, користуванні чи розпорядженні землі сільськогосподарського призначення чи сільськогосподарських тварин, не є об`єктами оподаткування згідно з абз. ж пп. 266.2.2 п. 266.2 ст. 266 ПК України.

Таке правозастосування відповідає практиці Верховного Суду (постанови від 26 листопада 2020 року у справі №560/168/19, від 04 березня 2021 року у справі №500/2782/18).

Пільга, встановлена абз. «ж» пп. 266.2.2 п. 266.2 ст. 266 ПК України, стосується сільськогосподарських товаровиробників і направлена на створення сприятливих умов для здійснення сільськогосподарської діяльності, стимулювання такої діяльності та досягнення її збалансованого податкового навантаження.

Так, оцінюючи спірні податкові повідомлення-рішення, суд повинен дослідити наявність підстав для застосування податкової пільги, передбаченої абз. «ж» пп. 266.2.2 п. 266.2 ст. 266 ПК України.

Державним комітетом України по стандартизації, метрології та сертифікації наказом від 17.08.2000 року №507 затверджено і введено в дію Державний класифікатор будівель та споруд ДК 018-2000, призначений для використання органами центральної та місцевої виконавчої та законодавчої влади, фінансовими службами, органами статистики та всіма суб`єктами господарювання (юридичними та фізичними особами) в Україні. Об`єктами класифікації в ДК 018-2000 є будівлі виробничого та невиробничого призначення та інженерні споруди різного функціонального призначення. Будівлі класифікуються за їх функціональним призначенням. Згідно з ДК 018-2000 клас Будівлі сільськогосподарського призначення, лісівництва та рибного господарства включає: будівлі для використання в сільськогосподарській діяльності, наприклад, корівники, стайні, свинарники, кошари, кінні заводи, собачі розплідники, птахофабрики, зерносховища, склади та надвірні будівлі, підвали, винокурні, винні ємності, теплиці, сільськогосподарські силоси.

Отже, в силу наведених норм належні позивачу будівлі корівників, телятника, молочного блоку відносяться до класу будівель сільськогосподарського призначення.

Також суд враховує, що загальні підходи до визначення поняття сільськогосподарського виробника сформульовані у постановах Верховного Суду від 1 квітня 2021 року у справі № 820/6752/16, від 17 лютого 2021 року у справі № 820/3707/17, від 24 квітня 2020 року у справі №540/2206/19, від 10 квітня 2020 року у справі №823/1751/17.

У цих постановах Верховний Суд зазначав, що відповідно до підпункту 14.1.235 пункту 14.1 статті 14 ПК України сільськогосподарський товаровиробник для цілей глави 1 розділу XIV цього Кодексу - це юридична особа незалежно від організаційно-правової форми, яка займається виробництвом сільськогосподарської продукції та/або розведенням, вирощуванням та виловом риби у внутрішніх водоймах (озерах, ставках та водосховищах) та її переробкою на власних чи орендованих потужностях, у тому числі власновиробленої сировини на давальницьких умовах, та здійснює операції з її постачання.

Тобто, визначення сільськогосподарський товаровиробник, яке міститься у підпункті 14.1.235 пункту 14.1 статті 14 ПК України, застосовується для цілей глави розділу ХІV цього Кодексу Спрощена система оподаткування, облік та звітність , тоді як в даному випадку йдеться про сплату податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки (розділ ХІІ Податок на майно ).

Разом з тим, визначення поняття сільськогосподарський товаровиробник також міститься у статті 1 Закону України «Про стимулювання розвитку сільського господарства» на період 2001 - 2004 років від 18 січня 2001 року № 2238-III, під яким мається на увазі фізична або юридична особа, яка займається виробництвом сільськогосподарської продукції, переробкою власновиробленої сільськогосподарської продукції та її реалізацією.

Більш того, законодавцем з метою визнання осіб такими, що займаються сільськогосподарською діяльністю, вживається також поняття виробники сільськогосподарської продукції.

Так, згідно з абзацом другим статті 1 Закону України «Про сільськогосподарський перепис» виробники сільськогосподарської продукції - це юридичні особи всіх організаційно-правових форм господарювання та їх відокремлені підрозділи, фізичні особи (фізичні особи - підприємці, домогосподарства), які займаються сільськогосподарською діяльністю, передбаченою класифікацією видів економічної діяльності, мають у володінні, користуванні або розпорядженні землі сільськогосподарського призначення чи сільськогосподарських тварин.

Системний аналіз наведених норм права дає підстави вважати, що поняття сільськогосподарський товаровиробник не суперечить його визначенню у підпункті 14.1.235 пункту 14.1 статті 14 ПК України, яке, до того ж, має чітко обмежену сферу застосування. Як наслідок, для інших випадків мають бути застосовані субсидіарно норми інших законів відповідно до положень пункту 5.3 статті 5 ПК України.

Зазначене дає підстави для висновку, що в розумінні абзацу «ж» підпункту 266.2.2 пункту 266.2 статті 266 ПК України право на пільгу зі сплати податку мають особи (як юридичні, так і фізичні), які безпосередньо займаються сільськогосподарською діяльністю, тобто, зайняті у процесі виробництва, переробки власновиробленої сільськогосподарської продукції та її подальшої реалізації.

Зазначений висновок апеляційного суду відповідає правовій позиції Верховного Суду, викладеній у постанові від 23.09.2021 у справі № 140/2700/19.

Згідно матеріалів справи позивач є членом фермерського господарства "Домашня курочка" код ЄДРПОУ 43029960, адреса 12723, провулок Колгоспний, будинок 8, село Острожок, Звягельський район, Житомирська область.

Основним видом економічної діяльності даного фермерського господарства відповідно до Національного класифікатора України «Класифікація видів економічної діяльності» ДК 009:2010, затвердженого наказом Державного комітету України з питань технічного регулювання та споживчої політики від 11.10.2010 №457 є, зокрема: 01.50 - Змішане сільське господарство.

Відповідно до рішення засновника № 2 від 28.08.2020 внесено до складеного капіталу Фермерського господарства "Домашня курочка" приміщення належні ОСОБА_1 .

Оскільки, позивач приймає участь в сільськогосподарській виробничій діяльності в складі фермерського господарства, членом якого вона являється, належне їй нерухоме майно передано до складеного капіталу господарства, а тому суд вважає, що вона підпадає під статус сільськогосподарського товаровиробника.

При цьому суд зазначає, що нежитлові приміщення позивачем використовувались безпосередньо у сільськогосподарській діяльності та не здаються в оренду, лізинг, позичку.

Таким чином, нежитлові приміщення на підставі підпункту "ж" підпункту 266.2.2 пункту 266.2 статті 266 ПК України не є об`єктом оподаткування податком на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки.

За таких обставин, податкові повідомлення-рішення ГУ ДПС у Житомирській області від 18.09.2023: № 0408741-2410-0625-UА18080010000090720, № 0408742-2410-0625-UА18080010000090720, № 0408743-2410-0625-UА18080010000090720, № 0408744-2410-0625-UА18080010000090720, № 0408745-2410-0625-UА 8080010000090720 є протиправними та підлягають скасуванню.

Частиною 1 статті 77 КАС України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача (частина 2 статті 77 КАС України).

Відповідно до ст. 90 Кодексу адміністративного судочинства України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Відповідачем не доведено правомірність своїх рішень, а тому позовні вимоги підлягають задоволенню.

Відповідно до ч. 1 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

За таких обставин на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідача підлягає стягненню 1211,20 грн судового збору, сплаченого згідно квитанції від 11.03.2024 № 0.0.3520677085.1.

Керуючись статтями 6-9, 32, 77, 90, 139, 241, 242, 243, 244, 245, 246, 255, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

вирішив:

Адміністративний позов задовольнити.

Визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення, винесені Головним управлінням Державної податкової служби України у Житомирській області від 18.09.2023: № 0408741-2410-0625-UА18080010000090720, № 0408742-2410-0625-UА18080010000090720, № 0408743-2410-0625-UА18080010000090720, № 0408744-2410-0625-UА18080010000090720, № 0408745-2410-0625-UА 8080010000090720.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Житомирській області на користь ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 1211 (тисяча двісті одинадцять) грн 20 коп. витрат по сплаті судового збору.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Рішення суду може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя Л.А.Шуляк

Повний текст складено: 04 вересня 2024 р.

04.09.24