Рішення

від 05.09.2024 по справі 280/6221/24

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

05 вересня 2024 року (16:30)Справа № 280/6221/24 м.ЗапоріжжяЗапорізький окружний адміністративний суд у складі: головуючого судді КалашникЮ.В., розглянув за правилами спрощеного позовного провадження у письмовому провадженні адміністративну справу за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «АМТ» (69000, м.Запоріжжя, вул.Штабна, буд. 13, прим. 23, код ЄДРПОУ 44830259) до Тернопільської митниці (46400, м.Тернопіль, вул.Текстильна, буд.38; код ЄДРПОУ 43985576) про визнання протиправним та скасування рішення,

ВСТАНОВИВ:

03.07.2024 через підсистему «Електронний суд» до Запорізького окружного адміністративного суду надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «АМТ» (далі позивач або ТОВ «ТД «АМТ») до Тернопільської митниці (далі - відповідач), в якій позивач просить суд: визнати протиправним та скасувати рішення про коригування митної вартості товарів №UA403020/2024/000009/1 від 31.01.2024.

На обґрунтування позовних вимог позивач посилається на приписи Митного кодексу України та зазначає, що ним надано всі необхідні документи на підтвердження заявленої митної вартості товару, який переміщується через митний кордон України, які відповідають характеру угоди, а посилання митного органу на виявлені під час перевірки поданих документів розбіжності є безпідставними. З урахуванням вищезазначеного просить позовні вимоги задовольнити у повному обсязі.

Ухвалою суду від 08.07.2024 відкрито спрощене позовне провадження без виклику сторін.

18.07.2024 до суду від представника відповідача надійшов відзив на позовну заяву (вх.№33583), в якому представник відповідача позовні вимоги не визнає, зокрема зазначає, що в поданих позивачем документах на підтвердження заявленої митної вартості імпортованого товару було виявлено недоліки, у зв`язку з чим витребувано додаткові документи, які не були надані позивачем в повному обсязі. Зазначає, що позивачем не підтверджено заявлену митну вартості імпортованого товару, що зумовило відсутність підстав для оформлення товару за визначеною декларантом митною вартістю. Крім того, відповідач вказав на те, що митним органом у встановленому законом порядку було встановлено, що вартість імпортованого позивачем товару є вищою ніж заявлена, що зумовило прийняття рішення про коригування митної вартості товарів. З урахуванням вищезазначеного просить відмовити у задоволенні позовних вимог.

Згідно зі ст. 258 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), суд розглядає справи за правилами спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів із дня відкриття провадження у справі.

Відповідно до ч. 5 ст. 262 КАС України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше.

Згідно з ч. 4 ст. 243 КАС України, судове рішення, постановлене у письмовому провадженні, повинно бути складено у повному обсязі не пізніше закінчення встановлених цим Кодексом строків розгляду відповідної справи, заяви або клопотання.

Згідно з ч. 4 ст. 229 КАС України, у разі неявки у судове засідання всіх учасників справи або якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Таким чином, суд визнав за доцільне вирішити справу за наявними в ній матеріалами, в порядку письмового провадження.

Суд, оцінивши повідомлені обставини та наявні у справі докази у їх сукупності, встановив наявність достатніх підстав для прийняття законного та обґрунтованого рішення у справі.

Розглянувши матеріали справи, судом встановлені наступні обставини.

10.06.2021 ТОВ «ТД «АМТ» (м. Дніпро) (Покупець) укладено з компанією ZHEJIANG WENXIN MECHANICAL ELECTRICAL CO. LTD., CHINA (Китай) (Продавець) зовнішньоекономічний контракт № WENXIN-TD-2021 на поставку в Україну товарів в асортименті, кількості та за цінами, вказаними у Специфікаціях, які є невід`ємною частиною даного контракту.

В подальшому, компанією ZHEJIANG WENXIN MECHANICAL ELECTRICAL CO. LTD. відповідно до умов зовнішньоекономічного контракту, Специфікації №21 від 30.08.2023, рахунку-фактури від 03.11.2023 за №J-WX231004-1 здійснено поставку товарів (енергогенератори).

Зазначена товарна партія поставлялась на умовах FOB згідно міжнародних торговельних правил «ІНКОТЕРМС 2010».

30.01.2024, декларантом до митного контролю та митного оформлення надіслано засобами електронного зв`язку митну декларацію в режимі ІМ40ДЕ за №24UA403020001498U5 на товар, що зазначений в гр. 31 МД:

«1. Електрогенераторні установки виробництва торговельної марки "Vitals", що складаються з електрогенератора у поєднанні з4-хтактним поршневим бензиновим двигуном внутрішнього згоряння з іскровим запалюванням, потужністю не більш як 7,5 кВА: електрогенератори однофазні, змінного струму 230В/50Гц, номінальною потужністю - 5,0кВА , з стандартним комплектом приладдя для налагоджування та обслуговування: -мод-WP 5.0b -114шт.; -мод-WP 5.0bе -85шт. Галузь застосування - в якості резервного джерела електроживлення у побуті, комунальному господарстві.».

Митну вартість товару позивачем визначено виходячи з ціни контракту згідно вимог п.1 ч.1 ст.57 Митного кодексу України за основним методом, зазначеним у ст.58 Митного кодексу України на підставі наданих документів.

На підтвердження обґрунтованості заявленої позивачем митної вартості товару, зазначеної у митній декларації №24UA403020001498U5 від 30.01.2024, ТОВ «ТД «АМТ» надано митному органу наступні документи: зовнішньоекономічний контракт №WENXIN-TD-2021 від 10.06.2021; додаток (специфікація) до нього №21 від 30.08.2023; рахунок - фактура від 03.11.2023 за №J-WX231004-1; пакувальний лист.

Для підтвердження транспортних витрат до кордону України ТОВ «ТД «АМТ» надано митному органу: договір ТЕО №1092022 від 01.09.2022р.; заявка на перевезення від 30.08.2023 №38-1; коносамент №YJHYCK23110579 від 15.11.2023; рахунок №23-PBT-4482-2 від 25.01.2024; накладна № UA-2401-2АМТ від 24.01.2024.

Так, при здійсненні контролю правильності визначення митної вартості товарів, митний орган дійшов висновку, що документи, які надані до митного оформлення товару містять розбіжності та не містять усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, а саме:

1) Товар переміщувався морським видом транспорту із порту відправлення «NINGBO» (Китай) до порту призначення «Рига» (Латвія) та автомобільним видом транспорту від порту призначення до митного кордону України, задекларований товар переміщувався перевізниками ФОП « ОСОБА_1 », що підтверджено CMR №UA-2401-2AMT від 24.01.2024, однак декларантом не надано транспортно-експедиційного договору, документів, що містять відомості про вартість перевезення та рахунків про оплату за надані послуги від даного перевізника;

2) У Заявці на міжнародне перевезення в пункті 1 невірно зазначено маршрут прямування вантажу де кінцевою точкою прямування зазначено Порт Рига, Латвія;

3) Заявці в пункті 10 та рахунку на перевезення від 25.01.2024 № 24-РВТ-4482-2 не відокремлено вартість наданих послуг за межами митної території України та по території України. Зазначене вище може свідчити про неповне включення витрат, пов`язаних з наданням транспортно-експедиційних послуг за межами митної території України;

4) У графі Consignee коносаменту від 15.11.2023 № YJHYCK23110579 одержувачем виступає PB Terminal SIA, що не відповідає інформації, зазначеній у специфікації від 30.08.2023 №21;

5) Прайс-лист від 15.05.2023 № б/н містить інформацію щодо цін на товари виключно на умовах поставки FOB, NINGBO, що обмежує конкурентність.

Враховуючи викладене, згідно вимог ч.2 ст.53 МК України позивачу повідомлено про необхідність протягом 10 календарних днів надати (за наявності) додаткові документи, що підтверджують заявлену митну вартість, а саме: якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування; витяги із європейських інтернет ресурсів. У разі відсутності вище зазначених документів, відповідно до ч.3 ст. 53 МК України надати (за наявності) такі додаткові документи: копію митної декларації країни відправлення; висновок про вартісні характеристики товару, підготовлений спеціалізованою експертною організацією.

Листом № 001-31/01 від 31.01.2024, позивачем додатково надано комерційну пропозицію та прайс лист, лист експедитора №3001-2 від 30.01.2024 про помилку в заявці на перевезення від 30.08.2023 №38-1 та виправлену заявку на перевезення від 30.08.2023 №38-1, а також повідомило митницю, що усі наявні у підприємства, документи, які підтверджують вартість товарів та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару, вони повною мірою підтверджують розрахунок митної вартості, здійснений декларантом, у зв`язку з чим будь-які інші додаткові документи у ході митного оформлення задекларованого товару, надаватись не будуть та висловило прохання здійснити митне оформлення за наявними документами.

31.01.2024 відповідачем прийнято рішення про коригування митної вартості товару №UA403020/2024/000009/1, відповідно до якого, загальна митна вартість задекларованих товару №1 скоригована митницею за другорядним методом визначення митної вартості - 2-г - резервний метод, згідно з положеннями ст.64 МК України.

У рішенні зазначено, що за основу для обрахунку митної вартості товару № 1 взято інформацію щодо визнаної митної вартості аналогічного товару згідно митного оформлення, яке вже здійснено за ЕМД від 18.12.2023 №UA100130/2023/706979 (товар - електрогенераторні установки бензинові потужністю не більш як 7,5 кВА; умови поставки FOB; країна виробництва, походження - Китай; вага партії товару 14209 кг. на рівні 6,21 дол. США/кг (442,395 дол. США/шт.) (а.с.19).

Відповідачем відмовлено у митному оформленні митної декларації МД №24UA403020001498U5 від 30.01.2024 та складено картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA403020/2024/000028 (а.с.21).

01.02.2024 позивачем з урахуванням рішення №UA403020/2024/000009/1від 30.01.2024 до митного органу подано митну декларацію №24UA403020001662U1, загальна різниця митних платежів (ПДВ) від митної вартості, визначеної позивачем та скоригованої митницею, склала 460618,95 грн.

Вважаючи прийняте відповідачем рішення про коригування митної вартості товарів №UA403020/2024/000009/1 від 31.01.2024 протиправним, позивач звернувся до суду із позовом про його скасування.

Ураховуючи викладене, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, суд вважає позовні вимоги такими, що підлягають задоволенню з наступних підстав.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з того, що згідно з ч.1 ст.246 Митного кодексу України, метою митного оформлення є забезпечення дотримання встановленого законодавством України порядку переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України, а також забезпечення статистичного обліку ввезення на митну територію України, вивезення за її межі і транзиту через її територію товарів.

Відповідно до ч.1 ст.248 Митного кодексу України, митне оформлення розпочинається з моменту подання митному органу декларантом або уповноваженою ним особою митної декларації або документа, який відповідно до законодавства її замінює, та документів, необхідних для митного оформлення, а в разі електронного декларування - з моменту отримання митним органом від декларанта або уповноваженої ним особи електронної митної декларації або електронного документа, який відповідно до законодавства замінює митну декларацію.

Згідно з ч.1 ст.257 Митного кодексу України, декларування здійснюється шляхом заявлення за встановленою формою (письмовою, усною, шляхом вчинення дій) точних відомостей про товари, мету їх переміщення через митний кордон України, а також відомостей, необхідних для здійснення їх митного контролю та митного оформлення. При застосуванні письмової форми декларування можуть використовуватися як електронні документи, так і документи на паперовому носії.

Відповідно до ст.49 Митного кодексу України митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари. Згідно ч.1 ст.51 Митного кодексу України митна вартість товарів, що переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу.

Частиною 1 ст.52 Митного кодексу України визначено, що заявлення митної вартості товарів здійснюється декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товарів у порядку, встановленому розділом VIII цього Кодексу та цією главою.

Відповідно до ч.2 ст.52 Митного кодексу України, декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов`язані:

1) заявляти митну вартість, визначену ними самостійно, у тому числі за результатами консультацій з митним органом;

2) подавати митному органу достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об`єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню;

3) нести всі додаткові витрати, пов`язані з коригуванням митної вартості або наданням митному органу додаткової інформації.

Згідно з ч.1 ст.53 Митного кодексу України у випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає митному органу документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення. Такими документами є:

1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п`ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості;

2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності;

3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу);

4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару;

5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару;

6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів;

7) копія імпортної ліцензії, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню;

8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування (ч.2 ст.53 Митного кодексу України).

Відповідно до ч.3 ст.53 Митного кодексу України, у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов`язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи:

1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається;

2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом);

3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту);

4) виписку з бухгалтерської документації;

5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів;

6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару;

7) копію митної декларації країни відправлення;

8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

Аналіз вказаних норм дозволяє дійти висновку, що до виключної компетенції митних органів відноситься вирішення питання перевірки та контролю правильності обчислення декларантом митної вартості, а також самостійного її визначення у встановлених Законом випадках. Даний висновок узгоджується з основним принципом оцінки товарів для митних цілей, закріпленим у ст.VII Генеральної асамблеї з тарифів і торгівлі «Оцінка товарів для митних цілей», згідно з яким оцінка імпортованого товару для митних цілей має базуватися на дійсній вартості імпортованого товару, на якій розраховується мито, або аналогічного товару.

Суд зазначає, що відповідно до приписів ст.53 Митного кодексу України, митниця має право запитувати додаткові документи в разі виявлення під час митного оформлення розбіжностей в документах, перелік яких визначений ч.2 даної статті.

При цьому, суд зазначає, що підставою для витребування додаткових документів не є наявність недоліків (описок, помилок, тощо), як таких, а наявність саме недоліків, які впливають на правильність визначення митної вартості товару.

Так, митним органом в якості розбіжності зазначено, що товар переміщувався морським видом транспорту із порту відправлення «NINGBO» (Китай) до порту призначення «Рига» (Латвія) та автомобільним видом транспорту від порту призначення до митного кордону України, задекларований товар переміщувався перевізниками ФОП « ОСОБА_1 », що підтверджено CMR №UA-2401-2AMT від 24.01.2024, однак декларантом не надано транспортно-експедиційного договору, документів, що містять відомості про вартість перевезення та рахунків про оплату за надані послуги від даного перевізника.

З цього приводу суд зазначає наступне.

Так, перевезення спірної товарної партії здійснювалось відповідно до укладеного договору ТЕО №1092022 від 01.09.2022, згідно якого Експедитором виступала компанія «PB Terminal SIA».

Єдині договірні відносини у ТОВ «ТОРГОВИЙ ДІМ «АМТ» наявні з компанією «PB Terminal SIA», що підтверджується договором ТЕО №1092022 від 01.09.2022. Відповідно до п.п. 2.1.2 цього договору експедитор має право укладати від свого імені чи від імені Клієнта договори з портами, перевізниками та іншими організаціями на перевезення, перевалку, зберігання вантажів та інші послуги, що пов`язані з виконанням цього Договору, в т.ч. перепакування, перемаркування, ремонт тари, завантаження та розвантаження контейнерів, відбір проб і зразків, зважування , фумігацію, дезактивацію, визначення кількості та якості, сертифікацію, страхування вантажів та контейнерів.

Діючи на підставі п.п. 2.1.2 договору ТЕО №1092022 від 01.09.2022, Експедитором залучино ФОП ОСОБА_1 до транспортування вантажу за маршрутом «Рига», Латвія - Тернопіль, Україна, для виконання умов Договору, чиї послуги були включені у рахунок №24-РВТ-4482-2 від 25.01.2024, оплата якого підтверджується платіжною інструкцією в іноземній валюті №22.

Беручи до уваги вищезазначене, суд зазначає, що для декларанта транспортні витрати утворюються виключно згідно взаємодії з експедитором. В свою чергу, залучення експедитором будь-яких суб`єктів (на виконання обов`язку «організувати перевезення») характеризує лише обраний експедитором спосіб виконання наявних у нього зобов`язань, який не змінює розмір відповідної складової митної вартості для позивача, який розрахунки здійснював виключно з експедитором.

Отже, вищезазначені документи не містять розбіжностей.

Щодо покликань митного органу на те, що у заявці на міжнародне перевезення в пункті 1 невірно зазначено маршрут прямування вантажу де кінцевою точкою прямування зазначено Порт Рига, Латвія, суд зазначає, що зазначена розбіжність була усунута на стадії консультацій між декларантом та митницею, оскільки листом №001-31/01 від 31.01.2024 позивачем надано митниці лист експедитора №3001-2 від 30.01.2024 про допущену технічну помилку в п.1 «Маршрут прямування вантажу» заявки на перевезення від 30.08.2023 №38-1 та виправлену заявку на перевезення з вірним маршрутом прямування вантажу (а.с.38 зворот).

Щодо зауважень митного органу щодо п.10 заявки на перевезення від 30.08.2023 №38-1 та рахунку №24-РВТ-4482-2 від 25.01.2024, то суд вважає їх безпідставними оскільки, у п.10 заявки від 30.08.2023 №38-1, та у рахунку №24-РВТ-4482-2 від 25.01.2024 чітко зазначене розшифрування (відокремлено) витрат на перевезення товарної партії до кордону України та по території України (а.с.39,40).

Щодо покликань митного органу на те, що у графі Consignee коносаменту від 15.11.2023 № YJHYCK23110579 одержувачем виступає PB Terminal SIA, що не відповідає інформації, зазначеній у специфікації від 30.08.2023 №21, суд зазначає наступне.

Так, п.3.3 контракту №WENXIN-TD-2021 від 10.06.2021, передбачав, що у коносаменті в графі «Consignee» Продавець повинен вказати одержувача, зазначеного у Специфікації на партію товару.

В подальшому, на підставі додаткової угоди №3/3-2 від 26.04.2023, п.3.3 контракту №WENXIN-TD-2021 від 10.06.2021 був виключений.

Зазначення одержувачем PB Terminal SIA у графі «Consignee» в коносаменті від 15.11.2023 № YJHYCK2311079 здійснювалося на виконання умов договору ТЕО №1092022 від 01.09.2022, оскільки п.3.1.4 даного договору передбачена така можливість.

Щодо зауважень митного органу щодо наданого позивачем до митного оформлення прайс-листа б/н від 15.05.2023 суд зазначає, що такий документ не визначено Митним кодексом України, як документ, які підтверджують митну вартість.

Прайс-лист є документам довільної форми і діючим законодавством, у тому числі міжнародним, не встановлено типової форми прайс-листа.

Згідно із загальноприйнятою світовою практикою, прайс-лист має містити відомості, яких достатньо будь-якому покупцю для отримання інформації щодо умов продажу товару, а саме: найменування товару, артикул, якість товару (за необхідності), одиниці виміру (штуки, упаковки тощо), ціну, з обов`язковим зазначенням валюти, контактну інформацію про продавця та будь-які інші положення, що стосуються умов продажу товарів.

Прайс-лист не може вважатися первинними документами і є лише способом для продавця запропонувати свій товар, до якого чинне законодавство не встановлює вимог щодо форми та змісту. Наявність чи відсутність у прайс-листі та комерційній пропозиції певних відомостей не може свідчити про заниження позивачем митної вартості товарів.

Аналогічна правова позиція неодноразово висловлювалась Верховним Судом у постановах від 27.06.2019 у справі № 0840/3083/18, від 13.09.2019 у справі № 820/859/17, від 06.02.2020 у справі № 520/10709/18.

Таким чином, суд дійшов висновку, що позивач надав митному органу усі необхідні документи, які надають можливість перевірити та підтвердити заявлену митну вартість товару. Суттєвих недоліків поданих до митного органу документи не містили, а відповідно у відповідача не було підстав для прийняття рішення про коригування митної вартості товару.

Відтак, суд вважає, що митний орган мав можливість пересвідчитись у достовірності митної вартості заявленої декларантом за ціною договору.

Згідно зі статтею 54 Митного кодексу України, контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється митним органом під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості. Контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється митним органом шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 цього Кодексу. Відповідно до частини 3 цієї ж статті за результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів митний орган визнає заявлену декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування відповідно до положень статті 55 цього Кодексу.

Згідно з частиною 1 статті 55 Митного кодексу України, рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається митним органом у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо митним органом у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів.

Згідно з пунктом другим частини 6 статті 54 Митного кодексу України, митний орган може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, зокрема у разі неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Суд зазначає, що відповідно до вимог ч.3 ст.53 Митного кодексу України, додаткові документи надаються декларантом за наявності, відтак, саме по собі подання таких документів не в повному обсязі не може бути підставою для коригування митної вартості товару.

Стаття 57 Митного кодексу України передбачає, що визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України, здійснюється шляхом застосування таких методів: 1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний.

Основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції). Якщо основний метод не може бути використаний, застосовується послідовно кожний із перелічених у частині першій цієї статті методів. При цьому кожний наступний метод застосовується, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу. Методи на основі віднімання та додавання вартості (обчислена вартість) можуть застосовуватися у будь-якій послідовності на прохання декларанта або уповноваженої ним особи.

У випадку визначення митної вартості оцінюваних товарів із застосуванням резервного методу (ст. 64 МК України) зазначаються докладна інформація та джерела, які використовувалися митним органом при її визначенні.

Зі змісту гр. 33 оскаржуваного рішення про коригування митної вартості слідує, що джерелом для коригування митної вартості слугувала митна декларація від 18.12.2023 №UA100130/2023/706979.

Суд зазначає, що покликання відповідача на відомості з інформаційних баз даних контролюючого органу не є належним доказом щодо неправильного визначення позивачем митної вартості товару, зазначеного у митній декларації, оскільки такі відомості мають лише допоміжний інформаційний характер при прийнятті митницею відповідних рішень та з об`єктивних причин не можуть містити усієї інформації, що стосується суб`єктів зовнішньоекономічної діяльності, товарів і умов їх продажу, тому такі дані не можуть мати перевагу над наданими декларантом первинними документами про товар. Розбіжність між рівнем заявленої декларантом митної вартості товару та рівнем митної вартості ідентичних або подібних товарів, митне оформлення яких вже здійснено, не є беззаперечним доказом для підтвердження висновку про недостовірність даних щодо заявленої декларантом митної вартості товару.

Верховний Суд з цього питання сформував правову позицію, яка викладена у постановах від 21.02.2018 у справі № 820/17417/14, від 04.09.2018 у справі № 818/1186/17, відповідно до якої рішення про коригування митної вартості товару не може базуватися лише на інформації ЄАІС ДФС України, оскільки порядок її формування, ведення, отримання інформації, а також порядок використання її даних суб`єктами господарських відносин під час здійснення ними зовнішньоекономічної діяльності Митним кодексом України не передбачено. Також слід урахувати, що в ЄАІС ДФС України відсутня інформація про коригування заявленої митної вартості товарів, а також інформація щодо судових рішень із питань визначення митної вартості товарів та методів її визначення, у зв`язку з чим така інформаційна база не містить всіх об`єктивних даних щодо імпортованих в Україну товарів, які підтверджуються документально та підлягають обчисленню.

Верховний Суд у постанові від 29.09.2020 у справі № 520/7041/19 звернув увагу на те, що рішення про коригування митної вартості товарів є обґрунтованим та мотивованим у контексті норм пунктів 2, 4 ч. 2 ст. 55 Митного кодексу України, якщо містить не лише дату та номер митної декларації, на підставі якої здійснено коригування митної вартості, а й порівняння характеристик оцінюваного товару та характеристик товару, ціна якого взята за основу для коригування митної вартості за такими другорядними методами, як за ціною договору щодо ідентичних товарів, за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів, на основі віднімання вартості, резервним методом.

Отже, суд відхиляє посилання митниці на відомості спеціалізованої бази даних Єдиної автоматизованої інформаційної системи Держмитслужби України щодо іншої вартості подібних товарів, оскільки самі по собі відомості даної системи не є достатньою підставою для коригування заявленої декларантом митної вартості за умови відсутності сумнівів у достовірності наданих декларантом документів та їх повноти.

Під час митного оформлення позивач подав усі визначені статтею 53 Митного кодексу України документи, перелік яких є вичерпним, що підтверджують заявлену ним митну вартість товарів і обраний метод її визначення.

Отже, митний орган не довів, що документи, подані декларантом для митного оформлення товару, є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності викликають сумнів у достовірності наданої інформації, та не надані достатні докази, які б підтверджували відсутність підстав для визначення митної вартості за ціною договору. Відтак наявність належних та беззаперечних підстав для коригування митної вартості відповідачем не доведена.

Тому суд доходить висновку, що позивач при подачі документів надав всі необхідні та достатні документи, що дають змогу визначити всі складові митної вартості товару, та містять всі відомості, що підтверджують числові значення складових митної вартості товару.

Разом з тим, відповідач, приймаючи рішення про коригування митної вартості, не вказав, яким чином митна вартість товару визначена саме в такому розмірі, які складові вплинули на формування такої вартості, не навів порівняння характеристик оцінюваного товару та характеристик товару, ціна якого взята за основу для коригування митної вартості, що свідчить про порушення відповідачем вимог частини другої статті 55 Митного кодексу України щодо обґрунтованості прийнятих рішень.

З наведеного вбачається, що позивачем надано усі необхідні документи, що стосуються числового значення митної вартості товару або методу її визначення, документи містили всі відомості, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, у зв`язку із чим дійшов висновку, що рішення відповідача про коригування митної вартості товарів №UA403020/2024/000009/1 від 31.01.2024 є таким, що підлягає визнанню протиправним та скасуванню.

Стаття 19 Конституції України встановлює, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

За приписами ч.2 ст.77 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. Відповідачем не доведено правомірність прийнятих рішень.

Митним органом не доведено за допомогою належних та допустимих доказів, що митна вартість імпортованого позивачем була визначена необґрунтовано, що б в свою чергу надавало митному органу права на коригування митної вартості товару.

При розгляді справи суд дійшов висновку, що при прийнятті оскаржуваних рішень відповідач діяв необґрунтовано, тобто без врахування всіх обставин, які мають значення при прийнятті рішень, що зумовлює висновок суду про задоволення позовних вимог у повному обсязі.

Відповідно до ч.1 ст.143 КАС України, суд вирішує питання щодо судових витрат у рішенні, постанові або ухвалі. При зверненні до суду з даним позовом, позивачем сплачено судовий збір у розмірі 6909,28 грн., який слід стягнути з відповідача на користь позивача.

Керуючись статтями 241, 243-246, 250 КАС України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «АМТ» (69000, м.Запоріжжя, вул.Штабна, буд. 13, прим. 23, код ЄДРПОУ 42822115) до Тернопільської митниці (46400, м.Тернопіль, вул.Текстильна, буд.38; код ЄДРПОУ 43985576) про визнання протиправним та скасування рішення, - задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати рішення Тернопільської митниці про коригування митної вартості товарів №UA403020/2024/000009/1 від 31.01.2024.

Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «АМТ» за рахунок бюджетних асигнувань Тернопільської митниці судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 6909,29 грн. (шість тисяч дев`ятсот дев`ять гривень 29 копійок).

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку до Третього апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його (її) проголошення, а якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення у повному обсязі складено та підписано 05.09.2024.

Суддя Ю.В. Калашник