Ухвала

від 04.09.2024 по справі 320/36950/24

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

про відкриття провадження в адміністративній справі

04 вересня 2024 року Київ № 320/36950/24

Суддя Київського окружного адміністративного суду Жукова Є.О., ознайомившись з позовною заявою та доданими до неї матеріалами

за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю «Контактбудсервіс»доГоловного управління ДПС у м. Києвіпровизнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Контактбудсервіс» звернулось до Київського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління ДПС у м. Києві про визнання протиправними та скасування податкового повідомлення-рішення від 12.03.2024 №188650415.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 05.08.2024, позовну заяву розподілено судді Жуковій Є.О.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 08.08.2024 позовну заяву залишено без руху.

Від представника позивача до Київського окружного адміністративного суду надійшла заява на виконання ухвали про залишення позовної заяви без руху.

Дослідивши заяву представника позивача, суд дійшов висновку про те, що позивачем усунуто недоліки позову в установлений судом строк.

Розглянувши заяву представника позивача щодо поновлення строку звернення до суду, суд зазначає наступне.

Відповідно до частини першої статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

Згідно з частиною другою статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Відповідно до частини першої статті 123 Кодексу адміністративного судочинства України у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.

Поважними причинами визнаються лише ті обставини, які є об`єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, пов`язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій та підтверджені належними доказами.

Відтак чинне законодавство обмежує строк звернення до суду за захистом прав, свобод та інтересів. Це обумовлено специфікою спорів, які розглядаються в порядку адміністративного судочинства, а запровадження таких строків обумовлене досягненням юридичної визначеності у публічно-правових відносинах. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними.

Згідно зі статтями 122, 123 Кодексу адміністративного судочинства України обов`язок доказування поважності причин пропуску строку звернення до суду покладений на позивача.

В обґрунтування поважності причин пропуску встановленого строку для звернення з адміністративним позовом до суду, позивач зазначає, що процедура адміністративного оскарження відбувалася без безпосередньої участі позивача, закінчилася 31.05.2024, однак, ТОВ «Контактбудсервіс» змогло дізнатися результати адміністративного оскарження ППР тільки 16.07.2024 після отримання рішення ДПС України №16326/6/99-00-06-03-02-06 від 31.05.2024 про результати розгляду скарги за зверненням представника платника податків з адвокатським запитом. До фактичного отримання рішення про результати розгляд скарги позивач не був обізнаний про наслідки адміністративного оскарження та про мотиви рішення ДПС України, відповідно не мав підстав та можливості для подальшої реалізації свого права за захист інтересів.

Оцінюючи обставини, що перешкоджали реалізації процесуального права на звернення до суду, на які позивач посилається як на поважні, суд виходить з оцінки та аналізу всіх наведених у заяві доводів і з того, чи мав позивач за таких обставин можливість своєчасно реалізувати право на звернення до суду (чи відсутні були вагомі перешкоди, труднощі для реалізації цього права).

Положеннями статті 55 Конституції України встановлено, що права і свободи людини і громадянина захищаються судом. Кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.

Згідно з частиною першою статті 5 Кодексу адміністративного судочинства України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист.

Положеннями частини першої статті 118 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що процесуальні строки це встановлені законом або судом строки, у межах яких вчиняються процесуальні дії. Процесуальні строки встановлюються законом, а якщо такі строки законом не визначені встановлюються судом.

Суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.

Одночасно із поданням заяви про поновлення процесуального строку має бути вчинена процесуальна дія (подана заява, скарга, документи тощо), стосовно якої пропущено строк (частина перша, частина четверта статті 121 Кодексу адміністративного судочинства України).

Разом з тим в контексті розгляду питання про поважність причин пропуску строку звернення до суду, суд враховує правову позицію, викладену у рішенні Європейського Суду з прав людини у справі "Іліан проти Туреччини", згідно з якою, правило встановлення обмежень доступу до суду у зв`язку з пропуском строку звернення повинно застосовуватись з певною гнучкістю і без надзвичайного формалізму, воно не застосовується автоматично і не має абсолютного характеру, перевіряючи його виконання необхідно звертати увагу на обставини справи.

У справі "Bellet v. Fгаnсе" Європейський Суд з прав людини зазначив, що стаття 6 §1 Конвенції містить гарантії справедливого судочинства, одним з аспектів яких є доступ до суду. Рівень доступу, наданий національним законодавством, має бути достатнім для забезпечення права особи на суд з огляду на принцип верховенства права в демократичному суспільстві. Для того, щоб доступ був ефективним, особа повинна мати чітку практичну можливість оскаржити дії, які становлять втручання у її права.

Беручи до уваги норми Конституції України, а також враховуючи практику Європейського Суду з прав людини, спрямовану на ефективний доступ особи до суду для захисту її порушеного права, з метою недопущення обмеження права позивача на судовий захист, суд вважає, що причини пропуску строку звернення позивача з цією позовною заявою до адміністративного суду є поважними, а тому, пропущений процесуальний строк звернення до суду необхідно поновити.

Спір виник із публічно-правових відносин та відповідно до статті 19 Кодексу адміністративного судочинства України належить до юрисдикції адміністративних судів і підлягає розгляду у порядку адміністративного судочинства.

Позовна заява відповідає вимогам, встановленим статтями 160, 161 та 172 Кодексу адміністративного судочинства України, та подана з дотриманням правил підсудності особою, яка має адміністративну процесуальну дієздатність.

Положеннями ст. 12 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) визначено, що адміністративне судочинство здійснюється за правилами, передбаченими вказаним Кодексом, у порядку позовного провадження (загального або спрощеного). Спрощене позовне провадження призначене для розгляду справ незначної складності та інших справ, для яких пріоритетним є швидке вирішення справи. Загальне позовне провадження призначене для розгляду справ, які через складність або інші обставини недоцільно розглядати у спрощеному позовному провадженні.

Судом встановлено, в даній справі оскаржуються рішення суб`єкта владних повноважень, на підставі якого ним може бути заявлено вимогу про стягнення грошових коштів у сумі, що перевищує п`ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що є критерієм для віднесення вказаної справи до категорії таких, які підлягають розгляду за правилами загального позовного провадження у розумінні ч. 3 та 4 ст. і 12 та ч. 4 ст. 257 КАС України.

З огляду на викладене, суд дійшов висновку про розгляд справи за правилами загального позовного провадження та призначення підготовчого засідання.

Керуючись статтями 12, 242, 256, 257, 260, 293- 297 Кодексу адміністративного судочинства України,

У Х В А Л И В :

1. Визнати поважними причини пропуску строку звернення до адміністративного суду та поновити пропущений строк. Відкрити провадження в адміністративній справі та призначити до розгляду за правилами загального позовного провадження.

2. Призначити справу до розгляду у підготовчому судовому засіданні, яке відбудеться 30 жовтня 2024 року о 13:00 в Київському окружному адміністративному суді за адресою: місто Київ, бульвар Лесі Українки, 26-а, 1 під`їзд, 4 поверх, зал №2.

3. У підготовче судове засідання викликати учасників справи.

4. Повідомити позивача, що відповідно до ч. 4 ст. 161 КАС України, позивач зобов`язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази - позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів).

5. Витребувати від Головного управління ДПС у м. Києві завірені належним чином копії:

матеріалів проведеної перевірки позивача (накази про призначення, направлення, пояснення щодо підстав проведеної перевірки тощо, в тому числі докази направлення/вручення позивачу вказаних документів);

обґрунтований та вмотивований розрахунок спірного податкового повідомлення-рішення;

засвідчені належним чином у відповідності до вимог ст. 94 КАС України усі письмові докази, які слугували підставою для прийняття відповідачем спірного податкового повідомлення-рішення.

Для подання до суду витребуваних доказів встановити відповідачу п`ятнадцятиденний строк з дати отримання копії ухвали.

6. Встановити відповідачу п`ятнадцятиденний термін із дня отримання копії даного судового рішення для подання до суду відзиву на позовну заяву (відзиву) у порядку, визначеному в ст. 162 КАС України.

7. Встановити позивачу п`ятиденний термін із дня отримання відзиву відповідача для подання до суду відповіді на відзив у порядку, встановленому в ст. 163 КАС України.

8. Встановити відповідачу п`ятиденний термін із дня отримання відповіді на відзив позивача для подання до суду заперечень проти відповіді на відзив у порядку, встановленому в ст. 164 КАС України.

9. Повідомити сторін про необхідність подання разом із відзивом/відповіддю на відзив/запереченнями:

- доказів, які підтверджують обставини, на яких ґрунтуються такий(а, і) відзив/відповідь на відзив/заперечення, якщо такі докази не надано раніше;

- документів, що підтверджують надіслання (надання) відзиву/відповіді на відзив/заперечень і доданих до нього(неї, них) доказів іншим учасникам справи.

10. Повідомити, що відповідно до ч. 5 ст. 77 КАС України, якщо учасник справи без поважних причин не надасть докази на пропозицію суду для підтвердження обставин, на які він посилається, суд вирішує справу на підставі наявних доказів.

11. Запропонувати сторонам подати до суду усі наявні заяви клопотання до закінчення підготовчого провадження.

12. Роз`яснити учасникам справи про можливість отримання інформації по справі, що розглядається, на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет за посиланням: http://adm.ko.court.gov.ua/sud1070/.

13. Повідомити відповідача про наявні в суді копії позовної заяви з додатками, які підлягають врученню безпосередньо у суді.

Ухвала суду не підлягає оскарженню окремо від рішення по суті позовних вимог згідно до вимог ст.ст.294, 295 Кодексу адміністративного судочинства України та набирає законної сили у строки, встановлені ст. 256 Кодексу адміністративного судочинства України.

СуддяЖукова Є.О.