Ухвала

від 05.09.2024 по справі 320/41286/24

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

про відмову у вжитті заходів забезпечення позову

05 вересня 2024 року №320/41286/24

Суддя Київського окружного адміністративного суду Панченко Н.Д., розглянувши заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Юридична фірма "Воропаєв та Партнери" про забезпечення позову в адміністративній справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Юридична фірма "Воропаєв та Партнери" до Головного управління Державної податкової служби України у м. Києві про визнання протиправними та скасування податкового повідомлення-рішення,

ВСТАНОВИВ:

До Київського окружного адміністративного суду звернулося Товариство з обмеженою відповідальністю "Юридична фірма "Воропаєв та Партнери" (адреса Україна, 04205, місто Київ, пр.Оболонський, будинок 26, офіс 1006, ЄДРПОУ 33703383) з позовом до Головного управління ДПС у м. Києві (адреса Україна, 04116, місто Київ, вул. Шолуденка, будинок 33/19, ЄДРПОУ 44116011), у якому просить суд:

- визнати протиправним та скасувати Податкове повідомлення-рішення №380890414 від 08.05.2024 року Головного управління Державної податкової служби у м. Київ, видане Товариству з обмеженою відповідальністю «Юридична фірма «ВОРОПАЄВ ТА ПАРТНЕРИ», яким встановлено порушення строків сплати грошевого зобов`язання з податку на додану вартість та зобов`язано Позивача сплатити штраф у сумі 30 358,50грн (тридцять тисяч триста п`ятдесят вісім грн. 50 копійок).

Після подання позовної заяви позивачем було подано заяву про забезпечення позову, в якій останній просить суд зупинити дію податкового повідомлення-рішення №380890414 від 08 травня 2024.

В обґрунтування заяви зазначено, що позивач вважає, що оскаржуване податкове повідомлення-рішення є протиправним. У податковому повідомленні-рішенні, зазначено, що разі несплати в установлений строк грошового зобов`язання, визначеного в цьому податковому повідомленні-рішенні, застосовується штраф та нараховується пеня у порядку і розмірах, передбачених статтями 124 і 129 ПК України, виникає право податкової застави на майно платника податків і таке грошове зобов`язання буде визнано податкових боргом. Отже, не застосування заходів забезпечення позову, шляхом зупинення дії індивідуального акта - податкового повідомлення-рішення призведе до нарахування на суму грошових зобов`язань штрафних санкцій та пені, що збільшить розмір грошового зобов`язання.

Розглянувши заяву про забезпечення позову, суд зазначає наступне.

27 вересня 2021 року Відповідачем було видано Акт №72187/Ж5/26-15-04-16-18 про результати камеральної перевірки дотримання вимог податкового законодавства в частині своєчасної сплати податку на додану вартість до бюджету ТОВ "ЮФ "Воропаєв та Партнери". У вказаному акті було зазначено, що Позивачем було порушено граничні строки сплати узгодженої суми грошового зобов"язання по податку на додану вартість, та в розрахунку зазначені ті ж самі дати сплати Позивачем податку на додану вартість та наведений розрахунок штрафної санкції, що і в оскаржуваному податковому повідомленні-рішенні №380890414 від 08 травня 2024. Зокрема, в Акті №72187/Ж5/26-15-04-16-18 від 27 вересня 2021 року Відповідач так само, як і в оскаржуваному податковому повідомленні-рішенні щодо податку на додану вартість №380890414 від 08 травня 2024 року, зазначив, що за податковою декларацією з податку на додану вартість №9199500523 поданою Позивачем 20.07.2021 року сума податку на додану вартість була сплачена 13.08.2021 року та 16.08.2021 року, а за уточнюючим розрахунком податкових зобов`язань з податку на додану вартість у зв`язку з виправленням самостійно виявлених помилок, поданим Позивачем 13.08.2021 року, сплата податкових зобов`язань була здійснена 16.08.2021 року та 25.08.2021 року.

8 жовтня 2021 року Відповідач направив відповідне Акту №72187/Ж5/26-15-04-16-18 від 27 вересня 2021 року податкове повідомлення-рішення №748190416 із податковою вимогою №0079105-1303-2654 від 12 жовтня 2021 та рішенням №0079105-1303-2554 від 12 жовтня 2021 року про опис майна у податкову заставу.

26 жовтня 2021 року Позивачем до Державної податкової служби України було подано скаргу №26/10/2021-1 та повідомлення про оскарження акту №72187/Ж5/26-15-04-16-18 від 27 вересня 2021 року, податкового повідомлення-рішення №748190416 від 8 жовтня 2021 року, податкової вимоги №0079105-1303-2654 від 12 жовтня 2021 та рішення №0079105-1303-2554 від 12 жовтня 2021 року про опис майна у податкову заставу. У відповідь на скаргу №26/10/2021-1 від Позивача 26 жовтня 2021 року Державна податкова служба України визнала відсутність податкового боргу з боку Позивача та повідомила про відкликання податкового повідомлення-рішення №748190416 від 8 жовтня 2021 року, податкової вимоги №0079105-1303-2654 від 12 жовтня 2021 та рішення №0079105-1303-2554 від 12 жовтня 2021 року про опис майна у податкову заставу. Незважаючи на це Відповідачем незаконно 8 травня 2024 року знов було видано оскаржуване податкове повідомлення-рішення щодо податку на додану вартість №380890414 від 08 травня 2024 року із зазначенням тих же самих підстав, що й у відкликаних в 2021 році Державною податковою службою України акті №72187/Ж5/26-15-04-16-18 від 27 вересня 2021 року та податковому повідомленні-рішенні №748190416 від 8 жовтня 2021 року.

Тому, позивач вважає, що відповідна обставина свідчить про протиправність рішень контролюючого органу, і можливо контролюючим органом будуть застосовані штрафні санкції до позивача без належних правових підстав та не залежних від позивача обставин і без вини.

Відповідно до частини 1 статті 150 Кодексу адміністративного судочинства України суд за заявою учасника справи або з власної ініціативи має право вжити визначені цією статтею заходи забезпечення позову.

Частиною 2 статті 150 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду, або очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю.

Суд зазначає, що підстави, з яких може бути вжито заходів забезпечення позову, є оціночними, тому містять небезпеку для застосування заходів забезпечення позову всупереч цілям цієї статті при формальному дотриманні її вимог. Необґрунтоване вжиття таких заходів може привести до правових ускладнень, значно більших, ніж ті, яким вдалося б запобігти, тому суд повинен у кожному випадку, виходячи з конкретних доказів, встановити, чи є хоча б одна з названих обставин, і оцінити, чи не може застосуванням заходів забезпечення позову бути завдано ще більшої шкоди, ніж та, якій можна запобігти.

Також, в ухвалі про забезпечення позову суд повинен навести мотиви, з яких він дійшов висновку про існування очевидної небезпеки заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача до ухвалення рішення у справі, а також вказати, в чому будуть полягати дії, направлені на відновлення прав позивача, оцінити складність вчинення цих дій, встановити, що витрати, пов`язані з відновленням прав будуть значними.

Тобто, обов`язковою умовою застосування заходів забезпечення позову є наявність хоча б однієї з таких обставин: очевидність небезпеки заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача до ухвалення рішення в адміністративній справі; доведення позивачем того, що захист його прав, свобод та інтересів стане неможливим без вжиття таких заходів, або для їх відновлення необхідно буде докласти значних зусиль та витрат; очевидність ознак протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень.

Частиною 1 статті 151 Кодексу адміністративного судочинства України визначено види забезпечення позову.

У відповідності до частини 2 статті 151 Кодексу адміністративного судочинства України заходи забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами. Суд також повинен враховувати співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, із наслідками вжиття заходів забезпечення позову для заінтересованих осіб.

Співмірність передбачає співвідношення негативних наслідків від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії. Заходи до забезпечення позову можуть бути вжиті судом лише в межах предмета позову та не повинні порушувати прав осіб, що не є учасниками даного судового процесу. Суди не вправі вживати такі заходи до забезпечення позову, які є фактично рівнозначними задоволенню позовних вимог.

Суд зазначає, що вирішуючи питання про забезпечення позову, суд надає оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення адміністративного суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв`язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

З системного аналізу наведених процесуальних норм слідує, що підстави забезпечення позову, передбачені частиною другою статті 150 КАС України, є оціночними, тому суд повинен у кожному випадку, виходячи з конкретних доказів, установити, чи є хоча б одна з названих обставин, і оцінити, чи не може застосуванням заходів забезпечення позову бути завдано ще більшої шкоди, ніж та, якої можливо запобігти. Заходи забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими вимогами. Суд також повинен ураховувати співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, із наслідками вжиття забезпечення позову для заінтересованих осіб.

Відповідна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 24 січня 2019 року у справі №826/7496/18 та застосована Судом, зокрема у постанові від 30 березня 2021 року у справі № 420/4037/20.

Відповідно до пункту 57.3 статті 57 ПК України у разі визначення грошового зобов`язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах 54.3.1 - 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, платник податків зобов`язаний сплатити нараховану суму грошового зобов`язання протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу.

Згідно з пунктом 56.1 статті 56 ПК України рішення, прийняті контролюючим органом, можуть бути оскаржені в адміністративному або судовому порядку.

Пунктом 56.18 статті 56 ПК України встановлено, що при зверненні платника податків до суду з позовом щодо визнання протиправним та/або скасування рішення контролюючого органу грошове зобов`язання вважається неузгодженим до дня набрання судовим рішенням законної сили.

Відповідно до п. 1 ч. 4 розділу V. «Перенесення до ІКП, визначених за результатами контрольно-перевірочної роботи, сум грошових зобов`язань, податкових та інших платежів, єдиного внеску. Методи контролю відповідності показників результатів контрольно-перевірочної роботи даним ІКП» Порядку ведення податковими органами оперативного обліку податків, зборів, платежів та єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, затвердженого Наказом Міністерства фінансів України від 12.01.2021 №5, працівники підрозділів адміністративного/судового оскарження податкового органу, до компетенції яких належать розгляд скарг під час проведення процедури адміністративного оскарження або супроводження справ у судах, під час проведення процедури судового оскарження прийнятих податкових повідомлень-рішень / рішень / вимог та/або рішень щодо єдиного внеску, в установленому порядку відповідно до вимог регламентів використання відповідних інформаційних систем вносять дані до інформаційних систем, які забезпечують відображення результатів адміністративного та/або судового оскарження, у день отримання чи складання відповідних документів або отримання інформації з подальшим збереженням даних та встановленням зв`язків записів зазначених інформаційних систем із записами підсистеми, що відображає результати контрольно-перевірочної роботи.

Відображенню в інформаційній системі підлягають матеріали, які зареєстровані в інформаційних системах, що забезпечують відображення результатів адміністративного та/або судового оскарження, та мають безпосередній зв`язок з матеріалами, внесеними до підсистеми, що забезпечує відображення результатів контрольно-перевірочної роботи в ході виконання її функцій.

Такими матеріалами є, зокрема, ухвала суду про відкриття провадження; рішення суду, прийняте по суті.

Пунктом 2 вказаного підрозділу визначено, що залежно від інформації, яка завантажена в інформаційну систему з інформаційних систем, які забезпечують відображення результатів адміністративного та/або судового оскарження, в підсистемі, що забезпечує відображення результатів контрольно-перевірочної роботи, одночасно змінюється статус податкових повідомлень-рішень / рішень / вимог та/або рішень щодо єдиного внеску та в ІКП відображається така інформація щодо оскарження донарахованих сум та прийнятих рішень відповідними органами:

2) інформація з ухвали суду про відкриття провадження.

На підставі інформації з інформаційної системи, яка забезпечує відображення результатів судового оскарження, про початок/продовження процедури судового оскарження (ухвала суду про відкриття провадження) донарахована/зменшена сума вважається неузгодженою (статус податкового повідомлення-рішення / рішення / вимоги та рішення щодо єдиного внеску в підсистемі, що забезпечує відображення результатів контрольно-перевірочної роботи, змінюється на «Оскаржується в судовому порядку»).

У разі внесення вказаної інформації:

до настання граничного строку сплати/зменшення суми - відповідні облікові показники (операції) в ІКП блокуються, а донараховані/зменшені суми не відображаються та не беруть участь у розрахунках;

після настання граничного строку сплати/зменшення суми - в ІКП відображаються облікові показники (операції) щодо виключення з обліку донарахованих/зменшених сум у зв`язку із запізненням надходження ухвали суду про відкриття провадження у справі.

Вирішуючи заяву про забезпечення позову шляхом зупинення дії податкового повідомлення-рішення, суд виходить із того, що відповідно до Порядку № 5 в інформаційну систему органів ДПС інформація щодо оскарження донарахованих сум та прийнятих рішень відповідними органами вноситься на підставі інформації з ухвали суду про відкриття провадження.

Тому, у разі надходження до органів ДПС ухвали про відкриття провадження у справі про оскарження податкового повідомлення-рішення, відображення статусу нарахованих зобов`язань змінюється згідно процедурі, встановленій Порядком № 5.

Таким чином, позивач у поданій заяві просить суд про спосіб забезпечення позову, який при подачі позовної заяви до суду врегульований на законодавчому рівні Порядком №5.

Враховуючи, що нормами законодавства врегульовано, що при зверненні платника податків до суду з позовом щодо визнання протиправним та/або скасування рішення контролюючого органу грошове зобов`язання вважається неузгодженим до дня набрання судовим рішенням законної сили, підстави для застосування заходів забезпечення позову у вигляді зупинення дії податкового повідомлення-рішення відсутні.

На підставі вищевикладеного, керуючись статтями 150, 151, 153-155, 243, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

УХВАЛИВ:

1. У задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "Юридична фірма "Воропаєв та Партнери" про забезпечення позову в адміністративній справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Юридична фірма "Воропаєв та Партнери" до Головного управління Державної податкової служби України у м. Києві про визнання протиправними та скасування податкового повідомлення-рішення відмовити.

2. Копію ухвали надіслати (вручити, надати) заявнику (його представнику), зокрема, шляхом направлення тексту ухвали електронною поштою, факсимільним повідомленням (факсом, телефаксом), телефонограмою.

Ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення. Ухвала, постановлена судом поза межами судового засідання або у судовому засіданні у разі неявки учасників справи, під час розгляду справи в письмовому провадженні, набирає законної сили з моменту її підписання.

Апеляційна скарга на ухвалу суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення. Якщо у судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини ухвали суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом п`ятнадцяти днів з дня складення повного тексту ухвали.

Суддя Панченко Н.Д.